Постанова

від 13.06.2013 по справі 916/106/13-г

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2013 р.Справа № 916/106/13-г Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Ярош А.І.,

Суддів: Журавльова О.О., Таран С.В.,

(склад колегії суддів змінено згідно розпорядження голови суду №408 від 12.06.2013 р.)

при секретарі судового засідання: Селиверстовій М.В.,

за участю представників сторін:

від позивача : Легенченко О.А.., за довіреністю;

від відповідача : не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Наталка-Трейд"

на рішення господарського суду Одеської області від 04 березня 2013 року

по справі № 916/106/13-г

за позовом Комерційної фірми Товариства з обмеженою відповідальністю „Водограй"

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Наталка-Трейд"

про стягнення 291 732,09 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Комерційна фірма Товариство з обмеженою відповідальністю „Водограй" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Наталка-Трейд" 291 732,09 грн. заборгованості за поставлений товар згідно договору №Ю-2251 від 03.01.2011 року.

Рішенням господарського суду Одеської області від 04 березня 2013 року (суддя Панченко О.Л.) позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто з ТОВ "НАТАЛКА-ТРЕЙД на користь Комерційної фірми ТОВ "Водограй" заборгованість у сумі 289722 грн. 88 коп., пеню у сумі 2009 грн. 21 коп., судовий збір у сумі 5834 грн. 64 коп.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновків про обґрунтованість позовних вимог про стягнення заборгованості у сумі 289722,88 грн., та пені у сумі 2009,21 грн., які підтверджуються договором поставки від 03.01.2011р. №Ю-2251, накладними, товарно-транспортними накладними, актами звірки взаєморозрахунків станом на 30.11.2012р., 10.01.2013р., розрахунками та іншими доказами.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю „Наталка-Трейд" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт посилається на те, що в порушення приписів п.2 ст.632 ЦК України, п.п.2.1.4, 5.2 договору, позивач починаючи з березня 2012 року щомісяця самостійно змінював ціни на товар.

Скаржник зазначає, що збільшення ціни можливо визначити тільки шляхом звіряння накладних, тому що поставки здійснювались не централізовано, а в кожний магазин відповідача окремо. Однак, суд не зобов'язав позивача надати відповідні накладні, що призвело до неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.01.2011р. між Комерційною фірмою Товариством з обмеженою відповідальністю "Водограй" (надалі - "Постачальник") та Товариством з обмеженою відповідальністю "НАТАЛКА-ТРЕЙД" (надалі - "Покупець") був укладений договір поставки № Ю-2251, згідно з п.1.1 якого Постачальник зобов'язується поставляти та передавати у власність Покупцю за його заявками, а Покупець зобов'язується приймати та оплачувати якісні продовольчі та/або непродовольчі товари (надалі - "товар").

Згідно пункту 4.8 договору, право власності на товар, що поставляється, переходить від Постачальника до Покупця з моменту фактичної передачі товару. Датою фактичної передачі товару вважається дата підписання накладної.

Пунктом 5.2 встановлено, що зміна ціни на замовлений товар не допускається. У разі зміни ціни, вказаної в специфікації (прайс-листі) на товар, що поставляється, однак ще не замовлений, постачальник інформує про це покупця згідно п.2.1.4 даного договору, шляхом підписання доповнень до договору, при цьому надає останньому обновлену специфікацію з зазначенням причин зміни ціни на наданням підтверджуючих документів. У випадку незгоди зі зміною ціни покупець вправі відмовитись від продовження даного договору, що не має ніяких санкцій для нього .

Відповідно до пункту 5.5 договору, товар, що поставляється за даним договором, підлягає оплаті в порядку відстрочки платежу протягом 28 календарних днів з моменту отримання товару Покупцем.

Згідно пункту 6.1 договору, у випадку порушення термінів оплати за поставлений товар, Покупець зобов'язується сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми фактичної заборгованості за кожний день прострочення.

Пунктами 7.1, 7.3 передбачено , що цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31.01.2012р. У випадку відсутності заяви однієї із сторін про зупинення, зміну умов або припинення договору за один місяць до закінчення його дії, він вважається продовженим на той же строк та на тих же умовах, що були передбачені даним договором.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на виконання договору позивач виконав зобов'язання за договором, та поставив товар на суму 289 722,87 грн., що підтверджується видатковими та товаро-транспортними накладними, наявними в матеріалах справи (а.с.19-139).

Однак відповідач оплату за отриманий товар у повному обсязі не здійснив, що і змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судова колегія вважає правомірними висновки суду першої інстанції щодо обґрунтованості стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 291 732,09 грн., оскільки зазначена заборгованість підтверджена договором поставки від 03.01.2011р. № Ю-2251, накладними, товарно - транспортними накладними, та актами звірки взаєморозрахунків станом на 30.11.2012р., 10.01.2013р.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В свою чергу, апелянтом не доведено відповідно до ст.ст.32-34 ГПК України свою правову позицію, не доведено, яким чином та на яку суму збільшувались ціни на товар, оскільки в матеріалах справи відсутні специфікації до договору, якими погоджена вартість товару та не надано розрахунку заборгованості, який на його думку, є вірним.

Окрім того, підтвердженням визнання боргу та відсутності претензій у сторін є, по-перше, той факт, що ані в момент прийняття товару, ані в подальшому відповідач не заявляв будь-яких претензій та зауважень щодо його вартості, та, по-друге, безпосередньою дією, яка свідчить про визнання боргу, є акти звіряння взаєморозрахунків станом на 30.11.2012 року та за період з 01.12.2012-10.01.2013 року, підписані посадовими особами та скріплені печатками підприємств. Також позивачем було надано до суду електронну переписку відповідача з товаровиробниками стосовно зміни цін на товари.

При цьому, слід зазначити, що у відповідності до п.5.2 договору встановлено, що у випадку незгоди зі зміною ціни покупець вправі відмовитись від продовження даного договору, що не має ніяких санкцій для нього, однак підтвердження незгоди з ціною товару при його отриманні апелянтом суду не доведено.

Відповідно до вимог ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За таких обставин, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не підтверджені належними та допустимими доказами, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав, передбачених ст.104 ГПК України, для скасування рішення суду першої інстанції та відмову у задоволенні апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Наталка-Трейд" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Одеської області від 04 березня 2013 року по справі № 916/106/13-г залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до ВГСУ.

Повний текст постанови підписаний 18.06.2013 р.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя О.О. Журавльов

Суддя С.В. Таран