Ухвала

від 11.06.2013 по справі 826/1351/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/1351/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Огурцов О.П. Суддя-доповідач: Степанюк А.Г.

У Х В А Л А

Іменем України

11 червня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Степанюка А.Г.,

суддів - Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі - Ліневській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вельд» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2013 товариство з обмеженою відповідальністю «Вельд» (далі - Позивач, ТОВ «Вельд») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва (далі - Відповідач, ДПІ у Печерському районі) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 24.10.2012 року №0010812202, №0010802202.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.02.2013 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що у Відповідач не мав права проводити документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Вельд», а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені протиправно та підлягають скасуванню. Крім того, суд зазначив, що до повноважень податкового органу не відноситься надання оцінки цивільно-правовим угодам та визнання їх недійсними або нікчемними.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Наголошує на тому, що судом не було взято до уваги факти та докази, на які посилався Відповідач у ході розгляду справи по суті.

У судовому засіданні повноважний представник Апелянта доводи апеляційної скарги підтримав та просив суд задовольнити вимоги останньої.

Представник Позивача наполягав на залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції встановив, що у червні 2012 року працівниками ДПІ у Печерському районі на підставі повідомлення про початок перевірки №240/22-2 від 21.06.2012 року та наказу про проведення перевірки №741 від 21.06.2012 року згідно пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 ПК України було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Вельд» з питань правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в результаті взаємовідносин з ТОВ «Біг Стоун» за період з 01.11.2011 року по 30.11.2011 року. У ході перевірки податковим органом було виявлено порушення Позивачем: п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податку на додану вартість в розмірі 593 149,00 грн. та завищено залишок від'ємного значення податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у розмірі 40 882,00 грн. Результати перевірки зафіксовані в акті від 27.06.2012 року №449/22-2/31606857 (далі - Акт перевірки). На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 20.07.2012 року: форми «В4» №0006862202, яким Позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 40 882,00 грн.; форми «Р» №0006852202, яким Позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 038 011,00 грн. (за основним платежем - 593 149,00 грн. та штрафними (фінансовими санкціями 444 862,00 грн.).

Надаючи оцінку викладеним в акті перевірки висновкам, а також досліджуючи підстави для проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Вельд», суд першої інстанції прийшов до висновку, що у ДПІ у Печерському районі не виникло права на проведення перевірки, у зв'язку з чим висновки Акту перевірки не можуть бути доказом порушення Позивачем податкового законодавства, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню. Крім того, суд зауважив, що податковий орган не можу надавати оцінку цивільним правовідносинам, суб'єктом яких є Позивач.

З такими висновками суду першої інстанції не можна не погодитися з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом.

Приписи п. 75.1 ст. 75 ПК України визначають, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Отже, зі змісту наведеної статті вбачається, що документальна перевірка може бути плановою або позаплановою, а також виїзною чи невиїзною.

Згідно пп. 75.1.1 п.75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

При цьому, пунктом 79.1 ст. 79 Податкового кодексу імперативно визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальну позапланову перевірку може бути проведено за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Водночас, всупереч положенням вказаного підпункту статті 78 ПК України, Відповідачем не направлялися Позивачу будь-які запити щодо правовідносин з ТОВ «Біг Стоун», що свідчить, на думку колегії суддів, про відсутність підстав у податкового органу проводити документальну позапланову перевірку ТОВ «Вельд» з посиланням на пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що відповідно до норм статей 77, 78, 86 розділу II Податкового кодексу України та статті 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», з метою забезпечення єдиного порядку відображення результатів документальних перевірок платників податків - юридичних осіб (резидентів і нерезидентів) та їх відокремлених підрозділів наказом ДПА України від 22 грудня 2010 року №984 затверджено «Порядок оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства» (далі - Порядок №984).

Відповідно до п. 2.8 Розділу ІІ Порядку №984 вступна частина акта (довідки) документальної перевірки повинна містити, зокрема, інформацію про надсилання (вручення) платнику податків повідомлення про проведення документальної перевірки, якщо таке передбачено законом.

Згідно п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Тобто, з системного аналізу положень ПК України вбачається, що обов'язковою умовою для виникнення у податкового органу права на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки є надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Разом з тим, всупереч вимог п. 79.2 ст. 79 ПК України та п. 2.8 Розділу ІІ Порядку №984 Відповідачем не доведено направлення або вручення уповноваженій особі Позивача копії наказу про проведення перевірки, що свідчить про те, що у ДПІ у Печерському районі взагалі не виникло право на здійснення контрольного заходу.

Тобто, висновки Акту перевірки, що ґрунтуються на підставі вивчених Відповідачем, документів, які досліджувалися податковим органом без достатніх на це правових підстав, що, у свою чергу, свідчить про неможливість прийняття податкових повідомлень-рішень на підставі незаконно встановлених фактичних даних, про що вірно зазначив суд першої інстанції.

Оцінюючи твердження суду першої інстанції про безпідставність висновків Акту перевірки щодо порушень Позивачем приписів Податкового кодексу України та Цивільного кодексу України, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Підставами для висновків посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок відповідно до ст. 83 ПК України є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Однак, як вірно зазначив суд першої інстанції, не зважаючи на передбачене законом широке коло документів, які можуть підлягати дослідженню у ході проведення перевірки, порушення Позивачем податкового законодавства обґрунтовано ДПІ у Печерському районі виключно матеріалами акту №936/22-5-36591327 від 19.04.2012 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Біг Стоун» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.09.2009 року по 31.01.2012 року».

При цьому, колегія суддів наголошує на тому, що оскільки зустрічні звірки не є перевірками платника податків, письмовий документ який складається після проведення такої звірки (довідка) не може містити у собі висновки посадових осіб податкового органу про порушення суб'єктом господарювання вимог чинного законодавства, у тому числі і про порушення суб'єктом господарювання вимог чинного законодавства, у тому числі і про реальність, повноту, достовірність, господарських операцій такої особи. Тобто дані висновки є протиправними, а тому не можуть братися до уваги та використовуватися податковими органами під час проведення перевірок інших платників податків, як податкова інформація чи доказова база.

З огляду на викладене, суд першої інстанції обґрунтовано надав критичну оцінку твердженню податкового органу про порушення ТОВ «Вельд» правил формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Крім іншого, судом апеляційної інстанції враховується, що надаючи оцінку господарським правовідносинам і безапеляційно вказуючи на нікчемність правочину Відповідач виходить тим самим за межі своєї компетенції щодо недійсності (нікчемності) таких правочинів. Податковий орган із стадії визначення такого правочину недійсним переходить у надання правової оцінки щодо його нікчемності, які за своєю правовою природою мають різне правове навантаження. Адже, встановивши наявність недійсності або нікчемність правочину, між суб'єктами господарювання, Позивач набуває право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально-процесуального, а також господарського процесуального законодавства.

Відповідно до ст. 228 ЦК України кваліфікація правочину як нікчемного передбачає встановлення протиправної поведінки обох або однієї з сторін договору, наявність спеціальної мети при укладенні договору, а також наявність умислу на заволодіння чужим майном (у даному випадку - на ухилення від сплати податків).

Отже, висновки про наявність тих чи інших ознак недійсності (нікчемності) правочинів може зробити суд, а податковому органу законодавством таких повноважень не надано.

У той час як Відповідачем не було надано доказів існування такого, що набрав законної сили, вироку суду, яким встановлення умисел особи ТОВ «Вельд» на ухилення від сплати податків.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Вельд» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі. Касаційна скарга на судові рішення подається у порядку та строки, визначені ст.ст. 211, 212 КАС України.

Головуючий суддя А.Г. Степанюк

Судді В.В. Кузьменко

О.І. Шурко

Головуючий суддя Степанюк А.Г.

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.