Рішення

від 11.06.2013 по справі 910/5963/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5963/13 11.06.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Укргідроенерго»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Екотехсервіс»

про стягнення 271 718, 95 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

від позивача - Гренчук Г.В. - представник за довіреністю №5/229 від 27.12.2012.

від відповідача - Тригуб Т.В. - представник за довіреністю від 18.04.2013.

В судовому засіданні 11.06.2013 судом у відповідності до статті 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 271 718, 95 грн. за договором №103 від 20.08.2008, а саме: невикористаний аванс - 200 000, 00 грн., штраф - 18 787, 44 грн., інфляційне збільшення - 32 400, 00 грн., 3% річних - 20 531, 51 грн., а також відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.04.2013 було порушено провадження у справі №910/5963/13 та призначено її до розгляду на 16.04.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2013 розгляд справи №910/5963/13 було відкладено до 14.05.2013, в зв'язку з неявкою представника відповідача.

14.05.2013 позивачем, через загальний відділ канцелярії Господарського суду міста Києва, було подано додаткові пояснення, де позивач надав пояснення щодо надання витребуваної судом копії довіреності, та просив позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2013 розгляд справи №910/5963/13 було відкладено до 28.05.2013, в зв'язку з невиконанням сторонами вимог ухвал суду щодо надання документів.

27.05.2013 відповідачем, через загальний відділ канцелярії Господарського суду міста Києва, було подано пояснення, де зазначає, що позовні вимоги позивача є незаконними та необґрунтованими. Також відповідачем було заявлено про застосування строку позовної давності до вимог позивача.

28.05.2013 позивачем, через загальний відділ канцелярії Господарського суду міста Києва, було подано заперечення на відзив на позовну заяву, в якому позивач, стверджує, що відповідачем, монтажні та налагоджувальні роботи по встановленню ліфтового обладнання - не виконані а перерахований авансовий платіж - не повернуто, а відтак просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2013 розгляд справи №910/5963/13 було відкладено до 11.06.2013, в зв'язку з поданим сторонами клопотанням, щодо продовження строку вирішення спору.

В судовому засіданні 11.06.2013 представник позивача позовні вимоги підтримав, та просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги, мотивовані тим, що позивачем на виконання умов договору №103 від 20.08.2008 було перераховано на розрахунковий рахуноквідповідача грошові кошти в розмірі 1 062 000, 00 грн., однак відповідач лише поставив обладнання на суму 862 000, 00 грн. а монтажні та налагоджувальні роботи по влаштуванню ліфтового обладнання не виконав, в зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача перерахований авансовий платіж за невиконанні монтажні та налагоджувальні роботи, в розмірі 200 000, 00 грн.

Крім того, позивач у відповідності до умов договору№103 від 20.08.2008 просить стягнути з відповідача штраф - 18 787, 44 грн. та у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача 3% річних - 20 531, 51 грн. а також інфляційне збільшення - 32 400, 00 грн.

В судовому засіданні 11.06.2013 представник відповідача надав пояснення по справі, в яких проти позовних вимог позивача заперечував, та просив у задоволенні позовних вимог відмовити, мотивуючи свої заперечення пропуском строком позовної давності, а також наголошував на тому, що заборгованість по договору №103 від 20.08.2008 - відсутня,товар поставлений а монтажні та налагоджувальні роботи виконані в повному обсязі. Також у відзиві на позов наголошував на тому, що прострочки у відповідача перед позивачем по договору №103 від 20.08.2008 не має, пояснюючи тим, що обладнання по договору постановлене, монтажні та налагоджувальні роботи виконані в повному обсязі та обладнання активно експлуатується позивачем. Також відповідач зазначає, що будь яких зауважень та заперечень щодо виконаних робіт від позивача не надходило, та звертає увагу на те, що неодноразово на адресу позивача надсилав акти виконаних робіт які останній отримав однак не підписав.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши оригінали документів, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.08.2008 між позивачем - Відкритим акціонерним товариством«Укргідроенерго», як покупцем та/або замовником, та відповідачем -Товариством з обмеженою відповідальністю«Екотехсервіс», як продавцем та/або виконавцем, було укладено договір №103, відповідно до якого виконавець бере на себе зобов'язання виконати постачання ліфтового обладнання на філію «Дніпровська ГЕС» ВАТ «Укргідроенерго» згідно завдання замовника, монтаж та налагодження обладнання згідно з проектною документацією, «Правил організації, виробництва та прийоми монтажних робіт» (ГОСТ 22845-85) з подальшою здачею інспекції Держнаглядохоронпраці України та передати виконані роботи замовнику, а замовник оплатити вартість обладнання, виконаних робіт у встановленому договору порядку (п.1.1.).

Умовами договору, сторони погодили, що в межах даного договору найменування, кількість, ціна та технічні характеристики обладнання подані у додатках №1 та №2 до договору, які є невід'ємною частиною (п.1.2.); загальна вартість обладнання складає 862 000, 00 грн. (п.4.1.1.); вартість монтажних та налагоджувальних робіт обладнання складає 268 392, 00 грн. (п.4.2.2.); ціна договору може коригуватися тільки за взаємною згодою сторін, а у разі збільшення договірної ціни тільки за умови погодження з компетентним органом з цих питань державних закупівель. Зміна ціни договору здійснюється сторонами шляхом внесення змін до договору (п.4.4.); обладнання буде доставлене виконавцем на об'єкт після підписання договору, згідно календарного графіку (додаток №3) який є невід'ємною частиною (п.5.1.); датою поставки вважається дата вказана в товаросупровідних документах при отриманні обладнання замовником (п.5.2.); оплата за договором здійснюється замовником наступним чином: (п.7.2.); на протязі 10 днів з моменту підписання договору замовник перераховує виконавцю платіж в розмірі 40% вартості обладнання в сумі 344 800, 00 грн. (п.7.2.1.); наступний платіж замовник перераховує виконавцю в розмірі 40% від вартості обладнання та 50% від вартості монтажних та налагоджувальних робіт, що в сумі становить 478 996, 00 грн., після поставки обладнання на об'єкт (п.7.2.2.); перерахування остаточних платежів 20% від вартості обладнання та 50% від вартості монтажних та налагоджувальних робіт, що в сумі становить 306 596, 00 грн., протягом 5 банківських днів після підписання сторонами актів виконаних робіт та реєстрації обладнання в інспекції Держнаглядохоронпраці України (п.7.2.3.); технічні та інші вимоги до виконання робіт визначаються технічними вимогами тендерної документації, проектною документацією, діючими нормативними документами та правилами (8.1.); підставою для початку виконання робіт є передача замовником конструкторської, нормативно-технічної документації, робочих креслень, технічних умов (п.8.2.); після завершення робіт виконавець представляє замовнику двосторонні акти виконаних підрядних робіт за формою капітального будівництва (КБ-2в), та довідки про вартість виконаних за формою капітального будівництва (КБ-3). Датою виконання робіт є дата підписання сторонами актів здачі-приймання робіт (форми КБ-2в, КБ-3) (п.8.3.); після підписання звітних документів замовник зобов'язаний протягом 5-ти днів підписати їх або направити виконавцю мотивовану відмову. Якщо протягом 5-ти днів виконавець письмово не сповіщений про мотивовану відмову, роботи вважаються прийнятими замовником і підлягають оплаті на умовах договору (п.8.4.); відносини пов'язані із провадженням робіт, регулюються нормами цивільного законодавства по підряду (п.8.7.); у разі невиконання або неналежного виконання з вини виконавця зобов'язань за договором виконавець сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1% від вартості невиконаних зобов'язань за кожний день прострочення, якщо прострочення виконання зобов'язань перевищує 30 днів. Виконавець додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості невиконаних зобов'язань (п.10.2.); всі імовірні претензії до договору або у зв'язку з ним розглядаються у місячний термін з дня отримання претензії. Обґрунтовані вимоги заявника порушник зобов'язаний задовольнити. У разі коли сторона, що порушила майнові права або законні інтереси іншої сторони та протягом місяця не дає відповіді на претензію або відмовляється повністю або частково її задовольнити, сторона має право звернутися з відповідним позовом до Господарського суду (п.12.2.).

Так сторонами було підписано та скріплено печатками наступні додатки до договору №103 від 20.08.2008, а саме: - додаток №1, згідно якого сторони погодили специфікацію обладнання, пасажирський ліфт з верхнім машинним приміщенням. Тип: «Amber», Q = 630 кг., Н = 40, 5 м, 10 зупинок. Виробник: «LMLIFTMATERIALGmbh» (Німеччина, Мюнхен); - додаток №2, згідно якого сторони погодили ціну обладнання - 862 000, 00 грн., строк поставки з моменту передоплати та затвердженого технічного завдання - 14 тижнів а також гарантійний строк на обладнання - 18 місяців; - додаток №3, згідно якого сторони погодили загальний календарний графік постачання ліфта на Дніпровську ГЕС, а саме виготовлення та доставка на місце монтажу 14.08.2008 - 20.11.2008, монтажні роботи та шеф-монтажні роботи на місці монтажу 20.11.2008 - 11.12.2008, навчання персоналу та налагоджувальні роботи 11.12.2008 -21.12.2008, приймально-здавальні та приймальні випробування 21.12.2008 -24.12.2008, участь у реєстрації 24.12.2008 - 29.12.2008.

Згідно з додатковою угодою №1 від 14.05.2009 до договору №103 від 20.08.2008, яка підписана та скріплена печатками юридичних осіб, сторони домовились збільшити розмір першого платежу до договору на 20% вартості обладнання та викласти п.7.2. та п.7.2.3. в наступній редакції: - п.7.2., на протязі 10 днів з моменту підписання договору замовник перераховує виконавцю платіж в розмірі 40% вартості обладнання в сумі 344 800, 00 грн. З урахуванням додаткової угоди №1 до договору, замовник на протязі 10 днів з моменту підписання додаткової угоди №1 перераховує виконавцю платіж в розмірі 20% вартості обладнання в сумі 172 400, 00 грн.; - п.7.2.3., додаткової угоди №1 до договору, замовник перераховує виконавцю остаточний платіж у розмірі 50% вартості монтажних та налагоджувальних робіт в сумі 134 196, 00 грн. протягом 5-ти банківських днів після підписання сторонами актів виконаних робіт та реєстрації обладнання в інспекції Держнаглядохоронпраці України.

Виходячи зі змісту п.п.7.2.1., 7.2.2. та 7.2.3. договору №103 від 20.08.2008 та додаткової угоди №1 від 14.05.2009 до договору №103 від 20.08.2008 випливає, що на момент поставки обладнання на об'єкт позивач повинен сплатити 100% вартості обладнання, що становить 862 000, 00 грн. та 50% від вартості монтажних та налагоджувальних робіт, що становить 134 196, 00 грн. а загалом - 996 196, 00 грн.

Відповідно до платіжних доручень, які подані до суду позивачем, а саме:№728 від 25.09.2008 на суму 287 333, 33 грн.; №582 від 25.09.2008 на суму 57 466, 67 грн.; №684 від 20.05.2009 на суму 143 666, 67 грн.; №383 від 20.05.2009 на суму 28 733, 33 грн.; №839 від 19.06.2009 на суму 287 333, 33 грн.; №462 від 19.06.2009 на суму 57 466, 67 грн.; №666 від 29.07.2009 на суму 166 666, 67 грн.; №268 від 29.07.2009 на суму 33 333, 33 грн., позивачем в період з 25.09.2008 по 27.09.2009, було перераховано на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти в сумі 1 062 000, 00 грн.

Відповідно до листа Філії «Дніпровської ГЕС» №374/14 від 20.03.2009, який поданий до суду відповідачем, згідно якого до відповідача звернулися з проханням 24.03.2009 взяти участь у робочій комісії по прийняттю метало-каркасної ліфтової шахти під монтаж ліфтового обладнання.

Згідно з видатковою накладною №Ек-0000029 від 01.07.2009, яка підписана та скріплена печатками ТОВ «Екотехсервіс» та НАК Філія «Дніпроська ГЕС», відповідачем було поставлено згідно договору №103 від 20.08.2008 товар на суму 862 000, 00 грн. а представник позивача Безбородов С.К. за довіреністю №160 від 29.05.2009 прийняв вищезазначений товар.

Слід зазначити що довіреність №160 від 29.05.2009, позивачем не надана. У додаткових поясненнях №5-2/3443 від 13.05.2013 позивач пояснив, що копія довіреності типової форми М-2 (бланк суворої звітності затверджено наказом Мінстату України від 21.06.1996, №192) на отримання цінностей від відповідача - у позивача відсутня, а оригінал було передано відповідачу під час отримання товару.

Згідно останнього акту звірки взаєморозрахунків від 31.03.2010 між ВАТ «Укргідроенерго» та ТОВ «Екотехсервіс», який посвідчений підписами та печатками юридичних осіб, дебіторська заборгованість у відповідача перед позивачем станом на 31.03.2010 становить 200 000, 00 грн.

Згідно з претензією №3-2/5280 від 13.07.2010, яка подана до суду позивачем, позивач звернувся до відповідача з проханням перерахувати 200 000, 00 грн., пояснюючи тим, що останній отримав грошові кошти в розмірі 1 130 392, 00 грн. а надав послуги на суму 862 000, 00 грн. та надав розрахунки штрафних санкцій. Також позивач зазначив, що у разі невиконання вимоги викладеній у претензії, буде вимушений звернутися до Господарського суду. Направлення вищезазначеної претензії підтверджується описом вкладення у цінний лист від 13.07.2010, а також квитанцією Укрпошти №2960 від 13.07.2010.

Відповідно до листа Філії «Дніпровської ГЕС» №360/6 від 12.03.2011, який поданий до суду відповідачем, згідно якого позивач просить повторно направити на адресу філії акти форми КБ-2в та КБ-3 на монтаж ліфта в будівлі Дніпровської ГЕС, згідно договору №103 від 20.08.2008, оформлені березнем 2011 року.

Відповідно до листа Філії «Дніпровської ГЕС» №965/14 від 08.06.2011, який поданий до суду відповідачем, згідно якого до відповідача звернулися з повідомленням, що 16.06.2011 відбудеться засідання державної приймальної комісії по прийняттю в експлуатацію ліфта на Дніпровській ГЕС.

Відповідно до листа Філії «Дніпровської ГЕС» №1144/14 від 19.07.2011, який поданий до суду відповідачем, згідно якого вказаною філією відповідача повідомили про те, що 23.06.2011 на Дніпровській ГЕС Державною комісією був прийнятий в експлуатацію пасажирський ліфт та зазначили, що потрібно направити ВАТ «Укргідроенерго», акти на виконані монтажні та налагоджувальні роботи по влаштуванню вищезгаданого ліфта.

Відповідно до листа-вимоги №5-2/4503 від 22.05.2012, який поданий до суду позивачем, позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити штраф і пеню в розмірі 578 031, 13 грн. за порушення строків поставки ліфтового обладнання а також за порушення строків виконання монтажних і налагоджувальних робіт. Направлення листа підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 28.05.2012.

Відповідно до листа №7/05 від 08.05.2013, відповідач звернувся до позивача з поясненнями в яких зазначав, що умови договору №103 від 20.08.2008 виконані - ліфтове обладнання поставлене змонтоване та налагоджене а також зазначає що по закінченню робіт неодноразово надавав двосторонні акти виконаних робіт, які не підписані. Також відповідач повторно направив для позивача акти приймання передачі виконаних робіт та довідку вартості. Направлення листа, актів приймання передачі виконаних робіт та довідки вартості підтверджується описом вкладення у цінний лист від 13.05.2013 та квитанцією УДППЗ «Укрпошти» №2284 від 13.05.2013.

Згідно з довідкою типової форми №КБ-3 за 2011 рік та актом приймання виконаних робіт за 2010 рік типової форми №КБ-2в (затверджено наказом Мінрегіонбуду України від 04.12.2009, №554) про вартість виконаних будівельних робіт, відповідачем були виконані будівельні, монтажні, налагоджувальні та інші роботи на суму 183 424, 06 грн.

Позивач у позовній заяві, стверджує, що ним на виконання умов договору№103 від 20.08.2008 було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 1 062 000, 00 грн. однак відповідач лише поставив обладнання на суму 862 000, 00 грн. а монтажні та налагоджувальні роботи по влаштуванню обладнання не виконав. Таким чином відповідач просить суд стягнути з відповідача грошові кошти в розмірі 200 000, 00 грн.,як авансовий платіж за виконання монтажних та налагоджувальних робіт.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до п.1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також цією статтею передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом.

Згідно з п.6 статті 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальникзобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити занього певну грошову суму.

Також цією статтею передбачено, що до відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з п.1 статті 692Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У п.1 статті 875 Цивільного кодексу України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик, передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 1 статті 222 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно п.4 статті 612 Цивільного кодексу України, прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позивачем, на виконання умов договору №103 від 20.08.2008, як покупцем, було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 100% вартості обладнання - 862 000, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: №728 від 25.09.2008, №582 від 25.09.2008, №684 від 20.05.2009, №383 від 20.05.2009, №839 від 19.06.2009, №462 від 19.06.2009.

Відповідач, як продавець, свій обов'язок встановлений п.1.1. договору №103 від 20.08.2008 щодо поставки обладнання, виконав повністю, що підтверджується підписаною та скріпленою печатками видатковою накладною №Ек-0000029 від 01.07.2009 на суму 862 000, 00 грн.

Слід зазначити, що виготовлення обладнання та доставка на місце монтажу не могло було виконано вчасно внаслідок прострочення позивача, що підтверджується листом №374/14 від 20.03.2009.

Також слід зазначити, що позивачем, як замовником, на виконання умов договору №103 від 20.08.2008, було перераховано на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в сумі 200 000, 00 грн., як авансовий платіж за виконання монтажних та налагоджувальних робіт, що підтверджується платіжними дорученнями №666 від 29.07.2009 та №268 від 29.07.2009.

Відповідачем, як виконавцем, згідно п.1.1. укладеного між сторонами договору №103 від 20.08.2008, були виконані монтажні та налагоджувальні роботи, відповідне поставлене ліфтове обладнання було змонтовано та прийнято в експлуатацію, що підтверджується листом Філії «Дніпровської ГЕС» №1144/14 від 19.07.2011. Також, суд враховує і те, що відповідачем на виконання п. 8.3. договору №103 від 20.08.2008, були направлені для підписання акти приймання виконаних робіт типової форми №КБ-2в та довідки типової форми №КБ-3, що підтверджується описом вкладення у цінний лист від 13.05.2013 та квитанцією УДППЗ «Укрпошти» №2284 від 13.05.2013. Проте, позивач в строк в строк 5-ти днів письмово не сповістив відповідача про відмову від підписання актів виконаних робіт, протокол із вказівками причин та мотивованої відмови від підписання вищезазначених актів станом на момент вирішення спору позивачем надано не було, а відтак, згідно п.8.4. договору №103 від 20.08.2008, обумовлені договором роботи вважаються прийнятими і підлягали оплаті на умовах договору.

Таким чином, суд дійшов висновку, що вимога позивача щодо стягнення з відповідача авансового платежу за не виконанні монтажні та налагоджувальні роботи в розмірі 200 000, 00 грн. - є безпідставною, необґрунтованою, недоведеною належними та допустимими доказами, а відтак такою, що не підлягає задоволенню.

Також, оскільки позивачем не прострочено виконання своїх зобов"язань за догвором №103 від 28.08.2008, а тому і підстави для стягнення штрафу в сумі 18 787, 44 грн. та у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України 3% річних в сумі 20 531, 51 грн., а також індекс інфляції в сумі 32 400, 00 грн. - у суду відсутні і вимоги позивача в цйі частині також задоволенню не підлягають.

В свою чергу, відповідач у письмовому відзиві просив застосувати до вимог позивача трирічний строк позовної давності згідно ст. 257, 261 Цивільного кодексу України.

Позовна давність -це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу України).

Загальне правило початку перебігу позовної давності міститься у ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України: перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (п.3), сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (п.4).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскільки згідно статті 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу , а прав та охоронюваних законом інтересів саме позивача відповідач не порушував, а тому підстави для застосування строку позовної давності, як строку для захисту саме порушеного права -у суду відсутні.

Судовий збір відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на позивача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.В позові відмовити.

2.Рішення господарського суду складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Станік С.Р.

Дата підписання рішення - 14.06.2013