Ухвала

від 21.01.2013 по справі 2а-1670/5469/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2013 р.Справа № 2а-1670/5469/12 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Шевцової Н.В.

Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

представника відповідача Дігтяр Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аква плюс" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.09.2012р. по справі № 2а-1670/5469/12

за позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аква плюс"

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Державна податкова інспекція у м. Полтаві (надалі за текстом - ДПІ у м. Полтаві, позивач) звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аква плюс" (надалі - ТОВ "ТД "Аква плюс", відповідач), в якому просив суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аква плюс" податковий борг у розмірі 96141,25 грн.- з податку на додану вартість у сумі 26 370, 82грн., - з податку на прибуток у сумі 69 770, 43 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.09.2012р. зазначений позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аква плюс" кошти на погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 26370,82 грн. та кошти на погашення податкового боргу з податку на прибуток в розмірі 69770,43 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом вимог п.2 ст. 5, ч. 2, 3 ст. 159, ст.ст. 7, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Позивач, подав заперечення на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім"Аква плюс" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Полтавської міської ради 23.03.2005 року (свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №082915, а.с.6), та перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у м. Полтави як платник податків (а.с.7).

Згідно з даними ДПІ у м. Полтаві за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом в загальній сумі 96 141,25 грн., а саме: по податку на додану вартість в сумі 26 370,82 грн. та по податку на прибуток в сумі 69 770,43 грн. Вказана заборгованість в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Також судом встановлено, що заборгованість відповідача з податку на додану вартість та податку на прибуток виникла у зв'язку із наступними обставинами.

З 08.07.2011 року по 28.07.2011 року ДПІ у м. Полтаві проведено планову виїзну перевірку ТОВ "ТД "Аква плюс" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.03.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.03.2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 04.08.2011 року №6249/23-2/33458259 в якому відображено, зокрема, порушення:

- пункту 5.1, підпункту 5.2.1, пункту 5.2, підпункту 5.3.9., пункту 5.3. статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 64754 грн., у тому числі за: 4 квартал 2009 року -28 211 грн.; 1 квартал 2010 року - 18430 грн.; 2 квартал 2010 року - 18113 грн.

- підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірся на загальну суму 51 350 грн. у тому числі: за листопад 2009 року -7 372 грн., за грудень 2009 року - 7372 грн., за січень 2010 року - 7372 грн., за лютий 2010 року - 7372 грн., за березень 2010 року - 7372 грн., за квітень 2009 року -7245 грн., за червень 2010 року - 7245 грн.

За наслідками проведеної перевірки податковим органом прийнято 22.08.2011 року податкові повідомлення-рішення:

№0001992301 яким ТОВ "ТД "Аква плюс" нараховано податкове зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" на загальну суму 80942,50 грн., в тому числі за основним платежем - 64754 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -16188,50 грн.

№0002002301, яким ТОВ "ТД "Аква плюс" нараховано податкове зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 64187,50 грн. в тому числі за основним платежем -51350 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями -12837,50 грн.

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ "ТД "Аква плюс" оскаржив їх в судовому порядку.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.10.2011року по справі №2а-1670/7317/11 адміністративний позов ТОВ "ТД "Аква плюс" до ДПІ у м. Полтаві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.08.2011 №000192301, №0002002301 було задоволено частково, зокрема визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення від 22.08.2011 №0001992301 у частині нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 707 /сімсот сім/ грн. 52 коп. (в тому числі за основним платежем - 566 /п'ятсот шістдесят шість/ грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 141 /сто сорок одна/ грн. 50 коп.) За наслідками перегляду в апеляційному порядку Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2011 року, апеляційну скаргу ДПІ у м. Полтаві залишено без задоволення, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04.10.2011 року по справі №2а-1670/7317/11 залишено без змін.

Також судом першої інстанції встановлено, що позивачем самостійно задекларовано суми по податку на додану вартість згідно декларацій: №9005941439 від 16.02.2012 року в сумі 9644,00 грн., №9011485902 від 14.03.2012 року в сумі 22 807,00 грн., №9026978941 від 16.05.2012 року в сумі 307,00 грн. та по податку на прибуток згідно декларацій: №9015011093 від 04.02.2012 року в сумі 11 541,00 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з із факту наявності у відповідача несплаченого податкового боргу.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі акту перевірки №6249/23-2/33458259 від 04.08.2011р. ДПІ у м. Полтаві було винесено податкові повідомлення-рішення №0001992301, яким відповідачу нараховано податкове зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" на загальну суму 80942,50 грн. та №0002002301, яким відповідачу нараховано податкове зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" на загальну суму 64187,50 грн.

У відповідності з вимогами п. 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.10.2011р. визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 22.08.2011 №0001992301 у частині нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 707грн. 52 коп. (в тому числі за основним платежем - 566грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 141грн. 50 коп.) За наслідками перегляду в апеляційному порядку ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2011 року, зазначену постанову залишено без змін.

Таким чином, рішення про нарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток в не скасованій судовими рішеннями частині визнане судом законним, а дії Державної податкової інспекції у м. Полтаві правомірними.

Також з матеріалів справи вбачається, що позивачем самостійно задекларовано суми по податку на додану вартість згідно декларацій: №9005941439 від 16.02.2012 року в сумі 9644,00 грн., №9011485902 від 14.03.2012 року в сумі 22 807,00 грн., №9026978941 від 16.05.2012 року в сумі 307,00 грн. та по податку на прибуток згідно декларацій: №9015011093 від 04.02.2012 року в сумі 11 541,00 грн.

Оскільки за платником податків рахувалась переплата, сума податкового боргу з податку на прибуток несплаченого у визначений законодавством строк, склала 69 770, 43 грн., з податку на додану вартість - 26 370, 82 грн.

Відповідно до п. 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пп.14.1.175 п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Отже, суми податку на додану вартість, самостійно узгодженого позивачем, суми податку на прибуток, узгоджені в порядку судового оскарження та несплачені Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аква плюс" є податковим боргом.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання та повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

22 лютого 2012р. позивачем було винесено податкову вимогу № 529 від на загальну суму 142714, 93 грн., яка була отримана представником позивача 06.04.2012р. Однак відповідачем суму податкового боргу в добровільному порядку сплачено не було.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції , що у зв'язку наявністю у відповідача несплаченого податкового боргу з податку на додану вартість, позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ "ТД "Аква плюс" податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі вартість у розмірі 26370,82 грн. та податкового боргу з податку на прибуток в розмірі 69770,43 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Також колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо порушення позивачем процедури звернення до суду з вимогою про стягнення коштів за податковим боргом, з наступних підстав.

Відповідно до статті 1833 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів ДПС при здійсненні ними передбачених законом повноважень провадиться на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Подання подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків, крім фізичних осіб, регулюється статтями 95 -99 Податкового кодексу України.

За приписами ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (п. 95.2).

Отже, подання органу ДПС про стягнення коштів за податковим боргом у порядку ст. 183-3 КАС може бути внесено протягом 24 годин з моменту спливу 60 днів, наступних за днем надіслання платникові податків податкової вимоги.

Суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо заявлено вимогу, не передбачену частиною першою цієї статті, і з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Відмова у прийнятті подання унеможливлює повторне звернення заявника з таким самим поданням. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.

Частиною другою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено загальний шестимісячний строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому слід враховувати, що пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України передбачено строк давності (1095 днів) для контролюючого органу у випадку самостійного визначення ним сум грошових зобов'язань.

Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податкові органи не позбавлені права звернення до суду з позовами про стягнення коштів за податковим боргом у загальному порядку.

За таких обставин, переглянувши постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів підтверджує, що при її прийнятті суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Аква плюс" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 20.09.2012р. по справі № 2а-1670/5469/12 в частині задоволення позову Державної податкової інспекції у м. Полтаві залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Шевцова Н.В. Судді Макаренко Я.М. Мінаєва О.М.

Повний текст ухвали виготовлений 28.01.2013 р.