КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/675/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Мишенко В.В. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Коротких А.Ю.
Чаку Є.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області Державної податкової служби на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Черкаснасінтрав» до Державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В :
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року адміністративний позов ТОВ «Черкаснасінтрав» до ДПІ у Черкаському районі Черкаської області ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, посадовими особами ДПІ у Черкаському районі Черкаської області ДПС була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «Черкаснасінтрав», щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків - ТОВ «Ен Джі Консалтантс» за березень 2012 року, про що складено акт перевірки від 12 листопада 2012 року № 29/22-010/02779275.
У вказаному акті перевірки відображені наступні порушення, виявлені під час проведення невиїзної документальної перевірки: порушення ТОВ «Черкаснасінтрав» вимог статей 134, 138 та 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за перший квартал 2012 року в сумі 36 068, 00 грн., вимог п. 187.1 статті 187, п. 188.1 статті 188, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 статті 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за березень 2012 року на суму 37 150, 00 грн.
За наслідками перевірки та на підставі вказаного акту перевірки, ДПІ у Черкаському районі Черкаської області ДПС винесені наступні податкові повідомлення-рішення: № 0001692301 від 26 листопада 2012 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 36 068, 00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 9 017, 00 грн., № 0001702301 від 26 листопада 2012 року яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 37 150, 00 грн. та штрафних санкцій 9 288, 00 грн. та № 0000302301 від 22 березня 2013 року, яким позивачу збільшено суму штрафних санкцій з податку на додану вартість у сумі 9 288, 00 грн.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями ДПІ у Черкаському районі Черкаської області ДПС, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до ДПС у Черкаській області.
Рішенням ДПС у Черкаській області № 1602/10-210 від 25 січня 2013 року податкові повідомлення-рішення ДПІ у Черкаському районі № 0001702301 від 26 листопада 2012 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 46 438, 00 грн. та № 0001692301 від 26 листопада 2012 року залишено без змін, а скаргу ТОВ «Чекраснасінтрав» без задоволення.
Крім того, ДПС у Черкаській області вказаним рішенням, у зв'язку із знаходженням в даних АІС «Аудит» акту перевірки ДПІ у Черкаському районі № 17/22-101/02779275 від 23 липня 2012 року було вирішено збільшити суму штрафу по податку на додану вартість в розмірі 10 172, 00 грн., у зв'язку з чим, 27 лютого 2013 року позивач отримав податкове повідомлення-рішення ДПІ у Черкаському районі № 0000302301 від 22 лютого 2013 року.
Не погоджуючись з вказаним рішенням ДПС у Черкаській області, позивач оскаржив його до ДПС України.
Рішенням ДПС України № 2938/6/10-2115 від 26 лютого 2013 року податкові повідомлення-рішення ДПІ у Черкаському районі № 0001702301 від 26 листопада 2012 року про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 45 085, 00 грн. та № 0001692301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 45 085, 00 грн. з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги, залишено без змін, а скаргу ТОВ «Черкаснасінтрав» без задоволення.
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Черкаснасінтрав» та ТОВ «Ен Джі Консалтантс» були заключені наступні договори поставки:
- № 17 від 21 березня 2011 року, за яким позивачем було придбано насіння люцерни 1 репродукції 1000 кг. по ціні 33, 5 грн./т. з ПДВ та насіння люцерни 2 репродукції 2500 кг. по ціні 20, 28 грн./т. на загальну суму 90 900, 00 грн., в тому числі 15 150, 00 грн. ПДВ;
- № 15 від 19 березня 2012 року, за яким позивачем було придбано насіння еспарцет 1 репродукції 9600 кг. по ціні 12,00 грн./т. з ПДВ та насіння еспарцет 2 репродукції 2000 кг. по ціні 8,40 грн./т з ПДВ на загальну суму 132 000, 00 грн., в тому числі 22 000, 00 грн. ПДВ.
З цих підстав позивачем за березень 2012 року сформований податковий кредит за рахунок ТОВ «Ен Джі Консалтантс» на суму 37 150, 00 грн.
Розрахунки між суб'єктами господарювання за отриманий товар проводились у безготівковий формі.
За наслідками угод контрагентом позивача - ТОВ «Ен Джі Консалтантс» на придбаний у нього товар були виписані видаткова накладна, а також податкові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи.
Транспортування товару здійснювалось працівником ТОВ «Черкаснасінтрав» особисто автомобільним транспортом останнього, на підставі товаротранспортної накладної № 007520 від 22 березня 2012 року.
Як зазначено в акті перевірки, дані товарно-транспортні накладні оформлені з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: не зазначено номери подорожніх листів; ПІБ та посади в графах: здав, відпуск дозволив та вантаж одержав; ПІБ водія-експедитора та його підпис; маса брутто (прописом).
Крім того, на підтвердження своїх доводів та заперечень, апелянт посилається на акт перевірки ТОВ «Ен Джі Консалтанс» від 05 липня 2012 року № 2236/22-4/35534650 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Ен Джі Консалтантс» код за ЄДРПОУ 35534650 щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Структурум-груп» код за ЄДРПОУ 37318149 за період березень 2012 року та з ТОВ «Карбонові технології» код за ЄДРПОУ 35534650 за лютий-квітень 2012 року», проведеної ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС, висновки якої включені до акту перевірки від 12 листопада 2012 року № 29/22-010/02779275, якою встановлено, що ТОВ «Ен Джі Консалтантс» створене невстановленими особами для прикриття незаконної діяльності, направленого на ухилення від сплати податків, відмивання та легалізації коштів. Як висновок, перевіркою встановлена відсутність реальності поставки товарів ТОВ «Ен Джі Консалтантс» своїм контрагентам, а вчинені ним правочини мають ознаки безтоварності та не спричиняють реального настання правових наслідків.
Проте, як було вірно встановлено судом першої інстанції під час судового розгляду справи, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 листопада 2012 року по адміністративній справі № 2а-10202/12/2670 позовні вимоги ТОВ «Ен Джі Консалтанс» задоволено повністю, визнано протиправним дії ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС по проведенню зустрічної перевірки ТОВ «Ен джі Консалтанс», яку оформлено актом від 05 липня 2012 року № 2236/22-4/35534650 про неможливість проведення зустрічної перевірки.
Відповідно до вимог п. 187.1. статті 187 ПК України - датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
За приписами п. 198.1. статті 198 цього Кодексу - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Згідно п. 198.2. статті 198 ПК України - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
За правилами п. 198.6 статті 198 ПК України - не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно положення п. 201.1 статті 201 ПК України - платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.
Відповідно до п. 201.6. статті 201 цього Кодексу - податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.
Реєстр отриманих та виданих податкових накладних покупця був наданий позивачем під час перевірки та в судовому засіданні.
Пунктом 201.7 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (пункт 201.8. статті 201 Податкового кодексу).
Перевіркою ДПІ у Черкаському районі Черкаської області ДПС підтверджено сплату позивачем сум податку на додану вартість за перевіряємий період, достовірність його нарахування та сплати, та законність формування податкового кредиту.
Вказана обставина підтверджується наявними в матеріалах справи документами, а саме договорів купівлі-продажу, податкових та видаткових накладних, виписками банку про оплату придбаного товару, їх використання в подальшому при здійсненні господарської діяльності позивача та подальшої поставки іншим контрагентам, актами списання товарно-матеріальних цінностей, що не заперечується відповідачем та підтверджується матеріалами перевірки.
З аналізу норм чинного законодавства та обставин справи суд приходить до висновку, що податкова накладна видана платником податку, який здійснює операції з постачання товарів, на вимогу покупця, та оформлена належним чином, є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до вимог п. 135.1 статті 135 ПК України - доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
Пунктом 135.2. статті 135 ПК України передбачено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Аналіз наведених положень податкового кодексу свідчить про те, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені відповідними первинними документами, що відображають реальність господарської операції як підстави формування податкового обліку платника.
Наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568, затверджені Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні.
Відповідно до п. 1 Правил подорожній лист - первинний документ про облік вантажних автомобільних перевезень, що всебічно характеризує роботу автомобіля і водія з моменту їх виїзду з автотранспортного підприємства і до повернення на підприємство, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Пунктами 11.1. та 11.3 Правил передбачено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.
Відповідно до листа Державної адміністрації автомобільного транспорту України від 21 квітня 2010 року № 1802-04/09/19-10 на сьогоднішній день відсутні нормативно-правові акти, що регулюють питання заповнення первинної транспортної документації, а тому рекомендовано керуватись положеннями Інструкції про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затвердженої спільним наказом Міністерства статистики України та Міністерства транспорту України від 07 серпня 1996 року № 228/253, яка на момент виникнення спірних правовідносин втратила чинність.
Позивачем на час проведення перевірки була надана товаротранспортна накладна та подорожній лист, які підтверджують факт перевезення ним придбаного товару власним транспортом з зазначенням необхідної інформації щодо характеристики вантажу, його кількості, назви транспорту та особи, яка його перевозить.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент здійснення господарських операцій контрагент позивача був включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, був платником ПДВ, мав свідоцтво платника податку та мав право виписувати податкові накладні.
Позивачем були надані суду всі первинні документи, що підтверджують реальність господарських операцій та виконання договорів, укладених між позивачем та його контрагентом.
Також необхідно зазначити, що невиконання контрагентом зобов'язання по сплаті податку до бюджету не являється підставою для позбавлення платника податку права на отримання податкового кредиту та відшкодування податку на додану вартість.
Крім цього, невиконання контрагентом позивача власних податкових зобов'язань перед бюджетом, тягне відповідну відповідальність саме для нього, і не може вважатися підставою для відповідальності позивача.
Оскільки судом не було встановлено ознак фіктивності укладених між позивачем та його контрагентом правочинів, які стали підставою для зазначеного вище заниження ТОВ «Черкаснасінтрав»податкового зобов'язання, необґрунтованими є висновки викладені відповідачем в зазначеному акті перевірки про порушення позивачем податкового законодавства.
А як наслідок, колегія суддів приходить до висновку про неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Таким чином правомірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.
З наведеного вище колегія суддів приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Файдюк В.В.
Судді: Коротких А. Ю.
Чаку Є.В.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.06.2013 |
Оприлюднено | 18.06.2013 |
Номер документу | 31889251 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Файдюк В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні