Ухвала

від 11.06.2013 по справі 2а-7534/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2013 р.Справа № 2а-7534/12/2070 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.

представника позивача Попової Н.В.

представників відповідача Калініної О.О., Демченка О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2013р. по справі № 2а-7534/12/2070

за позовом Державного науково-виробничого підприємства "Об`єднання Комунар"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

13 лютого 2013 року постановою Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Державного науково-виробничого підприємства "Об'єднання Комунар" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення - рішення - задоволено у повному обсязі.

Скасовано податкові повідомлення-рішення від 27.01.2012 року № 0000020841 за формою "В1", яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3576661,00 грн., та нарахована штрафна санкція у розмірі 1788330,50 грн.; № 0000030841 за формою "В4", яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 457437,0 грн.

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби подано апеляційну скаргу, в якій заявник просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.02.2013р. скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, відповідач вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Судом першої інстанції, на думку заявника, не надано належної правової оцінки висновкам акту документальної виїзної перевірки позивача від 20.01.2012 року №55/41-018/14308730 щодо здійснених ним правочинів з контрагентами ТОВ "Укрпромпостачсервіс", ТОВ "Альфа Експерт", ФОП ОСОБА_4, ТОВ "Укртекстиль", ФОП ОСОБА_5, ТОВ "Промбудмонтаж Інвест", ТОВ "ВП "Спецкабель", ТОВ "Промтехноопт", ВАТ "Харківкольормет", ПП "Баварія Ф", ПП "БС-Сервіс", ТОВ фірма "Сат Імпекс", ТОВ "Біотопресурси", які визнані нікчемними за результатами проведених перевірок цих суб'єктів господарювання. Первинні документи, складені на виконання договорів між позивачем та ТОВ "Промбудмонтаж Інвест", ТОВ "Укрпромпостачсервіс", ВАТ "Харківкольормет", не можуть бути підставою для формування податкової звітності з податку на прибуток та податку на додану вартість, оскільки містять дефекти форми та змісту.

Заявник вказує також на порушення позивачем п.201.11 ст. 201 Податкового кодексу України, оскільки податковий кредит по придбаним за готівку товарно-матеріальним цінностям на суму 12676,65 грн. був сформований за відсутності податкових накладних. ДНВП "Об'єднання Комунар" не доведено факт звернення до постачальника товарів з проханням надати податкові накладні.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача та представника відповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем сформовано податкову звітність з податку на додану вартість, в тому числі і по податковому кредиту, за період, що перевірявся, правомірно на підставі належним чином оформлених первинних документів бухгалтерського обліку, а також відповідно до договорів, укладених з метою здійснення господарської діяльності.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи та не заперечується сторонами, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питання законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість по деклараціях з ПДВ за вересень, жовтень 2011 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2011 р. на рахунок платника у банку, встановлено в тому числі порушення позивачем:

- п. 198.3,198.4,198.6 ст. 198, п.201.1, п.201.4,201.6,201.10, абз. "б" п. 201.11 ст.201, п.200.1- 200.3 ст.200 ПК України, внаслідок чого: завищено суму від'ємного значення суму 3730505,0 грн.; занижено суму позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 39959,0 грн.; завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2011 року на суму 3576661,00 грн.; завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на загальну суму за лютий 2011 року - 39207,0 грн.;

- п. 198.3, 198.4 ст. 198 , п.201.4, 201.6 ст.201 ПК України, що призвело до завищення суми податкового кредиту у розмірі 3598678,34 грн.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) за період, що перевірявся, визначено Податковим кодексом України.

Згідно ст. 200 ПК України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п.200.2 ст. 200 ПК України).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3 ст. 200 ПК України).

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п.200.4 ст. 200 ПК України).

Відповідно до п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п.201.10 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За змістом п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України , датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Вимоги щодо оформлення податкової накладної передбачено п.201.1 ст. 201 ПК України.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що у період, що перевірявся, позивач мав договірні відносини з ТОВ "Укрпромпостачсервіс", ТОВ "Альфа-Експерт", ТОВ "Біотопресурси", ТОВ "Промбуд-Монтажінвест", ТОВ "Виробниче підприємство "Спецкабель", ТОВ "Харківкольормет", ПП "Баварія-Ф", ПП "БС-Сервіс", ТОВ "Сат Імпекс".

Між позивачем та ТОВ "Укрпромпостачсервіс" укладено договори:

- від 24.10.2009 року № 1124 (з відповідними додатковими угодами), предметом якого є поставка ПКИ та матеріалів (п.1.1. Договору), доставка товару здійснюється шляхом самовивозу (п.5 Договору) -а.с.41-44, т.3;

- від 02.07.2010 року № 25/10 (з відповідними додатковими угодами) на поставку проводу МС16-33 ОС 0,05; МС16-33 ОС 0,12 (п.1.1 Договору) а.с.148-151,т.3)

- від 02.10.2008р. № 05-267, предметом якого є поставка товару згідно специфікації, поставка товару здійснюється само вивозом зі складу продавця (п.п.1,1, 3.8. Договору) а.с.1-6, т.8)

- від 20.10.2009 року № 335 (з відповідними додатками), згідно якого ТОВ "Укрпромпостачсервіс" поставляє товар, умови поставки визначені додатковими угодами: поставка стеклоплатикових виробів здійснюється продавцем, вартість поставки входить у вартість придбаного товару; поставка інших ТМЦ здійснюється шляхом само вивозу; поставка товару проводиться на умовах EXW -а.с.1-50, т.4

На виконання договорів складені податкові, видаткові накладні, картки складського обліку, заборні відомості, приходні ордери, журнали обліку довіреностей на отримання ТМІ (а.с.51-215,т.4, а.с.1-203, т.6, а.с.1-193, т.5 по Договору від 20.10.2009 року № 335; а.с.13-250м, т.8 по Договору від 02.10.2008р. № 05-267; а.с.73-147, т.3 по Договору від 24.10.2009 року № 1124; а.с.156-166, т. 3 по Договору від 02.07.2010 року № 25/10, а.с.1-60 т.10).

Вказані податкові накладні відповідають вимогам ст. 201 ПК України.

Придбаний товар позивачем оплачено, відповідно до платіжних доручень, виписок банку, оборотної відомості розрахунків з дебіторами та кредиторами (а.с.167-199 т.3, а.с.15-152, т.12, а.с.18-26 т.7,а.с.51).

Зазначені первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, тому є належними та допустимими доказами реальності вчинення господарських операцій.

Колегія суддів вважає правомірними висновки суду першої інстанції щодо посилань відповідача на акт перевірки позивача від 19.07.2011 року № 1798/41-018 (а.с.66, т.1, арк. акту перевірки 55) як підстави визнання нікчемними операцій з постачання з ТОВ "Укрпромпостачсервіс". Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2012 року у справі 2а-10446/11/2070 висновки податкового органу поро нікчемність взаємовідносин з вказаним контрагентом за відповідний період, визнані необґрунтованими та як наслідок скасовані податкові повідомлення-рішення, прийняті за результатами перевірки (а.с.128-130, т.11).

Між позивачем та ТОВ "Альфа-експерт" укладено договір постачання обладнання, комплектуючих виробів та матеріалів, згідно замовлень покупця (п.1.1. Договору), отримання ТМЦ здійснюється само вивозом зі складу Постачальника за адресою м. Харків, вул.. Рудика,13, 4 поверх (п.4.4. Договору) а.с.3-6, т.7.

З акту перевірки (а.с.66-71, т.1) вбачається, що мотивами для висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з вказаним контрагентом є ненадання позивачем до перевірки сертифікатів якості та сертифікатів відповідності по товарно-матеріальним цінностям, що придбані в ТОВ "Альфа-Експерт", а також надходження до СДПІ складених ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова актів перевірки ТОВ "Альфа-Експерт" № 3342/2305/33818318 від 18.01.2011 року.

На виконання договору з ТОВ "Альфа-Експерт" складено видаткові та податкові накладні, а також приходні ордери (а.с.12-17 т.7), які не мають недоліків в оформлені.

Порушень ДНВП "Об'єднання комунар" вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Альфа-Експерт" під час розгляду справи не встановлено.

Між позивачем та ТОВ "Біотопресурси" укладено договір постачання (із відповідними змінами) від 12.02.2008р. № 2-08, предметом якого є поставка товару (електронні модулі лічильника електроенергії, електромеханічні лічильні пристрої, резистори постійні, варистори, трансформатори).

Виконання умов договору підтверджено наявними у матеріалах справи податковими, видатковими накладними, картками складського обліку, заборними відомостями, приходними ордерами, журналами обліку довіреностей на отримання ТМЦ (а.с.47-187,т.7).

Транспортування товару підтверджується долученими до матеріалів справи листом № 19/02 від 19.02.2010 року та накладними на вантаж (а.с.67-74, т.13)

В обґрунтування нікчемності правочинів з вказаним контрагентом представник відповідача послався на те, що постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2011 року у справі №2а-11392/10/2070 договір №2-08 від 12.02.2008р. визнано нікчемним. Проте колегія суддів вважає вказані посилання податкового органу необґрунтованими, оскільки ухвалою Вищого адміністративного суду від 05.05.2012 року рішення апеляційної інстанції в цій частині скасовано (а.с.125-127, т.11)

Між позивачем та ТОВ "Промбуд-монтажінвест" укладено договори:

- № 94-03 на виконання робіт від 03.03.2011р. (ремонт та наладка електричної кабельної лінії від ТП-3510 до КТПН-326 дільниці № 65 БЕМЗ в м. Краснокутськ, вул. Первомайська, 4 (а.с.10-11 т.9);

- № 01/03 від 01.03.2011 року на виконання робіт по фарбуванню фасаду корпусу № 82 за адресою м.Харків, вул.. Г.Рудика,8 (а.с.19-22, т.9);

- № 134-04 від 20.04.2011 року, предметом якого є обов'язок ТОВ "Промбуд-монтажінвест" виконати ремонт двох поршневих компресорів ВП-20/8 з матеріалів позивача за адресою: м. Богодухів, вул. Чалого, 22 (а.с.54, т.9).

- № 192-06 від 14.06.2011 року на виконання ремонтних робіт силового компресору ТМЗ-100 10/04 кВ на 3ТП-377 БЕМЗ по вул.. Чалого,22, в м. Богодухові (а.с.73-74, т.9);

- від 12.07.2011 року № 220-07 на виконання робіт з ремонту та наладки електричної кабельної мережі від ТП-77 до ЗТП-3777 БЕМЗ по вул. Чалого, 22 в м. Богодухові (а.с.81-82, т.9);

- від 18.05.2011 року № 18/05 на виконання підрядних робіт зі своїх матеріалів та своїми засобами ремонт м'якої покрівлі корпуса 11 цех 25, за адресою м. Харків , вул.. Г. Рудика,8 (а.с.95-98, т.9)

Необхідність проведення таких робіт пояснюється в тому числі тим, що з 1987 р. позивач є власником двох поршневих компресорів марки ВП-20/8 1987 року випуску, що підтверджується інвентарними картками основного засобу № 474 та № 475, сформованими станом на 29.03.2012 р., де в графі "дата оприбуткування" зазначено " 1987", в графі "строк корисного використання зазначено "36". На момент проведення перевірки податковим органом означені компресори є в наявності на підприємстві, що підтверджується інвентарним описом № 551 товарно-матеріальних цінностей "Основні засоби" по цеху № 132 (порядковий номер опису - 67,68) та інвентарними картками № 474-475 (а.с. 68а-71 т. 9). Необхідність проведення ремонтних робіт вказаних у договорах компресорів, обладнання БЕМЗ підтверджена комісією, якою складено відповідні акти, службові записки та відомістю огляду та ремонту (а.с. 63,66,80,93 т. 9, а.с.10-12 т.14).

На підтвердження правомірності формування податкового кредиту з ПДВ за господарськими операціями, що проведені в межах названого правочинів, в матеріалах справи наявні акти приймання-передачі виконаних робіт, прийому-передачі матеріалів за договорами.

Контрагентом позивача виписані податкові накладні № 73 від 22.03.2011 року, № 62 від 18.03.2011 року, № 84 від 26.04.2011 року, № 110 від 22.04.2011 року, № 58 від 17.05.2011 року; № 64 від 11.07.2011 року; № 214 від 12.08.2011 року ; № 287 від 29.08.2011 року.

Із наявних у матеріалах справи платіжних доручень 68 від 23.03.2011 року; 1604 від 18.03.2011 року; 61 від 22.04.2011 року; 35 від 17.05.2011 року; 41 від 11.07.2011 року; 49 від 15.08.2011 року, встановлено факт перерахування позивачем безготівкових грошових коштів.

Крім того, колегія суддів зауважує, що висновки податкового органу по встановленню порушень підприємством положень п. 201.11 ст.201 ПК України за квітень 2011 року на суму 3384,05 грн., встановлене актом перевірки від 19.07.2011 року № 1798/41-018; за травень-червень 2011 року на суму 9392,6 грн., встановлене актом перевірки від 23.11.2011 року № 222/41-018 визнані неправомірними в адміністративних справах 2а-2209/12/2070, 2а-10446/11/2070 (4-19, т.3, а.с.128-130, т.11).

15 липня 2010 р. між позивачем (покупець) та ТОВ "ВП "Спецкабель" (продавець) було укладено договір № 05-48, предметом якого є те, що ТОВ "ВП "Спецкабель" зобов'язується продати, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити кабельно-провідникову продукцію, вказану в рахунках (п. 1.1. договору) (а.с. 126-128, т. 9).

Згідно з додатковою угодою № 1/1 від 03.02.2011 р. п. 3.8 Договору № 05-48 від 15.06.2010 р. пункт 3.8. було викладено в наступній редакції: "Поставка товару здійснюється Продавцем будь-яким зручним для нього чином, транспортні витрати несе Продавець" (а.с. 128 т.9).

Листом від 14.02.2011 р. ТОВ "ВП "Спецкабель" повідомило позивача, що транспортування товару буде здійснюватися перевізником ПП "Нічний експрес". Фактично транспортування товару здійснювалося з м. Северодонецьк, де знаходиться відділення товариства, що підтверджується копією договору оренди нежитлових приміщень № 03 від 01.11.2010 р. між ФОП ОСОБА_6 та ТОВ "ВП "Спецкабель", перевізником ПП "Нічний експрес".

Транспортування товару здійснюється на підставі договору № СД 28/8 від 21.09.2010р. на перевезення вантажів автомобільним транспортом, укладеним між ПП "Нічний експрес" та ТОВ "ВП "Спецкабель"(а.с. 130-132 т. 9), актами-реєстрами наданих послуг № 56636 за серпень 2011р., № 46124 за липень 2011р. (а.с. 133-134 т.9), товарно-транспортними накладними (а.с. 162-166 т. 9).

Реальність здійснення господарських операцій, в тому числі отримання товару, взяття його на облік, використання у подальшій діяльності підтверджується таким первинними документами: копіями рахунків-фактур, видаткових накладних, податкових накладних, платіжних доручень, копіями виписок з банківського рахунку, копією журналу реєстрації, копіями карток складського обліку матеріалів, копіями лімітно-заборних карток та копіями оборотної відомості, які наявні у матеріалах справи.

Оплата товару здійснена через розрахунковий рахунок платіжними дорученнями від 28.09.11 № 1467, 1456,,1465, від 10.08.2011 року №№ 4958, 2010

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність посилань відповідача на акт від 22.12.2011р. № 3417/23/36456935 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "ВП "Спецкабель" щодо документального підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.08.2011р. по 31.08.2011р. у зв'язку із не встановленням даного підприємства за юридичною адресою, а також на акт "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Прогрес - 2006"(код ЄДРПОУ 33515463) з питань дотримання податкового законодавства в частині повноти обчислення та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "Строймаркет" (код ЄДРПОУ 30092530) за період з 01.08.2011 р. по 31.08.2011 р.", в якому зазначається, що у ПП "Прогрес-2006" (контрагент ТОВ "ВП "Спецкабель") відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "ВП "Спецкабель" зареєстроване виконавчим комітетом Харківської міської ради 24.06.2009 р., що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 421377, включене до ЄДРПОУ про що свідчить копія довідки серії АА № 406432, та копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 13179421 станом на 28.02.2012 р. та є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України, що підтверджується копією свідоцтва № 100234741 про реєстрацію платника податку на додану вартість (а.с. 121-125 т.9).

Тобто факт реєстрації контрагента позивача платником податку на додану вартість, а також той факт, що вказане підприємство на момент складання на адресу позивача податкових накладних було зареєстроване органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платників податку на додану вартість, є встановленим та відповідачем не заперечується.

Між позивачем та ТОВ "Харківкольормет" укладено договір поставки № 05/8 від 15.01.2007 року відповідно до якого позивач зобов'язаний прийняти та сплатити товар. В межах вказаного договору здійснено купівлю листа М12*600*1500 ДПРНМ.

На підтвердження доводу про реальність господарських операцій, в матеріалах справи наявні податкові накладні №403 від 24.05.2011 року, № 453 від 22.04.2011 року.

Факт оплати, отримання та оприбуткування товару, його подальше використання у власній господарській діяльності підтверджується наявними у матеріалах справи прибутковими ордерами № 148 від 04.05.2011 року, № 37 від 25.05.2011 року; картками складського обліку матеріалів; оборотно-сальдовою відомістю розрахунків з дебіторами та кредиторами з 01.04.2011 року по 31.05.2011 року; лімітно-заборними картками № 143, 931 за травень 2011 року. Фактичне переміщення придбаних у вказаного контрагента ТМЦ підтверджується випискою з Книги реєстрації транспорту ввозимого вантажу (а.с.204,205, т.13)

Зазначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, тому є належними та допустимими доказами реальності вчинення господарських операцій.

Між позивачем та ПП "Баварія-Ф" укладено договір поставки господарських матеріалів, матеріалів матеріально-технічної групи (а.с.26, т.11). На підтвердження доводу про реальність господарських операцій, що проведені в межах вказаного правочину до матеріалів справи додані податкові накладні № 176 від 11.08.2011 року, 177 від 11.08.2011 року, 355 від 25.08.2011 року, 74 від 06.09.2011 року, 222 від 15.09.2011 року, 6 від 03.10.2011 року,166 від 12.10.2011 року, які відповідають приписам ст..201 ПК України.

Факт отримання товару, взяття його на облік підтверджується наявними у матеріалах справи приймальними актами, журналами довіреностей на отримання ТМЦ, звітом про рух матеріалів по цеху № 24 (а.с.75-85, 96, т.13 )

Перевезення товару здійснено власним транспортним засобом позивача, що підтверджується долученими до матеріалів справи (а.с.91-95,97-101 т.13) випискою Журналу обліку ввозимого вантажу та подорожніми листами службового транспорту №№ 015070 від 21.09.2011 року , № 015488 від 27.10.2011 року, № 014894 від 31.08.2011 року. 11 року, № 014894 від 31.08.2011 року.

Між позивачем та ПП "БС-Сервіс" укладено договір технічного обслуговування та ремонту транспортного засобу № 9 від 01.02.2011 року (а.с.76, т.11). На підтвердження реальності вказаного правочину позивачем надані податкові накладні № 2 від 04.05.2011 року ;№ 31 від 18.05.2011 року, № 18 від 07.04.2011 року; акти виконаних робіт від 04.05.2011 року, від 12.04.2011 року та від 19.05.2011 року, копії яких наявні у матеріалах справи.

Між позивачем в інтересах філіалу НТ СКБ "Полісвіт" та ТОВ "Сат Імпекс" укладено договір поставки господарських товарів та товарів матеріально-технічної групи (а.с.85- т. 11).

На підтвердження доводу про реальність господарських операцій в матеріалах справи наявні податкові накладні 278 від 28.04.2011 року,125 від 08.06.2011 року,124-127 від 08.06.2011 року, які відповідають приписам ст.201 ПК України.

Факт отримання товару, взяття його на облік підтверджується наявними у матеріалах справи приймальними актами, журналами довіреностей на отримання ТМЦ, звітом про рух матеріалів (а.с.102-109,116-140, т.13)

З наведеного вбачається, що первинні документи, складені на виконання договорів між Державним науково-виробничим підприємством "Об`єднання Комунар" та ТОВ "Укрпромпостачсервіс", ТОВ "Альфа-Експерт", ТОВ "Біотопресурси", ТОВ "Промбуд-Монтажінвест", ТОВ "Виробниче підприємство "Спецкабель", ТОВ "Харківкольормет", ПП "Баварія-Ф", ПП "БС-Сервіс", ТОВ "Сат Імпекс" відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" від 16 липня 1999 року N 996-XIV, а також Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. N 88, та є достатньою та обґрунтованою підставою для формування податкової звітності з податку на додану вартість.

Щодо порушення позивачем приписів п.201.4,201.6 ст.201, п.198.3 ст.198 ПК України, що призвело до завищення суми податкового кредиту у квітні 2011 року на 7204,73 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Відповідач на підтвердження правомірності вказаного висновку посилався на акт перевірки № 1798/41-018/14308730 від 19.07.2011р., яким встановлено вчинення позивачем порушень ст.ст.203, 215, 216, 228 ЦК України, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4, 7.7.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.1, п.198.3, п.198.4 ст.198 , п.200.1, п.200.2, п.200.3 ст.200, п.200.4 ст.200,"б" п. 201.11 ст.201 ПК України: віднесення до складу податкового кредиту з ПДВ сум податків, сплачених на користь контрагентів-постачальників в межах нікчемних правочинів, в тому числі ФОП ОСОБА_4, ТОВ "Укртекстиль", ФОП ОСОБА_5.

Між тим, висновки вказаного акту перевірки та прийняті за його наслідками податкові повідомлення рішення оскаржені в судовому порядку та відповідно до постанови Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2011 р. № 2а-10446/11/2070 та постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.05.2012 року визнані неправомірними, а отже колегія суддів вважає необґрунтованими висновки відповідача про порушення позивачем п.201.4,201.6 ст.201, п.198.3 ст.198 ПК України

Щодо включення позивачем до податкового кредиту податкових накладних без зазначення кодів УКТЗЕД по товарам, завезеним на митну територію України, внаслідок чого підприємству зменшено суму податкового кредиту та бюджетного відшкодування на суму 141587,20 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Верховною Радою України прийнято Закон України від 07.07.2011 № 3609-VI "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України" (далі - Закон № 3609), який набув чинності 06.08.2011 року - опубліковано в газеті Голос України № 144 від 05.08.2011 р.). Вказаним Законом внесено зміни до пункту 201.1 статті 201 Розділу V "Податок на додану вартість" ПК України, згідно яких перелік обов'язкових реквізитів податкової накладної доповнено таким реквізитом як "код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України)".

На час виникнення спірних правовідносин щодо форми податкової накладної був чинний наказ ДПА України від 21.12.2010 р. № 969, яким затверджено форму податкової накладної та порядок її заповнення. Відповідно до вказаного наказу, форма податкової накладної та порядок її заповнення не передбачали реквізит "код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України)".

Відповідно до п. 2 ст. 201 ПК України, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби. Форму податкової накладної та Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379 "Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної" (набрав чинності 16.12.2011 р.) та відповідно містить графу "код товару згідно з УКТ ЗЕД".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що на момент виникнення спірних правовідносин позивачем правомірно включено до податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними № 17, 18 від 07.09.2011 року, № 12-13 від 17.10.2011 року, №26 від 24.10.2011 року, видані ТОВ "Укрпромпостачсервіс", складених за формою, затвердженою наказом ДПА України від 21.12.2010 р. №969.

Щодо встановлених актом перевірки порушень абз. "б" п. 201.11 ст.201 ПК України в частині не врахування обмеження щодо загальної суми вартості отриманих товарів за касовими чеками без отримання податкової, що призвело до завищення суми податкового кредиту по придбаним за готівку ТМЦ на загальну суму 12676,65 грн.

Судовим розглядом встановлено, що з посиланням на акти перевірки позивача від 19.07.2011 року № 1798/41-018, від 23.11.2011 року № 2222/41-018 (а.с.114, т.1) податковим органом встановлено порушення підприємством п.201.1 ст.201 ПК України, внаслідок придбання працівниками підприємства під час знаходження у відрядженнях ПММ за готівковий розрахунок (за межами Харкова), що підтверджується фіскальними чеками, наявними в матеріалах справи (а.с. 177-247, т 2).

Відповідно до п.п. 14.8. п. 14 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 25.01.2011 р. № 41, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин, додатками до податкової декларації з податку на додану вартість, зокрема, є заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних) (Д8) (додаток 8).

Згідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та порядку реєстрації в єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву iз скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Надходження такої заяви iз скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Матеріалами справи встановлено та не спростовується відповідачем, що ДНВП "Об'єднання Комунар" було у встановленому порядку подано до СДПІ по РВПП у м. Харкові скарги на постачальників, які не видали податкові накладні разом з фіскальними касовими чеками.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач не звертався до постачальників з проханням видати податкову накладну є безпідставними, оскільки чинним податковим законодавством не передбачено обов'язку щодо письмового звернення покупця до постачальника про видачу податкової накладної.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає висновок відповідача про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ за зазначеними фінансово-господарськими відносинами неправомірним.

Крім того, безпідставними є посилання заявника у апеляційній скарзі на акт перевірки від 19.07.2011 року № 1798/41-018; акт перевірки від 23.11.2011 року № 222/41-018, оскільки висновки зазначених актів перевірки були предметом перевірки судом в адміністративних справах №2а-2209/12/2070, №2а-10446/11/2070 та визнані неправомірними (а.с.4-19, т.3 а.с.128-130, т.11).

Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Доводи відповідача у апеляційній скарзі про встановлені актами перевірок контрагентів позивача порушення вимог чинного податкового законодавства та визнання укладених ними правочинів нікчемними, колегія суддів вважає безпідставними та такими, що висновків суду не спростовують. Враховуючи закріплений Конституцією України принцип особистого характеру юридичної відповідальності, колегія суддів вважає, що відповідальність за порушення норм чинного податкового законодавства повинна нести особа, яка допустила таке порушення. Той факт, що контрагентами позивача порушено умови провадження господарської діяльності, не дає підстави застосовувати до підприємства позивача, як добросовісного платника податку на додану вартість, фінансові санкції за формування податкової звітності з податку на додану вартість по операціям з такими контрагентами.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки всупереч приписам ч.1, 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, не підтверджені жодними доказами по справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2013р. по справі № 2а-7534/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І. Судді (підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: СУДДЯ Сіренко О.І.

Повний текст ухвали виготовлений 17.06.2013 р.