Рішення

від 17.06.2013 по справі 903/519/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 червня 2013 р. Справа № 903/519/13

Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання - Шевчук Світлана Анатоліївна

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні господарського суду Волинської області справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Охоронна компанія "Фортеця" до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Луцьккондитер" про стягнення 63 795,63 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Лісін М.І. - представник (дов. від 09.04.2011 р.)

від відповідача: н/з

В судовому засіданні 12.06.2013 р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю Охоронна компанія "Фортеця" звернулося в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Луцьккондитер" про стягнення 63 795,63 грн. заборгованості за договором надання охоронних послуг.

Ухвалою господарського суду від 28.05.2013 р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав. Подав довідку з ЄДР юридичних та фізичних осіб-підприємців та власне письмове підтвердження того, що у провадженні судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи з спору між цими сторонами, про цей предмет і з цих підстав та відсутнє рішення вище перелічених органів з даного спору. Крім того, подав акт звірки, що свідчить про часткове погашення боргу відповідачем в сумі 7 000,00 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із тим, що на адресу відповідача надійшла не підписана позовна заява і він не мав можливості ознайомитися із заявою яка надійшла на адресу суду.

Суд вважає, що клопотання представника відповідача є необгрунтованим, а посилання на відсутність можливості ознайомитись із позовною заявою безпідставні. Оскільки, відповідно до ст. 22 ГПК України сторони мають право, зокрема, знайомитися із матеріалами справи, робити з них витяги та знімати копії. Відповідач не був позбавлений можливості ознайомитися із позовною заявою. Ухвала господарського суду від 28.05.2013 р. була вручена відповідачу ще 31.05.2013 р., що підтверджується відміткою про отримання на поштовому повідомленні, тому у представника відповідача було вдосталь часу, щоб ознайомитись із викладеними в позовній заяві обставинами, скориставшись правом, наданим йому ст. 22 ГПК України. Крім того, відповідача було зобов'язано до 11.06.2013 р. подати пояснення стосовно позову, вимог ухвали суду він не виконав, хоча в день розгляду справи подав клопотання про відкладення.

Явка сторін обов'язковою не визнавалась. Беручи до уваги викладене, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України, запобігаючи затягуванню розгляду справи.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Охоронна компанія "Фортеця" звернулося в суд з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Луцьккондитер" про стягнення 63 795,63 грн.

Позов мотивувало тим, що 15.05.2012 р. між ТОВ Охоронна компанія "Фортеця" та ТОВ "Торговий дім "Луцьккондитер" було укладено договір № 15/05 про надання охоронних послуг.

Відповідно до договору позивач прийняв під охорону цілісний майновий комплекс, що належить відповідачу, а останній зобов'язався оплатити послуги в розмірі 23 800,00 грн. щомісячно. Оплата повинна була проводитись до 5 числа місяця наступного за звітним, за безготівковим розрахунком.

16.05.2012 р. сторони розірвали договір за взаємною згодою, уклавши угоду про розірвання договору, де зазначили, що відповідач зобов'язується не пізніше 3 банківських днів повністю розрахуватись з позивачем.

Позивач зазначає, що виконав належним чином взяті на себе зобов'язання. Протягом року надав послуг на суму 287 095,72 грн. Відповідач частково оплатив надані послуги на суму 227 465,57 грн., однак 59 630,15 грн. залишились не сплачені.

Внаслідок неналежного виконання зобов'язань відповідачем в останнього виникла заборгованість в розмірі 63 795,63 грн. з них: 59 630,15 грн. - основного боргу, 3 471,23 грн. пені та 694,25 грн. 3% річних.

Заслухавши пояснення представника позивача , дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 15.05.2012 р. між ТОВ Охоронна компанія "Фортеця" та ТОВ "Торговий дім "Луцьккондитер" було укладено договір № 15/05 про надання охоронних послуг (а.с. 31-36).

Відповідно до п. 1.1. договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник (відповідач) доручає, а виконавець (позивач) зобов'язується надати за плату послуги по охороні майна (рухомого нерухомого) замовника вказаного у дислокації, що наведена у додатку № 1 до даного договору та є його невід'ємною частиною і знаходиться за адресою вул. Володимирська, 57А, м. Луцьк.

Відповідно до додатку № 1 до договору сторони узгодили дислокацію постів, що передаються під охорону ТОВ "ОК "Фортеця" (а.с. 37).

Позивач взяті на себе зобов'язання виконав, що підтверджується актами здачі - прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 38-50).

Відповідач належним чином не виконав своїх зобов'язань, тому в останнього виникла заборгованість в розмірі 59 630,15 грн., що підтверджується актом звірки станом на 16.05.2013 р. (а.с. 51-52).

13.05.2013 р. листом № 28 відповідача було повідомлено про розірвання договору № 15/05 та зняття постів. Зазначалось, що зняття постів буде відбуватися 16.05.2013 р., а сума боргу буде складати 59 630,05 грн. (а.с. 56).

Угодою про розірвання договору № 15/05 від 15.05.2012 р. про надання охоронних послуг сторони домовились, що відповідач зобов'язаний не пізніше 3 банківських днів повністю розрахуватись із позивачем (а.с. 57).

Відповідно до акту про зняття постів 16.05.2013 р. позивач зняв із себе матеріальну відповідальність за дислокацію постів (а.с. 58).

Судом встановлено, що сума боргу відповідача складала 59 630,05 грн., однак позивач подав акт звірки в якому відображено, що 21.05.2013 р. та 29.05.2013 р. відповідач сплатив 7 000,00 грн. боргу.

Беручи до уваги часткове погашення боргу відповідачем позовні вимоги про стягнення суми основного боргу підлягають до стягнення з відповідача частково в сумі 52 630,05 грн.

В частині стягнення 7 000,00 грн. провадження по справі слід припинити на підставі ч. 1 п. 1-1 ст. 80 ГПК України (відсутній предмет спору).

Щодо нарахування пені слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 7.4. договору у випадку несвоєчасної сплати щомісячної суми нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Розмір пені обчислюється від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення до повного розрахунку.

Як вбачається із розрахунку позивача розмір пені становить 3 471,23 грн., а розмір 3% річних - 694,25 грн. Штрафні санкції нараховані підставно та підлягають до стягнення з відповідача в повному обсязі.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. (ст. 625 ЦК України).

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов'язання виникли з договору від 15.05.2012 р.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України). За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК України). Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори) (ст. 202 ЦК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст. 509 ЦК України та ст. 173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 ГК України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином. Згідно ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, враховуючи виконання належним чином зобов'язань позивачем та не належне виконання взятих на себе зобов'язань відповідачем, часткову сплату боргу відповідачем після подачі позову, позовні вимоги підлягають до задоволення частково в сумі 56 795,63 грн. з них: 5 2630,15 грн. - основного боргу, 3 471, 23 грн. пені та 694,25 грн. 3% річних. В частині стягнення 7 000,00 грн. провадження по справі слід припинити.

Оскільки, спір до суду доведений з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 1 720,50 грн. згідно ст. 49 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст. ст. 22, 23, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України та на підставі ст.ст. 173, 193, ч. 1 ст. 202, 230, 232, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, ст.ст. 11, 509, 526, 625, Цивільного кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Луцьккондитер" (вул. Володимирська, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 35495109) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Охоронна компанія "Фортеця" (вул. Келецька, 81/32, м. Вінниця, Вінницька область, код ЄДРПОУ 35369847) 56 795 (п'ятдесят шість тисяч сімсот дев'яносто п'ять грн.) 63 коп. з них: 52630,15 грн. - основного боргу, 3 471, 23 грн. пені, 694,25 грн. 3% річних та витрати по сплаті судового збору в сумі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять грн.) 50 коп.

В частині стягнення 7 000,00 грн. провадження по справі припинити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через господарський суд Волинської області до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено

17.06.13

Суддя І. О. Гарбар