Постанова

від 14.06.2013 по справі 826/3822/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 червня 2013 року 09:24 № 826/3822/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «КС- Інжиніринг» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва ДПС третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю «БК «Рембудтранс» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.03.2013 № 0003202230 та № 0003212230,-

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось ТОВ «КС-Інжиніринг» з позовом до ДПІ у Шевченківському районі міста Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 11.03.2013 р.:

- № 0003202230, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на 172 500 грн. за основним платежем,

- № 0003212230, відповідно до якого позивачу збільшено грошове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на 108 333 грн. за основним платежем та на 27083,25 грн. за штрафними санкціями.

Позивач в обґрунтування позову зазначає, що висновки ДПІ, покладені в основу оскаржуваних рішень, ґрунтуються на службовій записці податкової міліції ДПІ у Києво-Святошинському районі, відповідно до якої стверджується про відсутність за місцезнаходженням контрагента позивача (третьої особи), а тому відсутній факт реального здійснення господарської діяльності, а у відображених операціях наявні ознаки нікчемності.

У той же час, як зазначає позивач, з третьою особою, яка має відповідну ліцензію, були укладені договори: на виконання робіт по розробці проектної документації, предметом якого є виготовлення ескізного проекту по реконструкції будівлі по вул. Кловський узвіз 13-а у м. Києві; договір предметом якого є виготовлення робочої документації на капітальний ремонт будівлі за тією ж адресою; договір на виготовлення робочої документації житлових будинків з приміщеннями соціально-побутового призначення по вул. Ломоносова, 73-79 в м. Києві.

Відповідно до актів виконаних робіт, як зазначає позивач, загальна вартість робіт склала 750 000 грн. з ПДВ 125 000 грн., без ПДВ - 625 000 грн.

У зв'язку з цим, позивач, крім іншого, зазначає, що визначення ДПІ податкових зобов'язань у розмірі 172 500 грн. є неправомірним, оскільки, з урахуванням ставки податку у розмірі 23%, ДПІ як об'єкт оподаткування визначена сума 750 000 грн. в яку включено ПДВ у сумі 125 000 грн.

У той же час, відносно власне спірних операцій, позивач зазначає, що отримав від виконавця виготовлену проектну документацію та ескізний проект, тобто операції фактично були виконані, за наведеними операціями складено первинні документи та видано позивачу податкові накладні, у зв'язку з чим у позивача виникло право на формування спірних сум податкового кредиту з ПДВ.

При цьому, як зазначає позивач в контексті доводів ДПІ відносно нікчемності угод, відсутні судові рішення про визнання угод недійсними, а визнати угоду нікчемною може лише суд.

Окремо позивач зазначає про порушення ДПІ строків прийняття спірних рішень, визначених п. 86.8. ПК України, а саме: акт складений та вручений позивачу 20.02.2013 р., а податкові повідомлення-рішення прийняті лише 11.03.2013 р.

З урахуванням наведеного позивач просить задовольнити позов.

Відповідач, з підстав, викладених в акті перевірки, вважає правомірними висновки акту перевірки з урахуванням рішення ДПС у м. Києві, та просить у задоволенні позову відмовити. При цьому, за наслідками розгляду справи представник ДПІ погодився з тим, що інспектором під час перевірки помилково було визначено про включення до витрат всієї суми за спірними операціями, тобто у сумі 750 000 грн. з урахуванням ПДВ.

Копія ухвали судді про відкриття провадження у справі, про залучення контрагента до участі у справі в якостітретьої особи без самостійних вимог на стороні позивача, про витребування документів на підтвердження виконання спірних операцій та про призначення судового розгляду справи на 16.05.2013 р., вручена третій особі 13.04.2013 р. Однак, в судове засідання тертя особа не з'явилася, доказів поважності причин неприбуття у судове засідання не надала. У зв'язку з оголошенням перерв у судових засіданнях, третій особі також направлялися повістки, які отримані контрагентом позивача за адресою, визначеною в ЄДР. Проте, у судове засідання, у т.ч. 11.06.2013 р., третя особа не з'явилася, витребуваних документів не надала.

