Рішення

від 16.03.2009 по справі 35/75-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/75-09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.03.09р.

Справа № 35/75-09

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого             підприємства "УКРАГРОКОМПЛЕКС",

                     м. Дніпропетровськ

до   Товариства з обмеженою відповідальністю "НВ СІТІ",                  м. Дніпропетровськ

про               стягнення 4 156,03 грн

Суддя  Широбокова Л.П.

Представники:

  від позивача - Кукуруза К.В., директор, наказ № 1-К від 28.07.1999р.                          Михайлова Л.В., представник, дов.№ 26 від 06.02.2009р.

від відповідача - Тропін В.В., представник, дов. від 25.12.2009р. 

СУТЬ СПОРУ:

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 24.02. по 05.03.2009р. та з 05.03. по 11.03.2009р.

Позивач звернувся до суду та просить стягнути з відповідача –4156,03 грн, з них заборгованість за поставлену продукцію –3 450,82 грн, пеню –472,76 грн, 3% річних -  43,13 грн, інфляційні втрати –189,32 грн, посилаючись на невиконання відповідачем зобов'язань за договором №82У від 05.12.2006р.

   13.02.2009р. від позивача надійшло клопотання про збільшення розміру позовних вимог, в якому він просить стягнути з відповідача суму основного боргу –3 450,82 грн, пеню –565,35 грн, 3% річних –65,17 грн, інфляційні втрати –349,83 грн з тих же підстав.

  Представники позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

       Відповідач проти позовних вимог заперечує, вказує, що у нього не виникло обов'язку щодо оплати товару, а цивільні права позивача не є порушеними, оскільки позивачем в порушення умов договору не були передані товаросупровідні документи на партію товару, а надані ним документи не відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Вказує, що ним реалізоване своє право на затримку оплати товару, визначене в ст. 613 Цивільного кодексу України,  у зв'язку з чим в позові просить відмовити.

       В доповненнях до відзиву від 06.03.2009р. відповідач вказує, що спірний товар було поставлено йому на умовах п. 3.4. договору, строк оплати таких поставок договором не визначено, тому за правилами ст. 530 Цивільного кодексу України він повинен оплатити його на протязі семи днів з дня отримання  вимоги від позивача. Зазначає, що такої вимоги від позивача не надходило, та у нього не виникло обов'язку щодо оплати цього товару.

       Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

  Між Товариством з обмеженою відповідальністю науково-                      виробничим підприємством "УКРАГРОКОМПЛЕКС"- постачальник (надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НВ СІТІ" –покупець (надалі –відповідач) було укладено договір поставки №82У від 05.12.2006р. строком дії до 31 грудня 2007р., який відповідно до п. 9.5. вважається продовженим на той самий строк та на тих самих умовах, якщо за місяць до закінчення цього терміну не буде заявлено однією із сторін про відмову від цього договору. Доказів розірвання цього договору в спірний період суду не надано.

     На виконання умов договору позивач поставляв на адресу відповідача товари, та за спірною видатковою накладною №1144 від 26.06.2008р., яка підписана представниками обох сторін, поставив продукти харчування на суму 6 296,13 грн.

     Відповідно до п. 3.4.1 договору покупець після прийняття товару та необхідних документів зобов'язаний оплатити його вартість шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок постачальника протягом 45 календарних днів з дати поставки. Спірні продукти харчування були  поставлені відповідачу 26.06.2008р., отже, оплата повинна бути здійснена –до 10.08.2008р.

     Відповідач за отриманий товар розрахувався частково в сумі 2 845,31 грн, заборгованість становить 3450,82 грн, що підтверджується розрахун-ком позивача, актом звіряння взаєморозрахунків на 31.12.2008р., копіями реєстрів платіжних документів, що знаходяться в матеріалах справи, та не оспорюється відповідачем відносно самої  суми заборгованості.

    За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

       Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором  або законом.

