Постанова

від 14.06.2013 по справі 826/4697/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 червня 2013 року № 826/4697/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Док Системз» доДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Док Системз» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.12.2012 № 000633 та від 03.12.2012 № 00063422-7.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що висновки відповідача про порушення ТОВ «Док Системз» податкового законодавства не відповідають фактичним обставинам справи. Посилався на наявність належним чином складених первинних документів, що підтверджують фактичне виконання ТОВ «СП «Агора» «GV AGORA» умов договорів, укладених з позивачем. Позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними та просить їх скасувати.

Представник відповідача заперечив по суті заявлених позовних вимог. В обґрунтування правомірності висновків податкового органу та оскаржуваного податкового повідомлення-рішення посилався постанову Солом'янського районного суду міста Києва, якою встановлено факт створення ТОВ «СП «Агора» «GV AGORA» без мети здійснення господарської діяльності. За таких обставин, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить суд відмовити у їх задоволенні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Посадовими особами відповідача на підставі наказу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби від 07.11.2012 № 1788 та відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Док Системз».

За результатами перевірки складено акт № 7673/22-7/33748864 від 16.11.2012 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Док Системз» (код ЄДРПОУ 33748864) з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ «СП «Агора» «GV AGORA» (код ЄДРПОУ 23539807) за весь період діяльності (далі - акт № 7673/22-7/33748864).

Відповідач дійшов висновку про порушення ТОВ «Док Системз» пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР в результаті чого занижено податок на додану вартість в загальному розмірі 514 157 грн. за періоди: березень-грудень 2008 року, лютий, березень, квітень, червень, вересень-грудень 2009 року, січень, березень, квітень, червень 2010 року, а також порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток в загальному розмірі 643 160 грн. за 2008-2010 роки.

На підставі акту перевірки № 7673/22-7/33748864 відповідач виніс податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 03.12.2012 № 000633, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 294 811 грн., в т.ч. 235 849 грн. - основний платіж та 58 962 грн. - штрафна (фінансова) санкція та податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 03.12.2012 № 00063422-7, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 235 849 грн., в т.ч. 188 679 грн. - основний платіж та 47 170 грн. - штрафна (фінансова) санкція.

Позивач оскаржив податкові повідомлення-рішення від 03.12.2012 № 000633 та № 00063422-7 у порядку адміністративного оскарження, передбаченого ст. 56 Податкового кодексу України.

Рішенням Державної податкової служби у місті Києві № 1295/10/12-1-03 від 08.02.2013 та рішенням Державної податкової служби України № 3424/6/10-2115 від 05.03.2013 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 03.12.2012 № 000633 та № 00063422-7 - без змін.

У зв'язку з тим, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України (до 01.01.2011), розгляд та вирішення адміністративної справи здійснюється з урахуванням норм податкового законодавства, яке діяло до 31.12.2010.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Позивач на підтвердження реального здійснення господарських взаємовідносин з ТОВ «СП «Агора» «GV AGORA» надав суду копії наступних договорів:

1) Договір про надання послуг №37/07 від 21.12.2007. Предмет договору - Виконавець приймає на себе зобов'язання надати Замовнику послуги пов'язані з супроводом програмного забезпечення «Системи електронного документообігу ДІЛО». Загальна вартість робіт по договору складає 96000 грн. в т.ч. ПДВ 16000 грн.

2) Договір №19/09 від 03.12.2009. Предмет договору - Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи з комп'ютерної верстки та створення рекламних сторінок макет журналу «ПИКАД» №4.

3) Договір про доробку та технічну підтримку програмного комплексу № 16/09 від 28.10.2009. Предмет договору - Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання надати послуги пов'язані з доробкою та технічною підтримкою програмного комплексу «Система електронного документообігу «ДокС». Загальна вартість робіт по договору складає 490800 грн. в т.ч. ПДВ 81800 грн.

4) Договір №18/09 від 02.11.2009. Предмет договору - Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи по впровадженню у Замовника системи електронного документообігу «ДокС».

5) Договір про надання послуг № 02/10 від 04.01.2010. Предмет договору - Виконавець продає Замовнику продукцію-систему автоматизації документообігу та діловодства «ДІЛО». Згідно додаткової угоди №3/07-2 від 16.06.2008 до договору № 02/10 від 04.01.2010, Виконавець здійснює поставку програмного забезпечення: додаткових робочих місць для системи «Діло».

6) Договір про надання послуг №22/09 від 07.12.2009. Предмет договору - Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи із модернізації спеціалізованого програмного модулю «ДокБС». Загальна вартість робіт по договору складає 14040 грн. в т.ч. ПДВ 2340 грн.

7) Договір про надання послуг №21/09 від 02.12.2009. Предмет договору - Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи із модернізації систем електронного документообігу «ДокС». Загальна вартість робіт по договору складає 24990 грн. в т.ч. ПДВ 4165 грн.

8) Договір про надання послуг технічного супроводження АС «Діло» №23/09 від 02.12.2009. Предмет договору - Виконавець зобов'язується в установлені строки надати послуги а технічному обслуговуванню АС «Діло». Загальна вартість робіт по договору складає 28 740 грн. в т.ч. ПДВ 4790 грн.

9) Договір на модернізацію за замовленням програмного забезпечення №03/10 від 04.01.2010. Предмет договору - Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи із модернізації системи електронного документообігу «ДокС» для автоматизації узгодження та виконання заявок. Загальна вартість робіт по договору складає 32 700 грн. в т.ч. ПДВ 5 450 грн.

10) Договір про надання послуг №04/10 від 02.06.2010. Предмет договору - Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи із модернізації спеціалізованого програмного модулю «ДокБС» для створення WEB інтерфейсу та інтеграції з CRL Sibel. Загальна вартість договору становить 185 640 грн. Згідно додаткової угоди б/н, б/д до договору № 04/10 від 02.06.2010, загальна вартість робіт становить 92 820 грн. в т.ч. ПДВ 15470 грн.

На підтвердження виконання вищезазначених договорів позивач надав до матеріалів справи копії рахунків-фактур, актів про надання послуг, податкових накладних, банківських виписок, на підтвердження їх виконання.

Суд встановив, що під час перевірки, результати якої оформлено актом № 7673/22-7/33748864 податковим органом було досліджено 15 договорів, укладених позивачем з ТОВ «СП «Агора» «GV AGORA», а саме, крім вищезазначених договорів, до перевірки позивач надав також копії наступних договорів:

1) Договір про надання послуг №3/07 від 22.01.2007. Предмет договору - Виконавець проводить роботи по впровадженню у Замовника системи автоматизації документообігу та діловодства «ДІЛО». Згідно додаткової угоди №3/07-2 від 16.06.2008 до договору №3/07 від 22.01.2007, Виконавець здійснює поставку програмного забезпечення: додаткових робочих місць для систем «Діло».

2) Договір про надання послуг №15/08 від 17.03.2008. Предмет договору - Виконавець продає Замовнику продукцію-систему автоматизації документообігу та діловодства «ДІЛО».

3) Договір №12/09 від 01.09.2009. Предмет договору - Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання виконати роботи з комп'ютерної верстки та створення рекламних сторінок макет журналу «ПИКАД» №3.

4) Договір №37/07 від 21.12.2007. Предмет договору - Виконавець зобов'язується в установлені строки надати послуги по технічному обслуговуванню АС «Діло».

5) Договір №11/09 від 02.09.2009. Предмет договору - Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов'язок виконати роботи по розробці загального дизайну макета буклету, комп'ютерної верстки, створенню рекламних сторінок та макета буклету «Відеонагляд».

На вимогу суду позивач не надав копії вищезазначених п'яти договорів, які були надані до перевірки податковому органу та не навів обґрунтування поважності причин ненадання вказаних договорів та первинних документів, що мали бути складені в ході їх виконання.

Відсутність доказів надання послуг та використання позивачем у власній господарській діяльності наданих послуг, на думку суду, виключає можливість причинно-наслідкового зв'язку витрат з господарською діяльністю позивача, зокрема, будь-яке використання набутого на підставі договорів у господарській діяльності.

Крім того, в акті № 7673/22-7/33748864 міститься посилання на постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 12.08.2011 у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, зокрема створення фіктивного підприємства ТОВ «СП «Агора» «GV AGORA».

Суд, керуючись положеннями статей 79, 138 Кодексу адміністративного судочинства України та з метою встановлення обставин у даній адміністративній справі направив до Солом'янського адміністративного суду міста Києва судовий запит про надання належним чином засвідченої копії вироку Солом'янського районного суду міста Києва від 12.08.2011 у кримінальній справі № 1 1002/11.

18.05.2013 суд отримав копію зазначеного вироку з відміткою про набрання ним законної сили 19.08.2011.

Згідно постанови від 12.08.2011, Солом'янський районний суд міста Києва, розглядаючи кримінальну справу № 1 1002/11 встановив, що громадянин Російської Федерації ОСОБА_1, будучи засновником та комерційним директором ТОВ «СП «Агора» «GV AGORA» (код ЄДРПОУ 23539807), діючи з корисливих спонукань, направлених на незаконне збагачення шляхом вчинення умисних злочинів, за попередньою змовою з ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, протягом 2008-2010 років, умисно, повторно організував державну реєстрацію нових та придбання вже зареєстрованих в м. Києві суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності цих та інших реально діючих суб'єктів господарської діяльності, що заподіяло великої матеріальної шкоди державі, при наступних обставинах. З 2004 року директором ТОВ «СП «Агора» «GV AGORA» призначено ОСОБА_6, який адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій даного товариства не виконував, діяльність товариства не контролював та за щомісячну винагороду за вказівками ОСОБА_1 вносив неправдиві відомості про господарські відносини «СП «Агора» «GV AGORA» щодо здійснення поставок товарно-матеріальних цінностей та надання послуг іншим діючим підприємствам.

Солом'янським районним судом міста Києва встановлено, що за попередньою змовою групою осіб використовувались відкриті банківські рахунки ТОВ «СП «Агора» «GV AGORA» з метою прикриття незаконної діяльності та створення вигляду дійсних фінансово-господарських відносин щодо купівлі-продажу тих чи інших груп товарів та наданих послуг на підставі укладених нікчемних (безтоварних) угод, що призвело до не донарахування до державного бюджету податку на додану вартість та податку на прибуток в сумі 18 033 690 грн., чим заподіяно великої матеріальної шкоди державі.

У відповідності до п. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Враховуючи обставини, викладені у постанові Солом'янського районного суду міста Києва від 12.08.2011, суд вважає доведеним той факт, що ТОВ «СП «Агора» «GV AGORA» є фіктивним підприємством та фактично господарська діяльність від імені даного товариства не здійснювалась, а господарські операції не мали реального характеру, а були лише задокументовані з метою прикриття незаконної діяльності реально діючих суб'єктів господарської діяльності.

Суд критично ставиться до доводів позивача про те, що господарські договори з ТОВ «СП «Агора» «GV AGORA» були укладені ним для виконання договорів, укладених з контрагентами позивача (АКБ «Укрсоцбанк», ТОВ «Холит Дейла Системз», ПАТ «Дочірній банк Сбербанку Росії», ТОВ «Фірми «Софт Про», ДП «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом») виходячи з наступного.

Як зазначив позивач у позовній заяві та підтверджується інформацією з веб-сайту Єдиного державного реєстру, технічним адміністратором якого є Державне підприємство «Інформаційно-ресурсний центр» та на якому, відповідно до Наказу Міністерства юстиції України № 1846/5 від 14.12.2012 відображається інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про юридичних осіб, про органи державної влади і органи місцевого самоврядування як юридичних осіб та про фізичних осіб-підприємців, видами діяльності ТОВ «Док Системз» за КВЕД 2010 є: 62.02 Консультування з питань інформатизації (основний), 46.19 Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 62.01 Комп'ютерне програмування, 62.09 Інша діяльність у сфері інформаційних технологій і комп'ютерних систем, 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серії АВ № 255804, копія якого наявна в матеріалах справи, видами діяльності ТОВ «СП «Агора» «GV AGORA» за КВЕД 2010 є: 51.90.0 інші види оптової торгівлі (основний), 51.19.0 посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, 51.87.0 оптова торгівля іншими машинами та устаткованням, 52.11.0 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту, 63.40.0 організація перевезення вантажів, 74.13.0 дослідження кон'юнктури ринку та виявлення суспільної думки.

При цьому, як зазначає позивач, ТОВ «СП «Агора» «GV AGORA» надавало ТОВ «Док Системз» послуги з технічного обслуговування програмного забезпечення «Діло», доробка та технічна підтримка та продаж програмного комплексу «Система електронного документообігу «ДокС», послуги комп'ютерного верстання, створення рекламних сторінок та оригінал-макету журналу «Пикад», роботи із модернізації спеціалізованого програмного модулю «ДокБС», роботи по розробці загального дизайну макета буклету, комп'ютерної верстки, створенню рекламних сторінок та макета буклету «Відеонагляд».

Позивач не надав пояснень стосовно наявності необхідності, неможливості самостійно надати контрагентам вказані послуги та економічної доцільності здійснення витрат на замовлення послуг, які належать до основних видів діяльності ТОВ «Док Системз».

Суд зазначає, що надані позивачем договори з контрагентами, яким ТОВ «Док Системз» надавало перелічені вище послуги не є беззаперечним доказом реальності здійснення господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Док Системз», оскільки останній міг самостійно надати передбачені умовами договорів послуги.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 статті 5 (підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Пунктом 1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність визначена як будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Наведені правові норми підлягають застосуванню в системному зв'язку. За такого застосування валовими витратами не можуть вважатися витрати платника податку, які не відповідають загальноприйнятим правилам та діловій меті будь-якого господарювання, що прямо випливає із законодавчого припису щодо такої ознаки валових витрат, як їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Підпунктом 5.3.9. пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що будь - які витрати не підтверджені розрахунками, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку, не належать до складу валових витрат.

Враховуючи вищевикладене, право на формування валових витрат у платника податку виникає лише за умови фактичного придбання, зокрема, товарів (робіт, послуг), витрати з придбання яких відносяться до складу валових витрат та підтверджуються первинними документами, тобто документами, які складаються під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість», протягом такого звітного періоду зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із підпунктом 7.4.5 підпункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6).

Вищенаведені обставини та досліджені документальні докази суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з надання послуг ТОВ «СП «Агора» «GV AGORA» позивачу фактично не мали реального характеру та не спрямовані на настання правових наслідків, що обумовлені цими угодами. Наявність податкових накладних без проведення реальної операції не може спричиняти будь-які пов'язані з цим правові наслідки, в тому числі щодо формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

ТОВ «СП «Агора» «GV AGORA» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і Реєстрі платників податку на додану вартість з метою проведення фіктивних безтоварних операцій, що встановлено постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 12.08.2011, який набрав законної сили.

За таких обставин, виписані від імені ТОВ «СП «Агора» «GV AGORA» первинні документи не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами, звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг. Отже, віднесення до складу валових витрат та формування податкового кредиту на підставі таких первинних документів є безпідставним.

Відповідач дійшов висновку про порушення ТОВ «Док Системз» пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 № 168/97-ВР в результаті чого занижено податок на додану вартість в загальному розмірі 514 157 грн. за періоди: березень-грудень 2008 року, лютий, березень, квітень, червень, вересень-грудень 2009 року, січень, березень, квітень, червень 2010 року, а також порушення пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток в загальному розмірі 643 160 грн. за 2008-2010 роки.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість висновків податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість в загальному розмірі 514 157 грн. та заниження податку на прибуток у розмірі 643 160 грн.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що Державна податкова інспекція у Солом'янському районі міста Києва при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 03.12.2012 № 000633 та № 00063422-7 діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому суд приходить до висновку щодо необґрунтованості позовних вимог позивача та відсутності підстав для їх задоволення.

Керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 97, 158, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Док Системз» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.М. Кобилянський