Ухвала

від 12.06.2013 по справі 2а/2370/4982/2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а/2370/4982/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Гаращенко В. В. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

12 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: Старової Н. Е. Файдюка В. В., Чаку Є. В. розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби на постанову Черкаського окружного адміністративного суду по справі за позовом Приватного підприємства «Партнер Україна» (далі позивач, Підприємство) до Державної податкової інспекції у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби (далі відповідач, ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство «Партнер Україна» з позовом до Державної податкової інспекції у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0006172301, № 0006162301 від 12.12.2012 року, стягнення з Державного бюджету України судових витрат.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року позов задоволено.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позову.

Справа розглянута відповідно вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як встановлено судом першої інстанції, податковою інспекцією, згідно з пп. 79.2 ст. 79 Податкового кодексу України, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП «Партнер Україна» з питань дотримання податкового законодавства по взаємовідносинах з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 за період з 01.04.2012 року по 30.06.2012 року, з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 за період з 01.03.2011 року по 31.07.2011 року, з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 за травень 2011 року, з ПП «Лео-Сенс» за липень 2011 року, з ТОВ «Компанія Благотранс» за червень 2011 року, за результатами якої, складено акт перевірки № 344/22-14/30598882 від 28.11.2012 року.

За висновками вказаного акту перевsрки, ПП «Партнер Україна» порушено вимоги пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 та п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого, занижено податок на прибуток на суму 272236,00 грн., а також, занижено податок на додану вартість в сумі 537777,00 грн.

12 грудня 2012 року, на підставі зазначеного акту перевірки, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення № 0006172301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 301083,00 грн., у тому числі, за основним платежем - 272236,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 28847,00 грн., № 0006162301 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 713853,00 грн., у тому числі, за основним платежем - 537777,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 176076,00 грн.

Колегія суддів не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається апелянт, та вважає, що судом надана їм правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Приватне підприємство «Партнер Україна», ідентифікаційний код 30598882, зареєстроване як суб'єкт господарювання - юридична особа 29.09.1999 року та перебуває на обліку в державній податковій інспекції у м. Черкасах як платник загальнообов'язкових податків та зборів, в т.ч., податку на додану вартість, згідно свідоцтва № 100095886 від 05.02.2008 року.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, згідно договору поставки № 0104/4 від 01.04.2011 року (том 3, а. с. 3), ПП «Партнер Україна» замовило виконання послуг по поставці мінерального добрива, а саме - аміачної та карбамідно-аміачної води, у фізичної особи - підприємця ОСОБА_6 На підтвердження здійснення господарської операції ПП «Партнер Україна» надані копії податкових та видаткових накладних № 114 від 05.05.2012 року, № 118 від 10.05.2012 року, № 120 від 17.05.2012 року, № 121 від 19.05.2012 року, № 123 від 25.05.2012 року, № 124 від 30.05.2012 року, № 125 від 31.05.2012 року на загальну суму 784418 грн., в т.ч., 130736,33 грн. ПДВ, на підставі яких, суми ПДВ віднесені ПП «Партнер Україна» до податкового кредиту з ПДВ за відповідний період (том 1, а. с. 154-163), банківські виписки, платіжні доручення (том 2, а. с. 187- 193).

Крім того, між позивачем та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 укладено договір про надання послуг автоперевезення № 2 від 20.01.2012 року (том 3, а. с. 100 -101), згідно з яким, на користь позивача надавались послуги перевезення мінеральних добрив та аміачної води. На підтвердження здійснення господарської операції позивачем надані товарно-транспортні накладні (том. 1, а. с. 241-250, том 2, а. с. 1- 76) , згідно яких, така сировина була поставлена, акти про надання послуг (том 1, а. с. 216-240), належним чином оформлені податкові накладні (том 1, а. с. 167-215), банківські виписки, платіжні доручення (том 2, а. с. 137-165).

Приватне підприємство «Партнер Україна» у березні - липні 2011 року мало господарські правовідносини з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 на підставі договору про надання послуг автоперевезення від 01.03.2011 року № 4 пу (том 3, а. с. 4-5).

За результатами проведених операцій позивач отримав від вказаного контрагента податкові накладні, на підтвердження здійснення господарських операцій, Підприємством надані акти про надання послуг, акти прийому-здачі, товарно-транспортні накладні (том 1, а. с. 29-153), банківські виписки, платіжні доручення (том 2, а. с. 166-186).

Позивачем укладено з ПП «Лео-Сенс» договір № 21 від 09.02.2011 року (том 2, а. с. 244-250) на поставку технологічного обладнання для виготовлення органічно-мінерального добрива. Оплату за договором здійснено шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ПП «Лео-Сенс», що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, банківськими виписками (том 2, а. с. 194-212). За вказаними операціями ПП «Партнер Україна» визначено суми ПДВ, згідно податкових накладних: № 1 від 06.07.2011 року, № 2 від 07.07.2011 року, № 3 від 14.07.2011 року, № 4 від 14.07.2011 року.

Також у червні 2011 року ПП «Партнер Україна» замовило послуги у ТОВ «Компанія Благотранс», в результаті чого, позивачем визначено ПДВ по наданих транспортних послугах, згідно податкової накладної № 57 від 30.06.2011 року, що підтверджується актом надання послуг від 30.06.2011 року, банківською випискою, платіжним дорученням (том 2, а. с. 213-214).

Для зберігання придбаного товару позивачем орендувалось приміщення, що підтверджується договором відповідального зберігання № 21/03-01 від 21.03.2011 року (том 2, а. с. 243).

На момент укладання зазначених договорів позивач та його контрагенти, у відповідності до вимог чинного законодавства, були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців як платники ПДВ, установчі документи яких не були визнані в судовому порядку недійсними та був відсутній вирок суду щодо можливих зловживань з боку його посадових осіб, а, отже, Підприємство мало право на включення до податкового кредиту відповідних витрат.

Суд першої інстанції та колегія суддів ретельно дослідили надані позивачем документи бухгалтерського та податкового обліку на підтвердження реального характеру господарської діяльності між ПП «Партнер Україна» та ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ПП «Лео-Сенс», ТОВ «Компанія Благотранс» та дійшли висновку, що господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку та у податковій звітності позивача; надані докази цілком підтверджують реальність здійснення господарських операцій між ним та контрагентами, тому податковий кредит сформований правомірно.

Окремо, на твердження ДПІ щодо відсутності реальності операцій між Підприємством та його контрагентами в акті перевірки, колегія суддів зауважує, що чинним законодавством України, відповідач не наділений повноваженнями щодо визнання правочинів нікчемними (недійсними) в акті перевірки із застосуванням відповідних наслідків їх нікчемності (недійсності), без відповідного рішення суду про визнання таких правочинів недійсними (ст. 20 ПК України, постанова Вищого адміністративного суду України у справі № К/9991/50772/12 від 14 листопада 2012 року). Крім того, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання (інформаційний лист ВАСУ № 742/11/13-11 від 02.06.2011 року).

За таких обставин, оскільки дійсність господарських операцій, у відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем не спростована, зокрема, вироком суду стосовно ПП «Партнер Україна» та ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ПП «Лео-Сенс», ТОВ «Компанія Благотранс», який би підтверджував нікчемність укладених між ними правочинів, та підтверджується копіями належним чином оформлених первинних документів, які наявні в матеріалах справи, колегія суддів вважає, що ДПІ, всупереч норм чинного законодавства, зроблений висновок про порушення позивачем вимог пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 та п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України, а прийняті податкові повідомлення-рішення № 0006172301, № 0006162301 від 12.12.2012 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги ДПІ, не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 12 лютого 2013 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст. 200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 186, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Черкасах Черкаської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12 лютого 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Файдюк В.В.

Чаку Є.В.