Постанова

від 13.06.2013 по справі 826/3022/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 червня 2013 року 09 год. 20 хв. № 826/3022/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомДочірнього підприємства автономної некомерційної організації «Науково-дослідний і проектно-технологічний інститут технологій автоматичної ідентифікації «Центр автоматичної ідентифікації» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23 листопада 2012 року № 0037761502 і № 0037791502, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Дочірнє підприємство автономної некомерційної організації «Науково-дослідний і проектно-технологічний інститут технологій автоматичної ідентифікації «Центр автоматичної ідентифікації» (далі - ДП «Центр автоматичної ідентифікації», позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва ДПС (далі - ДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23 листопада 2012 року № 0037761502 і № 0037791502.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що він категорично не погоджується з правомірністю винесення ДПІ спірних податкових повідомлень-рішень з огляду на наступне: по-перше, податкове повідомлення-рішення від 23.11.2012р. № 0037761502, було прийняте відповідачем без складання належного акта перевірки (акт за № 507/15/31280823 зареєстрований датований 11 грудня2012 року), тобто безпідставно, чим порушено вимоги п. 85.1 ст. 85, п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України; по-друге, висновки іншого акта перевірки від 22.10.2012р. № 515/15/31280823 щодо порушення ДП «Центр автоматичної ідентифікації» норм п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, на підставі якого було винесено податкове повідомлення-рішення від 23.11.2012р. № 0037791502, документально не підтверджуються. Зокрема, 19 квітня 2012 року позивачем отриманий витяг з Єдиного реєстру податкових накладних № 18164711 на запит, датований квітнем 2012 року, відповідно до якого податкова накладна за № 204 на суму ПДВ 29 046, 67 грн. (контрагент - ПВ-КП «Оксамит», індивідуальний податковий номер 316553404627), була виписана 30 березня 2012 року. У оригіналі податкової накладної № 204 зазначена дата її виписки - 30 березня 2012 року.

Відповідач проти позову заперечував, надавши суду письмові заперечення б/н і б/д. В обґрунтування своєї позиції посилається на те, що працівниками ДПІ були проведені камеральні перевірки даних, задекларованих у податковій звітності ДП «Центр автоматичної ідентифікації» з податку на додану вартість за січень та серпень 2012 року, за результатами яких складені акти від 22.10.2012р. за № 507/15-31280823 і № 515/15-31280823. Вказаними перевірками встановлені порушення підприємством вимог ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ДП «Центр автоматичної ідентифікації» податку на додану вартість за січень 2012 року на суму 21 000, 00 грн. та за серпень 2012 року - 28 287, 00 грн. На підставі актів камеральних перевірок ДПІ винесено спірні податкові повідомлення-рішення 23.11.2012р. № 0037761502 і № 0037791502.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судових засіданнях заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

27 травня 2013 року судом було ухвалено перейти до письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що за результатами виконання договору поставки від 30.01.2012р. за № 30/01 та договору про надання послуг від 01.08.2011р. за № 01/08, укладених з контрагентом Приватним виробничо-комерційним підприємством «Оксамит» (Продавцем), позивач (Покупець) отримав від останнього податкові накладні від 31.01.2012р. № 96 на суму 126 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 21 000, 00 грн.) - отримана 31 січня 2012 року, від 30.03.2012р. № 204 на суму 174 280, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 29 046, 67 грн.) - отримана 01 серпня 2012 року (а.с. 78, 14).

За результатами огляду в судовому засіданні оригіналів податкових накладних від 31.01.2012р. № 96 і від 30.03.2012р. № 204, судом встановлено, що вказані податкові накладні містять усі обов'язкові реквізити, передбачені ст. 201 Податкового кодексу України.

Суми податку на додану вартість в розмірах 21 000, 00 грн. та 29 047, 00 грн. були віднесені позивачем до складу податкового кредиту за звітні періоди січень і серпень 2012 року, що підтверджується податковою звітністю ДПАНО «Центр автоматичної ідентифікації» з податку на додану вартість за аналогічні звітні періоди, поданою до ДПІ 20 лютого та 20 вересня 2012 року (а саме: податковими деклараціями з Додатками 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (Д5) до них, реєстрами виданих та отриманих податкових накладних за січень і серпень 2012 року (а.с. 20 - 24, 33 - 34, 80 -81, 86 - 92, 112 - 115).

