Ухвала

від 13.06.2013 по справі 826/3302/13-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3302/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Дегтярьова О.В. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Бужак Н.П.,

за участю секретаря Погребняк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА-ТЕКСТИЛЬ» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправними дій, зобов»язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛЬФА-ТЕКСТИЛЬ» (далі - Позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби (далі - Відповідач) про визнання протиправними дій щодо проведення зустрічної звірки, результати якої оформлені актом від 01.03.2013 року №618/22-90/37354188 «Про неможливість проведення зустрічної звірки з контрагентами, з якими платником податків задекларовані взаємовідносини за липень, жовтень-грудень 2012 року, січень 2013 року»; заборону використовувати факти, викладені у вказаному акті в якості доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства при проведенні перевірок контрагентів Позивача за ланцюгами придбання (продажу) товарів; зобов»язання вилучити із АС «Результати співставлення податкових зобов»язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України» інформацію про результати зустрічної звірки Позивача, оформлені вказаним актом.

В подальшому Позивачем подано клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом накладення заборони Відповідачу вносити відповідні зміни до системи автоматизованого співставлення податкових зобов»язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України в частині відображення інформації, викладеної в акті від 01.03.2013 року №618/22-90/37354188 «Про неможливість проведення зустрічної звірки з контрагентами, з якими платником податків задекларовані взаємовідносини за липень, жовтень-грудень 2012 року, січень 2013 року» та заборони використовувати факти, викладені у вказаному акті в якості доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства при проведенні перевірок контрагентів Позивача за ланцюгами придбання та продажу товарів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2013 року клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою в задоволенні клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно ч.1 ст.117 КАС України суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Частиною 4 статті 117 КАС України встановлено, що адміністративний позов, крім способу, встановленого частиною третьою цієї статті, може бути забезпечено забороною вчиняти певні дії.

Отже, забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Підставами забезпечення позову є:

- очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі. Очевидність небезпеки полягає в тому, що з високим ступенем вірогідності можуть настати такі дії або події, які безумовно призведуть до порушення правам та інтересам позивача;

- неможливість захисту прав, свобод та інтересів без вжиття таких заходів. Неможливість захисту прав може мати місце, зокрема, у разі знищення предмету спору, відчуження його іншим особам;

- якщо для відновлення прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат. Зокрема, необхідно буде звертатися до суду, визнавати недійсними договори чи рішення, вилучати майно тощо;

- очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Рішення, дії чи бездіяльність мають очевидні ознаки протиправності, якщо вони істотно суперечать чинному законодавству.

Згідно п.2.15 Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 року №266, результатом автоматизованого співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість є розподіл платників податку на додану вартість за наявності операцій з контрагентами у поданій ними податковій звітності за категоріями, а результати автоматизованого співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість та проведений за ними розподіл платників податку на додану вартість за категоріями враховуються при визначенні категорії уваги суб'єкта господарювання.

Пунктами 5, 7 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 року №236, встановлено, що у разі неможливості проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання разом із Актом органу ДПС - ініціатору надсилаються належним чином засвідчені копії наявних матеріалів, що підтверджують цей факт, матеріалів щодо вжитих заходів з метою проведення зустрічної звірки, а також інших наявних в органі ДПС матеріалів, що мають або можуть мати відношення до питань запиту і не підтверджують дані платника податків, наведені у такому запиті; результати проведеної зустрічної звірки суб'єкта господарювання підлягають врахуванню в результатах перевірки платника податків органом ДПС - ініціатором та долучаються до матеріалів такої перевірки.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується із позицією суду першої інстанції про те, що існує можливість зміни даних податкової звітності Позивача з податку на додану вартість за звітні періоди липень, жовтень-грудень 2012 року, січень 2013 року, зміни категорії уваги суб'єкта господарювання (Позивача) та про передачу і врахування в результатах перевірок інших суб'єктів господарської діяльності результатів проведеної зустрічної звірки органом державної податкової служби-ініціатором.

Крім того, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про наявність реальної можливості руйнування усталених господарських відносин Позивача із підприємствами-контрагентами та завдання шкоди діловій репутації товариства, внаслідок використання під час перевірок його контрагентів вищевказаного акту та формування висновку про порушення контрагентами податкової дисципліни саме на підставі цього акту.

З огляду на вказане, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість та правомірність рішення суду першої інстанції про задоволення клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено судом першої інстанції із додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.117, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 березня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Троян Н.М.

Бужак Н.П.

Ухвала складена в повному обсязі 18 червня 2013 року.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.