Враховуючи наведене, а також на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України в судовому засіданні 11.06.2013 р. ухвалено про продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «КС-Інжиніринг» (код з ЄДР 32855888; адреса: 04071, м. Київ, Шевченківський район, вул. Лук'янівська, 63) з питань дотримання податкового законодавства за відносинами з ТОВ «Будівельна компанія «Рембудтранс» (код з ЄДР 33051125; адреса: 08120, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Бузова, вул. Леніна, 215-А) за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2011 р.

За результатами перевірки складено акт від 20.02.2013 р. № 507/22-30/32855888 (далі - Акт перевірки).

Згідно з Актом перевірки позивача взято на податковий облік 18.03.2004 р. З 29.03.2004 р. позивач є платником ПДВ.

Окрім того, як встановлено під час перевірки позивач має ліцензію на здійснення будівельної діяльності, строком дії з 22.07.2010 р. по 22.07.2015 р.

Зокрема, із зазначеної ліцензії № 555033 вбачається, що позивач може самостійно виконувати, зокрема, проектні роботи, архітектурне та будівельне проектування .

Штатна чисельність працівників позивача - 18 осіб.

Згідно з п/п. 3.1.2. Акту перевірки («Валові витрати») встановлено завищення валових витрат на суму 750 000 грн. за період 2-4 кв. 2011 р.

В контексті наведеного під час перевірки встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між позивачем (замовник) та ТОВ «БК «Рембудтранс» (виконавець) укладено (1) договір № 8-ЕП від 03.10.2011 р. на виконання робіт по розробці проектної документації , відповідно до якого виконавець зобов'язався виконати проектні роботи по об'єкту - Реконструкція Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів та тканин за адресою м. Київ, Кловський узвіз, 13-а в м. Києві. Стадія проектування «Ескізний проект». Пунктом. 1.2. договору вбачається, що під проектними роботами розуміються з розробки креслень архітектурно-планувальних рішень. Згідно з п. 4.1. та п. 4.3. договору передбачено передачу контрагенту вихідних даних (Медичне завдання, завдання на проектування). При цьому, згідно з календарним планом, передбачено станом на 28.12.2011 р. закінчення та отримання висновку експертизи.

Вартість робіт за зазначеним договором - 250 000 грн. Оплата проведена 27.12.2011 р. на суму 250 000 грн. з ПДВ 41 666,67 грн.

За даним договором складено акт здачі-приймання від 27.12.2011 р. на суму 250 000 грн. з ПДВ - 41666,67 грн.

Окрім того, як встановлено під час перевірки та підтверджується матеріалами справи, між позивачем та зазначеним підприємством також укладено (2) договір № 11-КР від 22.11.2011 р. на виконання робіт по розробці проектної документації , відповідно до якого виконавець (третя особа) зобов'язався виконати проектні роботи по об'єкту - Будівництво житлових будинків з приміщеннями соціально-побутового призначення та підземною стоянкою на вул.. Ломоносова, 73-79 у Голосіївському районі м. Києва. Стадія - «Робоча документація». Під проектними роботами, згідно з п. 1.2. розуміються роботи з розробки проектної документації по другій та третій чергам будівництва - дренажі. Договором передбачено отримання контрагентом технічних умов (вихідних даних). З урахуванням додаткового договору від 23.12.2011 р. вартість робіт визначена на рівні 400 000 грн. Оплата проведена у сумі 325 000 грн. пл../дор. № 1721 та у сумі 6000 грн. 16.01.2012 р., а всього перераховано 331 000 грн. у т.ч. ПДВ - 55166,67 грн.

За даним договором складено акт здачі-приймання від 27.12.2011 р. на суму 400 000 грн. з ПДВ - 66666,67 грн.

Зазначеними особами, як вбачається з Акту перевірки та матеріалів справи, також укладено (3) договір № 9-Р від 23.11.2011 р. на виконання робіт по розробці проектної документації, відповідно до якого контрагент зобов'язався виконати проектні роботи по об'єкту - Капітальний ремонт приміщень Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів та тканин за адресою м. Київ, Кловський узвіз, 13-а в м. Києві. Стадія - «Робоча документація». Договір містить аналогічні умови, що і перший договір. Вартість робіт - 100 000 грн. Згідно з пл./дор. № 1723 від 27.12.2011 р. сплачено 100 000 грн. з ПДВ 16 666,67 грн.

За даним договором складено акт здачі-приймання від 27.12.2011 р. на суму 100 000 грн. з ПДВ - 16666,67 грн.

Загалом за зазначеними актами оформлено виконання робіт на суму 750000 грн. з ПДВ 125 000 грн., без ПДВ - 625 000 грн.

На стор. 7 Акту перевірки зазначається, що підприємством до складу витрат включено в 4 кв. 2011 р. 750 000 грн. , витрат, понесених у зв'язку з придбанням вище наведених робіт/послуг, що однак спростовується матеріалами справи та визнається ДПІ, оскільки фактично до складу витрат позивачем було віднесено 625 000 грн.

Згідно з Актом перевірки розрахунки проведені на суму 681 000 грн. з ПДВ (чому не повністю розрахувались).

Наведені вище обставини відносно змісту угод, первинних документів, податкових накладних, відомостей щодо оплати сторонами не заперечуються та визнаються, як і наявність зазначених документів під час перевірки.

Як надалі зазначається в Акті перевірки, до ДПІ надійшов акт від 12.06.2012 р. № 183/22-05/33051125 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Будівельна компанія «Рембудтранс, щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період жовтня, грудня 2011 р., лютого, березня 2012 р., складений ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області, яким встановлено завищення зазначеним підприємством податкових зобов'язань за відносинами з ТОВ «КС-Інжиніринг».

Зокрема, згідно із зазначеним актом, отримано висновок ВПМ ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 11.06.2012 р. щодо наявності ознак фіктивності та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності контрагента позивача. Так, як зазначається ДПІ, здійснено виїзд за адресою реєстрації підприємства. Проведеними заходами встановлено, що підприємство за адресою с. Дмитрівка, вул. Леніна, 10 не знаходиться. Не виявлено офісних, складських чи інших приміщень, не встановлено поштової скриньки, офісного приміщення, обладнання, оргтехніки та інших матеріальних складових функціонування СГД. Зазначено, що згідно з відповіддю БТІ нерухоме майно, зареєстроване за контрагентом, відсутнє. Директор підприємства-контрагента не опитаний, оскільки проживає у м. Харкові. У відповідь на запит до ВПМ за місцем проживання директора, повідомлено, що встановити фактичне місце проживання не виявилось можливим, за адресою директор відсутній. Згідно з відповіддю Центру безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем МВД України за підприємством не зареєстровано жодних транспортних засобів. Згідно із зазначеним висновком не можливо підтвердити факт реального здійснення господарських операцій, оскільки у контрагента відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи , складські приміщення, транспортні засоби. Зазначається, що підприємство-контрагент створене з метою прикриття протиправної діяльності та має явні ознаки «транзитного підприємства».

Виходячи з того, що у контрагента відсутні необхідні ресурси та виходячи з того, що фактично спірні операції не могли бути виконані контрагентом, ДПІ приходить до висновку про порушення позивачем п/п. 14.1.27., п/п. 14.1.36., п. 137.1., п. 138.2., п. 138.4., п/п. 139.1.9. ПК України, що, за висновками ДПІ, призвело до завищення витрат на загальну суму 750 000 грн. за 2-4 кв. 2011 р. (стор. 13 Акту перевірки), що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 172 500 грн. (виходячи із ставки податку 23%).

Відносно визначення податкового кредиту у п. 3.2.2. Акту перевірки зазначається, що перевіркою встановлено завищення задекларованих показників на 108 333 грн. за грудень 2011 року.

В контексті наведеного та вищезгаданих договорів зазначається про виписку позивачу податкових накладних за зазначеними договорами, відповідно: № 5 від 27.12.2011 р. на суму 400 000 грн. з ПДВ 66666,67 грн.; № 36 від 27.12.2011 р. на суму 250 000 грн. з ПДВ - 41666,67 грн.; № 37 від 27.12.2011 р. на суму 100 000 грн. з ПДВ - 16666,67 грн., а всього на суму 750 000 грн. з ПДВ - 125 000 грн.

Суми ПДВ за зазначеними податковими накладними включені до складу податкового кредиту з ПДВ у грудні 2011 р. на суму 108 333 грн., а саме за податковими накладними № 35 та № 36 від 27.12.2011 р.

Як вбачається з Акту перевірки на підставі податкової накладної № 37 податковий кредит не формувався .

В Акті перевірки також зазначається, що кредиторська заборгованість складає 75 000 грн. Розрахунки за товар проводились векселем номінальною вартістю 69 000 грн., який на час розгляду справи є оплаченим.

Надалі, з посиланням на акт про неможливість проведення зустрічної звірки по контрагенту, ДПІ приходить по суті до аналогічних висновків про відсутність у контрагента можливостей для виконання спірних операцій та про невиконання спірних операцій контрагентом та, враховуючи наведене, до висновку про порушення позивачем п. 185.1., 198.1., 198.3., 198.6., 200.1 ПК України, що, на думку ДПІ, призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ на 108 333 грн. за грудень 2011 р. та заниження податку до сплати на ту саму суму.

Вирішуючи з урахуванням наведеного спір по суті, суд виходить з наступного.

Так, проаналізувавши у взаємозв'язку з вищенаведеним положення ПК України, а саме:

- п/п. 14.1.36. ПК України (щодо визначення терміну «господарська діяльність»), п/п. 14.1.185. (щодо визначення «постачання послуг»), п/п. 14.1.203 (щодо визначення «продаж результатів робіт (послуг),

- (щодо оподаткування прибутку підприємств, щодо формування витрат ), а саме: п/п. 14.1.27. (щодо визначення терміну «витрати»), п/п. 134.1.1. (щодо об'єкту оподаткування); п. 138.1. (щодо складу витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування), п/п. 14.1.228. (щодо визначення поняття «собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг»), п/п. 138.2. (щодо визнання витрат на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат), п/п. 138.4. (щодо періоду визнання витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг), п/п. 137.1. (дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг), п/п. 139.1.3. ПК України (не включаються до складу витрат суми попередньої (авансової) оплати товарів, робіт, послуг; п/п. 139.1.9 (щодо не включення до складу витрат тих витрат, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами),

- (щодо ПДВ) п/п. 14.1.178 (щодо визначення «податок на додану вартість»), п. 185.1. (щодо визначення «об'єкт оподаткування»), п/п. 14.1.181 (щодо визначення «податковий кредит»), п. 188.1. (щодо бази оподаткування), п. 198.1. ПК України (щодо обставин, наявність яких зумовлює виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.2. (щодо дати виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту), п. 198.3. (щодо порядку визначення податкового кредиту), п. 201.1. (щодо обов'язку видати податкову накладну та обставин, які зумовлюють їх видачу), п. 201.4. (щодо дати видачі податкової накладної), п. 201.6. (щодо статусу податкової накладної (п/н) та її відображення у РПН), п. 201.7. (щодо видачі п/н на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс); п. 201.8. (щодо осіб, яким надано право нарахування податку та видачі п/н), п. 201.10 ПК України (щодо видачі п/н платником податку та статусу п/н як підстави нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту); п. 198.6. (щодо наслідків не підтвердження сум податку),

- а також п/п. 16.1.2., 16.1.3., п. 44.1. ПК України (щодо ведення обліку та підтвердження задекларованих відомостей), а також положення ч. 2. ст. 3., ч. 1 ст. 9, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», суд приходить до наступних висновків.

Так , податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які, для надання їм юридичної значимості (сили), крім іншого, мають бути складені за фактично вчиненою операцією, повинні мати всі обов'язкові реквізити та бути підписані уповноваженими особами, що надає первинному документу юридичну значимість для цілей відображення спірних операцій у бухгалтерському та податковому обліку.

У той же час, правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування витрат виникають за наявності сукупності обставин та підстав , з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість формування спірних сум витрат та податкового кредиту та які є передумовою їх формування.

Зокрема, такі правові наслідки наступають у разі: (1) фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій; (2) документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду (в залежності від характеру певних операцій) та які містять інформацію про зміст та обсяг операції, підписані уповноваженими особами; (3) придбання робіт/послуг з метою їх використання у господарській діяльності; (4) наявності розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій.

Недоведеність наявності цих чинників, з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість формування платником податків податкового кредиту, зокрема, недоведеність здійснення певних операцій (нездійснення операцій), позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування витрат, а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості робіт/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників певних операцій.

В даному випадку , дослідивши та оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку , про недоведеність фактичного виконання спірних операцій контрагентом позивача на користь останнього (про їх невиконання контрагентом), та як наслідок - до висновку про відсутність у позивача правових підстав для формування валових витрат та податкового кредиту за спірними операціями.

Такий висновок ґрунтується на наступному.

Так, під час розгляду справи з боку третьої особи так і не було надано витребуваних судом доказів наявності в період виконання спірних операцій трудових та матеріальних ресурсів, зокрема, щодо наявності у штаті або залучення на інших умовах фахівців у сфері проектування, інших осіб для виконання спірних операцій, як і доказів наявності у контрагента позивача власної або орендованої оргтехніки, обладнання та приладдя для виконання спірних операцій. В контексті наведеного слід зазначити про відсутність у контрагента витрат на службові витрати та утримання апарату, витрати на утримання основних засобів, у т.ч. амортизації основних засобів, витрати на поліпшення об'єктів основних фондів, що вбачається з додатку № АВ до декларації з податку на прибуток за 2-4 кв. 2011 р.

Наведені відомості, у т.ч. щодо персоніфікованого переліку фахівців контрагента, не надані і з боку позивача, хоча обізнаність позивача відносно наявності у контрагентів відповідних ресурсів при укладанні угод, обумовлюється характером та специфікою угод (обумовлених операцій) та звичайною діловою практикою.

Під час розгляду справи представник позивача не зміг конкретизувати: де конкретно укладались договори з контрагентом та де вони практично виконувались, які конкретно особи виконували роботи та забезпечували робочий зв'язок з працівниками позивача, які конкретно технічні засоби при цьому використовувались, тобто не наведено тієї інформації, якою зазвичай володіє замовник відносно контрагента.

Слід додати, що позивачем надана проектна документація, де відображена участь позивача у виконанні проектних робіт , креслень, а також надано договори із замовниками виконання зазначених вище робіт, первинна документація за цими договорами. Проте , жодний екземпляр проектної документації, жоден первинний документ із замовниками, як і висновки експертизи за результатами робіт, не містять згадки про участь у виконанні робіт контрагента.

У матеріалах справи відсутні будь-який робочий проект, креслення, результати ескізних робіт, які б при передачі позивачу від контрагента містили б у відповідних розділах цих документів підписи представників контрагента позивача або згадку про нього взагалі.

При цьому, слід зазначити, що само ж по собі прийняття певних робіт замовниками від позивача не є підтвердженням виконання цих робіт саме контрагентом позивача (третьою особою).

Наведені позивачем відомості щодо наявності у контрагента ліцензії самі по собі та за відсутності документального підтвердження наявності певних ресурсів не є свідченням виконання спірних операцій саме контрагентом позивача та про наявність у контрагента відповідних ресурсів у період оформлення спірних операцій. При цьому, матеріали ліцензійної справи по суті містять декларативні відомості щодо контрагента, не містять ідентифікації осіб , які заявлені як такі, що будуть виконувати роботи, та документально підтверджених відомостей щодо наявності відповідних матеріальних ресурсів.

Що стосується наданих позивачем листів від замовників робіт, а саме: листа ТОВ «Фірма Т.М.М.» від 28.05.2013 р. № 28/05 та листа від Українського науково-практичного центру ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин від 28.05.2013 р. № 331, слід зазначити, що у зазначених листах відсутня будь-яка ідентифікація осіб - працівників контрагента, які як зазначено у листах брали участь у нарадах, що, у взаємозв'язку з відсутністю доказів роботи у штаті або залучення контрагентом певних осіб на умовах підряду, додатково вказує на недоведеність фактичного виконання спірних операцій власними або залученими силами контрагента. Виходячи з вищенаведеного у сукупності, узгодження з боку замовників участі контрагента, погодження щодо його залучення до виконання робіт, а також участь в нарадах не персоніфікованого кола осіб, само по собі не є свідченням того, що спірні операції виконувались контрагентом (фахівцями контрагента), висновок щодо чого в даному випадку, як зазначено вище, ґрунтується на недоведеності наявності у контрагента ресурсів, необхідних для ведення господарської діяльності.

В даному випадку, як приходить до висновку суд з урахуванням наведеного, за спірними операціями лише оформлювались окремі первинні документи з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення операцій та правомірності формування спірних сум витрат, наслідком чого є отримання позивачем необґрунтованої податкової вигоди.

Надані позивачем матеріали та наведені ним доводи не спростовують наведене та не доводять зворотного.

Суд у взаємозв'язку з наведеним також враховує, що наявність часткової оплати на користь контрагента сама по собі також не є підтвердженням фактичного здійснення операцій та в даному випадку - самостійною підставою для формування спірних сум податкових вигод, оскільки рух цих коштів, виходячи з вищенаведеного, не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю підприємств - учасників спірних операцій.

Виходячи з наведеного у сукупності суд приходить до висновку, що в даному випадку позивачем не доведено наявності обставин та підстав, з якими наведені вище норми податкового законодавства пов'язують можливість правомірного формування податкових вигод за спірними операціями, що, відповідно, свідчить про відсутність у позивача підстав для їх формування за результатами оформлення вищезгаданих операцій.

У той же час , відносно визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток, слід зазначити, що в даному випадку вони визначені у розмірі 172 500 грн., виходячи з того, що позивачем завищено витрати на суму 750 000 грн., що складає загальну вартість робіт за актами здачі-приймання з урахуванням ПДВ 125 000 грн. При цьому, відповідно до даних обліку та податкових декларацій, позивачем до складу витрат включено суму вартості оформлених виконанням робіт без ПДВ у розмірі 625 000 грн., що в кінцевому результаті підтверджено і ДПІ.

Виходячи з наведеного, ДПІ безпідставно виходила з того, що за відносинами із зазначеним контрагентом витрати позивача склали 750 000 грн. та безпідставно врахувало при визначенні суми завищення витрат вартість оформлених робіт у розмірі 750 00 грн. з ПДВ. Виходячи з наведеного, є безпідставним висновок ДПІ щодо завищення позивачем витрат на 125 000 грн. (на суму ПДВ) та необґрунтовано нараховано у зв'язку з цим податок на прибуток до сплати у розмірі 28 750 грн. (23% від 125 000 грн.)

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість оскаржуваних рішень, крім, як зазначено вище, визначення позивачу податкових зобов'язань у розмірі 28 750 грн., нарахованих виходячи з того, що ДПІ помилково вважала суму у розмірі 125 000 грн. (сума ПДВ), включеною до складу витрат. Виходячи з наведеного, позов підлягає задоволенню частково, а саме: шляхом скасування податкового повідомлення-рішення № 0003202230 в частині визначення грошового зобов'язання у розмірі 28 750 грн. В іншій частині позов слід залишити без задоволення.

Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КС-Інжиніринг» (код з ЄДР 32855888; адреса: 04071, м. Київ, Шевченківський район, вул. Лук'янівська, 63) задовольнити частково .

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.03.2013 р. № 0003202230 (з податку на прибуток) в частині збільшення ТОВ «КС-Інжиніринг» (код з ЄДР 32855888) грошового зобов'язання на суму 28 750 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін