Рішення

від 18.06.2013 по справі 756/7348/13-ц

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

18.06.2013 Справа № 756/7348/13-ц

Унікальний № 756/7348/13-ц

Справа № 2/756/3172/13

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї НИ

18 червня 2013 року Оболонський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Васалатія К.А.

при секретарі Шевчик Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ трест „Київміськбуд - 1" ім. М.П. Загороднього про стягнення в рахунок відшкодування шкоди на санаторно-курортне лікування

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду із позовом до ПАТ трест „Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього про відшкодування витрат на санаторно-курортне лікування та стягнення витрат на проїзд до місця лікування в рахунок відшкодування шкоди.

Тому просить стягнути з відповідача на його користь витрати на придбання путівок на двох осіб у сумі 105982 грн., 5643,73 грн. в рахунок транспортних витрат на двох осіб, затрати пов'язані з переводом грошових коштів стягнутих рішенням суду, покласти на ПАТ трест „Київміськбуд - 1" ім. М.П. Загороднього.

Позивач у судовому засіданні підтримав позовні вимоги зачитавши їх.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав повністю пояснивши, що позивач у порушення вимог законодавства просить відшкодування на лікування у майбутньому та виїжджати разом із супроводжуванням до місця лікування, а тому просить у позові відмовити.

Суд, вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 14.02.1974 року з позивачем стався нещасний випадок на виробництві, де генпідрядною організацією була організація трест „Київміськбуд-1", правонаступником якої є ВАТ трест „Київміськбуд-1" імені М. П. Загороднього. Організація в якій працював позивач, була субпідрядною організацією на зазначеному об'єкті будівництва. В наслідок отриманої травми позивачу визначена 1 гр. інвалідності із 100% втратою працездатності.

Згідно з ч. 3 ст. 61 ЦПК України „обставини встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, або особа, щодо якої встановлено цією обставиною.

Як з'ясовано судом, позивач неодноразово звертався до суду щодо стягнення на свою корись із відповідача грошових коштів на лікування та оздоровлення.

Згідно висновку МСЕК від 07.03.2013 р. та довідки виданої Центральною поліклінікою Деснянського району м. Києва від 05.09.2012 р. позивач у потребує забезпечення санаторно-курортним лікуванням (а.с. 9,10). Добровільно путівка відповідачем позивачу не надавалась.

Згідно ст. 1195 ЦК України фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Згідно ст. 1202 ЦК України стягнення додаткових витрат, передбачених частиною першою статті 1195 цього Кодексу, може бути здійснене наперед у межах строків, встановлених на основі висновку відповідної лікарської експертизи, а також у разі необхідності попередньої оплати послуг і майна (придбання путівки, оплата проїзду, оплата спеціальних транспортних засобів тощо).

Ч. 4 ст. 23 Закону України "Про реабілітацію інвалідів в Україні" передбачено, що індивідуальна програма реабілітації має для інваліда, дитини-інваліда рекомендаційний характер. Інвалід (законний представник дитини-інваліда) має право відмовитися від будь-якого виду, форми та обсягу реабілітаційних заходів, передбачених його індивідуальною програмою реабілітації, або від усієї програми в цілому. Інвалід (законний представник дитини-інваліда) самостійно вирішує питання про вибір та забезпечення конкретними засобами чи послугами реабілітації, включаючи засоби пересування, вироби медичного призначення, друковані видання зі спеціальним шрифтом, звукопідсилювальну апаратуру, санаторно-курортне лікування тощо в межах його індивідуальної програми реабілітації.

З цих підстав суд вважає, що відсутність індивідуальної програми медичної, соціально-трудової реабілітації і адаптації позивача та внесення записів про необхідні соціально-побутові послуги у довідку МСЕК не може служити підставою для відмови у відшкодуванні додаткових витрат на санаторно-курортне лікування, протезування, стороннього догляду тощо.

Із змісту ст. 1195 ЦК України особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю санаторно-курортного лікування, протезування, стороннього догляду тощо. Те, що додаткові витрати на санаторно-курортне лікування позивача викликані необхідністю за станом здоров'я останнього саме через отримане каліцтво підтверджено всіма вищезгаданими документами.

У зв'язку з необхідністю попередньої оплати послуг з санаторно-курортного лікування ОСОБА_1 у 2014 р., (і факт проведення попередньої оплати не заперечував представник відповідача), суд приходить до висновку про необхідність стягнути із відповідача - ПАТ трест "Київміськбуд-1" імені М.П. Загороднього вартість путівки на санаторно-курортне лікування у сумі 57112 грн. на позивача.

У відповідності до роз'яснень, викладених у п. 19 постанови Пленуму ВСУ від 27.03.1992 р. № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", при стягненні додаткових витрат на протезування, придбання путівки на санаторно-курортне лікування, автомобіля суд повинен зазначити в рішенні, що присуджені суми підлягають перерахуванню відповідній організації, яка має надати пі послуги потерпілому.

Таким чином, кошти на оплату санаторно-курортного лікування позивача ОСОБА_1 підлягають перерахуванню відповідачем організації, яка має надати ці послуги позивачу, тобто ДП "Спеціалізований спинальний санаторій ім. академіка М.Н. Бурденко".

Як вбачається із норм законодавства, які регулюють підстави, порядок, розмір відшкодування заподіяної особі шкоди внаслідок трудового каліцтва та додаткових витрат та діючі на час встановлення позивачу інвалідності законодавчі акти, не передбачено відшкодування інваліду вартості путівки на санаторно-курортне лікування особи, яка супроводжує інваліда.

Такі витрати відшкодовуються відповідно до законодавства про службові відрядження, що узгоджуються з вимогами Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та роз'ясненнями, викладеними у п. 19 постанови Пленуму ВСУ від 27.03.1992 р. № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди".

До суду розрахунку вартості проживання та харчування супроводжуючої його особи відповідно до вимог законодавства про службові відрядження, позивачем не було надано.

Тому суд вважає, що у задоволенні позову ОСОБА_1 в частині стягнення вартості путівки на санаторно-курортне лікування супроводжуючої особи у сумі 48870 грн. слід відмовити.

Під час судового засідання заслухавши пояснення представника відповідача, позивач зазначив, що найбільш зручним для нього видом транспорту для прибуття на місце санаторно-курортного лікування є повітряний транспорт. На підтвердження розміру транспортних витрат позивач надав електронні авіаквитки та чеки з оплати послуг з перевезення на таксі (а.с.18,19).

Згідно з Інструкцією про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 р. № 59 до втрат, пов'язаних з відрядженням, відносяться, зокрема витрати на проїзд. Так, п. 6 Інструкції визначено, що витрати на проїзд (у тому числі перевезення багажу, бронювання транспортних квитків) до місця відрядження і назад відшкодовуються в розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним водним і автомобільним транспортом загального користування (крім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов'язаних із придбанням проїзних квитків і користуванням постільними речами в поїздах, та страхових платежів на транспорті. Відрядженому працівникові відшкодовуються витрати на проїзд транспортом загального користування (крім таксі) до станції, пристані, аеропорту, якщо вони розташовані за межами населеного пункту, де постійно працює відряджений працівник, або до місцеперебування у відрядженні.

Як вбачається із вищевказаного, компенсація витрат пов'язаних з використанням авіатранспорту особою, яка супроводжує особу, яка стала інвалідом внаслідок трудового каліцтва, допускається, проте не компенсуються витрати з оплати послуг за перевезення на таксі.

Таким чином, зважаючи на те, що існує необхідність попередньої оплати транспортних послуг, позивач ОСОБА_1 потребує санаторно-курортного лікування зі супроводженням в обидва кінці, суд приходить до висновку про необхідність стягнути із відповідача - ПАТ трест „Київміськбуд - 1" ім. М.П. Загороднього на користь ОСОБА_1 витрати на транспорт під час проходження санаторно-курортного лікування у 2014 р. у сумі 5643,73 грн., оскільки позивач попередньо сплатив ці кошти (а.с.19- 25).

Ст. 367 ЦПК України не передбачено негайного допуску до виконання судових рішень у справах про стягнення додаткових витрат, викликаних необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо, а тому не підлягає задоволенню вимога позивача про допуск рішення суду до негайного виконання.

Згідно до ст.. 88 ЦПК України із відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених вимог у сумі 571,12 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1195, 1202 ЦК України, ст. 15, 30, 62, 75, 202, 203, ст. 212-215, ст. 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ трест „Київміськбуд - 1" ім. М.П. Загороднього (р/р 04012655) на користь ОСОБА_1 (і.к. НОМЕР_1) суму в розмірі 57112 грн. витрат на придбання путівки на 1 особу для санаторно-курортне лікування за 2014 р., яка підлягає перерахуванню ДП «Спеціалізований спинальний санаторій ім. акад. М.Н. Бурденко» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» (і.к.32369954, р/р 26005174270500 в ПАТ «УкрСиббанк», м. Харків, МФО 351005).

Стягнути з ПАТ трест „Київміськбуд - 1" ім. М.П. Загороднього (р/р 04012655) на користь ОСОБА_1 (і.к. НОМЕР_1) у розмірі 5643,73 грн. витрат на транспорт під час проходження санаторно-курортного лікування у 2014 р.

Витрати пов'язані із переказом ОСОБА_1 грошових коштів стягнутих рішенням суду, покласти на ПАТ трест „Київміськбуд - 1" ім. М.П. Загороднього.

Стягнути з ПАТ трест „Київміськбуд - 1" ім. М.П. Загороднього (р/р 04012655) судовий збір на користь держави у розмірі 571,12 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя