cpg1251
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" червня 2013 р. Справа№ 5011-39/16188-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мартюк А.І.
суддів: Зубець Л.П.
Кропивної Л.В.
при секретарі Загрунній Л.І.
за участю представників
від позивача: Гарбуз В.Г. - директор
Гук Н.В., дов. б/н від 15.10.2012р.
від відповідача: не з'явились
розглянувши у
відкритому судовому
засіданні апеляційну
скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
«ЖКП «Дніпрожитлосервіс»
на рішення Господарського суду м. Києва
від 14.01.2013р.
у справі № 5011-39/16188-2012 (суддя Гумега О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
«ЖКП «Дніпрожитлосервіс»
до Київського обласного територіального відділення
Антимонопольного комітету України
про визнання недійсним та скасування рішення
Адміністративної колегії Київського обласного
територіального відділення від 09.08.2012р. № 72 у
справі № 659/63-р-02-06-12
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЖКП "Дніпрожитлосервіс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення від 09.08.2012 р. № 72 у справі № 659/63-р-02-06-12.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 14.01.2013р. у справі № 5011-39/16188-2012 в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням, Товариство обмеженою відповідальністю „ЖПК „Дніпрожитлосервіс" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 14.01.2013р. у справі № 5011-39/16188-2012 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.
Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2013р. передано апеляційну скаргу Товариства обмеженою відповідальністю „ЖПК „Дніпрожитлосервіс" на рішення Господарського суду м. Києва від 14.01.2013р. у справі № 5011-39/16188-2012 для розгляду головуючому судді Мартюк А.І.
Розпорядженням в.о. голови Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2013р. сформовано для розгляду апеляційної скарги склад колегії суддів для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2013 у справі № 5011-39/16188-2012 у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Новіков М.М. апеляційну скаргу Товариства обмеженою відповідальністю „ЖПК „Дніпрожитлосервіс" прийнято до провадження та розгляд справи призначено на 03.06.2013р.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.06.2013 у справі № 5011-39/16188-2012 було відкладено розгляд справи на 17.06.2013р., в зв'язку з неявкою представника відповідача.
Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 17.06.2013 р. у справі № 5011-39/16188-2012 було змінено склад колегії суддів та передано справу для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючого судді Мартюк А.І., суддів: Зубець Л.П., Кропивна Л.В.
Представники позивача підтримали доводи апеляційної скарги та просили суд її задовольнити, а рішення Господарського суду м. Києва від 14.01.2013р. у справі № 5011-39/16188-2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольни в повному обсязі.
Представники відповідача у судове засідання не з'явились. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
Рішенням від 09.08.2012 р. № 72 "Про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та покладення штрафу" у справі № 659/63-р-02-06-12 Адміністративна колегія Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України постановила:
"1. Визнати Товариство з обмеженою відповідальністю "ЖКП "Дніпрожитлосервіс" з квітня по червень 2012 року таким, що займає монопольне (домінуюче) становище ринку надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій в м. Боярка, у межах під'їздів будинків, які обслуговуються Товариством, з часткою 100%.
2. Визнати дії Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖКП "Дніпрожитлосервіс", що полягають у включенні окремих статей витрат в економічно необгрунтованому розмірі (заробітна плата) та дій, що полягають у стягненні зі споживачів повної вартості послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території, в розрахунку якої враховано витрати на проведення дезінфекції та дератизації, незважаючи на те, що ці витрати не були понесені, що в свою чергу призвело до стягнення із споживачів зайвих коштів за надані послуги, порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій в межах будинків у м. Боярка, що перебувають на балансі Товариства на праві господарського відання, шляхом вчинення дій, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
3. Визнати дії Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖКП "Дніпрожитлосервіс", що полягають в укладенні із споживачами договорів, зміст яких не відповідає типовому договору, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 № 529 "Про затвердження Типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій" та типовому договору, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 560 "Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових території", порушенням передбаченим пунктом 2 статті 50 та частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у межах будинків в м. Боярка, що перебувають на балансі Товариства на праві господарського відання, шляхом вчинення дій, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
4. За вчинення порушення, зазначеного у пункті 2 резолютивної частини цього рішення, накласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЖКП "Дніпрожитлосервіс" (08150, м. Боярка, Києво-Святошинський район, Київська область, ідентифікаційний код 35279057), штраф у розмірі 15 000 гривень.
