Постанова

від 11.06.2013 по справі 824/248/13-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

11 червня 2013 року м. Чернівці Справа № 824/248/13-а

12:51

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Брезіної Т.М.,

секретаря судового засідання - Ковальчук Т.С.,

за участю:

представника позивача - Сапожніка С.В.;

представника відповідача - Швець О.І.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Променергобудсервіс» до Сокирянської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування рішення,-

СУТЬ СПОРУ:

Позиція позивача.

В поданому до суду 05.02.2013 року адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким скасувати та визнати протиправним податкове повідомлення-рішення №0000012300 від 23.01.2013 року.

Позивач на обґрунтування позову зазначив, що 27.12.2012 року Сокирянською об'єднаною державною податковою інспекцією на підставі наказу Сокирянської ОДПІ №280 від 19.11.2012 року «Про проведення планової виїзної перевірки» складено акт від 27.12.2012 року за №405/2200/35876743 «Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Променергобудсервіс», з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року», яким договір поставки №65/1 від 03 жовтня 2010 року, укладений між ТОВ «Променергобудсервіс» та ТОВ «Авант Союз» визнано таким, що не був спрямований на реальне настання правових наслідків. Враховуючи викладене, зазначено, що ТОВ «Променергобудсервіс» безпідставно включено до податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 354516,12 гривень з вартості придбаних товарно матеріальних цінностей (далі-ТМЦ) від постачальника ТОВ «Авант - Союз».

Сокирянською ОДПІ відповідно до акту перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення №0000012300 від 23.01.2013 року, яким збільшено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість на 330044,0 гривень та донараховано штрафні санкції в сумі 82511,00 гривень.

Позивач щодо донарахування вказаних сум податкових зобов'язань з ПДВ не погоджується з наступних підстав.

Актом перевірки визначено, що ТОВ «Променергобудсервіс» безпідставно включено до податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 354 516,12 грн., в тому числі: за жовтень 2010 року в сумі 94 969,15 грн., листопад 2010 року в сумі 191 077,57 грн. та грудень 2010 року в сумі 68 469,4 грн. з вартості придбаних ТМЦ від постачальника ТОВ «Авант Союз», внаслідок включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковими накладними, в яких наявні неправдиві відомості щодо змісту проведених операцій. Крім того, зазначено, що правочини щодо поставки ТМЦ між ТОВ «Променергобудсервіс» та ТОВ «Авант Союз» не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, оскільки в ході проведення перевірки не виявлено документів, які підтверджують факт отримання ТМЦ саме від ТОВ «Авант Союз». Операції між ТОВ «Променергобудсервіс» та ТОВ «Авант Союз» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, наявності трудових ресурсів, майна, які економічно необхідні для здійснення господарської та економічної діяльності, а саме: технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Також позивач вказує, що в акті перевірки відповідачем зроблено висновок про те, що операція між ТОВ «Променергобудсервіс» та ТОВ «Авант Союз» по договору поставки від 03 жовтня 2010 року №65/1 не були спрямовані на реальне настання правових наслідків. Однак, на даний час не визнано недійсним та не скасовано договір поставки №65/1 від 03.10.2010 року, податкові та видаткові накладні згідно вказаного договору.

Позивач наголошує на тому, що відносини з контрагентом ТОВ «Авант Союз» носили реальний характер, що підтверджується належними первинними документами. Також зазначив, що норми Закону України «Про податок на додану вартість» не регулюють питання заборони включення сум ПДВ до складу податкового кредиту за умови не відображення контрагентом сум ПДВ у податковому зобов'язанні.

Позиція відповідача.

Відповідач подав заперечення на позов в якому зазначив, що працівниками Сокирянської ОДПІ під час проведення перевірки виявлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 10.1 Декларацій «Придбання з податком на додану вартість на митній території України товарів (послуг) та основних фондів з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку для здійснення операцій, які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків та нульовою ставкою», на загальну суму 354 516,12 грн., в тому числі: за жовтень 2010 року в сумі 94 969,15 грн., листопад 2010 року в сумі 191 077,57 грн. та грудень 2010 року в сумі 68 469,4 грн. за правочинами з ТОВ «Авант Союз».

ТОВ «Променергобудсервіс» укладено договір №65/1 від 03.10.2010 року з ТОВ «Авант Союз» щодо поставки товару. ТОВ «Променергобудсервіс» сформовано податковий кредит по ПДВ на загальну суму 354 516,12 грн. на підставі податкових накладних, постачальником в яких значиться ТОВ «Авант Союз», та які включені до реєстру отриманих податкових накладних ТОВ «Променергобудсервіс».

Прихід придбаних товарів на баланс ТОВ «Променергобудсервіс» здійснено на підставі видаткових накладних, постачальником в яких зазначено ТОВ «Авант Союз», підписаних та скріплених печатками підприємств. На момент здійснення перевірки у ТОВ «Променергобудсервіс», відсутні будь-які інші документи (товарно-транспортні накладні, специфікації, заявки, додаткові угоди та документи, що засвідчують факт перевезення вантажу від Постачальника до Покупця), згідно яких можна було би визначити осіб, які приймали участь у проведенні господарських операцій з перевезення вантажу, визначити номенклатуру, кількість та власників вантажу, тривалість здійснення господарської операції (її початок та кінець), визначити яким саме автомобільним транспортом здійснювалось перевезення, ким воно здійснювалось.

Таким чином відповідач вважає, що операції з транспортування ТМЦ, отриманих від ТОВ «Авант Союз» не знайшли свого відображення по бухгалтерському та податковому обліку ТОВ «Променергобудсервіс».

Отже, відповідач вважає, що у ТОВ «Променергобудсервіс» відсутнє право на включення до складу податкового кредиту сум ПДВ від придбання товару, постачальником якого задокументовано ТОВ «Авнт Союз».

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позові.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у заперечені на позов.

Ухвалою суду від 23.04.2013 року було зупинено провадження по справі для надання відповідачем додаткових доказів по справі, а саме: надання копії висновку експерта, на який посилається податковий орган у своїх запереченнях на позов, а також з'ясувати питання, чи подавались позивачем перевіряючим товарно-транспортні накладні під час проведення перевірки. Представником відповідача вищезазначених документів суду надано не було.

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивач відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 №352169, зареєстрований виконавчим комітетом Новоселицької міської ради Чернівецької області 12.06.2008 року як юридична особа ідентифікаційний номер №35876743 (т. 1 а.с.16, 19-22). Відповідно до свідоцтва №200045575 позивач є платником податку на додану вартість (т. 1 а.с.23). Позивач відповідно до довідки про взяття на облік платника податків, являється платником податків з 13.06.2008 року №3782 (т. 1 а.с.30, 31).

Відповідно до ліцензії Серії АВ №595243, №409288 Державної архітектурно-будівельної інспекції України Товариство з обмеженою відповідальністю «Променергобудсервіс» здійснює господарську діяльність, пов'язану із створенням об'єктів архітектури (т. 1 а.с.24, 26).

Судом досліджено статут Товариства з обмеженою відповідальністю «Променергобудсервіс» (нова редакція), метою діяльності Товариства є підприємницька діяльність з метою одержання прибутку (т. 1 а.с.33-42).

На підставі перевірки відповідачем було складено акт №405/2200/35876743 від 27.12.2012 року «Про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Променергобудсервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року. В акті перевірки зокрема зазначено, що ТОВ «Променергобудсервіс» не надано для перевірки: відповідні документи, в яких вказано найменування та кількість Товару відповідно до п. 2.1 договору поставки, сертифікати якості, відповідності та будь-які інші документи, що підтверджують відповідність товару; товарно-транспортні накладні та будь-які інші документи, що підтверджують транспортування або включення вартості транспортування до ціни Товару. На стор. 25 акту перевірки вказано, що згідно відповіді ДПІ у Печерському районі м. Києва від 28.11.12 р. №17258/7/22-1011 надіслано до Сокирянської ОДПІ акт про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Авант Союз». Остання звітність - декларація із ПДВ за січень 2011 року, станом на 17.09.11 стан 8 - до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням ТОВ «Авант Союз» подано декларації із ПДВ за липень, серпень 2010 року. Згідно даних декларації з податку на прибуток за 2010 рік обсяг валових доходів складає 12751849 грн. При цьому платником не подано декларації з податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень 2010 року та не задекларовано податкові зобов'язання з податку на додану вартість за вказані податкові періоди. З інформаційної бази «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів» основним постачальником ТОВ «Авант Союз» у 4 кварталі 2010 року є ТОВ «Росаріо». Згідно отриманої інформації із системи «Аркан» встановлено, що відомості про перетин кордону громадянином ОСОБА_3, який являється директором ТОВ «Росаріо», з 01.01.2007 року по 26.10.2011 року відсутні. Крім того, в результаті проведення оперативно- пошукових заходів встановлено, що 14.07.2011 року слідчим СВ ПМ Бориспільської ОДПІ порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України, за фактом скоєння невстановленими слідством особами «фіктивного» підприємництва ТОВ «Росаріо». По зібраним працівниками відділу податкової міліції матеріалам Секротом з ТКЗП по обслуговуванню м. Бровари та Броварського району Київської області НДЕКЦ при ГУМУС України в Київській області проведено експертне дослідження підписів проставлених на договорі №59 від 08.02.2011 року про визнання електронних документів (податкової звітності) ТОВ «Росаріо», в результаті якого встановлено, що підписи від імені директора ТОВ «Росаріо» громадянина ОСОБА_3 у договорі про визнання електронних документів виконані не ним, а іншою особою, що підтверджує фіктивність даного суб'єкта господарювання (т.1 а.с. 66-71).

За результатами проведеної перевірки 23.01.2013 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000012300 та №0000670231, якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), основний платіж - 330044 грн.; за штрафними санкціями - 82511 грн. (т.1 а.с.94).

Договір поставки №65/1 від 03.10.2010 року укладений між ТОВ «Променергобудсервіс» та ТОВ «Авант Союз» податковим органом визнано таким, що не був спрямований на реальне настання правових наслідків, та те, що ТОВ «Променергобудсервіс» безпідставно включено до податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 354516,12 грн. з вартості придбаних ТМЦ від постачальника ТОВ «Авант - Союз» (т.1 а.с.43-93).

Судом досліджено договір поставки №65/1 від 03.10.2010 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авант-Союз», далі-Постачальник та Товариством з обмеженою відповідальністю «Променергобудсервіс», далі-Покупець, відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати у встановлений строк Покупцю у власність продукцію, далі-Товар, а Покупець зобов'язується прийняти Товар і оплатити його в порядку та на умовах, що вказуються в Договорі. Постачальник гарантує, що Товар, який є предметом цього Договору, знаходиться поза правами або претензіями третіх осіб. Строк дії договору до 31.12.2010 року, а в частині своєчасних поставок та розрахунків між сторонами - до повного погашення. (т. 1 а.с.96-98).

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 №649785 ТОВ «Авант-Союз» зареєстроване Печерською районною у місті Києві Державною адміністрацією 27.05.2010 року, ідентифікаційний номер 37142535 та згідно свідоцтва №100286613 являється платником податку на додану вартість (т.1 а.с.99, 100).

Судом досліджено ряд документів відповідно до яких ТОВ «Променергобудсервіс» сформовано податковий кредит по ПДВ на загальну суму 354 516,12 грн. На підставі податкових накладних, постачальником в яких значиться ТОВ «Авант Союз» та які включені до реєстру отриманих податкових накладних ТОВ «Променергобудсервіс», а саме: податкова накладна від 28.10.2010 року №28104 на загальну суму 283573,52 грн. в.т.ч. ПДВ 47262,25 грн.; податкова накладна від 28.10.2010 року №28105 на загальну суму 286241,43 грн. в.т.ч. ПДВ 47706,90 грн.; податкова накладна від 17.11.2010 року №11173 на загальну суму 909976,15 грн. в.т.ч. ПДВ 151662,69 грн.; податкова накладна від 18.11.2010 року №11222 на загальну суму 12668,28 грн. в.т.ч. ПДВ 2111,38 грн.; податкова накладна від 19.11.2010 року №11191 на загальну суму 1982,69 грн. в.т.ч. ПДВ 330,45 грн.; податкова накладна від 19.11.2010 року №11221 на загальну суму 755,41 грн. в.т.ч. ПДВ 125,90 грн.; податкова накладна від 29.11.2010 року №11291 на загальну суму 95362,13 грн. в.т.ч. ПДВ 15893,69 грн.; податкова накладна від 29.11.2010 року №11292 на загальну суму 125720,76 грн. в.т.ч. ПДВ 20953,46 грн.; податкова накладна від 01.12.2010 року №12011 на загальну суму 30780,10 грн. в.т.ч. ПДВ 5130,02 грн.; податкова накладна від 08.12.2010 року №12081 на загальну суму 320837,86 грн. в.т.ч. ПДВ 53472,98 грн.; податкова накладна від 13.12.2010 року №12131 на загальну суму 24403,68 грн. в.т.ч. ПДВ 4067,28 грн.; податкова накладна від 15.12.2010 року №121501 на загальну суму 34794,72 грн. в.т.ч. ПДВ 5799,12 грн. (т. 1 а.с.104, 107, 110, 113, 116-117, 120-121, 124, 127, 130, 135-136, 139, 141)

Судом досліджено платіжні доручення про здійснення оплати за поставлений товар, а саме: платіжне доручення №258 від 02.11.2010 року на суму 286241,43 грн., платіжне доручення №271 від 11.11.2010 року на суму 283573,52 грн., платіжне доручення №285 від 17.11.2010 року на суму 809976,16 грн., платіжне доручення №288 від 18.11.2010 року на суму 8797,42 грн., платіжне доручення №293 від 19.11.2010 року на суму 524,59 грн., платіжне доручення №302 від 29.11.2010 року на суму 153526,75 грн., платіжне доручення №306 від 01.12.2010 року на суму 23468,64 грн., платіжне доручення №307 від 01.12.2010 року на суму 1377,12 грн., платіжне доручення №323 від 08.12.2010 року на суму 102214,94 грн., платіжне доручення №327 від 09.12.2010 року на суму 16947,00 грн., платіжне доручення №328 від 10.12.2010 року на суму 24163,00 грн., платіжне доручення №341 від 14.12.2010 року на суму 173646,82 грн., платіжне доручення №446 від 23.02.2011 року на суму 142639,33 грн. (т. 1 а.с.156-168).

В матеріалах справи знаходяться рахунки-фактури, видаткові накладні та товарно-транспортні накладні (т. 1 а.с.102, 103, 105, 106, 108, 109, 111, 112, 114, 115, 118, 119, 122, 123, 125, 126, 128, 129, т. 3 а.с.95-99).

Судом встановлено, що вказані товарно-матеріальні цінності, які придбані у ТОВ «Авант - Союз» використанні у господарській діяльності товариства. Частина вказаних ТМЦ була використана при будівництві Дністровської ГАЕС, про що свідчать акти приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в, а саме: №1, №2, №2, №3, №4, №6 за грудень 2010 року, №4, №5 за січень 2011 року, №4, №7, №8, №9 за травень 2011 року, №2, №4 за червень 2011 року, №2, №11 за серпень 2011 року, №5 за вересень 2011 року, №3, №4, №5 за жовтень 2011 року, №5 за листопад 2011 року, №5, №7, №8, №16 за грудень 2011 року (т.1 а.с.213-250, т. 2 а.с.1-251, т. 3 а.с.1-52).

Також судом встановлено, що згідно потоварного реєстру накладних, який ведеться на підприємстві, можна визначити за який період, згідно яких накладних і які товарно-матеріальні цінності списувались (т. 1 а.с.142-144, т. 3 а.с.79-94). До отриманих товарно-матеріальних цінностей ТОВ «Авант Союз» надавались сертифікати відповідності заводу виробника вказаних ТМЦ (т. 1 а.с.199-212).

Судом досліджено журнал обліку видання довіреностей за 2008-2011 роки, згідно якого чітко вбачається дата і номер виписаної довіреності, ПІБ довіреної особи, що в точній мірі відображено у видаткових накладних, де значиться підпис довіреної особи (т. 1 а.с.194-198).

Із дослідженого акта перевірки, на сторінці 28 даного акту перевірки податковим органом зроблено висновок, що основним постачальником ТОВ «Авант - Союз» є ТОВ «Росаріо». Крім цього, зазначено, що в результаті проведення оперативно-пошукових заходів 14.07.2011 р. слідчим СВ ПМ Бориспільської ОДПІ порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, за фактом скоєння невстановленими слідством особами «фіктивного» підприємства ТОВ «Росаріо». Інших відомостей щодо результату вирішення вказаної кримінальної справи в акті перевірки не зазначено. (т. 1 а.с.70-71).

Крім того представником позивача надано докази на спростування позиції податкового органу, що постачальником ТМЦ ТОВ «Авант - Союз» у 4 кварталі 2010 року було тільки ТОВ «Росаріо». На підтвердження того, що ТОВ «Авант Союз» придбавало продукцію у ТзОВ «Опал» та ПП «Торговий дім Ватра» надано копії податкових, видаткових накладних та платіжних доручень: ТзОВ «Опал» - від 18.11.2010 року №107, від 24.11.2010 року №108, від 01.12.2010 року №122, від 20.12.2010 року №125, від 22.12.2010 року №126 (т. 1 а.с.169-180, т. 3 а.с.100-103); ПП «Торговий дім Ватра» - видаткова накладна від 17.12.2010 року №707, податкова накладна від 17.10.2010 року №745, видаткова накладна від 10.12.2010 року 709, податкова накладна від 01.12.2010 року №691, видаткова накладна від 17.12.2010 року №732, податкова накладна від 13.12.2010 року №744 (т. 1 а.с.181-193). Також це підтверджується виписками з банку ТОВ «Опал», у яких відображено суми оплачених коштів ТОВ «Авант - Союз» своєму контрагенту ТОВ «Опал» за поставлені товарно - матеріальні цінності, та виписками з банку ПП «Торговий дім Ватра», у яких відображено суми отриманих грошових коштів від ТОВ «Авант - Союз» за поставлені товарно - матеріальні цінності.

До вказаних правовідносин суд застосовує положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно положень ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зобов'язаний перевірити дотримання вказаних критеріїв суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваних рішень.

До спірних правовідносин, які виникли за період з 01.07.2009 року по 31.12.2010 року застосовувались положення Закону України «Про податок на додану вартість», а з 2011 року застосовувались норми Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 168/97-ВР) податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Аналогічні норми містяться також у Розділі V Податкового кодексу України, який визначає правила оподаткування податком на додану вартість з 01 січня 2011 року.

Згідно з п.п 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Кодексу № 2755 -VI податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 Кодексу № 2755 -VI встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Положеннями п.198.3 ст. 198 Кодексу № 2755 -VI встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З врахуванням наведеного суд робить висновок, що достатніми підставами для включення ТОВ «Променергобудсервіс» до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є придбання ним товарів, робіт та послуг; використання зазначених товарів, робіт (послуг) у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін. Як встановлено судом, на підтвердження реальності і фактичності здійснених господарських операцій та визначені сум витрат за укладеним договором позивачем були надані суду належним чином засвідчені копії документів, а саме: договір поставки №65/1 від 03.10.2010 року укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авант-Союз» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Променергобудсервіс»; податкові накладні; платіжні доручення про здійснення оплати за поставлений товар; рахунки-фактури, видаткові накладні, реєстр про рух матеріальних цінностей, акти приймання виконаних будівельних робіт на підтвердження подальшого використання придбаних товарів.

В акті перевірки вказано про відсутність товарно-транспортних накладних (арк. акту перевірки 24), однак під час судового розгляду справи позивачем надано товарно-транспортні накладні. Позивач суду повідомив, що під час проведення перевірки товарно-транспортні накладні перевіряючими не вимагались, а тому і не були використані при перевірці. Також позивачем на підтвердження реальності здійснення правочину надано сертифікати відповідності придбаного товару, копію журналу реєстрації довіреностей на отримання поставленого товару, в тому числі і від ТОВ «Авант Союз».

З Акту перевірки вбачається, що позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.07.2009 року по 30.06.2012 року в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість, в тому числі на підставі податкових накладних, виписаних контрагентам ТОВ «Авант-Союз», в зв'язку з придбанням (оплатою) товарів/послуг.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2. статті 7 Закону № 168/97-ВР є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

За приписом підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Пунктом 198.2 ст. 198 Кодексу № 2755 -VI визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України визначає окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду. До них відносяться: не пов'язаність здійсненої операції з господарською діяльністю, фіктивність операцій, відсутність поставки, та відсутність у платника податків на момент перевірки податкових накладних або видача її особою, яка не є платником ПДВ.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Кодексу № 2755 -VI не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно п. 201.8 ст. 201 Кодексу № 2755 -VI право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до п. 201.10 ст. 201 Кодексу № 2755 -VI є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Судовим розглядом встановлено, що контрагент позивача був зареєстрований в ЄДР та мав свідоцтво платника податку на додану вартість, що надає право такому платнику видавати податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту.

Вищий адміністративний суду в Інформаційному листі від 20.07.2010 року №1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» звертає увагу на необхідність індивідуалізації кваліфікації дій платників податків з формування податкового кредиту та сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість з огляду на добросовісність такого платника.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Наявними в матеріалах справи доказами спростовують висновок податкового органу, що укладений позивачем договори не спрямовані на реальне настання господарських наслідків, що обумовлені ними. Позивачем, як доказ здійснення господарських операцій, були надані суду належним чином засвідчені копії документів, які відповідають вимогам первинності в розумінні ст. 9 Закону №996-ХIV, і являються підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно норм Податкового кодексу України обов'язок ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. При цьому, такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Не виконання контрагентом свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Отже, порушення допущені платником податків контрагентом позивача у відображенні в податковому обліку певної господарської операції з придбання товарів (робіт) від інших постачальників, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Позивач не може нести відповідальність за неналежне оформлення контрагентом позивача документації по взаємовідносинах з третіми особами, за неподання контрагентами будь-яких документів чи за неналежне ведення контрагентами позивача бухгалтерського та/чи податкового обліку.

Крім того, слід зазначити, що доводи податкового органу викладені в акті перевірки (арк.33), що правочини щодо поставки МТЦ між ТОВ «Променергобудсервіс» та ТОВ «Авант Союз» не були спрямовані на реальне настання правових наслідків базуються на припущеннях, які не можуть слугувати доказовою базою. Так відповідач вказує, що 14.07.2011 року слідчим СВ ПМ Бориспільської ОДПІ порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 205 КК України, за фактом скоєння невстановленими слідством особами «фіктивного» підприємництва ТОВ «Росаріо», а також проведення в рамках цієї справи експертизи, яка підтверджує, що підписи від імені директора ТОВ «Росаріо» здійснено іншою особою; основним постачальником ТОВ «Авант Союз» було ТОВ «Росаріо». Разом з тим, відповідно до положень ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Частиною 4 ст. 70 КАС України визначено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. У цьому відношенні слід повідомити, що порушення кримінальної справи за фактом скоєння невстановленими слідством особами «фіктивного» підприємництва ТОВ «Росаріо», ще не означає, що посадові особи ТОВ займались «фіктивним» підприємництвом, оскільки не було у встановленому законом порядку доведено їх вину, і не було суду надано обвинувального вироку суду щодо повідомлених обставин.

Твердження відповідача в акті перевірки та у запереченнях на позов на те, що у 4 кварталі 2010 року основним постачальником ТОВ «Авант Союз» було ТОВ «Росаріо» (арк. 28) не знайшло свого підтвердження, оскільки позивачем надано копії податкових, видаткових накладних та платіжних доручень, що свідчать про те, що ТОВ «Авант Союз» придбавало продукцію також у ТзОВ «Опал» та ПП «Торговий дім Ватра». Вибірковий аналіз поставленого товару до ТОВ «Променергобудсервіс» від вказаних контрагентів не підтверджує, що позивач купував саме той товар, що був куплений ТОВ «Авант Союз» у цих контрагентів, однак спростовує твердження, що поставка ТМЦ до ТОВ «Авант Союз» відбувалась тільки від ТОВ «Росаріо». Також суб'єктом владних повноважень не було подано суду доказів того, що у ТОВ «Авант Союз» придбавав товар тільки в одного контрганента- ТОВ «Росаріо».

При цьому враховуючи правову позицію Верховного суду України, викладену, зокрема, в постанові Пленуму Верховного Суду України, від 6 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", що нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду (п. 4 Постанови). Виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним. У разі якщо правочин ще не виконаний, він є таким, що не створює жодних юридичних наслідків (ч. 1 ст. 216 ЦК України), (п. 7 постанови № 9).

Перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Пункт 18 постанови № 9 тлумачить, що усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Висновки податкового органу про неможливість здійснення позивачем господарських операцій виходячи із того, що контрагент позивача не міг придбати товар у підприємства щодо якого порушено кримінальну справу за ознаками здійснення фіктивного підприємництва, в силу незнаходження за місцем реєстрації і т.д., що, на думку відповідача, свідчить про нереальність операцій є передчасними і не можуть бути зроблені без відповідного правого обґрунтування. Згідно положень ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Незважаючи на відсутність вироку суду стосовно притягнення контрагента ТОВ «Авант Союз» - ТОВ «Росаріо» до кримінальної відповідальності за ознаками здійснення фіктивного підприємництва, податковий орган у своєму акті робить висновки про їх фіктивність. Відповідачем не надано суду належного документального підтвердження (копій вироку суду щодо засудження керівника за здійснення фіктивної діяльності, висновку експерта чи іншого доказу), а тому такі висновки є лише припущенням, що не ґрунтується на вимогах закону.

Також суд вважає, що відповідач при прийнятті спірного рішення діяв всупереч вимог ст. 19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України. Зокрема, рішення прийнято необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень, а тому вказані рішення належать до скасування, що відповідає суті заявлених вимог та передбаченому законом способу захисту порушеного права.

Згідно ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги або заперечення. Представником позивача доведено суду те, що відповідачем прийнято протиправне рішення, а тому позов як правомірний належить до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 3, 11, 71, 79, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд , -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Скасувати та визнати протиправним податкове повідомлення-рішення Сокирянської ОДПІ від 23.01.2013 року №0000012300 на суму за основним платежем з податку на додану вартість 330044 грн. та штрафних санкцій 82511 грн.

3.Органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати у розмірі 2294 грн. 00 коп. із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Променергобудсервіс».

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 185, частин першої-другої статті 186 КАС України сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. Скарга про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення або в разі відсутності сторони в судовому засіданні з дня одержання її копії. У разі проголошення судом вступної та резолютивної частини рішення апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову у повному обсязі сторони можуть отримати після 17 червня 2013 р.

Суддя : Т.М. Брезіна