Ухвала

від 12.06.2013 по справі 801/1168/13-а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/1168/13-а

12.06.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Омельченка В. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р. ) від 21.02.13 у справі № 801/1168/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Гарант" (вул. Луначарського, буд.2,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95011)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.02.13 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Гарант" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополь Державної податкової служби в АРК № 0000872204 від 16 січня 2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 28875,00 гривень.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополь Державної податкової служби в АРК № 0000882204 від 16 січня 2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 38749,93 гривень.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт - Гарант" (ЄДРПОУ 34212007) судовий збір в розмірі 646,25 гривень шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.02.13 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ "Моноліт - Гарант" є юридичною особою, являється платником податку на додану вартість з 09.07.07 року, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ № 200087610 серії НБ №137647.

ТОВ "Моноліт - Гарант" надало до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим ДПС декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 року, в який було відображення отримання послуг та товарів від ПП "Ньютехнолоджи" та за січень 2012 року, в який було відображення отримання послуг та товарів від ПП "Інтерстрой 2011".

Судом встановлено, що відповідачем 10.12.2012 року прийнятий наказ № 3182 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Моноліт - Гарант" з питань достовірності формування податкового кредиту та визначення податку на прибуток при здійсненні взаємовідносин з ПП "Ньютехнолоджи" за серпень 2011 року та ПП "Інтерстрой 2011" за січень 2012 року.

За результатами документальної позапланової виїзної перевірки складено акт № 10515/22-3/34212007 від 27.12.2012 року, яким встановлені порушення позивачем:

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України ТОВ "Моноліт - Гарант" завищення податкового кредиту у серпні 2011 року у сумі - 7500,00 грн., у січні 2012 року у сумі 18 333,33 грн.;

- п.п 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п.п 138.1.1 п. 138.1, п. 138.8 ст. 138, п.п 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України ТОВ "Моноліт - Гарант" завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування в результаті чого донараховано податку на прибуток за 1 кв. 2012 р. (в т. ч. за січень 2012 р.) у сумі -19250,00 грн.

Судом встановлено, що при проведенні перевірки використана інформація комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем, пошуково-довідкова система ЦБД ДПА України, "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", а також інформації, отримана від ДПІ у м. Керчі АР Крим ДПС:

- акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Ньютехнолоджи" (ЄДРПОУ 36951648) щодо перевірки правових відносин з платником податків ТОВ "Мегаком - Плюс" (ЄДРПОУ 36478702) за серпень 2011 року";

- акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Інтерстрой-2011" (ЄДРПОУ 37626563) з питань підтвердження показників податкових зобов'язань та податкового кредиту декларацій по податку на додану вартість за грудень 2011 року, січень 2012 року.

В акті перевірки відносно взаємовідносин ТОВ "Моноліт-Гарант" з ПП "Ньютехнолоджи" та ПП "Інтерстрой 2011" зазначено, що ТОВ "Моноліт-Гарант" необґрунтовано включило до складу податкових витрат вартість маркетингових послуг, які придбані за господарськими операціями з ПП "Ньютехнолоджи" та ПП "Інтерстрой 2011", оскільки вказані витрати не мають економічного ефекту та спрямовані на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету (стор. 11 акту перевірки). Крім того, Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі АР Крим ДПС зроблений висновок, що TOB "Моноліт-Гарант" не підтверджено фактичне здійснення господарських операцій з придбання послуг від ПП "Ньютехнолоджи" та ПП "Інтерстрой 2011", оскільки місцезнаходження контрагентів ТОВ "Моноліт Гарант" не встановлено, у контрагентів недостатньо трудових ресурсів, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

З акту перевірки вбачається, що сума донарахування ПДВ за серпень 2011 року у сумі 7500,00 грн., у січні 2012 року у сумі 18333,00 грн. визначена податковим органом внаслідок порушення ТОВ "Моноліт-Гарант" п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187 ПК України, у зв'язку з завищенням податкового кредиту по операціям з ПП "Ньютехнолоджи" та з ПП "Інтерстрой-2011".

Крім того з акту перевірки вбачається, що в порушення норм Податкового кодексу України ТОВ "Моноліт-Гарант" завищило витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування (далі податкові витрати) на загальну суму 91 665,00 грн.

Враховуючи вище викладене, ДПІ в м. Сімферополі АР Крим ДПС дійшла висновку про те, що згідно п.198.1, п.198.2, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України та ст. 228 Цивільного кодексу України, угоди укладені між ТОВ "Моноліт-Гарант" та його контрагентами мають ознаки нікчемності

Судом встановлено, що на підставі акту перевірки № 10515/22-3/34212007 від 27.12.2012р. ДПІ в м. Сімферополі АР Крим було прийнято податкові повідомлення-рішення, а саме:

- № 0000872204 від 16 січня 2013 року на підставі пп. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.8 ст. 138 , пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 розд. 3 Кодекса № 2755-VI "Податковий кодекс України" від 02.12.2010 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 28875,00 грн., у тому числі 19250,00 грн. за основним платежем та 9625,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0000882204 від 16 січня 2013 року на підставі п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187 розд. 5 Кодекса № 2755-VI "Податковий кодекс України" від 02.12.2010 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 38749,93 грн., у тому числі 25833,33 грн. за основним платежем та 12916,60 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Судом встановлено, що 03.01.12 року між позивачем та ПП "Інтерстрой 2011" укладений договір на надання маркетингових послуг.

На виконання зазначеного договору, позивачем долучені до матеріалів справи:

- акт про надання послуг, на суму 110 000,00 грн. (в т. ч. ПДВ 18 333,33 грн.).

- податкові накладні: № 33 від 05.01.12р. на суму 35000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 5833,33 грн.), № 43 від 27.01.2012р. на суму 55 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 9166,67грн.), № 48 від 31.01.2012р. на суму 20 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 3333,33 грн.).

- виписка з особового рахунку за 05.01.12

- платіжні доручення № 419 від 05.01.12, № 432 від 27.01.12, № 433 від 27.01.12, № 436 від 31.01.12 року.

Перевіряючи використання ТОВ "Моноліт-Гарант" придбаних послуг в господарській діяльності судом встановлено наступне.

Висновки та рекомендації звіту по маркетинговому дослідженню ринку охоронних послуг в АР Крим від ПП "Інтерстрой 2011" надали змогу позивачу збільшити продаж послуг за півріччя в середньому на 31,8 %.

Судом встановлено, що 05 травня 2011 року між ТОВ "Моноліт-Гарант" та ПП "Ньютехнолоджи" укладено договір про надання маркетингових послуг № 112.

На виконання умов договору позивачем долучені до матеріалів справи:

- акт надання послуг, на суму 45000,00 грн. (в т. ч. ПДВ 7 500,00).

- податкова накладна № 238 від 18.08.11 року на суму 45000,00 грн. (в т.ч. ПДВ 7 500,00 грн.), яка містить всі необхідні реквізити відповідно до вимог закону та була відображена позивачем у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних у серпні 2011 року;

- платіжне доручення № 273 від 18.08.11 року.

Витрати на маркетингові дослідження, що понесені ТОВ " Моноліт-Гарант" в серпні 2011 р. та січні 2012 р. у загальній сумі 155 000,00 грн., спрямовані на отримання ТОВ "Моноліт-Гарант" доходу, а відтак здійснені для провадження господарської діяльності ТОВ " Моноліт-Гарант" відповідно до п.п.14.1.27 та п.п.14.1.36. п.14.1. ст.14 ПКУ.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України), який набрав чинність з 01.01.2011 р.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу, не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 Кодексу).

Пунктом 16.1.2 ст. ст. 16 ПК України, ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Отже, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

В п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, право платника податку на податковий кредит взагалі не залежить від тієї обставини, чи відображалися суми податку на додану вартість у податковій звітності контрагентів платника податку і чи сплачувався ними податок на додану вартість.

Нормами ст. 201 ПК України визначено перелік документів, що є підставою для нарахування податкового кредиту. Отже, саме наявність цих документів є обов'язковою умовою для формування платниками податків податкового кредиту.

Розділом ІІІ цього Кодексу визначений порядок оподаткування податком на прибуток підприємств.

Згідно з п.п.14.1.191. п.14.1. ст.14 ПК України, постачання товарів - будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Згідно з п.138.2 ст.138 ПК України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу п.138.2 ст.138 ПК України.

Відповідно до п.138.8 ст.138 ПК України, собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Відповідно до п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Витрати операційної діяльності включають витрати на збут, що визначаються за п.п.138.10.3. п.138.10. ст.138 ПКУ (встановлено абз. другим п.138.1. ст.138 ПКУ).

Витрати на збут включають витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів - абз."г" п.п.138.10.3 п.138.10 ст.138 ПКУ.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Ретельно дослідивши документи первинного та бухгалтерського обліку, судова колегія приходить до висновку, що податковими накладними, видатковими накладними, платіжними дорученнями підтверджується здійснення ТОВ "Моноліт-Гарант" витрат на маркетинг у загальній сумі 155 000,00 грн.

Витрати на маркетинг у загальній сумі 155 000,00 грн. визнані ТОВ " Моноліт-Гарант" у періоді їх здійснення відповідно до п.138.5. ст.138 ПКУ: у серпні 2011 р. та у січні 2012 р.

Отже, з залучених до матеріалів справи належним чином завірених копій податкових накладних встановлено, що вони виписані зареєстрованими платниками ПДВ, оформлені належним чином, мають всі обов'язкові реквізити та відповідають усім вимогам до первинного документу податкового обліку.

З огляду на зазначене, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що документами бухгалтерського обліку ТОВ "Моноліт-Гарант" у повному обсязі спростовуються висновки за актом перевірки ДПІ щодо завищення податкових витрат на 91665,00 грн. та податкового кредиту в сумі 25 833,33 гривень по операціях придбання маркетингових послуг у ПП "Інтерстрой-2011" та ПП "Ньютехнолоджи".

Висновки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС щодо нікчемності укладених ТОВ "Моноліт-Гарант" правочинів у зв'язку з тим, що ПП "Ньютехнолоджи" та ПП "Інтерстрой 2011" відсутні за юридичними адресами є безпідставними о огляду на наступне.

На момент вчинення господарських операцій з позивачем, його контрагенти - ПП "Ньютехнолоджи" (05.05.11-18.08.11) та ПП "Інтерстрой 2011" (03.01.12-31.01.12) були зареєстровани платниками ПДВ згідно даних офіційного веб-сайту ДПС України (http://www.sta.gov.ua) та були включені до ЄДРПОУ згідно даних веб-сайту http://irc.gov.ua.

Згідно з п.184.1. ст.184 ПКУ реєстрація платників ПДВ діє до дати її анулювання.

Згідно з п.2 ст.33 Закону №755, юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Таким чином, ПП "Інтерстрой-2011", ПП "Ньютехнолоджи", виступаючі у якості продавців товарів та послуг, мали право виписувати податкові накладні, на підставі яких покупець ТОВ "Моноліт-Гарант" може здійснювати господарські операції та формувати податковий кредит, але за умовою, що операції, по яким придбаються товари, здійснюються з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до статті 228 ЦК України, правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як встановлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Судова колегія вважає, що суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача, не підтверджено належними та допустимими доказами факт нікчемності угоди та правомірність і обґрунтованість своїх дій щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки № 10515/22-3/34212007 від 27.12.2012 про порушення платником податків вимог Податкового кодексу України, не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого існують підстави для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відповідача № 0000872204 від 16.01.2013 року, №0000882204 від 16.01.2013

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 21.02.13 у справі № 801/1168/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва