Рішення

від 13.06.2013 по справі 908/1748/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 3/50/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.13 Справа № 908/1748/13

м. Запоріжжя провадження № 3/50/13

За позовом: Приватного малого підприємства "Фірма Досвід" (69037, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 210-А, кв. 10-А, ідентифікаційний код 13622654)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бістар 3000" (69000, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе , 27-А, ідентифікаційний код 33432026)

про стягнення заборгованості в сумі 17 064, 91 грн.

Суддя Соловйов В.М.

при секретарі Осоцькому Д.І.

Представники:

від позивача: Іоффе А.А., довіреність № б/н від 04.06.2013р.

від відповідача: не з'явився

ПМП "Фірма Досвід" звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до відповідача ТОВ "Бістар 3000" про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за договором поставки кисню від 01.12.2011р. в сумі 17 064, 91 грн.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями від 22.05.2013р. автоматизованою системою документообігу суду позовну заяву передано на розгляд судді Соловйову В.М.

Позовні вимоги мотивовані обставинами, викладеними у позовній заяві, та обґрунтовані ст. 530, п.1 ст. 551, 692 ЦК України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.05.2013р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1748/13, справу до розгляду в засіданні господарського суду призначено на 06.06.2013р. об 11 год.00 хв.

Ухвалою від 06.06.2013р. розгляд справи відкладений на 13.06.2013р. об 11 год. 00 хв.

В судовому засіданні 13.06.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено, що повне рішення буде складено 18.06.2013р.

Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.

В судовому засіданні 13.06.2013р. представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, наведених у позовній заяві від 20.05.2013р. (а.с. 3), просить суд стягнути з відповідача на користь ПМП "Фірма Досвід" заборгованість за договором поставки кисню від 01.12.2011р. в сумі: 17 064, 91 грн., а саме: 15 000, 00 грн. основного боргу та 2 064, 91 грн. пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 01.12.2011р. між ним та відповідачем був укладений договір поставки кисню, за умовами якого позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 16 698, 00 грн., а відповідач прийняв цей товар, що підтверджується відповідними видатковими накладними.

Згідно договору відповідач повинен розрахуватись за отриманий товар на протязі 10 календарних днів з моменту отримання (поставки) товару.

Відповідачем було частково здійснено оплату за поставлений товар у розмірі 1 698, 00 грн.

Таким чином сума основного боргу відповідача перед позивачем складає 15 000, 00 грн.

28.03.2013р. та 17.04.2013р. позивач пред'являв відповідачу претензії з вимогою сплатити заборгованість за договором в сумі 17 064, 91 грн., з яких 15 000, 00 грн. основного боргу та 2 064, 91 грн. пені, які відповідачем проігноровано.

У зв'язку із простроченням грошових зобов'язань позивач також просить суд стягнути з відповідача 2 064, 91 грн. пені.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, в судові засідання не з'явився.

Приймаючи рішення за відсутності відповідача господарський суд бере до уваги те, що відповідач повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи судом, про що свідчить повідомлення про вручення 29.05.2013р. рекомендованого поштового відправлення - копії ухвали суду від 23.05.2013р. про порушення провадження у справі № 908/1748/13.

Крім того, у зв'язку з надходженням клопотання відповідача про неможливість прибути в судове засідання 06.06.2013р., розгляд справи відкладався на 13.06.2013р.

Копія ухвали від 06.06.2013р. про відкладення розгляду справи на 13.06.2013р. об 11 год. 00 хв., направлена на адресу відповідача 07.06.2013р., до канцелярії суду не поверталась.

Питання про визнання явки представника відповідача у засідання господарського суду обов'язковою, відповідно до п.7 ч.1 ст.65 ГПК України, судом не вирішувалось.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.п.3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. N 18).

Надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

ПМП "Фірма Досвід" (Постачальник) та ТОВ "Бістар 3000" (Покупець) уклали договір поставки кисню від 01.12.2011р., за умовами якого Постачальник поставляє, а Покупець приймає кисень газообразний технічний у балонах згідно ДСТУ 5583-78 в кількості, обумовленої щомісячною заявкою Покупця, переданої у робочому порядку по телефону (п. 1. Договору).

Як зазначено у п. 2 Договору, Покупець оплачує кожну отриману партію балонів з киснем протягом 10 календарних днів за ціною 66, 00 грн. (в т.ч. ПДВ) за кожний балон. Розрахунок проводиться шляхом перерахунку належної суми на розрахунковий рахунок Постачальник.

Пунктом 3 Договору визначено, що ціна одного балона кисню враховує в себе: завантаження заправленого балона на транспортний засіб, доставку балона автотранспортом на склад Покупця.

Відповідно до п. 4 Договору, на час дії договору Постачальник надає у користування Покупця 40 балонів під кисень. Крім того, у користування передається 5 контейнерів для зберігання і транспортування кисневих балонів. Передача та повернення вказаних балонів і контейнерів оформлюється видатковими накладними. Вартість балона визначається в 450,00 грн. (у т. ч. ПДВ), а контейнера - 250, 00 грн. (у т. ч. ПДВ). Плата за користування балонами та контейнерами не стягується. У випадку необхідності балонів самому Постачальнику, - останні повинні бути повернені Покупцем протягом 10 днів.

Згідно п. 7 Договору, у випадку прострочення оплати за продукцію Покупець сплачує санкції в розмірі подвійної річної ставки НБУ. За втрату балонів, контейнерів Покупець сплачує їх вартість, а у випадку пошкодження - вартість ремонту.

Відповідно до п. 8 Договору, строк договору - до 31 грудня 2015р.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 16 698, 00 грн., що підтверджується видатковими накладними:

№ РН-0000362 від 19.03.2012р на суму 1 914, 00 грн.;

№ РН-0000406 від 23.03.2012р на суму 2 640, 00 грн.;

№ РН-0000433 від 28.03.2012р на суму 1 584, 00 грн.;

№ РН-0000444 від 29.03.2012р на суму 462, 00 грн.;

№ РН-0000445 від 29.03.2012р на суму 2 178, 00 грн.;

№ РН-0000794 від 30.05.2012р на суму 2 640, 00 грн.;

№ РН-0000809 від 01.06.2012р на суму 1 584, 00 грн.;

№ РН-0000838 від 08.06.2012р на суму 198, 00 грн.;

№ РН-0000839 від 08.06.2012р на суму 1 386, 00 грн.;

№ РН-0000875 від 14.06.2012р на суму 2 112, 00 грн.

04.09.2012р. відповідач здійснив часткову оплату за поставлений товар у розмірі 1 698, 00 грн., що підтвердив позивач в своїх додаткових поясненнях від 12.06.2013р. № 83/1. (а. с. 79).

31.12.2012р. сторони підписали акт звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого відповідач станом на 31.12.2012р. має заборгованість перед ПМП "Фірма Досвід" в розмірі 15 000, 00 грн.

Позивачем було пред'явлено претензію відповідачу від 17.04.2013р. № 63 з вимогою сплатити заборгованість за договором поставки кисню від 01.12.2011р. в сумі 17 064, 91 грн., а саме: 15 000, 00 грн. основного боргу та 2 064, 91 грн. пені

Доказів щодо сплати зазначених сум відповідачем не надано.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав .

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Підстави виникнення господарських зобов'язань визначені в ст. 174 ГК України. Так, господарські зобов'язання можуть виникати:

безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;

з акту управління господарською діяльністю;

з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;

внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;

у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, що визначено ч. 2 ст. 175 ГК України.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

В даному випадку підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, є договір поставки кисню від 01.12.2011р.

Відповідно до 1, 2 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 2 договору поставки кисню від 01.12.2011р. передбачено обов'язок Покупця сплатити за кожну отриману партію балонів з киснем протягом 10 календарних днів.

В даному випадку товар було поставлено відповідачу:

за видатковою накладною № РН-0000362 19.03.2012р на суму 1 914, 00 грн., граничною датою здійснення розрахунків за товар є 29.03.2012р.;

за видатковою накладною № РН-0000406 23.03.2012р на суму 2 640, 00 грн., граничною датою здійснення розрахунків за товар є 02.04.2012р.;

за видатковою накладною № РН-0000433 28.03.2012р на суму 1 584, 00 грн., граничною датою здійснення розрахунків за товар є 07.04.2012р.;

за видатковою накладною № РН-0000444 29.03.2012р на суму 462, 00 грн., граничною датою здійснення розрахунків за товар є 08.04.2012р.;

за видатковою накладною № РН-0000445 29.03.2012р на суму 2 178, 00 грн., граничною датою здійснення розрахунків за товар є 08.04.2012р.;

за видатковою накладною № РН-0000794 30.05.2012р на суму 2 640, 00 грн., граничною датою здійснення розрахунків за товар є 09 .06.2012р.;

за видатковою накладною № РН-0000809 01.06.2012р на суму 1 584, 00 грн. граничною датою здійснення розрахунків за товар є 11.06.2012р.;

за видатковою накладною № РН-0000838 08.06.2012р на суму 198, 00 грн., граничною датою здійснення розрахунків за товар є 18.06.2012р.;

за видатковою накладною № РН-0000839 08.06.2012р на суму 1 386, 00 грн., граничною датою здійснення розрахунків за товар є 18.06.2012р.;

за видатковою накладною № РН-0000875 14.06.2012р на суму 2 112, 00 грн., граничною датою здійснення розрахунків за товар є 24.06.2012р.

Відповідач здійснив часткову оплату за поставлений товар у розмірі 1 698, 00 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 202 ГК України, господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами.

Господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду.

До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Підстави для припинення зобов'язання за договором поставки кисню від 01.12.2011р., які визначено главою 50 ЦК України, відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи те, що ТОВ "Бістар 3000" не в повному обсязі виконало свої грошові зобов'язання перед позивачем за договором поставки кисню від 01.12.2011р., вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 15 000 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача на свою користь 2 064, 91 грн. пені.

В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).

Частиною 1 ст. 230 ГК України до штрафних санкцій віднесено господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, задатком.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Приписами ч. 6 вказаної статті унормовано, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законодавством або договором.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулюються Законом України від 22.11.1996р. № 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідно до ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відтак, розмір неустойки, встановлений законом, не обмежує учасників договірних відносин щодо визначення розміру пені, а передбачає обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

Відповідно до п. 7 договору поставки кисню від 01.12.2011р., у випадку прострочення оплати за продукцію Покупець спрацює санкції в розмірі подвійної річної ставки НБУ.

Позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 2 064, 91 грн., а саме:

від суми боргу 216, 00 грн. за період з 29.03.2012р. по 15.04.2013р. позивачем нараховано 32, 40 грн.

Згідно розрахунку суду, сума пені за період з 30.03.2012р. по 30.09.2012р. (кількість днів прострочки 185) від суми боргу 216, 00 грн. складає 16, 38 грн.;

від суми боргу 2 640, 00 грн. за період з 02.04.2012р. по 15.04.2013р. позивачем нараховано 396, 00 грн.

Згідно розрахунку суду, сума пені за період з 03.04.2012р. по 03.10.2012р. (кількість днів прострочки 184) від суми боргу 2 640, 00 грн. складає 199, 08 грн.;

від суми боргу 1 584, 00 грн. за період з 07.04.2012р. по 15.04.2013р. позивачем нараховано 237, 60 грн.

Згідно розрахунку суду, сума пені за період з 08.04.2012р. по 08.10.2012р. (кількість днів прострочки 184) від суми боргу 1 584, 00 грн. складає 119, 45 грн.;

від суми боргу 462, 00 грн. за період з 08.04.2012р. по 15.04.2013р. позивачем нараховано 69, 30 грн.

Згідно розрахунку суду, сума пені за період з 09.04.2012р. по 09.10.2012р. (кількість днів прострочки 184) від суми боргу 462, 00 грн. складає 34, 84 грн.;

від суми боргу 2 178, 00 грн. за період з 08.04.2012р. по 15.04.2013р. позивачем нараховано 326, 70 грн.

Згідно розрахунку суду, сума пені за період з 09.04.2012р. по 09.10.2012р. (кількість днів прострочки 184) від суми боргу 2 178, 00 грн. складає 164, 24 грн.;

від суми боргу 2 640, 00 грн. за період з 09.06.2012р. по 15.04.2013р. позивачем нараховано 363, 45 грн.

Згідно розрахунку суду, сума пені за період з 10.06.2012р. по 10.12.2012р. (кількість днів прострочки 184) від суми боргу 2 640, 00 грн. складає 199, 08 грн.;

від суми боргу 1 584, 00 грн. за період з 11.06.2012р. по 15.04.2013р. позивачем нараховано 196, 59 грн.

Згідно розрахунку суду, сума пені за період з 12.06.2012р. по 12.12.2012р. (кількість днів прострочки 184) від суми боргу 1 584, 00 грн. складає 119, 45 грн.;

від суми боргу 198, 00 грн. за період з 18.06.2012р. по 15.04.2013р. позивачем нараховано 24, 00 грн.

Згідно розрахунку суду, сума пені за період з 19.06.2012р. по 19.12.2012р. (кількість днів прострочки 184) від суми боргу 198, 00 грн. складає 14, 93 грн.;

від суми боргу 1 386, 00 грн. за період з 18.06.2012р. по 15.04.2013р. позивачем нараховано 168, 03 грн.

Згідно розрахунку суду, сума пені за період з 19.06.2012р. по 19.12.2012р. (кількість днів прострочки 184) від суми боргу 1 386, 00 грн. складає 104, 52 грн.;

від суми боргу 2 112, 00 грн. за період з 24.06.2012р. по 15.04.2013р. позивачем нараховано 250, 84 грн.

Згідно розрахунку суду, сума пені за період з 25.06.2012р. по 25.12.2012р. (кількість днів прострочки 184) від суми боргу 2 112, 00 грн. складає 159, 27 грн.

Самостійно визначаючи ціну позову в частині сум пені у зв'язку з порушенням грошових зобов'язань, господарський суд не виходить при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на його думку, мало місце прострочення оплати, та суми боргу, від якої позивачем нарахована пеня.

При цьому суд вважає неправомірним нарахування позивачем пені після спливу 6 місяців від граничної дати здійснення розрахунків за товар.

Як зазначено у ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане.

Законом та укладеним сторонами договором поставки кисню від 01.12.2011р. не передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

Господарський суд також враховує, що умова договору про оплату пені за прострочення виконання зобов'язання (п. 7 Договору) не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

У зв'язку із викладеним, позивачем неправомірно нараховано пеню за прострочення оплати відповідачем товару до 15.04.2013р.

У зв`язку із чим стягненню підлягає 1 131, 24 грн. пені. В частині стягнення 933, 67 грн. в задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Відповідно до вимог ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача повністю, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бістар 3000" (69000, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 27-А, ідентифікаційний код 33432026) на користь Приватного малого підприємства "Фірма Досвід" (69037, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 210-А, кв. 10-А, ідентифікаційний код 13622654) 15 000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості за поставлений за договором від 01.12.2011р. товар, 1 131 (одну тисячу сто тридцять одну) грн. 24 коп. пені та 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат на судовий збір.

3. В частині стягнення пені в сумі 933 (дев'ятсот тридцять три) грн. 67 коп. в задоволенні позову відмовити.

4. Повне рішення складено 18.06.2013р.

Суддя В.М. Соловйов