Ухвала

від 12.06.2013 по справі 812/2474/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Головуючий у 1 інстанції - Качуріна Л.С.

Суддя-доповідач - Білак С. В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2013 року справа №812/2474/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Білак С.В., суддів Сухарька М.Г., Гаврищук Т.Г., секретар судового засідання Костроміна Г.С., з участю представника позивача Матусевич Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року у справі № 812/2474/13-а за позовом Приватного акціонерного товариства "Первомайський механічний завод" до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000072201 від 22.01.2013 року,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач Приватне акціонерне товариство "Первомайський механічний завод" (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби (далі - відповідач, податковий орган) про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000072201 від 22.01.2013 року, яким, на підставі п.п. 198.1, 198.2 , 198,6, ст.198 , п.п. «г» п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України донараховано податок на додану вартість на суму 3586 грн. та застосовано фінансову санкцію на суму 1793 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року позов було задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що Первомайською ОДПІ було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного акціонерного товариства «ПМЗ» на підставі якої складено акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово - господарських взаємовідносин з ПП „Векта" за період з 01.06.2011 року по 31.12.11 року, ТОВ „Геосат Плюс" за період з 01.12.2011 року по 31.05.2012 року. Перевіркою встановлено, що в кожній товарно-транспортній накладній підприємством не заповнено розділ «вантажно-розвантажувальні операції», що не надає змогу встановити реальну кількість та вагу кожного виду підшипників в асортименті, та встановити, ким та яким чином здійснювались вантажно-розвантажувальні операції та ув'язати перевезення саме з податковими та видатковими накладними наданими до перевірки, що може свідчити про дефектність зазначених документів, та не дає змогу підтвердити факт здійсненого транспортування ТМЦ.

Господарські операції щодо придбання ПрАТ «ПМЗ» товарів (робіт, послуг) не підтверджується стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій. В зв'язку з цим угоди є нікчемними.

Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено судом апеляційної інстанції, 28.12.2012 року податковим органом складений акт № 651/22/31463293 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки Приватного акціонерного товариства «Первомайський механічний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП Векта» за період з 01.06.2011 року по 31.12.2011 року, ТОВ «Геосат Плюс» за період з 01.12.2011 року по 31.05.2012 року.

Перевіркою встановлено порушення:

п. 3 ст. 5 та п. 1 с. 7 Господарського кодексу України; п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 198.1, п. 198.2 п. 198.6 ст. 198, п. п. «Г» п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого за період 01.06.2011 року по 31.12.2011 року та з 01.12.2011 року по 31.05.2012 року завищено податковий кредит у сумі 3586 грн., в тому числі: за липень 2011 року 102,00грн., за серпень 2011 року у сумі 507 грн., за вересень 2011 року 775, 00 грн., за жовтень 2011 року у сумі 1370 грн., за листопад 2011 року у сумі 443, 00 грн., за вересень 2011 року у сумі 317, 00 грн., за січень 2012 року у сумі 72, 00 грн.;

згідно п.1, п. 5, ст.. 203, п.1, п.2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228, ст.. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 Цивільного кодексу України встановлено нікчемні правочини по операціях з придбання товарів (робіт, послуг). Господарські операції щодо придбання ПрАТ «ПМЗ» товарів (робіт, послуг) не підтверджується стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій (а. с. 25-50).

22 січня 2013 року на підставі акту перевірки податковим органом прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000072201 від 22.01.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 5 379, 00 грн. у тому числі 3586,00 грн. за основним платежем, та 1793, 00 грн. штрафні санкції (а. с. 24).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Як вбачається з матеріалів справи, господарські взаємовідносини з контрагентами - Приватним підприємством «Векта», Товариством з обмеженою відповідальністю «Геосат плюс», Товариством з обмеженою відповідальністю «Стем» підтверджуються видатковими та податковими накладними, прибутковими ордерами, подорожніми-листами, банківськими виписками і зазначені документи були надані до перевірки та відображені в акті перевірки.

Крім того, колегія суддів зазначає, що основним видом діяльності позивача є, зокрема виробництво і ремонт, сервісне обслуговування агрегатів до авіаційної техніки, таким чином отриманий товар від контрагентів придбаний з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В даному випадку сума сплаченого позивачем податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) підтверджена податковими накладними, а тому така сума підлягає включенню до складу податкового кредиту.

Оскільки господарські операції з придбання товару позивачем вчинені реально, з метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, то вірним є висновок суду першої інстанції про беззаперечне право позивача на податковий кредит та безпідставними висновки податкового органу вважати угоди, укладені між позивачем та контрагентами нікчемними.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи податкового органу про не виконання контрагентами своїх зобов'язання по сплаті податку до бюджету, так як це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язок здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, сплати податку і, в подальшому, за можливі, будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників у ланцюгу постачання. Також законодавець не встановлює відповідальності для суб'єкта господарювання через відсутність висновків зустрічних перевірок його постачальників, та не визначає певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого у межах сум податку, фактично сплачених ним у попередніх податкових періодах постачальникам товару (робіт, послуг).

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зроблено висновок про те, що відповідач, приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення діяв на підставі, в межах повноважень, що передбачені законодавством, з метою, з якою це повноваження надане, але діяв не у спосіб, що передбачений законами, не обґрунтовано, без урахування усіх обставин.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2013 року у справі № 812/2474/13-а за позовом Приватного акціонерного товариства "Первомайський механічний завод" до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000072201 від 22.01.2013 року - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частина ухвали складена в нарадчій кімнаті та проголошена в судовому засіданні 12 червня 2013 року, в повному обсязі складена 17 червня 2013 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складання рішення відповідно до ст.160 КАС України - з дня складання рішення в повному обсязі.

Головуючий суддя С.В.Білак

Судді Т.Г.Гаврищук

М.Г.Сухарьок