Рішення

від 06.06.2013 по справі 914/1200/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.13 Справа № 914/1200/13

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Львів до відповідача:Приватного підприємства "НББ Холдинг", м.Львів про: про стягнення 8196,49 грн.. Суддя Кітаєва С.Б.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2- представник ( довіреність від 08.04.2013 р);

від відповідача : не з»явився

Присутньому представнику позивача, який з'явився в судове засідання, судом роз'яснено його права та обов'язки відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України, зокрема право заявляти відводи. Заяви про відвід судді від сторін до суду не надходили.

Суть спору : Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовною заявою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Львів до Приватного підприємства "НББ Холдинг", м. Львів про стягнення 8 196,49 грн.

Провадження у справі порушено ухвалою суду від 29.03.2013 року розгляд справи призначено на 16.04.2013 року на 10 год. 30 хв. Ухвалою від 16.04.2013 року розгляду відкладено на 30.04.2013 року на 11 год. 00 хв. Ухвалою від 30.04.2013 року розгляд відкладено на 23.05.2013 року на 15 год. 30 хв. З підстав наведених в ухвалі від 23.05.2013 року, строки вирішення спору продовжено на 15-ть днів та відкладено розгляд справи на 06.06.2013 року на 15 год. 00 хв.

Ухвала про порушення провадження у справі отримана Позивачем 05.04.2013 року, що підтверджується наявним у справі повідомленням № 79014 08065480 про вручення рекомендованого поштового відправлення (за вх.№ 11560/13 від 09.04.2013 року) .

07.05.2013 року від Відповідача повернулася ухвала про порушення провадження у справі за вх.№ 15600/13 від 07.05.2013 року, на довідці вказана причини повернення «за закінченням терміну зберігання».

12.04.2013 року від Позивача в канцелярію суду подано лист, яким долучено до матеріалів справи документи (за вх.№ 12233/13 від 12.04.2013 року).

08.05.2013 року від Позивача в канцелярію суду подано лист, яким долучено до матеріалів справи документи (за вх.№ 15661/13 від 08.05.2013 року).

23.05.2013 року від представника Позивача в канцелярію суду подано клопотання про продовження строків розгляду справи на 15 днів (за вх.№ 18449/13 від 23.05.2013 року).

06.06.13 р за вх.№21008/13 у канцелярії суду зареєстровано подані Позивачем «Додаткові пояснення.

З підстав, наведених у позовній заяві та наданих суду поясненнях Позивач заявлені вимоги підтримує у повному обсязі та просить задоволити. Підставою заявлених вимог Позивач вказує укладений 16.07.2012 року між ним та Відповідачем (ПП «НББ Холдинг») Договір №16/07/12 на автотранспортне обслуговування легковими автомобілями.

На виконання зобов»язань за Договором , стверджує Позивач, ним надано ПП «НББ Холдинг» автотранспортні послуги у період з 01.09.2012 року по 31.12.2013 року на суму 6509,48 грн., що підтверджується підписаними сторонами актами здавання-приймання послуг, а саме : за №2 від 01.10.2012р. ( на суму 1909,76 грн), за №3 від 01.11.2012р. ( на суму 2531,07 грн), за № 4 від 01.12.2012 р. ( на суму 2068,65 грн). Позивач пояснює, що оскільки Відповідач відмовився від підписання акта здавання-приймання послуг №5 від 02.01.2013 року , то надані послуги протягом грудня 2012 року та їх вартість Позивач підтверджує талонами на автоперевезення за даний місяць. Поряд із зазначеним , у листі, який поступив до суду 08.05.13 р (вх.№15661/13) Позивач пояснює , що докази надіслання акта здавання-приймання послуг №5 від 02.01.2013 року на суму 1687,10 грн. та рахунка на оплату №23 від 02.01.2013 року відсутні, оскільки Позивач в усній формі звертався до Відповідача з проханням підписати даний акт та здійснити оплату наданих послуг за грудень 2012 року, та стверджує, що останній відмовився здійснити таку оплату.

В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на п.2.1,4.2 Договору №16/07/12 від 16.07.2012 року, укладеного між ним та Відповідачем та на ст.ст.901, ч.1 ст.903, ч.1 ст.530, ст.526, ст.611 ЦК України.

Відповідач в жодне із судових засідань явку повноважного представника не забезпечив, відзиву на позовну заяву, документів витребуваних ухвалами суду не подав. Причини невиконання вимог суду згідно ухвал у справі Відповідач суду не повідомив, їх поважність не довів, хоч про знаходження у провадженні Господарського суду Львівської області даної справи, про судові засідання ( час і місце їх проведення, про вимоги суду до сторін) Відповідач належно та своєчасно повідомлявся Господарським судом , про що свідчать відмітки, здійснені на зворотньому боці ухвал по справі про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, які оформлені відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України .

Відповідно до поданого позивачем Витягу Серія АВ №371030 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Відповідач включений до ЄДР в статусі юридичної особи; місцезнаходження відповідача за даними ЄДР : 79070, Львівська область, місто Львів, Сихівський район, вулиця, Гн. Хоткевича, будинок, 20, квартира, 18. Зазначена мадреса відповідає адресі, яку вказав Позивач у позовній заяві і на яку ним скеровано Відповідачу копії позовної заяви про стягнення заборгованості в розмірі 8196,49 грн, а судом - ухвали по справі.

До повноважень господарських судів не віднесено з"ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Відтак, примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції повернуті органами зв"язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов"язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Згідно п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011р №18 із змінами та доповненнями , внесеними 23.03.2012р та 17.10.2012р "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв"язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Із врахуванням зазначеного, матеріалів даної конкретної справи, зокрема Витягу Серія АВ № 371031 з ЄДРПОУ, повернення до Господарського суду Львівської області органом зв"язку поштових конвертів з відміткою причин невручення кореспонденції Відповідачу " за закінченням терміну зберігання" (зокрема, ухвали про порушення провадження у справі), які скеровувались Відповідачу за місцем знаходження на адресу, яка вказана у позовній заяві і відомості про яку містить Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, не вважається господарським судом як відсутність належних доказів виконання господарським судом обов"язку щодо повідомлення учасників судового процесу (відповідача зокрема) про вчинення судом певних процесуальних дій.

За умовами ст.33 Господарського процесуального кодексу України (далі-ГПК України) на сторони покладається обов'язок доводити їх вимоги чи заперечення. Згідно до вимог ст.ст.4-2, 4-3 ГПК України, сторони мають рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів, заявленні клопотань та здійсненні інших процесуальних прав. За умовами ст.59 ГПК України Відповідач має право після одержання ухвали надіслати господарському суду відзив на позовну заяву і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, однак відповідач своїм правом не скористався, незважаючи на те, що суд неодноразово відкладав розгляд справи та надавав можливість відповідачу скористатися своїм правом на захист.

У статті 22 ГПК України викладено процесуальні права та обов"язки сторін, серед яких, зокрема і право сторони знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, тощо.

Викладені в ст.22 ГПК України права та обов"язки виникають з моменту набуття стороною відповідного процесуального статусу. Права позивача виникають з моменту подання позову до господарського суду, права відповідача -з моменту перед"явлення до нього позову.

Відповідно до ч.3 ст.4-3 ГПК України господарським судом створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Зважаючи на строки вирішення спору у даній справі, керуючись ст.69 ГПК України, у суду відсутні правові підстави для чергового відкладення розгляду справи, зокрема з тих причин, що Відповідач не забезпечив явку в судове засідання повноважного представника ( не з"явився особисто), не подав відзову на позовну заяву.

Із врахуванням наведеного, матеріалів у справі, господарським судом дотримано встановлених ст.129 Конституції України, ст.ст.4-2,4-3 ГПК України засад здійснення судочинства та забезпечено Відповідачу можливість реалізації передбачених ст.22 ГПК України прав сторони в процесі, а тому суд в межах процесуального Закону ( ст.ст.43,75 ГПК України) вбачає за можливе розглянути спір за відсутності представника Відповідача та без відзиву на позовну заяву, за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності у відповідності до ст.43 ГПК України, судом встановлено.

Між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Приватним підприємством «НББ Холдинг» було укладено договір на автотранспортне обслуговування легковими автомобілями № 16/07/12 від 16.07.2012 р.( надалі - Договір).

Відповідно до п.1.1, даний Договір визначає порядок взаємовідносин при транспортному обслуговуванні між «Замовником» та «Перевізником».

Відповідно до п.1.2, у своїй діяльності сторони керуються положеннями даного Договору, правилами перевезення пасажирів та вимогами чинного законодавства.

Відповідно до п.2.1. договору ФОП ОСОБА_1 зобов'язаний надавати автотранспортні послуги легковим автомобілем на замовлення за телефонними номерами, що перелічені в п.2.1 Договору, до 24 :00 год. протягом дії Договору.

Замовник зобов»язується використовувати автомобіль за його цільовим призначенням, своєчасно сплачувати вартість наданих послуг (п.2.2).

Сторони несуть відповідальність за цим Договором у відповідності з чинним законодавством України ( п.3.1).

Відповідно до п.4.1 , договірна вартість транспортних послуг визначається згідно чинних розцінок ( згідно додатку №1 до даного договору).

Сторони погодили, про що свідчать умови п.4.2 Договору, що Замовник здійснює оплату по факту виконаних замовлень шляхом перерахування коштів на банківський розрахунковий рахунок Перевізника на наступний місяць з 1 по 15 число згідно поданого рахунку.

Відповідно до п.5.1, даний Договір діє з 16 липня 2012 р до 31 грудня 2012 р.

Договір діє з моменту його підписання і до моменту розірвання, при умові, що всі зобов»язання, взяті на себе Замовником та Перевізником, згідно даного Договору, виконано в повному обсязі (п.5.2). У разі, якщо за один календарний місяць до кінця строку дії Договору жодна із сторін не висловила письмового бажання припинити дію Договору, строк дії цього Договору вважається продовженим на наступний календарний рік ( п.5.3).

В розділі 6 Договору, сторони узгодили «Додатки» до Договору. Зокрема: Додаток №1 «Тарифи на пасажирські перевезення легковими автомобілями « ; Додаток №2 «Талони на користування таксомоторами (взірець); Додаток №3 Акт виконаних робіт (взірець).

В обгрунтування заявлених вимог, Позивач долучив до справи : Акт №2 здавання-приймання послуги за договором від 16 липня 2012 року, складений сторонами 01 жовтня 2012 року. Акт складений між Виконавцем ( ФОП ОСОБА_1 ) та Замовником ( ПП «НББ Холдинг»). Як вбачається зі змісту Акту , ПП «НББ Холдинг» , в особі директора Білінського Н.Б., який діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та ФОП ОСОБА_1, в особі директора ОСОБА_1, який діє на підставі Свідоцтва, з іншої сторони, згідно з договором від 16 липня 2012 року, склали цей акт про те, що у вересні 2012 року були надані послуги з пасажирських перевезень, які виконані якісно і у повному обсязі. Замовник не має претензій до Виконавця. За надані послуги Замовник сплачує Виконавцю згідно Рахунку №261/1 від 01 жовтня 2012 року 1909,67 грн.

Акт підписаний уповноваженими особами Виконавця та Замовника, завірений їх гербовими печатками.

Акт №3 здавання-приймання послуги за договором від 16 липня 2012 року, складений сторонами 01 листопада 2012 року, яким підтверджується, що у жовтні 2012 року були надані послуги з пасажирських перевезень, які виконані якісно і у повному обсязі; Замовник не має претензій до Виконавця. За надані послуги Замовник сплачує Виконавцю згідно Рахунку №284/1 від 01 листопада 2012 року 2531,07 грн.

Акт підписаний уповноваженими особами Виконавця та Замовника, завірений їх гербовими печатками.

Акт №4 здавання-приймання послуги за договором від 16 липня 2012 року, складений сторонами 01 грудня 2012 року, яким підтверджується , що у листопаді 2012 року були надані послуги з пасажирських перевезень, які виконані якісно і у повному обсязі; Замовник не має претензій до Виконавця. За надані послуги Замовник сплачує Виконавцю згідно Рахунку №309 від 01 грудня 2012 року 2068,65 грн.

Акт підписаний уповноваженими особами Виконавця та Замовника, завірений їх гербовими печатками.

Окрім Актів, Позивач в підтвердження обставин, на яких грунтуються заявлені ним вимоги про стягнення коштів за надані послуги по перевезенню в період вересень- листопад 2012 року подав до справи талони на користування таксомоторами ( відповідають взірцю Додатку №2 до договору) , відповідно , на суми: 1909,76 грн, 2531,07 грн, 2068,65 грн., а також копії рахунків на які має місце посилання в перелічених актах №№2,3,4.

Позивач не подав оформленого сторонами Акту здавання-приймання виконаних робіт за грудень 2012 року , як і не подав доказів скерування Відповідачу для підписання зазначеного акту та рахунку на оплату послуг по перевезенню у цьому місяці. Пояснює , що докази надіслання акта здавання-приймання послуг №5 від 02.01.2013 року на суму 1687,10 грн. та рахунку на оплату №23 від 02.01.2013 року відсутні, оскільки Позивач в усній формі звертався до Відповідача з проханням підписати даний акт та здійснити оплату наданих послуг за грудень 2012 року; стверджує, що останній відмовився здійснити оплату. Доказів відмови Відповідача від підписання зазначеного акту, як і доказів відмови Відповідача від оплати перевезень за грудень 2012 року Позивач до матеріалів справи не подав.

Представник Позивача підтвердив у судовому засіданні, що інших договорів на перевезення ( окрім як від 16.07.12р № 16/07/12 ) Позивач з Відповідачем не укладав; поза межами зазначеного Договору господарські операції між сторонами не відбувались. Доказів зворотнього відповідач суду не надав і твердження Позивача не спростував належними та допустимими доказами.

При прийнятті рішення суд виходив із наступного .

У відповідності до ст.509 ЦК України (ст.173 ГК України) зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Відповідно ст.11 ЦК України цивільні права та обов"язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов"язки, зокрема з договорів та інших правочинів.

Статтею 174 ГК України визначено, що господарські зобов"язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, а також з угод не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов"язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

наведено у Додаткових поясненнях ( вх..№21008/13 від 06.06.13 р ).

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу ,якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

16 липня 2012 року між сторонами укладено Договір на автотранспортне обслуговування легковими автомобілями. До договору Сторони уклали додатки , зокрема додаток №1, яким затверджено тарифи на пасажирські перевезення легковими автомобілями, додаток №3 - Акт прийому виконаних робіт. В договорі Сторони погодили ( п.1.2), що у своїй діяльності керуються положеннями даного Договору, правилами перевезення пасажирів та вимогами чинного законодавства.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.1997р №176 (176-97-п) ( у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2007 р №1184) затверджено Правила надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, які визначають порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях і є обов»язковими для виконання організаторами (замовниками) регулярних перевезень та замовниками транспортних послуг, автомобільними перевізниками, персоналом автомобільного транспорту, автостанціями та пасажирами.

Згідно зазначених Правил транспортні послуги - діяльність , пов»язана із задоволенням потреби населення в перевезеннях автомобільним транспортом. Розділ 1У зазначених Правил регулює питання перевезення на таксі та легковими автомобілями на замовлення.

Відповідно до п.105 Правил , перевезення на замовлення здійснюється за договором , який укладається між перевізником та фізичною або юридичною особою у письмовій формі і повинен містити інформацію про основні характеристики обслуговування, відповідальність сторін, форму та строк проведення розрахунку, марку і клас транспортного засобу, його облаштування, наявність додаткового технічного обладнання.

Відповідно до п.104 Правил Договір на перевезення легковими автомобілями на замовлення може бути укладений , зокрема, на встановлений строк обслуговування з визначенням переліку обов»язків, що покладаються на водія, виду оплати ( подобова, погодинна та/або по кілометрова) з можливим продовженням строку дії договору за домовленістю сторін, що відслідковується зі змісту договору від 16.07.2012р , на підставі якого заявлено позов.

Відповідно до ст.107 Правил перевізнику, який надає послуги з перевезення га замовлення, забороняється оформляти послугу та здійснювати посадку пасажира: на шляху проходження, на зупинках транспорту, стоянках таксі; у місцях , не передбачених договором.

Перед виїздом для виконання замовлення перевізник забезпечує водія договором та розрахунковими документами.

Завершення надання послуги з перевезення на замовлення підтверджується підписанням акта виконаних робіт.

У п.4.2 Договору сторони погодили, що Замовник здійснює оплату по факту виконаних замовлень шляхом перерахування коштів на банківський розрахунковий рахунок Перевізника на наступний місяць з 1 по 15 число згідно поданого рахунку.

Виходячи із вищенаведеного , умов в п.4.2 Договору, наданих Позивачем актів здавання-приймання послуг №2 від 01.10.2012 р , №3 від 01.11.2012р, №4 від 01.12.2012 року, які підписані сторонами (Перевізником і Замовником) та завірені їх гербовими печатками , у яких підтверджується факт виконання замовлень з пасажирських перевезень у вересні, жовтні, листопаді 2012 року якісно і у повному обсязі, загальною вартістю 6509,39 грн., у яких має місце посилання на рахунки Позивача, які підлягають оплаті , а також надані Позивачем до цих актів талони на автоперевезення (замовлення), які за змістом Додатку №2 до Договору є талонами на користування таксомоторами, суд дійшов висновку , що вимога Позивача про стягнення 6509,39 грн. боргу за фактично виконані замовлення та надані послуги з перевезення підлягає до задоволення.

Відповідач в цій частині заявлені вимоги не заперечив, не спростував належними та допустимими доказами.

Згідно ст.525 ЦК України , одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до ст.526 ЦК України зобов"язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у заабов"язанні встановлений строк ( термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов"язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов"язку не встановлений або визначений моментом пред"явлення боржник повинен виконати такий обов"язок у семиденний строк від дня пред"явлення вимоги, якщо обов"язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання ( неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов"язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом ( ч.1 ст.612 ЦК України).

Позивач просить також стягнути з Відповідача 1687,10 грн. за послуги по перевезенню за грудень 2012 року . Як встановлено Позивач станом на момент звернення з позовом до суду не подав доказів підписання сторонами акту здавання-приймання послуг №5 від 02.01.2013 р на суму 1687,10 грн. та рахунку на оплату №23 від 02.01.2013 р , як і доказів скерування акту та рахунку Відповідачу, пояснивши такі дії відсутністю цих доказів у нього, та усним зверненням Позивача до Відповідача з проханням підписати акт за здійснити оплату наданих послуг за грудень 2012 року; посилається на відмову Відповідача від здійснення оплати.

В обґрунтування факту надання послуг по перевезенню та вартості наданих в грудні 2012 р послуг Позивач посилається на талони на перевезення, чеки , перелік яких наведено у Додаткових поясненнях (вх.№21008/13 від 06.06.13 р).

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 ГПК господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами.

Належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об»єктивної істини.

Під належністю доказів розуміється наявність об»єктивного зв»язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об»єктом судового пізнання.

Допустимість доказів означає , що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватись певними засобами доказування.

Найважливішим правилом при оцінці доказів є оцінка всіх належних, допустимих, достовірних доказів у їх сукупності, що дозволяє зіставити докази, перевірити один із них за допомогою іншого тощо. Лише здійснивши таку оцінку суд може дійти висновку про достатність доказів, які підтверджують факт надання послуг, чи, навпаки, його спростовують.

Судом встановлено, що акт здавання-приймання № 5 від 02.01.2013 р на суму 1687,10 грн. не підписаний Відповідачем; докази надіслання акту Відповідачу до звернення з даним позовом до суду у Позивача відсутні, оскільки Позивач стверджує , що в усній формі звертався з цього питання до Відповідача, що не підтверджено. Відмови Відповідача оплатити фактично виконані роботи за умови належного їх документального підтвердження, не вбачається.

Суд критично ставиться до доказів, які наводить Позивач в обґрунтування факту надання послуг на суму 1687,10 грн. в грудні 2012 року ( талони на автоперевезення (замовлення), з огляду на те, що форма підтвердження факту надання послуг з перевезення передбачена додатком №3 до договору ( акт виконаних робіт ), однак такий доказ відсутній, замовлення не містять посилання на договір від 16.07.2012р. Зазначене унеможливлює зіставити докази, перевірити один із них за допомогою іншого.

Судом оглянуто кожен із талонів, які перелічені Позивачем за грудень 2012 року. Встановлено, що талони ( в більшості) мають виправлення в графі «дата». Виправлення стосується місяця і року, без відмітки Відповідача, який видавав талони, шо «виправленому слід вірити» і без засвідчення такого запису печаткою останнього. Крім того, встановлено, що за грудень 2012 року включено талони , датою видачі яких є січень 2013 року.

Як вже зазначено, достатність доказів оцінює суд. В даному випадку (стосовно надання послуг в грудні 2012 року ) доказів недостатньо для встановлення певної обставини - факту надання послуг, у зв»язку із чим суд доходить висновку про недоведеність цієї обставини. У разі відсутності достатніх доказів для доведення суду про існування факту надання послуг, що входять в предмет доказування, суд не може вирішити справу в цій частині на користь Позивача, на якому лежить тягар доказування таких фактів. Окрім того, за змістом ст.1 Господарського процесуального кодексу України порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент звернення Позивача з позовом до суду. Якщо в результаті розгляду справи виявиться, що порушення відсутнє, суд повинен відмовити в позові ( повністю чи частково). В даному випадку, суд не встановив наявність на момент поступлення позовної заяви до суду порушення Відповідачем прав та охоронюваних інтересів Позивача , чи наявність спору між сторонами стосовно оплати послуг по перевезенню за грудень 2012 року.

На підставі наведеного , в частині вимоги Позивача про стягнення 1687,10 грн. позов не підлягає задоволенню.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судові витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.1,2, 4-3,21,22,32, 33, 34, 43, 49, 82,84,85 ГПК України, суд

Вирішив:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути із Приватного підприємства «НББ Холдинг» ( 79070, м.Львів, вул. Г. Хоткевича, будиноу 20, квартира 18, код ЄДРПОУ 37919165) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1) основного боргу в сумі 6 509, 39 грн. та 1366,37 грн. судового збору.

3. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

4 . В частині вимоги про стягнення 1687, 10 грн. боргу - відмовити.

В засіданні 06.06.13 р оголошено вступну та резолютивну частини прийнятого по справі рішення. Повний текст рішення, із врахуванням вихідних днів 08.06.13р та 09.06.13 р , виготовлено та підписано 13.06.13 р р.

Суддя Кітаєва С.Б.