Постанова

від 17.06.2013 по справі 820/3926/13-а

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

17 червня 2013 р. № 820/3926/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.

при секретарі судового засідання - Принцевській Ю.В.,

за участю:

представника позивача - Кісіль М.Х.,

представника відповідача - Тетянчука Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КІНОТЕАТР ІМ. О.ДОВЖЕНКА" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "КІНОТЕАТР ІМ. О.ДОВЖЕНКА", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.01.2013 року №0000012203.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податкове повідомлення-рішення від 16.01.2013 року №0000012203 винесено в результаті хибних висновків відповідача, не ґрунтується на об'єктивних фактичних обставинах, що в свою чергу призводить до порушення прав та законних інтересів позивача як добросовісного платника податків.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві.

Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в їх задоволенні відмовити в повному обсязі.

Згідно з наданими до суду письмовими запереченнями представник відповідача пояснив, що оскаржувані в даній справі рішення відповідача є цілком законними та обґрунтованими, винесені на підставі чинного законодавства України, а позовні вимоги позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що фахівцем Державної податкової служби України в Харківській області 28.12.2012 року проведено фактичну перевірку позивача щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документів, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємств відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), за результатами якої складено акт від 28.12.2012 року на бланку № 002190 (а.с.193) (далі - акт перевірки).

Перевіркою виявлено порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004р. № 637, - не оприбуткування готівки у повній сумі фактичних надходжень у КОРО на підставі фіскальних звітних чеків РРО (Z звітів), а саме:

18.10.2012 року згідно Z звіту №567 загальна сума - 11012,00 грн., запис в КОРО в графі «загальна сума» - 10012,00 грн., не оприбуткування склало 1000,00 грн.;

02.12.2012 року згідно Z звіту №612 загальна сума склала 39120,00 грн., запис в КОРО в графі «Загальна сума» записано 30120,00 грн., не оприбуткування склало 9000,00 грн.

Загальна сума не оприбуткування склала 10000,00 грн.

За результатами перевірки, на підставі п.п.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України, ст. 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обліку готівки» відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.01.2013 року №0000012203 (а.с.16) про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 50000,00 грн.

Судом встановлено, що під час проведення перевірки позивача виявлена розбіжність між загальною сумою згідно Z звіту №567 від 18.10.2012 року (а.с.115) та записом в КОРО у графі 5 «загальна сума», у розмірі 1000,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, у Z звіті №567 від 18.10.2012 року (а.с.115) зазначено - «сума продаж» - 11012,00 грн., «карткою» - 192,00 грн. «готівкою» - 10820,00 грн., «сума виплат, денна виплата» - 40,00 грн.

У КОРО від 18.10.2012 року у графах «загальна сума» зазначено - 10012,00 грн., «карткою» - 192,00 грн., «готівкою» - 10820,00 грн., «видано при поверненні товару» - 40,00 грн.

З пояснень представника позивача та наданих суду документів (а.с.35), встановлено, що у Z звіт та у КОРО увійшли суми оплати готівкою білетів до кінотеатру, суми оплати білетів по картці у розмірі 192,00 грн., а також повернення готівки за повернений білет у розмірі 40,00 грн.

Сума готівкових коштів на кінець дня 18.10.2012 року становила 10780,00 грн. (без урахування 50,00 грн. на розмінну монету), що було зафіксовано у касовій книзі (а.с.126), та була проведена інкасація (а.с.137-142).

Також, під час проведення вищезазначеної перевірки виявлена розбіжність 02.12.2012 року між Z звітом №612 та записом у графі КОРО «загальна сума» у розмірі 9000,00 грн.

Як вбачається з Z звіту №612 від 02.12.2012 року (а.с.117) - «сума продаж» становить 39128,00 грн., «карткою» - 84,00 грн., «готівкою» - 39044,00 грн., «сума виплат, денна виплата» - 216,00 грн.

У КОРО від 02.12.2012 року у графах «загальна сума» зазначено - 30128,00 грн., «карткою» - 84,00 грн., «готівкою» - 39044,00 грн., «видано при поверненні товару» - 216,00 грн.

З пояснень представника позивача та наданих суду документів (а.с.147-151), встановлено, що у Z звіт та у КОРО увійшли суми оплати готівкою білетів до кінотеатру, суми оплати білетів по картці у розмірі 192,00 грн., а також повернення готівки за повернені білети у розмірі 216,00 грн.

Тобто, в ході розгляду справи встановлено, що у вищезазначених Z звітах та у КОРО загальні суми різняться на суму 10000,00 грн. (1000,00 грн. + 9000,00 грн.), але зазначена помилка не підтверджує не оприбуткування готівки на вищезазначену суму, оскільки суми готівкових коштів, які зазначені у Z звітах і у КОРО - ідентичні, а саме: від 18.10.2012 року сума - 10780,00 грн., від 02.12.2012 року - 38828,00 грн. Вказані суми готівкових коштів зазначені у касовій книзі (а.с.125), прийняті до каси (а.с.131, 137), на ці суми виписані прибуткові касові ордери (а.с.132, 138), та ці суми інкасовані у повному обсязі до банку, що підтверджується виписками з банку (а.с. 135, 207, 208).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу прийняття спірного податкового повідомлення - рішення на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою регулюються Положенням про ведення касових операцій, затвердженим постановою Правління Національного банку України №637 від 15.12.2004 (далі - Положення ).

Відповідно до абзацу другого пункту 2.2 Положення про ведення касових операцій, підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку (касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку виданих та прийнятих першим касиром грошей або книзі обліку розрахункових операцій (абзац п'ятнадцятий пункту 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні).

Згідно із пунктом 2.6 Положення про ведення касових операцій, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки; здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій (даних розрахункової книжки).

Суми готівки, що оприбутковуються, мають відповідати сумам, визначеним у відповідних касових (розрахункових) документах.

Згідно з пунктом 4.1 Положення про ведення касових операцій для забезпечення здійснення розрахунків готівкою підприємства повинні мати касу (приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків), а усі надходження і видачу готівки в національній валюті відображати у касовій книзі (пункт 4.2 Положення).

Таким чином, оприбуткування готівки в касі підприємства, яке проводить готівкові розрахунки із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (використанням розрахункових книжок), є здійснення обліку такої готівки у книзі обліку розрахункових операцій (на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій або даних розрахункової книжки) та відображення надходжень цієї готівки у касовій книзі підприємства.

Порядок реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок затверджений наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 р. №614 (надалі - Порядок).

Аналіз приписів пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у взаємозв'язку з нормами розділу 7 Порядку надає підстави для висновку, що наявність підклеєного у КОРО платника податків фіскального звітного чеку РРО (даних - РК) є фактом здійснення обліку готівки у КОРО. Натомість, щоденний запис про рух готівки та суми розрахунків у КОРО - це лише звіт про фактичне надходження готівкових коштів до каси. Відсутність такого запису, або помилкове внесення іншої суми у КОРО при наявності у ній відповідних розрахункових документів та відображення надходжень цієї готівки у касовій книзі підприємства, не свідчить про факт ненадходження грошових коштів до каси, її неоприбуткування, а означає лише порушення порядку ведення КОРО.

Пунктом «б» частини 5.1 статті 5 Положення встановлено, що строки здавання підприємствами готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках визначаються підприємством і встановлюються за погодженням з відповідним банком (у якому відкрито рахунок підприємства, на який зараховуються кошти) відповідно до таких вимог: для підприємств, у яких час закінчення робочого дня (зміни), що встановлений правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності відповідно до законодавства України, не дає змогу забезпечити здавання готівкової виручки (готівки) в день її надходження, - наступного за днем надходження готівкової виручки (готівки) до каси дня.

Позивачем доведено, що суми готівкових коштів за 18.10.2012 рік та 02.12.2012 рік були оприбутковані та інкасовані до банку, згідно даним, зазначеним у відповідних касових документах.

Таким чином, виявлена різниця між загальною сумою Z звітів та КОРО є помилкою касира позивача.

Зазначені обставини та первинні документи, що містяться в матеріалах справи свідчать про те, що готівка від 18.10.2012 року на суму - 10780,00 грн.(+192,00 грн. по картці -термінал), від 02.12.2012 року - 38828,00 грн. (+84,00 грн. - по картці - термінал) була оприбуткована позивачем у відповідності до п. 4.2 цього Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні.

Таким чином, суми готівки за 18.10.2012 р., 02.12.2012 р. внесені платником податків до податкового та бухгалтерського обліку, оскільки їх проведення через РРО, зазначення їх в фіскальній пам'яті РРО, відображення на роздрукованих та збережених фіскальних звітах вклеєних до КОРО, робить неможливим ухилення позивача від сплати податків та свідчить лише про порушення позивачем порядку ведення КОРО (описки), а не про неналежний облік надходження коштів за вказаний день.

Зазначена позиція узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалах від 07.03.2012 року по справі № К/9991/68929 та від 17.09.2012 року по справі № К-28720/10.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок, щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав до суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення та рішення.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем невірно надано правову оцінку всім фактичним обставинам справи, а відтак, податкове повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій від 16.01.2013 року №0000012203, яким позивачу нараховано штрафні санкції у розмірі 50000,00 грн., є неправомірним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КІНОТЕАТР ІМ. О.ДОВЖЕНКА" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.01.2013 року №0000012203.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м.Харкова Харківської області, код ЄДРПОУ 37999628, ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011, рахунок №31217206784011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КІНОТЕАТР ІМ. О.ДОВЖЕНКА" (код ЄДРПОУ 32031050) судовий збір у розмірі 500 грн. (п'ятсот гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 20.06.2013 року.

Суддя Н.А. Полях