Постанова

від 03.12.2013 по справі 911/1295/13

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2013 р. Справа№ 911/1295/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дідиченко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Руденко М.А.

при секретарі Кобець М.О.

за участю представників:

від позивача: Онищук Д.В. - представник за довіреністю від 21.03.2013 року;

від відповідача: не з'явились;

від третьої особи: не з'явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика»

на рішення Господарського суду Київської області від 18. 06.2013 року

у справі № 911/1295/13 (суддя Карпечкін Т.П.)

за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-ВВ»

Третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «СТН Ессет Менеджмент»

про звернення стягнення на заставне майно

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Банк «Таврика» звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» про звернення стягнення на заставне майно.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням третьої особою зобов'язань за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 04-10-12-КЛ від 04.10.2012 року, у зв'язку з чим позивач просив суд звернути стягнення на предмет застави шляхом визнання права власності на підставі договору застави цінних паперів № 05-287/ЗЦП-12 від 04.10.2012 року.

Рішенням Господарського суду Київської області від 18.06.2013 року у справі № 911/1295/13 (суддя Карпечкін Т.П.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована, зокрема, тим, що суд першої інстанції неправомірно тільки на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців дійшов висновку про те, що третя особа як юридична особа, є припиненою.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями, апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» по справі № 911/1295/13 передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Дідиченко М.А.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2013 року сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 911/1295/13 колегію суддів у складі Дідиченко М.А. (головуюча), Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.07.2013 року апеляційну скаргу прийнято до свого провадження колегію суддів у складі Дідиченко М.А. (головуюча), Руденко М.А., Пономаренко Є.Ю. та призначено до розгляду на 17.09.2013 року.

У судове засідання 17.09.2013 року представник відповідача та представник третьої не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Представник позивача у судовому засіданні 17.09.2013 року надав пояснення, якими підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд її задовольнити.

Крім того, представник позивача подав клопотання про продовження строку розгляду спору.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2013 року продовжено строк розгляд спору та відкладено розгляд справи до 01.10.2013 року.

У судовому засіданні 01.10.2013 року представник позивача надав пояснення, якими підтримав свою правову позицію. Крім того, представник позивача зазначив, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2013 року по справі № Б911/121/11/13-г було скасовано ухвалу Господарського суду Київської області від 03.04.2013 року, якою ліквідовано ТОВ «СТН ЕССЕТ Менеджмент» як юридичну особу, а справу направлено для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Представник відповідача та представник третьої особи у судове засідання 01.10.2013 року не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2013 року розгляд справи відкладено до 15.10.2013 року.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 15.10.2013 року, враховуючи велику навантаженість судді Руденко М. А. справу № 911/1295/13 передано до розгляду колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуюча, Пономаренко Є.Ю., Буравльов С. І.

Представник відповідача та представник третьої особи у судове засідання 15.10.2013 року не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Представник позивача у судовому засіданні 15.10.2013 року просив задовольнити апеляційну скаргу.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 року, враховуючи перебування судді Буравльова С. І. у іншому судовому засіданні справу № 911/1295/13 передано до розгляду колегії суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуюча, Пономаренко Є.Ю., Руденко М. А.

Представник відповідача та представник третьої особи у судове засідання 05.11.2013 року не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Представник позивача у судовому засіданні 05.11.2013 року надав пояснення в обгрунтування своєї правової позиції.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.11.2013 року розгляд справи відкладено до 03.12.2013 року.

Представник позивача у судовому засіданні 03.12.2013 року підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив суд її задовольнити.

Представник відповідача та представник третьої особи у судове засідання 03.12.2013 року не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 04.10.2012 року між Публічним акціонерним товариством «Банк «Таврика» (надалі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТН Ессет Менеджмент» (надалі - позичальник) було укладено договір про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 04-10-12-КЛ, згідно якого банк зобов'язався відкрити позичальнику відновлювальну кредитну лінію в сумі 125000000,00 грн., терміном користування з 04.10.2012 року по 02.10.2015 року включно, а позичальник - повернути заборгованість за договором згідно розділу 4 договору.

Згідно п.п. 1.2., 1.3. договору цільове використання кредитів - поповнення обігових коштів (здійснення господарської діяльності згідно статуту). За користування кредитами встановлюється плата в розмірі 28 % річних.

Відповідно до пп. 2.2.4. договору, банк має право стягнути достроково з позичальника фактичну суму заборгованості за кредитом, що залишилась та процентами, які підлягали сплаті за договором, при порушенні позичальником будь-яких умов договору та/або умов договору застави заставодавцем або при порушенні судом справи про банкрутство позичальника (заставодавців, поручителів, гарантів). При цьому строк повернення кредитних коштів вважається таким, що настав, а вся заборгованість за договором підлягає сплаті на десятий календарний день від дати прострочення позичальником будь-якої частини грошового зобов'язання за договором.

31.10.2012 року між Публічним акціонерним товариством «Банк «Таврика» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТН Ессет Менеджмент» було укладено додаткову угоду № 1 до договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 04-10-12-КЛ, згідно якої сторони погодили п. 5.1. договору викласти в наступній редакції: "5.1. Забезпеченням своєчасного повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, а також можливої неустойки (штрафу, пені), що витікають з договору є застава: основних фондів (предмети образотворчого мистецтва) майнового поручителя ТОВ "Музей сучасного образотворчого мистецтва України", застава цінних паперів майнових поручителів, застава майнових прав на грошові кошти на депозитному рахунку «СТН Ессет Менеджмент».

Також, 06.11.2012 року між банком та позичальником укладено додаткову угоду № 2 до договору про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 04-10-12-КЛ, згідно якої сторони погодили п. 5.1. договору викласти в наступній редакції: "5.1. Забезпеченням своєчасного повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, а також можливої неустойки (штрафу, пені), що витікають з договору є застава: основних фондів (предмети образотворчого мистецтва) майнового поручителя ТОВ "Музей сучасного образотворчого мистецтва України", застава цінних паперів майнових поручителів".

В якості забезпечення виконання своїх зобов'язань за кредитним договором, 04.10.2012 року між Публічним акціонерним товариством «Банк «Таврика» (за договором - заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтер-ВВ»" (за договором - заставодавець) укладено договір застави цінних паперів № 05-293/ЗЦП-12, за умовами якого заставодавець зобов'язався в забезпечення виконання зобов'язань за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 04-10-12-КЛ від 04.10.2012 року передати в заставу заставодержателю належні йому на праві власності цінні папери (предмет застави), а саме: іменні прості акції ПАТ "Ластівка", номінальною вартість 0,25 грн. в кількості 51000 шт., загальною номінальною вартістю 12750,00 грн., загальною заставною вартістю 844 560,00 грн.

Згідно п. 1.3. договору застави цінних паперів № 05-293/ЗЦП-12 від 04.10.2012 року ринкова вартість предмету застави складає 844 560, 00 грн. Оцінка проведена за згодою сторін, з урахуванням ринкових цін та обсягу можливих витрат, пов'язаних з реалізацією.

Як вбачається з витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 38459538 від 25.10.2012 року на спірні цінні папери накладено обтяження.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 04-10-12-КЛ від 04.10.2012 року виконав належним чином, на виконання договору, перерахував на рахунок третьої особи 125 000 000,00 грн. в якості суми кредиту, що підтверджується меморіальними ордерами № 196 від 30.10.2012р., № 313 від 31.10.2012р., № 232 від 09.10.2012р., № 561 від 08.10.2012р. копії яких залучені до матеріалів справи; третя особа заборгованість по кредиту не погасила, що підтверджується банківськими виписками з особового рахунку, внаслідок чого заборгованість останньої перед позивачем за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 04-10-12-КЛ від 04.10.2012 року станом на момент судового розгляду справи склала 125 000 000,00 грн. строкової заборгованості по кредиту, 3 643 835,62 грн. строкової заборгованості по процентам, 12 684 512, 56 грн.

03.12.2012 року, позивач звернувся до ТОВ «СТН Ессет Менеджмент» з повідомленням № 05-559-3528 від 03.12.2012 року про наявність заборгованості за кредитним договором, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Водночас, як вірно встановлено судом першої інстанції, третя особа, позичальник за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 04-10-12-КЛ від 04.10.2012 року - Товариство з обмеженою відповідальністю «СТН Ессет Менеджмент» є припиненим у зв'язку з визнанням його банкрутом, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ № 155598. При цьому, правонаступники вказаного підприємства відсутні.

Згідно ст. 609 ЦК України зобов'язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Пунктом першим ч. 1 ст. 593 ЦК України передбачено, що право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою.

Зі змісту зазначеної норми вбачається, що застава припиняється в разі припинення основного зобов'язання, у зв'язку з чим припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом є підставою припинення застави, оскільки зобов'язання за кредитним договором припинилися.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 07.11.2012р. у справі № 6-129цс12.

Заперечуючи проти припинення застави за договором застави цінних паперів № 05-293/ЗЦП-12 від 04.10.2012 року, апелянт зазначає, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.08.2013 року у справі № Б/911/131/11/13-г скасовано постанову Господарського суду Київської області від 23.01.2013 року якою визнано банкрутом ТОВ «СТН Ессет Менеджмент» та скасовано ухвалу Господарського суду Київської області від 03.04.2013 року, якою ліквідовано ТОВ «СТН Ессет Менеджмент» як юридичну особу у зв'язку із банкрутством, а справу направлено для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Однак, колегія суддів зазначає, що апеляційний суд переглядаючи рішення, перевіряє чи суд першої інстанції вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, чи повно відображені в рішенні обставини, які мають значення для даної справи, чи є висновки суду вичерпними та відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.

Отже, зазначені факти можуть переглядатися апеляційним судом тільки за обставинами, які існували на час прийняття рішення (ухвали) судом першої інстанції.

Так, обставини на які посилається апелянт не існували на момент прийняття рішення судом першої інстанції, а тому і не могли бути взяті до уваги останнім.

Враховуючи те, що позичальник за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 04-10-12-КЛ від 04.10.2012 року станом на 18.06.2013 року (дата прийняття рішення) був припиненим у зв'язку з визнанням останнього банкрутом, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ №, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про припинення зобов'язань за договором про надання відновлювальної відкличної кредитної лінії № 04-10-12-КЛ від 04.10.2012 року, а відтак і припинення застави за договором застави цінних паперів № 05-293/ЗЦП-12 від 04.10.2012 року в силу положень ст. 593 Цивільного кодексу України.

Посилання ж апелянта на те, що тільки витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців не може вважатися належним доказом припинення діяльності юридичної особи не є обґрунтованими враховуючи наступне.

Відповідно до частини сьомої статті 59 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності.

Згідно ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Отже, саме лише прийняття рішення про ліквідацію суб'єкта господарювання не позбавляє його статусу юридичної особи, і до внесення до названого державного реєстру запису про припинення його діяльності він, зокрема, може виступати учасником судового процесу в загальному порядку (п. 4.7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

За наведених обставин, належним доказом припинення юридичної особи є відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Саме з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи, вона є такою, що припинилася.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Таврика» на рішення Господарського суду Київської області від 18.06.2013 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 18.06.2013 року у справі № 911/1295/13 - без змін.

3. Матеріали справи № 911/1295/13 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя М.А. Дідиченко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Руденко