Постанова від 10.03.2009 по справі 23/154-08

23/154-08

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 10 березня 2009 р.                                                                                    № 23/154-08  

Вищий господарський суд України у складі Колегії суддів:

головуючогоКоваленка В.М.,

суддівЗаріцької А.О.,Продаєвич Л.В.

розглянувши касаційну скаргу

відкритого акціонерного товариства "Ливарник"

на рішення

та постановугосподарського суду Дніпропетровської області від 10 липня 2008 рокуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 24 листопада          2008 року

у справігосподарського суду№ 23/154-08Дніпропетровської області

за позовомвідкритого акціонерного товариства "Ливарник"

до

- товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Пром"- товариства з обмеженою відповідальністю "Ферріт-2005"

провитребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності

за участю представників сторін:

не з'явилися,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 10 липня 2008 року у справі № 23/154-08 (суддя Добродняк І.Ю.) ліквідатору відкритого акціонерного товариства "Ливарник" (далі –ВАТ "Ливарник") відмовлено в позові до товариства з обмеженою відповідальністю "Метал-Пром" (далі –ТОВ "Метал-Пром") та товариства з обмеженою відповідальністю "Ферріт - 2005" (далі –ТОВ "Ферріт - 2005") про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності  на вказане майно.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24 листопада 2008 року рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій ліквідатор ВАТ "Ливарник" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою в якій просить їх скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Касаційну скаргу обґрунтував доводами про те, що суди не звернули уваги на факт визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 24 квітня 2007 року у справі про банкрутство ВАТ "Ливарник", порушили норми матеріального та процесуального права.

Представники сторін правом на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції не скористалися, повідомлені у встановленому законом порядку.

Відповідно до розпорядження заступника голови судової палати з розгляду справ про банкрутство Вищого господарського суду України  від 6 березня 2009 року змінено склад колегії суддів та призначено колегію суддів у складі: судді Коваленка В.М. –головуючого, суддів Заріцької А.О., Продаєвич Л.В.

Перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності на майно, при цьому його вимоги полягали в усуненні перешкод з боку ТОВ "Метал-Пром" в користуванні нерухомим майном, що розташоване за адресою:                 м. Павлоград, вул. Промислова, 1/1, та визнанні за ВАТ "Ливарник" права власності на це нерухоме майно.

Як встановлено судами попередніх інстанцій і  вбачається з матеріалів справи, відповідно до складеного регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області Переліку майна  переданого до  статутного фонду ВАТ "Ливарник", (лист від 27 квітня 2006 року № 12/11-2520, згідно з наказом про створення ВАТ "Ливарник" від 27 грудня 2006 року № 12/271-АО), регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області передало ВАТ "Ливарник" об'єкти нерухомості, які знаходяться по вул. Промислова, 1/1, а саме: естакаду пл. 864 кв.м2 к. № 1, інв. № 101, корпус № 2, інв. № 13389, споруду 2/6, інв. № 13396, димову трубу, інв. № 15670, споруду 45/2, інв. № 13391, споруду 48 - насос для пом'якшення води, інв. № 13393, дренажну насосну станцію, інв. № 13390, споруду 40 - насосну станцію, інв. № 16177, очищувальну споруду від к. 2, № 13395, споруду 2/2 газоочищувальну, інв.   № 13399, споруду 2/5 - вентиляційний блок, інв. № 15697, споруду 45 - градирню, інв. № 16183, адміністративний корпус 3, 4 пов., інв. № 12255, АБК (2/1) 1, 2 пов., інв. № 12255 (а.с. 23).

2 квітня 2007 року господарським судом Дніпропетровської області порушено провадження у справі № Б15/26/109-07 про банкрутство ВАТ "Ливарник".  

24 квітня 2007 року вказані вище споруди ВАТ "Ливарник" були продані ТОВ ""Ферріт -2005" на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу, що, крім договору, підтверджується витягом з державного реєстру правочинів (а.с. 68, 71).

Судами також встановлено, що 19 червня 2007 року спірне нерухоме майно  ТОВ "Ферріт-2005" було відчужене ТОВ "Метал-Пром"  за договором купівлі-продажу, який було нотаріально посвідчено та здійснено його державну реєстрацію (а.с. 56-58).

18 березня 2008 року ліквідатор звернувся до суду з даним позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння та визнання права власності на вказане майно за ВАТ "Ливарник", а 13 травня 2008 року ліквідатор звернувся до господарського суду Дніпропетровської області у справі про банкрутство позивача № Б15/26/109-07 із заявою про визнання договору купівлі-продажу  від 24 квітня 2007 року недійсним.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12 серпня 2008 року у справі про банкрутство ВАТ "Ливарник" № Б15/26/109-07 було задоволено заяву ліквідатора ВАТ “Ливарник” та визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу спірного майна від 24 квітня 2007 року.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21 жовтня 2008 року у справі № Б15/26/109-07 ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 12 серпня 2008 року залишено без змін.

Наведене свідчить про те, що на час прийняття рішення у даній справі заява ліквідатора щодо недійсності правочину по відчуженню майна ТОВ "Ферріт-2005" розглянута не була.

За наведених вище обставин, господарський суд першої інстанції, вирішуючи даний спір за позовом ВАТ "Ливарник", в рішенні дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання за позивачем права власності на вказане вище спірне нерухоме майно, оскільки на день прийняття рішення договори купівлі-продажу майна від 24 квітня 2007 року та 19 червня 2007 року  були чинними і позивачем не було надано суду доказів, які б підтверджували його право власності на спірне майно, як підставу для витребування майна у особи, що набула його у встановленому законом порядку.

В обґрунтування судових рішень господарські суди попередніх інстанцій вказали, що на момент укладання договору купівлі-продажу від            19 червня 2007 року спірні будівлі та споруди під забороною не перебували, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру заборон відчуження нерухомого майна № 13078788, виданою на момент посвідчення договору - 19 червня 2007 року.                       

Таким чином, суди дійшли вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову ВАТ "Ливарник".

Доводи касаційної скарги про те, що нерухоме майно було відчужене позивачем після порушення провадження у справі про його банкрутство, не дають підстав вважати відчуження незаконним і таким, що порушує приписи Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон).

Ліквідатор боржника має право подавати до суду заяви про визнання угод недійсними лише з підстав, передбачених ч. 10 ст. 17 Закону.

Подання віндикаційного позову є таким, що відповідає закону коли у неправомірного власника немає підстав володіти річчю чи коли законні підстави мали місце, але згодом відпали. Однак, судами встановлено, що ліквідатор не звертався до суду із заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 19 червня 2007 року, а тому у господарських судів попередніх інстанцій підстав для витребування майна не було.

Доводи касаційної скарги про те, що  у суду були всі підстави вважати позивача власником спірного нерухомого майна, а відтак - підстави для його витребування, ґрунтуються на тому, що договір купівлі-продажу від 24 квітня 2007 року було визнано недійсним. Проте, ці доводи висновків судів попередніх інстанцій не спростовують, оскільки заявник касаційної скарги не врахував, що на час прийняття рішення судом першої інстанції договори відчуження майна наступним власникам були чинними, а на час прийняття постанови судом апеляційної інстанції, власником спірного майна був відповідач ТОВ "Метал-Пром" на підставі договору  купівлі-продажу, який є чинним. Правових підстав витребування майна від добросовісного набувача позивач  у позовній заяві не навів і виходив з підстав встановлених ст. 387 ЦК України, яка передбачає право на витребування майна із чужого незаконного володіння, від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Стаття 388 ЦК України визначає, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

З прийнятих судами рішень видно, що позивачем не було доведено, що будівлі та споруди передані йому за наказом регіонального відділення Фонду державного майна у Дніпропетровській області у 2006 році, вибуло з володіння позивача не з  його волі, іншим шляхом. Позивачем не доведено, а судами не встановлено й інших правових підстав для витребування майна від набувача.

Колегія суддів вважає також обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про те, що ТОВ "Метал-Пром" став добросовісним набувачем, оскільки на час розгляду справи і винесення оскаржуваного рішення суду першої інстанції ТОВ "Ферріт-2005" було законним власником спірного майна.

За наведених обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги і скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки вони відповідають матеріалам справи і ґрунтуються на вимогах закону.

Керуючись ст. ст. 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Ливарник" залишити без задоволення.

          Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24 листопада 2008 року та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 10 липня 2008 року у справі № 23/154-08 залишити без змін.

         Головуючий                                                                          В. Коваленко

         Судді                                                                                      А. Заріцька

                                                                                                         Л. Продаєвич