       Доказів сплати цього боргу на час розгляду справи суду не надано та вимоги позивача в цій частині обґрунтовані і підлягають задоволенню.

       Посилання відповідача на те, що строк оплати спірного товару ще не настав, не відповідає умовам п. 3.4.1 договору. Обов'язок продавця надати необхідні супровідні документи на товар –документи, що підтверджують якість товару, кореспондується з правом покупця не приймати товар без цих документів, та із забороною подальшого продажу продуктів харчування у роздрібній мережі без документів, що підтверджують якість продуктів харчування, санітарних висновків, тощо.  Як встановлено вище, відповідач отримав продукти харчування 26.06.2008р., жодних зауважень щодо відсутності необхідних документів  у видатковій накладній не зазначив, продукти прийняв, вимоги щодо надання цих документів позивачу не направляв,  продукти харчування позивачу не повернув. Із встановленого вбачається, що посилання відповідача на відсутність документів безпідставні.

       Умовами п. 3.4. договору визначено, що сторони сумісно визначають замовлення на першу поставку в кількості та асортименті, необхідному для заповнення виділеної полиці. Як вбачається з матеріалів справи, договір сторонами було укладено в 2006р., спірна поставка здійснена в червні 2008р., тобто не являється першою поставкою товару, що підтверджується також актом звіряння розрахунків на 31.12.2008р. Відповідачем також не доведено, що вказана поставка була здійснена саме на виконання умов п. 3.4. договору, а, отже, його твердження, викладені в доповненнях до відзиву не відповідають дійсним обставинам справи.

       Відповідно до п. 7.1. договору у випадку несвоєчасної оплати вартості товару покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі 0,1% від вартості несплаченого товару за кожний день прострочення платежу. Відповідно до ст. 3 Закону України  від 22.11.1996р. №543/ВР “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовґязань” розмір пені обмежується подвійною обліковою ставкою НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня. З врахуванням цього, пеня за період прострочення платежу з 11.08.2008р. по 05.02.2009р. становить 521,90 грн. В решті вимоги позивача про стягнення пені в сумі 43,45 грн задоволенню не підлягають, оскільки ним не застосовані вище зазначені обмеження розміру пені.

      Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити борг з урахуванням індексу інфляції, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

     Інфляційні втрати з врахуванням індексу інфляції за серпень 2008р. –січень 2009р. становлять 349,83 грн, 3% річних за період прострочення платежів з 11.08.2008р. по 05.02.2009р. – 65,17 грн.

  З огляду на викладене, вимоги позивача обґрунтовані, доведені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково в сумі основного боргу –3 450,82 грн, пені –521,90 грн, інфляційних втрат –349,83 грн, 3% річних –65,17 грн. В решті позову слід відмовити.

    Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по справі відносяться на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

    Керуючись ст. 44, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 625,712 Цивільного кодексу України, господарський суд,  -

ВИРІШИВ :

          Позов задовольнити частково.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НВ СІТІ" –49000, м. Дніпропетровськ, вул. Радісна, 76, код ЄДРПОУ 34316270 (р/р невідомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства "УКРАГРОКОМПЛЕКС"- 49005, м. Дніпропетровськ,                        вул. Сімферопольська, 21, к. 326, код ЄДРПОУ 24990415 (р/р 26002138284001 банк Приватбанк, МФО 305299) борг –3 450,82 грн (три тисячі чотириста п'ятдесят грн 82 коп), пеню – 521,90 грн (п'ятсот двадцять одна грн 90 коп), 3% річних –65,17 грн (шістдесят п'ять грн 17 коп), інфляційні втрати –349, 83 грн (триста сорок дев'ять грн 83 коп), державне мито –100,98 грн (сто грн 98 коп) та  витрати  на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –116,82 грн (сто шістнадцять грн 82 коп).

          В решті позову відмовити.

          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.    

          Рішення набирає законної сили  після закінчення десятиденного строку з дати його прийняття та в цей термін може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 Л.П. Широбокова