Постанова
від 06.06.2013 по справі 2а-8918/11/0170/4
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 червня 2013 р. о 16:24 Справа №2а-8918/11/0170/4

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Циганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Кириченко Д.А. за участі

представника позивача - Новікова І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Крим-Лада"

до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АРКрим

про скасування податкових повідомлень-рішень

Суть спору: Публічне акціонерне товариство "Крим-Лада" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим із позовом до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 11 липня 2011 року №0007242301, №0007252301, №0007262301, №0007272301.

Позов мотивовано помилковістю висновків відповідача про заниження податку на прибуток, податку на додану вартість, завищення від`ємного значення об'єкта оподаткування, оскільки всі витрати сформовано на підставі належних первинних документів.

Ухвалами суду від 04.10.2011 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Ухвалами суду від 09.11.2011 року у справі призначено судову експертизу, провадження у справі зупинено.

Ухвалою суду від 15.05.2013 року провадження у справі поновлено з 30.05.2013 року.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача у судовому засіданні 03.11.2013 року проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов.

У судові засідання, призначені на 09.11.2011 року, 20.10.2011 року, 30.05.2013 року, 06.06.2013 року представник відповідача не з`явився, повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, надіслав заперечення на висновок експерта.

Враховуючи, що матеріали справи містять достатньо доказів для з'ясування обставин у справі, керуючись статтею 128 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши представника позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали справи та висновки проведеної судово-економічної експертизи, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач у справі є юридичною особою, ідентифікаційний код 05745851, зареєстрований у якості платника ПДВ, перебуває на податковому обліку в ДПІ в м.Сімферополі (а.с.16-17,228,230-232 т.1).

Видами діяльності позивача за КВЕД є оптова та роздрібна торгівля автомобілями, посередництво в торгівлі автомобілями, технічне посередництво та ремонт автомобілів, оптова та роздрібна торгівля автомобільними деталями та приладдям, таке інше (а.с.17 т.1).

Посадовими особами податкового органу проведено планову документальну виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 23.06.2011 року №8245/23-7/05745851 (далі - Акт) (а.с.61-139 т.1, 70-127 т.2).

За висновками акту, окрім іншого, встановлено порушення позивачем (в частині що стосується предмету спору):

- п.4.1. ст.4., пп.7.3.1. п.7.3., пп.7.4.1. пп.7.4.4. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР року (із змінами та доповненнями) далі - Закон №168, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року на загальну суму 89959 грн., у т.ч. у травні 2010 року у сумі 36603 грн., у червні 2010 року у сумі 10172 грн., у липні 2010 року у сумі 17458 грн., у серпні 2010 року у сумі 1010 грн., у жовтні 2010 року у сумі 10729 грн., у грудні 2010 року у сумі 13987 грн.;

- п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року із змінами і доповненнями (далі - ПК України), в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту по рядку 24 Декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року на загальну суму 500 грн.;

- пп.1.20.3. п.1.20., п.1.32. ст.1., пп.4.1.1. п.4.1. ст.4., п.5.1., пп.5.2.1. п.5.2., пп.5.3.9 п.5.3. ст.5, п.6.1. ст.6., пп.11.3.1. п.11.3. ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток підприємств за 2-4 квартали 2010 року на загальну суму 68104 грн., у тому числі по періодам: 2 квартал 2010 року - на суму 60030 грн., 3 квартал 2010 року - на суму 17678 грн., 4 квартал 2010 року - на суму 25752 грн. та завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2011 року у сумі 194813 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем прийнято спірні податкові повідомлення-рішення від 11.07.2011 року №0007242301, №0007252301, №0007262301, №0007272301 (а.с.19-22 т.1,61-63 т.2), якими позивачу:

- збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 85130,00 грн., у т.ч. за основним платежем на 68104,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на 17026,00 грн. (№0007242301);

- збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 112449,00 грн., у т.ч. за основним платежем на 89959,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на 22490,00 грн. (№0007252301);

- зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011 року на 194813,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1,00 грн. (№0007272301);

- зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за березень 2011 року на 500,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1,00 грн.(№0007262301).

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

В ході проведеної перевірки позивача, окрім іншого (в частині що стосується предмету спору) було встановлено порушення позивачем законодавства в частині оподаткування податком на прибуток підприємств за 2-4 квартали 2010 року та відображення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011 року; в частині оподаткування податком на додану вартість за 2-4 квартали 2010 року та відображення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за березень 2011 року, бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2011 року.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Розділом ІІІ цього Кодексу визначений порядок оподаткування податком на прибуток підприємств а Розділом V цього Кодексу визначений порядок оподаткування податком на додану вартість.

Проте, в п.1 Розділу ХІХ Прикінцеві положення ПК України зроблено зауваження про те, що Розділ ІІІ цього Кодексу набирає чинності з 01.04.2011 року.

До набрання чинності Розділом ІІІ ПК України порядок оподаткування податком на прибуток підприємств було врегульовано нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"№334/94-ВР від 28.12.1994 року (зі змінами і доповненнями, далі - Закон №334),(в редакції, чинній на час спірних правовідносин), порядок оподаткування податком на додану вартість до набрання чинності ПК України було врегульовано нормами Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР (в редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Таким чином, при визначенні суми податку на прибуток, податку на додану вартість, до вказаних періодів позивач мав керуватися нормами вищезазначених законів.

Відповідно до ст.3 Закону №334 об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами. (п.4.1 ст.4 Закону №334).

Відповідно до п.п.4.1.1. п.4.1. ст.4 Закону №334 валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Датою збільшення валового доходу, згідно з п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону №334 вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону№334, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону№334 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 рази. Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

В силу п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону №334 датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Вичерпний перелік витрат, які не відносяться до складу валових, наведений у п.5.3 ст.5 Закону №334. Відповідно до п.5.11 ст.5 Закону №334 установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені в цьому Законі, не дозволяється.

Поняття господарської діяльності наведено у п.1.32 ст.1 Закону №334, в силу якого господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

З аналізу вищенаведених норм Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" слідує, що підставою для включення витрат з придбання товарів (отримання робіт, послуг) до складу валових з метою обчислення об'єкта оподаткування є належним чином оформлені розрахункові, платіжні та інші первинні документи.

Необхідність підтвердження проведеної господарської операції відповідними документами було встановлено також нормами Закону №168).

Цим Законом передбачалось право платника податку на отримання податкового кредиту, яким, відповідно до п.1.7. Закону №168 є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Виникнення права на податковий кредит, порядок його нарахування та визначення передбачались ст.7 Закону №168.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з п.п.7.2.3 Закону №168 податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168 визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168 податкова накладна повинна містити наступні реквізити: порядковий номер, дату виписування податкової накладної, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, податковий номер платника податку (продавця, покупця), місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'їм), повну назву отримувача, ціну продажу без врахування податку, ставку податку та відповідну суму у цифровому значенні, загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Форма податкової накладної та порядок її заповнення на час виникнення спірних правовідносин були затверджені Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за №233/2037.

Отже, зі змісту норм Закону України "Про податок на додану вартість" слідує, що необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна.

Однак, суд зазначає, що наявність у покупця податкової накладної, є достатньою, але не безумовною підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" №996-XIV від 16.07.1999 року (далі - Закон №996-XIV).

Згідно з ч.2 ст.3 цього Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.ч.1-2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність").

Відповідно до п.п.2.1. "Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства Фінансів України №88 від 24.05.1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за N168/704 первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Вищевикладені положення свідчать, що до податкового кредиту відносяться суми податку на додану вартість, сплачені за наслідками господарської операції з придбанням товарів, що фактично мала місце, в результаті якої платник податку використовує придбані товари у власній господарській діяльності.

Суд зазначає, що збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за 2010 рік всього в сумі 85130,00 грн., у т.ч. за основним платежем на 68104,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на 17026,00 грн., визначене у податковому повідомленні - рішенні від 11.07.2011 року №0007242301 та зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 194813,00 грн. з нарахуванням штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1,00 грн., визначене у податковому повідомленні - рішенні від 11.07.2011 року №0007272301; збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за березень-грудень 2010 року всього в сумі 112449,00 грн., у т.ч. за основним платежем на 89959,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на 22490,00 грн., визначене у податковому повідомленні - рішенні від 11.07.2011 року №0007252301 та зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за березень 2011 року на 500,00 грн. з нарахуванням штрафних (фінансових) санкції у сумі 1,00 грн., визначене у податковому повідомленні - рішенні від 11.07.2011 року №0007262301 визначене у зв'язку з наступними висновками перевірки.

Так, на думку податкових органів, позивачем необґрунтовано занижено валовий дохід на суму 261115,00 грн., у т.ч.:

- на суму 234141,00 грн. по операціях з реалізації 4-ох автомобілів за дилерськими та комісійними договорами;

- на суму 26974,00 грн., яка визначена як різниця між цінами фактичної реалізації автомашин LADA споживачам в 2 кварталі 2010 року - 1 кварталі 2011 року і «звичайними» цінами,

крім того, необґрунтовано завищено валові витрати на суму 206114,00 грн., у т.ч.:

- на суму 8333,33 грн. по операціям з ТОВ «Кримський спас»;

- на суму 43250,00 грн. по операціям з ПП «Команд»;

- на суму 148281,00 грн. по операціям з ПП ОСОБА_2;

- на суму 6250,00 грн. по операціям з ФОПП ОСОБА_3;

- -0,33 грн. округлення ДПІ.

До того ж, на думку податкових органів, позивачем необґрунтовано занижено податкові зобов'язання з ПДВ на 89959,00 грн. та завищено суму від'ємного значення з ПДВ на 500,00 грн. визначено ДПІ, зокрема:

занижено податкове зобов'язання з ПДВ на суму 52224,00 грн., у т.ч.:

- на суму 46 829,00 грн. по операціях з реалізації 4-ох автомобілів за дилерськими та комісійними договорами;

- на суму 5395,00 грн., яка визначена як різниця між цінами фактичної реалізації автомашин LADA споживачам в червні 2010 року - березні 2011 року і «звичайними» цінами;

завищено податковий кредиту на суму 38235,00 грн., у т.ч.:

- на суму 1666,00 грн. по операціям з ТОВ «Кримський спас»;

- на суму 6915,00 грн. по операціям з ПП «Комманд»;

- на суму 29654,00 грн. по операціям з ПП ОСОБА_2

Висновки про заниження позивачем валового доходу на суму 234141,00 грн. та заниження податкового зобов'язання з ПДВ на суму 46829,00 грн. в акті перевірки податкові органи обгрунтовують тим, що позивачем не включено до складу валового доходу суми по операціях з реалізації автомобілів LADA за дилерськими та комісійними договорами з ТОВ «АНК Альянс», ТОВ «Еврика», ТОВ «Автосервіс», ВКФ «Блік» у т.ч.: у сумі 69583,00 грн. щодо автомобіля з двигуном НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_3; у сумі 66600,00 грн. щодо автомобіля з двигуном НОМЕР_4, номер кузова НОМЕР_2; у сумі 49958,00 грн. щодо автомобіля з двигуном НОМЕР_10, номер кузова НОМЕР_9; у сумі 48000,00 грн. щодо автомобіля з двигуном НОМЕР_8, номер кузова НОМЕР_7.

Судом встановлено, що у перевіряємий період позивач уклав угоди з вищезазначеними контрагентами, зокрема, 01.03.2010 року між ПАТ «Крим-Лада» (Комітент) та ТОВ «АНК Альянс» (Комісіонер) було укладено договір комісії №7КИ310; 06.09.2007 року між позивачем та ТОВ «Автосервіс» (Комісіонер) було укладено договір комісії №186КИ10907; 01.03.2010 року між позивачем (Дистриб'ютор) та ТОВ «Еврика» (Дилер) було укладено Дилерський договір №8ДЛ0310; 12.01.2009 року між позивачем (Дистриб'ютор) та ВКФ «Блік» (Дилер) було укладено Дилерський договір №02ДЛ0108 (а.с.104-109 т.3).

Відповідно до умов комісійних договорів Комісіонер приймає на себе зобов'язання по реалізації від свого імені, але за рахунок Комітента автомобілів «LADA» (у відповідності з додатками до дійсного договору), що є власністю Комітента, а Комітент, в свою чергу, зобов'язується виплатити Комісіонеру винагороду, поставка товару Комісіонеру на реалізацію визначається за узгодженням з Комітентом, а саме: самовивіз товару Комісіонером здійснюється зі складу Комітента, повну вартість одиниці товару Комісіонер перераховує на рахунок Комітента єдиним платежем не пізніше 1-го банківського дня (по договору з ТОВ «АНК Альянс») та 7-ми банківських днів (по договору з ТОВ «Автосервіс») з моменту продажу товару кінцевому споживачу, після сплати кінцевим споживачем повної вартості товару Комісіонер зобов'язаний передати комітенту дані кінцевого споживача для виписки довідки-рахунку. Комітент зобов'язаний виписувати довідку-рахунок протягом одного дня з моменту отримання оплати від Комісіонера.

Порядок оподаткування ПДВ операцій з реалізації товарів у межах договорів комісії (або подібних до них) встановлений п.4.7. ст.4 Закону №168, відповідно до якого: «Датою збільшення податкових зобов'язань комітента є дата отримання коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера».

Відповідно до умов дилерських договорів Дистриб'ютор зобов'язується поставити Дилеру автомобілі марки ВАЗ (товар), а Дилер зобов'язується оплатити, прийняти та реалізувати отриманий товар, а також здійснити сервісне та гарантійне обслуговування товару.Дилер при продажу товару кінцевому споживачу зобов'язаний передати Дистриб'ютору усі необхідні документи для оформлення довідки-рахунку. Дистриб'ютор зобов'язаний протягом 7-ми днів передати Дилеру оплачений товар та протягом 3-ох днів з моменту продажу кінцевому споживачу передати Дилеру усі необхідні документи для оформлення товару в ДАІ (довідка-рахунок, ВМД, транзитний номерний знак).Поставка товару здійснюється Дистриб'ютором в 3-денний термін з моменту надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Дистриб'ютора. Витрати з доставки товару несе Дилер.

З матеріалів справи вбачається, що 19 березня 2010 року на виконання договору з ТОВ «АНК Альянс» позивачем передано ТОВ «АНК Альянс» автомобіль LADA 21214-146-20 двигун НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 НОМЕР_3, що підтверджується видатковою накладною (на комісію) №62703 на суму 79920,00 грн., у т.ч. 13320,00 грн. ПДВ (ціна без ПДВ склала 66600,00 грн.) (а.с.42 т.1).

В березні 2010 року вказаний автомобіль був реалізований Комісіонером (ТОВ «АНК Альянс»), що підтверджується звітом комісіонера від 31.03.2010 року та актом виконаних робіт від 31.03.2010 року (а.с.44 т.1).

19.03.2010 року ТОВ «АНК Альянс» перерахувало позивачу грошові кошти за проданий автомобіль в сумі 79920,00 грн., у т.ч. 13320,00 грн. ПДВ, (ціна без ПДВ. склала 66600,00 грн.), що підтверджується випискою банку (а.с.45 т.1).

19.03.2010 року за датою виникнення податкових зобов'язань комітент (позивач) відповідно до пп.7.2.3. п.7.2. ст.7. Закону №168 склав податкову накладну №252 на суму 79920,00 грн., у т.ч. 13320,00 грн. ПДВ на ім'я комісіонера (ТОВ «АНК Альянс») (а.с.46 т.1), яка включена до реєстру виданих податкових накладних в березні 2010 року за порядковим номером 69 (а.с.69 т.4).

Відповідно до умов договору позивачем було виписано довідку-рахунок серії ДДР №379243 від 01.04.2010 року щодо автомобілю LADA двигун НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_4 (а.с.41 т.1).

Господарська операція з реалізації автомобіля у повному обсязі відображена в регістрі бухгалтерського обліку позивача за березень 2010 року, що також підтверджується висновком проведеної у справі судово-економічної експертизи.

Судом встановлено, що до складу валового доходу за 1 квартал 2010 року позивачем включено дохід від реалізації автомобіля LADA двигун НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 НОМЕР_3 у сумі 66600,00 грн. без врахування ПДВ, зазначена сума включена позивачем до валових доходів по декларації з податку на прибуток підприємства позивача за 1 квартал 2010 року за датою зарахування грошових коштів на банківський рахунок.

Податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 13320,00 грн. за вказаною операцією поставки включені позивачем до податкової декларації з ПДВ за березень 2010 року та відображені в розділі І додатку №5 за порядковим номером 21 (а.с.49 т.2).

Також на виконання договору з ТОВ «Автосервіс» 03.03.2010 року позивачем передано ТОВ «Автосервіс» (Комісіонер) автомобіль LADA двигун НОМЕР_10, номер кузову НОМЕР_9, що підтверджується видатковою накладною (на комісію) №62158 всього на суму 67948,00 грн., у т.ч. ПДВ 11324,67 грн. (ціна без ПДВ склала 56623,33 грн.) (а.с.34 т.1).

В червні 2010 року вказаний автомобіль (номер кузову НОМЕР_9) був реалізований Комісіонером (ТОВ «Автосервіс»), що підтверджується звітом Комісіонера від 30.06.2010 року та актом надання послуг (а.с.35-36 т.1).

31.05.2010 року та 07.06.2010 року ТОВ «Автосервіс» перерахувало позивачу грошові кошти за проданий автомобіль у сумі 67948,00 грн., у т.ч. ПДВ 11324,67 грн. (ціна без ПДВ склала 56623,33 грн.) (а.с.34 т.1), що підтверджується виписками банку (а.с.37-38 т.1).

31.05.2010 року та 07.06.2010 року за датою виникнення податкових зобов'язань комітент (позивач) відповідно склав податкові накладні №512 від 31.05.2010 року на суму 59900,00 грн., у т.ч. 9983,33 грн. ПДВ, та №635 від 07.06.2010 року на суму 8048,00 грн., у.ч.1341,33 грн. ПДВ, на ім'я Комісіонера ТОВ «Автосервіс», яка включена позивачем до реєстру виданих податкових накладних в червні 2010 року за порядковим номером 38 (а.с.39-40 т.1, 99 т.4).

Відповідно до умов договору позивачем було виписано довідку-рахунок серії ДДР №379284 від 04.06.2010 року щодо автомобілю LADA двигун НОМЕР_10, номер кузову НОМЕР_9 на Ялтинську міську поліклініку по дорученню №97 від 29.05.2010 рік через ОСОБА_5

Господарська операція з реалізації автомобіля у повному обсязі відображена в регістрі бухгалтерського обліку позивача за період травень-червень 2010 року, що також підтверджується висновком проведеної у справі судово-економічної експертизи.

Судом встановлено, що до складу валового доходу за 2 квартал 2010 року позивачем включено дохід від реалізації автомобіля LADA двигун НОМЕР_10, номер кузова НОМЕР_9 у сумі 56 623,33 грн. без врахування ПДВ, зазначена сума включена позивачем до валових доходів по декларації з податку на прибуток підприємства позивача за півріччя 2010 року за датою зарахування грошових коштів на банківський рахунок.

Податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 11324,66 грн., що виникли в результаті операції поставки, включені позивачем до податкових декларацій з ПДВ за травень 2010 року у сумі 9983,33 грн., за червень 2010 року у сумі 1341,33 грн.

На виконання договору між позивачем та ТОВ «Еврика» 11 березня 2010 року останнє перерахувало ПАТ «Крим-Лада» грошові кошти за автомобіль ВАЗ 21214-146-20 у сумі 78500,00 грн., у т. ч. 13083,33 ПДВ (ціна без ПДВ склала 65416,67 грн.), що підтверджується випискою банку (а.с.31 т.1).

12 березня 2010 року позивачем передано ТОВ «Еврика» автомобіль LADA марки 21214-146-20 двигун НОМЕР_4, номер кузова НОМЕР_5, що підтверджується видатковою накладною №6233 на суму 78500,00 грн., у т. ч. 13083,33 ПДВ (а.с.30 т.1).

11.03.2010 року за датою зарахування коштів від дилера (ТОВ «Евріка») у дистриб'ютора (ПАТ «Крим-Лада») відповідно до пп.7.3.1. п.7.3. ст.7. Закону №168 виникли податкові зобов'язання у сумі 13083,33 грн. щодо операції з реалізації автомобіля LADA двигун НОМЕР_4, номер кузова НОМЕР_6.

11.03.2010 року за датою виникнення податкових зобов'язань дистриб'ютор (позивач) склав податкову накладну №307 на суму 78500,00 грн., у.т.ч.13083,33 грн. ПДВ, на ім'я Дилера (ТОВ «Евріка») (а.с.32 т.1), яка включена до реєстру виданих податкових накладних в березні 2010 року за порядковим номером 49 (а.с.68 т.4).

Відповідно до умов договору позивачем 22 квітня 2010 року було виписано довідку-рахунок серії ДДР №379262 на ім'я ОСОБА_6 щодо реалізованого автомобілю LADA марки 21214-146-20 двигун НОМЕР_4, номер кузова НОМЕР_6 (а.с.29 т.1).

Судом встановлено, що до складу валового доходу за 1 квартал 2010 року позивачем включено дохід від реалізації автомобіля LADA двигун НОМЕР_4, номер кузова НОМЕР_6 у сумі 65416,67 грн. без ПДВ, зазначена сума включена позивачем до валових доходів по декларації з податку на прибуток підприємства позивача за 1 квартал 2010 року за датою зарахування грошових коштів на банківський рахунок.

Податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 13083,33 грн. за вказаною операцією поставки включені позивачем до податкової декларації з ПДВ за березень 2010 року.

На виконання договору між позивачем та ВКФ «Блік» 06 липня 2009 року ВКФ «Блік» перерахувало ПАТ «Крим-Лада» грошові кошти за автомобіль LADA двигун НОМЕР_8, номер кузова НОМЕР_7 у сумі 53000,00 грн., у т.ч. 8833,33 грн. (ціна без ПДВ склала 44166,67 грн.), що підтверджується випискою банку (а.с.233 т.4).

10 липня 2009 року позивачем передано ВКФ «Блік» автомобіль LADA двигун НОМЕР_8, номер кузова НОМЕР_7, що підтверджується видатковою накладною №62153 у тому числі на суму 53000,00 грн., у т.ч. 8833,33 грн. (а.с.26 т.1).

06.07.2009 року за датою виникнення податкових зобов'язань позивач склав податкову накладну №810, до загальної суми якої включено 53000,00 грн., у т.ч. 8833,33 грн. на ім'я Дилера ВКФ «Блік», яка й включена до реєстру виданих податкових накладних в липні 2009 року за порядковим номером 37 (а.с.28 т.1, 55 т.4).

Відповідно до умов договору позивачем 12.07.2010 року позивачем виписано довідку-рахунок серії ДДР №379312 щодо автомобілю LADA двигун НОМЕР_8, номер кузова НОМЕР_7 на ім'я ОСОБА_7 (а.с.25 т.1).

Господарська операція з реалізації автомобіля у повному обсязі відображена в регістрі бухгалтерського обліку позивача за липень 2009 року, що також підтверджується висновком проведеної у справі судово-економічної експертизи.

Судом встановлено, що до складу валового доходу за 3 квартал 2009 року позивачем включено дохід від реалізації автомобіля LADA двигун НОМЕР_8 кузов НОМЕР_7 у сумі 44166,67 грн. без ПДВ, зазначена сума включена позивачем до валових доходів по декларації з податку на прибуток підприємства позивача за 3 квартал 2009 року за датою зарахування грошових коштів на банківський рахунок.

Податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 8833,33 грн. за вказаною операцією поставки включені позивачем до податкової декларації з ПДВ за липень 2009 року та відображені в розділі І додатку №5 за порядковим номером 26 (а.с.53 т.2).

Суд зазначає, що позиція податкових органів щодо не включення позивачем до складу валового доходу суми в розмірі 234141,00 грн. та заниження податкового зобов'язання з ПДВ на суму 46829,00 грн. по операціях з реалізації 4-ох автомобілів за дилерськими та комісійними договорами обґрунтована тим, що довідки-рахунки на вказані автомобілі виписані на ім`я осіб, операції отримання доходу з якими не відображені у бухгалтерському обліку позивача.

У той же час суд вважає таку позицію безпідставною та такою, що спростовується матеріалами справи.

Відповідно до п.2,8 Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України», затверджених наказом Державної митної служби від 17.11.2005 року №1118, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 листопада 2005 року за N1428/11708, кожний транспортний засіб (автомобіль) має ідентифікаційний номер, який наноситься на деталі кузова і є індивідуальним для кожного транспортного засобу.

Під час перевірки відповідачем встановлено ідентифікаційні номери кузову автомобілю, які продані ОСОБА_4 - НОМЕР_2 НОМЕР_3, Ялтинській міській поліклініці по дорученню №97 від 29.05.2010 року через ОСОБА_5 - НОМЕР_9, ОСОБА_6 - НОМЕР_2 НОМЕР_5, ОСОБА_7 - НОМЕР_7.

Автомобілі із вказаними ідентифікаційними номерами можуть бути лише в єдиному екземплярі, оскільки такий номер є індивідуальним.

За дослідженими вище матеріалами справи судом встановлено, що автомобілі з зазначеними ідентифікаційними номерами дійсно продані позивачем, але не в ті періоди, які зазначено у перевірці, а в межах комісійних та дилерських договорів.

Враховуючи, що, відповідно до статті 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії комісіонер реалізує товар від свого імені то у позивача (комітент) відсутні будь-які прямі відносини із кінцевим покупцем, відповідно ані в бухгалтерському, ані в податковому обліку позивача не відображена реалізація вказаних автомобілів кінцевим споживачам, в той же час відображені операції з передачі вказаних автомобілів комісіонерам (ТОВ «АНК Альянс», ТОВ «Автосервіс») та отримання від комісіонерів виторгу від реалізації авто.

Також в бухгалтерському та податковому обліку позивача відображено операції з передачі вказаних автомобілів у межах дилерських договорів ВКФ «Блік» та ТОВ «Еврика», які в подальшому реалізували автомобілі кінцевому споживачу.

Отже, доходи за операціями з реалізації 4-ох автомобілів за дилерськими та комісійними договорами із вказаними ідентифікаційними номерами у повному обсязі включено до складу валових доходів відповідних періодів всього в сумі 234141,00 грн., а податкові зобов'язання з ПДВ всього в сумі 46829,00 грн. обґрунтовано включені до податкових декларацій з ПДВ відповідних періодів. Матеріалами справи спростовуються висновки відповідача щодо заниження валових доходів позивача на 234141,00 грн. та заниження податкового зобов'язання з ПДВ на суму 46829,00 грн. по операціях з реалізації 4-ох автомобілів за дилерськими та комісійними договорами в 2009-2010 роках, що також підтверджується висновком проведеної у справі судово-економічної експертизи.

Висновки про заниження позивачем валового доходу на суму 26974,00 грн. та заниження податку на додану вартість на суму 5395,00 грн. в акті перевірки податковими органами обгрунтовані як визначена різниця між фактичними цінами реалізації автомобілів LADA споживачам в 2 кварталі 2010 року - 1 кварталі 2011 року (червні 2010 року - березні 2011 року) та «звичайними» цінами поставки по операціях за дилерським договором з ЗАТ «ТД «Укравтоваз», з яким у перевіряємий період позивач мав правовідносини.

За «звичайні ціни» по операціях реалізації автомобілів ВАЗ ДПІ прийняла «роздрібні ціни для дилерських центрів ЗАТ «ТД «Укравтоваз», в той же час в акті перевірки відповідач не посилається на документ або інше джерело інформації, з якого ДПІ стали відомі «роздрібні ціни для дилерських центрів ЗАТ «ТД «Укравтоваз».

Судом встановлено, що 01.01.2010 року позивач (Дилер) уклав з ЗАТ «Торговий дім «УКРАВТОВАЗ» (Дистриб'ютор) договір №22-02-10/ПА, відповідно до якого при встановленні Дилером роздрібних цін на автомобілі для продажу Споживачам він керується Реєстрами роздрібних цін Дистриб'ютора, які встановлюються та направляються Дистриб'ютором Дилеру електронною поштою кожного тижня та можуть змінюватись в залежності від умов ринку (а.с.194 - 199 т.3).

На виконання вказаного Договору Дистриб'ютор (ЗАТ «Торговий дім «УКРАВТОВАЗ») затвердив та надіслав Дилеру (ПАТ «Крим-Лада») реєстри роздрібних цін на червень 2010 року - березень 2011 року у тому числі: 02.06.2010 року вих. №427/06-10/11; 05.07.2010 року вих. №518/07-10/11; 02.09.2010 року вих. №673/08-10/11; 01.10.2010 року вих. №764/09-10/11; 15.11.2010 року вих.№866/11-10/11; 24.01.2011 року вих. №27/01-11/11; 07.02.2011 року вих.№49/01-11/11; 14.03.2011 року вих. №119/03-11/11. (а.с.199-214 т.3).

Якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін (п.п.1.20.1. п.1.20. ст.1 Закону №334).

За загальним правилом, встановленим абз.1 п.4.1. ст.4 Закону №168 база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Відповідно до абз.2 п.4.1. ст.4 Закону №168 база оподаткування визначається за звичайними цінами тільки у разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків.

Суд зазначає, що при співставленні цін, вказаних у видаткових накладних ПАТ «Крим-Лада», з цінами, рекомендованими АТ «УКРАВТОВАЗ» в реєстрах, встановлено, що в усіх випадках, перелічених ДПІ в акті перевірки, фактичні продажні ціни ПАТ «Крим-Лада» на автомобілі ВАЗ були не суттєво (не більше 4%) нижче або на рівні рекомендованих АТ «УКРАВТОВАЗ».

Крім того, застосування «звичайних цін» при визначенні доходу платника здійснюється лише у тих випадках, які прямо передбачені Законом №334.

Але в акті перевірки ДПІ не зазначила жодну підставу для застосування «звичайних цін», ані товарообмінний характер операцій (фактично розрахунок здійснений у грошовій формі), ані наявність пов'язаних осіб - покупців.

Таким чином, застосування ДПІ «звичайних цін» при визначенні доходів позивача та визначення бази оподаткування є безпідставним, а висновки ДПІ щодо заниження валових доходів позивача на 26974,00 грн. та заниження податкових зобов'язань з ПДВ на суму 5395,00 грн., в результаті заниження бази оподаткування по операціях реалізації автомобілів ВАЗ споживачам в 2 кварталі 2010 року - 1 кварталі 2011 року (червні 2010 року - березні 2011 року) спростовуються документами бухгалтерського обліку та економічної діяльності позивача у повному обсязі, що також підтверджується висновком проведеної у справі судово-економічної експертизи.

Висновки про завищення позивачем валових витрат на суму 8333,33 грн. та податкового кредиту на суму 1666,00 грн. по операціях з придбання посередницьких послуг у ТОВ «Кримський спас»; валових витрат на суму 43250,00 грн. та податкового кредиту на суму 6915,00 грн. по операціях з придбання посередницьких послуг у ПП «Комманд» в акті перевірки податковими органами обгрунтовано тим, що господарські операції з поставки послуг між позивачем (Замовник) та його постачальниками (ТОВ «Кримський спас» та ПП «Комманд») фактично не були здійснені, оскільки інформація про місцезнаходження постачальників не відповідає дійсності, у постачальників відсутні трудові ресурси та основні фонди, а податкова звітність постачальників не містить даних про їх фінансово-господарську діяльність, тому позивач не мав права відображати у податковому обліку наслідки цих операцій.

08 квітня 2010 року між ПАТ «Крим-Лада» (Замовник) та ТОВ «Кримський спас» (Посередник) було укладено договір про надання посередницьких послуг №10У510, яким регулюються правовідносини щодо надання Посередником послуг Замовнику при здійсненні останнім підприємницької діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах і під контролем Замовника. За умовами цього договору Посередник зобов'язується виконати ряд певних фактичних дій з метою знаходження оптимального контрагента (покупця), готового придбати автомобілі ЛАДА що реалізуються. Замовник зобов'язаний забезпечити Посередника всією інформацією та документацією, необхідною для виконання ним своїх зобов'язань, та виплатити Посереднику винагороду за надані послуги, посередник за надані послуги отримує винагороду відповідно до акту прийому - передачі. Підставою для оплати є оплата Товару Замовника Покупцем або надходження грошей на розрахунковий рахунок Замовника від Покупця (а.с.47 т.1)

Договір аналогічного змісту також було укладено 01 вересня 2010 року між ПАТ «Крим-Лада» (Замовник) та ПП «Комманд» (Посередник) (а.с.50 т.1).

Суд зазначає, що факт здійснення господарської операції фіксує первинний документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Факт здійснення позивачем господарських операцій з придбання послуг у ТОВ «Кримський спас» на суму 8333,33 грн. у квітні 2010 року без ПДВ та у ПП «Комманд» на суму 43250,00 грн. без ПДВ за період вересень 2010 року - березень 2011 року зафіксований та підтверджений первинними документами - актами виконаних робіт з наданих посередницьких послуг з пошуку покупців на автомобілі (а.с.48, 51,52,54,56,58 т.1).

У вказаних актах наданих послуг містяться дані щодо кожного з автомобілів, по яких Постачальниками знайдені покупці, у т.ч. марка автомобіля, колір, номер кузову та які були реалізовані позивачем.

Оплата позивачем наданих контрагентами посередницьких послуг підтверджується виписками банків (а.с.168-173).

В квітні 2010 року за датою оформлення акту, що засвідчує факт надання послуг на суму 10000,00 грн., у т.ч. 1666,67 грн. ПДВ, у посередника (ТОВ «Кримський спас») виникли податкові зобов'язання з ПДВ.

За датою виникнення податкових зобов'язань посередник (ТОВ «Кримський спас») склав податкову накладну від 28.04.2010 року №434 на суму 10000,00 грн., у т.ч. 1666,67 грн. ПДВ (а.с.49 т.1), яку позивач отримав у квітні 2010 року (а.с.49 т.1).

В вересні 2010 року - грудні 2010 року за датою оформлення актів, що засвідчують факт надання послуг, на суму 41500,00 грн., у т.ч. 6916,67 грн. ПДВ, у постачальника ПП Комманд виникли податкові зобов'язання з ПДВ.

За датою виникнення податкових зобов'язань постачальник (ПП Комманд») склав податкові накладні на суму 41500,00 грн., у т.ч. 6916,67 грн. ПДВ, зокрема від 29.10.2010 року №1339, від 30.12.2010 року №2036, від 30.11.2010 року №1633, від 30.09.2010 року №739 (а.с.53, 55,57,59 т.1).

Вказані податкові накладні містять усі обов'язкові реквізити, передбачені пп.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону №168.

На підставі зазначених податкових накладних, позивачем нараховано податковий кредит у тому числі: у сумі 1666,67 грн. за квітень 2010 року, у сумі 6916,67 грн. за вересень-грудень 2010 року, який відображено у деклараціях з ПДВ за відповідні періоди.

Судом встановлено, що до складу валових витрат за 2 квартал 2010 року позивачем включено витрати на придбання посередницьких послуг у ТОВ «Кримський спас» в сумі 8333,33 грн., без ПДВ, до складу валових витрат за 3 квартал 2010 року - 1 квартал 2011 року позивачем включено витрати на придбання посередницьких послуг у ПП «Комманд» в сумі 43250,00 грн. без ПДВ.

Господарські операції із придбання у ТОВ «Кримський спас» та ПП «Комманд» посередницьких послуг за період квітень - грудень 2010 року у повному обсязі відображені в регістрах бухгалтерського обліку позивача, що також підтверджується висновком проведеної у справі судово-економічної експертизи.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи (п.2 ст.33 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 року №755 ).

Згідно з п.9.8. ст.9 Закону №168 реєстрація платників ПДВ діє до дати її анулювання.

ТОВ «Кримський спас був зареєстрований платником ПДВ на дату складання податкової накладної (квітень 2010 року) (Свідоцтво платника ПДВ №100244016 анульовано 02.06.2010 року - дані офіційного сайту ДПС України http://www.sts.gov.ua), ПП «Комманд» також був зареєстрований платником ПДВ на дату складання податкових накладних (вересень-листопад 2010 року) (Свідоцтво платника ПДВ №100288780 анульовано лише 11.04.2012 р. - дані офіційного сайту ДПС України http://www.sts.gov.ua).

На момент вчинення господарських операцій з позивачем постачальники ТОВ «Кримський спас», ПП «Комманд» були включені до ЄДРПОУ згідно даних сайту http://irc.gov.ua та були зареєстрованими платниками ПДВ згідно даних офіційного сайту ДПС України (http://www.sts.gov.ua). Дані щодо місцезнаходження юридичної особи вказані на офіційному сайті ЄДРПОУ http://irc.gov.ua., отже не були припинені та знаходились у статусі платників ПДВ без будь-яких обмежень.

Такі факти як відсутність контрагента за місцезнаходженням та несплата ним відповідної суми податкових зобов'язань за наслідками здійснення спірних операцій самі по собі, не у зв'язку з іншими обставинами справи, не можуть слугувати об'єктивними ознаками недобросовісності платника (покупця) та підтверджувати отримання ним необґрунтованої податкової вигоди. Посилання податкового органу на факт відсутності постачальника за його місцезнаходженням, свідчить лише про порушення даною юридичною особою законодавства, яке стосується його реєстрації, як суб'єкта підприємницької діяльності чи платника податків і зобов'язує його повідомляти реєструючі органи про зміну свого місця знаходження, а у випадку порушення даної вимоги передбачає персональну відповідальність такої особи та її посадових осіб. Факт відсутності контрагента за місцезнаходженням на дату проведення перевірки не може слугувати підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Зазначеної думки дотримується Вищий адміністративний суд України в Ухвалах від 16.05.2012 року по справі №К-9991/6724/12, від 17.07.2012 року №К/9991/1812/12 та від 17.01.2012 року №К-15283/09 ВАСУ ; від 24.01.2013 року по справі №К-20928/10.

Крім того, суд зауважує, що відсутність у податковій звітності ТОВ «Кримський спас» та ПП «Команд» відомостей про основні фонди та трудові ресурси не є беззаперечним доказом неможливості здійснювати ним господарські операції з поставки послуг: адже транспорт, приміщення та необхідні необоротні активи могли орендуватись у інших осіб, а робочі активи могли залучатись на умовах підряду, аутстаффінгу і т.п. (аналогічна думка викладена ВАСУ в Ухвалі від 08.12.2011 року по справі №К/9991/50633/11, від 08.08.2012 року по справі №К/9991/35491/12, від 14.11.2012 року К/9991/44880/12).

Більш того, у позивача відсутній обов'язок та право перевіряти кількість робітників, наявність транспорту, приміщень та інших необоротних активів у ТОВ «Кримський спас» та ПП «Комманд», а відтак відсутня залежність правомірності формування податкового кредиту ПАТ «Крим-Лад» від наявності вказаних параметрів у ТОВ «Кримський спас» та ПП «Комманд» (аналогічна думка викладена ВАСУ в Постанові від 10.01.2012 року по справі №К/9991/81953/11, в Ухвалах від 26.10.2011 року по справі №К-26345/10, від 13.01.2011 року по справі №К-28642/10, від 23.11.2011 року по справі №К/9991/49204/11).

Враховуючи викладене, матеріалами справи спростовуються висновки відповідача щодо завищення позивачем валових витрат на суму 8333,33 грн. та податкового кредиту на суму 1666,00 грн. по операціях з придбання посередницьких послуг у ТОВ «Кримський спас»; валових витрат на суму 43250,00 грн. та податкового кредиту на суму 6915,00 грн. по операціях з придбання посередницьких послуг у ПП «Комманд», що також підтверджується висновком проведеної у справі судово-економічної експертизи.

Висновки про завищення позивачем валових витрат на суму 6250,00 грн. по операціях з придбання організаційно-консультаційних послуг по операціям з ФОП ОСОБА_3 в акті перевірки податковими органами обгрунтовано тим, що юридичні послуги, надані ФОП ОСОБА_3 не пов'язані з господарською діяльністю позивача, оскільки в акті виконаних робіт не відображений зміст та обсяги робіт та недоцільністю залучення незалежного юриста.

14 січня 2008 року між ПАТ «Крим-Лада» (Замовник) та ФОП ОСОБА_3 (Виконавець) було укладено договір про надання послуг №18І20108, у відповідності до умов якого Замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати організаційно - консультаційні послуги по юридичним питанням, замовник здійснює розрахунки з Виконавцем за виконану роботу в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок виконавця по реквізитам, вказаним в цьому договорі, протягом 3-ох банківських днів з моменту отримання рахунків на оплату виконаних робіт (а.с.18-19 т.2).

12 лютого 2010 року юрисконсульт позивача Новіков А.І. подав директору службову записку про необхідність юридичної експертизи проектів договорів с ЗАТ «ТД «УКРАВТОВАЗ», у т.ч.: на поставку автомашин; на поставку запасних частин та комплектуючих; на гарантійне та технічне обслуговування автомашин. Необхідність залучення ОСОБА_3 у службовій записці обумовлена тим, що для обґрунтування позицій позивача у переговорах з ЗАТ «ТД «УКРАВТОВАЗ» необхідна незалежна юридична експертиза (а.с.180 т.3).

12 лютого 2010 року генеральний директор позивача письмово (лист вих.№27/10) звернувся до ФОП ОСОБА_3 з проханням надати допомогу в юридичній оцінці умов договорів з постачальником, а також взяти участь в переговорах з приводу укладення вказаних договорів.

02 квітня 2010 року позивачем перераховано ФОП ОСОБА_3 грошові кошти за надані послуги у розмірі 6250,00 грн., що підтверджується випискою банку (а.с.168 т.3).

Надання організаційно - консультаційних послуг по юридичних питаннях, наданих ФОП ОСОБА_3 на суму 6250,00 грн. підтверджується актом приймання послуг (робіт) №13 від 06.04.2010 року (а.с.60 т.1).

До вказаного акту №13 наданий звіт ФОП ОСОБА_3 від 06.04.2010 року про виконану роботу вартістю 6250,00 грн. щодо вивчення та правової оцінки проекту договору із ЗАТ «Торговий дім «Укравтоваз» на поставку запасних частин і комплектуючих деталей;вивчення та правової оцінки дилерського договору з ЗАТ «Торговий дім «Укравтоваз» на поставку автомашин; вивчення та правової оцінки договору з ЗАТ «Торговий дім «Укравтоваз» на гарантійне та технічне обслуговування автомашин; підготовки проекту договору про надання посередницьких послуг з пошуку покупців автомашин;представлення інтересів ЗАТ «Крим-Лада» 01.03.2010 року в переговорах з представниками ЗАТ «Торговий дім «Укравтоваз» з метою підписання вищевказаних договорів; регулярних консультацій по телефону з юридичних питань співробітників ЗАТ «Крим-Лада».

Витрати на придбання вказаних послуг вартістю 6 250,00 грн. включені позивачем до складу валових витрат за період 2 квартал 2010 року.

Вказані послуги були використані позивачем у власній господарській діяльності з метою укладення договору на придбання автомобілів марки «ВАЗ» для подальшого отримання доходу від їх реалізації, зокрема, 01.03.2010 року позивач дійсно уклав з ЗАТ «ТД «УКРАВТОВАЗ» наступні договори: №35ГТО10310/03-02-10/ГТО про гарантійне і технічне обслуговування автомобілів виробництва ВАТ «АВТОВАЗ» в Україні; №363Ч10310/03-02-10/34 про постачання запасних частин для автомобілів марки «ВАЗ»; 08.04.2010 року позивач уклав договір №10У510 на придбання посередницьких послуг із продажу автомобілів із ТОВ «Кримський Спас» (посередник), в результаті виконання якого тільки за квітень 2010 року було реалізовано 5 автомобілів на загальну суму 429 840,00 грн. з ПДВ.

Господарська операція з отримання послуг та перерахування грошових коштів на користь ФОП ОСОБА_3 у повному обсязі відображена у регістрах бухгалтерського обліку позивача за квітень 2010 року, що також підтверджується висновком проведеної у справі судово-економічної експертизи.

Враховуючи викладене, матеріалами справи спростовуються висновки відповідача щодо завищення позивачем валових витрат на суму 6250,00 грн. по операціях з придбання організаційно-консультаційних послуг по операціям з ФОП ОСОБА_3, що також підтверджується висновком проведеної у справі судово-економічної експертизи.

Висновки про завищення позивачем валових витрат на суму 148281,00 грн. та податкового кредиту на суму 29654,00 грн. по операціях з придбання запасних частин для авто та спецодягу у ФОП ОСОБА_2 в акті перевірки податковими органами обґрунтовано тим, що господарські операції не мали товарний характер, оскільки до перевірки не надані товарно-транспортні накладні, і, відповідно, не має можливості встановити вид транспорту, розмір витрат, особу, яка понесла такі витрати, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій.

Судом встановлено, що 01 березня 2009 року між позивачем (Покупець) та ФОП ОСОБА_2 (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу №37КПЗ10309, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати Покупцю у власність, а Покупець - прийняти та оплатити на умовах цього договору запасні частини до автомобілів по накладній, у кількості та по цінам відповідно до виставленого рахунку, продавець зобов'язаний доставити замовлений товар на склад Покупця та передати його у відповідності з видатковою накладною (а.с.52 т.4).

За період травень - листопад 2010 р. ПАТ «Крим-Лада» відповідно до договору №37КПЗ10309 отримало від ФОП ОСОБА_2 запасні частини для автомобілів та спецодяг у загальній кількості 8492 шт. вартістю 177940,80 грн., у т.ч. ПДВ 29656,80 грн. (вартість без ПДВ склала 148284,00 грн.), у тому числі запчастини у кількості 8436 шт. вартістю 148094,40 грн. без врахування ПДВ, спецодяг у кількості 56 шт. вартістю 189,60 грн. без врахування ПДВ).

Факт здійснення позивачем господарських операцій з придбання товарів (запасних частин та спецодягу) у ФОП ОСОБА_2 за період травень-листопад 2010 року зафіксований та підтверджений первинними документами - видатковими накладними, а оприбуткування товару у загальній кількості 8492 шт. на суму 148284,00 грн. без врахування ПДВ підтверджується прибутковими накладними (а.с.1-26 т.4).

Оплата за товар в сумі 177940,80 грн. у т.ч. ПДВ 29656,80 грн. здійснена позивачем на користь ПП ОСОБА_2 за період травень - грудень 2010 року, що підтверджується видатковими касовими ордерами (а.с.232-251 т.3).

Господарська операція з придбання, оплати запасних частин та спецодягу у повному обсязі в сумі 177940,80 грн. з ПДВ відображена в регістрах бухгалтерського обліку за травень-грудень 2010 року, що також підтверджується висновком проведеної у справі судово-економічної експертизи.

За датою виникнення податкових зобов'язань продавець в травні-листопаді 2010 року (за датою отримання товарів) ФОП ОСОБА_2 склав податкові накладні на суму 177 940,80 грн. у т.ч. ПДВ 29656,80 грн. (а.с.27-51 т.4).

Судом встановлено, що продавець (ФОП ОСОБА_2) на дату складення податкових накладних був зареєстрований платником ПДВ, свідоцтво платника ПДВ №100257541 анульовано лише 04.01.2011 року - дані офіційного сайту ДПС України http://www.sts.gov.ua, отже мав право на нарахування ПДВ та складання податкових накладних у травні-листопаді 2010 року.

Вказані податкові накладні на суму ПДВ 29656,80 грн. містять усі обов'язкові реквізити, передбачені пп.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону №168.

На підставі зазначених податкових накладних, позивачем у травні-листопаді 2010 року нараховано податковий кредит у сумі 29656,80 грн., який відображено у деклараціях з ПДВ за відповідні періоди.

Судом встановлено, що до складу валових витрат за 2-4 квартали 2010 року позивач включив витрати на придбання запасних частин та спецодягу по договору №37КПЗ10309 на суму 148284,00 грн. б/в ПДВ, що відображено у деклараціях позивача з податку на прибуток підприємств за відповідні періоди.

Суд зазначає, що позивач не придбавав послуги з транспортування товару та не поніс пов'язаних з цим витрат, оскільки за умовами договору з ФОП ОСОБА_2 доставка товару здійснюється Постачальником (ФОП ОСОБА_2) на склад Покупця.

Отже, господарська операція з транспортування товару була здійснена за рахунок Постачальника та не відображується в бухгалтерському обліку позивача, оскільки не викликає зміни в структурі активів, зобов'язань, власному капіталі Покупця.

Таким чином, доставка товару могла бути здійснена Продавцем (ФОПОСОБА_2) власними силами без залучення перевізника.

Вимоги щодо обов'язкового складання товарно-транспортних накладних на товар під час перевезень автомобільним транспортом встановлені Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту від 14.10.1997 року №363, однак, відповідно до преамбули до цього наказу, його дія розповсюджується лише на взаємовідносини, що виникають між перевізниками та замовниками перевезень.

Отже, на перевезення, які здійснюються власними силами підприємства без залучення перевізника, вимоги вказаного Наказу №363 не розповсюджуються, а складання товарно-транспортних накладних на товар у цьому випадку не є обов'язковим.

Виконання технічного обслуговування та ремонту автомобілів є одним з основних видів економічної діяльності позивача.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону праці» N2694-XII від 14.10.1992 року та ст.163 Кодексу законів про працю України, на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, що пов'язані із забрудненням, або тих, що здійснюються в несприятливих метеорологічних умовах, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту.

Роботодавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору (абз.2 п.1.2. розділу І Наказу 53).

Використання позивачем придбаних у ФОП ОСОБА_2 товарів у власній господарській діяльності (придбання з метою використання) підтверджується висновком проведеної у справі судово-економічної експертизи лише частково, під час проведення якої встановлено наступне.

Товари (запасні частини та спецодяг), придбані в травні-листопаді 2010 року у ФОП ОСОБА_2, в незначній кількості обліковуються на залишках запасів за даними бухгалтерського обліку, а в більшій частині були використані на ремонт автомобілів та реалізовані покупцям через магазин запчастин ПАТ «Крим-Лада» та частково були списані, що підтверджується накладними на внутрішнє переміщення, видатковими накладними, замовленнями-нарядами, актами списання, актами виконаних робіт, матеріальними звітами, дослідженими експертом.

Зокрема, за період з травня 2010 року по грудень 2011 року запасні частини у кількості 8436 шт. вартістю 148094,40 грн. без врахування ПДВ, що придбані ПАТ Крим-Лада» у ФОП ОСОБА_2, були у кількості:

- 3544 шт. вартістю 49455,85 грн. передані до магазину запасних частин ПАТ «Крим-Лада», що підтверджується накладними на внутрішнє переміщення. З них: 3345 шт. вартістю 42946,48 грн. були реалізовані покупцям з нарахуванням доходу в сумі 60818,95 грн., що підтверджується видатковими накладними, квитанціями до прибуткових касових ордерів (про здачу виторгу магазину) та даними бухгалтерського обліку позивача; 199 шт. вартістю 6509,37 грн. обліковуються на залишках у магазині запасних частин з метою подальшої реалізації, що підтверджується даними бухгалтерського обліку позивача;

- 3271 шт. вартістю 70612,25 грн. були використані на ремонт автомобілів замовників, що підтверджується актами виконаних робіт та замовленнями-нарядами;

- 185 шт. вартістю 5896,52 грн. були передані матеріально-відповідальним особам на підставі внутрішніх накладних для використання у ремонті власних транспортних одиниць, обладнання та виробничих приміщень, що є власністю ПАТ «Крим-Лада», з них: 184 шт. вартістю 5646,52 грн. були використані за призначенням, що підтверджується актами на списання матеріальних цінностей; 1 шт. вартістю 250,00 грн. обліковується на залишку у матеріально відповідальної особи, що підтверджується даними бухгалтерського обліку позивача;

- 121 шт. вартістю 4559,93 грн. були реалізовані юридичним особам зі складу №96, що підтверджується видатковими накладними;

- 1311 шт. вартістю 17393,85 грн. станом на 31.12.2011 року обліковуються на залишках запасних частин на складі №96 з метою подальшого використання у господарській діяльності, за даними оборотної відомості руху матеріальних цінностей за грудень 2011 року;

- 4 шт. вартістю 176,00 грн. були списані на підставі порівняльної відомості по результатам річної інвентаризації за 2010 рік та 2011 рік у зв'язку з виявленою нестачею.

За період з липня 2010 року по червень 2011 року спецодяг (рукавички) у кількості 56 шт. вартістю 189,60 грн. без врахування ПДВ, що придбані ПАТ «Крим-Лада» у ФОП ОСОБА_2, був у кількості:

- 53 шт. вартістю 167,10 грн. переданий матеріально-відповідальним особам на підставі внутрішніх накладних для забезпечення індивідуальної безпеки працівників при виконанні трудових обов'язків та у повному обсязі використані за призначенням, що підтверджується актами на списання матеріальних цінностей даними бухгалтерського обліку позивача;

- 3 шт. вартістю 22,50 грн. станом на 31.12.2011 року за даними бухгалтерського обліку позивача обліковуються на залишках.

Отже, документами бухгалтерського обліку та економічної діяльності позивача (накладними на внутрішнє переміщення, видатковими накладними, квитанціями до прибуткових касових ордерів, актами виконаних робіт, замовленнями-нарядами, актами на списання, інвентаризаційними відомостями, звітами матеріально-відповідальних осіб та регістрами бухгалтерського обліку), дослідженими експертом під час проведення судово-економічної експертизи, встановлено, що придбані у ФОП ОСОБА_2 товари (запасні частини та спецодяг) кількістю 8492 шт. вартістю 177940,80 грн. з ПДВ, були:

- у кількості 6974 шт. вартістю 148718,74 грн. з ПДВ використані у власній господарської діяльності ПАТ «Крим-Лада», а саме: реалізовані як товари, використані при наданні ремонтних послуг, використані для ремонту власних основних фондів, використанні для індивідуального захисту працівників за період з травня 2010 року по грудень 2011 року;

- у кількості 1514 шт. вартістю 29010,86 грн. з ПДВ станом на 31.12.2011 року обліковуються як залишки на складах;

- у кількості 4 шт. вартістю 211,20 грн. з ПДВ списані у зв'язку із нестачею виявленою за результатами інвентаризації за 2010 та 2011 рр.

Витрати, в сумі 176,00 грн. без врахування ПДВ (сплачені позивачем у складі вартості 4-х штук запасних частин, придбаних у ФОП ОСОБА_2, включені до складу валових витрат за 2-4 квартали 2010 року) є такими, що не відповідають п.5.1. та пп.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону №334, оскільки матеріалами справи та висновками проведеної у справі судово-економічної експертизи не підтверджено використання цих запасних частин у власній господарській діяльності позивача (списані у зв'язку із нестачею виявленою за результатами інвентаризації за 2010 та 2011 рр.).

Податок на додану вартість в сумі 35,20 грн. (сплачений позивачем у складі вартості 4-х штук запасних частин, придбаних у ФОП ОСОБА_2, включений до податкового кредиту за вересень-листопад 2010 року) є таким, що не відповідає вимогам пп.7.4.1. п.7.4. ст.7. Закону №168, оскільки матеріалами справи та висновками проведеної у справі судово-економічної експертизи не підтверджено використання цих запасних частин у власній господарській діяльності позивача (списані у зв'язку із нестачею виявленою за результатами інвентаризації за 2010 та 2011 років).

Матеріалами справи підтверджуються висновки відповідача щодо завищення позивачем валових витрат за 2-4 квартали 2010 року в сумі 176,00 грн. без врахування ПДВ та податкового кредиту за вересень-листопад 2010 року у сумі 35,20 грн. по операціям придбання у ФОП ОСОБА_2 запасних частин.

Натомість, матеріалами справи та висновком проведеної у справі судово-економічної експертизи спростовуються висновки відповідача щодо завищення позивачем валових витрат за 2-4 квартали 2010 року в сумі 148105,00 грн. (148281,00 грн. - 176,00 грн.) та податкового кредиту за вересень-листопад 2010 року у сумі 29618,80 грн. (29654,00 грн. - 35,20 грн. ) по операціям придбання у ФОП ОСОБА_2 запасних частин та спецодягу.

Враховуючи викладене, документами бухгалтерського та податкового обліку, звітності, а також документами економічної діяльності позивача висновки ДПІ за актом перевірки №8245/23-7/05745851 від 23.06.2011 року:

- щодо заниження позивачем ПДВ до сплати в бюджет на 89959,00 грн. за період травень-грудень 2010 року: не підтверджуються в сумі 89923,80 грн., підтверджуються в сумі 35,20 грн. ;

- щодо завищення позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за перший квартал 2011 року на 194813,00 грн.:не підтверджуються в сумі 194637,00 грн.; підтверджуються в сумі 176,00 грн.;

- щодо заниження позивачем податку на прибуток на 68104,00 грн. за 2010 рік не підтверджуються у повному обсязі;

- щодо завищення позивачем від'ємного значення з ПДВ за березень 2011 року в сумі 500,00 грн. не підтверджуються у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки під час розгляду справи судом встановлена правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту за період травень-грудень 2010 року ПДВ в сумі 89923,80 грн. та не підтверджено включення до податкового кредиту цих періодів ПДВ в сумі 35,20 грн., збільшення відповідачем суми грошового зобов'язання з ПДВ у податковому повідомленні-рішенні від 11.07.2011 року №0007252301 в сумі 35,20 грн. є правомірним.

Натомість, відповідачем, всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України, не надано належних та допустимих доказів щодо заниження позивачем податкового кредиту за період травень-грудень 2010 року ПДВ в сумі 89923,80 грн., тому податкове повідомлення-рішення від 11.07.2011 року №0007252301 в частині збільшення відповідачем суми грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем в сумі 89923,80 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Застосування штрафних (фінансових санкцій) в сумі 22490,00 грн. у податковому повідомленні-рішенні від 11.07.2011 року №0007252301 обумовлено визначенням суми грошового зобов'язання за результатами документальної перевірки. Оскільки судом встановлено помилковість відповідних висновків податкового органу в частині збільшення відповідачем суми грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 89923,80 грн., то і для застосування штрафних(фінансових) санкцій в сумі 22481,00 грн. (89923,80х25%) не має правових підстав, а в частині застосування штрафних(фінансових) санкцій в сумі 9,00 грн. (35,20 х25%) податкове повідомлення-рішення від 11.07.2011 року №0007252301 є правомірним.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 11.07.2011 року №0007252301 в частині збільшення відповідачем суми грошового зобов'язання з ПДВ всього в сумі 112404,80 грн., у т.ч. за основним платежем на 89923,80 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на 22481,00 грн., є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Оскільки під час розгляду справи судом спростовані висновки податкового органу про заниження позивачем податку на прибуток на 68104,00 грн. за 2010 рік, а відповідачем, всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження такого завищення, податкове повідомлення-рішення від 11.07.2011 року №000724230 про збільшення відповідачем суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 68104,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Застосування штрафних (фінансових санкцій) в сумі 17026,00 грн. грн. у податковому повідомленні-рішенні від 11.07.2011 року №000724230 обумовлено визначенням суми грошового зобов'язання за результатами документальної перевірки. Оскільки судом встановлено помилковість відповідних висновків податкового органу в частині збільшення відповідачем суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 68104,00 грн., то і для застосування штрафних санкцій в сумі 17026,00 грн. (68104,00 х25%) не має правових підстав.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 11.07.2011 року №000724230 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за 2010 рік на 85130,00 грн., у т.ч. за основним платежем на 68104,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на 17026,00 грн., є протиправним та підлягає скасуванню повністю, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Оскільки під час розгляду справи щодо завищення позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за перший квартал 2011 року на 194813,00 грн. судом встановлена правомірність відображення позивачем цього від'ємного значення в сумі 194637,00 грн., та не підтверджено включення до нього 176,00 грн., зменшення відповідачем суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011 року на 176,00 грн. у податковому повідомленні-рішенні від 11.07.2011 року №0007272301 є правомірним.

Натомість, відповідачем, всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України, не надано належних та допустимих доказів щодо завищення позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за перший квартал 2011 року на 194637,00 грн., тому податкове повідомлення-рішення від 11.07.2011 року №0007272301 в частині зменшення відповідачем суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011 року за основним платежем в сумі 194637,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Застосування штрафних (фінансових санкцій) в сумі 1,00 грн. у податковому повідомленні- рішенні від 11.07.2011 року №0007272301 обумовлено визначенням завищення позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за перший квартал 2011 року за результатами документальної перевірки. Оскільки судом встановлено правомірність висновків податкового органу в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011 року на 176,00 грн., то і застосування штрафних(фінансових) санкцій в сумі 1,00 грн. відповідає нормам чинного законодавства.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 11.07.2011 року №0007272301 в частині зменшення відповідачем суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011 року всього в сумі 194637,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за березень 2011 року на 500,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкції у сумі 1,00 грн. у податковому повідомленні-рішенні від 11.07.2011 року №0007262301 суд зазначає наступне.

Підставу для прийняття рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2011 року на 500,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкції у сумі 1,00 грн. в податковому повідомленні-рішенні №0007262301 від 11.07.2011 року відповідачем зазначено акт перевірки №8245/23-7/5745851 від 23.06.11 року.

У той же час судом встановлено, що в зазначеному акті перевірки відсутні будь-які висновки щодо завищення позивачем бюджетного відшкодування за березень 2011 року, до того ж, згідно податкової декларації з ПДВ за березень 2011 року бюджетне відшкодування за цей період взагалі не заявлялось позивачем (а.с.228-232 т.4).

Відтак, оскільки відповідачем, всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України, не надано належних та допустимих доказів щодо підстав зменшення ДПІ бюджетного відшкодування ПАТ «Крим-Лада» з ПДВ за березень 2011 року в сумі 500,00 грн. та, як наслідок, нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1,00 грн., податкове повідомленням-рішенням №0007262301 від 11.07.2011 року є протиправним та підлягає скасуванню у повному обсязі, а позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень повністю, а не про визнання їх протиправними та їх скасування, як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі.

Враховуючи викладене, адміністративний позов підлягає задоволенню частково, податкові повідомлення - рішення від 11.07.2011 року:

№000724230 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за 2010 рік на 85130,00 грн., у т.ч. за основним платежем на 68104,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на 17026,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню повністю;

№0007252301 є протиправним та підлягає скасуванню в частині збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з ПДВ всього в сумі 112404,80 грн., у т.ч. за основним платежем на 89923,80 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на 22481,00 грн.;

№0007262301 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за березень 2011 року на 500,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкції у сумі 1,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню повністю;

№0007272301 є протиправним та підлягає скасуванню в частині зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011 року всього в сумі 194637,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено (ч.2 ст.94 КАС України).

Враховуючи висновок суду про часткове задоволення позову, суд вважає необхідним здійснити розподіл судових витрат пропорційно розміру задоволених вимог.

Отже, суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму сплаченого ним судового збору у розмірі 3,40 грн.( 3,40 грн. Ч 99,94%), де 99,94% - відсоток задоволених вимог.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.87 КАС України витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз належать до витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною 5 ст.92 КАС України передбачено, що граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з наданою суду калькуляцією вартості роботи судового експерта по виконанню судової експертизи, експертом проведено експертизу особливої складності за нормативної вартості експертогодини 73,60 грн. і витрачено на її проведення 215 годин.

Зазначений розмір вартості проведення судової експертизи не перевищує граничних розмірів, встановлених ст.ст.87,92 КАС України з урахуванням вимог Постанови Кабінету Міністрів України №590 від 27.04.2006 року і наказу Міністерства юстиції України "Про встановлення нормативної вартості однієї експертогодини у 2013 році" №239/5 від 07.02.2013 року, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2013 року за № 239/22771.

Платіжними дорученнями № 6337 від 12.11.2012 року та №5301 від 16.01.2012 року підтверджується перерахування позивачем вартості витрат на проведення судово-економічної експертизи в сумі 16000,00 гривень.

У той же час суд зазначає, що згідно калькуляції вартості роботи судового експерта 176,00 грн. складають витрати на матеріально-технічне забезпечення експертизи, компенсація яких не передбачена законодавством.

Відповідно до пп.3 п.9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас п.19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, оскільки судом позовні вимоги позивача задоволено частково, а відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, звільнений від сплати судових витрат, судові витрати, у тому числі на проведення судової експертизи підлягають стягненню із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача, як зазначено Вищим адміністративним судом України у листі від 21.11.2011 року №2135/11/13-11 "Щодо стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ" пропорційно розміру задоволених вимог, зокрема в сумі 15729,00 грн. (15824 (16000 - 176) Ч 99,94%), де 99,94% - відсоток задоволених вимог.

В судовому засіданні 06.06.2013 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 11.06.2013 року.

Керуючись статтями 11,94, 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АРКрим №000724230 від 11.07.2011 року про збільшення Публічному акціонерному товариству "Крим-Лада" (ідентифікаційний код 05745851) суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за 2010 рік на 85130,00 грн., у т.ч. за основним платежем на 68104,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на 17026,00 грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АРКрим №0007252301 від 11.07.2011 року в частині збільшення Публічному акціонерному товариству "Крим-Лада" (ідентифікаційний код 05745851) суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього в сумі 112404,80 грн., у т.ч. за основним платежем на 89923,80 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на 22481,00 грн.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АРКрим №0007262301 від 11.07.2011 року про зменшення Публічному акціонерному товариству "Крим-Лада" (ідентифікаційний код 05745851) суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за березень 2011 року на 500,00 грн. та нараховання штрафних (фінансових) санкції у сумі 1,00 грн.

5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АРКрим №0007272301 від 11.07.2011 року в частині зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011 року всього в сумі 194637,00 грн.

6. У задоволенні решти частини позову відмовити.

7. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Крим-Лада" (ідентифікаційний код 05745851) судовий збір у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок) з Державного бюджету України (шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим).

8. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Крим-Лада" (ідентифікаційний код 05745851) витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, у розмірі 15729,00 грн. (п'ятнадцять тисяч сімсот двадцять дев'ять гривень) з Державного бюджету України (шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим).

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Циганова Г.Ю.


Суд	Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Дата ухвалення рішення	06.06.2013
Оприлюднено	18.06.2013
Номер документу	31867479
Судочинство	Адміністративне

Судовий реєстр по справі —2а-8918/11/0170/4

Ухвала від 02.12.2015

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Балаклицький А. І.

Ухвала від 13.11.2015

Адміністративне

Київський окружний адміністративний суд

Балаклицький А. І.

Ухвала від 21.10.2015

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Бившева Л.І.

Ухвала від 29.11.2013

Адміністративне

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Циганова Г.Ю.

Ухвала від 02.10.2013

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Бившева Л.І.

Ухвала від 12.08.2013

Адміністративне

Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Цикуренко Антон Сергійович

Ухвала від 18.07.2013

Адміністративне

Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Цикуренко Антон Сергійович

Постанова від 06.06.2013

Адміністративне

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Циганова Г.Ю.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 06.06.2013 по справі 2а-8918/11/0170/4ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Судовий реєстр по справі —2а-8918/11/0170/4

Ухвала від 02.12.2015

Ухвала від 13.11.2015

Ухвала від 21.10.2015

Ухвала від 29.11.2013

Ухвала від 02.10.2013

Ухвала від 12.08.2013

Ухвала від 18.07.2013

Постанова від 06.06.2013

Постанова
від 06.06.2013 по справі 2а-8918/11/0170/4
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