Рішення

від 12.06.2013 по справі 122/13580/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №: 122/13580/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Гоцкалюк В.Д. Головуючий суду апеляційної інстанції:Пономаренко А. В.

РІШЕННЯ

"12" червня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіПономаренко А.В. СуддівБолотова Є.В., Сокола В.С. При секретаріУрденко Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Гаражного кооперативу «ПЛАТО», треті особи - ОСОБА_7, ОСОБА_8, про спонукання до вчинення певних дій,

за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Залізничного районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 16 квітня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2012 року ОСОБА_6 звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що позивачка є спадкоємцем першої черги померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 батька - ОСОБА_9 відповідно до виданого 1 березня 2012 року свідоцтва про право на спадщину за законом у вигляді 1/3 часток квартири АДРЕСА_1 та грошових вкладів у філії Сімферопольського відділення № 39 АТ «Ощадбанк».

Проте у квітні 2012 року ОСОБА_6 дізналася , що у гаражному кооперативі (далі - ГК) «Плато» її батьку на праві власності належали чотири гаражі НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4 та НОМЕР_5, що були успадковані вдовою покійного - ОСОБА_7 на підставі поданої 23 березня 2012 року заяви про прийняття до членів ГК « Плато» з оформленням цих гаражів, а подана 17 травня 2012 року заява ОСОБА_6 про прийняття її у члени кооперативу досі залишається без належного реагування, у зв'язку з чим позивачка позбавлена можливості реалізувати свої спадкові права на вказане майно.

Вказуючи на ці обставини, ОСОБА_6 просила зобов'язати правління ГК «Плато» розглянути її заяву про прийняття у члени кооперативу та розподілити спадкове майно у вигляді гаражів НОМЕР_2,НОМЕР_3,НОМЕР_4 та НОМЕР_5 між спадкоємцями ОСОБА_9 - дружиною ОСОБА_7, сином ОСОБА_8 і позивачкою , виділивши кожному з них в натурі відповідну частку цього майна.

Рішенням Залізничного районного суду м.Сімферополя АР Крим від 16 квітня 2013 року позов ОСОБА_6 задоволено частково. Зобов'язано правління ГК «Плато» (ЄДРПО 23895844) розглянути заяву ОСОБА_6 (паспорт НОМЕР_6, виданий Київським РВ у м.Сімферополі ГУ ДМС України в АР Крим 11 вересня 2012 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про прийом ОСОБА_6 в члени ГК «Плато». В решті позову відмовлено. Судом також вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд дійшов помилкового висновку про безпідставність позову в частині розподілу спадкового майна , не звернувши увагу на положення Статуту ГК «Плато», згідно яких прийняття рішень щодо володіння, користування та розпорядження майном, вирішення питань спадкування паїв та гаражу, дарування та інші випадки передачі паю та гаражу, затвердження інших рішень Правління кооперативу відноситься до компетенції загальних зборів кооперативу.

В іншій частині рішення суду не оскаржується і не є предметом апеляційного перегляду.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалене у справі рішення не відповідає у повному обсязі зазначеним вимогам процесуального закону.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_6 про розподіл спадкового майна , суд першої інстанції виходив з передчасності таких вимог позивачки .

Колегія суддів не може цілком погодитися з таким висновком суду .

При апеляційному перегляді справи встановлено , що позовні вимоги ОСОБА_6 обґрунтовані порушенням її прав як спадкоємця першої черги померлого члена ГК « Плато» ОСОБА_9 щодо реалізації своїх повноважень стосовно спадкового майна - гаражів НОМЕР_2,НОМЕР_3,НОМЕР_4 і НОМЕР_5 в цьому кооперативі

Як слідує з матеріалів справи і не заперечується сторонами , позивачка разом із ОСОБА_7 і ОСОБА_8 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 01 березня 2012 року є спадкоємцями першої черги померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_9, який за життя був членом гаражного кооперативу « Плато» і власником розташованих на території кооперативу гаражів : капітального гаражу № 314 (пай складає 340 грн.) , металевих гаражів № НОМЕР_3( пай складає 340 грн.), № НОМЕР_3 (пай складає 340 грн.); № НОМЕР_4( пай складає 220 грн.), № НОМЕР_5 (пай складає 510 грн).

Успадковане після смерті ОСОБА_9 його спадкоємцями майно складалося з квартири АДРЕСА_2 і грошових вкладів з відсотками , нарахуваннями і компенсаціями та індексаціями у Філїї-Сімферопольському міському відділенні № 39 АТ « Ощадбанк».

Матеріали справи також свідчать, що після смерті ОСОБА_9 його дружина ОСОБА_7 на підставі поданої заяви і сплати усіх необхідних платежів була прийнята до членів кооперативу з переоформленням на неї гаражів НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5 ( а.с.18).

17 травня 2012 року позивачка звернулася до голови гаражного кооперативу із письмовими заявами про прийняття її до членів кооперативу після смерті батька і закріплення за неї гаражних будівель померлого, однак рішення за даними заявами кооперативом не прийнято.

Відомості щодо письмових звернень позивачки до правління ГК «Плато» з приводу розподілу між спадкоємцями ОСОБА_9 вищевказаних гаражів з виділенням часток в натурі у матеріалах справи відсутні.

За приписами статті 3 ЦПК України право на звернення до суду закон пов'язує із захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав , свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 1 статті 12 Цивільного кодексу( далі - ЦК) України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд і власник порушеного права має самостійно вирішувати , який саме спосіб захисту порушеного права застосовувати у конкретній ситуації . Власник порушеного права не обмежений у виборі способу захисту порушеного права і може скористатися цілком конкретним способом захисту свого права , загальний перелік яких дається у статі 16 ЦК України, відповідно до вказаної норми матеріального закону, суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру , за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних)прав та вплив на правопорушника .

Отже за вимогами закону право звернення кожної особи до суду обумовлено порушенням, не визнанням або оспорюванням її прав, свобод чи інтересів іншими особами, а положеннями статей 10 і 60 ЦПК України на позивача покладений обов'язок довести такі обставини.

Однак всупереч наведених норм процесуального закону позивачкою не доведено правових підстав для судового захисту порушеного майнового права , набутого в порядку спадкування , визначеним нею способом.

Відповідно до статті 8 Закону України « Про кооперацію» (далі-Закон) статут кооперативу є правовим документом, що регулює його діяльність і повинен містити, зокрема , умови і порядок вступу до кооперативу та виходу чи виключення з нього.

Повноваження вищого органу управління та виконавчого органу управління кооперативу визначені статтями 15-16 вказаного Закону .

Згідно зі статею 21 цього Закону пай кожного члена кооперативу формується за рахунок разового внеску або часток протягом певного періоду. Майнові внески оцінюються у грошовій формі. Розмір паю члена кооперативу залежить від фактичного його внеску до пайового фонду. Паї, в тому числі резервного і спеціального фондів, є персоніфікованими і у сумі визначають загальну частку кожного члена кооперативу у майні кооперативу. Право власності членів кооперативу - фізичних осіб на свою загальну частку успадковується.

Відповідно до статуту ГК « Плато», затвердженого на загальних зборах членів кооперативу 16 травня 2009 року (протокол № 23), до органів правління кооперативу відносяться загальні збори (вищий орган ), правління (виконавчий орган), голова правління і ревізійна комісія , також встановлена компетенція цих органів (пункти 9.1.2., 9.2.2.,9.2.4.,9.3.2.,9.4.2.) , до обов'язків яких не відноситься питання щодо розподілу між спадкоємцями спадкового майна - паю та гаражу померлого члена кооперативу.

Згідно пунктів 5.9.,7.4. статуту ГК «Плато» пай та гараж померлого члена ГК переходить спадкоємцю згідно з діючим законодавством з обов'язковим вступом в члени ГК і безумовного виконання Статуту ГК. При цьому спадкоємець виплачує усі нараховані на спадковий гараж внески і заборгованість по внескам . Кількість членів гаражного кооперативу не може бути більше кількості гаражних місць на території кооперативу як існуючих, так і запланованих в майбутньому.

Таким чином у системному аналізі наведених норм закону і статуту кооперативу розподіл спадкового майна , розташованого на території кооперативу, між спадкоємцями померлого члена кооперативу, перебуває поза межами компетенції загальних зборів членів або правління ГК « Плато» , а визначені пунктом 9.1.2.10. статуту повноваження загальних зборів членів кооперативу щодо прийняття рішень з приводу володіння, користування та розпорядження майном, питань наслідування паю і гаража, дарування та інших випадків передання паю і гаража стосуються лише питання членства в кооперативі .

Як встановлено статтями 1257 і 1278 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними, кожен із спадкоємців має право на виділ (поділ) його частки у натурі у встановленому законом ( статтями 364,367 ЦК України) порядку : шляхом укладення нотаріально посвідченого договору за домовленістю усіх спадкоємців або звернення до суду у разі наявності спору .

Отже законом чітко визначена процедура розподілу спадщини між спадкоємцями, тому вимоги позивачки про зобов'язання ГК «Плато» розподілити спадкове майно у вигляді гаражів НОМЕР_2,НОМЕР_3,НОМЕР_4 між спадкоємцями померлого члена кооперативу ОСОБА_9 ОСОБА_7,ОСОБА_8 і ОСОБА_6 з виділенням кожному з них частки цього майна в натурі не засновані на законі та є безпідставними .

Однак суд першої інстанції при вирішенні справи за вказаними позовними вимогами ОСОБА_6 не звернув достатньої уваги на наведені обставини і норми матеріального закону, всупереч вимог статей 213-214 ЦПК України не перевірив належним чином доводів позивачки за наявними у справі доказами , унаслідок чого припустився хибного висновку про передчасність цих вимог з тих підстав , що з 17 травня 2012 року не проводилися загальні збори членів ГК « Плато» і заява позивачки про розподіл спадкового майна відповідачем не розглядалася , при цьому суд помилково виходив з того, що таке питання може бути вирішено лише на загальних зборах ГК « Плато».

За таких обставин рішення суду в даній частині не можна визнати законним та обґрунтованим, тому воно не може залишатися в силу і відповідно до пункту 4 частини 1 статті 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення - про відмову у позові ОСОБА_6 про зобов'язання правління ГК «Плато» розподілити спадкове майно - гаражі НОМЕР_2,НОМЕР_3,НОМЕР_4,НОМЕР_5 в даному кооперативі між спадкоємцями померлого ОСОБА_9 - ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 виділенням кожному часток цього майна в натурі з інших підстав - за необґрунтованістю і безпідставністю .

На підставі викладеного і керуючись статтею 303, пунктом 2 частини 1 статті 307, пунктом 4 частини 1 статті 309, статтями 314, 316, 319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково

Рішення Залізничного районного суду м.Сімферополя Автономної Республіки Крим від 16 квітня 2013 року скасувати в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_6 про зобов'язання правління Гаражного кооперативу «Плато» розподілити спадкове майно та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в позові з інших підстав .

Рішення набирає законної сили у день проголошення та може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Болотов Є.В. Пономаренко А.В. Сокол В.С.