Ухвала

від 13.06.2013 по справі 2а-3045/12/0170/15

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-3045/12/0170/15

13.06.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Омельченка В. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Тоскіна Г.Л. ) від 22.11.2012 по справі № 2а-3045/12/0170/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" (вул. Садова, 19, с. Мазанка, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97530)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. Мате Залкі, 1/9, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправним та скасування наказу та податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.11.2012 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кримська водочна компанія" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування наказу та податкового повідомлення-рішення - задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим № 0000174001 від 05 березня 2012 року в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 208065,00 грн., в тому числі за основним платежем 166452,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 41613,00 грн.

В іншій частині позову відмовлено.

Також судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з даним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.11.2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ТОВ "Кримська водочна компанія" відмовити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 13.06.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом АР Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом на підставі пп. 78.1.1 п. 78.1. ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України був виданий наказ №96 від 06.02.2012 р. про проведення документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Кримська водочна компанія» (ЄДРПО 36499654) з питань фінансово-господарських взаємовідносин із ПП «Даманіят» (ЄДРПО 36347054) за період з 01.09.2009р. по 31.10.2009 р. Відповідно до п. 2 вказаного наказу було передбачено проведення перевірки з 07.02.2012 р. тривалістю 5 робочих днів.

Згідно ст. 75 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до п.75.1.2. ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Відповідно до п. 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Невиїзна документальна перевірка має бути призначена тільки за обставин, визначених ст.ст. 77 та 78 ПК України.

Як свідчать матеріали справи, в наказі відповідачем підставами для проведення зазначеної перевірки вказано п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.п. 78.1.1 п.78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Тобто встановлені такі умови призначення перевірки: виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації; направлення письмового запиту органом державної податкової служби до платника податків стосовно надання пояснень та їх документальних підтверджень; ненадання платником податків протягом 10 днів з дня отримання запиту пояснень та їх документальних підтверджень; після спливу зазначеного строку - прийняття наказу про проведення перевірки та направлення повідомлення платнику податків про дату та місце її проведення.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Кримська водочна компанія» запит, обов'язкове надіслання якого передбачено п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, відповідачем направлений не був.

Таким чином, позивач був позбавлений можливості надати податковому органу пояснення, щодо виявлених фактів, та їх документальне підтвердження у встановлені п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України строки, отже у відповідача відсутні підстави для прийняття спірного наказу з підстав, передбачених п. 78.1.1 та 78.1.11 статті 78 Податкового кодексу України.

На підставі наказу податкового органу від 06.02.2012 № 96 відповідачем проведена планова виїзна перевірка позивача з питань фінансово - господарських взаємовідносин їз ПП "Даманіят" за період з 01.09.2009 по 31.10.2009 складений акт від 20.02.2012 № 538/10/40-1 (а.с. 9-19).

На підставі висновків Акту 05.03.2012 р. податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000174001 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 208066,00 грн., у т.ч. 166453,00 грн. основного платежу та 41613,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Сума донарахування ПДВ у розмірі 166453,00 грн. визначена податковим органом як наслідок порушення платником (ТОВ «Кримська водочна компанія») пп. 7.4.1 пп. 7.4.5п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР при формуванні податкового кредиту з ПДВ в сумі 166453,00 грн. по операціях придбання товарів у ПП «Даманіят» (постачальник).

Матеріали справи свідчать, що між позивачем та ПП «Даманіят» був укладений договір №117/09/37 від 17.09.2009р., відповідно до п. 1.1. якого, Продавець передає у власність Покупця, а Покупець приймає і оплачує скляну пляшку «Медофф» 0,2 дм3 у кількості 524870 (п'ятсот двадцять чотири тисячі вісімсот сімдесят) шт., далі іменовану по тексту Договору «товар», і дерев'яні піддони, на яких поставляється пляшка.

Підпунктом 3.1.1 п. 3.1. договору, передбачено, що ціна включає в себе вартість піддонів, упаковки, маркування та завантаження на транспортний засіб перевізника. Згідно пп. 3.1.2 п. 3.1. Договору розрахунки за договором здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця у продовж 3 (трьох) банківських днів з моменту відвантаження товару Продавцем.

Отже, виходячи з умов договору, поставка товару Покупцю покладена на Продавця.

На виконання умов договору позивачем отримані протягом вересня 2009 року товар - пляшка 0,2 л «МЕДОФФ» у кількості 315782 шт., що підтверджується видатковою накладною № 1 від 18.09.2009 р. на суму 208416,12 грн., в тому числі ПДВ - 34736,02 грн., та у кількості 209088 шт., що підтверджується видатковою накладною №2 від 22.09.2009 р. на суму 137998,08 грн., в т.ч. ПДВ - 22999,68 грн. Загалом у вересні 2009 року позивачем отримано 524870 пляшок 0,2 л «МЕДОФФ» на загальну суму 346414,20 грн., в т. ч. ПДВ 57735,70 грн.

У вересні 2009 р. у ПП «Даманіят» по даті відвантаження товару (ТОВ «Кримська водочна компанія»), що підтверджується видатковими накладними, згідно п.п.7.3.1. п.7.3. ст.7 Закону №168 виникли податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 57735,70 грн.

Згідно п.п.7.2.3. п.7.2. ст.7 Закону №168 ПП «Даманіят» (продавець) виписало та передало ТОВ «Кримська водочна компанія» (покупець) податкові накладні №1809-02 від 18.09.2009 р. на суму 208416,12 грн., в тому числі ПДВ - 34736,02 грн. та № 2209-02 від 22.09.2009 р. на суму 137998,08 грн., в т.ч. ПДВ - 22998,68 грн., які були зареєстровані позивачем в Реєстрі податкових накладних.

По даті отримання податкових накладних, що засвідчує факти придбання платником податків товару, відповідно до п.п.7.5.1. п.7.5. ст. 7 Закону №168 у ТОВ «Кримська водочна компанія» виникло право на податковий кредит в сумі 57734,70 грн. (34736,02 грн. + 22998,68 грн.).

Позивачем до складу податкового кредиту вересня 2009 року до рядку 17 декларації з ПДВ за вересень 2009 р. включена сума у розмірі 1656227 грн., в тому числі по взаємовідносинам з ПП «Даманіят» у розмірі 57735,70 грн.

Як вбачається з податкових накладних за вказаний період загальна сума ПДВ складає 57734,70 грн., отже позивачем в порушення вимог пп. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону №168 до складу податкового кредиту вересня 2009 р. включена сума у розмірі 1 грн., яка не підтверджена податковою накладною (57735,70 грн. - 57734,70 грн. = 1 грн.).

Внаслідок чого, у вересні 2009 року позивачем неправомірно включена сума у розмірі 1 грн., яка не підтверджується податковою накладною.

Отже, судова колегія зазначає, що позивачем суми ПДВ (57734,70 грн.) були включені до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому були отримані податкові накладні, що засвідчує факт придбання платником податків товарів, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкових накладних було б безпідставним.

До того ж, слід зазначити, що податкові накладні на суму ПДВ 57734,70 грн. містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п.п.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону №168.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачена вартість товарів, зазначена у податкових накладних, в тому числі ПДВ у сумі 57734,70 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №000207 від 07.10.2009 р. на суму ПДВ 57735,70 грн.

1Отже, судом встановлено, що сума податку на додану вартість була сплачена ТОВ «Кримська водочна компанія», зазначена сума увійшла до складу ціни придбаних товарів та була перерахована на розрахунковий рахунок продавця - ТОВ «Даманіят».

ПДВ в сумі 57734,70 грн., включений ТОВ «Кримська водочна компанія» до складу податкового кредиту вересня 2009 р., відповідає вимогам п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону №168 та, сплачений у складі витрат на придбання товару, з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ТОВ «Кримська водочна компанія», виходячи з наступного.

Термін «господарська діяльність» не встановлений Законом №168, але п.1.15. ст.1 Закону №168 передбачено, що «Інші терміни використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування або іншими законами, у частині, що не суперечить цьому Закону та іншим законам з питань оподаткування».

Пунктом 1.32. статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №334/94-ВР від 28.12.1994р. (надалі Закон №334) встановлено, що «Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах».

Відповідно копії довідки серії АА №462477 Головного управління статистики в АРК з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України видами діяльності ТОВ «Кримська водочна компанія» за кодами КВЕД є:

15.91.0 Виробництво дистильованих алкогольних напоїв

15.93.0 Виробництво виноградних вин

51.34.0 Оптова торгівля напоями (а.а, л.с.74).

Згідно зі статтею 5 статуту ТОВ «Кримська водочна компанія», затвердженого у новій редакції протоколом №23 загальних зборів учасників від 06.10.2011р., Товариство створене з метою отримання прибутку. Предметом діяльності Товариства є:

виробництво та реалізація алкогольних напоїв;

оптова торгівля напоями;

роздрібна торгівля алкогольними та іншими напоями.

Судом встановлено, що отримані від ПП «Даманіят» за умовами договору №117/09/37 від 17.09.2009р. скляні пляшки у кількості та асортименті, зазначених у видаткових 40накладних, оприбутковані згідно прибуткових актів в бухгалтерському та податковому обліку Позивача, були відвантажені матеріально - відповідальною особою ОСОБА_2 із матеріального складу в цех розливу підзвітній особі ОСОБА_3, що підтверджене номенклатурними номерами на пляшки, вказані в них.

Так, згідно прибуткового акту №000154 від 18.09.2009р. оприбутковані на склад 315782,00 шт. пляшок 0,2 л «Медофф», № №000155 від 22.09.2009р. - 209088 шт. пляшок 0,2 л «Медофф», загалом - 524870 шт.

В подальшому вказані пляшки відповідальною особою ОСОБА_2 із матеріального складу були передані в цех розливу підзвітній особі ОСОБА_3, що підтверджується накладними на відпуск у виробництво №007/2/SMI від 19.09.2009 р. (у кількості 254750 пляшок), №011/1/SMI від 23.09.2009 р. (у кількості 182049 пляшок), №40/SMI від 21.10.2009 р. (у кількості 60571 пляшок), №52/LКА від 31.10.2009 р. (у кількості 27500 пляшок), загалом - 524870 шт.

Зазначені обставини встановлені Висновком №138 судово-економічної експертизи по адміністративній справі №2а-3045/12/0170/15. Суд погоджується з висновком експертизи в цій частині, оскільки він підтверджується матеріалами справи та встановленими судом обставинами.

Таким чином, використання товарів (скляної пляшки в асортименті), отриманих від ПП «Даманіят» за умовами договору №117/09/37 від 17.09.2009р., в господарській діяльності позивача, пов'язано з виробництвом алкогольних напоїв, документально підтверджено первинними документами.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі договору №117/09/37/1 від 17.09.2009 р. позивачем отримані у жовтні 2009 року товар в асортименті, вказаному у додатку №1 до договору №117/09/37/1 від 17.09.2009 р. та видаткової накладній №3 від 01.10.2009 р., на суму 652300,74 грн., в тому числі ПДВ - 108716,79 грн. Загалом у жовтні 2009 року позивачем отримано 332329 пляшок в асортименті (згідно умов договору №117/09/37/1 від 17.09.2009 р.) на загальну суму 652300,74 грн., в тому числі ПДВ - 108716,79 грн.

У жовтні 2009 року у ПП "Даманіят" по даті відвантаження товару (ТОВ «Кримська водочна компанія»), що підтверджується видатковими накладними, згідно п.п.7.3.1. п.7.3. ст.7 Закону №168 виникли податкові зобов'язання з ПДВ в сумі 108716,79 грн.

Згідно п.п.7.2.3. п.7.2. ст.7 Закону №168 ПП "Даманіят" (продавець) виписало та передало ТОВ «Кримська водочна компанія» (покупець) податкову накладну №011005 від 01.10.2009 р. на суму 652300,74 грн., в тому числі ПДВ - 108716,79 грн., яка була зареєстрована позивачем в Реєстрі податкових накладних.

У зв'язку з чим, по даті отримання податкової накладної, що засвідчує факти придбання платником податків товару, відповідно до п.п.7.5.1. п.7.5. ст. 7 Закону №168 у ТОВ «Кримська водочна компанія» виникло право на податковий кредит в сумі 108716,79 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що податкові накладні містять арифметичні помилки в частині визначення суми без ПДВ по окремим позиціям та ціни без ПДВ по окремим позиціям асортименту отриманого товару, що не відповідає ціні з ПДВ, зазначеної у видатковій накладній.

Крім того, загальна сума отриманого товару та сума ПДВ, асортимент та кількість відвантаженого товару, яка зазначена у податковій накладній, відповідає загальній сумі, сумі ПДВ, асортименту та кількості товару, визначеного у видатковій накладній.

Колегія суддів зазначає, що первинним документом, який відповідно до вимог податкового законодавства є підставою для нарахування податкових зобов'язань постачальником товару та підставою для складання податкової накладної останнім є видаткова накладна.

Враховуючи, що позивачем отримано товару в кількості та асортименті, вказаному у видатковій накладній, на загальну суму 652300,74 грн., в тому числі ПДВ - 108716,79 грн., що відповідає загальній сумі 652300,74 грн., в тому числі ПДВ - 108716,79 грн., вказаній у податковій накладній, арифметичні помилки та невірне зазначення ціни без ПДВ по окремим позиціям отриманого товару у податковій накладній, не має правового значення для правомірного формування податкового кредиту жовтня 2010 р. у сумі ПДВ - 108716,79 грн.

Отже позивачем до складу податкового кредиту жовтня 2009 року до рядку 17 декларації з ПДВ за жовтень 2009 р. включена сума у розмірі 1566206 грн., в тому числі по взаємовідносинам з ПП «Даманіят» у розмірі 108716,79 грн.

Таким чином, позивачем суми ПДВ (108716,79 грн.) були включені до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому були отримана податкова накладна, що засвідчує факт придбання платником податків товарів, оскільки включення таких даних позивачем без наявності податкової накладної було б безпідставним.

Матеріали справи свідчать, що податкові накладні на суму ПДВ 108716,79 грн. містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п.п.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону №168.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем сплачена вартість товарів, зазначена у податкових накладних, в тому числі ПДВ у сумі 108716,79 грн., що підтверджується копією платіжного доручення №000273 від 16.10.2009 р.

Отже, сума податку на додану вартість була сплачена ТОВ «Кримська водочна компанія», зазначена сума увійшла до складу ціни придбаних товарів та була перерахована на розрахунковий рахунок продавця - ТОВ «Даманіят».

ПДВ в сумі 108716,79 грн., включений ТОВ «Кримська водочна компанія» до складу податкового кредиту жовтня 2009 р., відповідає вимогам п.п.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону №168 та, сплачений у складі витрат на придбання товару, з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ТОВ «Кримська водочна компанія».

Так, судом першої інстанції встановлено, що згідно прибуткового акту №000328 від 01.10.2009р. оприбутковані на склад загалом 332329 пляшок в асортименті, вказаному у зазначеному акті, що відповідає кількості та асортименту отриманого товару, вказаному у видаткової накладної №3 від 01.10.2009 р. та податкової накладної №011005 від 01.10.2009 р.

В подальшому вказані пляшки відповідальною особою ОСОБА_2 із матеріального складу були передані в цех розливу підзвітній особі ОСОБА_3, що підтверджується накладними на відпуск у виробництво загалом у кількості 332329 шт.

Зазначені обставини встановлені Висновком №138 судово-економічної експертизи по адміністративній справі №2а-3045/12/0170/15. Суд погоджується з висновком експертизи в цій частині, оскільки він підтверджується матеріалами справи та встановленими судом обставинами.

Таким чином, використання товарів (скляної пляшки в асортименті), отриманих від ПП «Даманіят» за умовами договору №117/09/37/1 від 17.09.2009р. (додаток №1 до договору №117/09/37/1 від 17.09.2009р.), в господарській діяльності позивача, пов'язано з виробництвом алкогольних напоїв, документально підтверджено первинними документами.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України « Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину» зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За наявними у матеріалах справи доказами судова колегія не вбачає підстав до висновку про те, що правочин між позивачем та ПП «Даманіят» суперечить інтересам держави та суспільства, недійсність правочину прямо не встановлена законом, а тому згідно приписів статті 215 Цивільного кодексу України такий правочин є оспорюваним, тобто підлягає визнанню судом недійсним у порядку, встановленому законом. Але, у судовому порядку не оспорено дійсність вказаного правочину.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Тобто, вказаною нормою Кодексу чітко визначено, що правочини, що не відповідають інтересам держави і суспільства є не нікчемними а недійсними, що визнається в судовому порядку.

Як слідує з постанови Пленуму ВСУ від 6 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Жодних доказів щодо наміру позивачем та його контрагентом порушити публічний порядок суду не наведено.

Згідно даних відомості аналітичного обліку субрахунку 6311 по контрагенту ПП «Даманіят» в бухгалтерському обліку позивача при оприбуткуванні товарів, отриманих від постачальника ПП «Даманіят» за вересень - жовтень 2009р. зроблені бухгалтерські проводки загальною сумою 998714,94 грн. враховуючи ПДВ 166452,49 грн., у тому числі: Дт 202 Кт 631 «Виробничі запаси» «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» 832262,45 грн.; Дт6412 Кт631 «Податковий кредит» «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» 166452,49 грн.

В бухгалтерському обліку позивача перерахування грошових коштів в загальній сумі 998714,94 грн., враховуючи ПДВ 166452,49 грн. на поточний рахунок ПП «Даманіят» у жовтні 2009 року підтверджене бухгалтерськими проводками по дебету балансового субрахунку 6311 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» і кредиту балансового субрахунку 311 «Рахунки в банках», відбитих в відомості обліку за рахунком 63 з 01.09.09 по 31.10.09 по контрагенту ПП «Даманіят» та в головній книзі за досліджений період.

Отже станом на 31.10.2009 в бухгалтерському обліку позивача сальдо розрахунків з ПП «Даманіят» закрите, заборгованість по договору №117/09/37 від 17.09.2009р. між ТОВ «Кримська водочна компанія» та ПП «Даманіят» з поставки товарів у вересні - жовтні 2009 року відсутня.

Термін "господарська діяльність" суд застосовує у значенні, наведеному у пункті 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме: "будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи".

Судовою колегією враховується, що на формування показників податкового кредиту та валових витрат впливають операції з закупівлі товарів (робіт, послуг), а також подальша їх реалізація за ціною не нижче вартості.

Згідно статті 1 Закону України від 16.07.1999 №996-14 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків є обов'язковою ознакою господарської операції. Усі господарські операції, які були проведені, спричинили реальні зміни майнового стану позивача - вказаний факт підтверджується матеріалами справи.

Колегія суддів зауважує, що видаткові накладні містять усі обов'язкові реквізити, передбачені п.2. ст.9. Закону України №996 та є належними первинними документами відповідно до ст.9 Закону №996.

Внаслідок чого, саме первинні документи виконують функцію підтвердження та фіксації факту здійснення господарських операцій, у т.ч. з поставки товарів, відповідно до ст.1 Закону №996 та п. 2.1. Положення №88.

Таким чином, оприбуткування товарів в бухгалтерському обліку позивача, придбаних у ПП «Даманіат» за вересень - жовтень 2009р. загальною сумою 998714,94 грн., враховуючи ПДВ 166452,49 грн., документально підтверджено прибутковими актами матеріального складу, записами у відомості аналітичного обліку субрахунку 6311 по контрагенту -постачальнику ПП «Даманіят» та в головній книзі підприємства по дебету балансового субрахунку 202 «Покупні напівфабрикати та комплектуючи вироби» і кредиту балансового субрахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», а їх оплата - по дебету балансового субрахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» і кредиту балансового субрахунку 311 «Поточні рахунки в банку в національній валюті», відбитих в відомості обліку за рахунком 63 з 01.09.09 по 31.10.09 по контрагенту ПП «Даманіят» та в головній книзі за досліджений період. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизована платником на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку правильно, шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку згідно із Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань та господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №291 від 30.11.1999р.

Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягають застосуванню, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, підтверджуються достовірними доказами, дослідженими при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Таким чином, судова колегія вважає, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду, викладені в судовому рішенні відповідають обставинам справи та засновані на правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення суду першої інстанції -відсутні.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 22.11.2012 по справі № 2а-3045/12/0170/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська