Постанова
від 16.04.2013 по справі 2а-3408/12/0170/7
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

16 квітня 2013 р. 11:59 Справа №2а-3408/12/0170/7

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Маргарітова М.В., при секретарі Ходус Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Керуюча компанія "КомЕнерго-Армянськ"

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю:

від позивача - представник Бабенко Л.М.

відповідач - не з'явився

Обставини справи: ТОВ «Керуюча компанія «КомЕнерго - Армянськ» звернулася до суду з адміністративним позовом до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим ДПС та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення: №0000122310 від 21.03.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 90215,66грн., в тому числі: за основним платежем 63015,97грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 27199,69грн.; №0000132310 від 21.03.2012р. про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі: за 4кв.2010р. у розмірі 26595,00грн., за 1кв.2011р. - у розмірі 309872,00грн., за 3міс.2011р. - у розмірі 741801,00грн.; №0000142310 від 21.03.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежу податок на прибуток підприємств та організацій, що належать до комунальної власності у загальній сумі 6,45грн., в тому числі: за основним платежем 4,3грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2,15грн.; №0000152310 від 21.03.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення як вторинної сировини, у загальній сумі 25325,26грн., в тому числі: за основним платежем 23298,96грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2026,30грн.; №0000152330 від 21.03.2012р. про застосування штрафних санкцій за порушення порядку ведення касових операцій в Національної валюті України в розмірі 4411,50грн.; №0000162310 від 21.03.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання з платежу: інші збори за забруднення навколишнього природного середовища до Фонду охорони навколишнього природного середовища, у загальній сумі 21372,62грн., в тому числі: за основним платежем 17098,09грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 4274,53грн.

Позивач вважає висновки, зроблені відповідачем у ході перевірки позивача, на підставі яких прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення, необґрунтованими, а тому податкові повідомлення - рішення є протиправними, прийняті з порушенням норм чинного законодавства, порушують права та законні інтереси позивача та підлягають скасуванню.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив. Правова позиція відповідача викладена у письмових запереченнях на позов, в яких він просить відмовити у задоволенні позову (т.1 а.с.139-142) та у запереченнях на висновок судової економічної експертизи (т. 6 а.с.9-17).

По справі була призначена судова економічна експертиза. Висновок судової економічної експертизи залучений до матеріалів справи (т.1 а.с.162-236).

Вивчивши обставини справи, заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази та оцінивши їх у сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Красноперекопською об'єднаною державною податковою інспекцією в АР Крим ДПС проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Керуюча Компанія «Коменерго - Армянськ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010р. по 30.09.2011р., за результатом якої складений акт від 02.03.2012р. №32/22-0/35801065 (т.1 а.с.37-97) (далі - акт перевірки), яким були встановлені порушення позивачем норм Податкового кодексу України, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004р. №637, Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Мінохорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 19.07.1999р. №162/379.

На підставі акту перевірки та виявлених в ході перевірки порушень, відповідачем були прийняті податкові повідомлення - рішення:

- №0000122310 від 21.03.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 90215,66грн., в тому числі: за основним платежем 63015,97грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 27199,69грн.;

- №0000132310 від 21.03.2012р. про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі: за 4кв.2010р. у розмірі 26595,00грн., за 1кв.2011р. - у розмірі 309872,00грн., за 3міс.2011р. - у розмірі 741801,00грн.;

- №0000142310 від 21.03.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежу податок на прибуток підприємств та організацій, що належать до комунальної власності у загальній сумі 6,45грн., в тому числі: за основним платежем 4,3грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2,15грн.;

- №0000152310 від 21.03.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення як вторинної сировини, у загальній сумі 25325,26грн., в тому числі: за основним платежем 23298,96грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2026,30грн.;

- №0000152330 від 21.03.2012р. про застосування штрафних санкцій за порушення порядку ведення касових операцій в Національної валюті України в розмірі 4411,50грн.;

- №0000162310 від 21.03.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання з платежу: інші збори за забруднення навколишнього природного середовища до Фонду охорони навколишнього природного середовища, у загальній сумі 21372,62грн., в тому числі: за основним платежем 17098,09грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 4274,53грн.;

- №0000941702 від 20.03.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежу податок на доходи найманих працівників у загальній сумі 9849,08грн., в тому числі: за основним платежем 7694,26грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2154,82грн.

Позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0000152310 від 21.03.2012р., яким донарахована сума грошового зобов'язання за платежем: «надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини», суд зазначає наступне.

Актом перевірки встановлено, що в порушення п. 240.1.3 Податкового кодексу України занижений екологічний податок у розмірі 23298,96грн., в тому числі: за 1 кв. 2011р. - на 7700,13грн., за 2 кв.2011р. - на 7501,64грн., за 3 кв.2011р. - на 8097,19грн.

Згідно акту перевірки, відповідачем встановлено, що позивач отримує з населення та інших споживачів плату за послуги з вивозу та захоронення на полігоні в м.Армянськ твердих побутових відходів, позивач орендує цілісний майновий комплекс в склад якого входить полігон для захоронення твердих побутових відходів.

Відповідач вважає, що позивач в порушення пп.240.1.3 п.240.1 ст.240 Податкового кодексу України при розрахунку екологічного податку самостійно не нараховував в податкової декларації за період з 01.01.2011р. по 30.09.2011р. суму податкового зобов'язання з цього податку за розміщення твердих побутових відходів у спеціально відведеному для цього місці.

Відповідно до ст.55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991р. №1264-ХІІ встановлено, що розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Статтею 1 Закону України «Про відходи» від 5 березня 1998 року № 187/98-ВР встановлено, що відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не придатні до подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.

Статтею 1 Закону України «Про відходи» встановлено, що розміщення відходів - зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах.

Відповідно до п. «і» ч.1 ст.17 Закону України «Про відходи», суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані: своєчасно в установленому порядку сплачувати екологічний податок, що справляється за розміщення відходів.

Згідно з пп.14.1.223 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України, розміщення відходів - це зберігання (тимчасове розміщення до утилізації чи видалення) та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами.

Згідно з пп.240.1.3 п.240.1 статті 240 ПК України, платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюється розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини.

З викладених норм вбачається, що для набуття статусу платника екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах законодавець вимагає наявність умов, коли під час провадження діяльності, розміщення відходів здійснюється шляхом їх зберігання та захоронення у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано спеціальний дозвіл.

Правила надання дозволу на розміщення відходів визначені Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів» від 03.08.1998р. №1218.

Згідно з п.3 вказаного Порядку, ліміт на утворення відходів визначається їх власником у процесі діяльності на підставі дозволу на розміщення відходів та договору (контракту) на передачу відходів іншому власнику.

Відповідно до п.14 і п.15 зазначеного Порядку, на підставі одержаних дозволів власники відходів готують скориговані проекти лімітів на утворення та розміщення відходів і до 1 вересня поточного року подають їх на погодження органам Міністерства екологічних ресурсів на місцях. Дозвіл набирає чинності після затвердження лімітів на утворення та розміщення відходів.

З пункту 2.2 Статуту ТОВ «Керуюча компанія «Коменерго - Армянськ», затвердженого 30.12.2008р. державним реєстратором виконавчого комітету Армянської міської ради АР Крим за №11381020000000314, вбачається, що видом діяльності товариства є, крім іншого, збір, вивезення, розміщення та утилізація твердих та рідких побутових відходів (т.4 а.с.156).

Рішенням Армянської міської ради АР Крим №514 від 24.06.2009р. (т.2 а.с.116) надана згода про передачу житлового фонду з балансу відділу комунальної власності Армянської міської ради на баланс ТОВ «Керуюча компанія «Коменерго - Армянськ» на термін дії договору, укладеному між виконкомом Армянської міської ради та ТОВ «Керуюча компанія «Коменерго - Армянськ» про утримання будинків, споруд і прибудинкових територій, вивіз та захоронення твердих побутових відходів.

Відповідно до п.2.1 договору на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, вивіз та захоронення твердих побутових відходів від 02.11.2009р., укладеного між Армянською міською радою і позивачем, предметом договору є надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які передані позивачу Армянською міською радою згідно з додатком №1 «Перелік житлового фонду», вивіз та захоронення твердих побутових відходів, та проведення розрахунків зі споживачами цих послуг.

Згідно з умовами п.3.2.3 і п.3.2.18 цього договору позивач зобов'язується надавати споживачам кваліфіковані послуги з вивозу та захоронення твердих побутових відходів.

Відповідно до п.1.1 договору оренди цілісного майнового комплексу №27/20 від 01.12.2009р., укладеному між відділом комунальної власності міської ради м.Армянська та позивачем, передбачено, що відділ комунальної власності міської ради м.Армянська передає позивачу в строкове платне користування цілісний майновий комплекс для здійснення діяльності для обслуговування житлового фонду м.Армянська.

Згідно до Акту прийому-передачі від 01.12.2009р. (т.4 а.с.153-154), що підписаний позивачем і відділом комунальної власності міської ради м.Армянська на підставі договору від 01.12.2009р. та рішення Армянської міської ради «Про надання згоди щодо передачі цілісного майнового комплексу для обслуговування житлового комплексу» від 18.08.2009р. №536, відділ комунальної власності міської ради м.Армянська передав позивачу об'єкти цілісного майнового комплексу, серед яких, зокрема, переданий позивачу полігон ТПВ за інвентарним номером 29086 (п.13 Акту прийому-передачі).

В 2010 році Рада Міністрів АР Крим за згодою Рескомприроди АР Крим затвердила позивачу Ліміти №-/1225 (т.2 а.с.59) на утворення та розміщення відходів в 2011 році на різні найменування, коди, групи та види відходів. Серед затвердженого переліку позивачу встановлено ліміт на утворення та розміщення в 2011 році твердих побутових відходів (код 7720.3.1.01) класу небезпеки IV з об'ємом утворення в розмірі 57721 куб.м/20202т (гр.12 ліміту) і об'ємом розміщення на своєму об'єкті в розмірі 57721 куб.м/20202т (гр.5, гр.9, гр.11 ліміту). Затвердженим Лімітом не встановлено розміщення позивачем ТПВ на об'єкті іншого власника.

Згідно із Дозволом №-/1225 від 20.10.2010р. Республіканського комітету АР Крим охорони навколишнього природного середовища Мінекоресурсів України позивачу наданий Дозвіл на розміщення відходів в 2011 році з терміном його дії з 01.01.2011р. по 31.12.2011р., присвоєно код власника відходів 358001065, розміщення твердих побутових відходів дозволено на об'єкті - полігон ТПВ м.Армянська з присвоєнням коду території 01115, а також затверджено для ТПВ клас небезпеки IV із кодом ТПВ 7720.3.1.01, дозвіл наданий на розміщення ТПВ в 2011р. в кількості 57721 куб.м/20202т.

Відповідно до листа Міськрайонного відділу Держкомзему у м.Армянськ, м.Красноперекопськ та Красноперекопському районі АР Крим Рескомзему АР Крим від 24.02.2012р. №01-14/469 (т.2 а.с.60) на письмовий запит відповідача від 21.02.2012р. №1898/15-03 Міськрайонний відділ надав відповідь про те, що полігон ТПВ площею 6,92га розташований на території Суворовської сільської ради м.Армянська на відстані 1,2 км від меж населеного пункту с.Перекоп.

З матеріалів справи вбачається, що позивач отримує з населення та інших споживачів плату за послуги з вивозу та захоронення на полігоні в м.Армянськ твердих побутових відходів.

Оскільки позивач в 2011 році під час провадження діяльності розміщував відходи шляхом їх зберігання та захоронення у спеціально відведених для цього місцях, на використання яких отримано спеціальний дозвіл, то він є платником екологічного податку за розміщення ТПВ класу небезпеки IV у відведеному полігоні в м.Армянськ, розташований на території Суворовської сільської ради м.Армянська на відстані 1,2 км від меж населеного пункту с.Перекоп.

За таких обставин позивач є платником екологічного податку і повинен виконувати вимоги податкового законодавства з нарахування та сплати цього податку.

Підпунктом 242.1.3 пункту 242.1 статті 242 ПК України встановлено, що об'єктом та базою оподаткування є обсяги та види (класи) відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах протягом звітного кварталу, крім обсягів та видів (класів) окремих відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів.

Пунктом 246.2 статті 246 цього ПК України встановлені ставки податку за розміщення у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах залежно від класу небезпеки та рівня небезпечності відходів.

Відповідно до пункту 2 підрозділу 5 Перехідних положень ПК України за податковими зобов'язаннями з екологічного податку, які виникли з 1 січня 2011 року до 31 грудня 2012 року включно ставки податку становлять 50% від ставок, передбачених Кодексом.

Згідно з п.246.4 статті 246 ПК України за розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об'єктів, ставки податку, зазначені у пунктах 246.1-246.3 цієї статті, збільшуються у 3 рази.

Відповідно до пункту 246.5 статті 246 ПК України коефіцієнт до ставок податку, який встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі є наступним: в межах населеного пункту або на відстані менш як 3 км від таких меж - коефіцієнт 3, на відстані від 3 км і більше від меж населеного пункту - коефіцієнт 1.

Відповідно до пункту 249.6 статті 249 ПК України суми податку, який справляється за розміщення відходів (Прв), обчислюються платниками самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів за формулою: Прв = Нпі х Млі х Кт х Ко; (де Нпі - ставки податку в поточному році за тонну у гривнях з копійками; Млі - обсяг відходів в тоннах; Кт - коригуючий коефіцієнт, який враховує розташування місця розміщення відходів і який наведено у пункті 246.5 статті 246 цього Кодексу; Ко - коригуючий коефіцієнт, що дорівнює 3 і застосовується у разі розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об'єктів).

З висновку судової економічної експертизи вбачається, що експертом досліджено питання правильності застосування коригуючого коефіцієнту Ко, в результаті чого було встановлено наступне.

З положень норм статей 26, 28 та 33 Закону України «Про відходи», положень Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення державного обліку та паспортизації відходів" від 01.11.1999р. №2034, Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення реєстру місць видалення відходів» від 3 серпня 1998 року №1216 вбачається, що державному обліку та паспортизації підлягають в обов'язковому порядку всі відходи, а також місця чи об'єкти зберігання або видалення відходів (ті, що функціонують, закриті, законсервовані тощо), які підлягають включенню до реєстру місць видалення відходів у встановленому законодавством порядку.

В матеріалах справи, а також в додатково наданих позивачем і відповідачем документах, відсутні документи, що підтверджують включення до реєстру місць видалення відходів полігону в м.Армянськ, на який позивач отримав Дозвіл №-/1225 від 20.10.2010р. на розміщення в 2011 році ТПВ, а також відсутній спеціальний паспорт на ці відходи та погодження державної санітарно-епідеміологічної служби України на видалення відходів способом відповідно до встановлених законодавством вимог екологічної безпеки.

Відтак не можна вважати полігон у м.Армянськ таким, що забезпечує повне виключення забруднення атмосферного повітря, що у розумінні п.246.4 статті 246 Податкового кодексу України вимагає застосування коригуючого коефіцієнту Ко, що дорівнює 3.

Дослідженням податкових декларацій екологічного податку за період з 01.01.2011р. по 30.09.2011р. встановлено, що позивачем самостійно нараховані податкові зобов'язання податку за розміщення відходів в рядку 1.1.4 податкової декларації і додатку до неї №4 «Розрахунок податкового зобов'язання з екологічного податку, що справляється за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах» в загальній сумі 302,03грн., в тому числі: за 1кв.2011р. в сумі 101,74грн., за 2 кв.2011р. в сумі 99,01грн., за 3 кв.2011р. в сумі 101,28грн. за наступними видами відходів: помірно небезпечні ІІІ рівня небезпеки, надзвичайно небезпечні І рівня небезпеки і високонебезпечні ІІ рівня небезпеки.

Нарахування екологічного податку за розміщення твердих побутових відходів класу малонебезпечних IV рівня небезпеки (ТПВ), на розміщення яких на полігоні в м.Армянськ в 2011 році надано позивачу Дозвіл -/1225 від 20.10.2010р., в податкової звітності за період з 01.01.2011р. по 30.09.2011р. позивачем не здійснювалося.

Позивач у 2011 році був платником екологічного податку за наступними видами відходів: помірно небезпечні ІІІ рівня небезпеки, надзвичайно небезпечні І рівня небезпеки і високонебезпечні ІІ рівня небезпеки.

Позивач не згоден із тим, що він повинен також сплатити екологічний податок за розміщення твердих побутових відходів класу малонебезпечних IV рівня небезпеки.

Згідно із висновком відповідача в Акті перевірки позивач занизив екологічний податок за розміщення твердих побутових відходів у спеціально відведеному полігоні у м.Армянськ за період з 01.01.2011р. по 30.09.2011р. на загальну суму 23298,96грн., в тому числі: за 1 кв.2011р. - на суму 7700,13грн., 2 кв.2011р. - на суму 7501,64грн., 3 кв.2011р. - на суму 8097,19грн. (п.4 розділу 4 висновку акту перевірки).

Дослідженням Акту перевірки (п.3.5.6) встановлено, що відповідач розрахував суму заниження екологічного податку в загальному розмірі 23298,96грн. за період з 01.01.2011р. по 30.09.2011р., виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів за цей період в загальної кількості 6213,055т, проти обсягів яких позивач не заперечує, із застосуванням 50% ставки податку (2,50 гривень за 1 тонну) для класу небезпеки IV і рівня малонебезпечні відходи, із застосуванням коригуючого коефіцієнту в розмірі 3, який ураховує розташування місця розміщення відходів на відстані 1,2км від меж населеного пункту с.Перекоп, та коригуючого коефіцієнту в розмірі 1 за розміщення відходів на полігоні, що забезпечує повне виключення забруднення атмосферного повітря (6213,055т х 2,50грн./т х 50% х 3 х 1 = 23298,96грн.).

Відповідач в Акті перевірки застосував коригуючий коефіцієнт Ко в розмірі 1, як за розміщення відходів на полігоні, що забезпечує повне виключення забруднення атмосферного повітря.

При цьому дослідженням наданих до експертизи документів встановлено, що позивач розміщав тверді побутові відходи на об'єкті - полігон ТПВ м.Армянська, на який не зроблена паспортизація та який не включений до реєстру місць видалення відходів, тому відповідач повинен був застосувати коригуючий коефіцієнт Ко, що дорівнює 3, який застосовується у разі розміщення відходів у місцях, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об'єктів відповідно до п.246.4 статті 246 Податкового Кодексу України.

Дослідженням наданих до експертизи документів встановлено, що заниження податкових зобов'язань позивача з екологічного податку за розміщення ТПВ (малонебезпечні IV рівня небезпеки) на полігоні у м.Армянськ за період з 01.01.2011р. по 30.09.2011р., виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів за цей період в кількості 6213,055 т, складає у загальній сумі 69896,88грн. (6213,055 т х 2,50 грн./т х 50% х 3 х 3), в тому числі: за1кв.2011р. - суму 23100,39грн. (2053,3675т х 2,50грн./т х50% х 3 х 3); за 2 кв.2011р. - суму 22504,92грн. (2000,4375т х 2,50грн./т х50% х 3 х 3); за 3 кв.2011р. - суму 24291,57грн. (2159,25т х 2,50грн./т х50% х 3 х 3).

Висновок судової - економічної експертизи щодо вказаного питання суд вважає обґрунтованим та приймає у якості доказу по справі.

З викладеного вбачається, що відповідачем обґрунтовано встановлено обов'язок позивача сплачувати екологічний податок, але розмір цього податку був визначений відповідачем у меншому розмірі.

Суд зазначає, що визначення відповідачем у податковому повідомленні - рішенні суми грошового зобов'язання у меншому розмірі, виходячи з фактичного встановлення судом правомірності прийняття такого рішення, не є підставою для його скасування, оскільки сума, на яку прийнято таке рішення входить до загальної суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету.

За таких обставин податкове повідомлення - рішення №0000152310 від 21.03.2012р. не підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Щодо податкового повідомлення - рішення №0000162310 від 21.03.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання з платежу: інші збори за забруднення навколишнього природного середовища до Фонду охорони навколишнього природного середовища, у загальній сумі 21372,62грн., в тому числі: за основним платежем 17098,09грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 4274,53грн.

Актом перевірки в цій частині встановлено заниження збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 17098,09грн., у т.ч.: за 3 кв.2010р. - на 8688,71грн., 4кв.2010р. - на 8409,38. В обґрунтування таких висновків відповідач в акті посилається на те, що позивач, в порушення ст.2 та ст.4 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 19.07.1999р. №162/379, за період з 01.07.2010р. по 31.12.2010р. занизив суму збору за забруднення навколишнього природного середовища за розміщення твердих побутових відходів на суму 17098,09грн., у т.ч.: за 3 кв.2010р. - на 8688,71грн., 4кв.2010р. - на 8409,38грн.

При вирішенні цього питання суд керується обставинами встановленими під час перевірки правомірності прийняття податкового повідомлення - рішення №0000152310 від 21.03.2012р.

На підставі вказаних вище норм Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища" Закону України «Про відходи», в частини підстав і вимог для набуття суб'єктами господарської діяльності статусу платника збору за забруднення навколишнього природного середовища (з 2011 року - екологічного податку) за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах, а також фактів встановлених на підставі статуту ТОВ «Керуюча компанія «Коменерго - Армянськ», рішення Армянської міської ради АР Крим від 24.06.2009р. №514, від 18.08.2009р. №536, договору від 02.11.2009р. на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, вивіз та захоронення твердих побутових відходів і договору №27/20 від 01.12.2009р. оренди цілісного майнового комплексу, суд робить висновок, що, у період, в який актом перевірки встановлені заниження збору за забруднення навколишнього природного середовища, видом діяльності позивача є збір, вивезення, розміщення та утилізація твердих та рідких побутових відходів.

Армянською міською радою АР Крим було прийняте рішення про передачу житлового фонду на баланс позивача з метою утримання будинків, споруд і прибудинкових територій, вивіз та захоронення твердих побутових відходів згідно умов укладеного 02.11.2009р. договору на надання споживачам кваліфікованих послуг з вивозу та захоронення твердих побутових відходів. З цією метою між відділом комунальної власності міської ради м.Армянська та позивачем був укладений договір оренди ЦМК №27/20 від 01.12.2009р., на підставі якого відділ комунальної власності міської ради м.Армянська передав позивачу 55 об'єктів ЦМК, серед яких - полігон ТПВ за інвентарним №29086.

Матеріали справи свідчать, що лімітами №080 від 2009р. (без дати) (т.2 а.с.67) встановлено, що Рада Міністрів АР Крим за згодою Рескомприроди АР Крим затвердила для міського виробничого управління ЖКГ м.Армянська ліміти на утворення та розміщення відходів в 2010 році на різні найменування, коди, групи та види відходів. Серед затвердженого переліку встановлено ліміт на утворення та розміщення в 2010 році твердих побутових відходів (код 7720.3.1.01) класу небезпеки IV з об'ємом утворення в розмірі 34788,73куб.м/20202т (гр.12 ліміту) і об'ємом розміщення на своєму об'єкті в розмірі 57721 куб.м/20462,89т (гр.5, гр.9, гр.11 ліміту).

Згідно дозволу №-/080 від 30.06.2009р. (т.2 а.с.65) Республіканський комітет Автономної Республіки Крим охорони навколишнього природного середовища Мінекоресурсів України надав міському виробничому управлінню ЖКГ м.Армянська дозвіл на розміщення відходів в 2010 році з терміном його дії з 01.01.2010р. до 31.12.2010р.

Республіканський комітет Автономної Республіки Крим охорони навколишнього природного середовища надав ТОВ «Керуюча компанія «Коменерго - Армянськ» лист за вих.№3003/6-4 від 06.04.2010р. (т.2 а.с.66), яким дозволив позивачу використати Дозвіл №-/080 від 30.06.2009р. на розміщення відходів в 2010 році і затверджені Ліміти №080 на 2010 рік, що надані міському виробничому управлінню ЖКГ м.Армянська, у межах встановлених лімітів на створення та розміщення відходів.

Згідно Дозволу №-/080 від 30.06.2009р. і листа за вих.№3003/6-4 від 06.04.2010р. позивачу присвоєно код власника відходів 20760084, розміщення твердих побутових відходів дозволено на об'єкті - полігон ТПВ м.Армянська з присвоєнням коду території 01115, а також затверджено для ТПВ клас небезпеки IV із кодом ТПВ 7720.3.1.01, дозвіл наданий на розміщення ТПВ в 2010р. в кількості 20462,89т.

Як було встановлено, полігон ТПВ у м.Армянськ розташований на відстані 1,2 км від меж населеного пункту.

Матеріали справи свідчать, що позивач у 2010р. отримував з населення та інших споживачів плату за послуги з вивозу та захоронення на полігоні в м.Армянськ твердих побутових відходів, фактичні обсяги розміщення яких за період з 01.07.2010р. по 31.12.2010р. склали 4487,688т, в тому числі: за 3кв. 2011р. - 2280,5т, за 4 кв.2010р. - 2207,188т, проти такого факту позивач не заперечує.

Отже, оскільки позивач в 2010 році під час провадження діяльності розміщує відходи шляхом їх зберігання та захоронення у спеціально відведених для цього місцях, на використання яких отримано спеціальний дозвіл, то він є платником екологічного податку за розміщення ТПВ класу небезпеки IV у відведеному полігоні в м.Армянськ, розташований на території Суворовської сільської ради м.Армянська на відстані 1,2 км від меж населеного пункту с.Перекоп.

Відповідно до п.14 ч.1 ст.14 Закону України «Про систему оподаткування» №1251 від 25.06.1991р. (який був чинний у період, що перевірявся відповідачем) до загальнодержавних належить збір за забруднення навколишнього природного середовища.

Відповідно до п. і ч.1 ст.17 Закону України «Про відходи», суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані: своєчасно в установленому порядку сплачувати збір за забруднення навколишнього природного середовища, що справляється за розміщення відходів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999р. №303 затверджений Порядок встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору.

Згідно до п.п.2,3,4 вказаного Порядку, збір за забруднення навколишнього природного середовища справляється за розміщення відходів. Нормативи збору за розміщення відходів встановлюються відповідно до виду забруднюючих речовин та класу небезпеки відходів, наведених у додатку 1, з урахуванням встановлених коефіцієнтів індексації, починаючі з базового коефіцієнту станом на 31.12.2006р, що дорівнює 2,373. Суми збору, який справляється за розміщення відходів, обчислюються платниками збору самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку звітного року на підставі затверджених лімітів щодо розміщення відходів, виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, нормативів збору та визначених за місцем знаходження цих джерел коригуючих коефіцієнтів, наведених відповідно в додатках 1 і 2.

Відповідно до п.2.1 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища (що діяла протягом 2010 року) затвердженої спільним наказом Мінекології України та ДПА України від 19 липня 1999 року №162/379, платниками збору є суб'єкти господарювання незалежно від форм власності, юридичні особи, що не здійснюють господарської (підприємницької) діяльності; бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації, постійні представництва нерезидентів, які зареєстровані в Україні, або нерезиденти, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, громадяни, які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів.

Згідно п.3.1 цієї Інструкції об'єктом обчислення збору є обсяги відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції суми збору, який справляється за розміщення відходів, обчислюються платниками самостійно щокварталу наростаючим підсумком з початку звітного року на підставі затверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, нормативів збору та визначених за місцем знаходження спеціально відведених для розміщення відходів місць чи об'єктів коригуючих коефіцієнтів, наведених у таблицях 2.4., 2.5. додатка 2 до Порядку №303.

Таблиця 2.4. передбачає коефіцієнт, який встановлюється залежно від місця (зони) розміщення відходів у навколишньому природному середовищі. Якщо місце розміщення відходів знаходиться в адміністративних межах населених пунктів або на відстані менше 3 км від них, то застосовується коригувальний коефіцієнт 3, якщо за межами населених пунктів (на відстані більше 3 км від їх меж) - коефіцієнт 1.

У таблиці 2.5. передбачений коефіцієнт, який встановлюється залежно від місця розміщення відходів. Зокрема, якщо місце розміщення відходів за своїм характером є спеціально створеним місцем складування (полігони), що забезпечують захист атмосферного повітря та водних об'єктів від забруднення, застосовується коефіцієнт 1. За умови, що розміщення відходів відбувається на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об'єктів, застосовується коефіцієнт 3.

Як було встановлено, полігон твердих побутових відходів у м.Армянськ не можна вважати таким, що забезпечує повне виключення забруднення атмосферного повітря і шкідливого впливу на довкілля, що вимагає застосування коригуючого коефіцієнту Ко, що дорівнює 3.

З урахуванням викладеного суд робить висновок про наявність у позивача обов'язку нараховувати та сплачувати у перевіреному періоді збір за забруднення навколишнього природного середовища.

З проведеної по справі судової економічної експертизи вбачається, що експертом було досліджено правильність розрахунків розміру збору за забруднення навколишнього природного середовища, в результаті чого встановлено, що позивачем самостійно нараховані податкові зобов'язання з цього збору за 9 місяців 2010 року в сумі 6,66грн. - помірно небезпечні відходи ІІІ рівня та за 2010 рік в сумі 10,48грн. - помірно небезпечні відходи ІІІ рівня і в сумі 114,48грн. - надзвичайно небезпечні відходи І рівня. В цій податкової звітності нарахування збору за забруднення навколишнього природного середовища за розміщення твердих побутових відходів класу малонебезпечних IV рівня небезпеки (ТПВ) позивачем не здійснювалося.

Дослідженням наданих до експертизи документів встановлено, що позивач розміщав тверді побутові відходи на об'єкті - полігон ТПВ м.Армянська, на який не зроблена паспортизація та який не включений до реєстру місць видалення відходів, тому відповідач повинен був застосувати коригуючий коефіцієнт Ко, що дорівнює 3.

В акті перевірки за перевірений період відсутній розрахунок індексації встановленого нормативу збору за забруднення навколишнього природного середовища за встановленою формулою на підставі індексів споживчих цін (індексів інфляції) за попередні роки.

Згідно до положень до таблиці 1.9 додатку 1 Порядку №303 встановлений наступний порядок індексації нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища. Під час проведення індексації базовими вважаються значення нормативів збору на 31 грудня 2006р. Нормативи збору за забруднення навколишнього природного середовища у 2006 році розраховуються з коефіцієнтом 2,373. Платники збору за забруднення навколишнього природного середовища починаючи з 1 січня 2007 р. проводять індексацію його нормативів за встановленою формулою на підставі індексів споживчих цін (індексів інфляції) за попередні роки. У разі коли індекс споживчих цін (індекс інфляції) за попередній рік не перевищує 100 відсотків, індексація нормативів збору не проводиться.

Експертом зроблений розрахунок індексації нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища на підставі індексів споживчих цін (індексів інфляції) за попередні роки, які прийняти за даними Державного комітету статистики України і мають наступні значення: за 2006р. - 1,116; за 2007р. - 1,166; за 2008р. - 1,223 і за 2009р. - 1,123 та з урахуванням його базового значення станом на 31 грудня 2006р. - 2,373 (1,116 * 1,166 * 1,223 * 1,123 * 2,373 = 4,24).

Згідно до положення до таблиці 1.9 додатку 1 Постанови №303 затверджено норматив збору, який справляється за розміщення відходів класу небезпеки відходів IV рівня небезпечності - мало небезпечні, в розмірі 0,3грн. за 1 тонну.

Проіндексований норматив збору для наведених відходів за перевірений період складає розмір 1,27 гривень за 1 тонну (0,3грн./тн х 4,24).

Дослідженням наданих до експертизи документів встановлено, що заниження податкових зобов'язань позивача за збором за забруднення навколишнього природного середовища за розміщення ТПВ (малонебезпечні IV рівня небезпеки) на полігоні у м.Армянськ за період з 01.07.2010р. по 31.12.2010р., виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів за цей період в кількості 4487,688т, проти обсягів яких позивач не заперечує, із застосуванням проіндексованого нормативу збору в розмірі 1,27 гривень за 1 тонну, коригуючих коефіцієнтів Кт в розмірі 3 і Ко в розмірі 3, складає загальну суму 51294,27грн. (4487,688т х 1,27грн./т х 3 х 3), в тому числі: за 3 кв.2010р. - суму 26066,11грн. (2280,5т х 1,27грн./т х 3 х 3); за 4 кв.2010р. - суму 25228,16грн. (2207,188т х 1,27грн./т х 3 х 3).

Висновок експертизи в цій частині суд вважає повним та обґрунтованим і приймає в якості доказу по справі.

За таких обставин, матеріали справи свідчать, що позивач не виконав вимоги податкового законодавства із нарахування та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, у 3 кв.2010р. та 4кв.2010р., в зв'язку з чим висновки акту перевірки в цій частині є обґрунтованими, а прийняті на їх підставі податкові повідомлення - рішення про донарахування цього збору є правомірними.

Встановлення у ході розгляду справи суми збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі більшому ніж нарахована відповідачем, не є підставою для скасування податкового повідомлення - рішення, оскільки сума збору за забруднення навколишнього природного середовища визначена у рішенні відповідача входить до суми збору за забруднення навколишнього природного середовища визначеної під час розгляду справи та не перевищує її.

Щодо податкового повідомлення - рішення №0000122310 від 21.03.2012р., яким донарахована сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 90215,66грн, в тому числі: за основним платежем 63015,97грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 27199,69грн., суд зазначає наступне.

Вказане повідомлення-рішення прийняте на підставі Акту планової виїзної перевірки, яким встановлене заниження позивачем податку на додану вартість за період серпень-грудень 2010р., січень-березень 2011р., червень-вересень 2011р. у загальній сумі 63015,97грн., в тому числі внаслідок наступних порушень:

- п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, внаслідок заниження податкових зобов'язань з ПДВ у загальній сумі 23347,48грн. за період серпень-грудень 2010р., січень-березень 2011р., червень-вересень 2011р. по операції з отримання грошових коштів в загальній сумі 116737,41грн в якості відшкодування витрат по утриманню орендованих приміщень в розмірі 45% орендної плати згідно до рішень Армянської міської ради від 14.05.2010р. і 29.12.2010р.;

- п.187.10 ст.187 Податкового кодексу України, внаслідок завищення податкового кредиту з ПДВ у сумі 33219,14грн в липні-вересні 2011р. по операціям придбання товарів і послуг, за які оплата постачальникам не здійснена;

- п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», частини 1, 5 статті 203, пункту 1, 2 статті 215 Цивільного кодексу України, внаслідок завищення податкового кредиту з ПДВ у сумі 5319,00грн в грудні 2010р. по операції з придбання послуг від постачальника ТОВ «Мертенс», яка є безтоварною операцією з підстав, викладених в отриманої інформації від ДПІ у Печерському р-ні м.Києва про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Мертенс» з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01.09.2010 до 28.02.2011р.;

- п.201.1 і п.201.8 ст.201, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок завищення податкового кредиту з ПДВ за вересень 2010р. у сумі 1130,35грн по операції придання від постачальника КП «Кримхолодтеплоторг», щодо якого внесено до реєстру запис про його відсутність за місцем реєстрації.

Актом перевірки встановлено, що позивач за перевірений період отримував 45% орендної плати балансоутримувачу згідно рішення ІІ сесії 6 скликання Армянської міської ради від 29.12.2010р., 39 сесії 5 скликання Армянської міської ради від 14.05.2010р. на банківський рахунок гроші у загальній сумі 116737,41грн. На думку відповідача отримання із бюджету зазначених коштів підлягає оподаткуванню податком на додану вартість.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про державний бюджет на 2009 рік», за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло -, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот надаються житлові субсидії населенню, перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 34 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" встановлено, що перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання субсидій на погашення заборгованості з різниці в тарифах на житлово-комунальні послуги відповідно у 2010 році і у 2011році встановлено Постановами Кабінету Міністрів України від 11.01.2005р. №20 і від 11.05.2011р. №503.

Відповідно до частини 1 ст.31 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» порядок формування тарифів на кожний вид житлово-комунальних послуг другої групи (пункт 2 частини першої статті 14 цього Закону) визначає Кабінет Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.07.2006р. №955 затверджений порядок, яким визначено механізм формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії підприємствами сфери теплопостачання та надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006р. №959 затверджений порядок, яким визначено механізм формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

За таких обставин, нормами вказаного законодавства встановлені окремі джерела оплати вартості житлово-комунальних послуг, яка складається із регульованого тарифу на оплату таких послуг, який сплачується населенням і який є меншим за їх собівартість. При цьому оплата вартості комунальних послуг, наданих населенню, може здійснюватися в межах тарифу як безпосередньо населенням, так і за рахунок бюджетних субсидій, наданих пільговим категоріям громадян, а також виробничої дотації з бюджету, яка є компенсацією на покриття різниці, яка склалася між фактичними витратами на виготовлення (придбання) житлово-комунальних послуг (собівартістю) і регульованими тарифами на їх продаж населенню (різниця між собівартістю і тарифом).

З матеріалів справи вбачається, що згідно рішення Армянської міської ради АР Крим №603 від 14.05.2010р. та №31 від 29.12.2010р. про бюджет м.Армянська відповідно на 2010 рік і 2011 рік затверджена субвенція із Державного бюджету України на надання пільг і субсидій населенню на оплату електропостачання, газоопалення, послуг з постачання холодної та гарячої води, водовідведення, з утримання будинків і споруд та прибудинкових

територій у сумі 757,7тис.грн на 2010 рік (п.4.6) і у сумі 1770,2тис.грн на 2011 рік (п.4.5).

Відповідно до п.2.2 Статуту ТОВ «Керуюча компанія «КомЕнерго - Армянськ», видами діяльності товариства є надання населенню житлово-комунальних послуг за переліком, що належать до комунальних послуг та до послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій збір, вивезення, розміщення та утилізація твердих та рідких побутових відходів (т.4 а.с.156).

Як було вказано вище, 24.06.2009р. Армянською міською радою АР Крим прийняте рішення №514, яким надано згоду щодо передачі житлового фонду з балансу відділу комунальної власності Армянської міської ради на баланс ТОВ «Керуюча компанія «КомЕнерго - Армянськ» на термін дії договору, укладеному між виконкомом Армянської міської ради та позивачем про утримання будинків, споруд і прибудинкових територій, вивіз та захоронення твердих побутових відходів.

Предметом договору від 02.11.2009р. між Армянською міською радою і позивачем є надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які передані позивачу Армянською міською радою згідно з додатком №1 «Перелік житлового фонду», вивіз та захоронення твердих побутових відходів, та проведення розрахунків зі споживачами цих послуг.

Отже, позивач надає населенню житлово-комунальні послуги за регульованими тарифами, що сплачуються частково за рахунок населення та частково за рахунок бюджету (компенсація на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету).

З матеріалів справи, у тому числі висновку судової економічної експертизи вбачається, що за перевірений період з 01.07.2010р. до 30.09.2011р. на банківський рахунок позивача зараховано з бюджету м.Армянська грошових коштів в загальній сумі 110237,30грн.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість" об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податків з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до п.4.1 ст.4 цього Закону база оподаткування операцій з поставки товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Відповідно до п.п.3.2.7 п.3.2 ст.3 цього Закону не є об'єктом оподаткування операції з виплат у грошовій формі заробітної плати (іншим прирівняним до неї виплатам), а також пенсій, стипендій, субсидій, дотацій за рахунок бюджетів або Пенсійного фонду України чи фондів загальнообов'язкового соціального страхування (крім тих, що надаються у майновій формі).

Відповідно до п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України (в редакції, чинної на перевірений період) база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків

та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських

засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

У разі якщо постачання товарів/послуг здійснюється за врегульованими цінами (тарифами), база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за такими цінами (тарифами).

До бази оподаткування враховується вартість товарів/послуг, які постачаються за будь-які кошти (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платникові податку безпосередньо отримувачем товарів/послуг або будь-якою третьою особою як компенсація

вартості товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Відповідно до п.п.197.1.28 п.197.1 ст.197 ПК України, звільняються від оподаткування операції з постачання товарів/послуг у частині суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету.

Таким чином, з положень норм п.п.3.2.7 п.3.2 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п.197.1.28 п.197.1 ст.197 Податкового кодексу України вбачається, що бюджетна дотація на покриття від'ємної різниці, яка складається між витратами на виготовлення (придбання) комунальних послуг і доходами від їх продажу населенню за встановленими тарифами не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Висновки відповідача про те, що отримані гроші із бюджету в загальній сумі 116737,41грн є 45% орендної плати балансоутримувачу згідно рішення ІІ сесії 6 скликання Армянської міської ради від 29.12.2010р., 39 сесії 5 скликання Армянської міської ради від 14.05.2010р. є необґрунтованими в зв'язку з наступним.

Рішенням Армянської міської ради АР Крим від 29.04.2011р. №65 (т.2 а.с.98-99) затверджено Методику розрахунку і порядку використання плати за оренду майна, що є у комунальній власності територіальної громади м.Армянська, згідно до п.15 Методики встановлено, що отримана від орендаря орендна плата направляється: за оренду ЦМК - в місцевий бюджет в 100% розмірі; за оренду нерухомого майна - в загальній фонд міського бюджету 50%, в цільовий фонд міського бюджету 5%, балансоутримувачам 45%.

Тобто, за оренду ЦМК не передбачено перерахування із міського бюджету грошей балансоотримувачу, що орендує ЦМК.

01.12.2009р. між відділом комунальної власності міської ради м.Армянська та позивачем був укладений договір №27/20 оренди цілісного майнового комплексу.

Умовами п.1.1 цього договору передбачено, що відділ комунальної власності міської ради м.Армянська передає позивачу в строкове платне користування цілісний майновий комплекс для здійснення діяльності для обслуговування житлового фонду м.Армянська.

Згідно Акта прийому-передачі від 01.12.2009р. відділ комунальної власності міської ради м.Армянська фактично передав позивачу 55 (п'ятдесят п'ять) об'єктів цілісного майнового комплексу.

Таким чином немає підстав для віднесення грошових коштів в загальній сумі 110237,30грн., в якості оплати 45% від орендної плати за оренду нерухомого майна, оскільки ці гроші є дотацією з бюджету на покриття різниці в тарифах.

За таких обставин, отримана позивачем протягом серпня 2010р. - вересня 2011р. субвенція із Державного бюджету України на надання субсидій населенню на оплату житлово-комунальних послуг не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, в зв'язку з чим висновки відповідача про заниження позивачем податкових зобов'язань з ПДВ у загальній сумі 23347,48грн. є необґрунтованими.

Стосовно завищення податкового кредиту з ПДВ у загальній сумі 33219,14грн. в липні-вересні 2011р. по операціям з придбання товарів і послуг, за які оплата постачальникам не здійснена (порушення касового методу).

