cpg1251
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 червня 2013 року Справа № 5011-12/1756-2012-59/496-2012
Вищий господарський суд України у складі: суддя Бенедисюк І.М.(доповідач) - головуючий, судді Львов Б.Ю. і Харченко В.М.
розглянув касаційну скаргу малого приватного багатопрофільного підприємства фірми "Зодіак-2", м. Київ (далі - МПБП фірма "Зодіак-2"),
на рішення господарського суду міста Києва від 11.02.2013 та
постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2013
зі справи № 5011-12/1756-2012-59/496-2012
до МПБП фірми "Зодіак-2"
про захист авторських прав і виплату компенсації за порушення майнових авторських прав у сумі 75 000 грн.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
ТОВ "Українська музична видавнича група" - Бородіної М.І.,
МПБП фірми "Зодіак-2" - Сікачьова С.М.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
ТОВ "Українська музична видавнича група" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з МПБП фірма "Зодіак-2" компенсації у сумі 75 000 грн. за порушення майнових авторських прав позивача у зв'язку з публічним виконанням відповідачем музичного твору "Одиночество", автором музики та слів якого є Дробиш В.Я. (далі - музичний твір "Одиночество").
Справа господарськими судами розглядалася неодноразово.
Рішенням господарського суду міста Києва від 11.02.2013 (суддя Картавцева Ю.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2013 (колегія суддів у складі: суддя Доманська М.Л. - головуючий, судді Гарник Л.Л., Пантелієнко В.О.), позов задоволено частково; стягнуто з відповідача на користь позивача компенсацію в сумі 57 350 грн.; стягнуто судовий збір у справі.
Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями МПБП фірма "Зодіак-2" просить Вищий господарський суд України їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову у справі, внаслідок невірного застосування місцевим та апеляційним господарськими судами положень Закону України "Про авторське право та суміжні права". На думку скаржника, господарські суди дійшли помилкового висновку про порушення МПБП фірма "Зодіак-2" майнових авторських прав на музичний твір, оскільки наявні у справі докази свідчать про трансляцію в приміщенні закладу громадського харчування цього підприємства аудіовізуального твору (кліпу) "Одиночество" (автор музики та слів Дробиш В.Я., виконавець Сланевська А.В. - творчий псевдонім Слава), але майнові права та цей аудіовізуальний твір у позивача відсутні.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Українська музична видавнича група" заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просить оскаржувані судові рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.
У прийнятті судових рішень у справі господарські суди виходили з таких фактичних обставин:
- ТОВ "Українська музична видавнича група" на підставі укладеного з товариством з обмеженою відповідальністю "Перше музичне видання" договору від 31.12.2010 № ПМИсуб01/11-укр та доданих до нього документів отримало право на використання музичного твору "Одиночество" протягом періоду 31.12.2010-31.12.2011;
- 16.02.2011 у ресторані "Башта Мерліна" (м. Київ, вул. Малишка, 3), в якому здійснює господарську діяльність МПБП фірма "Зодіак-2", інспектором з питань інтелектуальної власності Державної служби інтелектуальної власності України Савченком О.Г. зафіксовано публічне виконання музичного твору "Одиночество";
- заперечення відповідача про те, що МПБП фірма "Зодіак-2" не здійснювало публічного виконання музичного твору "Одиночество", оскільки в приміщенні ресторану цього підприємства відбулося використання аудіовізуального твору "Одиночество", не беруться до уваги так як музичний твір "Одиночество" є частиною відповідного аудіовізуального твору.
Відповідно до статті 443 Цивільного кодексу України використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди.
Частинами першою-третьою статті 440 Цивільного кодексу України та частиною першою статті 15 Закону передбачено, що автору чи іншій особі, яка має авторське право, належить виключне право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами.
Згідно з частиною третьою статті 15 Закону України "Про авторське право і суміжні права" виключне право особи, яка має авторське право на дозвіл або заборону використання твору іншими особами, дає їй право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання творів.
Пунктом "г" частини другої статті 52 Закону України "Про авторське право і суміжні права" за порушення авторського права і (або) суміжних прав, визначених статтею 50 Закону, передбачено можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.
З огляду на викладене попередні судові інстанції, встановивши фактичні дані щодо порушення майнових авторських прав позивача на музичний твір "Одиночество", дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення компенсації.
У визначенні розміру компенсації попередні судові інстанції виходили з того, що підлягають стягненню 25 мінімальних заробітних плат за порушення авторських прав на слова згаданого музичного твору та 25 мінімальних заробітних плат за порушення авторських прав на музику цього твору, а всього 50 мінімальних заробітних плат. З урахуванням розміру мінімальної заробітної плати на час прийняття рішення місцевого господарського суду у справі (1 147 грн.) сума компенсації складає 57 350 грн. Вищий господарський суд України з таким висновком погодитися не може, оскільки він суперечить нормам матеріального права, що регулюють відносини у спорі зі справи.
Положення Цивільного кодексу України та Закону України "Про авторське право і суміжні права" не ставлять розмір компенсації у залежність від кількості використаних об'єктів або їх складових частин (не містять приписів стосовно залежності розміру компенсації), а лише встановлюють право стягнення компенсації, виходячи з самого факту вчинення порушення авторського права. Інші обставини (стосовно систематичності вчинення порушень, їх (його) обсягу, кількості неправомірно використаних об'єктів тощо), в свою чергу, повинні враховуватися судом у визначенні суми компенсації в кожному конкретному випадку, виходячи з меж, встановлених згаданою статтею 52 Закону (від 10 до 50000 мінімальних заробітних плат). Таку правову позицію, зокрема, викладено в пункті 10 оглядового листа Вищого господарського суду України від 04.04.2012 № 01-06/417/2012 "Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про захист прав на об'єкти інтелектуальної власності (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)".
Отже, враховуючи встановлені попередніми судовими інстанціями обставини щодо порушення відповідачем виключних майнових авторських прав ТОВ "Українська музична видавнича група", відомості щодо особи порушника (відповідне порушення вчинено вперше), а також спрямованість застосовуваних судом компенсаційних заходів на захист порушеного права, з урахуванням загальних засад цивільного законодавства - справедливості, добросовісності, розумності (заходи, що застосовуються, мають компенсувати збитки автора і зробити економічно недоцільними (унеможливити) подібні дії винної особи в майбутньому), Вищий господарський суд України вважає за необхідне зменшити суму компенсації, що підлягає стягненню з МПБП фірма "Зодіак-2", до 10 мінімальних заробітних плат - 11 470 грн.
У зв'язку з цим оскаржувані рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів підлягаю скасуванню в певній частині.
Відповідно до частини третьої статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.
У частині четвертій цієї статті зазначено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.
Відтак сплачений сторонами судовий збір з позовної заяви, апеляційних та касаційної скарг підлягає розподілу між сторонами за правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 49, 111 9 -111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу малого приватного багатопрофільного підприємства фірми "Зодіак-2" задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду міста Києва від 11.02.2013 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.04.2013 зі справи № 5011-12/1756-2012-59/496-2012 змінити, виклавши пункт 2 резолютивної частини рішення місцевого господарського суду в такій редакції:
"Стягнути з малого приватного багатопрофільного підприємства фірми "Зодіак-2" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Українська музична видавнича група" компенсацію в сумі 11 470 грн.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Українська музична видавнича група" на користь малого приватного багатопрофільного підприємства фірми "Зодіак-2" за результатами розподілу судового збору з позовної заяви, апеляційних та касаційних скарг пропорційно розміру задоволених вимог 884, 08 грн."
3. У решті зазначені судові рішення залишити без змін.
4. Здійснити поворот виконання наказу господарського суду міста Києва від 15.04.2013 № 5011-12/1756-2012-59/496-2012 про примусове виконання рішення господарського суду міста Києва від 11.02.2013 у даній справі у разі надання доказів його виконання.
5. Видачу відповідних наказів доручити господарському суду міста Києва.
Суддя І. Бенедисюк
Суддя Б. Львов
Суддя В. Харченко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 18.06.2013 |
Оприлюднено | 19.06.2013 |
Номер документу | 31894020 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Бенедисюк І. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні