Постанова

від 06.06.2013 по справі 801/785/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 801/785/13-а

06.06.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Гоголева І.А.

за участю сторін:

позивач, - ОСОБА_2, паспорт серія НОМЕР_2, виданий Євпаторійським МВ ГУ МВС України в Криму, від 22.11.00

представник відповідача, Інспекції з питань захисту прав споживачів в особі Інспекція з питань захисту прав споживачів в АР Крим- не з'явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кірєєв Д.В. ) від 05.03.13 у справі № 801/785/13-а

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

до Інспекції з питань захисту прав споживачів в особі Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим (вул. Імені газети "Кримська правда", 61,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

про скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.03.13 у справі № 801/785/13-а у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Інспекції з питань захисту прав споживачів в особі Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим про скасування рішення № 331-р від 27.11.2012 року, - відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.03.2013 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

У судовому засіданні позивач наполягала на задоволенні скарги, просила скасувати постанову суду першої інстанції.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши позивача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2, зареєстрована Виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради АР Крим у якості фізичної особи-підприємця 22.05.1998 року.

При здійсненні контролю за дотриманням законодавства про рекламу щодо захисту прав споживачів реклами ФОП ОСОБА_2 на підставі матеріалів справи та протоколу засідання від 27.11.2012 року № 38, Інспекцією з питань захисту прав споживачів в АР Крим встановлено, що в м. Євпаторія на фасаді будинку АДРЕСА_2 розміщений рекламний носій з інформацією про магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1», спрямованої на формування та/або підтримання інтересів споживачів до реклами товару зі змістом «оптово-розничный магазин «ІНФОРМАЦІЯ_1» АДРЕСА_2, тел. НОМЕР_3 пакеты одноразовая посуда хозтовары наличный и безналичный расчет». Зазначена зовнішня реклама розміщена з порушенням ч. 1 ст. 16 Закону України «Про рекламу» (без дозволу на розміщення реклами, що видається Виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради).

06.11.2012 року на адресу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 та на адресу магазина «ІНФОРМАЦІЯ_1» надіслано вимогу про надання інформації з встановленим строком надання інформації до 20.11.2012 року.

15.11.2012 року позивачем на адресу відповідача надіслано листа, що перевіряючих з направленням на проведення перевірки на її об'єкті не було.

На адресу відповідача інформації про вартість розміщення реклами не надійшло, внаслідок чого рішенням № 331-р від 27.11.2012 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, на підставі матеріалів справи та протоколу засідання № 38 від 27.11.2012, за порушення ч. 1 ст. 16 та ч. 6 ст. 27 Закону України «Про рекламу» на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 накладено штраф у розмірі 4 250 грн.

Не погодившись з рішенням Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим № 331-р від 27.11.2012 року про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу, позивач оскаржила його до суду.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було надано інформації щодо вартості розповсюдженої реклами з порушенням вимог цього Закону (ч.1 ст.16), накладення відповідачем штрафу здійснено в межах санкції частини сьомої статті 27 Закону України "Про рекламу" та відповідно до повноважень Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим .

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції відповідно до приписів ст.159, ст.195 КАС України колегія суддів встановила наступне.

З матеріалів справи вбачається, що на фасаді будинку АДРЕСА_2 розташована конструкція з інформацією про магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1", зі змістом "оптово-розничный магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1" АДРЕСА_2, тел. НОМЕР_3 пакеты одноразовая посуда хозтовары наличный и безналичный расчет".

На думку відповідача дана конструкція з зазначеним змістом є зовнішньою рекламою, яка розміщена без дозволу органу місцевого самоврядування, що є порушенням ЗУ "Про рекламу".

Позивач стверджує, що має місце не реклама, а вивіска.

Вирішуючи цей спір, колегія суддів виходить з такого.

Засади рекламної діяльності в Україні, регулювання відносин, що виникають у процесі виробництва, розповсюдження та споживання реклами визначені Законом України "Про рекламу" 270/96-ВР.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про рекламу" від 03.07.1996 № 270/96-ВР ( далі - Закон № 270) зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг; реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Згідно з ч.1 ст. 16 Закону України "Про рекламу" - розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Частиною 6 ст.9 Закону визначено, що вивіска чи табличка з інформацією про зареєстроване найменування особи, знаки для товарів і послуг, що належать такій особі, вид її діяльності (якщо це не випливає із зареєстрованого найменування особи), час роботи, що розміщений на зовнішній поверхні будинку, будівлі або споруди не вище першого поверху або на поверсі, де розташовується власне чи надане у користування особі приміщення (крім, випадків, коли суб'єкту господарювання належить на праві власності або користування вся будівля або споруда), біля входу у таке приміщення, не вважається рекламою.

Колегією суддів встановлено, що дозвіл на розміщення зовнішньої реклами позивачем не отримувався, оскільки на її думку, спірна конструкція не є рекламою.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що конструкція з назвою магазину «ІНФОРМАЦІЯ_1», номерами телефону, адресою та асортиментом товару, який реалізується в магазині, розміщена безпосередньо над цокольним поверхом споруди, де розташований магазин і є вивіскою відповідно до вимог ч. 6 ст. 9 Закону України «Про Рекламу».

Колегія суддів погоджується з таким доводами, оскільки зі змісту напису "оптово-розничный магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1" АДРЕСА_2, тел. НОМЕР_3 пакеты одноразовая посуда хозтовары наличный и безналичный расчет" вбачається, що конструкція є вивіскою магазину із зазначенням асортименту товару, який реалізується в цьому магазині, а не про сам товар, як про це зазначено в абз.11 ст.1 ЗУ "Про рекламу".

Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною першою статті 26 ЗУ "Про рекламу" визначено, що контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.

Колегією суддів безперечно встановлено, що відповідач, виявив порушення позивачкою ч.1 ст.16 ЗУ "Про рекламу", а саме - розміщення конструкції без дозволу виконавчого комітету Євпаторійської міської ради.

Разом з тим, в силу абз.1 ст.26 зазначеного Закону, наявність або відсутність дозволу виконкому на розміщення реклами не порушує прав споживачів, а перевірка такої інформації не відноситься до компетенції відповідача.

З зазначеного випливає, що оскільки відповідач не наділений повноваженнями контролювати наявність дозволу на розміщення реклами, як наслідок і на збирання інформації стосовно вартості виготовлення та застосування санкцій.

Колегія суддів, з метою повного захисту прав позивача, вважає за необхідне застосувати ч.2 ст.11 КАС України та вийти за межі позовних вимог, визнавши оскаржуване рішення протиправним.

Оскільки судом першої інстанції не в повному обсязі з'ясовані обставини справи та помилково застосовані норми матеріального права, зазначене призвело до ухвалення хибного судового рішення.

Відповідно до приписів ч. 1,6 ст. 94 КАС України, слід стягнути на користь ОСОБА_2 судові витрати у сумі 51грн.62коп.

В силу положень ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З урахуванням вищенаведеного, судова колегія вважає, що постанова суду першої інстанції вищевказаним вимогам не відповідає, а тому доходить висновку про наявність підстав для її скасування та прийняття нової постанови.

Керуючись ст.195; ст.196; п.3 ч.1 ст.198; п.4 ч.1 ст.202; ч.2 ст.205; ст.207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 05.03.13 у справі № 801/785/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Інспекції з питань захисту прав споживачів в особі Інспекція з питань захисту прав споживачів в АР Крим №381-р від 27.11.2012 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу

Стягнути з Державного бюджету на користь ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_1) судовий збір у сумі 51грн.62коп. шляхом списання із рахунків Інспекції з питань захисту прав споживачів в АР Крим (ЄДРПОУ 37979015).

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 11 червня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна