Рішення

від 12.06.2013 по справі 919/466/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2013 року справа № 919/466/13 за позовом прокурора Гагарінського району міста Севастополя

(99014, м. Севастополь, вул. Корчагіна,15)

в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(99011, м. Севастополь, вул. Луначарського,5)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Спец Строй Монтаж",

(99022, м. Севастополь, вул. Горпіщенко,75, кв.11)

про стягнення штрафних санкцій за договором оренди, розірвання договору та зобов'язання звільнити приміщення, -

cуддя Щербаков С.О .

за участю:

прокурора - Махині В.В., посвідчення №015753 від 21.03.2013;

представника позивача - Бекетової Н.С., довіреність № б/н від 29.12.2013 (дійсна до 31.12.2013);

представника відповідача - Бріцина М. А., наказ №3 від 27.10.2011,

Суть спору:

15.04.2013 прокурор Гагарінського району міста Севастополя в інтересах держави в особі Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Спец Строй Монтаж», в якій просить суд стягнути з відповідача на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради заборгованість за договором оренди №427-11 від 18.05.2012 у розмірі 157490,60 грн., з яких: основна сума заборгованості - 19082,52 грн., пеня у розмірі - 744,82 грн., 3% річних у сумі 141,46 грн. та штраф - 137521,80 грн., в якій також просить суд розірвати вищевказаний договір, укладений між позивачем та відповідачем і зобов'язати відповідача повернути позивачу об'єкт оренди за цим договором шляхом звільнення.

Позовні вимоги з посиланням на статті 530, 610-611, 625, 785 Цивільного кодексу України, статті 17, 26-27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», умови договору оренди №427-11 від 18.05.2012, мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди №427-11 від 18.05.2012, зокрема в частині внесення орендної плати, в зв'язку із чим вважає що є підстави для розірвання даного договору, повернення майна за цим договором, а також стягнення заборгованості за цим договором та штрафних санкцій.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 18.04.2013 було порушено провадження у справі, призначено до розгляду в судовому засіданні на 14.05.2013.

Відповідно до вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи 14.05.2013 відкладався на 29.05.2013. В судовому засіданні 29.05.2013 оголошувалась перерва до 12.06.2013.

Ухвалою суду від 12.06.2013 провадження у зазначеній справі в частині стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна №427-11 від 18.05.2012 у розмірі 19968,80 грн, з яких: 19082,52 грн. основної суми боргу, 744,82 грн. пені та 3% річних у розмірі 141,46 грн. було припинено, у зв`язку із тим, що відповідачем була погашена спірна сума заборгованості за договором оренди нерухомого майна №427-11 від 18.05.2013 разом із штрафними санкціями у розмірі 19968,80 грн., з яких: 19082,52 основної суми боргу, 744,82 грн. пені, 141,46 грн. 3% річних.

У судовому засіданні 12.06.2013 прокурор та представник позивача підтримали позовні вимоги у частині стягнення штрафу, розірвання договору оренди та зобов'язання звільнити приміщення та наполягали на їх задоволенні. Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, раніше надав письмовий відзив, в якому був не згодний з нарахованою сумою штрафу, яку просив зменшити. Також ним було надане письмове доповнення до відзиву, в якому він вказував, що підстави для розірвання спірного договору відсутні, оскільки ним в добровільному порядку була погашена спірна сума заборгованості та штрафних санкцій до розгляду по суті самої вимоги про розірвання договору, що в свою чергу компенсувало позивачу усі втрати від прострочення даної заборгованості.

На підставі ст.85 ГПК України в судовому засіданні 12.06.2013 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ :

18.05.2012 між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради (Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Спец Строй Монтаж» (Орендар) укладено договір оренди № 427-11 (далі - Договір), відповідно до п.1.1. якого, з метою ефективного використання комунального майна та досягнення найвищих результатів господарської діяльності Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду майно - вбудовані нежитлові приміщення з І-1 по І-8 з прибудовою літ. «а», тамбуром літ. «а1», навісом літ. «а2», загальною площею 119,80 кв.м., які розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Павла Корчагіна,10, які знаходяться на балансі КП РЕП-9 (а.с. 10-12).

Відповідно до пункту 2.5 Договору вступ орендаря у користування майном настає одночасно з підписанням акту прийому-передачі об'єкту оренди (Додаток №2).

Згідно з пунктом 3.1 Договору, розмір орендної плати визначений у відповідності з Рішенням Севастопольської міської Ради №1617 від 13.03.2007 і складає 45840,60 грн. на рік. Орендна плата визначена, виходячи з орендної ставки - 18% від вартості об'єкту оренди, визначеної незалежною оцінкою вартості майна, що передане в оренду. Амортизаційні відрахування і вартість послуг орендодавця не включаються до орендної плати. До орендної плати не включені витрати на комунальні та експлуатаційні послуги, а також сума компенсації витрат балансоутримувача на оплату за користування земельною ділянкою.

Пунктом 3.2 Договору сторони узгодили, що з травня 2012 орендна плата складає 3858,40 грн за місяць оренди і перераховується орендарем орендодавцю не пізніше 20 числа поточного місяця на розрахунковий рахунок: місцевий бюджет міста Севастополя, р/р 31516933700001 в ДУДК міста Севастополя, МФО 824509, код ЗКПО 38022717, код платежу 50110007.

Орендна плата сплачується орендарем щомісячно.

У пункті 3.3 Договору зазначено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції, що відповідає попередньому місяцю.

Пунктом 4.4.3. Договору передбачено, що орендар зобов'язаний своєчасно вносити орендодавцю орендну плату, а також здійснювати інші платежі, пов'язані з використанням об'єкту оренди, в тому числі плату за комунальні та експлуатаційні послуги.

Відповідно до п.7.1. Договору, даний Договір діє з моменту підписання, нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору строком до 16.12.2016.

Як вбачається з акту прийому передачі орендованого майна від 18.05.2012, складеним між сторонами, підтверджується передача позивачем відповідачу в оренду нерухомого майна, що розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. П. Корчагіна,10 (а.с. 14).

07.02.2013 позивач, у зв`язку із невиконанням відповідачем п.4.4.3. Договору звернувся із пропозицією до відповідача про розірвання договору оренди та про звільнення у 30-денний строк спірних приміщень, які були предметом договору оренди та повернення позивачу зазначеного майна (а.с. 21).

Однак, зазначена вимога була залишена відповідачем без відповіді.

На думку позивача, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору в частині внесення орендної плати за період з серпня 2012 по березень 2013, відповідач суттєво порушив умови договору, в зв'язку із чим у позивача виникло право на розірвання договору оренди, зобов'язання відповідача звільнити орендоване приміщення та стягнення з відповідача основної суми заборгованості і штрафних санкцій, що і стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Як вже зазначалось, ухвалою суду від 12.06.2013 у зв`язку із погашенням відповідачем спірної суми заборгованості за договором оренди нерухомого майна №427-11 від 18.05.2013 разом із штрафними санкціями у розмірі 19968,80 грн., з яких: 19082,52 основної суми боргу, 744,82 грн. пені, 141,46 грн. 3% річних було припинено провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення заборгованості за договором оренди нерухомого майна №427-11 від 18.05.2012 у розмірі 19968,80 грн., з яких: 190082,52 грн. основної суми боргу, 744,82 грн. пені та 141,46 грн. 3% річних.

Отже, суд розглядає справу в частині вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача штрафу за договором оренди нерухомого майна №427-11 від 18.05.2012 у розмірі 137521,80 грн., та розірвання цього договору і зобов'язання звільнити об`єкт оренди.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи суд дійшов до наступних висновків.

Нормами статті 509 Цивільного кодексу України визначено поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та статтею 174 Господарського кодексу України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

З наведеною нормою узгоджується стаття 283 Господарського кодексу України, згідно з якою за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Частиною шостою статті 283 Господарського кодексу України встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі статтею 759 Цивільного кодексу України, одна особа (наймодавець) передає або зобов'язується передати іншій особі (наймачеві) майно у користування за плату на певний строк за договором найму (оренди).

Статтями 10, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтями 284, 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, та є однією з істотних умов договору оренди.

Обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений також частиною третьою статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та частиною третьою статті 285 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною п'ятою статті 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Договором оренди № 427-11 від 18.05.2012 встановлено, що орендна плата сплачується орендарем щомісячно.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Отже, судом встановлено, що відповідач припустився порушення умов Договору щодо своєчасного внесення орендної плати. Однак під час розгляду справи відповідачем була погашена сума заборгованості у розмірі 19968,80 грн., з яких: 190082,52 грн. основної суми боргу, 744,82 грн. пені та 141,46 грн. 3% річних, що також не заперечувалось прокурором та представниками сторін, в зв'язку із чим провадження у справі в цій частині вимог було припинено.

Що стосується вимог про стягнення штрафу у розмірі 137521,80 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 8.7 Договору, у випадку, якщо прострочення внесення орендної плати буде продовжуватись більш ніж 60 календарних днів Орендар сплачує на користь Орендодавця поверх збитків штраф в сумі що рівна трьохкратному розміру річної орендної плати за цим Договором.

Стаття 217 Господарського кодексу України визначає види правових засобів відповідальності у сфері господарювання (господарські санкції) як заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки; такими засобами є: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 549 Цивільного кодексу України, статті 230 Господарського кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є визначена законом або договором грошова сума, яку боржник (учасник господарських відносин) повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного зобов'язання або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини друга та третя статті 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), і, у разі його порушення настають правові наслідки встановлені договором або законом.

У разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штраф - господарську санкцію у вигляді грошової суми (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Зважаючи на те, що судом встановлено факт порушення виконання відповідачем обов'язку щодо внесення орендної плати, суд вважає правомірним нарахування позивачем штрафу у зв'язку з неналежним та несвоєчасним невиконанням відповідачем грошового зобов'язання.

Для визначення розміру штрафу позивачем за основу взятий розмір річної орендної плати 45840,60 грн., таким чином загальний розмір штрафу за розрахунком позивача становить 137521,80 грн. (45840,60 грн. * 3).

В той же час, стаття 233 Господарського кодексу України передбачає, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пунктом 3 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України також встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстави (підстав) для вчинення зазначеної дії.

Суд звертає увагу на пункт 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» за змістом якого, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Суд, вивчивши матеріали справи, враховуючи те, що відповідачем у повному обсязі погашена сума основної заборгованості, а також добровільно сплачені пеня та 3% річних, вважає що заявлений до сплати штраф є надмірно великим порівняно із заборгованістю по орендній платі, у зв'язку із чим вважає за можливе зменшити розмір заявленого до стягнення штрафу, встановивши його в сумі розміру місячної орендної плати за останній місяць оренди - 3827,58 грн.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню, та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню штраф у сумі 3827,58 грн.

Що стосується вимог про розірвання договору оренди слід зазначити таке.

Згідно частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору .

Так, пунктом 7.4. Договору дійсно передбачено, що договір може бути змінений або розірваний за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у випадках істотного порушення Договору іншою стороною та в інших випадках, встановлених Договором або Законом. До істотних порушень Договору сторони відносять порушення умов Договору, визначених зокрема у пунктах 4.4.2.-4.4.13 цього Договору.

У пункті 7.6. Договору встановлено, що договір припиняється, зокрема за рішенням суду.

Частиною 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" унормовано, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Прокурор на підтвердження своїх доводів стосовно істотного порушення з боку відповідача пункту 4.4.3. договору оренди, а саме щодо своєчасного внесення відповідачем орендної плати за договором, посилався на несвоєчасність внесення відповідачем орендної плати.

Однак, на думку суду зазначені обставини в даному випадку не можуть бути безумовною підставою для розірвання спірного договору оренди з огляду на таке.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, відповідачем до подачі позову, а саме у листопаді 2012 частково була сплачена заборгованість з орендної плати у розмірі 11500,00 грн. (а.с. 16).

Також, згідно наданої позивачем довідки, відповідачем після подачі позову було повністю погашено основну суму заборгованості та у добровільному порядку сплачено нараховану пеню та 3% річних (а.с. 59).

Суд зауважує, що відповідач дійсно припустився прострочення орендної плати за спірним договором, однак як вбачається з розрахунку заборгованості, ним до подачі позову частково вносилась орендна плата, а після подачі позову у добровільному порядку взагалі була сплачена уся сума основної заборгованості, пені і 3% річних, що в свою чергу дає підстави вважати про намагання останнім сплатити виниклу заборгованість з метою добросовісного виконання спірного договору.

А отже, вжиті відповідачем заходи, які були спрямовані на погашення заборгованості та сплата пені і 3% річних фактично компенсували позивачу витрати від прострочення внесення орендної плати, в зв'язку із чим погашена сума основної заборгованості не призвела до позбавлення позивача того, на що він розраховував при укладенні даного договору.

Таким чином, суд не не вбачає у даному випадку істотного порушення відповідачем умов Договору.

За таких обставин, в частині задоволення позовних вимог щодо розірвання вказаного договору оренди та зобов'язання відповідача повернути позивачу орендоване майно слід відмовити.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з відповідача на користь позивача штрафу у розмірі 3827,58 грн.

Відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що прокурор звільнений від сплати судового збору у встановленому порядку судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід державного бюджету пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі наведеного, керуючись статтями 43, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Спец Строй Монтаж» (99022, м. Севастополь, вул. Горпіщенко,75, кв.11, ЄДРПОУ 37055055, відомості про банківські рахунки відсутні) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (99011, м. Севастополь, вул. Луначарського,5, р/р місцевого бюджету м. Севастополя 33213870700001 в ГУ ДКУ в м. Севастополі, МФО 824509, ЄДРПОУ 38022717, код платежу 22080400) штраф за неналежне виконання Договору оренди нерухомого майна №427-11 від 18.05.2012 у розмірі 3827,58 грн. (три тисячі вісімсот двадцять сім грн. 58 коп).

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Спец Строй Монтаж» (99022, м. Севастополь, вул. Горпіщенко,75, кв.11, ЄДРПОУ 37055055, відомості про банківські рахунки відсутні) в дохід Державного бюджету міста Севастополя (код ЕДРПОУ 38022717, Головне управління Державної казначейської служби України у місті Севастополі, МФО 824509, р/р 31210206700001, код класифікації доходів бюджету - 22030001 "Судовий збір (Державна судова адміністрація України) судовий збір у розмірі 3149,81 грн (три тисячі сто сорок дев`ять грн 81 коп).

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України та підписано 17.06.2013.

Суддя С.О. Щербаков