Постанова

від 08.12.2008 по справі 42/154-7/700

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

42/154-7/700

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 08.12.2008                                                                                           № 42/154-7/700

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Студенця  В.І.

 суддів:            Поляк О.І.

          Буравльова С.І.

 при секретарі:           Плукар І.І.

 За участю представників:

 від позивача - Радзівіло Т.О. (дов. № Д07/2008/11/12-17 від 12.11.2008р.);

 від відповідача - Гавриловський О.С. (дов. б/н від 18.12.2007р.)

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго”

 на рішення господарського суду м. Києва від 20.05.2008

 у справі № 42/154-7/700 (Кондратова І.Д.)

 за позовом                               акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго"

 до                                                   комунального підприємства "Господар"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                  стягнення боргу в сумі 1 668 033,99 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” звернулась до господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з Державного комунального підприємства “Господар” на користь акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” 1 668 033,99 грн. заборгованості. Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням Державним комунальним підприємством “Господар” своїх договірних зобов'язань щодо здійснення оплати за спожиту у період з 01.02.2003р. по 01.01.2006р. електричну енергію.  

          Рішенням господарського суду м. Києва у справі № 42/154 від 18.04.2006р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2006р. позов акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” задоволено, стягнуто з Державного комунального підприємства “Господар” на користь акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” 1 668 033,99 грн. боргу, 16 680,34 грн. витрат по оплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Постановою Вищого господарського суду України від 02.11.2006р. скасовано рішення господарського суду м. Києва у справі № 42/154 від 18.04.2006р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.08.2006р., справу направлено на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

У вказаній постанові Вищий господарський суд України зазначав про те, що визнаючи обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача                   1 668 033,99 грн. заборгованості, судами попередніх інстанцій не надано оцінку розрахунку відповідача, яким визначалась його заборгованість у спірному періоді лише в сумі 224 852,58 грн. та не вчинено відповідні процесуальні дії для визначення достовірності розрахунків сторін (зобов'язання сторін провести взаємозвірку розрахунків, а в разі необхідності – аудит). Також Вищий господарський суд вказував на те, що позивачем не проведено, а судами не зобов'язано позивача провести розмежування заборгованості відповідача при заявлені позовів, з метою виключення подвійного стягнення.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 15.11.2006р. прийнято зазначену справу до провадження та присвоєно їй номер 42/154-7/700.

          Заявою про збільшення позовних вимог від 23.10.2007р. акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” просила місцевий господарський суд стягнути з комунального підприємства “Господар” на її користь 3 948 683,92 грн. боргу за спожиту у період з лютого 2003 року по вересень 2007 року електричну енергію, 504 502,88 грн. інфляційної складової боргу та 145 895,74 грн. 3% річних.

Рішенням господарського суду м. Києва у справі № 42/154-7/700                           від 20.05.2008р. позов акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” задоволено частково, стягнуто з комунального підприємства “Господар” на користь акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” 2 394 629,00 грн. основного боргу, 23 946,29 грн. витрат по оплаті державного мита, 5 934,88 грн. витрат по оплаті послуг експертів та 71,56 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в іншій частині позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки за поставлену у період з 01.02.2003р. по 01.09.2007р. акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” електричну енергію на загальну суму 11 768 844,14 грн. комунальне підприємство “Господар” сплатило лише 9 374 215,14 грн., то заборгованість відповідача перед позивачем становить 2 394 629,00 грн., а тому позов в цій частині підлягає задоволенню. Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1 554 054,92 грн. визнано господарським судом необґрунтованими та недоведеними. Також місцевий господарський суд зазначає про те, що звертаючись з заявою про збільшення позовних вимог в частині стягнення з комунального підприємства “Господар” 3% річних у розмірі 145 895,74 грн. і інфляційних витрат у розмірі             504 502,88 грн. акціонерна енергопостачальна компанія “Київенеро” порушила передбачений нормами Господарського процесуального кодексу України порядок збільшення позовних вимог та заявила вимоги, які раніше нею не заявлялись, в зв'язку з чим у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних витрат відмовлено.

          Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення господарського суду м. Києва у справі № 42/154-7/700 від 20.05.2008р. та прийняти нове рішення, яким позов акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” задовольнити повністю.

          В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що оспорюване рішення прийняте при неповному з'ясуванні і дослідженні всіх обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, оскільки господарським судом не надано належної оцінки тому, що у висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз комісійної судово-бухгалтерської експертизи № 171 від 21.03.2008р. за господарською справою № 42/154-7/700, на який посилався місцевий господарський суд приймаючи оспорюване рішення, безпідставно зараховано в оплату спожитої за період з лютого 2003р. по вересень 2007р. електричної енергії кошти, які сплачувались комунальним підприємством “Господар” на виконання наказу господарського суду м. Києва № 10/292 від 24.11.2003р. Також апелянт вказує на те, що судом першої інстанції залишено поза увагою наданий ним порівняльний аналіз вищевказаного висновку з зазначенням невірно зарахованих Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз сум в погашення заборгованості за період з лютого 2003р. по вересень 2007р.

          Розглянувши апеляційну скаргу, наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів встановила:

          23.01.2001р. між акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” (надалі – Енергопостачальна організація) та Державним комунальним підприємством “Господар”, правонаступником якого є комунальне підприємство “Господар” (надалі – Споживач) укладено договір № 220, о/р 33-09220 на користування електричною енергією (надалі – Договір), відповідно до умов якого Енергопостачальна організація зобов'язалась постачати електричну енергію у відповідності до умов Договору, а Споживач - своєчасно проводити оплату використаної електричної енергії, вносити всі інші платежі за розрахунковий період, згідно з постановами Національної комісії регулювання електроенергетики України, діючим індексом цін та умовами Договору, а також знімати та надавати за установленою формою до Енергопостачальної організації показання розрахункових електролічильників та електролічильників субабонентів (додатки 3.1, 3.2, 3.3) згідно з календарним графіком (додаток 4) за формою згідно з додатком 9.

          Відповідно до п. 6 Договору розрахунки за електричну енергію, потужність та інші платежі за розрахунковий період (місяць) здійснюються за тарифами згідно з постановами Національної комісії регулювання електроенергетики України та існуючим індексом цін відповідно до тарифних груп кожної точки обліку (додатки 3.1, 3.2, 3.3).

          Пунктом 13 Договору сторони погодили, що даний договір укладається на термін до 31 грудня 2001р., набирає чинності з дня його підписання і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення його терміну жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд.

          У зв'язку з відсутністю заяв сторін про припинення або зміну умов Договору за місяць до закінчення строку його дії, зазначений договір на підставі п. 13 Договору був продовжений на новий строк.

          Порядок розрахунків встановлено додатком 13а до Договору, у відповідності до умов якого оплату за використану енергію передбачалось здійснювати на умовах попередньої оплати, але не пізніше триденного строку після дати зазначеної в платіжному документі.

          Додатком № 2Д від 05.11.2004 року до Договору порядок розрахунків було змінено. Згідно даного додатку cпоживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії, заявленого на розрахунковий період, один раз за фактичними показаннями споживання електричної енергії до 15 числа місяця, наступного після розрахункового. Пунктом 8 даного додатку сторони обумовили, що у разі відсутності графіка заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата, всі кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, постачальник електричної енергії має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості споживача з найдавнішим терміном її виникнення.     

          Як вбачається з наявних в матеріалах справи рахунків-фактур та довідок про надходження коштів, у період з лютого 2003р. по вересень 2007р. акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” поставлено, а комунальним підприємством “Господар” спожито електричної енергії на загальну суму 11 768 844,14 грн.

Проте, комунальним підприємством “Господар” належним чином не виконано своїх договірних зобов'язань щодо здійснення її оплати.

Задовольняючи частково позов акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго”, місцевий господарський суд, врахувавши висновки комісійної судово-бухгалтерської експертизи  № 171 від 21.03.2008р., визнав обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 2 394 629,00 грн. заборгованості за спожиту електричну енергію, в іншій частині позовних вимог відмовив внаслідок їх необґрунтованості та недоведеності.

Однак, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду м. Києва у справі № 42/154-7/700 від 20.05.2008р. підлягає зміні, з огляду на наступне.

З 01.01.2004р. набрали чинності Господарський та Цивільний кодекси України від 16.01.2003р.

          Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Господарського кодексу України встановлено, що Господарський кодекс України застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до цього розділу.

До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

          Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

          Оскільки правовідносини між сторонами щодо виконання умов Договору продовжують існувати і після набрання чинності Господарським та Цивільним кодексом України, то колегія суддів вважає, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Господарського та Цивільного кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

          Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

          Відповідно до ст.ст. 526, 525 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

          Як зазначалось вище, з наявних в матеріалах справи рахунків-фактур та довідок про надходження коштів вбачається, що у період з лютого 2003р. по вересень 2007р. акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” поставлено, а комунальним підприємством “Господар” спожито електричної енергії на загальну суму 11 768 844,14 грн.

          Зазначене також підтверджується висновком комісійної судово-бухгалтерської експертизи № 171 від 21.03.2008р. за господарською справою                № 42/154-7/700 та не заперечується представниками сторін.

          Однак, відповідачем, в порушення покладеного на нього законодавством та Договором обов'язку, зобов'язання по оплаті поставленої йому у період з 01.02.2003р. по 01.09.2007р. електричної енергії належним чином не виконано і як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується висновком зазначеної експертизи оплачено 9 374 215,14 грн.

          Відповідно до ч. 5 ст. 42 ГПК України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими ст. 43  цього кодексу.

          Як вбачається з порівняльної таблиці (а.с. 34 т. 7) у позивача виникли розбіжності із даними, викладеними у висновку експерта, щодо сум оплати комунальним підприємством “Господар” спожитої електричної енергії: за травень, червень 2003 року в сумі 3 000,03 грн., грудень 2003 року в сумі 1202,12 грн.; за січень, червень, жовтень, листопад і грудень 2004 року в сумі 1 172 135,97 грн.; за січень-вересень та грудень 2005 року в сумі 377 716,80 грн.  

          Перевіривши наявні в матеріалах справи розрахунки сторін, платіжні документи, висновки експертів та інші докази, колегія суддів дійшла висновку про недоведеність розміру оплати відповідачем спожитої електричної енергії в сумі          9 374 215,14 грн.  

          Так, згідно розрахунку, наданого відповідачем, заборгованості комунального підприємства “Господар” перед енергопостачальною компанією “Київенерго” станом на з 01.03.2003 року по 01.03.2006 року (а.с. 32 т. 3), вбачається, що відповідачем сплачено за травень 2003 року 94 568,72 грн., а за червень 2003 року  91 206,13 грн., в той час, як у висновку експерта зазначено, що  за травень та червень 2003 року сплачено 94 568,75 грн. та 94 206,13 грн. відповідно. Різниця  між розрахунками відповідача та експерта склала 3 000,03 грн. Розрахунки в цій частині у відповідача та позивача співпадають.  

          Крім того, кошти, сплачені за платіжними дорученнями від 10.09.2002р., 16.09.2002р., 24.09.2002р., 26.09.2002р., 30.09.2002р. на загальну суму 1 202,12 грн.,  помилково зараховані експертом та місцевим судом як оплата за поточне споживання енергії в грудні 2003 року, оскільки мали призначення платежу: липень, серпень та вересень 2002 року.

