Рішення

від 17.02.2009 по справі 8/150

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/150

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                                                Справа №

За позовом Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок», місто Київ,

до Малого приватного підприємства «Газ-ойл», місто Кремінна  Луганської області, -

про стягнення 3115 грн. 69 коп.

          Суддя  господарського суду Луганської області Середа А.П.,  

при секретарі судових засідань Качановській О.А.,

в присутності представників сторін:

від позивача – Завойко Д.І.- представник, - довіреність № 0340/8 від 12.12.08 року,

від відповідача – не з'явився, -

розглянувши матеріали справи, -  

                                                                встановив:

           суть спору: позивач просить стягнути з відповідача:

           заборгованість за надані послуги зв'язку  у сумі 464,99 грн., договірні штрафні санкції у сумі 2498,17 грн., інфляційні нарахування –133,92 грн. та 3% річних –18,61 грн.,   які виникли у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договорів про надання послуг мобільного зв'язку,  - а всього –3115,69 грн.;

          судові витрати у вигляді державного мита у сумі 102,00 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.

          На підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК) розгляд справи було відкладено з 16 січня до 03 лютого 2009 року та з 03 лютого до 17 лютого 2009 року -   внаслідок неявки відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та звернувся до суду з клопотанням про відмову від здійснення фіксації судового процесу технічними засобами, яке відповідає вимогам ст.ст.4-4,22 та 81-1 ГПК України, а тому його задоволено судом.

Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав, до судового засідання не прибув, участь у ньому свого представника не забезпечив, про причини неявки до суду не повідомив, з  заявою про розгляд справи за його відсутності до суду не звернувся, хоча належним чином поставлений до відома про день, час та місце судового слухання.

Такого висновку суд дійшов з огляду на те, що юридичною адресою відповідача є  місто Кремінна, вул. Донецька, 282, оф. 139, на яку судом 24.12.08 року за вих. №574; 19.01.09 року за вих. №58 та 04.02.09 року за вих. №137 спрямовано ухвали  про призначення справи до судових слухань.

Згідно ст. 93 Цивільного кодексу місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу чи особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи або закону виступають від її імені, - судом саме на цю адресу було спрямовано вищеназвані поштові відправлення.

З огляду на викладене суд вважає, що ним вжито належних заходів щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце судових слухань.

Представник позивача не заперечує проти розгляду справи по суті за відсутності відповідача.

З урахуванням вищевикладеного суд вважає, що відповідача належним чином повідомлено про дату, час та місце судового слухання, а  тому, керуючись частиною 3 ст. 22, ст.ст. 43 та 75 ГПК України, розглянув справу по суті  за наявними в ній  матеріалами.

І.Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та додатково надані докази, суд дійшов наступного.

Між позивачем та відповідачем укладено договори про надання послуг мобільного зв'язку:

26.08.05 року - №1.11269618/2411155 на телефон 3671353, а 29.06.06 року додаткову угоду до нього;

24.05.06 року - №2863015/1.11269618 на телефон 501449953 та того ж дня додаткову угоду до нього;

29.06.06 року - №2915501/1.11269618 на телефон 501052367 та того ж дня додаткову угоду до нього, - кожен та кожна з яких мають однотипний зміст.

Згідно з договорами Підприємство зв'язку зобов'язане надавати Абонентові послуги мобільного зв'язку в межах України. Міжнародний телефонний зв'язок здійснюється з країнами за вибором ЗАТ «УМЗ»(пункти 1.1-1.3 договору), а Абонент зобов'язаний  користуватися послугами зв'язку у повній відповідності до цього договору та Правил користування мережами зв'язку «УМЗ»(п.2.4.1 договору); своєчасно сплачувати рахунки за надані послуги, внести та плату за утримання номера в мережі мобільного зв'язку (п.2.4.2); сплачувати авансові внески до моменту фактичного використання раніше внесеного внеску (п.2.4.3).

          За надані послуги зв'язку Абонент зобов'язаний сплачувати кошти на поточний рахунок ЗАТ «УМЗ»готівкою, шляхом безготівкових перерахувань або кредитною карткою за розрахунковий період один місяць до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.п.3.1-3.4).

          За несвоєчасну оплату рахунків Абонент  сплачує пеню у розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення, якщо діючим законодавством України не передбачено іншого розміру  пені (п.4.3).

          Сторони несуть відповідальність за  невиконання або неналежне виконання умов цього договору  згідно із законодавством України (п.4.5).

          До відносин між «УМЗ»та Абонентом, які прямо не врегульовані цим договором, застосовується відповідне законодавство України, зокрема, Закон України «Про телекомунікації»(п.5.1).

          Дія договору припиняється, якщо Абонент має несплачені рахунки і не ліквідував наявну заборгованість протягом одного місяця після відправлення йому письмового  повідомлення, а також у випадках, передбачених Умовами (Правилами) користування мережами мобільного зв'язку «УМЗ»(п.5.2).

          До кожного договору сторони уклали додаткову угоду, згідно якій термін його дії становить  730 днів  (договори №1.11269618/2411155 та №2863015/1.11269618) та 548 (договір №2915501/1.11269618)  з дня  його укладення (пункти 1.1 додаткової угоди).

          Забезпеченням виконання зобов'язання Абонента перед «УМЗ»не відмовлятися  від основного договору  та/або від  додаткової угоди, зокрема –від послуг голосової телефонії за основним договором, є договірна санкція, встановлена на підставі ст. 546 Цивільного кодексу України. В разі, якщо Абонент відмовляється від основного договору та /або від цієї додаткової угоди (за винятком, коли причиною відмови є невиконання «УМЗ»своїх зобов'язань згідно з основним договором), або коли дія основного договору достроково припиняється на підставі п. 5.2 основного договору у зв'язку з несплатою Абонентом наданих йому послуг зв'язку. Абонент несе відповідальність у вигляді  сплати на користь «УМЗ»договірної санкції у розмірі:

           1,92 грн. за кожний день, що залишився до закінчення  терміну дії цієї додаткової угоди, починаючи з дня відмови або припинення дії (договір №1.11269618/2411155 та №2863015/1.11269618):

           2,19 грн. за кожний день, що залишився до закінчення  терміну дії цієї додаткової угоди, починаючи з дня відмови або припинення дії (договір №2915501/1.11269618).

           Сума договірної штрафної санкції у вищеназваних розмірах за 1 день розрахована згідно з встановленим Національним банком України офіційним курсом долара США до гривні, сума договірної санкції може бути скоригована пропорційно до розміру встановленого курсу. На підставі ст. 259 ЦКУ строк позовної давності до вимоги про стягнення договірної санкції встановлюється у три роки. Початок перебігу позовної давності визначається згідно з цивільним законодавством України (п.1.2).

          Після закінчення терміну дії додаткової угоди до основного договору, встановленого  її пунктом 1.1, основний договір вважається продовженим на невизначений строк і кожна із сторін має право припинити основний договір в односторонньому порядку у будь-який час, письмово повідомивши про це другу сторону не пізніше, ніж за 7 календарних днів до такого припинення. У такому випадку договірна санкція до абонента не застосовується (п.1.3).

          Закінчення строку, встановленого пунктом 1.1 цієї додаткової угоди або припинення дії основного договору не звільняє сторони від належного виконання  своїх зобов'язань, що виникли до такого припинення (п.1.4).

          Як видно з матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором, - тобто надав Абонентові (відповідачеві) послуги  мобільного зв'язку, що документально підтверджується:

           розрахунком ціни позову, згідно якому основний борг становить 464,99 грн., штрафні санкції  998,64 грн., інфляційні нарахування –133,92 грн., 3% річних –18,61 грн., загальний розмір договірної штрафної санкції, нарахованої за усіма договорами - ;

звітом про баланс  особового рахунку  абонента –Платежі та баланс Абонента  за період з 31.08.2005 року до 01.07.07 року, згідно якому всього за цей період надано послуг зв'язку на суму 6894,73 грн., з яких сплачено 3931,57 грн.; у тому числі –за період з 28.02.07 року по 01.06.07 року надано послуг зв'язку на суму 464,99 грн., які не оплачені до цього часу,  - тобто залишок основного боргу становить 464,99 грн.;

трьома інтерфейсами  перегляду договірних умов і розрахунку суми штрафу від 24.06.07 року, згідно якому загальна сума договірних штрафних санкцій становить 2498,17 грн.;

іншими матеріалами справи.

Позивач стверджує, що відповідач станом на 22.12.08 року (день подання позову до суду) має заборгованість з основного платежу –327,44 грн., - тобто  ним не вжито заходів, спрямованих на погашення як основного боргу, так і сум договірних штрафних санкцій.  

          Ці докази свідчать про те, що Абонент неналежним чином виконав умови пунктів 2.4.1-2.4.6 основного договору, - тобто, скориставшись наданими послугами зв'язку, не сплатив їх вартості.

          Він також не вжив заходів до сплати договірних штрафних санкцій у сумі 998,64 грн.

ІІ.Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та додатково надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

          Згідно статті ст.11 ЦКУ зобов'язання для фізичних та юридичних осіб виникають внаслідок вчинення ними дій, передбачених цим Кодексом, укладення договорів  та ін.

Підставами виникнення  цивільних прав та обов'язків, між іншим, являються договори та інші правочини.

     Правочином є дія особи,  спрямована на набуття,  зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1  ст. 202 ЦКУ).

           Договором   є   домовленість   двох   або  більше  сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦКУ).

          Зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторони (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав,  встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання  має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ст. 509 ЦКУ).

          Правовідносини, які існують між сторонами за цим спором, належать до договорів про надання послуг.

          За  договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за  завданням  другої  сторони  (замовника)  надати послугу,  яка  споживається  в  процесі  вчинення  певної  дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується  оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

           Положення   цієї  глави  можуть  застосовуватися  до  всіх договорів  про  надання  послуг,  якщо  це  не   суперечить   суті зобов'язання (ст. 901 ЦКУ).

          Отримавши надані послуги, споживач (відповідач по справі) повинен був дотримуватися вимог ст.ст.530 та 903 ЦКУ, - здійснити оплату за них у порядку та у строк, встановлені договором.

          Однак відповідач у вказаний термін вартість наданих послуг не сплатив, що підтверджується матеріалами справи, тим самим  порушив вимоги як частини 1 ст.530, так і частини 1 статті 903 ЦКУ, якою встановлено, що  якщо договором передбачено  надання послуг за плату, замовник  зобов'язаний оплатити  надану йому послугу  у розмірі, у термін та у порядку, встановлених договором.

          Відповідно до ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

          Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом (ст. 525 ЦКУ).

          Згідно ст.526 ЦКУ зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

          Статтею 527 ЦКУ встановлено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання.

          Згідно ст. 530 Цивільного кодексу, якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк   (термін)   виконання  якого  визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання) (ст. 610 ЦКУ).

            Відповідно до п. 3 статті 611 ЦКУ у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема,  - сплата неустойки.

          Як встановлено частинами 1 та 2 статті 614 ЦКУ, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності  її  вини  (умислу  або  необережності),  якщо  інше  не

встановлено договором або законом.

          Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

          Відсутність  своєї  вини  доводить  особа,  яка   порушила зобов'язання.

          Частинами 1-3 статті 623 Цивільного кодексу передбачено, що боржник,   який порушив  зобов'язання,  має  відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

          Розмір   збитків,   завданих   порушенням    зобов'язання, доказується кредитором.

         Збитки   визначаються   з  урахуванням  ринкових  цін,  що існували  на  день  добровільного  задоволення  боржником   вимоги кредитора  у  місці,  де  зобов'язання  має бути виконане,  а якщо вимога не була  задоволена  добровільно,  -  у  день  пред'явлення

позову,  якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків,  беручи  до  уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

          Згідно статті 624 ЦКУ, якщо за порушення зобов'язання встановлено  неустойку,  то вона   підлягає   стягненню   у  повному  розмірі,  незалежно  від відшкодування збитків.

         Договором може  бути  встановлено  обов'язок  відшкодувати збитки лише в тій частині, в якій вони не покриті неустойкою.

          Договором  може  бути  встановлено стягнення неустойки без права на відшкодування збитків або можливість за вибором кредитора стягнення неустойки чи відшкодування збитків.

          Частинами 1 та 3 статті 549 Цивільного кодексу визначено, що  неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання.

           Пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

          Згідно ст. 625 ЦКУ боржник   не   звільняється   від   відповідальності    за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Відповідач вимоги позивача не спростував, позов не оспорив.

          Спосіб захисту порушеного права позивачем обрано відповідно до вимог ст. 16 Цивільного кодексу України.

Оцінивши доводи позивача та наявні у справі докази, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст.ст.44,47-1 та 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача як на сторону, яка порушила умови договору, вимоги  закону та з вини якої спір доведено до суду.

          На підставі викладеного, ст.ст. 11,16,509,525-527,530, 610-612, 901, 903 Цивільного кодексу України, керуючись ч. 3 ст. 22, ст.ст.32-34,43-45,47-1,49,75,82,84 та 85 Господарського процесуального кодексу  України,  суд

в и р і ш и в :

           1.Позов задовольнити у повному обсязі.

           2. Стягнути з Малого приватного підприємства «Газ-ойл», ідентифікаційний код 31757620, яке знаходиться за адресою: місто Кремінна, вул. Донецька,282, офіс 139 Луганської області, - на користь Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок», ідентифікаційний код 14333937, яке знаходиться за адресою:  місто Київ, вул. Лейпцизька, 15, -  заборгованість за  послуги зв'язку  у сумі 464 (чотириста шістдесят чотири) грн. 99 коп., договірні штрафні санкції у сумі 2498 (дві тисячі чотириста дев'яносто вісім) грн. 17 коп., інфляційні нарахування –133 (сто тридцять три) грн. 92 коп.,  3% річних –18 (вісімнадцять) грн. 61 коп.,  а також витрати по сплаті  державного мита у сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та  витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.

           Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні 17.02.2009 року за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

          Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного господарського суду  у 10-денний термін з дня підписання.

          Рішення складено та підписано у повному обсязі –  19 лютого 2009 року.

Суддя                                                                                                А.П.Середа