Рішення

від 10.06.2013 по справі 907/375/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.06.2013р. Справа № 907/375/13

За позовом Прокурора міста Ужгорода, м. Ужгород

до Ужгородської міської ради, м. Ужгород

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю „Ужгородміськбуд" (м. Ужгород (залучене до участі у справі, відповідно до ухвали суду від 12.04.2013р. про порушення провадження у справі № 907/375/13)

про визнання незаконним та скасування в частині пункту 1.5 рішення №797 Ужгородської міської ради від 28.12.2012р.

Суддя В.І. Карпинець

За участю представників сторін:

від позивача: Савчак В.В. - старший прокурор відділу прокуратури міста Ужгорода, службове посвідчення №010296 від 19.10.2012р.;

від відповідача: Александров Д.О. - представник за дов. від 08.01.2013р.

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача : Полтавцева Т.В. - представник за дов. від 18.04.2013р.

СУТЬ СПОРУ: Прокурор міста Ужгорода, м. Ужгород (далі - позивач) звернувся до господарського суду з позовом до Ужгородської міської ради, м. Ужгород (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю „Ужгородміськбуд" м. Ужгород ( залучене до участі у справі, відповідно до ухвали суду від 12.04.2013р. про порушення провадження у справі № 907/375/13, а. с. 1 - 2) про визнання незаконним та скасування в частині пункту 1.5 рішення №797 Ужгородської міської ради від 28.12.2012р.

Представник третьої особи, у даному судовому засіданні, додатково подала до матеріалів справи доповнення від 09.06.2013р. до відзиву на позовну заяву, з долученням доказів у підтвердження надсилання по його примірнику прокурору та відповідачу (а.с.33 - 34), а також примірник якого додатково вручено представнику прокурора у даному судовому засіданні.

Представник прокурора зазначив, що оскільки у даному доповненні наведені обставини, які відомі позивачеві, тому не має необхідності щодо відкладення розгляду спору на інший термін, а свою позицію щодо відзиву третьої особи на позов, з урахуванням данного доповнення, представник прокурора надасть суду у даному судовому засіданні по розгляду спору по суті.

Прокурором у позовній заяві (а.с.5-9) та його представником, в обгрунтування позову, зокрема зазначено ту обставину, що:

- відповідно до вимог ст.98 Земельного кодексу України право на земельний сервітут має власник або землекористувач земельної ділянки щодо платного або безоплатного користування чужою земельною ділянкою ;

- відповідно до вимог ст.116 ЗК України таке право користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності набувається, зокрема, юридичними особами за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених даним Кодексом або за результатами аукціону;

- органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування рішення щодо передачі в користування земельних ділянок, які належать їм на праві власності, приймають, відповідно до ст.123 ЗК України, тільки на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, у разі надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення або формування нових земельних ділянок, а надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки;

- органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, відповідно до ст. 19 Конституції України зобов"язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки, відповідно до вимог Закону України " Про місцеве самоврядування в Україні" власником земельних ділянок, зокрема, є територіальна громада міста, а не міська рада, тому на думку позивача та його представника, Ужгородською міською радою, в порушення вимог вищезазначених норм Земельного кодексу України та Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні», прийняте рішення №797 від 28.12.2012р. в частині пункту 1.5 «Про надання ТОВ «Буд Кеш» ( нове найменування - ТОВ „Ужгородміськбуд") дозволу на укладення короткострокового договору сервітутного користування земельною ділянкою площею 0,0020га для встановлення та обслуговування тимчасової споруди по вул. Белінського, поз. 89 в місті Ужгороді», з перевищенням наданих повноважень, з урахуванням тієї обставини, що Земельним кодексом не передбачено, таку підставу надання в користування земельної ділянки територіальної громади, як надання дозволу на укладення короткострокового договору сервітутного користування земельною ділянкою та без розробки проекту землеустрою.

За вищезазначених обставин просять суд визнати незаконним та скасувати рішення Ужгородської міської ради №797 від 28.12.2012р. в частині пункту 1.5.

Також у позовній заяві та в додатково нормативно - обґрунтованому письмовому поясненні від 19.04.2013р. (а.с. 30-32), прокурором, зокрема, додатково зазначено, що звернення безпосередньо Прокурором міста Ужгорода, як позивачем до суду з даним позовом, зумовлено саме із захистом інтересів держави, у зв"язку з тим, що Ужгородською міською радою незаконно було передано земельну ділянку у користування та тим самим протиправно було позбавлено територіальну громаду міста Ужгорода права володіння, користування та розпорядження даною земельною ділянкою та також на тій підставі, що відсутній державний орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (в даному випадку щодо права набуття статусу позивача у спірних правовідносинах).

Представник третьої особи, відповідно до поданого до матеріалів справи клопотання від 18.04.2013р. про залишення без розгляду даної позовної заяви (а.с.33 - 34), просила суд залишити даний позов прокурора без розгляду, як такий що поданий в порушення вимог закону, зокрема, з урахуванням тієї обставини, що прокурором не доведено факту наявності в діях відповідача - Ужгородської міської ради порушення інтересів саме держави та без визначення при цьому уповноваженого державою органу, в інтересах та в особі якої повинен бути поданий прокурором даний позов, а не безпосередньо прокурором, як позивачем та із зазначенням тієї обставини, що відповідно до вимог Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено органи, які здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, дотримання вимог законодавства України про охорону земель, та зокрема таким органом, на думку представника третьої особи, є Державна інспекція сільського господарства в Закарпатській області.

Суд вважає, що у задоволенні клопотання ТОВ „Ужгородміськбуд" про залишення позову без розгляду, слід відмовити, з огляду на наступне:

Законом України „Про прокуратуру" передбачено, зокрема, що прокурорами на місцях здійснюються повноваження щодо прокурорського нагляду за додержанням і правильним застосуванням законів, зокрема місцевими Радами (ст.1 Закону).

Предметом прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів, зокрема, є відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам (п.1 ст.19 Закону).

У випадку встановлення невідповідності акту, виданого відповідним органом, вимогам чинного законодавства, прокурор має право звернутися до суду з позовною заявою щодо вищезазначеного.

Право прокурора на подання, зокрема, до господарського суду позовної заяви, передбачено вимогами Господарського процесуального кодексу України у чинній редакції.

Так відповідно до вимог частини 2 ст. 29 ГПК України прокурор може подати позовну заяву в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах і зазначений орган набуває статусу позивача. У разі подання прокурором позовної заяви, в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача.

Отже обов"язковою умовою, при поданні прокурором позову в інтересах держави, є перевірка судом правильності зазначення прокурором про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду.

Як вбачається з позовної заяви підставою для подання позову, як було наведено вище, прокурором, зокрема, зазначено прийняття радою такого рішення в даній частині в порушення вимог Земельного кодексу України та з перевищенням повноважень.

Даний висновок прокурором було зроблено відповідно до отриманої від Державної інспекції сільського господарства в Закарпатській області (органу виконавчої влади на місцях, який, відповідно до вимог Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", здійснює контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності та який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі), інформації щодо наявності такого порушення, яке зафіксоване в Акті від 14.02.2013р. перевірки ТОВ «Буд Кеш» ( нове найменування - ТОВ „Ужгородміськбуд") дотримання вимог земельного законодавства.

Оскільки вимогами Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель» не передбачено вимоги щодо можливості звернення центрального органу виконавчої влади до суду з позовом ( в даному випадку - відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду), тому, відповідно до вимог частини 2 ст. 29 ГПК України, є правомірним подання прокурором даного позову, як позивачем.

Представник відповідача поданим відзивом від 30.05.2013р. на позовну заяву (а.с.53-55) повністю заперечує позов прокурора, зокрема, із зазначенням тієї обставини, що спірне рішення було прийняте Ужгородською міською радою, з урахуванням генерального плану забудови міста та в межах повноважень, передбачених вимогами ст.26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", відповідно до вимог ст.ст.98 -102 Земельного кодексу України та вимог Тимчасового порядку встановлення обмеженого користування та укладення договору земельного сервітуту щодо земельних ділянок , які перебувають у розпорядженні Ужгородської міської ради, відповідно до затвердженого рішення VI сесії Ужгородської міської ради VI скликання № 178 від 03.06.2011р.. Також з посиланням на вимоги ч.5 ст.60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", якою передбачено право органу місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальної громади, відповідно до закону здійснення правомочностей щодо володіння, кормистування та розпорядження об"єктами права комунальної власності, до яких відносяться земельні ділянки та їх частини, в тому числі щодо передачі даних об"єктів у постійне або тимчасове корристуваення юридичним та фізичним особам, в тому числі в сервітутне користування такі земельні ділянки або їх частини. Зокрема, встановлення короткострокових земельних сервітутів, відповідно до вимог п.6.2 вищезазначеного Тимчасового порядку, здійснюється без розроблення землевпорядної документації.

За вищезазначених обставин вважає, що Ужгородська міська рада приймаючи в даній частині оскаржуване рішення, керувалась виключно нормами чинного законодавства, а тому дане рішення у такій частині є правомірним та не підлягає скасуванню.

Представник третьої особи поданим відзивом від 28.05.2013р. на позовну заяву (а.с.43-44) та додатково поданим доповненням від 09.06.2013р. до відзиву на позовну заяву (а. с. 88-89) також повністю заперечує позов прокурора, зокрема, із зазначенням тієї обставини, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок повинні бути в наявності тільки у разі прийняття органи місцевого самоврядування рішень про надання в користування земельних ділянок, у разі зміни її цільового призначення або формування нових земельних ділянок, що полягає у визначенні, відповідно до вимог ст. 79-1 ЗК України, земельної ділянки, як об"єкта цивільних прав та така земельна ділянка, як передбачено ч. 9 ст. 79-1 ЗК України, може бути об»єктом цивільних прав виключно з моменту її формування ( крім випадків суборенди, сервітуту щодо частини земельних ділянок) та державної реєстрації права власності. За таких обставин вважає, що надана товариству у короткострокове сервітутне користування земельна ділянка, відповідно до оскаржуваного рішення Ужгородської міської ради в даній частині, є частиною належної територіальній громаді міста земельної ділянки загального користування по вул. Белінського у м. Ужгороді, та не є самостійним об"єктом цивільних правовідносин, що в свою чергу виключає необхідність розроблення та затвердження на неї проекту землеустрою. За відсутності законодавчо закріпленого обов"язку щодо розроблення проекту землеустрою на земельну ділянку, яку передано у короткострокове сервітутне користування, тому товариством був замовлений в КП " Архітектурно - планувальне бюро" Ужгородської міської ради паспорт прив"язки об"єкта, складовою частиною якого є площа даної земельної ділянки згідно з документами на землекористування, та який (паспорт прив"язки об"єкта) був погоджений керівником вищезазначеного бюро.

Також зазначає, що Ужгородська міська рада, при наданні даної земельної ділянки у короткострокове сервітутне користування, як орган місцевого самоврядування, діяла у межах повноважень передбачених ч.5 ст.60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні", а тому є помилковим твердження позивача про перевищення повноважень даною радою при прийнятті оскаржуваного рішення в даній частині.

Також не може вважатися правомірним посилання позивача на самовільне заняття товариством даної земельної ділянки, оскільки відповідно до рішення виконкому Ужгородської міської ради №170 від 10.06.2010р. було надано товариству право на встановлення на даній земельній ділянці - тимчасової споруди ( малої архітектурної форми) та яке було прийнято в межах вимог Положення про порядок розміщення та використання стаціонарних малих архітектурних форм для розміщення міських об"єктів торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування на землях загального користування, яке було затверджено рішенням Ужгородської міської ради №1160 від 16.07.2009р. та даний Порядок не передбачав на той час вимоги щодо оформлення договорів сервітутного користування частинами земельних ділянок загального користування під встановленими тимчасовими спорудами та не пов"язував виникнення права на встановлення МАФ з оформленням зазначеного договору, а така вимога в послідуючому була передбачена Тимчасовим порядком встановлення обмеженого користування та укладення договору земельного сервітуту щодо земельних ділянок , які перебувають у розпорядженні Ужгородської міської ради, прийнятим відповідно до рішення VI сесії VI скликання Ужгородської міської ради № 178 від 03.06.2011р..

За вищненаведених обставин вважає, що оскаржуване рішення Ужгородської міської ради в даній частині, є правомірним, а позовні вимоги позивача є такими що не спростовують вищезазначене, а тому у позові прокурора слід відмовити.

Позивач додатково поданим листом від 06.06.2013р. (а. с. 83-86) повністю заперечує, як відзив відповідача, так і третьої особи, як з посиланням на обставини, зазначені у позовній заяві (а.с.5-9), так і з додатковим зазначенням, зокрема, тієї обставини, що на момент прийняття Ужгородською міською радою рішення №797 від 28.12.2012р. в частині пункту 1.5 «Про надання ТОВ «Буд Кеш» ( нове найменування - ТОВ „Ужгородміськбуд") дозволу на укладення короткострокового договору сервітутного користування земельною ділянкою площею 0,0020га для встановлення та обслуговування тимчасової споруди по вул. Белінського, поз. 89 в місті Ужгороді», землі державної та комунальної власності не Були розмежовані, а тому Ужгородська міська рада є лише розпорядником земель територіальної громади міста, а не власником, а тому відповідно не мала права надавати даному товариству дозвіл на укладення короткострокового договору сервітутного користування земельною ділянкою, та з урахуванням тієї обставини, що на дану земельну ділянку також відсутні правоустановлюючі документи та відповідно, за таких обставин, інформація про неї не внесена до Державного земельного кадастру.

Також позивач зазначає, що на даний час відсутнє будь-яке рішення Ужгородської міської ради щодо надання даному товариству земельної ділянки на розміщення малої архітектурної форми, а тому позивач вважає, що також на цій підставі є неправомірним прийняття міскою радою спірного рішення у даній частині.

Представником позивача також підтримано позицію позивача щодо вищезазначеного, з посиланням на тіж самі обставини, що і наведені позивачем.

Розгляд справи відкладався та у розгляді справи оголошувалась перерва, відповідно до вимог ст. 77 ГПК України.

У судовому засіданні 10.06.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ч.2 ст.85 ГПК України.

Вивчивши та проаналізувавши подані по справі доказові матеріали та заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

Ужгородською міською радою 28.12.2012р. було прийнято, на ХV сесії VI скликання, рішення №797 "Про надання дозволів на укладення короткострокових договорів сервітутного користування земельними ділянками ", зокрема в частині пункту 1.5 про надання ТОВ «Буд Кеш», ідентифікаційний код 32216020, дозволу на укладення короткострокового договору сервітутного користування земельною ділянкою площею 0,0020га для встановлення та обслуговування тимчасової споруди по вул. Белінського, поз. 89 в місті Ужгороді (а.с.14).

Дане рішення було прийнято в даній частині відповідно до письмового клопотання даного товариства та з генерального плану забудови міста Ужгорода, відповідно до вимог ст.ст. 26 та 33 Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 98 -102 Земельного кодексу України та до Тимчасового порядку встановлення обмеженого користування та укладення договору земельного сервітуту щодо земельних ділянок, які перебувають у розпорядженні Ужгородської міської ради, затвердженого рішенням VI сесії VI скликання Ужгородської міської ради № 178 від 03.06.2011р..

Як вбачається з матеріалів справи, Державною інспекцією сільського господарства в Закарпатській області було проведено перевірку ТОВ «Буд Кеш» з питання дотримання вимог земельного законодавства щодо законності використання ділянки площею 0,0020га в місті Ужгороді по вул. Белінського, поз. 89. Дана перевірка булла проведена на виконання вимоги прокуратури міста Ужгорода від 30.01.2013р..

За результатами даної перевірки було складено Акт від 14.02.2013р. перевірки дотримання вимог земельного законодавства (а.с. 15). В даному Акті зазначено, що у результаті перевірки було встановлено, що рішенням ХV сесії VI скликання Ужгородської міської ради від 28.12.2012р. № 797 надано дозвіл ТОВ «Буд Кеш» на укладення короткострокового договору сервітутного користування земельною ділянкою площею 0,0020га для встановлення та обслуговування тимчасової споруди по вул. Белінського, поз. 89 в місті Ужгороді.

При обстеженні даної земельної ділянки встановлено, що ТОВ «Буд Кеш» вступило до її використання, шляхом зведення споруди, документи, що підтверджують право власності чи право користування даною земельною ділянкою у даного товариства відсутні.

На цій підставі було зроблено висновок, що відповідно до вимог ст.1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель» вказані дії кваліфікуються, як самовільне заняття земельної ділянки.

Матеріали даної перевірки Державною інспекцією сільського господарства в Закарпатській області було надіслано прокурору міста Ужгорода та за результатами їх вивчення прокурором було зроблено висновок, що Ужгородською міською радою рішення №797 від 28.12.2012р. в частині пункту 1.5 про надання ТОВ «Буд Кеш», дозволу на укладення короткострокового договору сервітутного користування земельною ділянкою площею 0,0020га для встановлення та обслуговування тимчасової споруди по вул. Белінського, поз. 89 в місті Ужгороді, було прийнято в порушення вимог Земельного кодексу України та з перевищенням повноважень.

Вищезазначений висновок був підставою для подання прокурором даного позову про визнання незаконним та скасування в частині пункту 1.5 рішення №797 Ужгородської міської ради від 28.12.2012р.

Аналізуючи доводи та заперечення сторін та проаналізувавши подані по справі доказові матеріали щодо даного спору, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, Ужгородською міською радою 16.07.2009р. було прийнято рішення №1160 „Про порядок розміщення та використання стаціонарних малих архітектурних форм для розміщення міських об"єктів торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування на землях загального користування" (а.с. 56) та яким було затверджено Положення про порядок розміщення та використання стаціонарних малих архітектурних форм для розміщення міських об"єктів торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування на землях загального користування (а.с. 57- 65). Даним Положенням визначено, зокрема, порядок надання дозволу на розміщення та використання малих архітектурних форм.

Відповідно до вимог вищезазначеного рішення та з урахуванням поданих заяв суб"єктами підприємницької діяльності, в яких було зазначено бажане місце та термін розміщення , функціональне призначення і характеристика об"єкта - малої архітектурної форми ( в тому числі відповідно до поданої заяви - ТОВ «Буд Кеш»), виконавчим комітетом Ужгородської міської ради було прийнято рішення №170 від 10.06.2010р. „Про надання вихідних даних на розміщення стаціонарних малих архітектурних форм (МАФ)" та відповідно до п.п.1 п.1 даного рішення було прийнято рішення про надання ТОВ «Буд Кеш» вихідних даних на розміщення МАФ по вул. Белінського, поз. 89 та із зазначенням того, що забудовникам після отримання вихідних даних виготовити та погодити проектну документацію у головного архітектора міста, виготовити та встановити малу архітектурну форму, ввести в експлуатацію та заключити договір користування з Департаментом міського господарства (а.с. 46).

На виконання вимог даного рішення, ТОВ «Буд Кеш» було отримано в управлінні містобудування та архітектури Ужгородської міської ради розроблений Паспорт прив"язки торгового павільону по вул. Белінського, поз. 89 (а.с.47). Також було виготовлено та погоджено головним архітектора міста Ужгорода проектну документацію на таку тимчасову споруду (МАФ), із зазначення місця її розташування на генеральному плані на землях загального користування (а.с.48-52).

Отже вищезазначене засвідчує ту обставину, що ТОВ «Буд Кеш» було правомірно отримано, відповідно до рішення Ужгородської міської ради №170 від 10.06.2010р., та у відповідності до вимог Положення про порядок розміщення та використання стаціонарних малих архітектурних форм для розміщення міських об"єктів торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування на землях загального користування, затвердженого рішення Ужгородської міської ради №1160 від 16.07.2009р., дозвіл на розміщення та встановлення стаціонарної малої архітектурної форми - торгового павільону по вул. Белінського, поз. 89.

Як вбачається з матеріалів справи, Ужгородською міською радою 03.06.2011р. було прийнято рішення №178 „Про Тимчасовиий порядок встановлення обмеженого користування та укладення договору земельного сервітуту щодо земельних ділянок , які перебувають у розпорядженні Ужгородської міської ради" (а.с. 66) та яким було затверджено Тимчасовиий порядок встановлення обмеженого користування та укладення договору земельного сервітуту щодо земельних ділянок, які перебувають у розпорядженні Ужгородської міської ради (а.с. 67-77) та вимогами п.4 даного Рішення Управління майном міста, як визначеного уповноваженою особою розпорядника, було зобов"язано звернутися з відповідним клопотанням до фізичних та юридичних осіб щодо необхідності оформлення сервітутного користування земельними ділянками, які обмежено ними використовуються відповідно до отриманих дозволів та розпорядником яких (таких земельних ділянок ) є Ужгородська міська рада. Вищезазначене рішення даною радою було прийнято відповідно до вимог ст.ст. 98-102 Земельного кодексу України та у відповідності до повноважень передбачених вимогами ст.ст.26 та 33 Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні» .

Отже обов"язковість укладення суб"єктами підприємницької діяльності, якими було отримано дозвіл на розміщення та встановлення стаціонарних малих архітектурних форм, договору земельного сервітуту щодо земельних ділянок , які перебувають у розпорядженні Ужгородської міської ради, було зумовлено прийнятим вищезазначеним Рішенням №178 від 03.06.2011р., яке на даний час є чинним.

Поняття, зміст та підстави встановлення і припинення земельного сервітуту визначені ст.ст. 401-406 Цивільного кодексу України та ст.ст. 98 -102 Земельного кодексу України.

Статтею 99 Земельного кодексу України передбачено види земельних сервітутів та в пункті "з" зазначено - інші земельні сервітути. Тобто в даному випадку наведений у даній статті ЗК України перелік видів земельних сервітутів не є вичерпним та до якого відноситься такий вид земельного сервітуту, зокрема, як встановлення короткострокового сервітутного користування земельною ділянкою або частиною такої земельної ділянки. Разом з тим встановлення такого іншого земельного сервітуту не повинно виходити за межі цільового призначення земельної ділянки, щодо якої він встановлений або щодо її частини.

Земельний сервітут - право обмеженого користування чужою земельною ділянкою або її частиною. Таке право може бути встановлене на користь власника сусідньої земельної ділянки (земельні сервітути) або на користь певної особи (особисті сервітути). Земельний сервітут обмежує право власності на землю чи право користування землею. Земельний сервітут встановлюється рішенням органів державної влади та місцевого самоврядування, договорами (угодами) між власниками земельних ділянок, рішенням суду. Він може полягати у праві проходу або проїзду через чужу земельну ділянку, прокладанні та експлуатації ліній електропередач, зв'язку і трубопроводів та інше .

Згідно з пунктом 12 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Отже із вищезазначеного вбачається, що земельний сервітут щодо земельних ділянок або їх частин, які є у межах міста, крім вищенаведених, встановлюється органом місцевого врядування , яким є відповідна рада.

В Законі України " Про місцеве самоврядування в Україні" ( далі - Закон), в редакції чинній у періоді прийняття Ужгородською міською радою рішення №797 від 28.12.2012р., що є предметом оскарження в частині пункту 1.5, наведено поняття відповідних термінів, та зокрема зазначено, що територіальна громада - жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр та представницьким органом місцевого самоврядування, є виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення (ст. 1 Закону).

До виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відноситься, зокрема, вирішення виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради відповідно до закону питань регулювання земельних відносин (п.п.34 п.1 ст.26 Закону).

Отже з вищезазначеного вбачається, що від імені територіальної громади, відповідні ради на пленарних засіданнях приймають рішення з питань регулювання земельних відносин відповідно до чинного законодавства та як було зазначено вище, право на встановлення земельного сервітуту щодо земельних ділянок або їх частин, які є у межах міста, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї) має орган місцевого врядування міста, яким рада.

Вищезазначеним спростовується твердження позивача що Ужгородською міською радою в перевищення повноважень прийнято оспорюване рішення у відповідній частині щодо надання ТОВ «Буд Кеш» дозволу на укладення короткострокового договору сервітутного користування земельною ділянкою площею 0,0020га для встановлення та обслуговування тимчасової споруди по вул. Белінського, поз. 89 в місті Ужгороді.

Як було зазначено вище, ініціатором, щодо необхідності оформлення фізичними та юридичними особами сервітутного користування земельними ділянками, які обмежено ними використовуються відповідно до отриманих дозволів та розпорядником яких (таких земельних ділянок ) є Ужгородська міська рада , яка представляє інтереси територіальної громади і приймає від її імені рішення, була Ужгородська міська рада відповідно до прийнято рішення №178 від 03.06.2011р. „Про Тимчасовиий порядок встановлення обмеженого користування та укладення договору земельного сервітуту щодо земельних ділянок , які перебувають у розпорядженні Ужгородської міської ради" (а. с. 67-77).

Вимогами чинного законодавства, у періоді прийняття Ужгородською міською радою рішення №797 від 28.12.2012р. «Про надання дозволів на укладення короткострокових договорів сервітутного користування земельними ділянками», не передбачалось обов"язковості такої підстави, при вирішенні даним органом місцевого самоврядування питання про встановлення суперфіцію, як вимагати від заявника розробки проекту відведення земельної ділянки, а дане є правом такого органу місцевого самоврядування на загальних засадах вимагати від заявника розробки проекту відведення земельної ділянки.

Даної вимоги не містить, як Тимчасовиий порядок встановлення обмеженого користування та укладення договору земельного сервітуту щодо земельних ділянок , які перебувають у розпорядженні Ужгородської міської ради, так і рішення Ужгородської міської ради №797 від 28.12.2012р. «Про надання дозволів на укладення короткострокових договорів сервітутного користування земельними ділянками», а відповідне споростовує твердження позивача щодо необхідності наявності у ТОВ «Буд Кеш» ( нове найменування - ТОВ „Ужгородміськбуд") проекту землеустрою щодо відведення даної земельної ділянки.

Також дане твердження спростовується вимогами ст. 79-1 ЗК України, якою передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок повинні бути в наявності тільки у разі прийняття органи місцевого самоврядування рішень про надання в користування земельних ділянок, у разі зміни її цільового призначення або формування нових земельних ділянок та така земельна ділянка може бути об"єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частини земельних ділянок) та державної реєстрації права власності.

Крім того слід зазначити, що цільове призначення частини земельної ділянки площею 0,0020га на яку Ужгородською міською радою, відповідно до рішення №797 від 28.12.2012р., надано ТОВ «Буд Кеш» дозвіл на укладення короткострокового договору сервітутного користування для встановлення та обслуговування тимчасової споруди по вул. Белінського, поз. 89 в місті Ужгороді, як земельної ділянки загального користування по вул. Белінського у м. Ужгороді, належної територіальній громаді міста, не було змінено, що відповідає вимогам щодо встановлення іншого земельного сервітуту, передбаченого вимогами пункту "з" ст. 99 Земельного кодексу України зокрема, як встановлення короткострокового сервітутного користування земельною ділянкою або частиною такої земельної ділянки та встановлення такого вищезазначеного іншого земельного сервітуту не повинно виходити за межі цільового призначення земельної ділянки, щодо якої він встановлений або щодо її частини.

За вищенаведених обставин суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення №797 від 28.12.2012р. в частині пункту 1.5 про надання ТОВ «Буд Кеш», ідентифікаційний код 32216020, дозволу на укладення короткострокового договору сервітутного користування земельною ділянкою площею 0,0020га для встановлення та обслуговування тимчасової споруди по вул. Белінського, поз. 89 в місті Ужгороді, Ужгородською міською радою було прийнято в межах повноважень та відповідно до вимог Земельного кодексу України, а тому відсутні підстави для визнання його (даного рішення у такій частині) незаконним та відповідно на цій підставі у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 22, 27, 33, 43, 69, 77, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. У задоволені клопотання ТОВ „Ужгородміськбуд" про залишення позову без розгляду, відмовити.

3. Застосований захід до забезпечення позову, відповідно до ухвали суду від 12.04.2013р. про порушення провадження у справі №907/375/13, скасувати з дня набрання даним рішенням суду законної сили

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обов'язковому виконанню на території України в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду виготовлено в повному обсязі та підписано 19.06.2013р.

Суддя В.І. Карпинець