Постанова

від 03.06.2013 по справі 826/2831/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

03 червня 2013 року справа № 826/2831/13-а

о 09 год.25 хв.

приміщення суду за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 10

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Соколової О.А.,

при секретарі судового засідання Боронило К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва

Державної податкової служби

до Приватного підприємства «Олесь»

про стягнення податкового боргу з плати за землю у сумі 41 397,92грн.,

за участю представників сторін:

від позивача Безручко В.В..,

від відповідача Якименко М.М., -

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася Державна податкова інспекція у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби з адміністративним позовом до приватного підприємства «Олесь» про стягнення до Державного бюджету суму податкової заборгованості з орендної плати за земельну ділянку у розмірі 41 397,92грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що відповідач має заборгованість перед бюджетом по орендній сплаті за земельну ділянку з юридичних осіб, яка станом на час розгляду справи складає 41 397,92грн. Заборгованість перед бюджетом виникла внаслідок несплати в установлений строк грошових зобов'язань, самостійно визначених платником податку в податковій декларації з плати за землю № 4273 від 20.02.2012 року, яка є узгодженою з дати її подання. ПП «Олесь» самостійно не сплачено суми податкових зобов'язань у встановлені законом строки. Інспекцією було вжито ряд заходів по погашенню даного боргу, проте очікуваного результату вони не дали. Тому є підстави для стягнення зазначеної заборгованості у судовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні обставинам, викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, зазначивши, що 19.02.2013 року підприємством подано до позивача уточнюючу податкову декларацію з плати за землю за 2012 рік за № 9087510906, згідно якої було зменшено податкові зобов'язання відповідача за три місяці 2012 року, а саме жовтень-грудень 2012 року на загальну суму 41 411,55грн. Проте, як зазначає представник відповідача, вищевказана уточнююча податкова декларація позивачем не врахована, а тому заявлена позовна вимога про стягнення з відповідача податкової заборгованості з орендної плати за земельну ділянку на суму 41 397,92грн. є безпідставна та не підлягає задоволенню.

В судовому засіданні представник відповідача просив в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Відповідач - Приватне підприємство «Олесь» є юридичною особою, зареєстроване Дарницькою районною в місті Києві державною адміністрацією 06.12.2001 року, ідентифікаційний код юридичної особи 16458052, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Дніпровському районі м. Києва, що підтверджено повідомленням про взяття на облік за неосновним місцем обліку за формою № 16-ОПП від 07.02.2013 року № 20037/14/18. (а.с.20, 21)

Відповідно до ст.67 Конституції України зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідачем до податкового органу подана податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) № 4273 від 20.02.2012 року, якою нарахував орендної плати за землі державної або комунальної власності на 2012 рік на загальну суму 165 646,26грн., у тому числі щомісячно починаючи з січня по червень у сумі 13 803,86грн. та з липня по грудень 2012 року у сумі 13 803,85грн. (а.с.18)

Граничний термін сплати щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. (п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України)

Відповідно до пп. 16.1.3 та пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

В п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено термін податкового зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Крім того, керуючись п. 50.1 ст. 50 вказаного кодексу, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Прийняття податкової декларації є обов'язком органу державної податкової служби. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання органом державної податкової служби. (п.п.49.8, 49.9 ст. 49 Податкового кодексу України)

Відповідно до ст. 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно ст. 288 Податкового кодексу підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.

Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Водночас, у судовому засіданні встановлено, що рішенням Київської міської ради Х сесії VІ скликання від 29.11.2012 року № 646/8930 відмінено п.2 рішення Київської міської ради від 27.11.2003 року № 236/1111 «Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею» та розірвано укладений з ПП «Олесь» договір оренди земельної ділянки від 27.01.2005 року № 66-6-00229 в односторонньому порядку за ініціативою орендодавця - Київської міської ради. (а.с.70)

Зазначене рішення Київської міської ради, Державна податкова інспекція у м. Києві направила позивачу для використання в роботі із супровідним листом від 29.12.2012 року № 3445/15-517. (а.с.69)

Крім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 07.09.2012 року по справі № 5011-51/7555-2012, залишеним без змін постановами Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2013 року та Вищого господарського суду України від 14.05.2013 року, визнаний недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між ПП «Олесь» та Київською міською радою, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради, про що зроблено запис від 27.01.2005 року за № 66-6-00229 у книзі записів державної реєстрації договорів. (а.с.45-63, 107-112)

З урахуванням вищевказаних фактів, відповідачем подано до ДПІ у Дніпровському районі міста Києва уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №9087510906 від 19.02.2013 року, якою зменшив податкове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки за жовтень - грудень 2012 року у сумі 41 411,55грн., у тому числі щомісячно починаючи з жовтня по грудень у сумі 13 803,85грн., яка прийнята позивачем, про що свідчать квитанції. (а.с.37-44)

У судовому засіданні представник позивача надав розрахунок суми податкового боргу, який підлягає стягненню за позовною заявою, із якого встановлено, що стягується грошове зобов'язання за жовтень - грудень 2012 року. (а.с.105)

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, у судовому засіданні та матеріалами справи не підтверджене обґрунтування позивача про наявність податкового боргу у відповідача за жовтень - грудень 2012 року, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

У задоволенні позову Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва Державної податкової служби відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими ст.ст.185-187 цього Кодексу.

Суддя О.А. Соколова