ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 802/1645/13-а
Головуючий у 1-й інстанції: Богоніс М.Б.
Суддя-доповідач: Мельник-Томенко Ж. М.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2013 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого-судді: Мельник-Томенко Ж. М.
суддів: Білоуса О.В. Залімського І. Г.
при секретарі: Лукашик М.О.
за участю представників сторін:
позивача - Лебедєва О.С., представник на підставі довіреності
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці до Товариства з обмеженою відповідальністю "7 меридіан" про стягнення заборгованості , -
В С Т А Н О В И В :
У квітні 2013 року управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю « 7 меридіан» про стягнення заборгованості.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 13.05.2013 року позов задоволено частково.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нову про задоволення позову повністю. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції помилково задоволено позов частково, оскільки дійсно відбулось часткове погашення боргу, відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 09.04.2013 року у справі № 802/717/13.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги викладені в апеляційній скарзі та просив їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином.
Враховуючи те, що явка відповідача не визнавалась судом апеляційної інстанції обов'язковою, а неявка, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, не перешкоджає судовому розгляду справи, суд апеляційної інстанції ухвалив здійснювати розгляд за відсутності представника відповідача.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.
Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції вказав, що згідно з платіжним дорученням, станом на 22.03.2013 року відповідачем частково погашений борг в сумі 1533,60 грн., у зв'язку з чим розмір несплаченого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за вказаний період становить 7846,16 грн., тому суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з частковим задоволенням позову з огляду на наступне.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VI) платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.
Згідно з п.1 ч.2 ст.6 Закону № 2464, платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Відповідно до ч.8 ст.9 Закону №2464 та п.3.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010р. №22-2, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010р. за № 1014/18309, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць.
В силу п.2 ч.11 ст.25 Закону № 2464 територіальний орган Пенсійного фонду за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Відповідно до ч.10 ст.25 Закону № 2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Згідно із ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Відповідно до абзацу 4 ч. 15 ст. 25 цього Закону суми штрафів та нарахованої пені включаються до вимоги про сплату недоїмки, якщо їх застосування пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.
За відповідачем по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування рахується 9379,76 грн. заборгованості за січень-лютий 2013 року, яка утворилась з 07.02.2013 року по 20.03.2013 року, яку відповідач в добровільному порядку не погашав.
07.03.2013 року та 05.04.2013 року на адресу відповідача були направлені вимоги № Ю-3355 про сплату боргу, однак відповідач не погасив вказану заборгованість та не оскаржив вимогу.
У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки (абзац 6 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464-VI).
Згідно абз. 7 ч. 4 ст. 25 Закону № 2464, орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Так, задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції вказав, що відповідачем було сплачено частину боргу, а тому стягненню підлягає лише 7846,16 грн. боргу.
Суд апеляційної інстанції дослідивши матеріали справи та картку особового рахунку платника єдиного внеску встановив, що відповідач не погашав спірний борг.
Так, відповідно до постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 09.04.2013 року у справі №802/717/13-а з відповідача було стягнуто заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з грудня 2012 року по січень 2013 року в сумі 6862,69 грн.
Крім того, в платіжному дорученні №73 від 22.03.2013 року, яке було надано відповідачем, вказано призначення платежу страховий внесок із з/плати 2012 р., тому, в даному випадку призначенням вказаного платежу було погашення заборгованості за 2012 рік.
Разом з тим, відповідно до ч. 6 ст. 25 Закону 2464-VI за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.
Отже, як вбачається з картки особового рахунку платника та постанови у справі №802/717/13-а, що на день подачі вказаного позову за відповідачем вже рахувалась заборгованість, а тому часткова оплата останньої зарахована в рахунок погашення попереднього боргу.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що адміністративний позов поданий управлінням Пенсійного фонду України у м. Вінниці підлягає задоволенню у повному обсязі та стягнення з відповідача 9379,76грн., оскільки заборгованість відповідача підтверджується матеріалами справи, зокрема розрахунком заборгованості, довідкою про наявність боргу, розрахунками сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, корінцями вимог та карткою особового рахунку платника єдиного внеску.
В силу пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Враховуючи встановлене порушення судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці задовольнити повністю.
Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 13 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м.Вінниці до Товариства з обмеженою відповідальністю "7 меридіан" про стягнення заборгованості, - скасувати, прийняти нову постанову.
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "7 меридіан" на користь управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці заборгованість по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 9379 (дев'ять тисяч триста сімдесят дев'ять) гривень 76 копійок.
Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі "20" червня 2013 р. .
Головуючий Мельник-Томенко Ж. М.
Судді Білоус О.В.
Залімський І. Г.
Суд | Вінницький апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.06.2013 |
Оприлюднено | 20.06.2013 |
Номер документу | 31929968 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вінницький апеляційний адміністративний суд
Мельник-Томенко Ж. М.
Адміністративне
Вінницький апеляційний адміністративний суд
Мельник-Томенко Ж. М.
Адміністративне
Вінницький апеляційний адміністративний суд
Мельник-Томенко Ж. М.
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Богоніс Михайло Богданович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Богоніс Михайло Богданович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Богоніс Михайло Богданович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні