Рішення

від 18.06.2013 по справі 911/1295/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" червня 2013 р. Справа № 911/1295/13

за позовом Публічного акціонерного товариства «БАНК «ТАВРИКА», м. Київ;

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-ВВ», м. Васильків;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «СТН ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ»,

м. Васильків Київська область;

про звернення стягнення на заставлене майно.

Суддя Т.П. Карпечкін

Представники:

від позивача: Онищук Д.В. (довіреність № 309 від 21.03.2013 р.);

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічного акціонерного товариства «БАНК «ТАВРИКА» (надалі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Інтер-ВВ» (надалі - відповідач) про звернення стягнення на заставлене майно.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням третьої особою зобов'язань за Договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 04-10-12-КЛ від 04.10.2012р., у зв'язку з чим позивач просив суд звернути стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності на підставі договору застави цінних паперів № 05-287/ЗЦП-12 від 04.10.2012р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.04.2013р. порушено провадження у справі № 911/1295/13, залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «СТН ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ» до участі у розгляді справи в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, розгляд справи призначено на 25.04.2013р.

Ухвалою від 25.04.2013р. суд відклав розгляд справи на 13.05.2013р., у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважних представників сторін та неподанням витребуваних судом доказів.

13.05.2013р. через загальний відділ господарського суду Київської області від представника позивача надійшла заява про зміну позовних вимог № 02/2116 від 13.05.2013р., згідно якої останній, до початку розгляду справи по суті, змінив предмет позову та просив суд в рахунок погашення заборгованості за Договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 04-10-12-КЛ від 04.10.2012р. у розмірі 141649775,02 грн., яка складається з: 125000000,00 грн. строкової заборгованості по кредиту, 3643835,62 грн. строкової заборгованості по процентам, 12684512,56 грн. простроченої заборгованості по процентам, 321426,84 грн. пені та інших витрат, пов'язаних з виконанням винесеного рішення звернути стягнення на предмет застави згідно Договору застави цінних паперів № 05-293/ЗЦП-12 від 04.10.2012р. (зі змінами та доповненнями), а саме: іменні прості акції ПАТ «Ластівка», номінальною вартість 0,25 грн. в кількості 51000 шт., загальною номінальною вартістю 12750,00 грн., шляхом набуття права власності публічним акціонерним товариством «БАНК «ТАВРИКА» на предмет забезпечувального обтяження, а саме - цінних паперів - простих іменних акцій, що належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтер-ВВ», в кількості 51000 штук за ціною визначеною на підставі оцінки, яка надані суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Е.Р.С.Т.Е.» від 07.05.2013р., що складає 0,25 грн. за одну акцію, а всього - 12750 грн., перерахуванням простих іменних акцій емітента ПАТ «Ластівка» в кількості 51000 штук, з рахунку у цінних паперах (депозитарний код рахунку 300970 - UA40005069) депонента - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-ВВ», ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ 36826934 на рахунок у цінних паперах АТ «БАНК «ТАВРИКА» 001147 (депозитарний код рахунку 100024 - UA30300970) відкритий у зберігача АТ «БАНК «ТАВРИКА» (код зберігача 1147 у депозитарії ПрАТ «ВДЦП», код МДО 300970) в рахунок погашення заборгованості за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 04-10-12-КЛ від 04.10.2012р. у розмірі 141649775,02 грн., яка складається з: 125000000,00 грн. строкової заборгованості по кредиту, 3643835,62 грн. строкової заборгованості по процентам, 12684512,56 грн. простроченої заборгованості по процентам, 321426,84 грн. пені та інших витрат, пов'язаних з виконанням винесеного рішення.

Присутній у судовому засіданні 13.05.2013р. представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, проте витребувані судом докази не подав.

Представники відповідача та третьої особи в засідання суду не з'явились, про причини неявки господарський суд не повідомили, вимоги ухвали про порушення провадження від у справі 11.04.2013р. не виконали та витребувані судом докази не подали.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.05.2013р. розгляд справи було відкладено на 28.05.2013р., у зв'язку з неподанням витребуваних судом доказів та неявкою в судове засідання представників відповідача і третьої особи.

28.05.2013р. через загальний відділ господарського суду від позивача надійшли витребувані судом докази.

Присутній у судовому засіданні 28.05.2013р. представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зміну позовних вимог.

Представники відповідача та третьої особи в засідання суду вдруге не з'явились, про причини неявки господарський суд не повідомили, вимоги ухвали про порушення провадження у справі від 11.04.2013р. не виконали та витребувані судом докази не подали.

Крім того, у суду виникла необхідність витребувати нові докази у справі.

Ухвалою господарського суду Київської області від 28.05.2013р. розгляд справи було відкладено на 11.06.2013р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідача і третьої особи, неподанням витребуваних судом доказів та необхідністю витребування нових доказів у справі.

Присутній у судовому засіданні 11.06.2013р. представник позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зміну позовних вимог та надав витребувані судом докази.

Представники відповідача та третьої особи в засідання суду черговий раз не з'явились, про причини неявки господарський суд не повідомили, вимоги ухвали про порушення провадження у справі 11.04.2013р. та ухвал про відкладення розгляду справи від 25.04.2013р., від 13.05.2013р., від 28.05.2013р. не виконали, витребувані судом докази не подали.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.06.2013р. розгляд справи було відкладено на 18.06.2013р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідача і третьої особи та неподанням витребуваних судом доказів.

Присутній у судовому засіданні 18.06.2013р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про зміну позовних вимог та з підстав, наведених у позові.

Представники відповідача та третьої особи в засідання суду черговий раз не з'явились, про причини неявки господарський суд не повідомили, вимоги ухвали про порушення провадження у справі 11.04.2013р. та ухвал про відкладення розгляду справи від 25.04.2013р., від 13.05.2013р., від 28.05.2013р., від 11.06.2013р. не виконали, витребувані судом докази не подали.

Відповідач та третя особа належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26 грудня 2011 року № 18 місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»). Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Пунктом 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» від 15.03.2007р. за № 01-8/123 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представників відповідача та третьої особи суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача та третьої особи не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представників відповідача та третьої особи, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, зібрані докази та заслухавши пояснення представника поивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.10.2012р. між Публічним акціонерним товариством «БАНК «ТАВРИКА» (за договором - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТН ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ» (за договором - позичальник) було укладено Договір про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 04-10-12-КЛ, згідно якого банк зобов'язався відкрити позичальнику відновлювальну кредитну лінію в сумі 125000000,00 грн., терміном користування з 04.10.2012р. по 02.10.2015р. включно, а позичальник - повернути заборгованість за договором згідно розділу 4 договору.

Згідно п.п. 1.2., 1.3. договору, цільове використання кредитів - поповнення обігових коштів (здійснення господарської діяльності згідно статуту). За користування кредитами встановлюється плата в розмірі 28 % річних.

Відповідно до пп. 2.2.4. договору, банк має право стягнути достроково з позичальника фактичну суму заборгованості за кредитом, що залишилась та процентами, які підлягали сплаті за договором, при порушенні позичальником будь-яких умов договору та/або умов договору застави заставодавцем або при порушенні судом справи про банкрутство позичальника (заставодавців, поручителів, гарантів). При цьому строк повернення кредитних коштів вважається таким, що настав, а вся заборгованість за договором підлягає сплаті на десятий календарний день від дати прострочення позичальником будь-якої частини грошового зобов'язання за договором.

Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 10.2. договору).

Крім того, 31.10.2012р. між Публічним акціонерним товариством «БАНК «ТАВРИКА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТН ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ» було укладено Додаткову угоду № 1 до договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 04-10-12-КЛ, згідно якої сторони погодили п. 5.1. договору викласти в наступній редакції: « 5.1. Забезпеченням своєчасного повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, а також можливої неустойки (штрафу, пені), що витікають з договору є застава: основних фондів (предмети образотворчого мистецтва) майнового поручителя ТОВ «Музей сучасного образотворчого мистецтва України», застава цінних паперів майнових поручителів, застава майнових прав на грошові кошти на депозитному рахунку ТОВ «СТН ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ».

Також, 06.11.2012р. між банком та позичальником укладено Додаткову угоду № 2 до договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 04-10-12-КЛ, згідно якої сторони погодили п. 5.1. договору викласти в наступній редакції: « 5.1. Забезпеченням своєчасного повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, а також можливої неустойки (штрафу, пені), що витікають з договору є застава: основних фондів (предмети образотворчого мистецтва) майнового поручителя ТОВ «Музей сучасного образотворчого мистецтва України», застава цінних паперів майнових поручителів».

В якості забезпечення виконання своїх зобов'язань за кредитним договором, 04.10.2012р. між Публічним акціонерним товариством «БАНК «ТАВРИКА» (за договором - заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер-ВВ» (за договоором - заставодавець) укладено Договір застави цінних паперів № 05-293/ЗЦП-12, за умовами якого заставодавець зобов'язався в забезпечення виконання зобов'язань за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 04-10-12-КЛ від 04.10.2012р. передати в заставу заставодержателю належні йому на праві власності цінні папери (Предмет застави), а саме: іменні прості акції ПАТ «Ластівка», номінальною вартість 0,25 грн. в кількості 51000 шт., загальною номінальною вартістю 12750,00 грн., загальною заставною вартістю 844560,00 грн.

Згідно п. 1.3. договору застави цінних паперів № 05-293/ЗЦП-12 від 04.10.2012р. ринкова вартість предмету застави складає 844560,00 грн. Оцінка проведена за згодою сторін, з урахуванням ринкових цін та обсягу можливих витрат, пов'язаних з реалізацією.

Як вбачається з витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 38459538 від 25.10.2012р. на спірні цінні папери накладено обтяження.

Суд встановив, що позивач свої зобов'язання за Договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 04-10-12-КЛ від 04.10.2012р. виконав належним чином, на виконання договору, перерахував на рахунок третьої особи 125000000,00 грн. в якості суми кредиту, що підтверджується меморіальними ордерами № 196 від 30.10.2012р., № 313 від 31.10.2012р., № 232 від 09.10.2012р., № 561 від 08.10.2012р. копії яких залучені до матеріалів справи; третя особа заборгованість по кредиту не погасила, що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку, внаслідок чого заборгованість останньої перед позивачем за Договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 04-10-12-КЛ від 04.10.2012р. станом на момент судового розгляду справи склала 125000000,00 грн. строкової заборгованості по кредиту, 3643835,62 грн. строкової заборгованості по процентам, 12684512,56 грн.

03.12.2012р., позивач звернувся до ТОВ «СТН ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ» з повідомленням № 05-559-3528 від 03.12.2012р. про наявність заборгованості за кредитним договором, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Водночас, як вбачається зі звіту про незалежну оцінку вартості однієї простої іменної акції ПАТ «Ластівка», відповідно до якого ринкова вартість об'єкта оцінки - однією простої іменної акції ПАТ «Ластівка» становить 0,25 грн.

Предметом позову, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог (а.с. 76-78), є вимоги про звернення стягнення на предмет застави згідно договору застави цінних паперів № 05-287/ЗЦП-12 від 04.10.2012р. (зі змінами та доповненнями), а саме: іменні прості акції ПАТ «Ластівка», номінальною вартість 0,25 грн. в кількості 51000 шт., загальною номінальною вартістю 12750,00 грн., шляхом набуття права власності публічним акціонерним товариством «БАНК «ТАВРИКА» на предмет забезпечувального обтяження, а саме - цінних паперів - простих іменних акцій, що належать на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтер-ВВ», в кількості 51000 штук за ціною визначеною на підставі оцінки, яка надані суб'єктом оціночної діяльності ТОВ «Е.Р.С.Т.Е.» від 07.05.2013р., що складає 0,25 грн. за одну акцію, а всього - 12750 грн., перерахуванням простих іменних акцій емітента ПАТ «Ластівка» в кількості 51000 штук, з рахунку у цінних паперах (депозитарний код рахунку 300970 - UA40005069) депонента - Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-ВВ», ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ 36826934 на рахунок у цінних паперах АТ «БАНК «ТАВРИКА» 001147 (депозитарний код рахунку 100024 - UA30300970) відкритий у зберігача АТ «БАНК «ТАВРИКА» (код зберігача 1147 у депозитарії ПрАТ «ВДЦП», код МДО 300970) в рахунок погашення заборгованості за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 04-10-12-КЛ від 04.10.2012р. у розмірі 141649775,02 грн., яка складається з: 125000000,00 грн. строкової заборгованості по кредиту, 3643835,62 грн. строкової заборгованості по процентам, 12684512,56 грн. простроченої заборгованості по процентам, 321426,84 грн. пені та інших витрат, пов'язаних з виконанням винесеного рішення.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (п. 1 ч. 2 ст. 175 Господарського кодексу України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Статтею 572 Цивільного кодексу України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно ч. 1 ст. 576 Цивільного кодексу України, предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.

Відповідно до ст. 589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом (ч.ч. 1, 2 ст. 590 Цивільного кодексу України).

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд встановив, що позивач свої зобов'язання за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 04-10-12-КЛ від 04.10.2012р. виконав належним чином, на виконання договору, перерахував на рахунок третьої особи 125000000,00 грн. в якості суми кредиту, що підтверджується меморіальними ордерами № 196 від 30.10.2012р., № 313 від 31.10.2012р., № 232 від 09.10.2012р., № 561 від 08.10.2012р. копії яких залучені до матеріалів справи; третя особа заборгованість по кредиту не погасила, що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку, внаслідок чого заборгованість останньої перед позивачем за Договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 04-10-12-КЛ від 04.10.2012р. станом на момент судового розгляду справи склала 125000000,00 грн. строкової заборгованості по кредиту, 3643835,62 грн. строкової заборгованості по процентам, 12684512,56 грн.

Однак, судом також встановлено, що станом на момент судового розгляду справи третя особа, позичальник за Договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 04-10-12-КЛ від 04.10.2012р. - Товариство з обмеженою відповідальністю «СТН ЕССЕТ МЕНЕДЖМЕНТ» є припиненим з 23.01.2013р., у зв'язку з визнанням його банкрутом, а правонаступники відсутні, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 18.05.2013р.

Згідно ст. 609 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Пунктом першим ч. 1 ст. 593 Цивільного кодексу України передбачено, що право застави припиняється, у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що застава припиняється в разі припинення основного зобов'язання, у зв'язку з чим припинення юридичної особи, у зв'язку з визнанням її банкрутом, є підставою припинення застави, оскільки зобов'язання за кредитним договором припинилися.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 07.11.2012р. у справі № 6-129цс12.

Враховуючи те, що позичальник за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 04-10-12-КЛ від 04.10.2012р. є припиненим, у зв'язку з визнанням останнього банкрутом, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 18.05.2013р., суд дійшов висновку про припинення зобов'язань за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 04-10-12-КЛ від 04.10.2012р., а відтак і припинення застави за договором застави цінних паперів № 05-293/ЗЦП-12 від 04.10.2012р. в силу положень ст. 593 Цивільного кодексу України.

Відтак, позовні вимоги про звернення стягнення на предмет застави згідно Договору застави цінних паперів № 05-293/ЗЦП-12 від 04.10.2012р. є такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача. При цьому, враховуючи, що позивача на підставі п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнено від сплати судового збору, тому в суду відсутні підстави для стягнення судового збору за розгляд даної справи в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено:19.06.2013 р.

Суддя Карпечкін Т.П.