Ухвала

від 12.08.2013 по справі 2а-8918/11/0170/4

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-8918/11/0170/4

12.08.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Санакоєвої М.А. ,

Іщенко Г.М.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи №2а-8918/11/0170/4 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю.) від 06.06.13

за позовом Публічного акціонерного товариства "Крим-Лада" (пр-т. Победи, буд.211-А, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95022)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. Мате Залки 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.06.13р. задоволено адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Крим-Лада" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим №000724230 від 11.07.2011 року про збільшення Публічному акціонерному товариству "Крим-Лада" (ідентифікаційний код 05745851) суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за 2010 рік на 85130,00 грн., у т.ч. за основним платежем на 68104,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на 17026,00 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим №0007252301 від 11.07.2011 року в частині збільшення Публічному акціонерному товариству "Крим-Лада" (ідентифікаційний код 05745851) суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього в сумі 112404,80 грн., у т.ч. за основним платежем на 89923,80 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на 22481,00 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим №0007262301 від 11.07.2011 року про зменшення Публічному акціонерному товариству "Крим-Лада" (ідентифікаційний код 05745851) суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за березень 2011 року на 500,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкції у сумі 1,00 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим №0007272301 від 11.07.2011 року в частині зменшення позивачу суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011 року всього в сумі 194637,00 грн.

У задоволенні решти частини позову відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Крим-Лада" (ідентифікаційний код 05745851) судовий збір у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок) з Державного бюджету України (шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим).

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Крим-Лада" (ідентифікаційний код 05745851) витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, у розмірі 15729,00 грн. (п'ятнадцять тисяч сімсот двадцять дев'ять гривень) з Державного бюджету України (шляхом їх безспірного списання із рахунків Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим).

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.06.13 та прийняти нове рішення по справі.

Сторони у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що сторони викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності їх представників.

Відповідно статті 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

Публічне акціонерне товариство "Крим-Лада" (далі - позивач, ПАТ "Крим-Лада") звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим (далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень від 11 липня 2011 року №0007242301, №0007252301, №0007262301, №0007272301.

ПАТ "Крим-Лада" є юридичною особою, ідентифікаційний код 05745851, зареєстрований у якості платника ПДВ, перебуває на податковому обліку в ДПІ в м.Сімферополі (а.с.16-17,228,230-232 т.1).

Видами діяльності позивача за КВЕД є оптова та роздрібна торгівля автомобілями, посередництво в торгівлі автомобілями, технічне посередництво та ремонт автомобілів, оптова та роздрібна торгівля автомобільними деталями та приладдям, таке інше (а.с.17 т.1).

Посадовими особами відповідача проведено планову документальну виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 23.06.2011 року №8245/23-7/05745851 (далі - Акт перевірки) (а.с.61-139 т.1, 70-127 т.2).

Висновками акту, зокрема встановлено порушення позивачем (в частині що стосується предмету спору): п.4.1. ст.4., пп.7.3.1. п.7.3., пп.7.4.1. пп.7.4.4. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР року (із змінами та доповненнями) (далі - Закон №168), в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року на загальну суму 89959 грн., у т.ч. у травні 2010 року у сумі 36603 грн., у червні 2010 року у сумі 10172 грн., у липні 2010 року у сумі 17458 грн., у серпні 2010 року у сумі 1010 грн., у жовтні 2010 року у сумі 10729 грн., у грудні 2010 року у сумі 13987 грн.; п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту по рядку 24 Декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року на загальну суму 500 грн.; пп.1.20.3. п.1.20., п.1.32. ст.1., пп.4.1.1. п.4.1. ст.4., п.5.1., пп.5.2.1. п.5.2., пп.5.3.9 п.5.3. ст.5, п.6.1. ст.6., пп.11.3.1. п.11.3. ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР (далі - Закон №334), в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток підприємств за 2-4 квартали 2010 року на загальну суму 68104 грн., у тому числі по періодам: 2 квартал 2010 року - на суму 60030 грн., 3 квартал 2010 року - на суму 17678 грн., 4 квартал 2010 року - на суму 25752 грн. та завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток підприємств за 1 квартал 2011 року у сумі 194813 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесено спірні податкові повідомлення-рішення від 11.07.2011 року, якими позивачу:

№0007242301 - збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на 85130,00 грн., у т.ч. за основним платежем на 68104,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на 17026,00 грн.;

№0007252301 - збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 112449,00 грн., у т.ч. за основним платежем на 89959,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на 22490,00 грн.;

№0007272301 - зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011 року на 194813,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1,00 грн.;

№0007262301 - зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за березень 2011 року на 500,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1,00 грн..(а.с.19-22 т.1,61-63 т.2)

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Судова колегія, дослідивши матеріали справи, погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Розділом ІІІ цього Кодексу визначений порядок оподаткування податком на прибуток підприємств а Розділом V цього Кодексу визначений порядок оподаткування податком на додану вартість.

Але, в п.1 Розділу ХІХ Прикінцеві положення ПК України зроблено зауваження про те, що Розділ ІІІ цього Кодексу набирає чинності з 01.04.2011 року.

До набрання чинності Розділом ІІІ ПК України порядок оподаткування податком на прибуток підприємств було врегульовано нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"№334/94-ВР від 28.12.1994 року (зі змінами і доповненнями, далі - Закон №334),(в редакції, чинній на час спірних правовідносин), порядок оподаткування податком на додану вартість до набрання чинності ПК України було врегульовано нормами Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року №168/97-ВР (в редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Колегія суддів керується нормами вищезазначених законів та ПК України.

Відповідно до ст.3 Закону №334 об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами. (п.4.1 ст.4 Закону №334).

Датою збільшення валового доходу, згідно з п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону №334 вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п.5.1. ст.5 Закону№334, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону№334 до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

В силу п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону №334 датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Вичерпний перелік витрат, які не відносяться до складу валових, наведений у п.5.3 ст.5 Закону №334. Відповідно до п.5.11 ст.5 Закону №334 установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені в цьому Законі, не дозволяється.

Відповідно до п.1.32 ст.1 Закону №334 господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Отже, підставою для включення витрат з придбання товарів (отримання робіт, послуг) до складу валових з метою обчислення об'єкта оподаткування є належним чином оформлені розрахункові, платіжні та інші первинні документи.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168 підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, що видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168 визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168 визначено обов'язкові реквізити податкової накладної.

Форма податкової накладної та порядок її заповнення на час виникнення спірних правовідносин були затверджені Наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за №233/2037.

Отже, необхідним первинним документом, який дає право платнику податків на формування податкового кредиту, є належним чином оформлена податкова накладна.

Але, наявність у покупця податкової накладної, є достатньою, але не безумовною підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Частиною 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996) бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 року за № 168/704 (далі -Положення № 88) де зазначено, що первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону №996 встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.4 Положення № 88 первинні документи (на паперових і машино зчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Таким чином, реальність здійснення будь-яких господарських операцій має бути підтверджена відповідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.Документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст.1 Закону №996 господарська операція є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Аналогічна думка викладена, у Листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. №742/11/13-11.

Щодо посилання податкового органу, що позивачем необґрунтовано занижено валовий дохід на суму 261115,00 грн., у т.ч.: на суму 234141,00 грн. по операціях з реалізації 4-ох автомобілів за дилерськими та комісійними договорами; на суму 26974,00 грн., яка визначена як різниця між цінами фактичної реалізації автомашин LADA споживачам в 2 кварталі 2010 року - 1 кварталі 2011 року і «звичайними» цінами; крім того, необґрунтовано завищено валові витрати на суму 206114,00 грн., у т.ч.: на суму 8333,33 грн. по операціям з ТОВ «Кримський спас»; на суму 43250,00 грн. по операціям з ПП «Команд»; на суму 148281,00 грн. по операціям з ПП ОСОБА_2; на суму 6250,00 грн. по операціям з ФОПП ОСОБА_4; 0,33 грн. округлення ДПІ.

Також, на думку податкових органів, позивачем необґрунтовано занижено податкові зобов'язання з ПДВ на 89959,00 грн. та завищено суму від'ємного значення з ПДВ на 500,00 грн. визначено ДПІ, зокрема:

занижено податкове зобов'язання з ПДВ на суму 52224,00 грн., у т.ч.: на суму 46 829,00 грн. по операціях з реалізації 4-ох автомобілів за дилерськими та комісійними договорами; на суму 5395,00 грн., яка визначена як різниця між цінами фактичної реалізації автомашин LADA споживачам в червні 2010 року - березні 2011 року і «звичайними» цінами;

завищено податковий кредиту на суму 38235,00 грн., у т.ч.: на суму 1666,00 грн. по операціям з ТОВ «Кримський спас»; на суму 6915,00 грн. по операціям з ПП «Комманд»; на суму 29654,00 грн. по операціям з ПП ОСОБА_2

Висновки про заниження позивачем валового доходу на суму 234141,00 грн. та заниження податкового зобов'язання з ПДВ на суму 46829,00 грн. в акті перевірки податкові органи обґрунтованоь тим, що позивачем не включено до складу валового доходу суми по операціях з реалізації автомобілів LADA за дилерськими та комісійними договорами з ТОВ «АНК Альянс», ТОВ «Еврика», ТОВ «Автосервіс», ВКФ «Блік».

01.03.2010 року між ПАТ «Крим-Лада» (Комітент) та ТОВ «АНК Альянс» (Комісіонер) укладено договір комісії №7КИ310; 06.09.2007 року між позивачем та ТОВ «Автосервіс» (Комісіонер) укладено договір комісії №186КИ10907; 01.03.2010 року між позивачем (Дистриб'ютор) та ТОВ «Еврика» (Дилер) укладено Дилерський договір №8ДЛ0310; 12.01.2009 року між позивачем (Дистриб'ютор) та ВКФ «Блік» (Дилер) укладено Дилерський договір №02ДЛ0108 (а.с.104-109 т.3).

Відповідно до умов комісійних договорів Комісіонер приймає на себе зобов'язання по реалізації від свого імені, але за рахунок Комітента автомобілів «LADA» (у відповідності з додатками до дійсного договору), що є власністю Комітента, а Комітент, в свою чергу, зобов'язується виплатити Комісіонеру винагороду, поставка товару Комісіонеру на реалізацію визначається за узгодженням з Комітентом, а саме: самовивіз товару Комісіонером здійснюється зі складу Комітента, повну вартість одиниці товару Комісіонер перераховує на рахунок Комітента єдиним платежем не пізніше 1-го банківського дня (по договору з ТОВ «АНК Альянс») та 7-ми банківських днів (по договору з ТОВ «Автосервіс») з моменту продажу товару кінцевому споживачу, після сплати кінцевим споживачем повної вартості товару Комісіонер зобов'язаний передати комітенту дані кінцевого споживача для виписки довідки-рахунку. Комітент зобов'язаний виписувати довідку-рахунок протягом одного дня з моменту отримання оплати від Комісіонера.

Відповідно до умов дилерських договорів Дистриб'ютор зобов'язується поставити Дилеру автомобілі марки ВАЗ (товар), а Дилер зобов'язується оплатити, прийняти та реалізувати отриманий товар, а також здійснити сервісне та гарантійне обслуговування товару. Дилер при продажу товару кінцевому споживачу зобов'язаний передати Дистриб'ютору усі необхідні документи для оформлення довідки-рахунку. Дистриб'ютор зобов'язаний протягом 7-ми днів передати Дилеру оплачений товар та протягом 3-ох днів з моменту продажу кінцевому споживачу передати Дилеру усі необхідні документи для оформлення товару в ДАІ (довідка-рахунок, ВМД, транзитний номерний знак). Поставка товару здійснюється Дистриб'ютором в 3-денний термін з моменту надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Дистриб'ютора. Витрати з доставки товару несе Дилер.

19.03.2010 року на виконання договору з ТОВ «АНК Альянс» позивачем передано ТОВ «АНК Альянс» автомобіль LADA 21214-146-20 двигун НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, що підтверджується видатковою накладною (на комісію) №62703 на суму 79920,00 грн., у т.ч. 13320,00 грн. ПДВ (ціна без ПДВ склала 66600,00 грн.) (а.с.42 т.1).

В березні 2010 року вказаний автомобіль реалізований Комісіонером (ТОВ «АНК Альянс»), що підтверджується звітом комісіонера від 31.03.2010 року та актом виконаних робіт від 31.03.2010 року (а.с.44 т.1).

19.03.2010 року ТОВ «АНК Альянс» перерахувало позивачу грошові кошти за проданий автомобіль в сумі 79920,00 грн., у т.ч. 13320,00 грн. ПДВ, (ціна без ПДВ. склала 66600,00 грн.), що підтверджується випискою банку (а.с.45 т.1).

19.03.2010 комітент (позивач) склав податкову накладну №252 на суму 79920,00 грн., у т.ч. 13320,00 грн. ПДВ на ім'я комісіонера (ТОВ «АНК Альянс») (а.с.46 т.1), яка включена до реєстру виданих податкових накладних в березні 2010 року за порядковим номером 69 (а.с.69 т.4).

Відповідно до умов договору позивачем виписано довідку-рахунок серії ДДР №379243 від 01.04.2010 року щодо автомобілю LADA двигун НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 на ім'я ОСОБА_5 (а.с.41 т.1).

Господарська операція з реалізації автомобіля у повному обсязі відображена в регістрі бухгалтерського обліку позивача за березень 2010 року, що також підтверджується висновком проведеної у справі судово-економічної експертизи.

Встановлено, що до складу валового доходу за 1 квартал 2010 року позивачем включено дохід від реалізації автомобіля LADA двигун НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2 у сумі 66600,00 грн. без врахування ПДВ, зазначена сума включена позивачем до валових доходів по декларації з податку на прибуток підприємства позивача за 1 квартал 2010 року за датою зарахування грошових коштів на банківський рахунок.

Податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 13320,00 грн. за вказаною операцією поставки включені позивачем до податкової декларації з ПДВ за березень 2010 року та відображені в розділі І додатку №5 за порядковим номером 21 (а.с.49 т.2).