Рішенням господарського суду м. Києва у справі № 10/292 від 28.05.2003р. стягнуто з Державного комунального підприємства “Господар” на користь акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” 1 735 186,47 грн. основного боргу за поставлену у період з липня 1998р. до 27 липня 2001р. електричну енергію, 79 818,59 грн. інфляційної складової боргу, 1 065,27 грн. державного мита та 73,94 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині стягнення 577 640,20 грн. відмовлено, у зв'язку з пропуском строку позовної давності.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.10.2003р., рішення господарського суду м. Києва у справі № 10/292 від 28.05.2003р. в частині застосування до боржника штрафних санкцій змінено, стягнуто додатково з комунального підприємства “Господар” неустойку у сумі 11 199,19 грн.

На виконання зазначених рішень господарським судом м. Києва видано наказ № 10/292 від 24.11.2003р.

Ухвалою від 02.06.2004р. господарський суд м. Києва розстрочив виконання рішення у справі № 10/292 протягом 60 – ти місяців при умові щомісячної сплати по 30 467,04 грн.

          З наявних в матеріалах справи листа позивача від 14.01.2005 року № 048-02-268 про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 18 178,96 грн., які були зараховані в погашення боргу згідно з рішенням господарського суду м. Києва у справі № 10/292 у грудні 2004 року та платіжних доручень, вбачається, що кошти у розмірі 478 396,10 грн. за листопад, грудень і за жовтень в сумі 24 565,34 грн. 2004 року, січень-вересень та грудень 2005 року, перераховані комунальним підприємством “Господар” на розрахунковий рахунок акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго”, мають призначення платежу “оплата за електричну енергію, наказ господарського суду м. Києва № 10/292 від 24.11.2003р.”, а тому вказані кошти не можуть бути зараховані як оплата поточного споживання електричної енергії у період з жовтня 2004р. по грудень 2005р.

          Також не можуть бути зараховані як оплата поточного споживання електричної енергії кошти в сумі 577 640,20 грн. за жовтень 2004 року, які згідно протоколу засідання правління АК „Київенерго” від 07.10.2004р. № 17/2004 списані, як безнадійна заборгованість, оскільки рішенням господарського суду               м. Києва у справі № 10/292 від 28.05.2003р.в задоволені позову про стягнення              577 640,20 грн. заборгованості станом на 01.07.1998р. відмовлено із-за пропуску строку позовної давності.  

Таким чином, станом на день розгляду справи, позивачем поставлено відповідачу електроенергії на загальну суму 11 768 844,14 грн., а відповідачем оплачено спожитої електроенергії на загальну суму 8 313 976,69 грн., в зв'язку з чим заборгованість комунального підприємства “Господар” перед акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” становить 3 454 867,45 грн.

          В судовому засіданні представником відповідача не надано належних доказів погашення вказаної заборгованості.

          Посилання позивача на неправильне зарахування експертом та місцевим господарським судом у січні 2004 року 80 713,14 грн. та у червні 2004 року                413 103,33 грн. в рахунок оплати поточного споживання енергії, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки позивачем не надані докази, які б свідчили про домовленість сторін щодо зарахування вказаних сум у погашення заборгованості за попередні періоди до лютого 2003 року. Як вбачається з додатку 2Д від 05.11.2004 року до Договору право позивача зараховувати такі суми як погашення існуючої заборгованості споживача за найдавнішим терміном її виникнення у разі відсутності посилань на період, за який здійснюється оплата, передбачене було тільки з листопада 2004 року.

Враховуючи вищезазначене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що з комунального підприємства “Господар” на користь акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” підлягає стягненню 3 454 867,45 грн. основної заборгованості.

Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі

Як зазначалось вище, відмовляючи в прийнятті заяви про збільшення позовних вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних витрат, суд першої інстанції виходив з того, що при поданні позовної заяви позивач просив стягнути лише суму основного боргу, 3% річних і інфляційні витрати ним не заявлялись, а тому збільшивши позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у сумі 145 895,74 грн. та інфляційних витрат в сумі 504 502,88 грн. позивач порушив порядок збільшення позовних вимог та заявив вимоги, які раніше ним не заявлялись.

Колегія суддів не погоджується з зазначеними доводами місцевого господарського суду, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог.

          Пунктом 3.7 роз'яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” від 18.09.1997р. № 02-5/289 встановлено, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Ця норма не застосовується під час розгляду справи в інших інстанціях. Зазначені права можуть бути використані позивачем також під час нового розгляду справи у першій інстанції після скасування рішення і передачі у встановленому порядку справи на новий розгляд суду першої інстанції.

Доводи місцевого господарського суду щодо відмови у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог у зв'язку з заявленням позивачем вимог, які раніше ним не заявлялись є безпідставними, оскільки як вбачається з матеріалів справи вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 220, о/р 33-09220 на право користування електричною енергією від 23.01.2001р. та додаткові вимоги про стягнення 3% річних і інфляційних витрат за порушення строків оплати спожитої відповідачем електричної енергії пред'явлені на підставі одного і того ж договору. Таким чином збільшення позовних вимог в обсязі стягнення сум 3% річних та інфляційних витрат є вимогами, що пов'язані з основною вимогою про стягнення боргу, а тому вимоги позивача в частині стягнення суми основного боргу та суми штрафних санкцій є взаємопов'язаними та однорідними.

Враховуючи зазначене вище, колегія суддів вважає, що відмовляючи в прийнятті заяви про збільшення позовних вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних витрат місцевий господарський суд, в порушення вимог чинного законодавства, позбавив позивача передбаченого ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України права на збільшення розміру позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки розрахунок позивача 3% річних та індексу інфляції зроблений останнім з урахуванням сум, які колегія суддів вважає недоведеними, то судом зроблений інший розрахунок.

Враховуючи те, що у період з березня по травень 2004р. заборгованість               КП “Господар” перед АЕК “Київенерго” внаслідок неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором складає: за березень 2004р. – 662,79 грн.; за квітень 2004р. – 92 781,67 грн.; за травень 2004р. – 163 790,15 грн., а індекс інфляції у відповідний період за даними Державного комітету статистики України становив, 100,4, 100,7, 100,7 (у відсотках до попереднього місяця), то колегія суддів, здійснивши розрахунок інфляційних витрат, прийшла до висновку, що загальна сума інфляційних витрат АЕК Київенерго” за даний період становить 1 798,65 грн. (березень 2004р. – 2,65 грн., квітень 2004р. – 649,47 грн., травень 2004р. – 1 146,53 грн.).

Провівши розрахунок 3% річних колегія судів встановила, що з відповідача на користь позивача у період з березня по травень 2004р. підлягає стягненню 646,01 грн. 3% річних (березень 2004р. – 1,68 грн., квітень 2004р. – 228,15 грн., травень 2004р. – 416,18 грн.)

Враховуючи те, що у період з лютого по грудень 2005р. заборгованість                КП “Господар” перед АЕК “Київенерго” внаслідок неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором складає: за лютий 2005р. – 108 699,27 грн.; за березень 2005р. – 157 662,67 грн.; за квітень 2005р. – 242 778,57 грн.; за травень 2005р. –   303 453,99 грн.; за червень 2005р. – 357 547,21 грн.; за липень 2005р. – 408 121,95 грн.; за серпень 2005р. – 477 110,49 грн.; за вересень 2005р. – 555 451,84 грн.; за жовтень 2005р. – 633 577,43 грн.; за листопад 2005р. – 706 748,89 грн.; за грудень 2005р. – 673 425,84 грн. а індекс інфляції у відповідний період за даними Державного комітету статистики України становив, 101,0, 101,6, 100,7, 100,6, 100,6, 100,3, 100,0, 100,4, 100,9, 101,2, 100,9 (у відсотках до попереднього місяця), то колегія суддів, здійснивши розрахунок інфляційних витрат, прийшла до висновку, що загальна сума інфляційних витрат АЕК Київенерго” за даний період становить 32 965,18 грн. (лютий 2005р. – 1 086,99 грн., березень 2005р. – 2 522,60 грн., квітень 2005р. – 1 699,43 грн., травень 2005р. – 1 820,72 грн., червень 2005р. – 2 145,28 грн., липень 2005р. – 1 224,36 грн., серпень 2005р. – 0 грн., вересень 2005р. – 2 221,80 грн., жовтень 2005р. – 5 702,19 грн., листопад  2005р. – 8 480,98 грн., грудень 2005р. – 6 060,83 грн.).

Провівши розрахунок 3% річних колегія судів встановила, що з відповідача на користь позивача у період з лютого по грудень 2005р. підлягає стягненню 11 603,24 грн. 3% річних (лютий 2005р. – 250,15 грн., березень 2005р. – 401,71 грн., квітень 2005р. – 598,63 грн., травень 2005р. – 773,18 грн., червень 2005р. – 881,62 грн., липень 2005р. – 1 039,87 грн., серпень 2005р. – 1 215,65 грн., вересень 2005р. – 1 369,60 грн., жовтень 2005р. – 1 614,32 грн., листопад 2005р. – 1 742,66 грн., грудень 2005р. – 1 715,85 грн.)

Враховуючи те, що у період з січня по грудень 2006р. заборгованість                 КП “Господар” перед АЕК “Київенерго” внаслідок неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором складає: за січень 2006р. – 782 368,70; за лютий 2006р. – 881 806,23 грн.; за березень 2006р. – 947 279,58 грн.; за квітень 2006р. – 996 633,72 грн.; за травень 2006р. – 1 082 295,46 грн.; за червень 2006р. – 1 162 492,58 грн.; за липень 2006р. – 1 223 935,96 грн.; за серпень 2006р. – 1 336 012,00 грн.; за вересень 2006р. – 1 542 932,15 грн.; за жовтень 2006р. – 1 799 968,20 грн.; за листопад 2006р. – 2 030 166,62 грн.; за грудень 2006р. – 2 273 773,17 грн. а індекс інфляції у відповідний період за даними Державного комітету статистики України становив, 101,2, 101,8, 99,7, 99,6, 100,5, 100,1, 100,9, 100,0, 102,0, 102,6, 101,8, 100,9 (у відсотках до попереднього місяця), то колегія суддів, здійснивши розрахунок інфляційних витрат, прийшла до висновку, що загальна сума інфляційних витрат АЕК Київенерго” за даний період становить 170 686,68 грн. (січень 2006р. – 9 388,42, лютий 2006р. – 15 872,51 грн., березень 2006р. – - 2 841,84 грн., квітень 2006р. – - 3 986,54 грн., травень 2006р. – 5 411,47 грн., червень 2006р. – 1 162,49 грн., липень 2006р. – 11 015,42 грн., серпень 2006р. – 0 грн., вересень 2006р. – 30 858,64 грн., жовтень 2006р. – 46 799,17 грн., листопад 2006р. – 36 542,99 грн., грудень 2006р. – 20 463,95 грн.).

Провівши розрахунок 3% річних колегія судів встановила, що з відповідача на користь позивача у період з січня по грудень 2006р. підлягає стягненню 40 230,53 грн. 3% річних (січень 2006р. – 1 993,43, лютий 2006р. – 2 029,36 грн., березень 2006р. – 2 413,61 грн., квітень 2006р. – 2 457,45 грн., травень 2006р. – 2 757,62 грн., червень 2006р. – 2 866,42 грн., липень 2006р. – 3 118,52 грн., серпень 2006р. – 3 404,08 грн., вересень 2006р. – 3 804,49 грн., жовтень 2006р. – 4 586,22 грн., листопад 2006р. – 5 005,89 грн., грудень 2006р. – 5 793,44 грн.)

Враховуючи те, що у період з січня по серпень 2007р. заборгованість                 КП “Господар” перед АЕК “Київенерго” внаслідок неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором складає: за січень 2007р. – 2 643 224,90; за лютий 2007р. – 2 771 438,58 грн.; за березень 2007р. – 2 794 179,88 грн.; за квітень 2007р. – 2 882 460,81 грн.; за травень 2007р. – 2 815 592,54 грн.; за червень 2007р. – 2 835 026,99 грн.; за липень 2007р. – 2 832 247,11 грн.; за серпень 2007р. – 2 954 075,77 грн. а індекс інфляції у відповідний період за даними Державного комітету статистики України становив, 100,5, 100,6, 100,2, 100,0, 100,6, 102,2, 101,4, 100,6 (у відсотках до попереднього місяця), то колегія суддів, здійснивши розрахунок інфляційних витрат, прийшла до висновку, що загальна сума інфляційних витрат АЕК Київенерго” за даний період становить 172 073,14 грн. (січень 2007р. – 13 216,12, лютий 2007р. – 16 628,63 грн., березень 2007р. – 5 588,35 грн., квітень 2007р. – 0 грн., травень 2007р. – 16 893,55 грн., червень 2007р. – 62 370,59 грн., липень 2007р. – 39 651,45 грн., серпень 2007р. – 17 724,45 грн.).

Провівши розрахунок 3% річних колегія судів встановила, що з відповідача на користь позивача у період з січня по серпень 2007р. підлягає стягненню 56 247,40 грн. 3% річних (січень 2007р. – 6 734,79, лютий 2007р. – 6 378,10 грн., березень 2007р. – 7 119,41 грн., квітень 2007р. – 7 107,43 грн., травень 2007р. – 7 173,97 грн., червень 2007р. – 6 990,47 грн., липень 2007р. – 7 216,41 грн., серпень 2007р. – 7 526,82 грн.)

З огляду на зазначене вище, колегія суддів прийшла до висновку, що з комунального підприємства “Господар” на користь акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” підлягає стягненню 3 454 867,45 грн. основного боргу,       377 523,65 (1 798,65 + 32 965,18 + 170 686,68 + 172 073,14) грн. інфляційних витрат та 108 727,18 (646,01 + 11 603,24 + 40 230,53 + 56 247,40) грн. 3% річних.

Витрати по сплаті державного мита, оплаті послуг експертів та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

          За таких обставин, враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду м. Києва у справі                        № 42/154-7/700 від 20.05.2008р. підлягає зміні.

          Керуючись ст.ст. 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” на рішення господарського суду м. Києва у справі № 42/154-7/700 від 20.05.2008р. задовольнити частково.

          2. Рішення господарського суду м. Києва у справі № 42/154-7/700 від 20.05.2008р. змінити.

          3. Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

- Стягнути з комунального підприємства “Господар” (02096, м. Київ,               вул. Заслонова, 3, р/р 260051965 у Харківському відділенні Промінвестбанку України у м. Києві, МФО 322971, код 14315687), а у випадку відсутності коштів з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, р/р 26007301300005 у Старокиївському відділенні Промінвестбанку України у м. Києві, МФО 322227, код 00131305) 3 454 867 (три мільйони чотириста п'ятдесят чотири тисячі вісімсот шістдесят сім) грн. 45 коп. основного боргу, 377 523 (триста сімдесят сім тисяч п'ятсот двадцять три) грн. 65 коп. інфляційних витрат, 108 727 (сто вісім тисяч сімсот двадцять сім) грн. 18 коп. 3% річних, 12 926,79 грн. (дванадцять тисяч дев'ятсот двадцять шість) грн. 79 коп. витрат по оплаті послуг експертів, 21 851 (двадцять одну тисячу вісімсот п'ятдесят одну) грн. 86 коп. державного мита та 101 (сто одну) грн. 11 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          - В іншій частині позову відмовити.

          4. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити господарському суду м. Києва.

          5. Повернути до господарського суду м. Києва матеріали справи                     № 42/154-7/700.

 Головуючий суддя                                                                      Студенець  В.І.

 Судді                                                                                          Поляк О.І.

                                                                                          Буравльов С.І.

 12.12.08 (відправлено)