Ухвала

від 17.06.2013 по справі 2а/2570/1042/2012

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2013 року м. Київ К/9991/68816/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів :

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2012

та постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.03.2012

у справі № 2а/2570/1042/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Холдер-ЛТД»

до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Холдер-ЛТД» звернулось до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби від 28.02.2012 № 0000082304/98 та № 0000092304/99.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.03.2012 позов задоволено; визнано протиправними та скасовано спірні податкові повідомлення-рішення, з підстав обґрунтованості позовних вимог.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2012 постанову суду першої інстанції скасовано в частині визнання неправомірним податкового повідомлення-рішення № 0000092304/99 від 28.02.2012 та провадження у справі в цій частині закрито; в іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Холдер-ЛТД» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2011 року, складено акт №151/23-37139124 від 16.02.2012, в якому зафіксовані порушення п. п. 200.1, 200.3, 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України , а саме: завищено суму бюджетного відшкодування за листопад 2011 року на 6 925,93 грн.; порушення п. 200.5 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме: завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2011 року на 18 947,07 грн.

Перевіркою встановлено, що ТОВ «Холдер-ЛТД» заявлено у декларації за листопад 2011 року суму бюджетного відшкодування у розмірі 25 874,00 грн. від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту у вересні та жовтні 2011 року, що виникло в результаті придбання будівельних матеріалів, та супутніх послуг, необхідних для проведення реконструкції нежитлового приміщення фарбувально-оздоблювального цеху по вул. Київська 140-Б, придбаного у травні 2011 року. ТОВ «Холдер ЛТД» проводить реконструкцію даного об'єкта нерухомості, і станом на 01.10.2011 в експлуатацію даний об'єкт не введений та обліковується на рахунку 15 «Капітальні інвестиції».

На підставі результатів вказаної перевірки, 28.02.2012 відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- № 0000082304/98 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 6 926,93 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 3 463,47 грн.;

- № 0000092304/99 про відмову у наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2011 року на суму 18 947,07 грн.

Також судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.08.2011 між ТОВ «Проммаст-Стандарт» (продавець) та ТОВ «Холдер-ЛТД» (покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 2608/11-10, предметом якого є купівля-продаж автоматичних дверей 1600*2200 з алюмінієвим тамбуром.

Факт виконання договору судами встановлено, з підтвердженням матеріалів справи, а саме: податковими накладними, платіжними дорученнями та товарно-транспортною накладною.

Крім того, підтвердженням виконання вказаного договору є встановлені автоматичні двері 1600*2200 з алюмінієвим тамбуром у приміщенні нежитлової будівлі - фарбувально-оздоблювального цеху за адресою: м. Прилуки, вул. Київська, 140 Б.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з правомірності нарахування позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2011 року.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині та закриваючи провадження у справі в цій частині, апеляційний адміністративний суд мотивував своє рішення тим, що під час апеляційного розгляду справи позивачем подано заяву про відмову від позовних вимог в частині визнання неправомірним податкового повідомлення-рішення № 0000092304/99 від 28.02.2012.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пп. «а» п. 198.1 ст. 198 цього Кодексу право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. п. 200.1, 200.2, 200.3, 200.4 зазначеного Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду; при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом; при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду; якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в даному випадку є фактична оплата ним сум такого податку контрагенту у попередніх податкових періодах, яка позивачем здійснена з підтвердженням податковими накладними, складеними у відповідності до вимог чинного законодавства. При цьому будь-які порушення такими контрагентами вимог податкового законодавства стосовно податку на додану вартість не впливають на право платника податку - покупця отримати бюджетне відшкодування, за умови дотримання останнім цих вимог.

Крім того, згідно положень ч. 1 ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право відмовитися від адміністративного позову у суді апеляційної чи касаційної інстанції до закінчення відповідно апеляційного чи касаційного розгляду.

Згідно з п. 2) ч. 1 ст. 157 цього Кодексу суд закриває провадження у справі якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального та процесуального права, висновок суду апеляційної інстанції про часткове скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження у справі в цій частині позовних вимог, а в решті залишення без змін рішення суду першої інстанції є вірним, а касаційна скарга відповідача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби відхилити.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.10.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий (підпис)В.В. Кошіль Судді (підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний