Постанова

від 28.05.2013 по справі 801/4053/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 травня 2013 р. (15:35) Справа №801/4053/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленка С.А., за участю секретаря судового засіданні Кузьміна О.В., представника позивача - Шульги О.А., довіреність №01.05.31 від 26.03.13, представника відповідача - Ніколаішвілі В.Я., довіреність № 06 від 20.03.13, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Міжнародний аеропорт "Сімферополь"

до Кримського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Міжнародний аеропорт "Сімферополь" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із позовом до Кримського територіального управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання протиправною і скасування постанови №335-КР-1-Е від 26.11.2012 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувана постанова відповідачем прийнята не на підставі та не у спосіб, що передбачено діючим законодавством, необґрунтовано, недобросовісно та упереджено.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.

Представник відповідача заперечував проти задоволення адміністративного позову.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Публічне акціонерне товариство "Міжнародний аеропорт "Сімферополь" є юридичною особою (ідентифікаційний код 01130621), зареєстрованою 04.02.2008 року Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим, про що свідчить довідка з Єдиного реєстру підприємств та організацій України.

06.11.2012 року відповідачем прийнято постанову №01/02/1797 про порушення справи про правопорушення на ринку цінних паперів, якою запропоновано керівнику або уповноваженому представнику позивача з'явитися до відповідача для підписання акту про правопорушення на ринку цінних паперів та надання письмових пояснень. Зазначена постанова отримана позивачем 09.11.2012 року, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції позивача.

16.11.2012 відповідачем складено акт №355-КР-1-Е про правопорушення на ринку цінних паперів, яким встановлено неподання позивачем до територіального органу комісії квартальної інформації емітента цінних паперів за 3 квартал 2012 року. Зокрема, у акті зазначено, що квартальна інформація за 3 кв. 2012року повинна була бути надана відповідачу у термін до 25.10.2012р., тоді як позивачем квартальна інформація подана 29.10.2012р. (вх.№1840Н).

На підставі акту про правопорушення, позивачем прийнято постанову №335-КР-1-Е від 26.11.2012 року про накладення на позивача штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних податком мінімумів доходів громадян - 1700 грн.

Позивач вважає вказане рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв'язку з чим звернувся до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України зі скаргою від 30.11.2012 року.

Рішенням від 28.02.2013 №307 відповідач залишив постанову про накладення санкції за порушення на ринку цінних паперів від 26.11.2012 року №335-КР-1-Е без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Не погоджуючись із зазначеною постановою про накладення санкції позивач звернувся до суду із позовом про визнання її протиправною та скасування.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Критерії правомірності рішення суб'єкта владних повноважень визначені ст.2 КАС України, частиною 3 якої встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень суд перевіряє, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, чи використане повноваження, надане суб'єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Правові засади здійснення державного регулювання ринку цінних паперів та державного контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних в Україні визначає Закон України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" від 30.10.1996 року № 448/96-ВР (далі - Закон №448).

Згідно зі статтею 6 Закону №448 Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) є державним колегіальним органом, підпорядкованим Президенту України, підзвітним Верховній Раді України. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку складається з Комісії як колегіального органу та центрального апарату. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку може утворювати територіальні органи у випадках, передбачених у положенні про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку здійснює повноваження через центральний апарат і свої територіальні органи.

Основні завдання Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку визначені у пункті 4 частини 1 статті 7 Закону №448, до них, зокрема відноситься захист прав інвесторів шляхом застосування заходів щодо запобігання і припинення порушень законодавства на ринку цінних паперів, застосування санкцій за порушення законодавства у межах своїх повноважень.

Відносини, що виникають під час розміщення, обігу цінних паперів і провадження професійної діяльності на фондовому ринку, з метою забезпечення відкритості та ефективності функціонування фондового ринку врегульовані Законом України "Про цінні папери та фондовий ринок" від 23.02.2006 № 3480-ІУ (далі - Закон №3480).

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону №3480 фондовий ринок (ринок цінних паперів) - сукупність учасників фондового ринку та правовідносин між ними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів і похідних (деривативів).

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону № 3480 учасниками фондового ринку є емітенти або особи, що видали неемісійні цінні папери, інвестори в цінні папери, інституційні інвестори, професійні учасники фондового ринку, об'єднання професійних учасників фондового ринку, у тому числі саморегулівні організації професійних учасників фондового ринку. Емітент - це юридична особа, Автономна Республіка Крим або міські ради, а також держава в особі уповноважених нею органів державної влади, яка від свого імені розміщує емісійні цінні папери та бере на себе зобов'язання за ними перед їх власниками.

Частина 1 статті 39 Закону № 3480 визначає вимоги до розкриття інформації на фондовому ринку які повинні здійснюватися емітентами цінних паперів шляхом: розміщення її в загальнодоступній інформаційній базі даних Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про ринок цінних паперів; опублікування її в одному з офіційних друкованих видань Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України або Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку; подання її до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Емітенти цінних паперів зобов'язані розкривати інформацію відповідно до вимог, в обсязі та строки, встановлені цим Законом та нормативно-правовими актами Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Відповідно до частини 1 статті 40 Закону №3480 регулярна інформація про емітента - річна та квартальна звітна інформація про результати фінансово-господарської діяльності емітента, яка розкривається на фондовому ринку, в тому числі шляхом подання до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Відповідно до частини 5 статті 40 Закону №3480 звітним періодом для складання квартальної інформації про емітента є квартали поточного року. Квартальна інформація про емітента повинна містити такі відомості: найменування та місцезнаходження емітента, розмір його статутного капіталу; орган управління емітента, його посадові особи та засновники; господарська та фінансова діяльність емітента; цінні папери емітента (вид, форма випуску, тип, кількість); квартальна фінансова звітність; участь емітента у створенні інших підприємств, установ та організацій.

Відповідно до частини 6 статті 40 Закону №3480 строки, порядок і форми розкриття регулярної інформації про емітента (річної та квартальної) і додаткових відомостей, що містяться у такій інформації, встановлюються Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Склад, порядок і строки розкриття на фондовому ринку регулярної, особливої інформації та інформації про іпотечні цінні папери, сертифікати фонду операцій з нерухомістю та інформації в повідомленні про проведення загальних зборів емітентами цінних паперів та подання її до Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку врегульоване Положенням про розкриття інформації емітентами цінних паперів, затвердженого Рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку 19.12.2006 № 1591 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.02.2007 за № 97/13364 (далі - Положення).

Відповідно до п.3 глави 3 розділу IV Положення особи, зазначені у підпунктах 3.1, 3.4-3.8 пункту 3 глави 1 цього розділу, зобов'язані розкрити квартальну інформацію у строк не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним кварталом, квартальну інформацію за четвертий квартал - не пізніше 20 лютого року, наступного за звітним роком.

Відповідно до пункту 14 статті 8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право накладати адміністративні стягнення, штрафні та інші санкції за порушення чинного законодавства на юридичних осіб та їх співробітників, аж до анулювання ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів.

Відповідно до Положення про Кримське територіальне управління Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, яке затверджене рішенням НКЦПФР № 215 від 31.01.2012, Управління має право накладати на юридичних та фізичних осіб, винних у порушенні законодавства про цінні папери, адміністративні стягнення, а також штрафи та інші стягнення в межах повноважень наданих Комісією.

Згідно з частиною 2 статті 12 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" санкції застосовуються Головою Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, членом Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, уповноваженими Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку посадовими особами після розгляду документів, що підтверджують факт правопорушення.

Відповідно до частини 6 зазначеної статті юридична особа може бути притягнута до відповідальності за вчинення правопорушення на ринку цінних паперів не пізніше трьох років з дня його вчинення незалежно від санкції.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 11 Закону "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку застосовує до юридичних осіб фінансові санкції за: неподання, подання не в повному обсязі інформації та/або подання недостовірної інформації до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку - у розмірі до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, при винесенні оскаржуваної постанови відповідач діяв відповідно з вищенаведеними вимогами, факт порушення позивачем вимог Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" та Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" є доведеним, накладення на позивача фінансових санкцій є правомірним.

На підставі викладеного, враховуючи обставини справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Під час судового засідання, яке відбулось 28.05.2013 були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України постанову складено 03.06.2013.

Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Москаленко С.А.