5. За вчинення порушення, зазначеного у пункті 3 резолютивної частини цього рішення, накласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ЖКП "Дніпрожитлосервіс" (08150, м. Боярка, Києво-Святошинський район, Київська область, ідентифікаційний код 35279057), штраф у розмірі 25 000 гривень.
Штраф підлягає сплаті у двомісячний строк з дня одержання рішення.
Відповідно до статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції", документи, що підтверджують сплату штрафу, необхідно надіслати до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України протягом п'яти днів з дня сплати штрафу."
Рішення може бути оскаржене до Господарського суду міста Києва у двомісячний строк з дня його одержання."
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що визначаючи територіальні (географічні) межі та частку товарного ринку, відповідач не врахував вимоги методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку. Крім того, позивач стверджує, що він надає послуги по цінам, встановлених на договірних засадах, та щодо розцінок на додаткові послуги не встановлено державне регулювання цін та тарифів.
В оскаржуваному Рішенні відповідач посилається на вчинення позивачем порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого статтею пунктом 2 статті 50 та частиною першою статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у межах будинків в м. Боярка, що перебувають на балансі Товариства на праві господарського відання, шляхом вчинення дій, що призвели до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Згідно з пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є, зокрема, зловживання монопольним (домінуючим) становищем.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.
Господарський суд м. Києва відмовляючи в задоволенні позовних вимог, зазначив, що позивачем пропущений строк на оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України, який не може бути відновлено, відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції».
Частиною 1 статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.
Отже, приписами вищевказаної норми передбачено строк оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України, який не може бути відновлено.
Як вбачається з матеріалів справи, копія Рішення була надіслана відповідачем позивачу листом від 15.08.2012 р. № 02-06/2269 "Про накладення штрафу".
Судом встановлено, що позивач отримав Рішення 04.09.2012 р., що підтверджується датою поштового штемпеля підприємства зв'язку на поштовому конверті, копія якого додана позивачем до матеріалів справи (а.с. 23 т. 1), при цьому позивач не заперечує отримання ним Рішення 04.09.2012 р.
Таким чином, двомісячний строк з дня одержання позивачем Рішення для його оскарження закінчився 05.11.2012 р. (04.11.2012 р. припадає на вихідний день).
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права. При цьому, двомісячний строк для оскарження Рішенням Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 09.08.2012 р. № 72 "Про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та покладення штрафу" у справі № 659/63-р-02-06-12 ним не пропущений, оскільки позивач двічі, в межах встановленого ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" строку, звертався до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення від 09.08.2012 р. № 72 у справі № 659/63-р-02-06-12, на підтвердження чого залучив до позовної заяви у якості додатків копії ухвал Господарського суду міста Києва № 05-5-58/5754 від 26.10.2012 р. та № 05-5-39/5939 від 05.11.2012 р. про залишення позовної заяви без розгляду (а.с. 42, 43 т. 1).
З матеріалів справи вбачається, 26.10.2012 р. ухвалою Господарського суду міста Києва № 05-5-58/5754 від 26.10.2012 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖКП "Дніпрожитлосервіс" до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення від 09.08.2012 р. № 72 у справі № 659/63-р-02-06-12, і додані до неї документи було повернуто позивачеві без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
05.11.2012 р. ухвалою Господарського суду міста Києва № 05-5-39/5939 від 05.11.2012 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖКП "Дніпрожитлосервіс" до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та скасування рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення від 09.08.2012 р. № 72 у справі № 659/63-р-02-06-12, і додані до неї документи було повернуто позивачеві без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Після виправлення недоліків, 12.11.2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЖКП "Дніпрожитлосервіс" знову звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення від 09.08.2012 р. № 72 у справі № 659/63-р-02-06-12, що підтверджується датою поштового штемпеля підприємства зв'язку на поштовому конверті.
14.11.2012 р. позовна заява була одержана Господарським судом міста Києва, що підтверджується реєстраційним штампом відділу діловодства Господарського суду м. Києва за вх. № 22220 від 14.11.2012 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2012 р. було порушено провадження у справі № 5011-39/16188-2012 та прийнято позовну заяву до розгляду.
В той же час суд зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України не містить припису, згідно якого після усунення допущених недоліків позовної заяви, про які було зазначено судом в ухвалі про повернення позовної заяви без розгляду та при повторному зверненні до суду із зазначеним позовом, позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до господарського суду.
Таким чином, повторно подана до господарського суду позовна заява вважається поданою саме у день повторного звернення з позовом до господарського суду.
Відповідно до п. 24 Інформаційного листа Вищого господарського суду України, викладеною, зокрема від 07.04.2008, № 01-8/211 "Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України", а саме: відмова господарського суду в прийнятті позовної заяви до розгляду в порядку статті 62 ГПК України або повернення позовної заяви у відповідності до статті 63 ГПК України свідчить, що не був дотриманий встановлений порядок подання позову.
З урахуванням положення частини четвертої статті 51 ГПК України днем подання позову слід вважати дату поштового штемпеля підприємства зв'язку, через яке надсилається позовна заява, а в разі подання її безпосередньо до господарського суду - дату реєстрації позовної заяви в службі діловодства суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення.
Відповідно до п. 2 Постанови Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства", у застосуванні згаданого припису частини першої статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а також частини другої статті 47 цього Закону господарським судам слід враховувати таке.
За цими приписами передбачені ними строки оскарження рішень органу Антимонопольного комітету України не може бути відновлено.
Таким чином, зазначені строки є присічними. Встановлена Цивільним кодексом України позовна давність до відповідних правовідносин не застосовується, так само як і в оскарженні розпоряджень Антимонопольного комітету України та його органів.
Аналогічним чином вирішується й питання щодо строків оскарження рішень органів Антимонопольного комітету України, прийнятих у справах про недобросовісну конкуренцію.
Закінчення присічного строку, незалежно від причин його пропуску заінтересованою особою, є підставою для відмови в позові про визнання недійсним рішення (розпорядження) Антимонопольного комітету України та його органів.
Як вище було встановлено, позовна заява про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення від 09.08.2012 р. № 72 у справі № 659/63-р-02-06-12 була надіслана до Господарського суду міста Києва 12.11.2012 р. (дата поштового штемпеля підприємства зв'язку, через яке надсилалась дана позовна заява). А отже, дана позовна заява подана позивачем до суду з пропуском встановленого частиною 1 ст. 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції" двомісячного строку для оскарження рішення органу Антимонопольного комітету України.
В п. 34 Листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009, № 01-08/530 "Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України" у відповідь на питання, яким чином має діяти господарський суд, якщо позовну заяву про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України подано після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 60 Закону України "Про захист економічної конкуренції", зазначено, що пропуск позивачем зазначеного строку є підставою для відмови в задоволенні позову про визнання рішення органу Антимонопольного комітету України недійсним.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем пропущено двомісячний строк для оскарження рішення Рішенням Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 09.08.2012 р. № 72 "Про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції та покладення штрафу" у справі № 659/63-р-02-06-12, а пропущений строк не може бути відновлено, він є присікальним.
Крім того, Рішенням Антимонопольного комітету України від 20.05.2013р. № 386-р про перевірку рішення у справі № 659/63-р-02-06-12 скасовано рішення адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 09.08.2012р. № 72 та передано справу № 659/63-р-02-06-12 на новий розгляд до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які і посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2013р. у справі № 5011-39/16188-2012 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "ЖКП "Дніпрожитлосервіс" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 14.01.2013р. у справі № 5011-39/16188-2012 - без змін.
2. Матеріали справи № 5011-39/16188-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.
Головуючий суддя Мартюк А.І.
Судді Зубець Л.П.
Кропивна Л.В.
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 17.06.2013 |
Оприлюднено | 20.06.2013 |
Номер документу | 31936421 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Мартюк А.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні