Постанова

від 13.06.2013 по справі 803/1217/13-а

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

  ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 13 червня 2013 року    Справа № 803/1217/13-a Волинський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Димарчук Т.М., розглянувши в порядку письмового провадження  в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Державної  податкової інспекції у м. Яремче Івано-Франківської області Державної податкової служби  до  приватного підприємства "Макро Маркет"  про стягнення податкового боргу, ВСТАНОВИВ: Державна  податкова інспекція у м. Яремче Івано-Франківської області Державної податкової служби (надалі – ДПІ у м. Яремче Івано-Франківської області)  звернулася з адміністративним позовом до приватного підприємства «Макро Маркет» (надалі - ПП «Макро Маркет») про стягнення податкового боргу в розмірі 25262,47 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за ПП «Макро Маркет» рахується податковий борг зі сплати земельного податку в розмірі 25262,47  грн., який виник в результаті несплати узгодженого податкового зобов'язання самостійно визначеного відповідачем в декларації з плати за землю  за період з липня 2012 року по грудень 2012 року. З метою погашення заборгованості по земельному податку ДПІ у м. Яремче Івано-Франківської області відповідачу були надіслані податкова вимога № 46 від 03.11.2011 року, а 22.03.2013 року претензія. Оскільки, вжиті заходи не призвели до погашення податкового боргу в сумі 25262,47 грн., просить суд стягнути з відповідача вказану суму заборгованості. Позивач у своєму клопотанні від 03.06.2013 року вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, а розгляд адміністративної справи просить проводити без його представника (а.с. 32). Відповідач в судове засідання не прибув, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи повісткою, надісланою на його адресу, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб  та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 31), заперечення на позовну заяву не подав, свого представника до суду  не направив та не повідомив про причини неявки,  клопотання про розгляд справи за його відсутності не заявив. Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Таким чином, оскільки в судове засідання особи, які беруть участь у справі, не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, при цьому, позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, а дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, тому за відсутності перешкод для розгляду справи, суд приходить до висновку, що судовий розгляд справи необхідно здійснювати в порядку письмового провадження, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами. Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких підстав. Судом встановлено, що ПП «Макро Маркет» зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Луцької міської ради Волинської області 24.05.2000 року (а.с. 12) та є платником податків з 02.06.2000 року, що підтверджується довідкою Луцької ОДПІ про взяття на облік платника податків від 20.06.2006 року (а.с. 11). Згідно довідки про податковий борг до бюджету від 18.05.2013 року та облікової картки платника податків за період з липня по грудень 2012 року за відповідачем рахується податковий борг з плати за землю в сумі 25262,47 грн. (а.с.10, 26). Податковий борг виник в результаті несплати самостійно визначених відповідачем податкових зобов'язань за період з липня по грудень 2012 року  відповідно до податкової декларації з плати за землю №1188 від 20.02.2012 року, згідно якої місячний розмір плати за землю становить 4210,42 грн. (а.с. 7). З метою погашення заборгованості ДПІ у м. Яремче Івано-Франківської області  відповідачу була направлена податкова вимога № 46 від 03.11.2011 року, яка отримана  ПП «Макро Маркет» 05.11.2011 року, а  22.03.2013 року підприємству надіслано претензію на суму заборгованості (а.с. 22), однак вжиті податковим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу. Згідно п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України (далі ПК України) податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Пунктом 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків. Згідно з пп.16.1.4 п.16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом. Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з п. 287.3 ст.287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Відповідно до пп.14.1.175 п. 14.1 ст.14 ПК України податковий борг – це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Пунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Згідно з п.59.5 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право  звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини; Пунктом 95.2 статті 95 ПК України передбачено стягнення коштів та продаж майна платника податків проводяться не раніше ніж 60 днів з дня надіслання такому платнику податків податкової вимоги. Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Враховуючи те, що податковий орган вжив допустимі законом заходи щодо погашення податкового боргу, які не призвели до його погашення, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог. Керуючись ст.ст. 122, 128, ч.3 ст. 160, ст.ст.162, 163, Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд    ПОСТАНОВИВ: Адміністративний позов задовольнити повністю. Стягнути з розрахункових рахунків у банках , що обслуговують платника  податків - приватне підприємство "Макро Маркет" податковий борг у розмірі 25262,47 грн. (двадцять п'ять тисяч двісті шістдесят дві гривні сорок сім копійок) на користь місцевого бюджету смт. Ворохта (на р/р № 33214812700018, код 20568116, банк УДК в Івано-Франківській області,  МФО 836014)  .   Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.   Суддя                                                                                                   Т.М. Димарчук