Також на виконання договору з ТОВ «Автосервіс» 03.03.2010 року позивачем передано ТОВ «Автосервіс» (Комісіонер) автомобіль LADA двигун НОМЕР_4, номер кузову НОМЕР_3, що підтверджується видатковою накладною (на комісію) №62158 всього на суму 67948,00 грн., у т.ч. ПДВ 11324,67 грн. (ціна без ПДВ склала 56623,33 грн.) (а.с.34 т.1).

В червні 2010 року вказаний автомобіль (номер кузову НОМЕР_3) реалізований Комісіонером (ТОВ «Автосервіс»), що підтверджується звітом Комісіонера від 30.06.2010 року та актом надання послуг (а.с.35-36 т.1).

31.05.2010 року та 07.06.2010 року ТОВ «Автосервіс» перерахувало позивачу грошові кошти за проданий автомобіль у сумі 67948,00 грн., у т.ч. ПДВ 11324,67 грн. (ціна без ПДВ склала 56623,33 грн.) (а.с.34 т.1), що підтверджується виписками банку (а.с.37-38 т.1).

31.05.2010 року та 07.06.2010 року за датою виникнення податкових зобов'язань комітент (позивач) відповідно склав податкові накладні №512 від 31.05.2010 року на суму 59900,00 грн., у т.ч. 9983,33 грн. ПДВ, та №635 від 07.06.2010 року на суму 8048,00 грн., у.ч.1341,33 грн. ПДВ, на ім'я Комісіонера ТОВ «Автосервіс», яка включена позивачем до реєстру виданих податкових накладних в червні 2010 року за порядковим номером 38 (а.с.39-40 т.1, 99 т.4).

Відповідно до умов договору позивачем виписано довідку-рахунок серії ДДР №379284 від 04.06.2010 року щодо автомобілю LADA двигун НОМЕР_4, номер кузову НОМЕР_3 на Ялтинську міську поліклініку по дорученню №97 від 29.05.2010 рік через ОСОБА_6

Господарська операція з реалізації автомобіля у повному обсязі відображена в регістрі бухгалтерського обліку позивача за період травень-червень 2010 року, що також підтверджується висновком проведеної у справі судово-економічної експертизи.

Встановлено, що до складу валового доходу за 2 квартал 2010 року позивачем включено дохід від реалізації автомобіля LADA двигун НОМЕР_4, номер кузова НОМЕР_3 у сумі 56 623,33 грн. без врахування ПДВ, зазначена сума включена позивачем до валових доходів по декларації з податку на прибуток підприємства позивача за півріччя 2010 року за датою зарахування грошових коштів на банківський рахунок.

Податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 11324,66 грн., що виникли в результаті операції поставки, включені позивачем до податкових декларацій з ПДВ за травень 2010 року у сумі 9983,33 грн., за червень 2010 року у сумі 1341,33 грн.

На виконання договору між позивачем та ТОВ «Еврика» 11.03.2010 року останнє перерахувало ПАТ «Крим-Лада» грошові кошти за автомобіль ВАЗ 21214-146-20 у сумі 78500,00 грн., у т. ч. 13083,33 ПДВ (ціна без ПДВ склала 65416,67 грн.), що підтверджується випискою банку (а.с.31 т.1).

12.03.2010 року позивачем передано ТОВ «Еврика» автомобіль LADA марки 21214-146-20 двигун НОМЕР_5, номер кузова НОМЕР_6, що підтверджується видатковою накладною №6233 на суму 78500,00 грн., у т. ч. 13083,33 ПДВ (а.с.30 т.1).

11.03.2010 року за датою виникнення податкових зобов'язань дистриб'ютор (позивач) склав податкову накладну №307 на суму 78500,00 грн., у.т.ч.13083,33 грн. ПДВ, на ім'я Дилера (ТОВ «Евріка») (а.с.32 т.1), яка включена до реєстру виданих податкових накладних в березні 2010 року за порядковим номером 49 (а.с.68 т.4).

Відповідно до умов договору позивачем 22.04.2010 року виписано довідку-рахунок серії ДДР №379262 на ім'я ОСОБА_7 щодо реалізованого автомобілю LADA марки 21214-146-20 двигун НОМЕР_5, номер кузова НОМЕР_6 (а.с.29 т.1).

Господарська операція з реалізації автомобіля у повному обсязі відображена в регістрі бухгалтерського обліку позивача за березень 2010 року, що також підтверджується висновком проведеної у справі судово-економічної експертизи.

Встановлено, що до складу валового доходу за 1 квартал 2010 року позивачем включено дохід від реалізації автомобіля LADA двигун НОМЕР_5, номер кузова НОМЕР_6 у сумі 65416,67 грн. без ПДВ, зазначена сума включена позивачем до валових доходів по декларації з податку на прибуток підприємства позивача за 1 квартал 2010 року за датою зарахування грошових коштів на банківський рахунок.

Податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 13083,33 грн. за вказаною операцією поставки включені позивачем до податкової декларації з ПДВ за березень 2010 року.

На виконання договору між позивачем та ВКФ «Блік» 06.07.2009 року ВКФ «Блік» перерахувало ПАТ «Крим-Лада» грошові кошти за автомобіль LADA двигун НОМЕР_7, номер кузова НОМЕР_8 у сумі 53000,00 грн., у т.ч. 8833,33 грн. (ціна без ПДВ склала 44166,67 грн.), що підтверджується випискою банку (а.с.233 т.4).

10 липня 2009 року позивачем передано ВКФ «Блік» автомобіль LADA двигун НОМЕР_7, номер кузова НОМЕР_8, що підтверджується видатковою накладною №62153 у тому числі на суму 53000,00 грн., у т.ч. 8833,33 грн. (а.с.26 т.1).

06.07.2009 року позивач склав податкову накладну №810, до загальної суми якої включено 53000,00 грн., у т.ч. 8833,33 грн. на ім'я Дилера ВКФ «Блік», яка й включена до реєстру виданих податкових накладних в липні 2009 року за порядковим номером 37 (а.с.28 т.1, 55 т.4).

Відповідно до умов договору позивачем 12.07.2010 року позивачем виписано довідку-рахунок серії ДДР №379312 щодо автомобілю LADA двигун НОМЕР_7, номер кузова НОМЕР_8 на ім'я ОСОБА_8. (а.с.25 т.1).

Господарська операція з реалізації автомобіля у повному обсязі відображена в регістрі бухгалтерського обліку позивача за липень 2009 року, що також підтверджується висновком проведеної у справі судово-економічної експертизи.

До складу валового доходу за 3 квартал 2009 року позивачем включено дохід від реалізації автомобіля LADA двигун НОМЕР_7 кузов НОМЕР_9 у сумі 44166,67 грн. без ПДВ, зазначена сума включена позивачем до валових доходів по декларації з податку на прибуток підприємства позивача за 3 квартал 2009 року за датою зарахування грошових коштів на банківський рахунок.

Податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 8833,33 грн. за вказаною операцією поставки включені позивачем до податкової декларації з ПДВ за липень 2009 року та відображені в розділі І додатку №5 за порядковим номером 26 (а.с.53 т.2).

Посилання податкового органу щодо не включення позивачем до складу валового доходу суми в розмірі 234141,00 грн. та заниження податкового зобов'язання з ПДВ на суму 46829,00 грн. по операціях з реалізації 4-ох автомобілів за дилерськими та комісійними договорами обґрунтована тим, що довідки-рахунки на вказані автомобілі виписані на ім`я осіб, операції отримання доходу з якими не відображені у бухгалтерському обліку позивача. Але така позиція спростована матеріалами справи.

Відповідно до п.2,8 Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України», затверджених наказом Державної митної служби від 17.11.2005 року №1118, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 листопада 2005 року за №1428/11708, кожний транспортний засіб (автомобіль) має ідентифікаційний номер, який наноситься на деталі кузова і є індивідуальним для кожного транспортного засобу.

Під час перевірки відповідачем встановлено ідентифікаційні номери кузову автомобілю, які продані ОСОБА_5 - НОМЕР_2, Ялтинській міській поліклініці по дорученню №97 від 29.05.2010 року через ОСОБА_6 - НОМЕР_3, ОСОБА_7 - НОМЕР_6, ОСОБА_8 - НОМЕР_8.

Автомобілі із вказаними ідентифікаційними номерами можуть бути лише в єдиному екземплярі, оскільки такий номер є індивідуальним.

Як встановлено автомобілі з зазначеними ідентифікаційними номерами дійсно продані позивачем, але не в ті періоди, які зазначено у перевірці, а в межах комісійних та дилерських договорів.

Враховуючи, що, відповідно до статті 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії комісіонер реалізує товар від свого імені то у позивача (комітент) відсутні будь-які прямі відносини із кінцевим покупцем, відповідно ані в бухгалтерському, ані в податковому обліку позивача не відображена реалізація вказаних автомобілів кінцевим споживачам, в той же час відображені операції з передачі вказаних автомобілів комісіонерам (ТОВ «АНК Альянс», ТОВ «Автосервіс») та отримання від комісіонерів виторгу від реалізації авто.

Також в бухгалтерському та податковому обліку позивача відображено операції з передачі вказаних автомобілів у межах дилерських договорів ВКФ «Блік» та ТОВ «Еврика», які в подальшому реалізували автомобілі кінцевому споживачу.

Виходячи з викладеного, доходи за операціями з реалізації 4-ох автомобілів за дилерськими та комісійними договорами із вказаними ідентифікаційними номерами у повному обсязі включено до складу валових доходів відповідних періодів всього в сумі 234141,00 грн., а податкові зобов'язання з ПДВ всього в сумі 46829,00 грн. обґрунтовано включені до податкових декларацій з ПДВ відповідних періодів. Матеріалами справи спростовано висновки відповідача щодо заниження валових доходів позивача на 234141,00 грн. та заниження податкового зобов'язання з ПДВ на суму 46829,00 грн. по операціях з реалізації 4-ох автомобілів за дилерськими та комісійними договорами в 2009-2010 роках, що також підтверджується висновком проведеної у справі судово-економічної експертизи.

Висновки про заниження позивачем валового доходу на суму 26974,00 грн. та заниження податку на додану вартість на суму 5395,00 грн. в акті перевірки податковими органами обґрунтовано як визначена різниця між фактичними цінами реалізації автомобілів LADA споживачам в 2 кварталі 2010 року - 1 кварталі 2011 року (червні 2010 року - березні 2011 року) та «звичайними» цінами поставки по операціях за дилерським договором з ЗАТ «ТД «Укравтоваз», з яким у перевіряємий період позивач мав правовідносини.

За «звичайні ціни» по операціях реалізації автомобілів ВАЗ відповідач прийняв «роздрібні ціни для дилерських центрів ЗАТ «ТД «Укравтоваз», в той же час в акті перевірки відповідач не посилається на документ або інше джерело інформації, з якого ДПІ стали відомі «роздрібні ціни для дилерських центрів ЗАТ «ТД «Укравтоваз».

Встановлено, що 01.01.2010 року позивач (Дилер) уклав з ЗАТ «Торговий дім «УКРАВТОВАЗ» (Дистриб'ютор) договір №22-02-10/ПА, відповідно до якого при встановленні Дилером роздрібних цін на автомобілі для продажу Споживачам він керується Реєстрами роздрібних цін Дистриб'ютора, які встановлюються та направляються Дистриб'ютором Дилеру електронною поштою кожного тижня та можуть змінюватись в залежності від умов ринку (а.с.194-199 т.3).

На виконання вказаного Договору Дистриб'ютор (ЗАТ «Торговий дім «УКРАВТОВАЗ») затвердив та надіслав Дилеру (ПАТ «Крим-Лада») реєстри роздрібних цін на червень 2010 року - березень 2011 року у тому числі: 02.06.2010 року вих. №427/06-10/11; 05.07.2010 року вих. №518/07-10/11; 02.09.2010 року вих. №673/08-10/11; 01.10.2010 року вих. №764/09-10/11; 15.11.2010 року вих.№866/11-10/11; 24.01.2011 року вих. №27/01-11/11; 07.02.2011 року вих.№49/01-11/11; 14.03.2011 року вих. №119/03-11/11. (а.с.199-214 т.3).

Якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін (п.п.1.20.1. п.1.20. ст.1 Закону №334).

Відповідно до абз.1 п.4.1. ст.4 Закону №168 база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Відповідно до абз.2 п.4.1. ст.4 Закону №168 база оподаткування визначається за звичайними цінами тільки у разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків.

При співставленні цін, вказаних у видаткових накладних ПАТ «Крим-Лада», з цінами, рекомендованими АТ «УКРАВТОВАЗ» в реєстрах, встановлено, що в усіх випадках, перелічених відповідачем в акті перевірки, фактичні продажні ціни ПАТ «Крим-Лада» на автомобілі ВАЗ були не суттєво (не більше 4%) нижче або на рівні рекомендованих АТ «УКРАВТОВАЗ».

Також, застосування «звичайних цін» при визначенні доходу платника здійснюється лише у тих випадках, які прямо передбачені Законом №334.

Колегія суддів звертає увагу, що в акті перевірки відповідач не зазначив жодну підставу для застосування «звичайних цін», ані товарообмінний характер операцій (фактично розрахунок здійснений у грошовій формі), ані наявність пов'язаних осіб - покупців.

Таким чином, застосування податковим органом «звичайних цін» при визначенні доходів позивача та визначення бази оподаткування є безпідставним, а висновки ДПІ щодо заниження валових доходів позивача на 26974,00 грн. та заниження податкових зобов'язань з ПДВ на суму 5395,00 грн., в результаті заниження бази оподаткування по операціях реалізації автомобілів ВАЗ споживачам в 2 кварталі 2010 року - 1 кварталі 2011 року (червні 2010 року - березні 2011 року) спростовуються документами бухгалтерського обліку та економічної діяльності позивача у повному обсязі, що також підтверджується висновком проведеної у справі судово-економічної експертизи.

Висновки про завищення позивачем валових витрат на суму 8333,33 грн. та податкового кредиту на суму 1666,00 грн. по операціях з придбання посередницьких послуг у ТОВ «Кримський спас»; валових витрат на суму 43250,00 грн. та податкового кредиту на суму 6915,00 грн. по операціях з придбання посередницьких послуг у ПП «Комманд» в акті перевірки податковим органом обґрунтовано тим, що господарські операції з поставки послуг між позивачем (Замовник) та його постачальниками (ТОВ «Кримський спас» та ПП «Комманд») фактично не були здійснені, оскільки інформація про місцезнаходження постачальників не відповідає дійсності, у постачальників відсутні трудові ресурси та основні фонди, а податкова звітність постачальників не містить даних про їх фінансово-господарську діяльність, тому позивач не мав права відображати у податковому обліку наслідки цих операцій.

08.04.2010 року між ПАТ «Крим-Лада» (Замовник) та ТОВ «Кримський спас» (Посередник) укладено договір про надання посередницьких послуг №10У510, яким регулюються правовідносини щодо надання Посередником послуг Замовнику при здійсненні останнім підприємницької діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах і під контролем Замовника. (а.с.47 т.1)

Договір аналогічного змісту також укладено 01.09.2010 року між ПАТ «Крим-Лада» (Замовник) та ПП «Комманд» (Посередник) (а.с.50 т.1).

Факт здійснення позивачем господарських операцій з придбання послуг у ТОВ «Кримський спас» на суму 8333,33 грн. у квітні 2010 року без ПДВ та у ПП «Комманд» на суму 43250,00 грн. без ПДВ за період вересень 2010 року - березень 2011 року зафіксований та підтверджений первинними документами - актами виконаних робіт з наданих посередницьких послуг з пошуку покупців на автомобілі (а.с.48, 51,52,54,56,58 т.1).

У вказаних актах наданих послуг містяться дані щодо кожного з автомобілів, по яких Постачальниками знайдені покупці, у т.ч. марка автомобіля, колір, номер кузову та які були реалізовані позивачем.

Оплата позивачем наданих контрагентами посередницьких послуг підтверджується виписками банків (а.с.168-173).

За датою виникнення податкових зобов'язань посередник (ТОВ «Кримський спас») склав податкову накладну від 28.04.2010 року №434 на суму 10000,00 грн., у т.ч. 1666,67 грн. ПДВ (а.с.49 т.1), яку позивач отримав у квітні 2010 року (а.с.49 т.1).

За датою виникнення податкових зобов'язань постачальник (ПП Комманд») склав податкові накладні на суму 41500,00 грн., у т.ч. 6916,67 грн. ПДВ, зокрема від 29.10.2010 року №1339, від 30.12.2010 року №2036, від 30.11.2010 року №1633, від 30.09.2010 року №739 (а.с.53, 55,57,59 т.1).

Вказані податкові накладні містять усі обов'язкові реквізити, передбачені пп.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону №168.

На підставі зазначених податкових накладних, позивачем нараховано податковий кредит у тому числі: у сумі 1666,67 грн. за квітень 2010 року, у сумі 6916,67 грн. за вересень-грудень 2010 року, який відображено у деклараціях з ПДВ за відповідні періоди.

Встановлено, що до складу валових витрат за 2 квартал 2010 року позивачем включено витрати на придбання посередницьких послуг у ТОВ «Кримський спас» в сумі 8333,33 грн., без ПДВ, до складу валових витрат за 3 квартал 2010 року - 1 квартал 2011 року позивачем включено витрати на придбання посередницьких послуг у ПП «Комманд» в сумі 43250,00 грн. без ПДВ.

Господарські операції із придбання у ТОВ «Кримський спас» та ПП «Комманд» посередницьких послуг за період квітень - грудень 2010 року у повному обсязі відображені в регістрах бухгалтерського обліку позивача, що також підтверджується висновком проведеної у справі судово-економічної експертизи.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи (п.2 ст.33 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 року №755 ).

Згідно з п.9.8. ст.9 Закону №168 реєстрація платників ПДВ діє до дати її анулювання.

ТОВ «Кримський спас" був зареєстрований платником ПДВ на дату складання податкової накладної (квітень 2010 року) (Свідоцтво платника ПДВ №100244016 анульовано 02.06.2010 року - дані офіційного сайту ДПС України http://www.sts.gov.ua), ПП «Комманд» також був зареєстрований платником ПДВ на дату складання податкових накладних (вересень-листопад 2010 року) (Свідоцтво платника ПДВ №100288780 анульовано лише 11.04.2012 р. - дані офіційного сайту ДПС України http://www.sts.gov.ua).

На момент вчинення господарських операцій з позивачем постачальники ТОВ «Кримський спас», ПП «Комманд» були включені до ЄДРПОУ згідно даних сайту http://irc.gov.ua та були зареєстрованими платниками ПДВ згідно даних офіційного сайту ДПС України (http://www.sts.gov.ua). Дані щодо місцезнаходження юридичної особи вказані на офіційному сайті ЄДРПОУ http://irc.gov.ua., отже не були припинені та знаходились у статусі платників ПДВ без будь-яких обмежень.

Щодо відсутності контрагента за місцезнаходженням та несплата ним відповідної суми податкових зобов'язань за наслідками здійснення спірних операцій самі по собі, не у зв'язку з іншими обставинами справи, не можуть слугувати об'єктивними ознаками недобросовісності платника (покупця) та підтверджувати отримання ним необґрунтованої податкової вигоди. Посилання податкового органу на факт відсутності постачальника за його місцезнаходженням, свідчить лише про порушення даною юридичною особою законодавства, яке стосується його реєстрації, як суб'єкта підприємницької діяльності чи платника податків і зобов'язує його повідомляти реєструючі органи про зміну свого місця знаходження, а у випадку порушення даної вимоги передбачає персональну відповідальність такої особи та її посадових осіб. Факт відсутності контрагента за місцезнаходженням на дату проведення перевірки не може слугувати підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Крім того, що відсутність у податковій звітності ТОВ «Кримський спас» та ПП «Команд» відомостей про основні фонди та трудові ресурси не є беззаперечним доказом неможливості здійснювати ним господарські операції з поставки послуг: адже транспорт, приміщення та необхідні необоротні активи могли орендуватись у інших осіб, а робочі активи могли залучатись на умовах підряду, аутстаффінгу і т.п.

Більш того, у позивача відсутній обов'язок та право перевіряти кількість робітників, наявність транспорту, приміщень та інших необоротних активів контрагентів.

Матеріалами справи спростовуються висновки відповідача щодо завищення позивачем валових витрат на суму 8333,33 грн. та податкового кредиту на суму 1666,00 грн. по операціях з придбання посередницьких послуг у ТОВ «Кримський спас»; валових витрат на суму 43250,00 грн. та податкового кредиту на суму 6915,00 грн. по операціях з придбання посередницьких послуг у ПП «Комманд», що також підтверджується висновком проведеної у справі судово-економічної експертизи.

Щодо завищення позивачем валових витрат на суму 6250,00 грн. по операціях з придбання організаційно-консультаційних послуг по операціям з ФОП ОСОБА_4 в акті перевірки податковими органами обґрунтовано тим, що юридичні послуги, надані ФОП ОСОБА_4 не пов'язані з господарською діяльністю позивача, оскільки в акті виконаних робіт не відображений зміст та обсяги робіт та недоцільністю залучення незалежного юриста.

14.01.2008 року між ПАТ «Крим-Лада» (Замовник) та ФОП ОСОБА_4 (Виконавець) укладено договір про надання послуг №18І20108, у відповідності до умов якого Замовник доручає, а виконавець зобов'язується надати організаційно-консультаційні послуги по юридичним питанням, замовник здійснює розрахунки з Виконавцем за виконану роботу в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок виконавця по реквізитам, вказаним в цьому договорі, протягом 3-ох банківських днів з моменту отримання рахунків на оплату виконаних робіт (а.с.18-19 т.2).

12.02.2010 року юрисконсульт позивача Новіков А.І. подав директору службову записку про необхідність юридичної експертизи проектів договорів с ЗАТ «ТД «УКРАВТОВАЗ», у т.ч.: на поставку автомашин; на поставку запасних частин та комплектуючих; на гарантійне та технічне обслуговування автомашин. Необхідність залучення ОСОБА_4 у службовій записці обумовлена тим, що для обґрунтування позицій позивача у переговорах з ЗАТ «ТД «УКРАВТОВАЗ» необхідна незалежна юридична експертиза (а.с.180 т.3).

12.02.2010 року генеральний директор позивача письмово (лист вих.№27/10) звернувся до ФОП ОСОБА_4 з проханням надати допомогу в юридичній оцінці умов договорів з постачальником, а також взяти участь в переговорах з приводу укладення вказаних договорів.

02.04.2010 року позивачем перераховано ФОП ОСОБА_4 грошові кошти за надані послуги у розмірі 6250,00 грн., що підтверджується випискою банку (а.с.168 т.3).

Надання організаційно - консультаційних послуг по юридичних питаннях, наданих ФОП ОСОБА_4 на суму 6250,00 грн. підтверджується актом приймання послуг (робіт) №13 від 06.04.2010 року (а.с.60 т.1).

До вказаного акту №13 наданий звіт ФОП ОСОБА_4 від 06.04.2010 року про виконану роботу вартістю 6250,00 грн. щодо вивчення та правової оцінки проекту договору із ЗАТ «Торговий дім «Укравтоваз» на поставку запасних частин і комплектуючих деталей;вивчення та правової оцінки дилерського договору з ЗАТ «Торговий дім «Укравтоваз» на поставку автомашин; вивчення та правової оцінки договору з ЗАТ «Торговий дім «Укравтоваз» на гарантійне та технічне обслуговування автомашин; підготовки проекту договору про надання посередницьких послуг з пошуку покупців автомашин;представлення інтересів ЗАТ «Крим-Лада» 01.03.2010 року в переговорах з представниками ЗАТ «Торговий дім «Укравтоваз» з метою підписання вищевказаних договорів; регулярних консультацій по телефону з юридичних питань співробітників ЗАТ «Крим-Лада».

Витрати на придбання вказаних послуг вартістю 6 250,00 грн. включені позивачем до складу валових витрат за період 2 квартал 2010 року.

Вказані послуги використані позивачем у власній господарській діяльності з метою укладення договору на придбання автомобілів марки «ВАЗ» для подальшого отримання доходу від їх реалізації, зокрема, 01.03.2010 року позивач уклав з ЗАТ «ТД «УКРАВТОВАЗ» наступні договори: №35ГТО10310/03-02-10/ГТО про гарантійне і технічне обслуговування автомобілів виробництва ВАТ «АВТОВАЗ» в Україні; №363Ч10310/03-02-10/34 про постачання запасних частин для автомобілів марки «ВАЗ»; 08.04.2010 року позивач уклав договір №10У510 на придбання посередницьких послуг із продажу автомобілів із ТОВ «Кримський Спас» (посередник), в результаті виконання якого тільки за квітень 2010 року було реалізовано 5 автомобілів на загальну суму 429 840,00 грн. з ПДВ.

Господарська операція з отримання послуг та перерахування грошових коштів на користь ФОП ОСОБА_4 у повному обсязі відображена у регістрах бухгалтерського обліку позивача за квітень 2010 року, що також підтверджується висновком проведеної у справі судово-економічної експертизи.

Матеріалами справи спростовуються висновки відповідача щодо завищення позивачем валових витрат на суму 6250,00 грн. по операціях з придбання організаційно-консультаційних послуг по операціям з ФОП ОСОБА_4, що також підтверджується висновком проведеної у справі судово-економічної експертизи.

Щодо завищення позивачем валових витрат на суму 148281,00 грн. та податкового кредиту на суму 29654,00 грн. по операціях з придбання запасних частин для авто та спецодягу у ФОП ОСОБА_2 в акті перевірки податковими органами обґрунтовано тим, що господарські операції не мали товарний характер, оскільки до перевірки не надані товарно-транспортні накладні, і, відповідно, не має можливості встановити вид транспорту, розмір витрат, особу, яка понесла такі витрати, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій.

01.03.2009 року між позивачем (Покупець) та ФОП ОСОБА_2 (Продавець) укладено договір купівлі-продажу №37КПЗ10309, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати Покупцю у власність, а Покупець - прийняти та оплатити на умовах цього договору запасні частини до автомобілів по накладній, у кількості та по цінам відповідно до виставленого рахунку, продавець зобов'язаний доставити замовлений товар на склад Покупця та передати його у відповідності з видатковою накладною (а.с.52 т.4).

За період травень - листопад 2010 р. ПАТ «Крим-Лада» відповідно до договору №37КПЗ10309 отримало від ФОП ОСОБА_2 запасні частини для автомобілів та спецодяг у загальній кількості 8492 шт. вартістю 177940,80 грн., у т.ч. ПДВ 29656,80 грн. (вартість без ПДВ склала 148284,00 грн.), у тому числі запчастини у кількості 8436 шт. вартістю 148094,40 грн. без врахування ПДВ, спецодяг у кількості 56 шт. вартістю 189,60 грн. без врахування ПДВ).

Факт здійснення позивачем господарських операцій з придбання товарів (запасних частин та спецодягу) у ФОП ОСОБА_2 за період травень-листопад 2010 року зафіксований та підтверджений первинними документами - видатковими накладними, а оприбуткування товару у загальній кількості 8492 шт. на суму 148284,00 грн. без врахування ПДВ підтверджується прибутковими накладними (а.с.1-26 т.4).

Оплата за товар в сумі 177940,80 грн. у т.ч. ПДВ 29656,80 грн. здійснена позивачем на користь ПП ОСОБА_2 за період травень - грудень 2010 року, що підтверджується видатковими касовими ордерами (а.с.232-251 т.3).

Господарська операція з придбання, оплати запасних частин та спецодягу у повному обсязі в сумі 177940,80 грн. з ПДВ відображена в регістрах бухгалтерського обліку за травень-грудень 2010 року, що також підтверджується висновком проведеної у справі судово-економічної експертизи.

В травні-листопаді 2010 року (за датою отримання товарів) ФОП ОСОБА_2 склав податкові накладні на суму 177 940,80 грн. у т.ч. ПДВ 29656,80 грн. (а.с.27-51 т.4).

Встановлено, що продавець (ФОП ОСОБА_2) на дату складення податкових накладних був зареєстрований платником ПДВ, свідоцтво платника ПДВ №100257541 анульовано лише 04.01.2011 року - дані офіційного сайту ДПС України http://www.sts.gov.ua, отже мав право на нарахування ПДВ та складання податкових накладних у травні-листопаді 2010 року.

Вказані податкові накладні на суму ПДВ 29656,80 грн. містять усі обов'язкові реквізити, передбачені пп.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону №168.

На підставі зазначених податкових накладних, позивачем у травні-листопаді 2010 року нараховано податковий кредит у сумі 29656,80 грн., який відображено у деклараціях з ПДВ за відповідні періоди.

До складу валових витрат за 2-4 квартали 2010 року позивач включив витрати на придбання запасних частин та спецодягу по договору №37КПЗ10309 на суму 148284,00 грн. б/в ПДВ, що відображено у деклараціях позивача з податку на прибуток підприємств за відповідні періоди.

Позивач не придбавав послуги з транспортування товару та не поніс пов'язаних з цим витрат, оскільки за умовами договору з ФОП ОСОБА_2 доставка товару здійснюється Постачальником (ФОП ОСОБА_2) на склад Покупця.

Отже, господарська операція з транспортування товару була здійснена за рахунок Постачальника та не відображується в бухгалтерському обліку позивача, оскільки не викликає зміни в структурі активів, зобов'язань, власному капіталі Покупця.

Товарно-транспортна накладна (далі ТТН) - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для (п.1 14.Наказу Мінтрансу від 14.10.1997 р. №363 "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" (далі Наказ №363)): списання товарно-матеріальних цінностей (здійснюється під час відвантаження товарів на складі вантажовідправника); обліку на шляху їх переміщення (здійснюється перевізником під час транспортування); оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку (здійснюється у вантажоодержувача під час отримання товару); для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи (здійснюється між автопідприємством та замовником перевезення).

Отже, ТТН не призначена для обліку використання транспортованих товарів у господарській діяльності вантажоодержувача (покупця), а відтак наявність (відсутність) ТТН не може бути підставою для висновку про відсутність зв'язку придбаних товарів із господарською діяльністю покупця.

Більш того, складання ТТН не є обов'язковим у разі здійснення перевезень власними силами без залучення перевізника.

Вимоги щодо обов'язкового складання ТТН під час перевезень автомобільним транспортом встановлені Наказом №363, але вказаний Наказ розповсюджується лише на взаємовідносини, що виникають між перевізниками та замовниками перевезень (преамбула Наказу №363).

Отже на перевезення, які здійснюються власними силами підприємства без залучення перевізника, вимоги вказаного Наказу №363 не розповсюджуються.

Виконання технічного обслуговування та ремонту автомобілів є одним з основних видів економічної діяльності позивача.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про охорону праці» N2694-XII від 14.10.1992 року та ст.163 Кодексу законів про працю України, на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, а також роботах, що пов'язані із забрудненням, або тих, що здійснюються в несприятливих метеорологічних умовах, працівникам видаються безоплатно за встановленими нормами спеціальний одяг, спеціальне взуття та інші засоби індивідуального захисту.

Роботодавець зобов'язаний забезпечити за свій рахунок придбання, комплектування, видачу та утримання засобів індивідуального захисту відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці та колективного договору (абз.2 п.1.2. розділу І Наказу 53).

Використання позивачем придбаних у ФОП ОСОБА_2 товарів у власній господарській діяльності (придбання з метою використання) підтверджується висновком проведеної у справі судово-економічної експертизи частково.

Товари (запасні частини та спецодяг), придбані в травні-листопаді 2010 року у ФОП ОСОБА_2, в незначній кількості обліковуються на залишках запасів за даними бухгалтерського обліку, а в більшій частині використані на ремонт автомобілів та реалізовані покупцям через магазин запчастин ПАТ «Крим-Лада» та частково були списані, що підтверджується накладними на внутрішнє переміщення, видатковими накладними, замовленнями-нарядами, актами списання, актами виконаних робіт, матеріальними звітами, дослідженими експертом.

Зокрема, за період з травня 2010 року по грудень 2011 року запасні частини у кількості 8436 шт. вартістю 148094,40 грн. без врахування ПДВ, що придбані ПАТ Крим-Лада» у ФОП ОСОБА_2, були у кількості: 3544 шт. вартістю 49455,85 грн. передані до магазину запасних частин ПАТ «Крим-Лада», що підтверджується накладними на внутрішнє переміщення; 3271 шт. вартістю 70612,25 грн. використані на ремонт автомобілів замовників, що підтверджується актами виконаних робіт та замовленнями-нарядами; 185 шт. вартістю 5896,52 грн. передані матеріально-відповідальним особам на підставі внутрішніх накладних для використання у ремонті власних транспортних одиниць, обладнання та виробничих приміщень, що є власністю ПАТ «Крим-Лада»; 121 шт. вартістю 4559,93 грн. були реалізовані юридичним особам зі складу №96, що підтверджується видатковими накладними; 1311 шт. вартістю 17393,85 грн. станом на 31.12.2011 року обліковуються на залишках запасних частин на складі №96 з метою подальшого використання у господарській діяльності, за даними оборотної відомості руху матеріальних цінностей за грудень 2011 року; 4 шт. вартістю 176,00 грн. списані на підставі порівняльної відомості по результатам річної інвентаризації за 2010 рік та 2011 рік у зв'язку з виявленою нестачею.

За період з липня 2010 року по червень 2011 року спецодяг (рукавички) у кількості 56 шт. вартістю 189,60 грн. без врахування ПДВ, що придбані ПАТ «Крим-Лада» у ФОП ОСОБА_2, у кількості: 53 шт. вартістю 167,10 грн. переданий матеріально-відповідальним особам на підставі внутрішніх накладних для забезпечення індивідуальної безпеки працівників при виконанні трудових обов'язків та у повному обсязі використані за призначенням, що підтверджується актами на списання матеріальних цінностей даними бухгалтерського обліку позивача; 3 шт. вартістю 22,50 грн. станом на 31.12.2011 року за даними бухгалтерського обліку позивача обліковуються на залишках.

Отже, документами бухгалтерського обліку та економічної діяльності позивача, дослідженими експертом під час проведення судово-економічної експертизи, встановлено, що придбані у ФОП ОСОБА_2 товари (запасні частини та спецодяг) кількістю 8492 шт. вартістю 177940,80 грн. з ПДВ, були: у кількості 6974 шт. вартістю 148718,74 грн. з ПДВ використані у власній господарської діяльності ПАТ «Крим-Лада», а саме: реалізовані як товари, використані при наданні ремонтних послуг, використані для ремонту власних основних фондів, використанні для індивідуального захисту працівників за період з травня 2010 року по грудень 2011 року; у кількості 1514 шт. вартістю 29010,86 грн. з ПДВ станом на 31.12.2011 року обліковуються як залишки на складах; у кількості 4 шт. вартістю 211,20 грн. з ПДВ списані у зв'язку із нестачею виявленою за результатами інвентаризації за 2010 та 2011 рр.

Витрати, в сумі 176,00 грн. без врахування ПДВ (сплачені позивачем у складі вартості 4-х штук запасних частин, придбаних у ФОП ОСОБА_2, включені до складу валових витрат за 2-4 квартали 2010 року) є такими, що не відповідають п.5.1. та пп.5.2.1. п.5.2. ст.5 Закону №334, оскільки матеріалами справи та висновками проведеної у справі судово-економічної експертизи не підтверджено використання цих запасних частин у власній господарській діяльності позивача (списані у зв'язку із нестачею виявленою за результатами інвентаризації за 2010 та 2011 рр.).

Податок на додану вартість в сумі 35,20 грн. (сплачений позивачем у складі вартості 4-х штук запасних частин, придбаних у ФОП ОСОБА_2, включений до податкового кредиту за вересень-листопад 2010 року) є таким, що не відповідає вимогам пп.7.4.1. п.7.4. ст.7. Закону №168, оскільки матеріалами справи не підтверджено використання цих запасних частин у власній господарській діяльності позивача (списані у зв'язку із нестачею виявленою за результатами інвентаризації за 2010 та 2011 років).

Матеріалами справи підтверджуються висновки відповідача щодо завищення позивачем валових витрат за 2-4 квартали 2010 року в сумі 176,00 грн. без врахування ПДВ та податкового кредиту за вересень-листопад 2010 року у сумі 35,20 грн. по операціям придбання у ФОП ОСОБА_2 запасних частин.

Але також, матеріалами справи спростовуються висновки відповідача щодо завищення позивачем валових витрат за 2-4 квартали 2010 року в сумі 148105,00 грн. (148281,00 грн. - 176,00 грн.) та податкового кредиту за вересень-листопад 2010 року у сумі 29618,80 грн. (29654,00 грн. - 35,20 грн.) по операціям придбання у ФОП ОСОБА_2 запасних частин та спецодягу.

Сумуючи вище викладене документами бухгалтерського та податкового обліку, звітності, а також документами економічної діяльності позивача висновки ДПІ за актом перевірки №8245/23-7/05745851 від 23.06.2011 року:

- щодо заниження позивачем ПДВ до сплати в бюджет на 89959,00 грн. за період травень-грудень 2010 року: не підтверджуються в сумі 89923,80 грн., підтверджуються в сумі 35,20 грн.;

- щодо завищення позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за перший квартал 2011 року на 194813,00 грн.: не підтверджуються в сумі 194637,00 грн.; підтверджуються в сумі 176,00 грн.;

- щодо заниження позивачем податку на прибуток на 68104,00 грн. за 2010 рік не підтверджуються у повному обсязі;

- щодо завищення позивачем від'ємного значення з ПДВ за березень 2011 року в сумі 500,00 грн. не підтверджуються у повному обсязі.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що під час розгляду справи встановлена правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту за період травень-грудень 2010 року ПДВ в сумі 89923,80 грн. та не підтверджено включення до податкового кредиту цих періодів ПДВ в сумі 35,20 грн., збільшення відповідачем суми грошового зобов'язання з ПДВ у податковому повідомленні-рішенні від 11.07.2011 року №0007252301 в сумі 35,20 грн. є правомірним.

Але судом першої інстанції вірно вказано, що оскільки відповідачем, всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України, не надано належних та допустимих доказів щодо заниження позивачем податкового кредиту за період травень-грудень 2010 року ПДВ в сумі 89923,80 грн., тому податкове повідомлення-рішення від 11.07.2011 року №0007252301 в частині збільшення відповідачем суми грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем в сумі 89923,80 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки встановлено помилковістьвисновків податкового органу в частині збільшення відповідачем суми грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 89923,80 грн., то і для застосування штрафних(фінансових) санкцій в сумі 22481,00 грн. (89923,80х25%) не має правових підстав, а в частині застосування штрафних(фінансових) санкцій в сумі 9,00 грн. (35,20 х25%) податкове повідомлення-рішення від 11.07.2011 року №0007252301 є правомірним.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 11.07.2011 року №0007252301 в частині збільшення відповідачем суми грошового зобов'язання з ПДВ всього в сумі 112404,80 грн., у т.ч. за основним платежем на 89923,80 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями на 22481,00 грн., є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки під час розгляду справи спростовані висновки податкового органу про заниження позивачем податку на прибуток на 68104,00 грн. за 2010 рік, а відповідачем, не надано належних та допустимих доказів на підтвердження такого завищення, податкове повідомлення-рішення від 11.07.2011 року №000724230 про збільшення відповідачем суми грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем на 68104,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки судом встановлено помилковість відповідних висновків податкового органу в частині збільшення відповідачем суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 68104,00 грн., то і для застосування штрафних санкцій в сумі 17026,00 грн. (68104,00 х25%) не має правових підстав.

Податкове повідомлення-рішення від 11.07.2011 року №000724230 також є протиправним та підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що окільки під час розгляду справи щодо завищення позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за перший квартал 2011 року на 194813,00 грн. судом встановлена правомірність відображення позивачем цього від'ємного значення в сумі 194637,00 грн., та не підтверджено включення до нього 176,00 грн., зменшення відповідачем суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011 року на 176,00 грн. у податковому повідомленні-рішенні від 11.07.2011 року №0007272301 є правомірним.

Натомість, відповідачем, не надано належних та допустимих доказів щодо завищення позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за перший квартал 2011 року на 194637,00 грн., тому податкове повідомлення-рішення від 11.07.2011 року №0007272301 в частині зменшення відповідачем суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011 року за основним платежем в сумі 194637,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Оскільки судом встановлено правомірність висновків податкового органу в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011 року на 176,00 грн., то і застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1,00 грн. відповідає нормам чинного законодавства.

Отже, податкове повідомлення-рішення від 11.07.2011 року №0007272301 в частині зменшення відповідачем суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 квартал 2011 року всього в сумі 194637,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість за березень 2011 року на 500,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкції у сумі 1,00 грн. у податковому повідомленні-рішенні від 11.07.2011 року №0007262301.

Підставою для прийняття рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2011 року на 500,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкції у сумі 1,00 грн. в податковому повідомленні-рішенні №0007262301 від 11.07.2011 року відповідачем зазначено акт перевірки №8245/23-7/5745851 від 23.06.11 року.

Як встановлено у зазначеному акті перевірки відсутні будь-які висновки щодо завищення позивачем бюджетного відшкодування за березень 2011 року, до того ж, згідно податкової декларації з ПДВ за березень 2011 року бюджетне відшкодування за цей період взагалі не заявлялось позивачем (а.с.228-232 т.4).

Оскільки відповідачем, не надано належних та допустимих доказів щодо підстав зменшення бюджетного відшкодування ПАТ «Крим-Лада» з ПДВ за березень 2011 року в сумі 500,00 грн. та, як наслідок, нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1,00 грн., податкове повідомленням-рішенням №0007262301 від 11.07.2011 року є протиправним та підлягає скасуванню.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 06.06.13р. по справі №2а-8918/11/0170/4 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис М.А.Санакоєва

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко