Рішення

від 13.06.2013 по справі 2237-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ  КРИМ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ 13.06.2013 Справа №5002-23/ 2237-2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Південжитлобуд” (вул. Кірова/         пров. Ступінчатий, буд. 139/1, м. Ялта, АР Крим, 98600) до відповідача Державного підприємства “Лівадія” (вул. Виноградна, буд. 2, смт Лівадія,           м. Ялта, АР Крим, 98600) про стягнення 203969,40 грн. Суддя Доброрез І.О.    Представники: Від позивача – не з'явився Від відповідача - не з'явився СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Південжитлобуд” (вул. Кірова/         пров. Ступінчатий, буд. 139/1, м. Ялта, АР Крим, 98600; ідентифікаційний код 33476608) звернулося до господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з Державного підприємства “Лівадія” (вул. Виноградна, буд. 2, смт Лівадія, м. Ялта, АР Крим, 98600; ідентифікаційний код 00412760) грошових коштів у розмірі 182801,40 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 2064,00 грн., а саме: 1828,00грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.           Позовні вимоги мотивовані тим, що з моменту отримання майна в статутний фонд Товариством з обмеженою відповідальністю “Південжитлобуд” здійснені витрати на поліпшення та збереження майна домоволодіння, яке знаходиться за адресою: вул. Кірова/пров. Ступінчатий, буд. 139/1, м. Ялта, АР Крим, 98600, а саме: будівля літ. А площею 673,5 кв. м, кладова літ. Б площею 17,3 кв. м площею 22,6 кв. м, кладова літ. В площею 17,3 кв. м, вбиральня літ. Г площею 9,3 кв. м. У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми поліпшень, які не можуть бути відокремлені від вищевказаного майна, на підставі ст. 390 ЦК України.             Ухвалою господарського суду АР Крим від 27.05.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду і порушено провадження у справі.            22.06.2011 до канцелярії суду позивачем надане клопотання про виправлення технічної помилки та збільшення позовних вимог, відповідно до якої ТОВ “Південжитлобуд” просить вважати суму, яку необхідно стягнути з відповідача за актом здачі-приймання науково-технічної продукції за договором № 5Д-06-19 – 26472,00 грн. Крім того, позивач просив збільшити позовні вимоги, включивши акт від 22.12.2009 р. здачі-приймання проектно-вишукувальних робіт (договір № ОИП-2009/45 від 13.04.2009 р.) на суму 14164,00грн. Дана заява судом була прийнята до розгляду, оскільки вона була подана до суду до початку розгляду справи по суті з дотриманням вимог, встановлених ст. 22 ГПК України.           В судовому засіданні 22.06.2011 представник відповідача надав відзив на позовну заяву, згідно  якого просив відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ “Південжитлобуд” у повному обсязі. ДП “Лівадія” мотивує свій відзив тим, що об'єкт нерухомості, який знаходиться за адресою: вул. Кірова/пров. Ступінчатий, буд. 139/1, м. Ялта, АР Крим, 98600, повернено відповідачу на підставі рішення ГС АР Крим від 31.05.2011 р. по справі № 5002-28/935-2011, яке не набрало законної сили, отже у позивача, на думку відповідача, відсутні правові підставі на відшкодування, оскільки ще не має рішення про повернення майна. Крім того, ДП “Лівадія” у своєму відзиві посилається на те, що позивачем не доведено, що ним саме збільшена вартість майна, що повертається.            21.07.2011 представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Південжитлобуд”    до суду надав заперечення на відзив ДП “Лівадія”.           Представник позивача в судовому засіданні 21.07.2011 усно повідомив про необхідність направлення всієї кореспонденції за поштовою адресою ТОВ “Південжитлобуд” - вул. Пушкіна, буд. 11-а, оф. 15, м. Сімферополь, АР Крим, 95000. Крім того, надав клопотання, в якому просив зупинити провадження у справі № 5002-23/2237-2011 до розгляду Севастопольським апеляційним господарським судом справи № 5002-28/935-2011, яка, на його думку, безпосередньо пов'язана з даною справою.           Ухвалою від 21.07.2011 провадження у справі №5002-23/2237-2011 зупинено до розгляду Севастопольським апеляційним господарським судом апеляційної скарги на рішення Господарського суду АР Крим від 31.05.2011 р. по господарській справі №5002-28/935-2011 за позовом Заступника прокурора міста Ялта в інтересах держави в особі: 1) Міністерства аграрної політики України, 2) Державного підприємства  “Лівадія”, до Товариства з обмеженою відповідальністю “Південжитлобуд”, за участю: 1) Фонду державного майна України, 2) Товариства з обмеженою відповідальністю “Об'єднання “Технохімкомплект” про визнання частково недійсним протоколу загальних зборів учасників, визнання недійсним акту приймання-передачі внеску та витребування майна з незаконного володіння, і до набрання рішенням по вказаній справі законної сили. Ухвалою від 05.06.2013 провадження у справі поновлено.       12.06.2013 від позивача надійшли пояснення по суті спору, в яких він просить задовльнити позовні вимоги.           Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про час та місце слухання справи були проінформовані належним чином – рекомендованою кореспонденцією. Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують відносини сторін та є достатніми для розгляду справи по суті.           Розглянувши матеріали справи, суд                                                          Встановив : Відповідно до акту приймання-передачі внеску у статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю «Південжитлобуд» від 13 червня 2005 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Об'єднання «Технохімкомплект» передало Товариству з обмеженою відповідальністю «Південжитлобуд» майно - домоволодіння, яке знаходиться за адресою:, вул. Кірова, 139/пров. Ступінчатий, 1, м.Ялта, а саме будівлі: літ. А площею 673,5 кв. м, кладову літ. Б площею 22,6 кв.м, кладову літ. В площею 17,3 кв.м, вбиральню літ. Г площею 9,3 кв. м. Позивач зазначає, що з моменту отримання майна у статутний фонд, тобто з 2005 року, він здійснив витрати на поліпшення та збереження вищевказаного майна на суму 203969,40 грн., що підтверджує актами виконаних робіт: №21 та №22 від 01.12.2006, б/н від 17.04.2007, 31.08.2007, від 27.11.2007, за вересень 2008, від 22.12.2009 та актом здачі-прийомки научно-технічної продукції за договором №5Д-06-19.           В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на ч.ч.2,3 ст. 390 ЦК України.           Суд  вважає позовні вимоги такими, що  задоволенню не підлягають з огляду на наступне. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим  від 31.05.2011 у справі №5002-28/934-2011, яке залишено без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.05.2013 витребувано із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю “Південжитлобуд” домоволодіння, яке знаходиться за адресою: 98600, м. Ялта, вул. Кірова, буд. 139/пров. Ступінчатий, буд. 1., а саме: будівлі літ. А площею 673,5 м. кв., кладову літ. Б площею 22,6 м. кв., кладову літ. В площею 17,3 м. кв., вбиральню літ. Г площею 9,3 м. кв. та повернуто Державному підприємству “Лівадія” (98600, м. Ялта, смт. Лівадія, вул. Виноградна, 2, код ЄДРПО України 00412760) як балансоутримувачу. Судом було встановлено, що вказане майно незаконно вибуло з державної власності України, у зв'язку з чим, підлягає витребуванню з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю “Південжитлобуд”. В процесі перегляду вказаного рішення апеляційною інстанцією було зазначено, що судова колегія не може погодитися із доводами ТОВ "Південжитлобуд" про порушення його законних прав, здійснення витрат на поліпшення та збереження майна виходячи з наступного. 31 жовтня 2012 року на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №5002-28/935-2011 року разом із висновком комплексної судової будівельно – технічної експертизи №636/637 від 05.10.2012 року, у висновках якої судовий експерт зазначив, що роботи, які були виконані на замовлення ТОВ "Південжитлобуд", за період з 13.06.2005 по 31.05.2011 року, не є невід'ємними поліпшеннями домоволодіння по вул. Кірова, 139/провулок Ступінчатий, 1, а саме будівлі літ.А площею 673,5кв.м., кладової літ. Б площею 22,6кв.м., кладову літ.В площею 17,3кв.м., вбиральні літ.Г площею 9,3кв.м.           Відповідно до ч.2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони. Таким чином, апеляційною інстанцією у справі №5002-28/935-2011 було встановлено, що здійснені на замовлення ТОВ "Південжитлобуд" роботи не є невід'ємними полішеннями домоволодіння по вул. Кірова, 139/провулок Ступінчатий, 1. Положеннями ч.ч.3, 4 статті 390 Цивільного кодексу України передбачено, що добросовісний або недобросовісний набувач (володілець) має право вимагати від власника майна відшкодування необхідних витрат на утримання, збереження майна, здійснених ним з часу, з якого власникові належить право на повернення майна або передання доходів. Добросовісний набувач (володілець) має право залишити собі здійснені ним поліпшення майна, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без завдання йому шкоди. Якщо поліпшення не можуть бути відокремлені від майна, добросовісний набувач (володілець) має право на відшкодування здійснених витрат у сумі, на яку збільшилася його вартість. Вивчивши надані Товариством з обмеженою відповідальністю “Південжитлобуд” в обґрунтування здійснення витрат на поліпшення та збереження майна домоволодіння, акти виконаних робіт  та научно-технічної продукції, суд зазначає наступне. Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень способом, який встановлений законом для доведення такого роду фактів. Надані позивачем документи підтверджують витрати за період з 2006 по 2009 роки, тоді як відповідно до ст.390 ЦК України підлягають відшкодуванню необхідні витрати, здійснені з часу, з якого власникові належить право на повернення майна. Рішення у справі №5002-28/935-2011, з яким пов'язано право на повернення нерухомого  майна, набрало законної сили з моменту винесення апеляційною інстанцією постанови, тобто 14.05.2013. Також позивачем не доведено, що на суму, заявлену ним до стягнення, збільшилася вартість нерухомого майна. Як вбачається з роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України від 02.04.1994 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності» до поняття "необхідні витрати" слід віднести тільки ті, які необхідні для забезпечення нормального стану та зберігання майна з урахуванням його зношеності. Отже, інші витрати, тобто не "необхідні", відшкодуванню не підлягають. Позивачем не доведено, що зроблені ним витрати були необхідними. На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позивач не  надав суду належних та допустимих доказів в обґрунтування позовних вимог, у зв'язку із чим позовні вимоги задоволенню не підлягають.   З огляду на викладене та керуючись ст.ст.82,84,85 Господарського  процесуального кодексу  України, суд ВИРІШИВ:            У позові відмовити. Суддя                                                            І.О. Доброрез