Рішення

від 06.03.2009 по справі 20/358-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/358-08

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"06" березня 2009 р.                                                                          Справа № 20/358-08

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сім Львів»

до                товариства з обмеженою відповідальністю «КАМІА»

про             стягнення 991875 грн.

секретар судового засідання: Павленко О.Є.

за участю представників:

від позивача: Рева І.В. –довір. від 18.12.2008 р. № 270, Гусак О.М. –ген. директор

від відповідача: Бекіров С.Н. –довір. № 2 від 21.01.2009 р.

Обставини справи:

ТОВ «Сім Львів»(далі –позивач) звернулося до господарського суду з позовом до ТОВ «КАМІА»(далі –відповідач) про стягнення 991875 грн., у тому числі 491875 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаного доходу) та 500000 грн. моральної шкоди.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на заподіяння йому відповідачем збитків у вигляді упущеної вигоди внаслідок невиконання ТОВ «КАМІА» зобов'язань за договором поставки, яке спричинило, в свою чергу, неможливість виконання позивачем зобов'язань за договорами поставки, укладеними ним із третіми особами.

Виходячи з різниці у вартості не отриманого позивачем від відповідача та, відповідно, у вартості не поставленого ТОВ «Сім Львів»своїм контрагентам товару, позивач визначає неодержаний ним дохід в сумі 491875 грн., який і просить стягнути з ТОВ «КАМІА».

Окрім того, товариство зазначає, що невиконання ним своїх зобов'язань перед третіми особами щодо своєчасної, в повному обсязі поставки товару, призвело до виникнення недовіри до ТОВ «Сім Львів»і сумнівів у його діловій репутації щодо належного виконання прийнятих на себе зобов'язань як у теперішній час, так і в майбутньому. У зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача 500000 грн. моральної шкоди, що виражається в зниженні ділової репутації ТОВ «Сім Львів», його престижу та підриві довіри до його діяльності.

Відповідач проти позову заперечує, у відзиві на позовну заяву зазначає, що за умовами укладеного між сторонами договору № АС-09 від 14.01.2008 р. поставка здійснюється за наданими позивачем заявками.

Всупереч зазначеному у позові, зокрема, про направлення ТОВ «Сім Львів»відповідачеві заявок на отримання товару за період з 06.06.2008 р. по 15.08.2008 р. в загальній кількості 5812,5 тонн на загальну суму 10390312,5 грн. та часткове задоволення відповідачем вказаних заявок поставкою 1250 т селітри на загальну суму 2243750,00 грн., ТОВ «КАМІА»наголошує на неотриманні ним заявок на поставку товару після 12 червня 2008 р. Навпаки, після 12.06.2008 р. позивач, за твердженням відповідача, почав зволікати із наданням заявок на поставку товару.

У зв'язку з викладеним ТОВ «КАМІА»листом № 589 від 05.09.2008 р. повідомило позивача про припинення виконання зобов'язань за договором поставки та про його розірвання, а в подальшому 09 вересня 2008 р. повернуло на розрахунковий рахунок позивача суму отриманої передплати в розмірі 8062648,05 грн.

Також ТОВ «Сім Львів» були подані суду заяви про забезпечення позову відповідно № 237 від 26.11.2008 р. та № 53/1 від 03.03.2009 р., які залишені судом без задоволення.

Розгляд справи відкладався.

Ухвалою Голови господарського суду Київської області Грєхова А.С. строк розгляду даної справи був продовжений на один місяць.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та всебічно оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

14.01.2008 р. між ТОВ «КАМІА»(постачальник) та ТОВ «Сім Львів» (покупець) був укладений договір поставки № АС-09, згідно з п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця аміачну селітру в кількості та на умовах, визначених даним договором, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар.

Пунктом 5.1 договору визначені умови оплати у вигляді 100% попередньої оплати партії товару згідно додатків до даного договору (специфікацій).

Згідно з пунктом 6.1 договору товар поставляється на умовах відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів «Інкотермс»(редакція 2000 року). Термін поставки –згідно узгоджених сторонами заявок.

При поставці залізничним транспортом відвантаження товару проводиться на підставі отриманих від покупця за 5 днів до відвантаження товару письмової заявки або її факсової копії, в якій вказуються реквізити вантажоотримувача, а також кількість та асортимент товару відповідно до додатків до даного договору (пункт 6.2 договору).

Строк дії договору згідно з п. 9.2 договору встановлений до 30.12.2008 р., а щодо взаєморозрахунків –до повного їх виконання.

За узгодженими сторонами специфікаціями (додатки № 5 від 06.06.2008 р., № 6 від 10.06.2008 р., № 7 від 18.06.2008 р., № 8 від 19.06.2008 р. до договору № АС-09 від 14.01.2008 р.), ТОВ «КАМІА»та ТОВ «Сім Львів» домовилися про поставку загалом 5812,5 т селітри аміачної марки «Б».

Постачальником були виставлені покупцеві рахунки-фактури на загальну суму 10390312,50 грн., у тому числі № КМ-0001424 від 06.06.2008 р. на суму 1795000,00 грн., № КМ-0001447 від 10.06.2008 р. на суму 897500,00 грн., № КМ-0001499 від 18.06.2008 р. на суму 6247500,00 грн., № КМ-0001534 від 19.06.2008 р. на суму 1450312,50 грн. (копії долучені до матеріалів справи).

ТОВ «Сім Львів»було здійснено передоплату аміачної селітри за вказаними рахунками на загальну суму 10390312,50 грн. платіжними дорученнями № 111 від 06.06.2008 р. на суму 1029687,50 грн., № 112 від 09.06.2008 р. на суму 785312,50 грн., № 115 від 11.06.2008 р. на суму 877500,00 грн., № 121 від 19.06.2008 р. на суму 500000,00 грн., № 125 від 23.06.2008 р. на суму 5747500,00 грн. та № 126 від 23.06.2008 р. на суму 1450312,50 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Сім Львів»були направлені на адресу ТОВ «КАМІА»наступні заявки на поставку товару: № 1 від 06.06.2008 р. у кількості 125 т, № 2 від 06.06.2008 р. у кількості 62,5 т, № 3 від 06.06.2008 р. у кількості 125 т, № 4 від 06.06.2008 р. у кількості 62,5 т, № 5 від 06.06.2008 р. у кількості 62,5 т, № 6 від 06.06.2008 р. у кількості 62,5 т, № 7 від 06.06.2008 р. у кількості 62,5 т, № 8 від 06.06.2008 р. у кількості 62,5 т, № 9 від 06.06.2008 р. у кількості 62,5 т, № 10 від 06.06.2008 р. у кількості 62,5 т, № 11 від 06.06.2008 р. у кількості 62,5 т, № 12 від 06.06.2008 р. у кількості 62,5 т, № 13 від 06.06.2008 р. у кількості 62,5 т, № 14 від 06.06.2008 р. у кількості 62,5 т, № 15 від 11.06.2008 р. у кількості 250 т, № 16 від 12.06.2008 р. у кількості 62,5 т, № 17 від 12.06.2008 р. у кількості 62,5 т, № 18 від 12.06.2008 р. у кількості 62,5 т, № 19 від 12.06.2008 р. у кількості 62,5 т, № 8 від 16.07.2008 р. у кількості 187,5 т, № 9 від 16.07.2008 р. у кількості 62,5 т, а також № 1 від 04.07.2008 р. у кількості 937,5 т, № 2 від 04.07.2008 р. у кількості 1187,5 т, № 4 від 07.07.2008 р. у кількості 250 т, № 3 від 04.07.2008 р. у кількості 1250 т, № 5 від 07.07.2008 р. у кількості 687,5 т.

Як слідує з поданого ТОВ «КАМІА»відзиву на позовну заяву, відповідач заперечує  факт отримання від позивача заявок після 12.06.2008 р., у зв'язку з чим зазначає про належне виконання постачальником зобов'язань за договором.

Проте судом з'ясовано, що факт направлення зазначених заявок позивачем відповідачеві підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення відповідно від 08.07.2008 р. (вих. № 123 від 07.07.2008 р.) та від 23.07.2008 р. (вих. № 126 від 23.07.2008 р.), а також журналом реєстрації вихідної поштової кореспонденції ТОВ «Сім Львів» (оригінали оглянуто судом, відповідні копії долучено до матеріалів справи).

Згідно останнього за вих. № 123 від 07.07.2008 р. (у хронологічному порядку реєстрації, без виправлень та доповнень) зареєстровано лист на адресу ТОВ «КАМІА»із зазначенням у додатках, серед інших документів, заявок №№ 1-5 від 04.07-07.07.2008 р. на відвантаження 4312,5 т.

Аналогічно за вих. № 126 від 23.07.2008 р., окрім іншого, зазначено про направлення ТОВ «КАМІА»заявок № 6 від 08.07.2008 р., № 7 від 16.07.2008 р., № 8 від 16.07.2008 р., № 9 від 16.07.2008 р., № 10 від 16.07.2008 р.

Викладеним спростовується посилання відповідача на ненаправлення позивачем на його адресу заявок на відвантаження аміачної селітри після 12.06.2008 р.

Також суд не бере до уваги посилання відповідача на ненадання позивачем суду доказів направлення заявок факсом, оскільки направлення факсової копії заявки за змістом пункту 6.2 є альтернативним видом направлення по відношенню до самої письмової заявки. При цьому посилання відповідача на те, що пунктом 9.5 договору передбачено, що факсові копії додатків (специфікацій), листів і заявок на відвантаження (без змін, доповнень, виправлень та стирань) мають законну силу, якщо вони підписані уповноваженими представниками обох сторін, відхиляється судом з тих же мотивів.

Викладене у відзиві посилання відповідача на те, що позивач погодився на розірвання договору поставки з подальшим поверненням передплачених коштів, представники позивача в судових засіданнях заперечили, докази такої згоди є відсутніми.

Листом № 589 від 05.09.2008 р. ТОВ «КАМІА» повідомило позивача про одностороннє припинення виконання договору поставки № АС-09 від 14.01.2008 р. та його розірвання, а 09.09.2008 р. повернуло на розрахунковий рахунок ТОВ «Сім Львів» суму отриманої передплати у розмірі 8062648,05 грн.

Як зазначає позивач, саме вказаною безпідставною відмовою від виконання зобов'язань за договором № АС-09 від 14.01.2008 р. та не поставкою 4562,5 т аміачної селітри, ТОВ «КАМІА»було завдано позивачу збитків у вигляді упущеної вигоди (неодержаних доходів), що являє різницю між ціною придбання товару позивачем у ТОВ «КАМІА»та ціною продажу цього товару ТОВ «Сім Львів»контрагентам - сільгоспвиробникам.

З приводу викладеного судом з'ясоване наступне.

ТОВ «Сім Львів»були укладені такі договори купівлі-продажу з сільгоспвиробниками:

1) договір № 6ГАС-0208 від 12.02.2008 р. з ТОВ «ФОРТ Альфа»на поставку 1500,00 т аміачної селітри по ціні 1865 грн. за тонну;

2) договір № 12ГАС-0608 від 11.06.2008 р. з ТОВ «Біляус Агро»на поставку 1187,50 т аміачної селітри по ціні 1895 грн. за тонну;

3) договір № 11ГАС-0608 від 11.06.2008 р. з ТОВ «Приозерне (Агро)»на поставку 950,00 т аміачної селітри по ціні 1895 грн. за тонну;

4) договір № 15ГАС-0608 від 11.06.2008 р. з ТОВ «Примор'є-Агро» на поставку 687,50 т аміачної селітри по ціні 1895 грн. за тонну;

5) договір № 14ГАС-0608 від 11.06.2008 р. з ТОВ «Тарханкут-Агро»на поставку 1280,00 т аміачної селітри по ціні 1895 грн. за тонну;

6) договір № 13ГАС-0608 від 11.06.2008 р. з ТОВ «Лобаново-Агро» на поставку 1400,00 т аміачної селітри по ціні 1895 грн. за тонну.

18.06.2008 р. на виконання вказаних договорів купівлі-продажу підприємства-сільгоспвиробники внесли на розрахунковий рахунок ТОВ «Сім Львів»передоплату за товар у розмірі 100%:

ТОВ «Примор'є-Агро»- 1349562,50 грн. згідно рахунка № 033ГАС-0608 від 11.06.2008 р.;

ТОВ «Приозерне (Агро)»- 1864000,00 грн. згідно рахунка № 029ГАС-0608 від 11.06.2008 р.;

ТОВ «Біляус Агро»- 2331062,50 грн. згідно рахунка № 030ГАС-0608 від 11.06.2008р.;

ТОВ «Тарханкут-Агро»- 2510600,00 грн. згідно рахунка № 032ГАС-0608 від 11.06.2008 р.;

ТОВ «Лобаново-Агро»- 2741000,00 грн. згідно рахунка № 031ГАС-0608 від 11.06.2008 р.

Надходження коштів підтверджується банківською випискою від 18.06.2008 р., копію якої долучено до матеріалів справи.

З метою забезпечення відвантаження товару по укладених договорах із підприємствами-сільгоспвиробниками ТОВ «Сім Львів»направило на адресу своїх постачальників (у тому числі –ТОВ «КАМІА») заявки на відвантаження товару.

У зв'язку з неотриманням товару від відповідача, ТОВ «Сім Львів»24.09.2008 р. було змушено повернути отриману передплату на адресу підприємств - сільгоспвиробників, а саме

ТОВ «Примор'є-Агро»- 977566,00 грн. згідно листа про повернення від 24.09.2008 р. № 78;

ТОВ «Приозерне-Агро»- 1615169,00 грн. згідно листа про повернення від 23.09.2008 р. № 92;

ТОВ «Біляус Агро»- 2082231,50 грн. згідно листа про повернення від 19.09.2008 р. № 254;

ТОВ «Тарханкут-Агро»- 2138603,50 грн. згідно листа про повернення від 23.09.2008 р. № 302;

ТОВ «Лобаново-Агро»- 2250754,80 грн. згідно листа про повернення від 23.09.2008 р. № 300.

Загальна сума повернутої на адресу підприємств-сільгоспвиробників передплати за невідвантажену продукцію склала 9064324,80 грн.

Повернення коштів підтверджується банківською випискою від 24.09.2008 р., копію якої долучено до матеріалів справи.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь  другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч.1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання  належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 7 статті 193  Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Крім того, слід зазначити, що поняття збитків розкривається у Цивільному кодексі України у статті 22, згідно якої особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина 1 статті 22). При цьому частиною 2 статті 22 ЦК України встановлено, що збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Поряд з цим, для вжиття такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини.

При відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не наступає.

Як зазначає Верховний Суд України в постанові від 30.05.2006 р. у справі № 42/266-6/492, важливим елементом доказування наявності упущеної вигоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність є причиною, а збитки, що виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.

Водночас відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Суд дійшов висновку, що позивачем доведено, а матеріалами справи підтверджено факт заподіяння йому збитків у вигляді упущеної вигоди з вини ТОВ «КАМІА»внаслідок відмови останнього від виконання зобов'язань за договором поставки від 14.01.2008 р., зокрема, в частині неодержаного доходу позивача, обрахованого як різниця між ціною придбання товару ТОВ «Сім Львів»у ТОВ «КАМІА»й ціною продажу цього товару третім особам –сільгосптоваровиробникам, а саме - ТОВ «Примор'є-Агро», ТОВ «Приозерне (Агро)», ТОВ «Біляус Агро», ТОВ «Тарханкут-Агро»та ТОВ «Лобаново-Агро».

Розрахунок заявленої до стягнення суми збитків в цій частині є обґрунтованим (1895-1785=110 грн. за тонну, 4312,5 тонн х 110 грн.=474375 грн.), у зв'язку з цим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Водночас, як вбачається з вказаної вище банківської виписки від 24.09.2008 р., повернення ТОВ «Сім Львів» передплачених коштів на адресу ТОВ «ФОРТ Альфа»не відбувалося, у зв'язку з чим суд доходить висновку щодо безпідставності вимог позивача про стягнення з ТОВ «КАМІА»збитків у вигляді неодержаного доходу в сумі 17500 грн. (1865-1795=70 грн. за тонну, 70 х 250 тонн=17500 грн.), оскільки, як пояснили у судовому засіданні представники позивача, виконання товариством договірних зобов'язань перед ТОВ «ФОРТ Альфа»було здійснено за рахунок товару, придбаного ТОВ «Сім Львів»у інших постачальників.

З приводу позовних вимог про стягнення з ТОВ «КАМІА»500000 грн. моральної шкоди, слід зазначити наступне.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 500000 грн. моральної шкоди, яка полягає в тому, що невиконання позивачем з вини відповідача своїх зобов'язань перед третіми особами - сільгоспвиробниками зі своєчасної, в повному обсязі поставки товару за укладеними договорами, призвело до виникнення недовіри до позивача та породженню сумнівів у його діловій репутації щодо спроможності належного виконання прийнятих на себе зобов'язань як у теперішній час, так і у майбутньому.

Приписами статті 23 Цивільного кодексу України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у приниженні ділової репутації юридичної особи (п. 4 частини другої статті 23 ЦК України).

Крім того, відповідно до ст. 1167 Цивільного кодексу України моральна  шкода,  завдана  фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Також стаття 225 Господарського кодексу України передбачає, що до складу збитків, які підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Пунктом 7 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням моральної шкоди»№ 02-5/95 від 29.02.1996 р. визначено, що відповідно до ст. 54 ГПК України у позовній заяві про відшкодування моральної шкоди повинно бути викладено зміст позовних вимог, тобто, в чому полягає моральна шкода, виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, якими саме неправомірними діями завдана ця шкода та зазначення доказів, що підтверджують позов.

Натомість вимога ТОВ «Сім Львів»про стягнення моральної шкоди позивачем не доведена, документально не обґрунтована, а тому задоволенню не підлягає з наступних мотивів.

Так, розмір компенсації моральної шкоди у сумі 500000 грн. був розрахований позивачем, як слідує з його письмових пояснень, з урахуванням вимог розумності і справедливості, виходячи з ступеня вини відповідача, протиправного характеру неправомірного діяння відповідача, а також беручи до уваги розмір нанесених відповідачем майнових збитків та суттєвість негативних наслідків для позивача через порушення відповідачем його немайнових прав.

Будь-яких доказів на підтвердження факту заподіяння позивачеві шкоди у вигляді приниження ділової репутації та на обґрунтування розміру такої шкоди позивачем суду не надано.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог.

Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49  Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 22, 23, 509, 526, 530, 1167 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 225 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «КАМІА»(08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, 127, код 31605151) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Сім Львів»(84601, Донецька обл., м. Горлівка, вул. Рудакова, 47, офіс 13, код 34782288) 474375 (чотириста сімдесят чотири тисячі триста сімдесят п'ять) грн. 00 коп. збитків, 4743 (чотири тисячі сімсот сорок три) грн. 75 коп. державного мита та 56 (п'ятдесят шість) грн. 90 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

   Суддя                                                                                      В.М. Бабкіна

Дата складення та підписання в повному обсязі –16.03.2009 р.