Рішення

від 13.06.2013 по справі 0426/7278/2012

НІКОПОЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 0426/7278/2012

Провадження № 2/0182/1119/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2013 року Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Рибакової В.В.

при секретарі Затуливітер Н.В.

за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги», про поновлення строку звернення до суду, визнання наказу про звільнення незаконним та його скасування, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди, визнання недійсними записів у трудовій книжці, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Комунального закладу «Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги», який неодноразово доповнювала (а.с.1-4,11-14,66-69,81-85,140,141), і яким остаточно просила поновити строк звернення до суду; визнати незаконним наказ № 37/1к від 17.02.2012 року про її звільнення за прогул та скасувати його; зобов'язати КЗ «Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги», як правонаступника КУОЗ «Нікопольська міська поліклініка консультативно-діагностичної допомоги» та КЗОЗ «Міська лікарня № 3» у зв'язку з припиненням їх діяльності, поновити її на роботі з 13.02.2012 року на посаді 0,5 ставки молодшої медичної сестри рентгенівського кабінету та 0,5 ставки прибиральника службових приміщень; стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13.02.2012 року по 07.06.2013 року в розмірі 17700,48 грн., моральну шкоду в розмірі 25000,00 грн.; встановити, що записи здійснені у її трудовій книжці з № 22 по № 28 є неправильними та вважати їх недійсними; зобов'язати відповідача здійснити запис у її трудовій книжці, що записи здійснені з № 22 по № 28 вважати неправильними і недійсними.

У позові ОСОБА_1 посилається на те, що вона з 1997 року працювала в Нікопольському лікувально-діагностичному центрі на посаді молодшої медичної сестри рентгенологічного кабінету.

У 2002 році на базі лікувально-діагностичного центру була створена Комунальна установа охорони здоров'я «Нікопольська міська поліклініка консультативно-діагностичної допомоги», яка згідно Статуту є правонаступником «Нікопольського лікувально-діагностичного центру».

У січні 2012 року працівники КУОЗ «Нікопольська міська поліклініка консультативно-діагностичної допомоги» були повідомлені головним лікарем КЗ «Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_3, що згідно наказу по Центру вони повинні перейти на роботу до Центру з 01.02.2012 року, а у разі відмови будуть звільнені.

У кінці лютого 2012 року працівниками були отримані листи про необхідність явки до КЗ «Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» для ознайомлення з наказом про звільнення з роботи.

На її вимогу надати даний наказ, їй було відмовлено.

Вважає, що якщо передбачалась ліквідація або реорганізація КУОЗ «Нікопольська міська поліклініка консультативно-діагностичної допомоги», то наказ повинен був прийнятий керівництвом КУОЗ «Нікопольська міська поліклініка консультативно-діагностичної допомоги», з яким її повинні були ознайомити під підпис, але ніяк не керівництвом КЗ «Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги», яке не має відношення до працівників окремої юридичної особи. Крім того, ліквідація або реорганізація, що тягнуть за собою скорочення чисельності або штату працівників, погіршення умов праці, можуть здійснюватися тільки після завчасного надання профспілковому комітету інформації з цього питання та не пізніше трьох місяців з часу прийняття рішення провести консультації про заходи щодо запобіганню звільненню, але дана процедура була порушена.

Посилається на те, що працівниками приватної охоронної фірми 10.02.2012 року було здійснено захват приміщення поліклініки, у зв'язку з чим з цього дня вона не має можливості пройти на своє робоче місце.

Вважає, що не може бути звільнена відповідачем, з яким не знаходиться у трудових відносинах. Крім того, вона виконувала свої посадові обов'язки у КУОЗ «Нікопольська міська поліклініка консультативно-діагностичної допомоги» до 10.02.2012 року.

У зв'язку зі зверненням за допомогою та захистом своїх прав на працю до депутата обласної ради ОСОБА_4 та отриманням ним 31.05.2012 року копії наказів КЗ «Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» № 29 від 30.01.2012 року, № 30 від 30.01.2012 року та № 34-к від 10.02.2012 року про звільнення працівників за прогул, вона не могла зрозуміти на яких підставах їх звільняють. Враховуючи ситуацію, що склалася, вона 31.05.2012 року звернулась до відповідача з заявою про надання копії наказу про звільнення, однак наказ не отримала.

Ознайомившись з наказом № 29 від 30.01.2012 року, який прийнятий на підставі рішення Нікопольської міської ради № 38-16/VІ від 20.01.2012 року «Про припинення Комунального закладу охорони здоров'я «Міська лікарня №3» шляхом приєднання до Комунального закладу «Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги», вважає, що ніякого відношення наказ не має до КУОЗ «Нікопольська міська поліклініка консультативно-діагностичної допомоги», а крім того п.2 передбачено: «Інспектору відділу кадрів ОСОБА_5 внести записи до трудових книжок працівникам зазначених в п.1», тобто працівникам КУОЗ «Нікопольська міська поліклініка консультативно-діагностичної допомоги», де під № 23 значиться і її прізвище, що підтверджує незаконність даного наказу, так як вона не надавала згоди на переведення на роботу до КЗ «Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги», у зв'язку з чим інспектор відділу кадрів не мав права заносити в її трудову книжку запис про переведення або прийняття її на роботу до КЗ «Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги».

Факт того, що вона є працівником КУОЗ «Нікопольська міська поліклініка консультативно-діагностичної допомоги» підтверджується тим, що вона отримує заробітну плату згідно розрахункового листа медпрацівника ЛДЦ, а не 3-ї лікарні. КУОЗ «Нікопольська міська поліклініка консультативно-діагностичної допомоги» була зареєстрована як юридична особа до 22.06.2012 року.

Вважає, що наказ головного лікаря ОСОБА_3 № 30 від 30.01.2012 року прийнятий з порушенням законодавства про працю у зв'язку з тим, що стосується працівників КУОЗ «Нікопольська міська поліклініка консультативно-діагностичної допомоги», до яких вона ніякого юридичного відношення не має, так як вони є працівниками іншої юридичної особи.

Враховуючи те, що про незаконне звільнення їй стало відомо тільки 31.05.2012 року, що їй не була вручена копія наказу про звільнення, вона пропустила строк звернення до суду з поважних причин.

Послалась на те, що протиправними діями відповідача їй нанесена моральна шкода, яка полягає в тому, що незаконним звільненням принижено її честь, гідність, ділова репутація, вона вимушена докладати додаткових зусиль для захисту своїх законних прав та інтересів у судовому порядку, що негативно впливає на її стан здоров'я. Моральну шкоду оцінила у 25000,00 грн.

Враховуючи те, що вона не перебувала у трудових правовідносинах з відповідачем та не була працівником міської лікарні № 3, то накази № 29,30 від 20.01.2012 року, прийняті головним лікарем КЗ «Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_3, ніякого відношення до нею не мають та наказ № 37/1к від 17.02.2012 року про її звільнення за прогул виданий незаконно.

У зв'язку з тим, що відповідач незаконно звільнив її з роботи за прогул без поважних причин та з 13.02.2012 року по теперішній час вона знаходиться у вимушеному прогулі, вважає, що з відповідача слід стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13.02.2012 року по 07.06.2013 року в розмірі 17700,48 грн., виходячи з такого розрахунку:

1019,00 грн. + 1088,00 грн. = 2107,00 грн. - з/плата за грудень 2011 року та січень 2012 року

2107,00 грн. : 40 = 52,68 грн. - одноденний заробіток, де 40 - кількість робочих днів у грудні 2011 року та січні 2012 року.

З 13.02.2012 року по 07.06.2013 року минуло 336 робочих днів.

52,68 грн. х 336 = 17700,48 грн.

10.12.2012 року вона отримала трудову книжку, у зв'язку з чим нею були виявлені неправильно здійснені записи з № 22 по № 28, де під № 22 від 05.03.2007 року зазначено: «Переведена на посаду прибиральника службових приміщень відділення загальної практики сімейної медицини філії поліклініки. Наказ № 47 від 16.03.2007 року». Під № 23 зазначено: «Згідно Класифікатора професій ДК 003-95 Наказ Держстандарту України від 27.07.1995 року № 257 Наказ МОЗ від 23.02.2000 року № 33 вважати посаду прибиральник службових приміщень відділення загальної практики - сімейна медицина. Наказ № 111 від 15.05.2009 року». Під № 25 зазначено: «Запис № 24 зроблено невірно, переведена на 0,5 ставки молодшої медичної сестри рентгенівського кабінету філії поліклініки-діагностичне відділення та на 0,5 ставки прибиральника службових приміщень відділення загальної практики-сімейної медицини постійно. Наказ № 43 від 01.03.2010 року». Під № 26 зазначено: «В зв'язку зі змінами в штатному розкладі «Філію поліклініки-діагностичне відділення» об'єднати з відділенням загальної практики сімейної медицини під назвою «Філія поліклініки-діагностичне відділення» на посаду 0,5 ставки молодшої медичної сестри рентгенівського кабінету та на 0,5 ставки прибиральника службових приміщень. Під № 27 зазначено: «На підставі рішення Нікопольської міської ради VI скликання від 20.01.2012 року № 38-16/VІ припинити КЗ «Міська лікарня № 3» шляхом приєднання до КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги».

Викладене не відповідає дійсності, оскільки вона ніколи не була працівником «Філії поліклініки - діагностичне відділення», так як філія не була створена, а вона дійсно була працівником КУОЗ «Нікопольська міська поліклініка консультативно-діагностичної допомоги», що підтверджується розрахунковим листом нарахування заробітної плати за жовтень 2011 року, де вказано, що вона медпрацівник ЛДЦ, тобто КУОЗ «Нікопольська міська поліклініка консультативно-діагностичної допомоги», у зв'язку з чим на підставі вимог Інструкції № 58 «Про порядок ведення трудових книжок працівників», відповідач, як правонаступник, повинен здійснити виправлення неправильного запису в її трудовій книжці та засвідчити печаткою. Здійснивши неправильні записи в її трудовій книжці, відповідач наніс їй шкоду виражену тим, що позбавив її права підтвердження загального стажу роботи, так як трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Позивач у судовому засіданні викладені в позовній заяві обставини та позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити в повному обсязі. Вважає, що строк звернення до суду нею не пропущений.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні повністю. Пояснила, що звільнення позивача було проведено з дотриманням діючого законодавства, а тому підстав для задоволення позову немає. Суду пояснила наступне. На підставі наказу Відділу охорони здоров'я Нікопольської міської ради № 200 від 26.09.2005 року була проведена реорганізація Нікопольської міської поліклініки консультативно-діагностичної допомоги шляхом її приєднання до міської лікарні № 3 у якості філії поліклінічного відділення. Позивач з 05.03.2007 року була прийнята на посаду молодшої медичної сестри рентгенівського кабінету діагностичного відділення філії поліклініки і 05.03.2007 року була переведена на посаду прибиральника службових приміщень відділення загальної практики сімейної медицини філії поліклініки. Позивач особисто писала заяву на ім'я головного лікаря міської лікарні № 3 про прийняття її на посаду молодшої медичної сестри рентгенівського кабінету діагностичного відділення філії поліклініки з 05.03.2007 року та заяву про переведення її на посаду прибиральника службових приміщень відділення загальної практики сімейної медицини філії поліклінічного відділення міської лікарні № 3. Послалась на те, що КУОЗ «Нікопольська міська поліклініка консультативно-діагностичної допомоги» з 2006 року не входила до мереж установ та організацій, які отримують кошти з місцевого бюджету. На підставі рішення Нікопольської міської ради № 38-16/VІ від 20 січня 2012 року був припинений КЗОЗ «Міська лікарня № 3» шляхом приєднання до КЗ «Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги». Наказом КЗ «Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» № 29 від 30 січня 2012 року всі працівники КЗОЗ «Міська лікарня № 3», в тому числі і ОСОБА_1, були ознайомлені з рішенням Нікопольської міської ради № 38-16/VІ від 20 січня 2012 року. Відповідно до наказу КЗ «Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» № 30 від 30 січня 2012 року і згідно ст. 32 ч. 2 КЗпП України було призначено робочим місцем виконання своїх посадових обов'язків, в тому числі для ОСОБА_1, кабінети на базі амбулаторії № 5 КЗ «Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» за адресою: м. Нікополь, вул. І.Богуна, 3. З даними наказами позивач була ознайомлена, однак від їх підпису відмовилась, що підтверджується Актом № 17 від 30 січня 2012 року. Позивач жодного разу не виходила на роботу до амбулаторії № 5 КЗ «Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» за адресою: м. Нікополь, вул. І.Богуна, 3, про що були складені відповідні акти за період з 01 лютого по 16 лютого 2012 року. Позивач відмовилась надати пояснення щодо невиходу на робоче місце до амбулаторії № 5 КЗ «Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги». Тому відповідач правомірно наказом № 37/1к від 17.02.2012 року звільнив позивача з роботи з посади молодшої сестри 0,5 ставки та прибиральника службових приміщень 0,5 ставки КЗ «Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» за ст. 40 п. 4 КЗпП України за прогул без поважних причин з 01.02.2012 року. Відповідачем не було порушено ст. 43 КЗпП України, профспілковий комітет дав згоду на звільнення ОСОБА_1 за прогул без поважних причин. Про час і місце засідання профспілкового комітету ОСОБА_1 була повідомлена, але на засідання не з'явилась. Враховуючи те, що позивача було звільнено законно, то відсутні підстави для стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди. Щодо записів у трудовій книжці ОСОБА_1 пояснила, що записи за №№ 22-28 зроблені правильно та відповідно діючому законодавству. Вважає, що позивачем був пропущений строк звернення до суду без поважних причин, так як про звільнення їй було відомо ще в лютому місяці 2012 року, з записами в трудові книжці була ознайомлена і пропустила строк звернення до суду щодо їх оскарження.

Вислухавши позивача, представника відповідача, вивчивши матеріали справи, оглянувши трудову книжку ОСОБА_1, суд прийшов до наступного.

Згідно п.4 ст.40 КЗпП України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках: прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

У судовому засіданні встановлено наступне.

Згідно записів у трудовій книжці (а.с.97-99), заведеної на ім'я ОСОБА_1: м. Нікополь міська лікарня № 3. ОСОБА_1 прийнята на посаду молодшої медичної сестри рентгенівського кабінету діагностичного відділення філії поліклініки на підставі наказу № 40 від 05.03.2007 року (запис № 21 від 05.03.2007 року). На підставі наказу № 47 від 16.03.2007 року переведена на посаду прибиральника службових приміщень відділення загальної практики сімейної медицини філії поліклініки (запис № 22 від 05.03.2007 року). Згідно Класифікатора професій ДК 003-95 Наказ Держстандарту України від 27.07.1995 року № 257 Наказ МОЗ від 23.02.2000 року № 33 вважати посаду прибиральник службових приміщень відділення загальної практики - сімейна медицина. Підстави запису - наказ № 111 від 15.05.2009 року (запис № 23 від 15.05.2009 року). На підставі наказу 43 від 01.03.2010 року переведена на 0,5 ставки молодшої медичної сестри рентгенівського кабінету філії поліклініки-діагностичне відділення та на 0,5 ставки прибиральника службових приміщень того ж відділення (запис № 24 від 01.03.2010 року). Запис № 24 зроблено невірно, переведена на 0,5 ставки молодшої медичної сестри рентгенівського кабінету філії поліклініки-діагностичне відділення та на 0,5 ставки прибиральника службових приміщень відділення загальної практики-сімейної медицини постійно. Підстава запису - наказ № 43 від 01.03.2010 року (запис № 25 від 01.03.2010 року). В зв'язку зі змінами в штатному розкладі «Філію поліклініки-діагностичне відділення» об'єднано з відділенням загальної практики сімейної медицини під назвою «Філія поліклініки-діагностичне відділення» на посаду 0,5 ставки молодшої медичної сестри рентгенівського кабінету та на 0,5 ставки прибиральника службових приміщень. Підстава запису - наказ № 225 від 01.11.2011 року (запис № 26 від 01.11.2011 року). На підставі рішення Нікопольської міської ради VI скликання від 20.01.2012 року № 38-16/VІ припинено КЗ «Міська лікарня № 3» шляхом приєднання до КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги» на посаду 0,5 ставки молодшої медичної сестри рентгенівського кабінету та на 0,5 ставки прибиральника службових приміщень. Підстави запису - наказ № 29 від 30.01.2012 року (запис № 27 від 20.01.2012 року). 01.02.2012 року звільнена за прогул без поважних причин п.4 ст.40 КЗпП України. Підстава - наказ № 37/1к від 17.02.2012 року (запис № 28 від 01.02.2012 року).

Рішенням Нікопольської міської ради № 15-19/IV від 10.12.2004 року було надано згоду на реорганізацію комунальної установи охорони здоров'я «Нікопольська міська поліклініка консультативно-діагностичної допомоги» шляхом приєднання її до комунальної установи охорони здоров'я «Нікопольська міська лікарня № 1» (а.с.60). Рішенням Нікопольської міської ради № 85-14/V від 23.02.2007 року були внесені зміни до рішення Нікопольської міської ради № 15-19/IV від 10.12.2004 року: «У заголовку до рішення, пунктах 1,2 цифри « 1» замінити цифрами « 3» (а.с.61).

Наказом Відділу охорони здоров'я Нікопольської міської ради № 200 від 26.09.2005 року була проведена реорганізація КУОЗ «Нікопольська міська поліклініка консультативно-діагностичної допомоги» шляхом її приєднана до міської лікарні № 3 у якості філії поліклінічного відділення (а.с.86).

Наказом міської лікарні № 3 від 25.11.2005 року № 111-р було проведено приєднання поліклініки консультативно-діагностичної допомоги до міської лікарні № 3 у якості філії поліклінічного відділення та прийняти відповідні організаційні заходи щодо прийому на баланс міської лікарні № 3 приміщення, обладнання, інвентарю міської поліклініки консультативно-діагностичної допомоги, бухгалтерських документів; внесення змін до штатного розпису міської лікарні № 3; прийняття на облік архівних даних і трудових книжок працівників міської поліклініки консультативно-діагностичної допомоги (а.с.87).

ОСОБА_1 05.03.2007 року на ім'я головного лікаря міської лікарні № 3 власноручно написала заяву про прийняття її на посаду молодшої медичної сестри рентгенівського кабінету (мамографія) діагностичного відділення філії поліклініки з 05.03.2007 року (а.с.121). Крім того, ОСОБА_1 16.03.2007 року власноручно написала заяву про переведення її на посаду прибиральника службових приміщень відділення загальної практики сімейної медицини філії поліклініки з 05.03.2007 року (а.с.142). Під час судового засідання позивач дані факти не оспорювала.

На підставі наказу № 40 від 05.03.2007 року ОСОБА_1 була прийнята на посаду молодшої медичної сестри рентгенівського кабінету діагностичного відділення філії поліклініки міської лікарні 3, про що було зроблено запис № 21 у її трудовій книжці (а.с.97). На підставі наказу № 47 від 16.03.2007 року ОСОБА_1 була переведена на посаду прибиральника службових приміщень відділення загальної практики сімейної медицини філії поліклініки міської лікарні 3, про що було зроблено запис № 22 у її трудовій книжці (а.с.97).

Те, що ОСОБА_1 була переведена та працювала на посаді молодшої медичної сестри рентгенівського кабінету філії поліклініки-діагностичне відділення міської лікарні 3 та прибиральником службових приміщень відділення загальної практики сімейної медицини філії поліклініки міської лікарні 3 підтверджується також іншими матеріалами справи, а саме довідкою КЗ «Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги», згідно якої ОСОБА_1 за штатним розписом працювала у КЗОЗ «Міська лікарня №» у підрозділі Філія поліклініки і отримувала заробітну плату із загального фонду КЗОЗ «Міська лікарня №3», довідкою № 57 від 29.05.2013 року (а.с.111,112).

Доводи позивача про те, що вона по день звільнення постійно працювала в КУОЗ «Нікопольська міська поліклініка консультативно-діагностичної допомоги», яка є юридичною особою та ніколи не була філією поліклінічного відділення КЗОЗ «Міська лікарня № 3», судом не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони ґрунтуються на припущеннях та нічім не доведені.

ОСОБА_1 була членом профспілки, профспілкові внески, утримані із заробітної плати працівників КЗОЗ «Міська лікарня 3», в тому числі ОСОБА_1, перераховувались на рахунок Нікопольської міської організації профспілок працівників охорони здоров'я, рахунок № НОМЕР_1.

Відповідно до ч.1 ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

В той же час доказів, які б доводили обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог щодо постійної роботи в КУОЗ «Нікопольська міська поліклініка консультативно-діагностичної допомоги», як окремої юридичної особи, остання суду не надала. Розрахункові листи (а.с.7) не є такими доказами.

Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить висновку, що позивач розпорядилась своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Враховуючі те, що відповідно до вимог ч.4 ст. 60 ЦПК України доказування не можуть ґрунтуватися на припущеннях, суд приходить висновку, що факт переведення ОСОБА_1 на роботу до філії поліклінічного відділення міської лікарні № 3 знайшов своє підтвердження у судовому засіданні.

Нікопольська міська рада своїм рішенням № 38-16/VІ від 20.01.2012 року припинила Комунальний заклад охорони здоров'я «Міська лікарня № 3» (ідентифікаційний код 01987126, місцезнаходження - вул. Івана Богуна, буд. 3) шляхом приєднання його до Комунального закладу «Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» (ідентифікаційний код 37838203, місцезнаходження - пр. Трубників, буд. 56/2). КЗ «Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» визначено правонаступником майнових та інших прав і обов'язків припиненого (шляхом приєднання) КЗОЗ «Міська лікарня № 3» згідно передавальних актів (а.с.62).

КЗ «Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» своїм наказом № 29 від 30.01.2012 року зобов'язав інспектора ВК КЗ «Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_5 ознайомити працівників КЗОЗ «Міська лікарня № 3», в тому числі ОСОБА_1, з рішенням Нікопольської міської ради № 38-16/VІ від 20.01.2012 року (а.с.116).

Наказом КЗ «Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» № 30 від 30.01.2012 року, згідно ст.32 абз.2 КЗпП України було призначено робочим місцем виконання своїх посадових обов'язків, в тому числі для ОСОБА_1, кабінети на базі амбулаторії № 5 КЗ «Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» за адресою: м. Нікополь, вул. І.Богуна, 3 (а.с.115).

З наказами КЗ «Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» № 29 від 30.01.2012 року та № 30 від 30.01.2012 року позивач була ознайомлена, однак від їх підпису відмовилась, що підтверджується Актом № 17 від 30.01.2012 року, складеним головним лікарем КЗ «Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_3, заступником головного лікаря з медичного обслуговування населення ОСОБА_6, інспектором відділу кадрів ОСОБА_5, юрисконсультом ОСОБА_7 (а.с.117). Що підтвердилося у судовому засіданні і поясненнями позивача.

На виконання наказу КЗ «Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» № 47 від 02.02.2012 року, комісією у складі голови комісії - заступника головного лікаря з медичного обслуговування населення КЗ «Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_6, членів комісії: завідуючої амбулаторією № 5 КЗ «Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_8, інспектора відділу кадрів КЗ «Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_5, юрисконсульта КЗ «Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» ОСОБА_9 було проведено перевірку по факту відсутності на робочому місці працівників (згідно наказу № 30 від 30.01.2012 р.), якою виявлено, що за період з 01.02.2012 року по 15.02.2012 року ОСОБА_1 жодного разу не виходила на роботу до амбулаторії № 5 КЗ «Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» за адресою: м. Нікополь, вул. І.Богуна, 3, про що були складені Акти № 1, №№ 3-13 (а.с.122-132,143). Викладене підтвердилося у судовому засіданні поясненнями ОСОБА_1, яка вказала, що на роботу до амбулаторії № 5 КЗ «Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» за адресою: м. Нікополь, вул. І.Богуна, 3 не виходила, так як вважала своїм робочим місцем КУОЗ «Нікопольська міська поліклініка консультативно-діагностичної допомоги» за адресою: м. Нікополь, Лапинська,49.

Суд не може взяти до уваги доводи позивача про те, що КЗ «Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» незаконно та без її згоди перевів її на інше місце роботи з наступних підстав.

Як вбачається з наказу КЗ «Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» № 30 від 30.01.2012 року ОСОБА_1 відповідно до вимог ч.2 ст.32 КЗпП України була переміщена в КЗ «Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» в межах м. Нікополя, з дорученням роботи за тією ж спеціальністю та посадою і з тими ж істотними умовами праці.

Частиною 4 статті 36 КЗпП України передбачено, що у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується.

Тому суд приходить висновку, що при реорганізації КЗОЗ «Міська лікарня № 3» шляхом приєднання його до КЗ «Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» дія трудового договору з ОСОБА_1 припинена не була, оскільки до КЗ «Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги», як правонаступника, перейшли усі права та обов'язки за трудовим договором, тому при призначенні робочим місцем виконання позивача своїх посадових обов'язків кабінету на базі амбулаторії № 5 КЗ «Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» за адресою: вул. І.Богуна, 3, згода ОСОБА_1 не потребувалась.

У відповідності до ч.1 ст.149 КЗпП України КЗ «Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» зажадав від ОСОБА_1 письмові пояснення з приводу її не виходу на робоче місце КЗ «Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» амбулаторія № 5 за адресою: м. Нікополь, вул. І.Богуна, 3 з 01.02.2012 року. Позивач від надання пояснень щодо невиходу на робоче місце відмовилась, про що був складений Акт № 2 від 02.02.2012 року (а.с.150). Крім того, позивачу направлялись письмові пропозиції надати пояснення щодо невиходу на робоче місце, які були залишені без реагування (а.с.119,144,145).

Наказом головного лікаря КЗ «Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги» № 37/1к від 17 лютого 2012 року ОСОБА_1 була звільнена з посади молодшої медичної сестри 0,5 ставки та прибиральника службових приміщень 0,5 ставки за прогул без поважних причин за п.4 ст.40 КЗпП України з 01.02.2012 року (а.с.148). Підставами звільнення у наказі вказані: доповідна завідуючої амбулаторії № 5 КЗ «НЦПМСД» від 01.02.2012 року, Акти «Про відсутність на робочих місцях працівників», Акт № 2 від 02.02.2012 року про відмову дачі пояснення щодо відсутності на робочому місці.

Судом не встановлені порушення з боку відповідача ст.43 КЗпП України. ОСОБА_1 була членом профспілки. Як вбачається з Протоколу засідання профспілкового комітету № 7 від 11.06.2013 року Профспілкової організації комунальної установи охорони здоров'я Міської лікарні № 3 (а.с.149), на засідання профспілкового комітету з розгляду питання щодо узгодження звільнення за прогули без поважних причин, в тому числі ОСОБА_1, - остання була запрошена на засідання, однак не з'явилась без повідомлення щодо поважних причин та пропозицією про розгляд вказаного питання за її відсутності. Профспілковий комітет дав згоду про звільнення за прогули без поважних причин, в тому числі щодо ОСОБА_1, без її присутності.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 дійсно з 01.02.2012 року жодного дня не виходила на роботу до амбулаторії № 5 КЗ «Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги», що підтвердилося у судовому засіданні і поясненнями позивача, суд приходить висновку, що відповідач правомірно та відповідно до вимог трудового законодавства звільнив позивача з роботи за п.4 ст.40 КЗпП України за прогул без поважних причин з 01.02.2012 року.

В той же час, суд приходить висновку, що ОСОБА_1 пропустила строк звернення до суду за вирішенням трудового спору про звільнення з роботи, передбачений ч.1 ст.233 КЗпП України, з поважних причин, оскільки їй не була вручена копія наказу № 37/1к від 17.02.2012 року про звільнення з роботи. Трудову книжку позивач отримала у грудні 2012 року, що не оспорювалося в судовому засіданні.

Тому строк, встановлений ч.1 ст.233 КЗпП України для звернення до суду з позовом про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, підлягає поновленню.

У судовому засіданні була оглянута трудова книжка ОСОБА_1, з якої вбачається, що позивач у 29.10.2008 року була ознайомлена з трудовою книжкою, про що вона власноручно розписалась (а.с.97). Отже позивач пропустила тримісячний строк звернення до суду про вирішення трудового спору про визнання недійсними записів у її трудовій книжці проведених до цієї дати, в тому числі за № 22. Вона мала можливість своєчасно звернутися до суду за захистом порушеного права, однак даним правом не скористалась. Щодо записів в трудовій книжці за №№ 23-28 строк звернення до суду позивачем не пропущений, так як трудову книжку позивач отримала 05.12.2012 року (а.с.133 на звороті), після чого 20.12.2012 року пред'явила вимоги щодо визнання недійсними цих записів.

Оскільки судом доведений факт переведення ОСОБА_10 з 01.12.2005 року на роботу до філії поліклінічного відділення міської лікарні № 3 (а.с.112), суд приходить висновку, що оспорювані записи у її трудовій книжці зроблені правильно, згідно наказів КЗОЗ «Міської лікарня № 3», які позивач не оскаржує.

З урахуванням викладених обставин, суд знаходить позовні вимоги ОСОБА_1 щодо визнання незаконним наказу про звільнення та його скасування, зобов'язання відповідача поновити її на роботі з 13.02.2012 року на посаді 0,5 ставки молодшої медичної сестри рентгенівського кабінету та 0,5 ставки прибиральника службових приміщень, визнання недійсними записів здійснених у її трудовій книжці з № 22 по № 28 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Так як позивачу відмовлено у задоволенні вимог позову про визнання наказу про звільнення незаконним, його скасування, поновлення на роботі, то не підлягає задоволенню позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу, так як ці вимоги безпосередньо пов'язані між собою.

Що стосується вимог щодо стягнення моральної шкоди, то згідно ст.237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди виникає лише за умови, що моральні страждання працівника, або втрата ним нормальних життєвих зв'язків, або необхідність додаткових зусиль для організації свого життя стали наслідками порушення законних прав працівника. У зв'язку з тим, що судом було встановлено, що відповідачем не було порушено законних прав та інтересів позивача, у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача моральної шкоди - слід також відмовити.

Керуючись ст.ст. 10,11,57,60,73,88,209,212-215,218 ЦПК України, ст.ст. 40,231-233 КЗпП України, -

ВИРІШИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк, встановлений ч.1 ст.233 КЗпП України, для звернення до суду з позовом про визнання наказу про звільнення незаконним та його скасування, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального закладу «Нікопольський центр первинної медико-санітарної допомоги», про визнання наказу про звільнення незаконним та його скасування, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди, визнання недійсними записів у трудовій книжці - відмовити.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: В. В. Рибакова