Рішення

від 13.06.2007 по справі 2-152/07

ДЕРГАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-152/2007 року

Справа №

2-152/2007 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

13

червня 2007 року                                                                Дергачівський

районний суд

Харківської

області

у

складі: головуючого судді                                                                   Жорняк

О.М.

при

секретарі                                                                                          Поповій

Н.П.

за

участю адвокатів:                                                                               ОСОБА_4

ОСОБА_5

розглянувши

у відкритому судовому засіданні в залі суду м. 

Дергачі цивільну справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2,  ОСОБА_3, 

третьої особи: ОСОБА_6про відновлення порушеного права і виселення,  а також зустрічний позов ОСОБА_2,  ОСОБА_3 до ОСОБА_7,  третьої особи: ОСОБА_6 про визнання права

користування житловою площею,  суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1

звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 і третьої особи ОСОБА_6  про відновлення порушеного права і виселення

.

В

обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, 

що житловий будинок,  розташований

за адресою: АДРЕСА_1,  належав у 1/2

частині ОСОБА_8на підставі свідоцтва про право власності,  виданого виконкомом Малоданилівської селищної

ради 14.12.1964 року.

З

письмової згоди ОСОБА_8 у зазначеному житловому будинку були прописані відповідачі

по справі: ОСОБА_3, 

ІНФОРМАЦІЯ_1народження, 

ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_2народження.

ОСОБА_8 померла

ІНФОРМАЦІЯ_3. ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за заповітом.  Спадщину ОСОБА_1 прийняла протягом

установленого законом терміну.

16.07.2004

року ОСОБА_1 одержала свідоцтво про право на спадщину за заповітом,  засвідчене Дергачівською державною

нотаріальною конторою № 1587.

Однак

користуватися і розпоряджатися зазначеною 1/2 частиною житлового будинку

ОСОБА_1 не може,  тому що в будинку не

тільки прописані,  але і фактично

проживають відповідачі.

ОСОБА_2.

іОСОБА_3 звернулися до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1,  третьої особи ОСОБА_6  про визнання права користування житловою

площею в 1/2 частині будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

В

обгрунтування свого позову ОСОБА_2. іОСОБА_3 посилаються на те,  щоОСОБА_3 з дозволу ОСОБА_83 1979 року стала

проживати в 1/2 частині належного їй домоволодіння,  а в 1981 року була прописана в ньому.

ОСОБА_2.

прописаний і проживає в вищевказаному домоволодінні з 1990 року.

ОСОБА_8,  ОСОБА_2. іОСОБА_3 проживали однією сім'єю і

вели спільне господарство,  на спільні

кошти проводили ремонтні роботи по дому, 

а також побудували сарай і гараж, 

а тому вони придбали право користування спірною житловою площею.

У

судовому засіданні представник позивача ОСОБА_9позовні вимоги підтримала і

просила позов задовольнити,  відмовивши в

позовіОСОБА_3,  ОСОБА_2

Відповідачі

ОСОБА_3,  ОСОБА_2 в судовому засіданні

проти задоволення позову ОСОБА_1 заперечували, 

та просили задовольнити їх зустрічний позов.

ОСОБА_6допитана

в судовому засіданні,  як третя

особа,  проти задоволення позову ОСОБА_1

не заперечувала,  заперечуючи проти

позову ОСОБА_2 іОСОБА_3,  посилаючись на

те,  що ніяких будівельних робіт по

домоволодінню вони не проводили.

Суд,  вислухавши сторони,  допитавши свідків,  дослідивши матеріали справи приходить до

наступного.

Як

вбачається з матеріалів справи,  що

житловий будинок,  розташований за

адресою: АДРЕСА_1  належав у 1/2 частині

ОСОБА_8на підставі свідоцтва про право власності,  виданого виконкомом Малоданилівської селищної

ради 14.12.1964 року.

ОСОБА_3з

дозволу ОСОБА_83 1979 року стала проживати в 1|2 частині належного їй

домоволодіння,  а в 1981 року була

прописана в ньому.

ОСОБА_2.

прописаний і проживає в вищевказаному домоволодінні з 1990 року.

ОСОБА_8 померла

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за заповітом.  Спадщину ОСОБА_1 прийняла протягом

установленого законом терміну.

16.07.2004

року ОСОБА_1 одержала свідоцтво про право на спадщину за заповітом,  засвідчене Дергачівською державною

нотаріальною конторою № 1587.

Однак

користуватися і розпоряджатися зазначеною 1|2 частиною житлового будинку

ОСОБА_1 не може,  тому що в будинку не

тільки прописані,  але і фактично

проживають відповідачі.

Допитана

в судовому засіданні свідок ОСОБА_10, 

пояснила,  що ОСОБА_2. іОСОБА_3

проживали в домі ОСОБА_8,  як

квартиранти,  а коли ОСОБА_8 почала

хворіти,  то ОСОБА_2. привіз її для

подальшого проживання до неї на квартиру, 

де потім ОСОБА_8 і

померла.

Факт

проживання і смерті ОСОБА_8 в квартирі ОСОБА_10підтвердив в судовому засіданні

свідок ОСОБА_11

Із

пояснення свідка ОСОБА_12. вбачається, 

що ОСОБА_2. іОСОБА_3 проживали в частині будинку ОСОБА_8,  коли той вже був збудований і ніякої участі в

його будівництві не приймали.

Допитані

в судовому засіданні свідки ОСОБА_14 і ОСОБА_13пояснили,  що ОСОБА_8

проживала з ОСОБА_2 іОСОБА_3 як одна сім'я, 

маючи одні кошти і ведучи спільно господарство.

Аналізуючи

пояснення свідків ОСОБА_14 і ОСОБА_13, 

суд відноситься до них критично, 

оскільки вони не в повній мірі відповідають дійсності.

Так

судом було проведене виїзне судове засідання, 

де був проведений огляд будівель, 

які знаходяться на території частини домоволодіння яке належить ОСОБА_1

Як

вбачається з огляду,  крім будинку і

літньої кухні інші будівлі не є капітальними, 

а зроблені із різних по розміру дощаток і не внесені в інвентарну справу

№ 109 на будинок.

Крім

того в судовому засіданні достовірно було встановлено,  що ОСОБА_2. до теперішнього часу знаходиться

в зареєстрованому шлюбі з іншої жінкою.

Відповідно

до  ст. 

41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права

власності. Право власності є непорушним . Конституційні норми,  у яких закріплені права й інтереси

власників,  виступають основою для

деталізації їх у галузевому законодавстві, 

регулювання всіх аспектів їх дій для визначення юридичних гарантій

реалізації. Цивільні права є

частиною

конституційних прав і ніхто не може бути обмежений у правах,  але і ніхто не може мати більший обсяг

прав,  ніж інші.

Згідно  ст.  2

п.1 та  ст.  4 п.1 Закону України „Про власність"

право власності-це врегульовані законом суспільні відносини щодо

володіння,  користування і розпорядження

майном і власник на свій розсуд володіє, 

користується і розпоряджається належним йому майном.

На

підставі  ст.  391 ЦК

України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним

права користування та розпорядженням своїм майном.

Судом

встановлено,  що має місце порушення

права володіння,  користування і

розпорядження власника 1/2 частини АДРЕСА_1позивача ОСОБА_1,  оскільки відповідачі проживають в приміщеннях

1/2 частини будинку і тим самим перешкоджають володіти,  користуватися і розпоряджатися цими

приміщеннями власнику 1/2 частини будинку.

Таким

чином суд приходить до висновку,  що

порушене право підлягає захисту шляхом виселення відповідачів з вищевказаної

1/2 частини будинку,  без надання іншого

житлового приміщення.

З огляду

на вищевикладені обставини,  а також з

урахуванням того,  що задоволення

позовної заяви ОСОБА_1 виключає повністю задоволення зустрічного позову ОСОБА_2

іОСОБА_3,  то зустрічна позовна заява про

визнання права користування 1/2 частини будинку-задоволенню не підлягає.

Керуючись  ст.  

ст.  10,  11, 

209,  212,  214-215, 

217,  218 ЦПК України,  на підставі 

ст.   ст.  2,  4

Закону України "Про власність" ,  

ст.  109, 116 ЖК України,   ст. 

15,  316,  325, 

391 ЦК України,   ст. 

41 Конституції України,  суд,

ВИРІШИВ:

Позовні

вимоги ОСОБА_1до ОСОБА_2,  ОСОБА_3,  третьої особи ОСОБА_6про відновлення порушеного

права і виселення задовольнити.

Висилити

ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1народження,  ОСОБА_2, 

ІНФОРМАЦІЯ_2народження,  з 1/2

частини житлового приміщення розташованого за адресою: АДРЕСА_1,  без надання іншого житлового приміщення.

В позові

ОСОБА_2,  ОСОБА_3до ОСОБА_7,  третьої особи: ОСОБА_6 про визнання права

користування житловою площею - відмовити.

Рішення може

бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області

через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня

проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього

протягом 20 днів апеляційної скарги,  з

подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4  ст. 295 ЦПК України.