Рішення

від 21.11.2011 по справі 2-7709/11

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-7709/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2011 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

У складі:

Головуючого -судді Мазниці А.А.

При секретарі -Ткаченко В.І.

За участю:

Позивача -ОСОБА_1

Представника відповідача -Прокопенка О.Л.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська та Начальника Дніпропетровського гарнізону про визнання рішення неправомірним та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2011 року позивач звернувся до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з вищезазначеним позовом. В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що проходив військову службу у військовій частині А 1302, що дислокована у смт Черкаське Новомосковського району Дніпропетровської обл., та був забезпечений житлом у межах цього населеного пункту. Будучи у січні 2000 р. призначеним до подальшого проходження служби у військовій частині А 1314, що дислокована у м. Дніпропетровську, позивач набув право на зарахування разом з сім'єю на квартирний облік за новим місцем служби, у лютому 2000 р. звернувся до командира військової частини та був зарахований на такий облік, після чого у вересні 2001 р. був звільнений з військової служби за станом здоров'я та направлений для обліку до Красногвардійського військового комісаріату м. Дніпропетровська. У жовтні 2008 р. позивач довідався, що рішенням житлової комісії військової частини А 1314 від 14.03.2008 р. він був знятий з квартирного обліку як військовослужбовець, забезпечений житлом за рахунок Міністерства оборони України. Вважаючи таке рішення неправомірним, позивач звернувся зі скаргою до начальника Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління, за ініціативою якого останнє було переглянуте та 09.11.2009 р. житловою комісією військової частини А 1314 прийняте рішення про поновлення позивача у черзі осіб, що потребують поліпшення житлових умов. Разом з тим рішенням відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, оформленого протоколом від 26.05.2010 р. № 11, позивачеві було відмовлено у перебуванні на квартирному обліку як військовослужбовцю запасу, що постійно зареєстрований у межах іншого населеного пункту.

Вважаючи це рішення безпідставним, позивач просив суд визнати його таким, що не відповідає вимогам закону, та скасувати, а також зобов'язати Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська на підставі рішення житлової комісії військової частини А 1314, оформленого протоколом від 09.11.2009 р. № 14, прийняти від житлової комісії військової частини А 1314 його облікову справу з наступним зарахуванням позивача до списків осіб, що потребують поліпшення житлових умов, згідно встановленому порядку.

У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримав, на їх задоволенні наполягав.

Представник начальника Дніпропетровського гарнізону у судовому засіданні позов визнав частково.

Відповідач квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська явку свого представника до суду не забезпечив, про день та час розгляду справи повідомлявся, що є підставою для вирішення справи без його участі.

Вислухавши пояснення осіб, що брали участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до наступного.

Судом у судовому засіданні було встановлено, що майор запасу ОСОБА_1 у січні 2000 р. був призначений до подальшого проходження служби у військовій частині А 1314, що дислокована у м. Дніпропетровську, у зв'язку з чим набув право на зарахування разом з сім'єю на квартирний облік за новим місцем служби.

Також встановлено, що 21.02.2000 р. позивач звернувся з рапортом до командира військової частини про зарахування його на квартирний облік в військовій частині А 1314 з сім'єю на підставі призначення його на посаду начальника метрологічної служби військової частини (а.с. 12).

Відповідно до протоколу житлової комісії військової частини А 1314 від 17.03.2000 р. № 3 позивача було зараховано на квартирний облік за місцем служби у даній військовій частині.

Встановлено, що відповідно до витягу з наказу Головнокомандувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 30.09.2001 р. № 176 згідно Тимчасового положення про проходження військової служби особами офіцерського складу позивача було звільнено у запас згідно п. 65 п.п. «в»(за станом здоров'я) з залишенням на квартирному обліку для позачергового одержання житлового приміщення за рахунок фондів військової частини А 1314 (а.с. 10).

Також встановлено, що на підставі витягу з наказу начальника штабу військової частини А 1314 від 18.10.2001 р. № 190 ОСОБА_1 було виключено із списків особового складу та направлено на військовий облік за обраним місцем проживання до Красногвардійського районного військового комісаріату м. Дніпропетровська (а.с. 11).

22.10.2008 р. позивач звернувся з заявою до командира військової частини А 1314 про надання інформації щодо його порядкового номеру у черзі на позачергове отримання житла у військовій частині А 1314. На це звернення позивачем була отримана відповідь від 31.10.2008 р. № 408 про те, що рішенням житлової комісії військової частини від 14.03.2008 р. № 2 позивача було знято з квартирного обліку на підставі п. 1.5. Наказу МОУ № 577 від 06.10.2006 р., як військовослужбовця запасу, забезпеченого житлом для постійного проживання за рахунок Міністерства оборони України, у зв'язку з тим, що він є зареєстрованим та проживає зі складом сім'ї із трьох осіб у двокімнатній квартирі житловою прощею 30 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 13, 14, 17).

Правовідносини, які виникли між сторонами, урегульовані нормами Конституції України, Цивільного кодексу України (2003 року), Житлового кодексу України, Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 року № 1081 «Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями», Постанови Ради Міністрів УРСР від 11.12.1984 року № 470 «Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР»та Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних сил України та членам їх сімей житлових приміщень затвердженою наказом Міністра оборони України від 6 жовтня 2006 року № 577.

В силу статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ст. 47 Конституції України, кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно ст. 31 Житлового кодексу України, громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду в порядку, передбаченому законодавством, зазначеним Кодексом та іншими актами законодавства. Жилі приміщення надаються зазначеним громадянам, які постійно проживають у даному населеному пункті, як правило, у вигляді окремої квартири на сім'ю.

Статтею 34 Житлового кодексу України визначені підстави, з яких громадяни визнаються потребуючими поліпшення житлових умов. Цією ж статтею визначено, що громадяни визнаються потребуючими поліпшення житлових умов і з інших підстав, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР. Громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, беруться на облік для одержання жилих приміщень у будинках державного і громадського житлового фонду.

В силу абз. 1 п. 1 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно абз. 4 п. 1 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»військовослужбовцям, які мають вислугу по військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за, їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.

Пунктом 8 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, у разі звільнення з військової служби за станом здоров'я, віком, у зв'язку із скороченням штатів, а також звільнені з військової служби особи, які стали інвалідами 1 чи 11 групи, члени сімей військовослужбовців, які загинули (померли) або пропали безвісти під час проходження військової служби, мають право на безплатне одержання у приватну власність жилого приміщення, яке вони займають у будинках державного житлового фонду.

Відповідно до п. 30 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 року № 1081 «Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями», військовослужбовці знімаються з обліку у разі: поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла; засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження; звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем; подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік.

Згідно п. 45 Постанови Ради Міністрів УРСР від 11.12.1984 року № 470 «Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР»генералам, адміралам, офіцерам і тим, що перебували на військовій службі не менше двадцяти календарних років, військовослужбовцям надстрокової служби, прапорщикам і мічманам Збройних Сил СРСР та прирівняних до них особам, звільненим з військової служби за станом здоров'я, віком або скороченням штатів, жилі приміщення надаються виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів у першу чергу, але не пізніше, ніж у тримісячний строк з дня прибуття до місця проживання, обраного з урахуванням існуючого порядку прописки.

Пунктом 3.6 Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних сил України та членам їх сімей житлових приміщень затвердженою наказом Міністра оборони України від 6 жовтня 2006 року № 577, передбачено, що на кожного військовослужбовця, зарахованого на облік, оформляється облікова справа. Облікова справа є документом суворої звітності і зберігається за місцем перебування військовослужбовця на обліку в квартирно-експлуатаційному органі (копія - у військовій частині постійно), а після надання йому житла для постійного проживання протягом п'яти років - у виконавчому органі районної, міської, районної у місті ради, що видав ордер, якщо ордер видано квартирно-експлуатаційним органом, в квартирно-експлуатаційному органі.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у судовому засіданні у їх сукупності, суд виходить з того, що у судовому засіданні був встановлений факт неправомірного невизнання права позивача на отримання житлової площі, оскільки позивач має вислугу 22 роки та за час перебування на військовій службі не скористався правом на отримання житла для постійного проживання, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, та вважає за необхідне їх задовольнити.

Також враховується, що посилання відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська в оскаржуваному рішенні на положення п. 1.5. Інструкції про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних сил України та членам їх сімей житлових приміщень затвердженою наказом Міністра оборони України від 6 жовтня 2006 року № 577 є безпідставними, оскільки їх чинність на відносини з позивачем не поширюється згідно п. 1.4. тої ж Інструкції зважаючи на те, що останній перебував на обліку як особа, що потребує поліпшення житлових умов, до 24.06.2004 р.

Відповідно до ст. ст. 79, 88 ЦПК України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалене рішення, при цьому недоплачені позивачем судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи підлягають достягненню з нього в доход держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 47 Конституції України, ст.ст. 1166, 1167 Цивільного кодексу України (2003 року), ст. ст. 31, 34 Житлового кодексу України, ст. 12 Закону України ««Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», п . 30 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 року, № 1081 «Про затвердження Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями», п. 45 Постанови Ради Міністрів УРСР від 11.12.1984 року № 470 «Про затвердження Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР», п. 3.6 Інструкції про організацію" забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних сил України та членам їх сімей житлових приміщень затвердженою наказом Міністра оборони України від б жовтня 2006 року № 577, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов -задовольнити.

Рішення Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська, оформлене протоколом від 26.05.2010 р. № 11, в частині відмови ОСОБА_1 у перебуванні на квартирному обліку у Дніпропетровському гарнізоні як військовослужбовцю запасу, що постійно зареєстрований у межах іншого населеного пункту, - визнати неправомірним та скасувати.

Зобов'язати Квартирно-експлуатаційний відділ м. Дніпропетровська на підставі рішення житлової комісії військової частини А 1314, оформленого протоколом від 09.11.2009 р. № 14, прийняти від житлової комісії військової частини А 1314 облікову справу ОСОБА_1 з наступним його зарахуванням до списків осіб, що потребують поліпшення житлових умов, згідно встановленому порядку.

В порядку розподілу судових витрат достягнути з ОСОБА_1 в доход держави 8, 50 грн. судового збору та 7, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, стягнути на користь ОСОБА_1 з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Дніпропетровська 45, 50 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги , якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, що брали участь у справі, втім не були присутні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя А.А. Мазниця