Рішення

від 11.06.2013 по справі 915/569/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2013 р. Справа № 915/569/13

Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Гриньової-Новицької Т.В.,

за участю представників сторін:

позивача - Красюк О.О., дов. № 07 від 16.04.2013;

відповідача - Луук А.В., дов. від 17.05.2013; Лущенкова С.В., дов. від 17.05.2013,

розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом Державного підприємства "Спеціалізований морський порт "Октябрьск",

54052, м. Миколаїв, Корабельний район, а/с 170,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТС",

54028, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 81/12, а/с 84,

про стягнення коштів у сумі 97852 грн. 82 коп., -

встановив:

Державне підприємство "Спеціалізований морський порт "Октябрьск" (далі - позивач) звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТС" (далі - відповідач) про стягнення коштів у сумі 97852 грн. 82 коп. - пеня на підставі Договору № 50-2П від 31.12.1998, а також про стягнення коштів на погашення судових витрат по справі, які складаються із судового збору у сумі 1957 грн. 07 коп.

У судовому засіданні 30.05.2013 оголошено перерву до 11.06.2013.

Позивач у судових засіданнях позовні вимоги підтримував і наполягав на їх задоволенні.

Відповідач як у відзиві на позовну заяву, так і у судових засіданнях, проти позову частково заперечував; у судовому засіданні 11.06.2013 звернувся до суду з клопотанням про зменшення розміру неустойки (пені) до 10000 грн.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з такого:

31.12.1998 між сторонами укладено Договір № 50-2П про транспортно-експедиційне обслуговування та перевалку зовнішньоторговельних та інших вантажів (далі - Договір), предметом якого є організація та здійснення операцій з транспортно-експедиційного обслуговування та по перевалці експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів і майна, а також інших, не передбачених даним договором послуг, які надаються сторонами за взаємною згодою.

Згідно з положеннями п. 6.1 Договору він є чинним дотепер.

Пунктом 3.2 Договору сторони встановили, що відповідач здійснює попередню оплату послуг позивача за обробку вантажів відповідно до узгоджених ставок.

Виконані позивачем роботи (надані послуги) оформляються актом (п. 3.3 Договору).

Відповідно до умов п. 3.4 Договору остаточні розрахунки за виконані позивачем роботи відповідач здійснює по рахункам позивача протягом 7 днів після закінчення обробки судна. Рахунки відповідач зобов'язаний отримати у фінансовому відділі порту.

Пунктом 4.3 Договору сторони встановили, що у випадку несвоєчасної оплати рахунків відповідач сплачує позивачу штрафну санкцію у розмірі суми недоплати, а також пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на день виникнення заборгованості, від суми недоплати за кожен день прострочення, починаючи з 8-го дня від дати закінчення робіт (надання послуг).

В подальшому сторони неодноразово змінювали та доповнювали Договір, зокрема, Доповненням № 20 до Договору від 01.07.2011, Доповненням № 21/12 до Договору від 10.04.2012, Доповненням № 23 до Договору від 08.06.2012, Додатковою угодою № 24 до Договору від 25.07.2012, Доповненням № 24 до Договору від 30.07.2012, Доповненням № 25 до Договору від 09.08.2012, Додатковою угодою № 1 до Договору від 21.08.2012.

Доповненням № 20 до Договору від 01.07.2011 пункт 3.2 Договору доповнено сторонами, зокрема встановлено, що відповідач здійснює 100% попередню оплату відповідачу за виконані роботи та надані послуги по узгодженим ставкам та умовам по кожній судновій партії до прибуття судна в порт.

Оплата вважається здійсненою тільки у випадку надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача. При ненадходженні повної попередньої оплати, а також при непогашенні заборгованості по рахункам, позивач має право припинити роботи по вивантаженню та завантаженню транспортних засобів.

Також, Доповненням № 20 до Договору від 01.07.2011 пункт 4.3 Договору викладено в іншій редакції, зокрема, сторони обумовили, що у випадку несвоєчасної сплати рахунків, позивач також має право вимагати від відповідача сплату пені за прострочення оплати у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, діючої на день виникнення заборгованості, при цьому нарахування пені здійснюється починаючи з 16 банківського дня після дати закінчення завантаження судна.

21.08.2012 умови Договору, якими встановлені порядок розрахунків та нарахування пені, знов змінювались сторонами пунктами 1, 2 Додаткової угоди № 1 до Договору. Так, розділ 3 "Порядок розрахунків" та п. 4.3 Договору викладено таким чином: сторони встановили, що ставки вантажних робіт, строки зберігання, номенклатура вантажу, обсяг вантажопереробки, порядок надання документів, а також форма розрахунків узгоджується у Додаткових угодах та Доповненнях до Договору, які після підписання їх сторонами є невід'ємною частиною договору.

Розрахунки за виконані позивачем роботи відповідач здійснює по рахункам позивача, для вантажів ПАО "АрселорМиттал Кривой Рог", - протягом 15 банківських днів після закінчення обробки судна та виставлення рахунку, для інших вантажовідправників позивач здійснює остаточний розрахунок протягом 10 банківських днів після закінчення обробки судна та виставлення рахунку.

Датою виконання робіт (надання послуг) позивача є дата підписання коносамента (штурманської розписки). Рахунки відповідач зобов'язаний отримувати в бухгалтерії позивача протягом 3-х банківських днів після закінчення обробки судна.

У випадку несвоєчасної оплати рахунків, позивач також має право вимагати від відповідача сплату пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє на момент утворення заборгованості, від суми заборгованості, за кожен день прострочення.

На виконання умов Договору позивачем у травні-грудні 2012 року виконано навантажувально-розвантажувальні роботи теплоходів, а також здійснено зберігання вантажу.

Відповідно до умов Договору, за виконані роботи позивач виставив відповідачу рахунки, які були отримані та сплачені останнім повністю.

Відповідно до вимог ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору і кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Відповідно до приписів ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи свої зобов'язання за Договором в частині оплати виконаних позивачем робіт, відповідач виконував з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

За порушення відповідачем строків оплати робіт, виконаних позивачем в період з 26.05.2012 по 16.08.2012, позивачем на підставі п. 4.3 Договору, ст. ст. 549, 611 ЦК України, а також ст. ст. 193, 230 ГК України, нараховано пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення, що діяла на день виникнення заборгованості, розмір якої складає 15464 грн. 87 коп. Розрахунок пені позивача в цій частині (пеня за порушення відповідачем строків оплати робіт, виконаних позивачем в період з 26.05.2012 по 16.08.2012) суд вважає вірним (том ІІ, а.с. 11).

Щодо прострочення відповідачем оплати робіт, виконаних позивачем в період з 16.08.2012 по 05.11.2012, та пені, що підлягає стягненню з відповідача у зв'язку з порушенням зобов'язань за Договором, в частині проведення розрахунків за виконані роботи в цей період, суд вважає вірним контррозрахунок пені відповідача, за яким її сума за вказаний період складає 27907 грн. 82 коп. (том ІІІ, а.с. 19-22). При цьому, суд виходить з положень п. 3.2 Договору, яким сторони встановили, що розрахунки за виконані позивачем роботи відповідач здійснює по рахункам позивача, для вантажів ПАО "АрселорМиттал Кривой Рог", - протягом 15 банківських днів після закінчення обробки судна та виставлення рахунку, для інших вантажовідправників - протягом 10 банківських днів після закінчення обробки судна та виставлення рахунку. Отже суд вважає, що порушення зобов'язання щодо оплати виконаних робіт мало місце починаючи саме з 16 дня після виставлення відповідачу рахунків на оплату, а не з наступного дня після обробки судна та формування рахунку, як вважає позивач.

Щодо умов п. 3.3 Договору, у якому йдеться про те, що датою виконання робіт (надання послуг) позивача є дата підписання коносамента (штурманської розписки), та встановлений обов'язок відповідача отримувати рахунки в бухгалтерії позивача протягом 3-х банківських днів після закінчення обробки судна, слід зазначити, що позивачем жодних претензій з приводу невиконання обов'язків за Договором в цій частині до відповідача не пред'являлось. Будь-яких доказів звернення позивача до відповідача з цього приводу позивачем до суду не подано. При цьому відповідач стверджує, що у більшості випадків несвоєчасне отримання ним рахунків відбувалося саме з вини позивача, але будь-яких доказів цього позивач також не подав.

Відповідно до приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача у сумі 43372 грн. 69 коп. є такими, що ґрунтуються на Договорі сторін, чинному законодавстві України та підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пунктом 3 частини 1 статті 83 ГПК України передбачено право суду щодо прийняття рішення зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

У зазначеній нормі ГПК йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені), а тому вона не може застосовуватися у вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням сум збитків та шкоди (стаття 22, глава 82 Цивільного кодексу України).

Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв'язку з порушенням зобов'язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки (підпункт 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" із змінами і доповненнями).

З огляду на викладене та враховуючи ступінь виконання зобов'язання боржником (виконання відповідачем основного зобов'язання у повному обсязі ще до звернення позивача з даним позовом до суду), незначності прострочення виконання зобов'язання (кількість днів прострочення становить від 1 до 33 днів), наслідків порушення зобов'язання (позивачем не доведено наявності негативних наслідків порушення відповідачем зобов'язання по сплаті робіт, понесення позивачем додаткових витрат), довготривалі (з 1998 року) договірні стосунки сторін і відсутність протягом цього часу, до виникнення даного спору, порушень зобов'язань відповідачем в частині сплати робіт, суд, користуючись правом, наданим йому п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, вважає за можливе зменшити розмір нарахованої пені до 20000 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України господарські витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, без урахування зменшення неустойки.

На підставі ст. 193, ч. 1 ст. 230, ст. 233 ГК України, ст. 526, ч. 1 ст. 549, ч. 3 ст. 551, ст. ст. 610, 611, 629 ЦК України, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІТС" (54028, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 81/12, а/я 84; ідентифікаційний код 23397431) на користь Державного підприємства "Спеціалізований морський порт "Октябрьск" (54052, м. Миколаїв, Корабельний район, а/я 170) 20000 (двадцять тисяч) грн. пені та 867 (вісімсот шістдесят сім) грн. 37 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Повне рішення складено відповідно до ст. 84 ГПК України і підписано "17" червня 2013 року

Суддя Т.В.Гриньова-Новицька