Відповідно до п.187.10 ст.187 Податкового кодексу України платники податку, які постачають теплову енергію, газ природний (крім скрапленого), у тому числі надають послуги з його транспортування та постачання, надають послуги з водопостачання, водовідведення чи послуги, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також житлово-експлуатаційним конторам, квартирно-експлуатаційним частинам, об'єднанням співвласників багатоквартирних будинків, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг) у рахунок компенсації їх вартості, визначають дату виникнення податкових зобов'язань та податкового кредиту за касовим методом.

Зазначене правило визначення дати виникнення податкових зобов'язань поширюється також на операції з постачання зазначених товарів/послуг для ЖЕКів та бюджетних установ, що отримують такі товари/послуги, якщо вони зареєстровані як платники податку.

Для цілей цього пункту послугами, вартість яких включається до складу квартирної плати чи плати за утримання житла, вважаються послуги з технічного обслуговування ліфтів та диспетчерських систем, мереж протипожежної автоматики та димовидалення,

побутових електроплит, обслуговування димовентиляційних каналів, внутрішньобудинкових систем водо- і теплопостачання, водовідведення та зливової каналізації, вивезення та утилізації твердого побутового та грубого сміття, прибирання будинкової та прибудинкової території, а також інші послуги, які надаються ЖЕКами зазначеним у цьому пункті покупцям за їх рахунок.

Відповідно до п.14.1.266 п.14.1 ст.14 ПК України, касовий метод для цілей оподаткування згідно з розділом V цього Кодексу - метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).

З аналізу вказаних норм вбачається, що за касовим методом виникає як дата податкових зобов'язань, так і дата податкового кредиту з ПДВ, при здійсненні платником податків господарських операцій з поставки, які підпадають під дію п.187.10 ст.187 ПК України за встановленим переліком послуг. При цьому, зазначене правило визначення дати виникнення податкових зобов'язань і податкового кредиту поширюється на операції з постачання зазначених товарів/послуг фізичним особам, бюджетним установам, не зареєстрованим як платники податку, а також ЖЕКам, КЕЧам, об'єднанням СБД, іншим платникам податку, які здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцям таких товарів (надавачам послуг).

З цього випливає, що на операції з постачання товарів/послуг іншим платникам податку зазначене правило не розповсюджується.

Отже, якщо реалізація частини придбаних товарів (послуг) підпадає під дію п.187.10 ст.187 ПК України, а частина ні, то в цьому разі необхідно здійснити розподіл сум податку на додану вартість, нарахованого (сплаченого) у зв'язку з отриманням товарів/послуг, при постачанні яких застосовуються одночасно і касовий метод, і загальні правила визначення податкових зобов'язань і податкового кредиту.

З акту перевірки вбачається, що відповідачем встановлено завишення позивачем податкового кредиту з ПДВ за придбані послуги, по яких оплата постачальникам не здійснена, за правилами першої події (загальні правила) в сумі 33219,14грн, у т.ч. в податкові періоди: у липні 2011р. -15243,14грн, серпні 2011р. - 1396,78грн і вересні 2011р. - 16579,22грн від здійснення наступних операцій отримання послуг: Електроенергія від ПАТ «Крименерго» у вересні 2011р., ПДВ в сумі 9068,79грн п/н №1232/046 від 20.09.2011р. і №124/046 від 19.09.2011р.; Технічне обслуговування та ремонт ліфтів від ДП «Армянськліфт» у серпні 2011р., ПДВ в сумі 1396,78грн, п/н №7 від 31.08.2011р. та у вересні 2011р., ПДВ в сумі 1612,47грн, п/н №5 від 29.09.2011р.; Паливо від ТОВ «АТАН-КРИМ» у вересні 2011р., ПДВ в сумі 2925,83грн, п/н №17012 від 20.09.2011р.; Поточний ремонт крівлі від ТОВ «Житлово-комунальний союз України» у липні 2011р., ПДВ в сумі 15243,14грн, п/н №21 від 29.07.2011р.; Супроводження програмного комплексу «Сіті-Менеджер» від ТОВ «Житлово-комунальний союз України» у вересні 2011р., ПДВ в сумі 1533,33грн, п/н №39 від 30.09.2011р.; Оренда техніки від ТОВ «Комунальні технології» у вересні, ПДВ в сумі 1438,66грн, п/н №56, №57, №58, 59, 60 від 30.09.2011р.

В акті перевірки податковий кредит з ПДВ визначений в загальній сумі 33219,14грн, виходячи з усього обсягу поставки за ставкою 20% згідно податкових накладних постачальників.

З висновку судової економічної експертизи вбачається, що експертом в результаті дослідження документів бухгалтерського та податкового обліку встановлено, що згідно даних журналу-ордеру по бухгалтерському рахунку 3611 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" операції з поставки житлово-комунальних послуг та послуг, вартість яких включається до складу квартирної плати, населенню житлового фонду, тобто фізичним особам, не зареєстрованим як платники податку на додану вартість, відображені позивачем за дебетом рахунку 3611 в кореспонденції з кредитом рахунку 70.3 «Доходи від реалізації робіт та послуг».

Згідно даних журналу-ордеру по бухгалтерському рахунку 3612 "Розрахунки з вітчизняними покупцями" операції з поставки житлово-комунальних послуг юридичним особам відображені позивачем за дебетом рахунку 3612 в кореспонденції з кредитом рахунку 70.3 «Доходи від реалізації робіт та послуг».

Експертом досліджені дані журналів - ордерів бухгалтерського обліку за рахунком 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями», в результаті чого встановлено, що за перевірений період позивач здійснював операції з поставки житлово-комунальних послуг та послуг, вартість яких включається до складу квартирної плати, покупцям фізичним та юридичним особам, що потребляють ці послуги.

Дослідженням даних Реєстру отриманих та виданих податкових накладних, за період з 01.07.2010р. до 30.09.2011р., встановлено, що позивач здійснював поставку житлово-комунальних послуг як особам, які не зареєстровані як платники податку, так і юридичним особам, які є платниками податку на додану вартість та не відносяться до бюджетних установ, ЖЕКів, КЕЧів, об'єднань СБД, інших платників податку, що здійснюють збір коштів від зазначених покупців з метою подальшого їх перерахування продавцю послуг.

З урахуванням викладеного, на операції поставки житлово-комунальних послуг таким юридичним особам не можуть поширюватися положення п.187.10 ст.187 ПК України щодо визначення дати виникнення податкових зобов'язань і податкового кредиту з ПДВ за касовим методом.

Таки операції з поставки повинні здійснюватися з застосуванням загальних правил визначення податкових зобов'язань і податкового кредиту - за правилом першої події. У цьому випадку необхідно здійснити розподіл сум податку на додану вартість, нарахованого (сплаченого) у зв'язку з отриманням товарів/послуг, при постачанні яких застосовуються одночасно і касовий метод, і загальні правила визначення податкових зобов'язань і податкового кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не врахований цей факт при проведенні перевірки та зазначенні висновків про встановлені порушення. Відповідач не здійснив розподіл сум податку на додану вартість, нарахованого (сплаченого) у вартості придбаних товарів, які були використані в операціях, при оподатковуванні яких застосовується касовий метод і при яких - загальні правила.

Встановлення відповідачем завищення податкового кредиту з ПДВ в загальній сумі 9068,79грн, нарахованого позивачем у зв'язку з отриманням електроенергії від ПАТ «Крименерго» у вересні 2011р. (податкова накладна №1232/046 від 20.09.2011р. і №124/046 від 19.09.2011р.) за загальними правилами, не відповідає нормам п.187.10 ст.187 ПК України з огляду на те, що цією нормою ПК України не передбачено визначення дати податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ при здійсненні поставок електроенергії.

За таких обставин висновки відповідача про завищення податкового кредиту з ПДВ у загальній сумі 33219,14грн., по операціям придбання товарів і послуг внаслідок порушення касового методу, є необґрунтованими.

Щодо завищення податкового кредиту з ПДВ в сумі 5319,00грн. в грудні 2010р. по операції придбання послуги від постачальника ТОВ «Мертенс» суд зазначає наступне.

Актом перевірки встановлено, що податковий кредит з ПДВ у сумі 5319,00грн. завищено по операції придбання послуг від постачальника ТОВ «Мертенс», яка є безтоварною операцією. Таких висновки відповідач вказав на підставі інформації від ДПІ у Печерському районі м. Києва про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Мертенс» з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01.09.2010р. до 28.02.2011р. (Акт перевірки №289/23-6/37102322 від 28.03.2011р.), а саме: ТОВ «Мертенс» не знаходиться за податковою та фактичною адресою: 01042, м.Київ, бул. М. Приймайченко,5, у ТОВ «Мертенс» відсутні трудові ресурсі, виробниче і торгівельне обладнання, сировина, матеріали, складські приміщення, транспорт.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно до п.п.7.2.1. п.7.2 ст.7 цього Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно до п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» , право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх утримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Матеріали справи свідчать, що між позивачем і ТОВ «Мертенс» 01.11.2010р. був укладений договір про надання послуг №46/10, відповідно до умов п.1.1 якого ТОВ «Мертенс» зобов'язується надати позивачу послуги по поточному ремонту внутришньоквартальних доріг. Згідно умов п.1.3 цього договору загальна вартість робіт складає 31914,00грн, в т.ч. ПДВ 5319,00грн.

29.12.2010р. між позивачем та ТОВ «Мертенс» підписано Акт №01 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010р. за встановленою типовою формою №КБ-2в, згідно до якого ТОВ «Мертенс» на підставі договору про надання послуг №46/10 від 01.11.2010р. виконав поточний ремонт міждворових в'їздів в м.Армянськ в грудні 2010р. на суму 31914,00грн, в т.ч. ПДВ в сумі 5319,00грн.

Згідно наданої ТОВ «Мертенс» довідки про вартість виконаних підрядних робіт за встановленою типовою формою №КБ-3, вартість цих робіт склала суму 31914,00грн, в т.ч. ПДВ в сумі 5319,00грн.

Згідно до платіжного доручення №34 з відміткою банку 18.01.2011р. позивач оплатив підряднику ТОВ «Мертенс» у безготівковому порядку вартість придбаних будівельних робіт в сумі 31914,00грн, в т.ч. ПДВ в сумі 5319,00грн.

ТОВ «Мертенс» надав позивачу податкову накладну №1153 від 30.12.2010р. на виконання послуг з поточного ремонту міждворових в'їздів на суму 31914,00грн, в т.ч. ПДВ в сумі 5319,00грн, яка містить в окремих рядках зазначені Законом необхідні реквізити.

Позивач відобразив використання придбаних будівельних робіт в сумі 31914,00грн (в т.ч. ПДВ в сумі 5319,00грн) у своєї господарської діяльності, про що свідчить віднесення цих витрат до складу операційних витрат, як визнаних витрат на виробництво послуг.

Акт перевірки в свою чергу не містить даних щодо недоліків в оформленні даних документів.

Документи створені у ході виконання укладеного між позивачем та контрагентом договору, в силу норм Закону України "Про "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" є первинними документами, що фіксують факти здійснення господарських операцій, та є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Матеріали справи свідчать, що проведена операція вплинула на права, обов'язки позивача та на його майновий стан.

Отже, надані суду документи є первинними документами та є належним доказом реальності господарських операції між позивачем та контрагентом і є достатніми, в силу закону, для виникнення права на формування податкового кредиту з ПДВ, а встановлені судом обставини спростовують виявлені перевіркою факти про відсутність реальності господарської операцій.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що Закон України «Про податок на додану вартість» не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від виконання його постачальником вимог податкового законодавства щодо відображення своїх податкових зобов'язань у своїй податковій звітності, а також від наявності в них будь-яких виробничих або трудових ресурсів, або незнаходження за місцем реєстрації. Право на податковий кредит обумовлено тільки двома законодавчими вимогами: зв'язок придбання товарів з господарською діяльністю платника та наявність належно оформлених податкових накладних (ВМД або чеків).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 "Підстави виникнення цивільних прав і обов'язків" Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Матеріали справи свідчать, що позивач і його контрагент на час укладення та виконання договорів мали цивільну правоздатність, державну реєстрацію та не були позбавлені права укладати будь-які угоди відповідно до чинного законодавства України. Статут позивача не містить будь-яких обмежень чи заборони керівництву підприємства на укладання зазначених угод. Статтею 67 Господарського кодексу України передбачено, що підприємства вільні у виборі предмета договору, визначені зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

З матеріалів справи вбачається, що угода між позивачем та контрагентом виконана. Посилання відповідача при проведенні перевірки на дані програмного забезпечення, за допомогою яких ним встановлені розбіжності між даними декларацій (звітності) позивача та його контрагента не є належним доказом на підтвердження заперечень позивача оскільки, програмне забезпечення до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків не відноситься.

Дані перевірки контрагента позивача, на які посилається в акті відповідач не є належним доказом відсутності фактичного постачання підприємством послуг на замовлення позивача.

В акті перевірки відсутність фактичного постачання робіт (послуг) контрагентом позивача документально не доведено. Акт перевірки не містить оцінки операції проведеної контрагентом з позивачем, із з'ясуванням та з підтвердженням відповідними доказами, питання фактичної відсутності постачання на замовлення позивача робіт (послуг).

Слід також вказати, що відповідно до норм діючого законодавства не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом і не мають причинного зв'язку.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до положень ст. 80 Цивільного Кодексу України (далі - ЦК України) юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку, юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем в суді.

З вказаних норм вбачається, що зареєстрований у ЄДРПОУ контрагент позивача є юридичною особою, наділений цивільною правоздатністю і дієздатністю, має, відповідно до діючого законодавства, право на здійснення господарської діяльності на власний розсуд та ризик, у тому числі з постачання товарів (послуг).

Відповідачем не надано доказів підтверджуючих те, що контрагент позивача на момент укладення та виконання угод був виключений з ЄДРПОУ, у зв'язку з чим був не наділений цивільною дієздатністю та правоздатністю або на цей час не був зареєстрований платником ПДВ.

Отже податкова накладна №1153 від 30.12.2010р. виписана зареєстрованим платником ПДВ, оформлена належним чином, містить усі обов'язкові реквізити та відповідає усім законодавчим вимогам до первинного документу податкового обліку і складена у зв'язку із придбанням товарів (послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, тому податкова накладна є підставою для включення позивачем до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 5319,00грн.

Таким чином, висновки відповідача щодо завищення податкового кредиту з ПДВ в сумі 5319,00грн. в грудні 2010р. по операції з придбання послуги від постачальника ТОВ «Мертенс» є необґрунтованим.

Стосовно формування податкового кредиту з ПДВ у сумі 1130,35грн. за вересень 2010р. по операції придбання від постачальника КП «Кримхолодтеплоторг» встановлено наступне.

В описовій частині акту перевірки та у розділі «Висновки» відповідачем вказано на порушення позивачем вимог п.201.1 і п.201.8 ст.201, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України при здійсненні позивачем в серпні 2010 року і вересні 2010 року господарських операцій з придбання товарів (послуг) від постачальника КП «Кримхолодтеплоторг», внаслідок чого завищено податковий кредит в серпні 2010 року на суму 213,44грн за податковою накладною №221 від 26.08.2010р. на суму ПДВ 213,44грн та в вересні 2010 року на загальну суму 1130,35грн, в т.ч. за податковими накладними №239 від 10.09.2010р. на суму ПДВ 439,68грн і №245 від 15.09.2010р. на суму ПДВ 690,67грн.

Поряд з цим, на час видачі зазначених податкових накладних та формування податкового кредиту діяв Закон України «Про податок на додану вартість».

Згідно до п.1 розділу ХХ Заключних положень Податкового кодексу України цей Кодекс вступив в дію з 1 січня 2011 року.

Відповідач в Акті перевірки не встановив щодо зазначених операцій порушень Закону України «Про податок на додану вартість».

Матеріали справи свідчать, що позивач включив у серпні і вересні 2010 року до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з операціями з придбання від постачальника КП «Кримхолодтеплоторг» товару, що підтверджені зазначеними податковими накладними.

Отже, формування податкового кредиту і відображення в податкових деклараціях сум сплаченого (нарахованого) ПДВ за зазначеними господарськими операціями відбулося у серпні і вересні 2010 році під час дії Закону України «Про податок на додану вартість».

За таких обставин, встановлення відповідачем порушень ПК України при формуванні податкового кредиту у серпні і вересні 2010 року є необґрунтованим та вказує на необґрунтованість висновків про завишення позивачем податкового кредиту на суму 1130,35грн.

Щодо податкових повідомлень-рішень №0000132310 від 21.03.2012р. про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі: за 4кв.2010р. - у розмірі 26595,00грн., за 1кв.2011р. - у розмірі 309872,00грн., за 2-3кв. 2011р. - у розмірі 741801,00грн., та №0000142310 від 21.03.2012р. про збільшення податку на прибуток підприємств на загальну суму 6,45грн., в тому числі: за основним платежем на суму 4,30грн. та за штрафними санкціями в сумі 2,15грн.

Актом перевірки встановлено завищення позивачем суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток внаслідок наступного:

- У 4кв.2010р. завишення валових витрат на 26595,00грн. внаслідок встановлення порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», по операції придбання послуг від ТОВ «Мертенс», яка є безтоварною операцією.

- У 1 кв.2011р. на суму 309872,69грн. в результаті встановлення порушень п.6.1 ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого за 1 кв.2011 року завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового 2010 року на суму 306122,11грн. у рядку 04.9 Декларації з податку на прибуток підприємства за 1 кв.2011 року, що складається з: даних р.04.1 Декларації за 2010 року - суми 26595,00грн. по операції придбання від ТОВ «Мертенс», яка є безтоварною операцією, і суми 59301,11грн. по операціям придбання від ТОВ «Карат» і КП «Альянс», порушення за якими встановлено Актом позапланової виїзної перевірки відповідача №490/23-0/35801065 від 04.05.2011р., та з даних Уточнюючої декларації за 2010 рік - суми 220226,00грн. внаслідок самостійно відкоригованих валових витрат за 2010 рік;

- Порушення п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого завищені валові витрати у рядку 04.1 Декларації з податку на прибуток підприємства за 1 кв.2011 року по операціям придбання від ТОВ «Мертенс» - на суму 5000,00грн. (без ПДВ) і від підприємства «Авітек Груп ЛТД» - на суму 10142,58грн. (без ПДВ);

- Порушення п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що встановлені Актом позапланової виїзної перевірки відповідача №490/23-0/35801065 від 04.05.2011р., внаслідок чого у рядку 01.2 Декларації з податку на прибуток підприємства за 1 кв.2011 року позивачем не відкориговане приріст балансової вартості запасів на суму 11391,62грн. по операціям придбання від ТОВ «Карат» і КП «Альянс», що відбулися у попередньому 2010 році.

- За 2-3кв.2011р. у розмірі 741801,71грн. встановлені наступні порушення: п.138.4 ст.138 ПК України, внаслідок чого у рядку 05.1 СВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2-3кв.2011 року завищено у 3 кв.2011р. витрат на утримання житла на суму 192100,00грн.; п.150.1 ст.150, п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПКУ, внаслідок чого у рядку 06.6 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2-3кв.2011 року завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду 1 кв.2011 року на суму 428453,00грн.; п.13 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПКУ, внаслідок чого у рядку 05.1 СВ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2-3кв.2011 року завищено витрат за операцією ремонту даху підрядником ТОВ «Житлово-комунальний союз України» на суму 76215,71грн., що відбулася у 3 кв.2011р.; п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПКУ, внаслідок чого занижений дохід по рядку 02 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2-3кв.2011 року на суму 43400,00грн. за операцією оприбутковування матеріалів на склад від демонтажу мережі, що відбулася у 3 кв.2011р.; п.135.5 і п.135.10 ст.135 ПКУ, внаслідок чого занижений дохід по рядку 02 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2-3кв.2011 року на суму 1633,33грн. за операцією отримання з бюджету пільг та субсидій у 3 кв.2011 року.

На підставі зазначених висновків перевірки про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 4кв.2010р. у розмірі 26595,00грн., за 1кв.2011р. у розмірі 309872,69грн., 2-3кв.2011р. у розмірі 741801,71грн. відповідач встановив суму заниження податку на прибуток за податковий період 2-3 квартали 2011 року у розмірі 4,30грн.

Щодо завищення в 4 кв. 2010 року валових витрат на суму 26595,00грн.

У рядку 04.1 «Витрати на придбання товарів, послуг» Декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік позивачем задекларовано витрати у сумі 26595,00грн. по операції придбання від постачальника ТОВ «Мертенс» послуг з ремонту доріг в грудні 2010 року у сумі 31914,00грн. (в т.ч. ПДВ у сумі 5319,00грн.).

Мотивування встановленого порушення, як і у випадку висновків відповідача щодо неправомірності формування позивачем податкового кредиту по цій операцій, ґрунтується на відсутності реальності такої операції.

Відповідно до п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Вище по цій операції судом було встановлено, що між позивачем та його контрагентом складені первинні документи, що підтверджують реальність здійснення в грудні 2010 року господарської операції з придбання позивачем від постачальника ТОВ «Мертенс» послуги з поточного ремонту внутрішньоквартальних доріг в сумі 26595,00грн. та 20% ПДВ в сумі 5319,00грн., усього в сумі 31914,00грн.

Відповідач під час перевірки (п.п.3 п.3.1.2 Акту перевірки) також встановив наявність всіх первинних документів за цією операцією і указав, що операція відображена в бухгалтерському і податковому обліку.

Відповідно до декларації з податку на прибуток підприємств за 2010 рік з урахуванням Уточнювального розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до неї встановлено, що до показника рядку 04.1 рядку 3 «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)» включена сума 26595,00грн. (без урахування ПДВ).

Отже, до складу валових витрат включені витрати в сумі 26595,00грн., що підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та податковими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З встановлених вище обставин вбачається, що зазначена операція мала реальні наслідки та здійснювалася у межах господарської діяльності позивача, а отже висновки відповідача щодо завищення в 4 кв.2010 року валових витрат в сумі 26595,00 грн. по операції придбання послуг від постачальника ТОВ «Мертенс» є необґрунтованими.

Стосовно завищення в Декларації з податку на прибуток підприємства за 1кв. 2011року від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового 2010 року на суму 309872,69грн. встановлено, що ця сума складається з наступних сум декларації:

- 306122,11грн. (р.04.9) збитки 2010 року, що включає суму 26595,00грн. - за операцією придбання від ТОВ «Мертенс» послуг в грудні 2010 року, як безтоварна операція, суму 59301,11грн. - за операціями придбання від ТОВ «Карат» і КП «Альянс», що перевірені Актом позапланової виїзної перевірки відповідача №490/23-0/35801065 від 04.05.2011р., та суми 220226,00грн. - з даних Уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2010 рік, як різниця внаслідок самостійно відкоригованих валових витрат за 2010 рік;

- 5000,00грн. і 10142,58грн. (р.04.1) - витрати за операціями придбання товарів (послуг) відповідно від ТОВ «Мертенс» і від підприємства «Авітек Груп ЛТД», що самостійно не відкориговані;

- 11391,62грн. (р.01.2) - валовий дохід, не відкоригований на приріст балансової вартості запасів - по операціям придбання в 2010 році від ТОВ «Карат» і КП «Альянс», що перевірені Актом позапланової виїзної перевірки відповідача №490/23-0/35801065 від 04.05.2011р.

Як було вказано вище, операція придбання від постачальника ТОВ «Мертенс» послуг з ремонту доріг в грудні 2010 року у сумі 31914,00грн., у т.ч. ПДВ у сумі 5319,00грн., має реальні наслідки, була здійснення у межах господарської діяльності позивача, відображена у рядку 04.1 «Витрати на придбання товарів, послуг» Декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік.

Відповідно до п.6.1 ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 Закону №334/94-ВР, згідно із абзацом першим якого у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 Закону №334/94-ВР, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Отже, до складу валових витрат 1 кварталу 2011 року підлягають включенню всі суми від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток: як ті, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, так і ті суми від'ємного значення, що виникли протягом 2010 року.

За таких обставин, витрати в сумі 26595,00грн., що включені позивачем до складу валових витрат в грудні 2010 року та в розрахунок від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за результатами 2010 року, підлягають включенню до складу валових витрат 1 кварталу 2011 року у повному обсязі

З розрахунку від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за результатами 2010 року (р.08), в який включені витрати у сумі 59301,11грн. за операціями придбання від ТОВ «Карат» за вересень 2010 року і від КП «Альянс» за жовтень та грудень 2010 року, вбачається, що відповідач двічі прийняв податкове повідомлення-рішення про зменшення від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за результатами 2010 року на суму 59301,11грн. за зазначеними операціями.

Так, згідно постанови Окружного адміністративного суду АР Крим від 05.12.2011р. в адміністративній справі №2а-6873/11/0170/9, залишеною в силі Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2012р., за позовом ТОВ «Керуюча компанія «КомЕнерго - Армянськ» до Красноперекопської ОДПІ про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.05.2011р. №0000092310 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2010 рік на суму 59301,11грн., позов задоволений, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача від 20.05.2011р. №0000092310.

Відповідач зменшує від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за результатами 2010 року на суму 59301,11грн. в податковому повідомленні-рішенні від 20.05.2011р. №0000092310, яке оскаржене у судовій справі №2а-6873/11/0170/9, та в податковому повідомленні-рішенні №0000132310 від 21.03.2012р., яке є предметом позовних вимог по цій справі.

Рішенням в адміністративній справі №2а-6873/11/0170/9 встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте відповідачем на підставі та за результатами Акту позапланової виїзної перевірки №490/23-0/35801065 від 04.05.2011р. ТОВ «Керуюча компанія «КомЕнерго - Армянськ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні господарських взаємовідносин з ТОВ «КАРАТ» за вересень 2010 року та КП «Альянс» за жовтень та грудень 2010 року.

За таких обставин є таким, що набрало законної сили рішення суду в адміністративній справи №2а-6873/11/0170/9, яким встановлені обставини про правомірність включення позивачем в розрахунок від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток за результатами 2010 року і до складу валових витрат 1 кварталу 2011 року витрат в сумі 59301,11грн. при здійсненні господарських взаємовідносин з ТОВ «КАРАТ» за вересень 2010 року та КП «Альянс» за жовтень та грудень 2010 року.

В силу ч. 1 ст. 72 КАС України, таки обставини не потребують доказування.

Відтак, валовий дохід за 1 кв.2011р. не підлягає коригуванню на приріст балансової вартості запасів у сумі 11391,82грн. (р.01.2 декларації) по операції придбання в вересні 2010 року ТМЦ від ТОВ «Карат», що перевірена Актом позапланової виїзної перевірки відповідача №490/23-0/35801065 від 04.05.2011р.

Відносно завищення в декларації з податку на прибуток підприємства за 1кв. 2011року від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового 2010 року на суму 220226,00грн. встановлено наступне.

Матеріали справи свідчать, що згідно даних рядку 04.9 «Від'ємне значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток попереднього податкового періоду» Декларації з податку на прибуток підприємства за 1 кв.2011 року відображено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у сумі 824336,00грн., яка відповідає сумі збитків, отриманих у звітному податковому 2010 році.

Згідно до даних рядку 07 «Об'єкт оподаткування від усіх видів діяльності» Уточнюючої податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2010 рік відображено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток у сумі 604070,00грн., внаслідок самостійного виправлення позивачем 13.01.2012р. даних Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2010 рік.

В результаті різниця внаслідок самостійно відкоригованих валових витрат за 2010 рік складає суму 220266,00грн. (824336,00 - 604070,00), що відповідає даним податкової звітності позивача, але відповідач в розрахунок завищення в Декларації з податку на прибуток підприємства за 1кв. 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового 2010 року включив різницю у сумі 220226,00грн. замість суми 220266,00грн., тобто допустив арифметичну помилку на 40 грн. (п.п.7 п.3.1.2 Акту перевірки (т.1 а.с.59).

Крім того, відповідач при встановленні завищення в Декларації з податку на прибуток підприємства за 1кв.2011року від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового 2010 року у сумі 220266,00грн., обґрунтував це порушенням п.6.1 ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Як було вказано, нормою п.6.1 ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що якщо об'єкт оподаткування за результатами податкового року має від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року.

За таких обставин, позивачем був правомірно сформований склад об'єкту оподаткування за 1 кв. 2011 року, а саме з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду 2010 року.

Таким чином є необґрунтований висновок відповідача про завищення позивачем в Декларації з податку на прибуток підприємства за 1кв. 2011року від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового 2010 року на суму 220226,00грн.

Щодо завищення в декларації з податку на прибуток підприємства за 1кв. 2011року від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового 2010 року на суму 5000,00грн. і на суму 10142,58грн. (р.04.1), встановлено наступне.

Відповідач під час перевірки встановив, що позивач самостійно відкоригував податковий кредит по наступним постачальникам: підприємству ТОВ «Мертенс» - п/н від 28.02.2011р. №53 на суму ПДВ 1000,00грн., видаткова накладна від 28.02.2011р. №М-31 на суму 5000,00 грн. не коригувалася у складі валових витрат, та по підприємству «Авітек Груп ЛТД» - п/н від 21.03.2011р. №96 на суму ПДВ 2028,52грн., видаткова накладна від 21.03.2011р. №АГ-353 на суму 10142,58 грн. не коригувалася у складі валових витрат.

В обґрунтування таких висновків відповідач посилається на п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» і п.5.1 ст.5 Закону України «Про податок на прибуток підприємств», вважаючи, що оскільки сума податку на додану вартість, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням, не включається до складу податкового кредиту, то придбані товари (послуги) не використовуються в господарської діяльності, тому сплачені постачальникам суми підлягають виключенню із валових витрат.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про податок на прибуток підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податків у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податків для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з пп.5.2.1 п.5.2 цієї ж статті до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Відповідно до абз.4 пп.5.3.9 п.5.3. ст.5 вказаного Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

З вказаних норм вбачається, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат на придбання товарів (робіт) для їх подальшого використання у власній господарській діяльності незалежно від того, віднесені сплачені (нараховані) суми ПДВ у вартості таких товарів (послуг) до складу податкового кредиту чи ні.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі договору б/н, укладеному 01.12.2010р. між позивачем (покупець) та ТОВ «Мертенс» (продавець), ТОВ «Мертенс» продав, а позивач придбав труби на загальну суму 6000,00грн., в т.ч. ПДВ 1000,00грн., що підтверджується видатковою накладною №М-31 від 28.02.2011р.

Як встановлено судовою економічною експертизою, згідно даних бухгалтерського обліку ця операція відображена позивачем у лютому 2011 року за кредитом рахунку 63 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» в кореспонденції з дебетом рахунку 201 «Сировина та матеріали» в сумі 5000,00грн. і дебетом рахунку 64 «Розрахунки з бюджетом» в сумі ПДВ 1000,00грн. В стр.04.1 «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)» Декларації з податку на прибуток підприємства за 1 кв.2011 року позивач відобразив зазначені витрати в сумі 5000,00грн. (без урахування ПДВ).

На підставі договору №010311, укладеному 01.03.2011р. між позивачем (покупець) та ТОВ «Авитек Груп ЛТД» (продавець), ТОВ «Авитек Груп ЛТД» продав, а позивач придбав ТМЦ (труби, вентиль, різьбу, трійник, ревізію, коліно, перехід) на загальну суму 12171,10грн., в т.ч. ПДВ 2028,52грн., що підтверджується видаткової накладної №АГ-333 від 21.03.2011р.

Судовою економічною експертизою встановлено, що згідно даних бухгалтерського обліку ця операція відображена позивачем у березні 2011 року за кредитом рахунку 63 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» в кореспонденції з дебетом рахунку 201 «Сировина та матеріали» в сумі 10142,58грн. і дебетом рахунку 64 «Розрахунки з бюджетом» в сумі ПДВ 2028,52грн. В стр.04.1 «Витрати на придбання товарів (робіт, послуг)» Декларації з податку на прибуток підприємства за 1 кв.2011 року позивач відобразив зазначені витрати в сумі 12171,10грн. (без урахування ПДВ).

З викладеного вбачається, що до складу валових витрат включені витрати у сумі 5000,00грн. (без ПДВ) і сумі 10142,58 грн. (без ПДВ) на придбання від постачальників ТОВ «Мертенс» і ТОВ «Авитек Груп ЛТД» товаро-матеріальних цінностей, що підтверджено відповідними розрахунковими документами та даними бухгалтерського та податкового обліку, для подальшого використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача.

Отже в розумінні норм Закону України «Про податок на прибуток підприємств» позивач мав підстави для формування валових витрат на дану суму, в зв'язку з чим висновок відповідача щодо порушення податкового законодавства в цій частині є необгрунтованим.

Стосовно завищення в Декларації з податку на прибуток підприємства за 2-3кв.2011р. від'ємного значення об'єкта оподаткування на суму 741801,71грн. встановлено, що ця сума складається з наступних сум декларації: 192100,00грн. (р.05.1СВ) - завищені у 3 кв.2011р. витрати на утримання житла; 428453,00грн. (р.06.6) - завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду 2010 року; 76215,71грн. (р.05.1СВ) - завищені у 3 кв.2011р. витрати за операцією ремонту даху підрядником ТОВ «Житлово-комунальний союз України»; 43400,00грн. (р.02) - занижений дохід за операцією оприбутковування у 3 кв.2011р. матеріалів на склад від демонтажу мережі; 1633,33грн. (р.02) - занижений дохід за операцією отримання з бюджету пільг та субсидій у 3 кв.2011 року.

З акту перевірки вбачається, що відповідач з посиланням на порушення п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України вважає, що позивачем завищені витрати в рядку 05.1 СВ «Собівартість придбаних та реалізованих товарів (робіт, послуг)» Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2-3кв.2011 року на суму витрат на утримання житла у 3 кв.2011р. у розмірі 192100,00грн.

Щодо розрахунку суми завищення у розмірі 192100,00грн. відповідач в акті перевірки вказав наступне.

Актом встановлено, що фактична собівартість 1 кв.м утримання житла згідно витрат, відображених у складі валових витрат становить у 2010 році - 1,394грн. (відповідно сума валового доходу від обслуговування 494851,0кв.м житла за 2 півріччя становить 4138933,76грн.), згідно затверджених тарифів від 0,65грн. до 1,57грн. за 1 кв.м сума доходу становить 3177549,83грн. Різниця становить 961383,93грн., тобто підприємство має витрати, які не передбачають отримання доходу у розмірі 961383,93грн.

За 9 місяців 2011 року. Фактична собівартість 1 кв.м утримання житла згідно витрат, відображених у складі валових витрат становить - 3,239грн. (відповідно сума валового доходу від обслуговування 494851,0кв.м житла повинна становити 14425401,50грн.), згідно затверджених тарифів від 0,65грн. до 1,57грн. за 1 кв.м сума доходу становить 4767459,83грн. Різниця становить 9657941,67грн., тобто підприємство має витрати, які не передбачають отримання доходу у розмірі 9657941,67грн. Сума задекларованих збитків за 2-3кв.2011р. становить 741783. У ході дійсної перевірки сума збитків зменшена на 549702,23грн. (43400,00+1633,52+76215,71+428453). Сума витрат, яка не передбачає отримання доходу у звітному періоді становить 192,08тис.грн., чи 192100грн.

Відповідно до п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.138.4 ст.138 ПК України встановлено, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Відповідно до п.138.6. ст.138 ПК України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Відповідно до пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

При цьому, відповідно до п.п.14.1.228 п.14.1 ст.14 цього Кодексу під собівартістю реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг для цілей розділу III цього Кодексу розуміються витрати, що прямо пов'язані з виробництвом та/або придбанням реалізованих протягом звітного податкового періоду товарів, виконаних робіт, наданих послуг, які визначаються відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку, що застосовуються в частині, яка не суперечить положенням цього розділу.

Отже, умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Методологія ведення бухгалтерського обліку витрат встановлена Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати" затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. №318, яким передбачено віднесення здійснених витрат до складу собівартості у разі, якщо вони пов'язані з подальшою реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг).

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами, також, визначена пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88.

Згідно до пп. 14.1.56 ст. 14 ПК України доходи - це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключної (морської) економічної зоні, так і за їх межами.

Відповідно до п. 135.2 ст. 135 розділу ІІІ Податкового кодексу України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Нормою п.137.1 ст.137 Податкового кодексу України передбачено, що дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар, дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

Вказані норми встановлюють, що доход та витрати формується на підставі даних документів податкового та бухгалтерського обліку, підтвердженими первинними документами, оформленими у відповідності до встановлених правил ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Відповідно до п.2 ст.З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно до п.1 ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій.

Відповідно до ст.1 цього Закону первинний документ - це документ, що містить відомості про господарську операцію й підтверджує її здійснення.

Отже, наведене законодавство не встановлює вимоги до формування доходів та витрат за допомогою будь-яких розрахунків як доходів так і витрат, у тому числі тих витрат, що формують собівартість реалізованих товарів (робіт, послуг), а також залежність розміру доходів від розміру витрат та навпаки.

За таких обставин суд дійшов висновку, що порядок формування доходів та витрат, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, який зроблено відповідачем, не встановлений нормами діючого законодавства що порядку ведення як податкового обліку, так і бухгалтерського обліку.

Таким чином, висновки відповідача не ґрунтуються на законі, оскільки діюче законодавство не встановлює вимоги до формування доходів та витрат за допомогою будь - яких розрахунків як доходів так і витрат, у тому числі тих витрат, що формують собівартість реалізованих товарів (робіт, послуг), а також залежність розміру доходів від розміру витрат та навпаки, а тому у відповідача відсутні законодавчі підстави для здійснення розрахунку витрат, що формують собівартість наданих житлово-комунальних послуг у 3 кв.2011р. у сумі 192100,00грн., без посилання на дані первинних документів та інших документів бухгалтерського та податкового обліку.

Щодо висновків про завищення в Декларації з податку на прибуток підприємства за 2-3кв. 2011року від'ємного значення об'єкту оподаткування на суму 428453,00грн.

В обґрунтування такого висновку в акті відповідач посилається на порушення п.150.1 ст.150, п.3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, позивачем у рядку 06.6 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2-3кв.2011 року завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду на суму 428453,00грн., яка складається з від'ємного значення об'єкту оподаткування попередніх податкових періодів 2010 року та 1 кв.2011 року.

На думку відповідача, позивач не мав права під час формування податкової декларації з податку на прибуток за 2-3кв. 2011 року включати до рядку 06.6 - «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду» від'ємне значення об'єкту оподаткування попередніх податкових періодів 2010 року та 1 кв.2011 року у сумі 428453,00грн., а зобов'язаний був включати лише витрати, що виникли саме у 2-3кв. 2011 року без врахування раніше понесених збитків.

З акту перевірки вбачається, що відповідач не встановив, за якими саме господарськими операціями сформовано від'ємне значення об'єкту оподаткування попередніх податкових періодів 2010 року та 1 кв.2011 року у сумі 428453,00грн.

Відповідно до п.150.1 ст.150 Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно із п.3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України пункт 150.1 ст.150 Податкового кодексу України застосовується у 2011 році з урахуванням такого, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємного значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

З положень п.6.1 ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», який діяв до 01.04.2011 року, вбачається, що до складу валових витрат 1 кварталу 2011 року підлягають включенню всі суми від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток: як ті, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, так і ті суми від'ємного значення, що виникли протягом 2010 року.

Отже, наведені норми п.150.1 ст.150, пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України надають право вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1 кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат другого кварталу 2011 року, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року.

Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2, 2-3, 2-4 кварталів 2011 року, норми закону не містить.

Позивач в Податкової декларації з податку на прибуток за 2-3кв. 2011 року задекларував в рядку 06.6 - «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду» від'ємне значення об'єкту оподаткування у сумі 428453,00грн.

З урахуванням таких обставин позивачем був правомірно сформований склад об'єкту оподаткування за 2-3 кв. 2011 року та задекларований у р.06.6 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за цей період в сумі 428453,00грн., в зв'язку з чим висновки відповідача у цій частині є необґрунтованими.

Щодо завищення позивачем в Декларації з податку на прибуток підприємства за 2-3кв. 2011року від'ємного значення об'єкту оподаткування на суму 76215,71грн. встановлено наступне.

Відповідачем з посиланням на порушення п.13 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, яким встановлено, що підприємства житлово-комунального господарства у складі собівартості реалізації житлово-комунальних послуг визнають витрати на придбання товарів, робіт, послуг у сумі фактично сплачених за них коштів, крім випадків якщо така сплата відбувається в рахунок погашення заборгованості за такі роботи, послуги, придбані до дати набрання чинності розділом III цього Кодексу, встановлено, що до складу валових витрат за 3 кв. 2011 року віднесено витрати з придбання у постачальника ТОВ «Житлово-комунальний союз України» в липні 2011 року послуг з ремонту крівлі на суму 76215,71грн., заборгованість станом на 30.09.2011 року не погашена.

Матеріали справи свідчать, що 16.06.2011р. між позивачем і ТОВ «Житлово-комунальний союз України» був укладений договір за №20-Д на виконання останнім підрядних робіт з поточного ремонту даху.

Згідно до підписаного акту прийому-передачі робіт №128 від 29.07.2011р. ТОВ «Житлово-комунальний союз України» виконав підрядні роботи з поточного ремонту даху на загальну суму 91458,85грн. (в т.ч. ПДВ в сумі 15243,14грн.), в тому числі за наступними об'єктами: вул.Шкільна, 7 в сумі 7677,18грн., вул.Іванищева, 21 в сумі 11438,26грн., вул.Гайдара, 1 в сумі 6017,96грн., м-н Васильова, 18 в сумі 10450,94грн., м-н Васильова, 10 в сумі 809,10грн., м-н Корявко, 15 в сумі 4396,51грн., м-н Корявко, 12 в сумі 13423,73грн., м-н Корявко, 21 в сумі 7958,06грн., м-н Корявко, 33 в сумі 4266,22грн., м-н Корявко, 20 в сумі 4255,44грн., вул.Сімферопольська, 3 в сумі 874,64грн., м-н Васильова, 26 в сумі 3655,20грн., вул.Іванищева, 1 в сумі 1794,67грн., вул.Іванищева, 3 в сумі 977,14грн., вул.Іванищева, 5 в сумі 6886,90грн., м-н Васильова, 5 в сумі 2429,47грн., м-н Васильова, 7 в сумі 4147,44грн.

Висновком судової економічної експертизи встановлено, що дана операція відображена в липні 2011 року за кредитом рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» в сумі 91458,84грн. в кореспонденції з дебетом рахунку 84 «Інші операційні витрати» в сумі 76215,71грн. і дебетом рахунку 64 «Розрахунки з податків і платежів» в сумі ПДВ 15243,14грн.

29.07.2011р. ТОВ «Житлово-комунальний союз України» надав позивачу рахунок № 74 на оплату виконаних робіт за договором №20-Д від 16.06.2011р. в сумі 91458,85грн., в т.ч. ПДВ в сумі 15243,14грн.

Згідно до платіжних доручень №1539 від 31.08.2011р. в сумі 14000,00грн. (в т.ч. ПДВ 2333,33грн.) і №1566 від 09.09.2011р. в сумі 16000,00грн. (в т.ч. ПДВ 2666,67грн.) з відміткою банку позивач оплатив підряднику ТОВ «Житлово-комунальний союз України» грошові кошти в загальній сумі 30000,00грн. (в т.ч. ПДВ в сумі 5000,00грн.) з призначенням цих платежів: згідно рахунку №74 від 29.07.2011р. на оплату виконаних робіт за договором №20-Д від 16.06.2011р.

Висновком судової економічної експертизи встановлено, що операція оплати за виконані підрядні роботи відображена проведенням за дебетом рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» в кореспонденції з кредитом рахунку 31 «Банківські рахунки в національній валюті» в серпні 2011 року - в сумі 14000,00грн. (11666,67грн. без ПДВ) і в вересні 2011 року - в сумі 16000,00грн. (13333,33 грн. без ПДВ), залишок заборгованості підряднику ТОВ «Житлово-комунальний союз України» станом на 30.09.2011р. відображений у сумі 61458,85грн. (в т.ч. ПДВ в сумі 10243,14грн.).

В податкової звітності з податку на прибуток витрати з придбання у постачальника ТОВ «Житлово-комунальний союз України» послуг з ремонту крівлі на суму 76215,71грн. позивач включив до складу валових витрат за 3 кв. 2011 року.

За таких обставин, суд дійшов висновку про правильне встановлення відповідачем тих обставин, що позивач порушив п.13 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, яким встановлено, що підприємства житлово-комунального господарства у складі собівартості реалізації житлово-комунальних послуг визнають витрати на придбання товарів, робіт, послуг у сумі фактично сплачених за них коштів.

Поряд з цим, з матеріалів справи вбачається, відповідачем невірно розрахована сума витрат.

Так проведеною по справі судовою економічною експертизою встановлено, що залишок заборгованості позивача перед підрядником ТОВ «Житлово-комунальний союз України» станом на 30.09.2011р. без урахування ПДВ складає суму 51215,71грн. замість суми 76215,71грн., яка встановлено відповідачем (76215,71грн. по актам виконаних робіт відняти 25000грн. оплати у серпні та вересні 2011 року).

Отже, висновок відповідача щодо завищення в Декларації з податку на прибуток підприємства за 2-3кв. 2011року у рядку 05.1СВ від'ємного значення об'єкту оподаткування є обґрунтованим в частині визначення суми 51215,71грн., в іншій частині висновок відповідача є необґрунтованим.

Щодо завищення в Декларації з податку на прибуток підприємства за 2-3кв. 2011року від'ємного значення об'єкту оподаткування на суму 43400,00грн.

В цій частині в акті відповідач вказує на порушення п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України, ним встановлено, що позивачем у рядку 02 «Доход від операційної діяльності» Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2-3кв.2011 року занижено доход за операцією оприбутковування матеріалів на склад від демонтажу мережі, що відбулася у 3 кв.2011р.

Перевіркою встановлено, що позивачем у вересні 2011 року демонтовано внутрішньо будинкові мережі центрального опалення та гарячого водопостачання житлового фонду згідно до рішення Армянської міської ради АР Крим від 29.04.2011р. №68 та оприбутковано 27.09.2011р. на склад труби в кількості 21,7т на суму 43400,00грн. Операція від оприбутковування труби від демонтажу в бухгалтерському обліку відображена, а в податковому обліку не відображена. Відповідач вважає, оскільки труба передана на баланс підприємства без оплати, то її вартість повинна бути відображена у складі валового доходу, як дохід від безоплатно отриманих товарів згідно до п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України.

Матеріали справи свідчать, що згідно рішення Армянської міської ради АР Крим від 29.04.2011р. №68 «Про демонтаж мереж центрального опалення та гарячого водопостачання» (т.3 а.с.144) рада вирішила доручити позивачу демонтаж внутрішньо будинкових мереж центрального опалення та гарячого водопостачання житлового фонду м.Армянська (п.1, п.3.1) з забезпеченням зберігання демонтованого майна (п.3.2).

Згідно рішення Армянської міської ради АР Крим від 14.07.2011р. №87 «Про затвердження Програми переводу житлових будинків на індивідуальне поквартирне опалення в м.Армянське на 2011 рік» (т.3 а.с.145) рада вирішила надати згоду позивачу на реалізацію металобрухту від демонтажу внутрішньо будинкових мереж центрального опалення та гарячого водопостачання міста (п.4), грошові кошти, отримані від реалізації металобрухту від демонтажу внутрішньо будинкових мереж центрального опалення та гарячого водопостачання міста, зрахувати на банківський рахунок позивача (п.5), витрачати ці кошти на утеплення підвалів багатоквартирних будинків житлового фонду та ремонтні роботи, пов'язані з підготовкою до осінньо - зимового періоду (п.6).

03.08.2011р. між Армянською міською радою АР Крим, яка діяла як довіритель, та позивачем, що діяв як повірений, було укладено договір доручення №1 (т.3 а.с.146-150), згідно до п.1.1 якого довіритель доручає, а позивач зобов'язується від імені та за рахунок повіреного здійснити наступні юридичні дії: укласти з підрядником, узгодженим з повіреним, договір на виконання робіт по демонтажу внутрішньо будинкових мереж центрального опалення та гарячого водопостачання міста; укласти договір на реалізацію металобрухту від демонтажу внутрішньо будинкових мереж центрального опалення та гарячого водопостачання; придбати усі необхідні матеріали для утеплення підвалів багатоквартирних будинків житлового фонду та ремонтні роботи, пов'язані з підготовкою до осінньо -зимового періоду.

Згідно до умов п.2.2 цього договору доручення прийом демонтованого металобрухту здійснюється за участю комісії, що призначена розпорядженням голови м.Армянська від 04.05.2011р. №123.

Умовами п.5.1 цього договору доручення встановлено, що за виконання передбачених в п.1.1 юридичних дій винагорода повіреному не передбачена.

На виконання договору №1 від 03.08.2011р. між позивачем (замовник) та ТОВ «Металлен» (підрядник) 15.09.2011р. укладено договір №15/08-4 на виконання робіт по демонтажу внутрішньо будинкових мереж центрального опалення та гарячого водопостачання, згідно до умов п.2.1 якого підрядник зобов'язується передати позивачу матеріали від демонтажу мережі по акту з зазначенням номенклатури і їх кількості та підписанням його представниками сторін цього договору та призначеної комісії.

Відповідно до Акту прийому демонтованого металобрухту, підписаного представниками позивача (замовник), ТОВ «Металлен» (підрядник) та представниками призначеної розпорядженням голови м.Армянська від 04.05.2011р. №123 комісії (т.3 а.с.154), було здійснено огляд та прийнято демонтованого металобрухту від демонтованих труб центрального опалення та гарячого водопостачання житлових будинків №№6, 32, 31, 30, 30а, 28,26 мікр. Корявко в загальній кількості труб 2788п.м/21700тн за номенклатурою їх діаметрів від 20мм до 159мм. Вартість (ціна) демонтованого металобрухту від демонтованих труб центрального опалення та гарячого водопостачання в акті прийому відсутня.

Згідно листа ТОВ «Металлен» від 27.09.2011р. за вих.№76 ціна металобрухту та відходів чорного металу станом на 27.09.2011р. складає суму 2000,00грн. за 1 тн.

Згідно до прибуткового ордеру на матеріальні цінності (Форма №М-4) б/н від 27.09.2011р. позивач оприбуткував на склад трубу б/в в кількості 21700тн за ціною 2000,00грн. за 1 тн на загальну суму 43400,00грн. без ПДВ.

У ході дослідження експертом в рамках судової економічної експертизи даних бухгалтерського обліку встановлено, що позивач відобразив в вересні 2011 року операцію оприбуткування на склад труби б/в у кількості 21700тн в журналі-ордері за дебетом рахунку 201 «Сировина та матеріали» в кореспонденції з кредитом рахунку 746 «Інші доходи від звичайної діяльності» в сумі 43400,00грн. без ПДВ.

Відповідно до п.п.135.5.4 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Згідно до п.п.14.1.3 п.14.1 ст. ПК України, безоплатно надані товари, роботи, послуги:

а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими

договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;

б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування

вимоги щодо компенсації їх вартості;

в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.

Оприбутковані труби б/в у кількості 21700тн не можуть вважатися безоплатно наданим товаром, оскільки договором доручення №1 від 03.08.2011р. довіритель Армянська міська рада АР Крим не надавала позивачу труби, а доручила йому діяти від імені та за рахунок довірителя щодо певних юридичних дій, пов'язаних з демонтажу внутрішньо будинкових мереж центрального опалення та гарячого водопостачання, з реалізацією металобрухту від нього та придбання матеріалів для утеплення та ремонту підвалів. За договором доручення №1 від 03.08.2011р. Армянська міська рада АР Крим не надавала позивачу труби, за яким не передбачається грошова або інша компенсація їх вартості.

За таких обставин, вартість труби б/в у кількості 21700тн в сумі 43400,00грн. позивач не повинен був відображати у бухгалтерському обліку у складі доходів та не повинен відображати в податковому обліку по рядку 02 або 03 Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2-3кв.2011 року, оскільки він не є її власником.

Таким чином висновок відповідача щодо заниження в Декларації з податку на прибуток підприємства за 2-3кв. 2011року доходу на суму 43400,00грн. є необґрунтованим.

Щодо заниження доходу у рядку 02 «Доход від операційної діяльності» Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2-3кв.2011 року на суму 1633,33грн. за операцією отримання з бюджету пільг та субсидій у 3 кв.2011 року, встановлено наступне.

Відповідач в Акті перевірки встановив, що позивач у 3 кварталі 2011року фактично отримав з бюджету пільги та субсидій в сумі 61645,66грн., до складу валового доходу включено суму 60012,33 грн., в результаті занижений дохід на суму 1633,33грн.

Відповідно до п.п.135.5.10 п.135.5 ст.135 Податкового кодексу України до інших доходів належать суми дотацій, субсидій, капітальних інвестицій із фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів, отримані платником податку.

Відповідно до п.п.135.5.14 п.135.5 ст.135 ПК України до інших доходів належать інші доходи платника податку за звітний податковий період.

Перелік доходів, що не враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначений ст.136 цього Кодексу, до якого не включені ані пільги, ані субсидії.

Отже, пільги та субсидії повинні включатися до складу інших доходів, тому позивач повинен був включити до складу інших доходів у 3 кв.2011 року суму 1633,33грн.

Таким чином, висновок відповідача щодо заниження доходу у рядку 02 «Доход від операційної діяльності» Податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2-3кв.2011 року на суму 1633,33грн. за операцією отримання з бюджету пільг та субсидій у 3 кв.2011 року є обґрунтованим, а отже податкове повідомлення - рішення в цій частині не підлягає скасуванню.

Щодо заниження податку на прибуток за податковий період 2-3 квартали 2011 року на суму 4,30грн. встановлено наступне.

В акті перевірки, на підставі вищевказаних порушень, відповідач зменшив від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств за 2010 рік на суму 26595,00грн., за 1 квартал 2011 року на суму 309872,69грн. і за 2-3 квартали 2011 року на суму 741801,71грн., в результаті чого збільшив податок на прибуток за 2-3 квартали 2011 року на суму 4,30грн.

Відповідач обчислив податок на прибуток підприємств за 2-3 квартали 2011 року в сумі 4,30грн. внаслідок зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування цим податком за 2-3 квартали 2011 року на суму 741801,71грн.

Висновки відповідача про завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств позивача за звітні періоди 2010 рік на суму 26595,00грн., за 1 квартал 2011 року на суму 309872,69грн. не підтверджуються документами бухгалтерського і податкового обліку.

За період 2-3 квартали 2011 року із загальної суми 741801,71грн. є обґрунтованими висновки відповідача про заниження позивачем 52849,04грн., у тому числі на суму 51215,71грн. (по витратам житлово-комунальних послуг, які визнаються за касовим методом) та на суму 1633,33грн. (за операцією отримання з бюджету пільг та субсидій), в іншій частині (на суму 688952,67 грн.) суд встановив, що висновки відповідача є необгрнутованими.

З урахуванням від'ємного значення податку на прибуток позивача у розмірі 741783 грн. за період 2-3 квартали 2011 року, відповідач повинен був зменшити від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за цей період на 52849,04грн. і не збільшувати податок на прибуток підприємств та штрафні санкції.

За таких обставин податкове повідомлення - рішення №0000142310 від 21.03.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежу податок на прибуток підприємств та організацій, що належать до комунальної власності у загальній сумі 6,45грн., в тому числі: за основним платежем 4,3грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2,15грн. є необґрунтованим та підлягає скасуванню.

Щодо податкового повідомлення-рішення №0000152330 від 21.03.2012р., яким застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 4411,50грн. суд зазначає наступне.

Дане рішення прийняте на підставі акту перевірки, яким встановлено порушення позивачем вимог «Положення про ведення касових операцій у Національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правлінням Національного Банку України від 15.12.2004р. №637 (п.6, п.7, п.8 висновку Акту перевірки), а саме: п.2.11, п.7.39, п.7.41 - щодо звітування за одержані під звіт готівкові кошти (проведення розрахунків готівкою без надання одержувачем касових та розрахункових документів, що підтверджують сплату покупцем готівкових коштів); п.2.11, п.7.37 - видача відповідній особі готівкових коштів під звіт без звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми; п.2.11, п.7.40 - несвоєчасне повернення виданих під звіт готівкових коштів.

В акті перевірки встановлено, що позивач у порушення п.2.11, п.7.39, п.7.41 «Положення про ведення касових операцій у Національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правлінням Національного Банку України від 15.12.2004р. №637, в звітуванні за одержані під звіт готівкові кошти - проведення розрахунків готівкою без надання одержувачем касових та розрахункових документів, що підтверджувало би сплату покупцем готівкових коштів (на розрахункових квитанціях відсутні обов'язкові реквізити) у сумі 2449,00грн., в тому числі:

- вересень 2010 року - згідно авансового звіту від 24.09.2010р. №137 ОСОБА_8 оплата мобільного зв'язку на суму 304,00грн., чек не встановленої форми (відсутні код і назва СГ);

- жовтень 2010 року - згідно авансового звіту від 06.10.2010р. №139 ОСОБА_8 оплата за отримані послуги на суму 900,00грн. чек не встановленої форми (без дати, відсутні серія та номер розрахункової квитанції);

- січень 2011року - згідно авансового звіту від 24.01.2011р. №2 ОСОБА_8 оплата мобільного зв'язку на суму 205,00грн, чек не встановленої форми (відсутні код і назва СГ);

- травень 2011 року - згідно авансового звіту від 19.05.2011р. №44 ОСОБА_8 отримані послуги на суму 760,00грн. від ТОВ «Пансіонат Масандра» на підставі чеку не встановленої форми (без коду ЄДРПОУ СХД, відсутні серія та номер розрахункової квитанції);

- липень 2011року - згідно авансового звіту від 05.07.2011р. №54 ОСОБА_16 оплата мобільного зв'язку на суму 30,00грн., чек не встановленої форми (відсутні код і назва СГ); згідно авансового звіту від 19.07.2011р. №61 ОСОБА_8 оплата мобільного зв'язку на суму 250,00грн, чек не встановленої форми (відсутні код і назва СГ).

У порушення абз.4 п.2.11, п.7.37 Положення №637 видано 05.10.2010р. ОСОБА_8 під звіт суму 30,00грн на відрядження без звітування ним у встановленому порядку за раніше отримані 01.10.2010р. під звіт суми 1550,00грн.

У порушення абз. 2 п.2.11 Положення №637 видано готівкових коштів під звіт з перевищенням встановлених строків їх використання в загальній сумі 6300,00грн. в тому числі згідно до видаткових ордерів: №34 від 24.01.2011р. отримано під звіт ОСОБА_12 суму 3000,00грн, що повернена (без звітування) до каси підприємства 27.01.2011р. згідно прибуткового касового ордеру №136; №554 від 11.10.2010р. отримано під звіт ОСОБА_13 суму 300,00грн, що повернена (без звітування) до каси підприємства 14.10.2010р. згідно прибуткового касового ордеру №2003; №612 від 09.11.2010р. отримано під звіт ОСОБА_14 суму 3000,00грн, що повернена (без звітування) до каси підприємства 11.11.2010р. згідно прибуткового касового ордеру №2203.

За зазначені порушення відповідач застосував до позивача згідно до Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995р. №436 фінансові санкції у вигляді штрафу в загальній сумі 4411,50 грн., в тому числі за порушення: проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем

коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, - у розмірі сплачених коштів 2449,00грн.; видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів - у розмірі 25 відсотків виданих під звіт суми 1550,00 усього в сумі 387,50 грн (1550,00 грн. х 25%); перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки - у розмірі 25 відсотків виданих під звіт суми 6300,00грн усього в сумі 1575,00 грн (6300,00 грн. х 25%).

Відповідно до п.7.39 і п.7.41 «Положення про ведення касових операцій у Національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правлінням Національного Банку України від 15.12.2004р. №637, під час перевірки звітів про використання коштів для вирішення господарських питань особлива увага приділяється наявності оригіналів підтвердних документів, їх погашення тощо. Під час перевірки правильності оформлення видач готівки під звіт як на відрядження, так і на інші потреби встановлюється достовірність підтвердних документів, що додаються до звітів про використання коштів.

Інших вимог до підтвердних документів, що додаються до звітів про використання коштів, Положенням №637 не встановлено.

Матеріали справи свідчать, що з документів зазначених відповідачем авансових звітах вбачається, що до авансового звіту від 24.09.2010р. №137 ОСОБА_8 доданий фіскальний касовий чек, зареєстрований реєстратором розрахункових операцій за №005489 від 20.09.2010р., на оплату поповнення вартості послуг мобільного зв'язку на суму 304,00грн (в т.ч.ПДВ); до авансового звіту від 06.10.2010р. №139 ОСОБА_8 додана розрахункова квитанція №20 від 05.10.2010р. фізичної особи-підприємства ОСОБА_15 на оплату послуг проживання в п-те Масандра на суму 900,00грн (ПДВ немає); до авансового звіту від 24.01.2011р. №2 ОСОБА_8 доданий фіскальний касовий чек, зареєстрований реєстратором розрахункових операцій за №006265 від 20.01.2011р., на оплату поповнення вартості послуг мобільного зв'язку на суму 205,00грн (в т.ч.ПДВ); до авансового звіту від 19.05.2011р. №44 ОСОБА_8 додана розрахункова квитанція №23 від 11.05.2011р. ТОВ «Пансіонат «Масандра» на оплату послуг проживання в п-те Масандра на суму 760,00грн (ПДВ немає), свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи від 18.02.2004р. №066092, код ЄДРПОУ 32765040; до авансового звіту від 05.07.2011р. №54 ОСОБА_16 доданий фіскальний касовий чек, зареєстрований реєстратором розрахункових операцій за №105901 від 05.07.2011р., на оплату поповнення вартості послуг мобільного зв'язку на суму 30,00грн (в т.ч.ПДВ); до авансового звіту від 05.07.2011р. №54 ОСОБА_16 доданий фіскальний касовий чек, зареєстрований реєстратором розрахункових операцій за №105901 від 05.07.2011р., на оплату поповнення вартості послуг мобільного зв'язку на суму 30,00грн (в т.ч.ПДВ); до авансового звіту від 19.07.2011р. №61 ОСОБА_8 доданий фіскальний касовий чек, зареєстрований реєстратором розрахункових операцій за №009057 від 19.07.2011р., на оплату поповнення вартості послуг мобільного зв'язку на суму 250,00грн (в т.ч.ПДВ).

Тобто, у зазначених звітах про використання коштів в загальній сумі 2449,00грн., наданих на відрядження та під звіт, наявні підтвердні та достовірні документи на зазначену суму витрат готівкою.

За таких обставин, висновок відповідача про проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів є необґрунтованим.

Відповідно до абз.2 і абз.4 п.2.11 «Положення про ведення касових операцій у Національній валюті в Україні», видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми.

Відповідно до п.1.11 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон» від 13.03.1998р. №59 (в редакції станом на 2010р.) відрядженому працівникові перед від'їздом у відрядження видається грошовий аванс у межах суми, визначеної на оплату проїзду, наймання жилого приміщення і добові. Після повернення з відрядження працівник зобов'язаний до закінчення третього банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи, подати звіт про використання коштів, наданих на відрядження. Сума надміру витрачених коштів (залишку коштів понад суму, витрачену згідно із звітом про використання коштів, наданих на відрядження) підлягає поверненню працівником до каси або зарахуванню на відповідний рахунок підприємства, що їх надало, у встановленому законодавством порядку. Разом із звітом подаються посвідчення про відрядження, оформлене в установленому порядку, і документи в оригіналі, що підтверджують вартість понесених у зв'язку з відрядженням витрат.

З матеріалів справи вбачається, що згідно видаткового касового ордеру №534 від 01.10.2010р. позивач 01.10.2010р. видав ОСОБА_8 із каси підприємства готівкою суму 1550,00грн. під звіт на відрядження у м.Ялта в ТОВ «Житлово-комунальний союз України» на підставі наказу від 01.10.2010р. №54 на період з 02.10.2010р. до 05.10.2010р. включно. Згідно до Посвідчення на відрядження №54 від 01.10.2010р. зазначені відмітки про вибуття із м.Армянськ 02.10.2010р. і прибуття в м.Армянськ 05.10.2010р. Згідно до авансового звіту від 06.10.2010р. №139 ОСОБА_8 за цим відрядженням витрачено коштів в сумі 1669,09грн, що підтверджено наявними достовірними документами. Перевитрата за даним авансовим звітом, з урахуванням залишку попередньої перевитрати в сумі 334,00грн., складає суму 453,09грн. (334,00+1669,09грн-1550,00грн).

Згідно даних авансового звіту від 06.10.2010р. №139 і журналу-ордеру рахунку 372 «Розрахунки з підзвітними особами» станом на 01.10.2010р., тобто на момент видачі підзвітної особи ОСОБА_8 готівкових коштів в сумі 1550,00грн. під звіт на відрядження, залишок попереднього авансу, раніше отриманим ОСОБА_8 під звіт, відсутній, перевитрата власних коштів ОСОБА_8 складає суму 334,00грн.

05.10.2010р. ОСОБА_8 одержав із каси підприємства готівкові гроші в сумі 30,00грн на відшкодування перевитрати власних коштів в сумі 334,00грн., а не під звіт.

ОСОБА_8 звітував за видану готівку в сумі 1550,00грн. 06.10.2010р. - наступного дня після завершення терміну відрядження 05.10.2010р., тобто своєчасно звітував за отримані під звіт готівкові гроші.

Таким чином, висновок про видачу відповідній особі під звіт готівкових коштів в сумі 30,00грн. без звітування за раніше отримані видані під звіт суми 1550,00грн. зроблено відповідачем без урахуванням наявності залишку перевитрати власних готівкових коштів ОСОБА_8 в сумі 334,00грн. станом на 01.10.2010р. і є необґрунтованим.

Згідно до видаткового касового ордеру №34 від 24.01.2011р. ОСОБА_12 видано під звіт на виробничі (господарські) потреби суму 3000,00грн., що повернена без звітування про витрати до каси підприємства 27.01.2011р. згідно прибуткового касового ордеру №136.

Згідно до видаткового касового ордеру №554 від 11.10.2010р. ОСОБА_13 видано під звіт на виробничі (господарські) потреби суму 300,00грн., що повернена без звітування про витрати до каси підприємства 14.10.2010р. згідно прибуткового касового ордеру №2003.

Згідно до видаткового касового ордеру №612 від 09.11.2010р. під звіт ОСОБА_14 видано під звіт на виробничі (господарські) потреби суму 3000,00грн., що повернена без звітування про витрати до каси підприємства 11.11.2010р. згідно прибуткового касового ордеру №2203.

Отже, повернення готівкових коштів ОСОБА_12 суми 3000,00грн., ОСОБА_13 суми 300,00грн. та ОСОБА_14 суми 3000,00грн. відбулося з перевищенням встановлених двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт на виробничі (господарські) потреби, що є порушенням абз.2 і абз.4 п.2.11 «Положення про ведення касових операцій у Національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правлінням Національного Банку України від 15.12.2004р. №637.

Тому висновок відповідача в цій частині, про перевищення встановлених строків використання виданої на виробничі (господарські) потреби під звіт готівки у загальній сумі 6300,00грн., та визначення ним позивачу штрафних санкцій в сумі 1575,00грн (у розмірі 25 відсотків виданих під звіт суми 6300,00грн) є обґрунтованим та правомірним.

Встановлені судом обставини також підтверджуються висновком судової економічної експертизи, яку суд вважає повною, обґрунтованою та приймає у якості доказу по справі.

Також вказані факти свідчать про неспроможність доводів відповідача, по яких він просить відмовити у задоволенні позову.

З урахуванням викладеного, податкові повідомлення - рішення прийняті на підставі необґрунтованих висновків відповідача є протиправними та підлягають скасуванню. Податкові повідомлення - рішення прийняті на підставі обґрунтованих висновків не підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме є протиправним та підлягає скасуванню податкове повідомлення - рішення:

- №0000122310 від 21.03.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 90215,66грн., в тому числі: за основним платежем 63015,97грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 27199,69грн.;

- №0000142310 від 21.03.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежу податок на прибуток підприємств та організацій, що належать до комунальної власності у загальній сумі 6,45грн., в тому числі: за основним платежем 4,3грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2,15грн.;

-№0000152330 від 21.03.2012р. про застосування штрафних санкцій за порушення порядку ведення касових операцій в Національної валюті України в розмірі 4411,50грн., в частині застосування штрафних санкцій на суму 2836,50грн.

- №0000132310 від 21.03.2012р. про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 1025419,67грн.

Податкові повідомлення - рішення: №0000152310 від 21.03.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення як вторинної сировини, у загальній сумі 25325,26грн. та №0000162310 від 21.03.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання з платежу: інші збори за забруднення навколишнього природного середовища до Фонду охорони навколишнього природного середовища, у загальній сумі 21372,62грн. не підлягають визнанню протиправними та не підлягають скасуванню. В цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до положень п.5 ч. 1 ст. 161 КАС України, під час прийняття постанови суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

По справі була призначена судова експертиза, вартість проведення вартість проведення якої складає 60065,50грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь експертної установи. Також підлягає стягненню на користь позивача судовий збір у розмірі 2146грн.

Під час судового засідання оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Постанову складено у повному обсязі 22.04.2013р.

Керуючись ст.ст.160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби №0000122310 від 21.03.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 90215,66грн., в тому числі: за основним платежем 63015,97грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 27199,69грн.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби №0000142310 від 21.03.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання за платежу податок на прибуток підприємств та організацій, що належать до комунальної власності у загальній сумі 6,45грн., в тому числі: за основним платежем 4,3грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 2,15грн.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби №0000152330 від 21.03.2012р. про застосування штрафних санкцій за порушення порядку ведення касових операцій в Національної валюті України в розмірі 4411,50грн., в частині застосування штрафних санкцій на суму 2836,50грн.

5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби №0000132310 від 21.03.2012р. про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на суму 1025419,67грн.

6. В іншій частині позову відмовити.

7. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Керуюча компанія «КомЕнерго - Армянськ» (96012, АР Крим, м. Армянськ, мкр. Васильєва, 2; р/р 2600600018385 в АТ «Укрексімбанк» м. Армянська МФО 324786, ЄДРПОУ 35801065) 2146грн. судового збору шляхом списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби.

8. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кримське експертне бюро» (95006, м. Сімферополь, вул. К.Маркса, 44, оф. 20; р/р 26007000130855 у ПАТ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції», м. Сімферополь МФО 384577, ЄДРПОУ 31937105) 60065,50грн. судового збору шляхом списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим Державної податкової служби.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Маргарітов М.В.

СудОкружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим
Дата ухвалення рішення16.04.2013
Оприлюднено20.06.2013
Номер документу31899983
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —2а-3408/12/0170/7

Ухвала від 30.10.2013

Адміністративне

Вищий адміністративний суд України

Карась О.В.

Ухвала від 15.10.2013

Адміністративне

Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Дугаренко Ольга Володимирівна

Ухвала від 10.07.2013

Адміністративне

Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Дугаренко Ольга Володимирівна

Постанова від 16.04.2013

Адміністративне

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Маргарітов М.В.

Ухвала від 13.08.2012

Адміністративне

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

Маргарітов М.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні