Ухвала

від 04.06.2013 по справі 2а-3803/10/1670

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2013 року м. Київ К-41512/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Блажівської Н.Є.

Голубєвої Г.К.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2010 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року

у справі № 2а-3803/10/1670

за позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Максі-Інструмент»

про продовження застосування умовного арешту активів платника, -

ВСТАНОВИВ:

Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція у Полтавській області (позивач) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Максі-Інструмент» (відповідач) про продовження терміну дії умовного адміністративного арешту активів платника податків на 8 760 годин.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, позивач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, Кременчуцька ОДПІ у Полтавській області, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2010 року, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у зв'язку з неможливістю проведення посадовими особами позивача планової виїзної перевірки ТОВ «Максі-Інструмент» з огляду на невстановлення його місцезнаходження начальником Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області прийнято рішення від 30 липня 2010 року про застосування умовного адміністративного арешту активів відповідача, що перебувають за його юридичною адресою станом на момент накладення адміністративного арешту, строком на 96 годин.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Підпунктом 9.1.1 пункту 9.1 статті 9 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2181-III) передбачено, що адміністративний арешт активів платника податків є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

Відповідно до підпункту «г» підпункту 9.1.2 пункту 9.1 статті 9 Закону № 2181-III арешт активів може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб податкового органу до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів або пов'язані з отриманням інших об'єктів оподаткування, електронних контрольно-касових апаратів, комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку або з використанням карток платіжних систем, вагокасових комплексів, систем та засобів штрихового кодування.

Поряд з цим, як встановлено судами, контролюючим органом на обґрунтування своєї правової позиції не вказано, які саме дії вчинено відповідачем в частині недопуску посадових осіб Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області до проведення планової перевірки, а також не надано відповідних доказів, зокрема, акту недопуску до проведення планової виїзної перевірки, що підтверджували б вказані обставини.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області відхилити, а постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 30 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Блажівська Н.Є.

Голубєва Г.К.