Ухвала

від 11.06.2013 по справі 812/2364/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Широка К.Ю.

Суддя-доповідач - Ляшенко Д.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2013 року справа №812/2364/13-а

приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецькій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:судді-доповідача Ляшенка Д.В., суддів Ястребової Л.В., Чумака С.Ю. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області Державної податкової служби України на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2013 року у справі №812/2364/13-а за позовом Дочірнього Підприємства "Міський молочно-виробничий комбінат" Первомайського колективного ремонтно-будівельного управління до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області Державної податкової служби України про скасування податкових повідомлень рішень від 13.02.2013 року № 0000092201, №0000082201,-

ВСТАНОВИВ:

В березні 2013 року ДП «Міський молочно-виробничий комбінат» Первомайського колективного ремонтно-будівельного управління звернулось до суду з позовом до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області Державної податкової служби України в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області Державної податкової служби України від 13 лютого 2013 року № 0000092201 та № 0000082201.

Постановою суду 1 інстанції позов задоволений в повному обсязі. Скасовано податкове - повідомлення рішення від 13.02.2013 року № 0000092201. Скасовано податкове - повідомлення рішення від 13.02.2013 року №0000082201. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ДП «Міський молочно-виробничий комбінат» Первомайського колективного ремонтно-будівельного управління (ЄДРПОУ 25367807) судові витрати в сумі 951 грн.32 коп. (дев'ятсот п'ятдесят одна грн.32 коп.)

Відповідач вважаючи, що це судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального права, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив постанову суду скасувати та постановити нове рішення яким відмовити задоволенні позовних вимог.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.

Судом встановлено наступне.

Дочірнє Підприемство "Міський молочно-виробничий комбінат" Первомайського колективного ремонтно-будівельного управління зареєстровано Попаснянською районною державною адміністрацією Луганської області 03.06.1998 № 1 372 120 0000 000154 та взято на податковий облік Первомайською ОДПІ Луганської області ДПС.

На підставі п.п. 75.1.2. п.75.1 ст.75 п.п. 78.1.1 п. п. 78.1.4 п.78.1 ст. 78, п. 79.2 ст. 79 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755 - VІ із змінами та доповненнями відповідно до Наказу Первомайської ОДПІ Луганської області ДПС від 11.01.2013 №14, проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ДП "Міський молочно-виробничий комбінат" Первомайського колективного ремонтно-будівельного управління з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Луганськпестицид 2009", код ЄДРПОУ -36735994, за період з 01 жовтня 2011 року по 30 червня 2011 року та з ТОВ «Ідея 2004» код ЄДРПОУ 33181570, за період з 01 жовтня 2011 року по 31 грудня 2011 року.

На підставі акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 13.02.2013 №0000082201 та № 0000092201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 52 265,50 грн., в тому числі за основним платежем - 45 158,00 грн. та 7 107,50 - штрафних санкцій; збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства на 42 866,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 01 квітня 2011 року між позивачем та ТОВ «Луганськпестицид 2009» укладено договір куплі-продажу №5-0001, згідно якого постачальник зобов'язаний поставити, а позивач прийняти та оплатити товар в кількості та по цінам, що вказані в накладних. Номенклатура, кількість, якість товару, ціна за одиницю товару та загальна вартість товару, що поставляється по договору узгоджуються сторонами і вказуються в накладній (а.с.40-41).

Виконання цього договору підтверджують наступні документи: рахунок-фактура №5-00000001 від 01.04.2011 на оплату солі, масла автомобільного М8Т12 та плівки флексопакувальної в асортименті на суму 100 392,00 грн. в тому числі 16 732.00 грн ПДВ (а.с.38); видаткова накладна №5-00000001 від 04.04.2011 на оплату солі, масла автомобільного М8Т12 та плівки флексопакувальної в асортименті на суму 100 392,00 грн. в тому числі 16 732.00 грн. ПДВ (а.с.39); податкова накладна №39 від 04.04.2011 на суму 100 392,00 грн в тому числі 16 732,00 грн. ПДВ ( а.с. 37); квитанція №1 від 04.04.2011, №15 від 05.04.2011, №16 від 06.04.2011, №19 від 07.04.2011, №20 від 11.04.2011, №22 від 12.04.2011, №24 від14.04.2011, №23 від 13.04.2011, №29 від 15.04.2011, №30 від 20.04.2013, №31 від 21.04.2011 на загалну суму 100 392,00 грн (а.с.32-34); подорожній лист без номера від 04.04.2011 року на автомобіль ГАЗ-3307 державний №ВВ0449ВА та таваро-транспортна накладна №10 від 04.04.2011 (а.с.35,36).

Також між позивачем та ТОВ «Ідея- 2004» код ЄДРПОУ 33181570 були укладені договори куплі-продажу №19/10 від 01.10.2011 та №241/2 від 24.11.2011 (а.с.18,29), за яким ТОВ «Ідея - 2004» поставила запчастини на загальну суму 43 957,00 грн., в тому числі ПДВ 7 326,17 грн., видавши при цьому рахунок № 191001 від 19.10.2011 (а.с.22), видаткову накладну №191001 від 19.10.2011 (а.с.24), податкову накладну №54 від 19.10.2011 (а.с.23), товар доставлений автотранспортом позивача, що підтверджує подорожній лист №1091 та товаро-транспортна накладна від 20.10.2011 (а.с.26). Також на підтвердження транспортування товару позивач надав свідоцтво про реєстрацію автотранспортних засобів, санітарний паспорт, договір, які в свою чергу підтверджують наявність транспортних засобів на підприємстві та можливість здійснювати перевезення товару. Згідно рахунку №031001 від 03.10.2011 Дочірнє Підприемство "Міський молочно-виробничий комбінат" Первомайського колективного ремонтно-будівельного управління оплатило поставку флексопакувальної плівки в сумі 79 300,00 грн. (а.с.28), отримавши видаткову накладну №031001 від 03.10.2011 та податкову накладну №7 від 03.10.2011 на суму 79 300,00 грн., в тому числі ПДВ 13 216,67 грн. Перевезення підтверджує ТТН №1078 від 04.10.2011.

Згідно договору купівлі-продажу №2411/2 від 24.11.2011 ТОВ «ІДЕЯ-2004» поставила запчастини до автомобіля на суму 47 297,96 грн., в тому числі 7 882, 99 грн. ПДВ, що підтверджує видаткова накладна №211101 від 24.11.2011 (а.с.31) та податкова накладна №58 від 24.11.2011 (а.с.30).

Окрім того, позивачем надано документи, що підтверджують повну оплати придбаного за договорами №2411/2 від 24.11.2011 товару а саме: квитанції до прибуткового касового ордеру №7 від 04.10.2011, №8 від 05.10.2011, №9 від 06.10.2011, №10 від 07.10.2011, №11 від 10.10.2011, №12 від 10.10.2011, №13 від 12.10.2011, №14 від 19.10.2011, №15 від 20.10.2011, №16 від 21.10.2011, №17 від 25.10.2011, №18 від 25.10.2011, №19 від 24.11.2011, №6 від 03.10.2011.

Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до п. 14.1.36 Податкового кодексу України, господарська діяльність -це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконання робіт, надання послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Тобто, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцію є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201. 4 ст. 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 201.6. ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України).

Згідно з п. 201.8. ст. 201 Податкового кодексу України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 Перехідних положень Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість -продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 100 тисяч гривень -з 01 липня 2011 року, понад 10 тисяч гривень - з 01 січня 2012 року. До платників податку, до яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців 8 і 9 п. 201.10 ст. 201 цього Кодексу.

Таким чином, Податковим кодексом України, передбачені випадки не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку: відсутність податкової накладної, оформлення її з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу, складання податкової накладної особою, яка у встановленому порядку не зареєстрована як платник податку на додану вартість та/або відсутність мети їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість даний Закон не передбачає.

Судом було встановлено, що податкові накладні оформлені належним чином, та їх недоліків при перевірці не виявлено.

Згідно з ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, що здійснюється підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, використовуючи грошовий вимір, базуються на даних бухгалтерського обліку.

У відповідності до ч.1 ст.9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З матеріалів справи вбачається, що у позивача є всі необхідні документи, які в розумінні Закону України "Про бухгалтерський обіг та фінансову звітність в Україні" підтверджують факт здійснення господарської операції та, як наслідок, настання правових наслідків, обумовлених договором.

Так у висновку акту перевірки, на підставі якого були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 13.02.2013 №0000082201 та № 0000092201, відповідачем було встановлено нікчемність правочину по операціях з придбання товарів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно із статтею 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, згідно з частиною 1 статті 203, частиною 2 статті 215 ЦК України є нікчемним, визнання такого право чину недійсним судом не вимагається.

Судова колегія зазначає, що висновки ДПІ про нікчемність угод ґрунтуються на припущеннях та відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження нікчемності угод.

Позивачем відповідно до вимог ст. 71 ч.1 КАС України надані усі необхідні первинні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" тобто позивачем виконано усі передбачені законом умови щодо отримання податкового кредиту.

Також судом не було встановлено жодного факту, який би свідчив про те, що зміст правочинів між позивачем та ТОВ «Ідея 2004» та ТОВ «Луганськпестицид 2009» не відповідав дійсним намірам сторін і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів.

Таким чином вимоги позивача є обґрунтованими і судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвалено постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись статтями 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції в Луганській області Державної податкової служби України на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2013 року у справі №812/2364/13-а - залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Суддя - доповідач Ляшенко Д.В.

Судді Ястребова Л.В.

Чумак С.Ю.