Рішення

від 17.06.2013 по справі 909/542/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2013 р. Справа № 909/542/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Булки В.І., при секретарі судового засідання Бабенецькій А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Барвінок" ,

вул.Городоцька,359, м.Львів, 79040,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будальянс Інвест"

вул. Галицька, буд.20, офіс 1, м.Рогатин, Івано-Франківська обл., 77000;

вул. Галицька, буд.20, офіс 21, м.Рогатин, Івано-Франківська обл., 77000

поштова адреса: вул.Саксаганського, 119, офіс 18, м.Київ, 01032,

про стягнення заборгованості за договором №ТП-180 від 15.03.2012 року у розмірі 12 335,86грн., із них: 11 309,96грн. основного боргу, 817,24грн. пені, 45,22грн. інфляційних втрат, 3% річних - 163,44грн.,

за участю представників сторін:

від позивача: Сенюта О.В., ( довіреність б/н від 01.01.13);

від відповідача: не з'явилися,

встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Барвінок" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будальянс Інвест" про стягнення заборгованості за договором №ТП-180 від 15.03.2012 року у розмірі 12 335,86грн., із них: 11 309,96грн. основного боргу, 817,24грн. пені, 45,22грн. інфляційних втрат, 3% річних - 163,44грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить суд позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Відзив на позов не направив, вимоги суду, вказані в ухвалах від 07.05.13, 04.06.13, 11.06.13 не виконав. Ухвали суду направлялась відповідачу на адреси, зазначені у позовній заяві. Проте, до суду повернулись ухвали від 07.05.13,04.06.13 з відміткою "за зазначеною адресою не проживає". Однак, матеріали справи містять повідомлення про вручення поштового відправлення (вх. №5148/13 від 12.06.13), яке свідчить про отримання відповідачем ухвали суду від 04.06.13 (вул. Галицька, буд.20, офіс 1, м.Рогатин, Івано-Франківська обл., 77000).

Варто зазначити, що відповідно до ч.1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином .

Згідно з пунктом 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зі змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду N 3 від 23.03.2012, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Беручи до уваги той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи суд прийшов до висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, враховуючи вимоги чинного законодавства та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Барвінок" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будальянс Інвест" 15.03.2012 року укладено договір №ТП-180.

Відповідно до п.1.1 зазначеного вище договору, постачальник (відповідач) зобов"язався передати у власність покупця (позивача) визначений договором товар, а покупець (позивач) - прийняти товар та оплатити його.

Крім того, між сторонами 15.03.2012 року укладено додаткову угоду №3 про надання послуг для збільшення обсягів реалізації товару до договору поставки, яка є його невід"ємною частиною, що передбачено п.п.10.1,10.2 договору.

Підпунктом 5 пункту 2.2 додаткової угоди сторонами погоджено, що покупець (позивач) зобов"язався надати постачальнику (відповідачу) послуги з логістичного обслуговування товарів постачальника (відповідача) на логістичному складі покупця (позивача).

Позивач надав відповідачу послуги з логістичного обслуговування товарів на суму

11 309,96грн., що підтверджується актом надання послуг №3999 від 01.10.12, який підписаний сторонами та скріплений печатками, копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Термін, протягом якого постачальник (відповідач) зобов"язаний оплатити надані послуги, складає 14 календарних днів з дня отримання постачальником (відповідачем) виставленого рахунку (п.4.3 додаткової угоди).

Відповідач отримав рахунок 16.10.12, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Проте, оплату відповідач не провів. Борг відповідача перед позивачем становить 11 309,96грн.

Відповідно до п.5.2 додаткової угоди, за протермінування виконання грошових зобов"язань постачальник (відповідач) сплачує покупцю (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє протягом строку нарахування пені, від суми боргу, за кожний протермінований день.

Позивач нарахував відповідачу 817,24грн. пені.

За порушення грошового зобов"язання позивач нарахував відповідачу 45,22грн. інфляційних втрат та 3% річних - 163,44грн.

Позивач 09.01.13 надіслав відповідачу претензію №1 (вих.№9 від 09.01.13) з вимогою погасити заборгованість. Однак, відповідач борг не сплатив.

Станом на день звернення позивача до господарського суду заборгованість відповідача перед позивачем становить 12 335,86грн., із них: 11 309,96грн. основного боргу, 817,24грн. пені, 45,22грн. інфляційних втрат, 3% річних - 163,44грн.

Беручи до уваги викладене вище суд приходить до висновку про задоволення позову та виходить з наступних підстав.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

В силу ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ч.1ст.901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1ст.903 Цивільного кодексу України).

Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1, ч.2, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Позивачем відзначено, що у відповідача за невиконання умов додаткової угоди виникла заборгованість у розмірі 11 309,96грн. Відповідачем заборгованість не спростована, а доказів, які б підтверджували протилежне, суду не подано.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно зі ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Судом встановлено, що правомірною є вимога позивача про стягнення з відповідача

817,24грн. пені за період з 31.10.12 по 24.04.13 (розрахунок міститься в матеріалах справи).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання, на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України).

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Причому, вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та три проценти річних є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися.

Позивач правомірно нарахував відповідачу 3% річних, що становлять 163,44грн . та інфляційні втрати в розмірі 45,22грн. (розрахунок в матеріалах справи).

Відповідач взяті на себе зобов"язання за додатковою угодою не виконав, тобто не виконав визначені на розсуд сторонами і погоджені ними умови угоди, які є обов"язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідач порушив договірні зобов"язання що стосуються оплати за послуги з логістичного обслуговування товарів. Позивачем доведено обставини, на які він посилався, щодо стягнення 11 309,96грн. основного боргу, 817,24грн. пені, 45,22грн. інфляційних втрат, 3% річних - 163,44грн.

Відповідачем позовні вимоги доказами не спростовано. На момент звернення до суду відповідач борг не погасив.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України). Позивачем доведено обставини, на які він посилався. Відповідачем позовні вимоги доказами не спростовано.

Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов'язання з оплати коштів за отриманий товар згідно з договором. Факт наявності заборгованості належним чином доведений, документально підтверджений, у зв'язку чим суд вважає за правильне позов задоволити.

Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.124 Конституції України, ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", ст.ст.11,525,526,530,549,610,611,625,629,901,903 Цивільного кодексу України, ст.ст.193,218,230 Господарського кодексу України, ст.ст.33,34,43,49 , 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Барвінок" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будальянс Інвест" про стягнення заборгованості за договором №ТП-180 від 15.03.2012 року у розмірі 12 335,86грн., із них: 11 309,96грн. основного боргу, 817,24грн. пені, 45,22грн. інфляційних втрат, 3% річних - 163,44грн. - задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будальянс Інвест", вул. Галицька, буд.20, офіс 1, м.Рогатин, Івано-Франківська обл., 77000; пощтова адреса: вул. Галицька, буд.20, офіс 21, м.Рогатин, Івано-Франківська обл., 77000; поштова адреса: вул.Саксаганського, 119, офіс 18, м.Київ, 01032 (код ЄДРПОУ 37322533) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова мережа "Барвінок", вул.Городоцька,359, м.Львів, 79040 (п/р №2600000002999 у Філії АТ "Укрексімбанк" у м.Львові, МФО 325718, код ЄДРПОУ 35621418) 11 309,96грн. (одинадцять тисяч триста дев"ять грн. 96коп.) основного боргу, 817,24грн. (вісімсот сімнадцять грн. 24коп.) пені, 45,22грн. (сорок п"ять грн. 22коп.) інфляційних втрат, 163,44грн. (сто шістдесят три грн. 44 коп.) - 3% річних, 1 720,50грн. (одну тисячу сімсот двадцять грн. 50 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.06.13.

Суддя Булка В.І.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

Помічник судді Гандера М.В. 19.06.13