Постанова

від 12.06.2013 по справі 826/2322/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/2322/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 червня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Безименної Н.В., Федотова І.В.,

при секретарі: Погорілій К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.04.2013 року у справі за їх позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

ПрАТ «Трест Київміськбуд-1» звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 16.10.2012 року № 0000822260, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 2 837 501,25грн.(в т. ч. 2 269 641 грн. - основний платіж, 567 410,25грн. - штрафні санкції) та № 0000812260, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 35 171,25 грн. (в т. ч. 28 137 грн. - основний платіж, 7 034,25 грн. - штрафні санкції).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.04.2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ПрАТ «Трест Київміськбуд-1» подали апеляційну скаргу, в якій просять скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову в повному обсязі. При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про законність спірних рішень податкової інспекції, а тому відмовив в їх скасуванні. Апеляційна інстанція не може повністю погодитися з такою правовою позицією, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом було проведено позапланову виїзну перевірку ПрАТ «Трест Київміськбуд - 1» з питань дотримання вимог податкового законодавства валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.06.2012 року, за результатами якої складено акт від 26.09.2012 року № 726/22-6/31176312.

В ході перевірки встановлено порушення позивачем п.п. 135.5.4, 135.5.5 п. 135.5 ст. 135 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 2 269 641грн., а саме по періодам: І квартал 2012 року - 2 260 264грн. та ІІ квартал 2012 року - 9 377 грн. та п.п. 198.6 ст. 198 ПК України та ст.ст. 626, 629, 655, 662, 656, 658, 664, 203, 215, 228, 216 ЦК України, в результаті чого занижено ПДВ в липні 2011 року - 28 137грн.; прострочені строки сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету в зв'язку з чим нараховано пеню в сумі 2 146,57 грн.

Дані обставини слугували причиною для прийняття спірних рішень, які за результатами адміністративного оскарження до вищестоящих податкових органів залишено без змін.

Позивачем (позичальник) та ВАТ «Банк Кіпру» 15.06.2010 року укладено кредитний договір № 14-257/2010, за яким банк відкриває позичальнику не відновлювальну кредитну лінію в сумі 10 000 000 доларів США для завершення будівництва проекту (житлові будинки з вбудовано - прибудованими приміщеннями на пр. Перемоги, 26 в Шевченківському районі м. Києва) з 15 червня 2010 року по 14 червня 2013 року зі сплатою Libor (1 місяць) +12,5%.

Між ВАТ «БАНК КІПРУ» (кредитор), ПП «Творча майстерня «Престиж» (поручитель), та ПрАТ «Трест Київміськбуд 1» укладено договір поруки від 25.06.2010 року за № 216-2010, згідно з яким кредитор відкриває позичальнику не відновлювальну кредитну лінію в сумі 10 000 000 доларів США для завершення будівництва проекту (житлові будинки з вбудовано-прибудованими приміщеннями на пр. Перемоги, 26 в Шевченківському районі м. Києва) з 15 червня 2010 року по 14 червня 2013 року зі сплатою Libor (1 місяць) +12,5%.

В зв'язку з тяжким фінансовим станом посадові особи ПрАТ «Трест Київміськбуд 1» листами звертались до директора ПП «ТМ «Престиж» щодо сплати відсотків по кредитному договору № 14-257/2010 від 15.06.2010 року та у зв'язку з тим, що ПП «ТМ «Престиж» відповідно договору поруки від 25.06.2010 року за № 216-2010 є поручителем. В листуванні ПрАТ «Трест Київміськбуд 1» в свою чергу гарантує, що у разі відновлення платоспроможності підприємства компенсує понесені витрати в повному обсязі ПП «ТМ «Престиж».

За період з 01.01.12 по 30.06.12 ПП «Творча майстерня «Престиж» з розрахункового рахунку на рахунок ВАТ «Банк Кіпру» перераховували грошові кошти в загальній сумі 2 861 101,79 грн. з призначенням платежу: «Погашення відсотків згідно з договором поруки від 25.06.2010 року за № 216-2010».

2 вересня 2008 року між позивачем (замовник) та ТОВ «Будівельна компанія «Висотмістобуд ЛТД» (підрядник) підписано договір № 35 на виконання комплексу будівельно - монтажних робіт по будівництву житлового будинку з ВПП по вул. Київській в районі загальноосвітньої школи № 5 в м. Обухові, Київська обл., відповідно до пункту 1.1 якого підрядник приймає на себе зобов'язання якісно та в установлений термін виконати будівельно-монтажні роботи в житловому будинку з вбудовано - прибудинковими приміщеннями по вул. Київській в районі загальноосвітньої школи № 5 в м. Обухові Київської області згідно із затвердженою ПКД, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи і оплатити їх.

Між позивачем та ТОВ «БК «Висотмістобуд ЛТД» складені (підписані посадовими особами та скріплені печатками) акти за формою КБ-2В приймання виконаних підрядних робіт за березень 2009 року, а також довідка про вартість виконаних робіт від 31.03.2012 року за березень 2009 року (типова форма № КБ-3) на суму 12 900 828,00 грн., в тому числі ПДВ 2 150 138,00грн.

Згідно інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: встановлення факту здійснення господарської операції; встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг) спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку; встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку та підтвердження первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 22.06.11 року по справі К/9991/15429/11 та ухвалі цього ж суду від 05.10.11 року по справі К 9991/14602/11.

17 листопада 2009 року між ТОВ «Будівельна компанія «Висотмістобуд ЛТД» (підрядник, первісний кредитор) та ФОП Абушик А.М. (новий кредитор, позивач) укладено договір уступки вимоги № 9,пунктом 1.1 якого сторони узгодили, що первісний кредитор уступає новому кредитору свої вимоги до позивача (далі - боржник), що ґрунтуються на договорі № 35 від 02.09.2008 року на виконання комплексу будівельно-монтажних робіт по будівництву житлового будинку з ВПП по вул. Київській в районі загальноосвітньої школи № 5 в місті Обухові Київської області (з послідуючими додатковими угодами), укладеному між первісним кредитором та боржником та полягають в праві вимоги повернення заборгованості по кредиту в сумі 12 900 828,00 грн.

Рішенням Вищого господарського суду України від 01.04.2010 року у справі № 41/801 визнано недійсним договір уступки права вимоги від 17.11.2009 року № 9.

З письмових пояснень посадових осіб ПрАТ «Трест Київміськбуд - 1» від 10.09.2012 р. за № 258 слідує, що:

«В податковому обліку з ПДВ на підставі отриманих податкових накладних було відображено податковий кредит на суму 2 150 138,00 грн., в податковому обліку з податку на прибуток було відображено в першому кварталі 2009 року валові витрати на суму 10 750 690,00 грн. В додаток К1/1 декларації про прибуток в код рядка А2 ця сума не включалась.

В травні 2010 року в бухгалтерському обліку було відкореговано всі операції, що були відображені в І кварталі 2009 року по ТОВ «БК «Висотмістобуд ЛТД».

В податковому обліку було відображено коригування валових витрат в декларації з податку на прибуток за І півріччя 2010 року (рядок 05.2) та враховано при визначенні об'єкту оподаткування за І півріччя 2010 року на суму 10 750 690,00грн. та коригування податкового кредиту в декларації з ПДВ за квітень 2010 року (код рядка 16.1) на загальну суму ПДВ 2 150 138,00 грн..

Крім того, на лист ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС від 18.09.2012 року за № 15872/10/22-605 ПрАТ «Трест Київміськбуд-1» листами № 263 від 19.09.2012 року та № 268 від 21.09.2012 року повідомили, що фактичне будівництво на земельній ділянці по вул. Київській в районі загальноосвітньої школи №5 в м. Обухові Київської області проводилось, ступінь будівельної готовності об'єкта: в незавершеному будівництві знаходиться 5 секцій - житлових будинків зі ступенем готовності 5-50 %; балансова вартість незавершеного будівництва об'єкта на земельній ділянці вул. Київська, м. Обухів станом на 30.06.12 складає 63 864 906,99 грн., генеральним підрядником по будівництву об'єкта на земельній ділянці вул. Київська, м. Обухів був ТОВ «Євробуд».

Щодо надання письмових пояснень та копій документів про послуги, отримані не від ТОВ «БК «Висотмістобуд ЛТД», а іншим суб'єктами господарської діяльності ПрАТ «Трест Київміськбуд-1» зазначили про неможливість їх надання в термін до 19.09.2012 року, а щодо первинних документів по ТОВ «БК «Висотмістобуд ЛТД» повідомили, що вони були надані керівництвом спеціалістам юридичного відділу на час судового процесу у справі № 41/801 та у справі № 37/21. На даний час місце знаходження цих документів нам не відомо.

Таким чином, судова колегія приходить до аналогічного з судом першої інстанції висновку, що підприємством документально не доведено ким фактично були виконані роботи по вул. Київській в районі загальноосвітньої школи № 5 в м. Обухові Київської області та не розшифровано балансову вартість споруди у сумі 63 864 906,99 грн..

Так, довідка про вартість виконаних робіт від 31.03.2012 року за березень 2009 року на загальну суму 12 900 828,00грн., в тому числі ПДВ 2 150 138,00 грн. свідчить про фактичне виконання загально будівельних робіт ТОВ «БК «Висотмістобуд ЛТД», а відповідно до картки рахунку 633 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» по контрагенту ТОВ «БК «Висотмістобуд» станом на 31.03.09 рахувалась кредиторська заборгованість в сумі 12 900 828,00 грн.. Отже, ПрАТ «Трест Київміськбуд-1» в порушення пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України не включено в І кварталі 2012 року до складу рядка 03 ІД « Інші доходи» (рядок 03.11 СБ «Суми врегулювання сумнівної та безнадійної заборгованості» Додатка ІД до рядка 03 податкової декларації з податку на прибуток підприємства суму) суму в розмірі 10 750 690,00 грн..

Відповідно до підпункту 135.5.4 пункту 135.5 ст. 135 ПК України до складу інших доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

За п.44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (крім випадків, передбачених абз. 2 п. 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта перевірки платник податків має право надати до контролюючого органу, що призначив перевірку, документи, визначені в акті перевірки як відсутні.

Матеріали справи свідчать, що позивачем до перевірки не надано будь яких документів, а тому відповідно до п. 11 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм п. 7 цього підрозділу).

Таким чином, аналіз зазначених вище правових норм свідчить про правомірність висновку суду першої інстанції щодо наявності у відповідача правових підстав для прийняття спірного податкового повідомлення - рішення від 16.10.2012 року № 0000822260.

Проте, апеляційна інстанція не може погодитися з доводами суду першої інстанції щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 16.10.12 року № 0000812260, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 35 171,25 грн. з огляду на слідуюче.

Між ПрАТ «Трест Київміськбуд-1» (замовник) та ВАТ «Судацький Агробуд» (підрядник) було укладено договір підряду від 10.08.2007 року № 6 щодо виконання комплексу будівельно-монтажних робіт, на виконання умов договору ВАТ «Судацький Агробуд» виписали позивачу податкові накладні за липень 2011 року на загальну суму 168 821,12 грн., в тому числі ПДВ 28 136,85 грн. Суми ПДВ по зазначених податкових накладних включені ПрАТ «Трест Київміськбуд 1» до складу податкового кредиту у липні 2011 року та відображені у реєстрі отриманих податкових накладних.

В свою чергу, з матеріалів справи вбачаться, що ВАТ «Судацький Агробуд» зареєстроване у Феодосійській ОДПІ АРК ДПС (Судацьке відділення). Відповідно до даних АІС обласного рівня має стан « 8» - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, відсутня будь-яка інформація про наявність складських приміщень, автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, свідоцтво платника ПДВ від 03.04.07 №100032860 анульоване 26.06.2012 року.

Суд першої інстанції погодився з доводами відповідача, що фінансово-господарська діяльність ПрАТ «Трест Київміськбуд-1» щодо взаємовідносин з ВАТ «Судацький Агробуд» за липень 2011 року є фіктивними правочинами, вчиненими без наміру створення правових наслідків, які ними обумовлювались. В свою чергу, судова колегія не може не погодитися з доводами апелянта щодо неправомірності таких висновків Окружного адміністративного суду м. Києва, зважаючи на наступне.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для однозначного висновку, що єдиною підставою для виникнення у платника права на податковий кредит є виписана йому продавцем товарів (робіт, послуг) податкова накладна, складена у відповідності до вимог чинного законодавства.

В підтвердження виконання умов даного договору свідчать наявні в справі копії актів приймання-передачі, видаткових та податкових накладних.

Відповідно до змісту п.п. 201.4. та 201.8 ст. 201 ПК України, податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в встановленому порядку.

Згідно з п. 184.1 ст. 184 ПК України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Окрім того, за п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 р. №9 «Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними»:… при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі.

Однак, відповідачем не було надано доказів наявності вироку суду відносно контрагента за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво), а договір, укладений позивачем з даним товариством до теперішнього часу у судовому порядку не визнано недійсними.

Колегія суддів не може не зауважити, що позивач як покупець, не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за умови необізнаності щодо неї. Крім того, порушення контрагентом-постачальником податкової дисципліни, зафіксовані в акті про неможливість проведення зустрічної звірки, не можуть бути підставою для обмеження права покупця на податковий кредит за умови реальності господарської операції.

Виходячи із правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в інформаційному листі від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавленню платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 02.03.2009 року по справі № К-21781/07 та від 06.11.2007 року .

Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що на момент підписання договору та складання податкових накладних контрагент позивача був зареєстрований як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а отже мав право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні, до того ж видані податкові накладні, на основі яких сформований податковий кредит, відповідають вимогам, встановленим чинним законодавством.

Укладаючи угоду зі своїми контрагентом, позивач мав всі документальні підтвердження господарської правосуб'єктності контрагентів: здійснювати господарську діяльність, реалізовувати господарську компетенцію, мати зобов'язання, нести за ними відповідальність тощо.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем були вчинені всі необхідні дії та досягнуто конкретних результатів, які визначають саме поняття господарської операції - факти підприємницької та іншої діяльності.

Слід відмітити, що податковим органом не було надано рішення суду у цивільній чи господарській справі, вироку суду у кримінальній справі або іншого належного доказу на підтвердження «фіктивності» здійснених позивачем господарських операцій.

Не надано також добутих у визначений процесуальним законодавством спосіб доказів підробки документів або складання фіктивних документів на підтвердження здійснених позивачем господарських операцій. Зазначене вказує на необґрунтованість тверджень відповідача про фіктивність проведених позивачем господарських операцій.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 25.03.2008 року по справі № К-23642/07.

Окрім вищевикладеного судова колегія вважає за необхідне відзначити слідуюче:

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5. 6 ст. 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 ЦК України).

Згідно зі ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний судом недійсним (ч. 3 ст. 228 ЦК України).

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України діє презумпція правомірності правочину, тобто правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом. Саме законом, а не актами, які б факти в цьому акті не були відображені. Вказані ж в акті висновки є суто суб'єктивною думкою державного податкового інспектора, оскільки були зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Таким чином, навіть за наявності ознак нікчемності правочину, податкові органи мають право лише звертатися до судів з позовами про стягнення в дохід держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

Дана правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 14.11.2012 року № К/9991/50772/12.

За ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 71 КАСУ в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладає на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до наведених вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав суду достатньо беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і довів правомірність прийняття лише одного спірного податкового повідомлення-рішення, а саме № 0000812260.

Відповідно до ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати її та прийняти нову постанову суду.

За ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.10.2012 року № 0000812260 з постановленням в цій частині нової постанови про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 160, 189, 195, 196, 198, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1» - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.04.2013 року в частині - відмови в задоволенні позову щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 16.10.2012 року № 0000812260 - скасувати, постановивши в цій частині нову постанову про задоволення позову.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби від 16.10.2012 року № 0000812260.

В решті постанову суду залишити - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Саприкіна І.В.

Судді: Безименна Н.В.

Федотов І.В.