При цьому в Реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за січень та серпень 2012 року підприємством була допущені наступні описки:

- в гр. 4 «порядковий номер» розд. ІІ «Отримані податкові накладні» Реєстру за січень 2012 року помилково зазначений невірний порядковий номер податкової накладної від 31.01.2012р. на суму ПДВ 21 000, 00 грн. (замість номеру « 96» зазначений « 95»);

- в гр. 3 «дата виписки» розд. ІІ «Отримані податкові накладні» Реєстру за серпень 2012 року помилково зазначена невірна дата виписки податкової накладної за № 204 на суму ПДВ 29 046, 67 грн. (замість дати « 30.03.2012р.» зазначена « 02.04.2012р.»).

За даними Витягів з Єдиного реєстру податкових накладних від 05.03.2012р. за № 1 та від 19.04.2012р. за № 18164711, наданих у відповідь на запити позивача, відомості про реєстрацію вказаних вище податкових накладних внесені до Єдиного реєстру 01 лютого 2012 року та 05 квітня 2012 року (а.с. 79, 15).

У зв'язку з допущенням названих описок, 17 жовтня 2012 року ДП «Центр автоматичної ідентифікації» подало до податкової інспекції уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість до податкових декларацій за звітні (податкові) періоди січень і серпень 2011 року з доданими до них Додатками 5 (а.с. 25 - 32, 94 - 104), а також реєстри виданих та отриманих податкових накладних, в яких відкоригувало методом «сторно» помилково внесені дані - порядковий номер та дата виписки податкової накладної (а.с. 82 - 85). При цьому виправлення таких помилок не вплинуло на дані раніше поданих податкових декларацій, зокрема, сум податкових накладних (тобто завищення або зменшення сум податкового кредиту за звітні періоди січень і серпень 2012 року в податковому обліку та звітності позивача відсутні).

22 жовтня 2012 року працівником ДПІ були проведені камеральні перевірки даних, задекларованих у податковій звітності ДП «Центр автоматичної ідентифікації» (ідентифікаційний код 31280823) з податку на додану вартість за звітні періоди січень 2012року (вх. № 9006727815 від 20.02.2012р.) та серпень 2012 року (вх. № 9057433556 від 20.09.2012р.), за результатами яких складені акти від 22.10.2012р. за № 507/15-31280823 і № 515/15-31280823 (далі - Акти камеральних перевірок)(а.с. 71 - 72, 75 - 76).

Під час проведення вказаних камеральних перевірок перевіряючим досліджувалися наступні документи: відповідні податкові декларації з податку на додану вартість за звітні періоди січень 2012 року (вх. № 9006727815 від 20.02.2012р.) і серпень 2012 року (вх. № 9057433556 від 20.09.2012р.); Додатки № 5 до таких Податкових декларацій «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» (вх. № 9006728291 від 20.02.2012р., № 9057434101 від 20.09.2012р.); реєстр виданих та отриманих податкових накладних за відповідні звітні періоди (вх. № 9006728347 від 20.02.2012р., № 9057434470 від 20.09.2012р.); відомості з Єдиної бази реєстру податкових накладних та бази АІС ОРР.

За результатами дослідження вказаних документів та аналізу відомостей автоматизованих баз даних працівником ДПІ встановлено, що ДП «Центр автоматичної ідентифікації» подало до податкової інспекції реєстри виданих та отриманих податкових накладних за звітні періоди:

- січень 2012 року, в якому до складу податкового кредиту віднесло суму податку на додану вартість у розмірі 21 000, 00 грн. по податковій накладній від 31.01.2012р. № 95, виписаній контрагентом ПВ-КП «Оксамит» (індивідуальний податковий номер 316553404627);

- серпень 2012 року, в якому до складу податкового кредиту віднесло суму податку на додану вартість у розмірі 29 046, 67 грн. по податковій накладній від 02.04.2012р. № 204, виписаній контрагентом ПВ-КП «Оксамит» (індивідуальний податковий номер 316553404627).

Разом з тим , в базі даних Єдиного реєстру податкових накладних відомості про реєстрацію податкових накладних від 31.01.2012р. № 95 на суму ПДВ 21 000,00 грн. та від 02.04.2012р. № 204 на суму ПДВ 29 046, 67 грн. (контрагент ПВ-КП «Оксамит», іпн 316553404627) - відсутні.

З урахуванням цього перевіряючим зафіксовані порушення позивачем вимог абз . 9 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 4 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.11.2011р. № 1492, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року за № 1490/20228, а також пп. 3.3.2 п. 3 наказу ДПС України «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо комплексного відпрацювання сум ПДВ, які формують податковий кредит за податковими накладними, не зареєстрованими в ЄРПН» від 15.05.2012р. № 420.

При цьому з текстів Актів камеральних перевірок, наявних в матеріалах справи, не вбачається виникнення у податкового органу будь-яких сумнівів з питань реальності самих господарських операцій. Докази проведення відповідачем або іншим податковим органом документальних планових/позапланових перевірок з питання достовірності формування ДП «Центр автоматичної ідентифікації» сум податкового кредиту з ПДВ за звітні періоди січень, серпень 2012 року при взаємовідносинах з ПВ-КП «Оксамит» відсутні.

Акти камеральних перевірок 22.10.2012р. за № 507/15-31280823 і № 515/15-31280823 були відправлені відповідачем на адресу позивача 02 та 08 листопада 2012 року, та отримані уповноваженими особами підприємства - 05 та 12 листопада 2012 року (а.с . 70 , 74).

23 листопада 2012 року на підставі Актів камеральних перевірок та розрахунків штрафних санкцій, оформлених до таких Актів, за порушення п. 4 ст. 201 розд . V Податкового кодексу України та п. 4 Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість (а.с . 73, 77), ДПІ прийняла наступні спірні податкові повідомлення-рішення форми «Р»:

- за № 0037761502 (а.с . 8, 70), яким згідно з підпунктом 54.3.2 п. 54.3.ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу за порушення вимог п. 1 ст. 200 Податкового кодексу України визначила позивачу суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмір 26 250, 00 грн., в тому числі 21 000, 00 грн. - основного платежу, 5 250, 00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій;

- за № 0037791502 (а.с . 9, 74), яким згідно з підпунктом 54.3.2 п. 54.3.ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 123.1 ст. 123 цього Кодексу за порушення вимог п. 1 ст. 200 Податкового кодексу України визначила позивачу суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у розмір 35 359, 00 грн., в тому числі 28 287, 00 грн. - основного платежу, 7 072, 00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій За результатами дослідження текстів цих спірних податкових повідомлень-рішень судом виявлено, що відповідачем допущено ряд описок при їх складанні, а саме: зазначені невірні дати актів камеральних перевірок № 507/15/31280823 і № 515/15/31280823, а також норми податкового законодавства, які згідно висновків актів камеральних перевірок були порушені платником податків.

Згідно рішення ДПС у м. Києві від 19.02.2013р. № 1679/10/12-4-09 (а.с . 40 - 43), винесеного за результатами розгляду скарг ДП «Центр автоматичної ідентифікації», спірні податкові повідомлення-рішення були залишені без змін, а скарги підприємства - без задоволення.

При вирішення спору суд виходить з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 4 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу .

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлені ст. 198 ПК України .

Пунктом 198.1 ст . 198 цього Кодексу визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу , та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу , протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За приписами абз. 1 - з п. 198.6 ст. 198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.

Пунктом 200.1 ст . 200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При цьому, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.1, 200.2 ст . 200 цього Кодексу ).

За приписами п. 201.1 ст . 201 Податкового кодексу України , платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити.

У відповідності до п. 201.4 ст. 201 ПК України , податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу ) чи не підтверджені митними деклараціями , іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст . 198 ПК України ).

З огляду на викладені норми Податкового кодексу України суд звертає увагу на існування декількох підстав для формування податкового кредиту, а саме - наявність у платника податку - покупця - належно оформленої податкової накладної, сплата грошових коштів контрагенту в сумі, визначеній у податковій накладній, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника ПДВ виникає право на податковий кредит.

Пунктом 201.2 ст. 201 ПК України також встановлено, що форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби. З урахуванням цього форма податкової накладної та порядок її заповнення на момент виникнення спірних правовідносин затверджені наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.4, 201.6 ст . 201 ПК України ).

Одночасно порядок видачі податкових накладних регламентовано п. 201.10 ст. 201 ПК України , відповідно до якого податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних (абз. 2, 6 п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Одночасно нормами абз. 7 п. 201.10 ст. 201 цього Кодексу визначено, що реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів (на момент виписки податкової накладної від 31.01.2012р. № 96)/п'ятнадцяти календарних днів (на момент виписки податкової накладної від 30.03.2012р. № 204), наступних за датою їх виписки.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Так, на виконання зазначеної норми податкового законодавства, постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010р. № 1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246), який визначає механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних платників податку на додану вартість-продавців товарів (послуг), звіряння даних, що містяться у виданих платникам такого податку-покупцям товарів (послуг) податковій накладній та розрахунку коригування з відомостями, які містяться у Реєстрі.

Зокрема, п. 13 Порядку № 1246 передбачено, що з метою отримання інформації, що міститься у Реєстрі, покупець складає запит за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення в електронному вигляді у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому Державною податковою службою, та надсилає його засобами телекомунікаційного зв'язку Державній податковій службі.

Державна податкова служба після надходження від покупця запиту в електронній формі проводить його розшифрування, перевіряє електронний цифровий підпис, визначає відповідність електронного документа формату (стандарту), затвердженому Державною податковою службою (п. 16 цього Порядку).

Державна податкова служба здійснює пошук зазначеної у запиті податкової накладної та/або розрахунку коригування та складає витяг з Реєстру, у якому наводяться відомості щодо податкової накладної та розрахунку коригування. Зазначений витяг надсилається покупцеві не пізніше операційного дня, що настає за днем надходження запиту. На зазначений витяг накладається електронний підпис Державної податкової служби, який після шифрування надсилається на електронну адресу, зазначену в запиті покупця (п. 17 Порядку № 1246).

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період (абз. 9 п. 201.10 ст. 201 ПК України ).

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг (абз. 10 п. 201.10 ст. 201 ПК України ).

Одночасно, суд враховує те, що в силу норм абз. 1 п. 201.15 ст. 201 ПК України зведені результати такого обліку відображаються в податкових деклараціях, форма яких встановлюється у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу. Платник податку веде реєстр виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума постачання та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку - продавця, який видав податкову накладну такому платнику податку. Форма і порядок заповнення реєстру виданих та отриманих податкових накладних встановлюються відповідно до вимог розділу II цього Кодексу.

Крім того, згідно абз. 2 п. 201.15 ст. 201 ПК України платники податку на додану вартість щомісяця в терміни, що передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких цим розділом встановлено звітний податковий період - квартал, подають органу державної податкової служби копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних за такий період в електронному вигляді.

Платник податків відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Одночасно нормами п. 50.1 ст. 50 цього Кодексу передбачено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу - тобто 1095 днів) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

За вимогою норми п. 50.2 ст. 50 ПК України платник податків під час проведення документальних планових та позапланових виїзних перевірок не має права подавати уточнюючі розрахунки до поданих ним раніше податкових декларацій за будь-який звітний (податковий) період з відповідного податку і збору, який перевіряється контролюючим органом.

У разі якщо платник податків подає уточнюючий розрахунок до податкової декларації, поданої за період, що перевірявся, відповідний контролюючий орган має право на проведення позапланової перевірки платника податків за відповідний період (п. 50.3 ст. 50 ПК України).

Аналогічні норми містяться в розд. IV і ІХ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. № 1492 (далі - Порядок), що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року за № 1490/20228.

Так, відповідно до положень п. 1 - 3 розд. IV «Внесення змін до податкової звітності» цього Порядку в разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу II Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.

Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 розділу II Кодексу.

У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Розділом IX такого Порядку передбачений Порядок заповнення уточнюючого розрахунку, форма якого затверджена названим вище наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. № 1492. Зокрема, в п. 7 цього розділу Порядку зазначено, що у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Одночасно п. 1 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 24.12.2012р. № N 1002 , що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 року за № 1402/18697, та діяв на момент подання Уточнюючих розрахунків, виправлення помилки в Реєстрі здійснюється методом «сторно» за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення таких помилок. Коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів.

З контексту вищенаведених норм податкового законодавства вбачається, що законодавцем надано право платнику податків з урахуванням строку 1095 днів та обмежень, визначених п. 50.2 ст. 50 ПК України, вносити зміни, уточнення та виправляти помилково занесені показники податкової звітності з податку на додану вартість, без конкретизації типів таких помилок (тобто арифметичного або методологічного характеру, механічних описок, тощо).

З огляду на вищенаведене, та з урахуванням аналізу наявних матеріалів справи, судом вбачається, що висновки Актів камеральних перевірок про порушення ДП «Центр автоматичної ідентифікації» норм Податкового кодексу України та положень Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.11.2011р. № 1492, нормативно та документально не підтверджуються.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ДП «Центр автоматичної ідентифікації» та вважає за необхідне на підставі ч. 2 ст. 11 та п. 1 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України визнати протиправними та скасувати спірні по справі податкові повідомлення-рішення.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Дочірнього підприємства автономної некомерційної організації «Науково-дослідний і проектно-технологічний інститут технологій автоматичної ідентифікації «Центр автоматичної ідентифікації» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва ДПС від 23 листопада 2012 року № 0037761502 і № 0037791502.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст.ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова